Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку

Стаття присвячена застосуванню інституціональної теорії при аналізі особливостей інформатизації. Проаналізовано інституційну складову формування інформаційної економіки, виявлено особливості розвитку процесів інформатизації та подолання інформаційної асиметрії в контексті теорії інституціонального р...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
Hauptverfasser:	Фінагіна, О.В., Зінченко, О.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Schlagworte:	Розвиток сучасних інформаційних технологій
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12271
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку / О.В. Фінагіна, О.А. Зінченко // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 158-164. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-12271
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-122712010-10-04T12:02:47Z Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку Фінагіна, О.В. Зінченко, О.А. Розвиток сучасних інформаційних технологій Стаття присвячена застосуванню інституціональної теорії при аналізі особливостей інформатизації. Проаналізовано інституційну складову формування інформаційної економіки, виявлено особливості розвитку процесів інформатизації та подолання інформаційної асиметрії в контексті теорії інституціонального розвитку. Обґрунтовано нові методологічні засади функціонування економіки постіндустріальному етапу розвитку. Статья посвящена применению институциональной теории при анализе особенностей информатизации. Проанализирована институциональная составляющая формирования информационной экономики, определены особенности развития процессов информатизации и преодоления информационной ассиметрии в контексте теории институционального развития. Обоснованы новые методологические основы функционирования экономики постиндустриального этапа развития. 2008 Article Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку / О.В. Фінагіна, О.А. Зінченко // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 158-164. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1814-8913 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12271 330:681.3 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвиток сучасних інформаційних технологій Розвиток сучасних інформаційних технологій
spellingShingle	Розвиток сучасних інформаційних технологій Розвиток сучасних інформаційних технологій Фінагіна, О.В. Зінченко, О.А. Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку
description	Стаття присвячена застосуванню інституціональної теорії при аналізі особливостей інформатизації. Проаналізовано інституційну складову формування інформаційної економіки, виявлено особливості розвитку процесів інформатизації та подолання інформаційної асиметрії в контексті теорії інституціонального розвитку. Обґрунтовано нові методологічні засади функціонування економіки постіндустріальному етапу розвитку.
format	Article
author	Фінагіна, О.В. Зінченко, О.А.
author_facet	Фінагіна, О.В. Зінченко, О.А.
author_sort	Фінагіна, О.В.
title	Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку
title_short	Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку
title_full	Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку
title_fullStr	Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку
title_full_unstemmed	Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку
title_sort	інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Розвиток сучасних інформаційних технологій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12271
citation_txt	Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку / О.В. Фінагіна, О.А. Зінченко // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 158-164. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT fínagínaov ínformatizacíívkontekstíteorííínstitucíonalʹnogorozvitku AT zínčenkooa ínformatizacíívkontekstíteorííínstitucíonalʹnogorozvitku
first_indexed	2025-07-02T14:21:21Z
last_indexed	2025-07-02T14:21:21Z
_version_	1836545298515623936
fulltext	РОЗВИТОК СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УДК 330:681.3 О.В. Фінагіна* О.А. Зінченко** ІНФОРМАТИЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Стаття присвячена застосуванню інституціональної теорії при аналізі особливостей інформатизації. Проаналізовано інституційну складову формування інформаційної економіки, виявлено особливості розвит- ку процесів інформатизації та подолання інформаційної асиметрії в контексті теорії інституціонального розвитку. Обґрунтовано нові методологічні засади функціонування економіки постіндустріальному етапу розвитку. Статья посвящена применению институциональной теории при анализе особенностей информати- зации. Проанализирована институциональная составляющая формирования информационной экономики, определены особенности развития процессов информатизации и преодоления информационной ассиметрии в контексте теории институционального развития. Обоснованы новые методологические основы функцио- нирования экономики постиндустриального этапа развития. Постановка проблеми та її зв'язок з науко- вими та практичними завданнями. Наприкінці 20-го століття інформаційні технології стали одним з найважливіших чинників, що впли- вають на розвиток суспільства. Їх революційна дія спрямована на вдосконалення державних структур та суспільних