Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи

У статті розглянута система існуючих підприємств та організацій що забезпечують просування аграрної продукції до споживача, наголошено на їх не раціональності та не ефективності для сільськогосподарських виробників. Запропоновано економічне обґрунтування доцільного структурного співвідношення інфрас...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Ващук, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Теми:	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12264
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи / О.В. Ващук // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 124-129. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-12264
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-122642010-10-04T12:02:37Z Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи Ващук, О.В. Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки У статті розглянута система існуючих підприємств та організацій що забезпечують просування аграрної продукції до споживача, наголошено на їх не раціональності та не ефективності для сільськогосподарських виробників. Запропоновано економічне обґрунтування доцільного структурного співвідношення інфраструктурних складових аграрного ринку та необхідності розвитку розширеної системи гуртових посередників. В статье рассмотрена система существующих предприятий и организаций, которые обеспечивают прохождение аграрной продукции к потребителю, подчеркнута их не рациональность и не эффективность для сельскохозяйственных производителей. Предложено экономическое обоснование рационального структурного соотношения инфраструктурных составных аграрного рынка и необходимость развития расширенной сети оптовых посредников. 2008 Article Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи / О.В. Ващук // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 124-129. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1814-8913 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12264 339.187.4 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
spellingShingle	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Ващук, О.В. Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи
description	У статті розглянута система існуючих підприємств та організацій що забезпечують просування аграрної продукції до споживача, наголошено на їх не раціональності та не ефективності для сільськогосподарських виробників. Запропоновано економічне обґрунтування доцільного структурного співвідношення інфраструктурних складових аграрного ринку та необхідності розвитку розширеної системи гуртових посередників.
format	Article
author	Ващук, О.В.
author_facet	Ващук, О.В.
author_sort	Ващук, О.В.
title	Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи
title_short	Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи
title_full	Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи
title_fullStr	Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи
title_full_unstemmed	Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи
title_sort	регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12264
citation_txt	Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи / О.В. Ващук // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 124-129. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT vaŝukov regíonalʹníaspektirozbudoviínfrastrukturiagrarnogorinkustantaperspektivi
first_indexed	2025-07-02T14:21:01Z
last_indexed	2025-07-02T14:21:01Z
_version_	1836545277450780672
fulltext	124 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ УДК 339.187.4 О.В. Ващук* РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗБУДОВИ ІНФРАСТРУКТУРИ АГРАРНОГО РИНКУ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ У статті розглянута система існуючих підприємств та організацій що забезпечують просуван- ня аграрної продукції до споживача, наголошено на їх не раціональності та не ефективності для сільськогосподарських виробників. Запропоновано економічне обґрунтування доцільного структурного співвідношення інфраструктурних складових аграрного ринку та необхідності розвитку розширеної систе- ми гуртових посередників В статье рассмотрена система существующих предприятий и организаций, которые обеспечивают прохождение аграрной продукции к потребителю, подчеркнута их не рациональность и не эффективность для сельскохозяйственных производителей. Предложено экономическое обоснование рационального струк- турного соотношения инфраструктурных составных аграрного рынка и необходимость развития расши- ренной сети оптовых посредников. Постановка проблеми. Глобальний та системно-затяжний характер світової економічної кризи, що розпочалася у 2008 р., вимагає від підприємців, владних струк- тур, менеджерів та науковців усіх країн світу об’єднання зусиль для розробки дієвих заходів її подолання. Мінімізувати втрати від наслідків фінансової та, безпосередньо пов’язаної з нею, економічної кризи можливо лише че- рез запровадження невідкладних (дієвих та обґрунтованих) адміністративних, нормативно- правових та економічних заходів. І це, у першу чергу, стосується пріоритетних галузей, тих що сформували Україну як складову світової глобалізованої системи. До таких галузей нале- жить сільське господарство та галузі, що займа- ються переробкою аграрної продукції. Види товарної продукції, які формують продовольчу безпеку країни та експортні можливості її, по- требують перманентної державної підтримки. Ця підтримка необхідна товаровиробни- кам не лише на стадії виробництва зазначе- них видів продукції, а і на стадії дистрибуції. Агровиробники потерпають від недостатності фінансових ресурсів. Але великі втрати, у тому числі і фінансові, сільськогосподарські підприємства зазнають через відсутність організованої (сформованої) інфраструктури аграрного ринку та недосконалої законодавчої забезпеченості умов його формування, які б до- помогли побудувати прозорі, партнерські та взаємовигідні умови реалізації агропродукції. Все це призводить до порушень у системі ціноутворення і, як наслідок, зниження ефективності та інвестиційної привабливості агробізнесу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато сучасних дослідників приділяють ува- гу формуванню належної інфраструктурної забезпеченості аграрного ринку. Серед них слід відзначити таких, як Березін О.В., Бой- ко В.І., Білоус О.Г., Власов В.І., Гайдуць- кий П.І., Горьовий В.П., Дем’яненко М.Я., Саблук П.Т., Лупенко Ю.О., Месель-Весе- ляк В.Я., Малік М.Й., Федоров М.М. та інші. У своїх працях науковці розкривають методико-теоретичні основи формування та функціонування інфраструктурної складової ринкових відносин. Але не вирішеною на сьогоднішній день залишається про- блема формування доцільної структурної складової інфраструктури аграрного ринку як національного, так і регіонального рівнів. У даній статті автор приділяє увагу саме пи- танням необхідності структурного формуван- ня регіонального аграрного ринку та їх впли- ву на ефективність господарювання аграрних підприємств. Метою дослідження є визначення су- часного стану формування інфраструктури аграрного ринку регіонального значення та теоретико-організаційне обґрунтування необхідності інфраструктурних змін, як одного із вирішальних чинників впливу на підвищення ефективності господарювання товаровиробників та підвищення продовольчої безпеки країни. Виклад основного матеріалу дослідження. В умовах наростання економічної кризи необхідно більше приділяти уваги агропромисловому * Ващук О.В. – ст. викладач Нікопольського економічного університету, м. Нікополь Дніпропетровської обл. 125ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) комплексу (АПК) країни, як перспективному та потужному експортеру сільськогосподарської продукції і сировини. Це допоможе нормалізувати загрозливий стан платіжного балансу країни через стабільне надходження валютних ресурсів від продажу агропродукції. За визначенням Саблука П.Т., АПК обіймає три четвертих території України, на якій проживає третя частина населення, формується майже 60 % фонду споживання та створюється 17 % валового внутрішнього продукту [1, с. 4]. Центральною ланкою АПК є сільське госпо- дарство. Ця галузь, не зважаючи на постійне зменшення зайнятих у ній, забезпечує робочи- ми місцями майже 4 млн. чоловік сільського на- селення. Для реалізації сільськогосподарської продукції необхідно, щоб ринковий механізм працював без перебоїв, тобто необхідна високоорганізована мережа спеціальних служб і організацій, котрі б обслуговували потоки товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили, що переміщуються у межах ринкової системи під впливом ринкових важелів. Система таких організацій складає елементи інфраструктури ринку. Термін ‘‘інфраструктура” (від латин. іhfra – підстава, фундамент, і structura – будова, взаєморозташування) вперше був застосований у дослідженнях західних економістів. Багато і національних, і зарубіжних вчених присвятили свої дослідження розвитку та впливу складо- вих інфраструктури на формування ринкових відносин, висуваючи різні трактування цьо- го поняття [2-5]. П. Розенштейн-Родан вклю- чав до інфраструктури базові галузі економіки (енергетику, транспорт, зв’язок тощо), що при- скорюють інвестування. К.