інститутів, економічної і соціальної сфер, науки і освіти, культури і спо- собу життя людей. Багато розвинених країн по- вною мірою усвідомили ті переваги, які несе з со- бою розвиток і розповсюдження інформаційних технологій. На сьогоднішній день не викликає сумніву той факт, що рух до інформаційного суспільства – це шлях в майбутнє людської цивілізації. Розвиток інформаційних технологій став не тільки передумовою переходу до нової стадії розвитку суспільних відносин в межах інформаційної економіки, а й головною при- чиною інноваційних модифікацій сучасної економічної теорії, появи нових її напрямів та шкіл. Особливу увагу при цьому слід звернути на інституціональну теорію, оскільки саме вона, на нашу думку, найбільш повно відображає реалії сучасного суспільного буття. Аналіз досліджень та публікації. Найбільш актуальною проблематикою сучасної еконо- мічної теорії – інформатизація соціально- економічного сфери, впровадження інно- ваційних методів регулювання і стимулюван- ня розвитку і на їх основі оптимізація ресур- соспоживання – мають значимі прояви як методологічного, так і прикладного характеру, коли мова йде про роль та місце інститутів в системі економічного відтворення. Треба відмітити, що в остання десятиріччя постійно зростає інтерес до інституціональної теорії. Так значно збільшилась кількість публікацій вітчизняних економістів з даної теми як дослідницького, так і учбово-методичного характеру. Тут можна відмітити праці таких відомих українських вчених, як М.В. Брюханов, В.М. Геєц, В.А. Касьяненко, А.Н. Коломієць, В.Г. Кремень, Л.Г. Мельник, В.Н. Тарасович, А.А. Чухно та інших. На сам перед це пов’язано зі спробами роз- глянути сучасні економічні і соціальні про- цеси комплексно і всебічно, з необхідністю дослідження нових суспільних явищ, коли за- стосування традиційних методів аналізу не дає бажаного результату. Невирішені частини загальної проблеми. Особливо актуальним, на наш погляд, є застосу- вання інституціональної теорії при аналізі осо- * Фінагіна О.В. – професор кафедри менеджменту, д-р екон. наук, професор. ** Зінченко О.А. – ст. викладач кафедри менеджменту. Донецький інститут залізничного транспорту, м. Донецьк. 159ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) бливостей інформатизації суспільного життя та формування інформаційної економіки. Саме ця проблематика є новим напрямом наукових досліджень, що потребує як практичного, так і теоретичного обґрунтування. На користь цього аспекту наукових досліджень свідчить те, що багато вчених, які займаються питаннями інформатизації соціально-економічних відносин, відносять теорію інформаційного суспільства до концепції інституціалізну [1; 2; 3; 4]. У підтвердження цього доводу виступає той факт, що саме в рамках інституціоналізму ство- рюються нові теорії функціонування ринків та організацій в умовах інформаційної економіки, зокрема – популярна теорія асиметричної інформації, а також теорії, пов’язані з вирішенням проблем створення і використання знань (когнітивна економіка) [1, с. 64]. Цілі роботи (постановка завдання). За таких умов представляється доцільним дослідження інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку та аналізу інституційної складової формування інформаційної економіки. Виклад основного матеріалу дослідження. Інформатизації всіх сфер суспільної діяльності та перехід до інформаційного суспільства передбачає істотну зміну всієї економічної си- стеми суспільства та держави, оскільки зро- стання та вага інформаційної індустрії для національної та світової економік становляться все більш значущими. Розвиток інформаційного сектору – явище об’єктивно детерміноване різким збільшенням інформаційних потреб людей, домогосподарств, підприємств, територіальних комплексів, національної економіки та суспільства загалом. Виникає необхідність зміни якісного рівня роз- витку інфокомунікацій при зниженні вартості циркуляції потоків інформації між учасниками обміну [5, с. 52-53]. Результатом є формування інформаційно-економічного простору, засно- ваного на останніх досягненнях інформаційних технологій. Інформатизація як широкомасштабне вико- ристовування інформаційних комунікацій у всіх сферах господарської діяльності займає важли- ве місце у зменшенні так званої інформаційної асиметрії (за неможливості її повного усунення) між її суб’єктами. Саме інформатизація зможе як надати інформаційні переваги в конкурентній боротьбі, так і зменшити «інформаційний відрив» між учасниками економічних відносин. Значного інтересу при цьому набуває теорія видатного вченого – представника інституціоналізму (а саме його соціологічного напряму) Ф. Перу, який теоретично обґрунтував політику державного диригування – без- посереднього впливу держави на процеси суспільного відтворення. На думку Перу, су- часний йому капіталізм (капіталізм часів закінчення Другої світової війни) вже не пред- ставляв собою світ рівноправних конкурую- чих економічних суб’єктів. Навпаки, він скла- дався з ряду нерівноправних фірм, одні з яких були в змозі впливати на прийняття іншими управлінських рішень. Такий вплив був спри- чинений різними розмірами виробництва і капіталу, умовами укладання угод і надання кредитів, приналежністю до активних чи па- сивних зон економіки і, врешті решт, різним ступенем інформованості економічних суб’єктів [2, с. 20-23]. Згідно цієї теорії економічні одиниці, які