І. Беляєвський трактує інфраструктуру ринку як систему, що організаційно і матеріально забезпечує основні ринкові процеси. Ібрагімов Л.А. вважає, що інфраструктура – це комплекс видів діяльності у сфері обігу відповідних груп підприємств, що забезпечують раціональний рух товару. Федько В.П. та Федько Н.С. під інфраструкту- рою розуміють сукупність видів діяльності, що забезпечують ефективне функціонування об’єктів ринкової економіки і їх єдність у певному реальному ринковому просторі. Стаханов В.Н. вважає інфраструктурою ком- плекс специфічних трудових процесів з ви- робництва послуг, що забезпечують обмін діяльністю у суспільному виробництві і житті людини. За визначенням Чернявського І.Ф. інфраструктура - це сукупність спеціалізованих виробництв і видів діяльності, що обслугову- ють основні галузі з метою забезпечення ефек- тивного функціонування загальнонародної кооперації праці й отримання високих кінцевих результатів. Таке розмаїття поглядів на сутність інфраструктури приводить до висновку, що з однієї точки зору, інфраструктура – це сукупність галузей і суб’єктів господарюван- ня, а з іншої – це сукупність організаційних, виробничих і соціальних функцій рин- ку. Р. Іохімсен узагальнив сутність ринкової інфраструктури і зазначив, що це сукупність матеріальних, персональних та інституційних видів діяльності і їх організацій, що сприяють створенню господарської єдності на території і вирівнюванню винагороди за однакові вкладен- ня доцільно витрачених ресурсів, тобто роблять можливою повну інтеграцію і високий рівень господарської діяльності [3]. Слід зазначити, що до складу інфраструктури комплексу економіки входять такі блоки: вироб- ничий, соціально-побутовий, інституційний, персональний та екологічний, які і визначають ефективність функціонування економіки у цілому. І тому, при переході України до моделі економіки з переважно ринковими регулятора- ми необхідно було змінити форми і методи ро- боти елементів інфраструктури господарства, тобто ліквідувати застарілі та сформувати нові. Зарубіжні теоретики ринку виходять з того, що правильно розставлені параметри валютно-фінансової, кредитної, товарної, цінової політики та інші макроекономічні по- казники здатні автоматично відрегулювати всю решту економічних показників тільки за умо- ви, якщо в економіці країни існує розвинена інфраструктура [4]. Останнім часом в Україні сформувалися певні економічні відносини між різноманітними виробниками сільськогосподарської продукції та її продавцями. Очевидним є те, що наявність відносної ефективності виробництва аграрної продукції та продовольчих товарів кожно- го окремого регіону, спонукає виробників, що діють на території даного регіону, спеціалізуватися на виробництві тієї продукції, яка забезпечує порівняльні конкурентні пере- ваги, у першу чергу, на міжрегіональному спо- живчому ринку, формування якого, на наш погляд, повинно стати пріоритетним на сучас- ному етапі суспільного розвитку. Для цього об’єднання підприємств на регіональному рівні з використанням логістичних методів господа- рювання забезпечить не лише підвищення їх конкурентоспроможності, а стимулюватиме і регіональний розвиток. Слід зазначити, що лише незначна частка від загального обсягу виробленої агропродукції 126 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ надходить до покупців (кінцевих споживачів) безпосередньо від виробників. Основна маса продукції реалізується через посередників – гуртових та роздрібних торгівців, які разом з іншими суб’єктами ринку, утворюють канали розподілу товарів. Сьогодні існують різні погляди на роль та місце кожного з учасників ланцюжку товаро- просування. Але більшість поглядів дослідників збігається у визнанні посередника як інструменту для створення трьох форм корисності: місця, часу і придбання. Доставляючи товари і послу- ги від виробників до споживачів, посередники забезпечують їхню доступність у зручному місці та у потрібний час, спрощуючи процес обміну. Посередники також виконують специфічні допоміжні функції, такі як: надання торговель- них послуг, забезпечення інформацією про ри- нок, підтримку у просуванні товарів і стимулю- вання збуту, відбір, стандартизацію і фасування товарів, зберігання товарів на складах, транс- портування товарів до місць продажу, розподіл ризику, фінансування виробників та спрощення купівлі. Іноді послуги посередників призводять до реального зменшення цін товарів реалізації, бо усувають необхідність установлення зайвих численних контактів між виробниками і спожи- вачами, які за відсутності посередників були б обов’язковими. Необхідність посередників дове- дена історичним досвідом розвитку економічних відносин, оскільки будь-яка спеціалізація завжди ефективніша та раціональніша, ніж поєднання одним підприємством різних видів діяльності та функцій виробництва, транспор- тування, реалізації тощо. Посередники зменшу- ють загальні витрати розподілу, бо у результаті їхньої діяльності скорочується кількість угод між виробниками і кінцевими споживача- ми (трансакційні витрати), у результаті чого і спрацьовує синергічний ефект. Разом з тим, вартість, яку сплачує кінцевий споживач за продукцію чи послуги, зростає пропорційно збільшенню кількості посередників. Отже, з позицій споживача, збільшення кількості посередників оцінюється однозначно негативно. І тому визначення обґрунтованої (оптимальної) кількості посе- редницьких структур і є наріжним каменем су- часного ефективного розвитку інфраструктури аграрного ринку. Як відомо, існує два основних типи посередників: гуртові та роздрібні. Перші про- дають товари роздрібним торговцям або іншим гуртовим ланкам, інституціональним спожи- вачам (за умови формування держрезерву), а роздрібні посередники реалізують продукцію чи послуги кінцевим споживачам. Важливим посередницьким елементом у системі товаропросування виступають, у першу чергу, організатори гуртового товарообігу, такі як товарні біржі, торгові доми, аукціони, ярмар- ки тощо. Товарні біржі не є самостійними суб’єктами гуртової торгівельної діяльності, а слугують для створення умов щодо організації закупівельної та реалізаційної діяльності клієнтів. На погляд більшості дослідників і наш, біржова торгівля - основний компонент формування стабільного ринкового середовища, що згладжує динамізм ринкових ситуацій [7]. Важливим компонентом ринкової інфра- структури, що діє у Дніпропетровській області, є товарні біржі, які виступають системо- утворюючим компонентом формування інших її складових. Біржова торгівля, на жаль, ще не набула належного розвитку на сучасному етапі розвитку ринкових відносин як в Україні, так і на Дніпропетровщині. Дослідивши необхідну літератури, ми переконалися, що більшість дослідників підтверджують думку про те, що біржа – це об’єднання продавців і покупців для ведення торгових операцій, яке полегшує сам процес купівлі-продажу та розробляє більш надійний її механізм. Вона увібрала у себе риси як звичайної ринкової торгівлі, так і ярмаркової. Сучасне біржове законодавство трактує біржу як організацію з правами юридичної особи, що формує гуртовий ринок шляхом організації та регулювання біржової торгівлі, здійснюваної у формі відкритих публічних торгів, що прово- дяться у зазначеному місці та у визначений час за установленими правилами [5, с. 12]. Отже, ми можемо констатувати, що у широ- кому розумінні біржа – це організований товар- ний ринок, у межах якого у відповідності з уста- новленими правилами відбуваються угоди сто- совно купівлі-продажу окремих видів товарів. Особливістю роботи бірж є їх безприбутковість, тобто за своїм статусом це суспільні організації, які не ставлять собі за мету отримання при- бутку. Це союз підприємців та торговців, який забезпечує необхідні та сприятливі умови для комерційної діяльності. За даними статистичних щорічників по Дніпропетровській області кількість зареєстрованих бірж зростає у порівнянні з 1996 р. (табл. 1). Як бачимо з таблиці 1, у порівнянні з 1996 р. відбулося зростання загальної кількості зареєстрованих бірж з 5 одиниць до 81, тобто на 76 одиниць. Причому суттєво збільшилась 127ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) кількість товарних і товарно-сировинних бірж з 3 до 62 одиниць, але кількість агропромислових бірж (одна) залишається незмінною на протязі 13 років. Незважаючи на це, аналіз динаміки показників укладених угод у сумарному вираженні за цей же період підтверджує значне зростання (табл. 2). За даними таблиці 2 прослідковується тенденція до збільшення біржової реалізації сільськогосподарської продукції до 2003 р. (зро- стання склало 1940,1 млн. грн. у порівнянні з 1995 р., тобто 74,7 %). У 2004-2007 рр. на фоні за- гального зростання обсягів біржових угод до рівня 3763,0 млн. грн., що на 3744,4 млн. грн. більше ніж у 1995 р., реалізація сільськогос- подарської продукції рівня 2003 р. так і не була досягнута. Але слід зазначити, що доля реалізації сільськогосподарської продукції у загальній кількості біржових угод на Дніпропетровщині має високий показник – у межах від 76,4 % до 96,2 % ( за виключенням 2005 та 2007 рр., відповідно 45,7 % та 30,6 %) Реалізація продуктів харчування за біржовими угодами зростала до 21,0 млн. грн. у 2004 р., але потім простежується тенденція до зменшення і повного відмовлення у 2006 р. від таких угод, але у 2007 р. цей показник досяг рівня 2003р., тобто 11,6 млн. грн. Але доля реалізації продуктів харчування у загальній кількості біржових угод за досліджуваний період залишається на досить низькому рівні (від 1,4 % у 2005р. до 0,3 % у 2007р.). За даними проведеного аналізу можна стверджувати про недосконалість роботи бірж Дніпропетровської області. Це підтверджується також статистичним даними та проведеними нами розрахунками у таблиці 3. За даними таблиці 3 показни- ки частки біржової торгівлі у реалізації сільськогосподарської продукції Дніпропет- ровської області свідчать про максимальне її зна- чення у 2003 р. на рівні 44,8 %. В останні ж роки Таблиця 1 Показники кількості зареєстрованих бірж у Дніпропетровській області у 1996 - 2007 рр. [6] Таблиця 2 Показники обсягу укладених угод на біржах Дніпропетровської області за 1995 – 2007 рр. [6]            ,    .   ,  ,   -     ,   –  ’       ,     -       .         ,   .   -         ,          , -      ,             [5, . 12].  1         1996 - 2007 . [6] (  )   1996 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2008  1996 (+;-)  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10  -  5 41 49 55 62 65 73 81 81 76  - 5 5 5 5 5 5 5 5 5   - - 3 29 37 42 48 50 57 65 65 65  1 1 1 1 1 1 1 1 1 1     - 1 1 1 1 1 1 1 1 1  1 5 5 6 7 8 9 9 9 9     1,    1996 .   -      5   81,   76 .       -   3  62 ,     ()     13 .   ,   -              (. 2).  2          1995 – 2007 . [6] (. .)   1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2007  1995 (+; -)  18,6 192,5 252,0 916,4 2020,5 1531,8 1847,5 1950,2 3763,0 3744,4 -   4,0 96,6 192,6 856,2 1944,1 1263,8 844,1 1751,3 1161,1 1157,1  - -  - , % 21,5 50,2 76,4 93,4 96,2 82,5 45,7 89,8 30,6 9,1   - 1,0 0,0 0,0 11,6 21,0 3,0 - 11,6 11,6  -  - , % 0 0,5 0 0 0,6 1,4 0,2 0 0,3 0,3    2     -      2003 . (  1940,1 . .    1995 .,  74,7 %).  2004-2007 .  -         3763,0 . .,   3744,4 . .    1995 .,     2003 .     .   ,                –    76,4 %  96,2 % (   2005  2007 .,  45,7 %  30,6 %) -         21,0 . .  2004 .,         -   2006 .   ,   2007 .     2003.,  11,6 . .        -          - 128 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ доля біржової торгівлі не перевищує позначки 22,7 % – 29,5 %. Можна стверджувати, що лише четверта частина усієї сільськогосподарської продукції реалізується за біржовими угода- ми, а це занадто низький рівень для належно організованого прозорого ринку. Про динаміку показників виробницт- ва продукції сільського господарства у Дніпропетровській області та реалізація її через біржову торгівлю можна судити за результатами діаграми (рис. 1). Проведений аналіз доводить, що реалізація сільськогосподарської продукції за біржовими угодами у Дніпропетровській області за період з 1995 по 2007 рр. займає, на жаль, незначну долю. Біржовий ринок у зазначеному регіоні так і не став надійним механізмом стабілізації ринкової кон’юктури і не виконує покладе- них на нього регуляторних функцій. Занадто мало сільгоспвиробників залучено до участі у біржових торгах. Висновки. За нашим переконанням форму- вання ринку сільськогосподарської продукції та стабілізація продовольчого ринку мають здійснюватися, у першу чергу, шляхом розвит- ку гуртової та біржової торгівлі, вдосконален- ня господарських відносин товаровиробників, продавців та споживачів усіх форм власності, на- дання гарантій виконання біржових контрактів, застосування ф’ючерсних (перетворення біржі реального товару у ринок прав на товар) та опціонних схем продажу (страхування покупців опціонів з метою обмеження можливих збитків від біржових операцій). Так як біржовий товар має відповідати таким вимогам, як масовість виробництва та споживання, стандартність і взаємозамінність, вільне ціноутворення, на- лежне зберігання, транспортабельність та незалежність якісних характеристик това- ру від конкретного споживача, то близько 50 видів продукції сільськогосподарського вироб- ництва та продуктів його переробки можуть реалізуватися за цим каналом (зернові куль- тури, олійне насіння, живі тварини та м'ясо, Таблиця 3 Показники частки біржової торгівлі у реалізації сільськогосподарської продукції Дніпропетровської області за 1995-2007 рр. [6] Рис. 1. Динаміка виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції у Дніпропетровській області за період 1995 - 2007 рр.   ( 1,4 %  2005.  0,3 %  2007.).    -        -  .            3.  3            1995-2007 . [6] (. .)    :      %   -   %  1995 . (+;-) 1995 5277,4 4,0 0,08 - 2000 4197,0 96,6 2,3 2,22 2003 4336,8 1944,1 44,8 44,72 2004 5285,6 1263,8 23,9 23,8 2005 5651,8 844,1 14,9 14,82 2006 5937,2 1751,3 29,5 29,42 2007 5117,7 1161,1 22,7 22,62    3             -     2003 .   44,8 %.      -      22,7 % – 29,5 %.  ,           ,        -   .       -           -      (. 1). 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 . . 1995 2000 2003 2004 2005 2006 2007         . 1.            1995 - 2007 .   ,    -           1995  2007 . ,  ,  .     -          ’        .   -       . .      -        - ,   ,      , -    ,      ,     , -  ’ (        )     (          ).    -     ,     ,   ,  ,  ,        -  ,   50    129ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) текстильні товари, харчосмакові товари тощо) [2, с. 274]. Ми вважаємо, що розвиток біржової торгівлі має знайти значну підтримку з боку держави та місцевих владних структур через прийняття відповідних законів та постанов, які допоможуть розробити необхідні механізми функціонування біржової діяльності. Все це стимулюватиме розвиток ефективного аграрно- го ринку. Література 1. Саблук П.Т. Состояние и перспективы развития агропромышленного комплекса Украины // Экономика Украины. – 2008. – № 12. – С. 4-18. 2. Бєлявцев М.І., Шестопалова Л.В. Інфраструктура товарного ринку. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 416 с. 3. Федько В.П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка: Учебн. пос. – Р/нД.: Феникс, 2000. – 512 с. 4. Уолтер Г. Мун. Организация оптовой тор- говки в США / Пер. с англ. – М.: ИТКОР, 1995. – 214 с. 5. Закон України “Про товарну біржу”. – К.: Парламентське виробництво, 2000. – С. 12. 6. Статистичний щорічник Дніпропет- ровської області у 2007 р. / Головне управління статистики у Дніпро- петровській області, 2008. – 535 с. 7. Інфраструктура товарного ринку: Навч. пос. / Під ред. д.е.н., проф. Сороки І.В. – К.: НМЦВО МОН України, НВФ “Студцентр”, 2002. – 608с. Поступила до редакції 22.12.08 © О.В. Ващук, 2008 УДК 334.012.63 А.В. Гуренко* ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ УКРАЇНИ Стаття розкриває проблемні питання розвитку малих і середніх підприємств у сучасних ринкових умовах. Особлива увага приділена існуючим кредитно-фінансовим труднощам в умовах кризового стану. Проаналізовано окремі недоліки й перешкоди діяльності малих та середніх підприємств в умовах зниження попиту. Наведено теоретичні рекомендації щодо удосконалення діяльності в сфері малого та середнього бізнесу. Статья раскрывает проблемные вопросы развития малых и средних предприятий в современных ры- ночных условиях. Особое внимание уделено имеющимся кредитно-финансовым трудностям в условиях кри- зисной ситуации. Проанализированы отдельные недостатки и помехи деятельности в условиях снижения спроса. Приведены теоретические рекомендации по усовершенствованию деятельности в сфере малого и среднего бизнеса. Постановка проблеми. Як показує досвід багатьох країн світу, активна підприємницька діяльність населення сприяє високим тем- пам розвитку національної економіки. При цьому, в розвинутих країнах світу основою підприємницької діяльності є підприємства малого та середнього бізнесу, які стали домінуючими за чисельністю та обсяга- ми виробництва товарів та надання послуг [1, c. 110-124]. Малий та середній бізнес (МСБ) забезпечує гнучкість та стійкість економічної системи, наближує її до потреб конкретних споживачів, водночас – виконує важливу соціальну роль, на- даючи робочі місця та забезпечуючи джерело до- ходу для значних верств населення [2, c. 74-76]. Так наприклад, внесок підприємств МСБ у валовий внутрішній продукт (ВВП) в Європі в середньому складає 60-70%, а саме: Болгарія – 49,5%, Польща – 47,8%, Велика-Британія – 50,7%, Франція – 50,7%, Нідерланди – 60,4%, Італія – 70,3% [3, c. 47-51]. * Гуренко А.В. – ст. викладач Донецького інституту залізничного транспорту, м. Донецьк.

Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи

Репозитарії

Схожі ресурси