займають домінуюче положення, володіють «ефектом залучення», тобто вони здатні за- ставити інші економічні одиниці рухатись в тому ж самому напрямі. Перу розглядав під економічними одиницями не тільки фірми, а і цілі галузі економіки, економічні регіони, різні країни. При цьому зростання відбувається не рівномірно по всієї економіці, а в окремих точ- ках, що називаються «полюсами зростання». Імпульси економічного зростання, які по- чинаються в полюсі, розповсюджуються на периферію за допомогою ефекту залучення, що спричиняє виникнення «зони розвитку» [2, с. 23]. Означена концепція Ф. Перу, на нашу думку, може бути використана і для функціонування інформаційної економіки нового тисячоліття. З розвитком інформатизації та появою нових сфер суспільного виробництва спостерігається нерівномірний розвиток як окремих галузей інформатизації економіки, так і цілих регіонів та навіть окремих держав. Так за даними статистики, на сьогоднішній день в Україні найбільш активно впроваджу- ють інформаційні технології в свою діяльність підприємства торгівлі і надання послуг, менш активними, однак за останній час прогресую- чими в цій сфері, є промислові підприємства. Так більше всього персональної обчислювальної техніки зосереджено на підприємствах торгівлі та надання послуг (близько 35 % загальної кількості), промислових підприємствах (близь- ко 30 % загальної кількості), в органах держав- ного управління (17 % загальної кількості). Низькі показники інформатизації підприємств та організації культури, охорони здоров’я, соціального захисту, управління житлово- 160 РОЗВИТОК СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ комунальним господарством (у сукупності – до 10 % загальної кількості) [6, с. 7]. Таким чином, спостерігається дисбаланс в інформаційному розвитку різних сфер суспільної діяльності. Однак, застосовуючи концепцію Перу, можна спрогнозувати «ефект залучення», за- вдяки чому подальша інформатизація, актив- не впровадження в діяльність підприємств торгівлі та надання послуг, а також промис- лових підприємств інформаційних технологій та зростаюча інтенсифікація інформаційних контактів між ними сприяє формуванню єдиного інформаційного простору. Необхідними умова- ми функціонування такого простору повинні бути розвинена інформаційна інфраструктура, доступність інформаційних ресурсів, безпере- шкодне використання можливостей глобаль- ного мережі Internet тощо. Активізацію цих процесів стимулюватиме й активне викори- стання інформаційних технологій в повсякден- ному побуті людини, що на сьогоднішній день спостерігається в розвинутих країнах світу, та поступово набирає оберти в нашій державі. В єдиний інформаційний простір інте- груватимуться й ті сфери суспільної діяльності, які на сьогоднішній день відстають в тем- пах інформатизації (охорона здоров’я, освіта, транспортні послуги, житлово-комунальне господарство, адміністративне управління). Це буде необхідною умовою їх ефективно- го функціонування в сучасному суспільстві. Однак через відсутність необхідних коштів та компетентних спеціалістів для підприємств цих сфер суспільної діяльності все проблематичним стає використання переваг інформатизації, що гальмує цей процес як на регіональному, так і на державному рівнях. Тому потрібні певні умови, завдяки яким ті позитивні тенденції, що відбуваються, ви- користовуючи термінологію Перу, в «полюсах зростання», з урахуванням «ефекту залучення», розповсюджуватимуться і на «периферію». До таких умов, перед усім, на нашу думку, слід віднести виважену політику державного ди- ригування (безпосереднього впливу держави на процеси інформатизації), здатну гармонізувати диспропорційні явища в цій сфері. Державна політика повинна розроблятися таким чи- ном, щоб забезпечити погодженим розвит- ком «полюсів зростання» в інтересах забезпе- чення максимальних темпів інформатизації, ліквідації диференціації галузей виробництва та сфер суспільної діяльності в інформаційному розвитку та вдоволенні інформаційних по- треб різних суспільно-економічних груп. На практиці це може бути забезпечене шляхом надання пільг тим підприємства, що діють в сферах, інформатизація яких визнана держа- вою приоритетною, а також в широкомасштаб- них державних програмах, спрямованих на реалізацію складних та дорогих високоризико- ваних проектів впровадження інформаційних технологій. Державна політика повинна спрямову- ватись не тільки на ліквідацію диспропорції в інформаційному розвитку певних сфер суспільної діяльності, а й на подолан- ня нерівномірності інформатизації певних регіональних структур. Так більш активно інформатизаційні процеси здійснюються в регіонах з розвиненою виробничою та транс- портною інфраструктурою, з потужною науко- вою та освітньою базою, густонаселеними пун- ктами. Тому для зменшення цієї «інформаційної асиметрії» треба розробити певну стратегію регіонального розвитку держави, спрямова- ну на активне стимулювання інформатизації «інформаційно відсталих» регіонів та форму- вання єдиного національного інформаційного простору. Однак, аналізуючи концепцію Ф. Перу, тре- ба відмітити, що такі радикальні її елементи, як цілком беззастережна роль держави в регулю- вання економічного розвитку та подоланні його диспропорцій, наповнені зайвим оптимізмом (особливо відносно перспектив посилення пла- нових начал в капіталістичній економіці). Як по- казав історичній розвиток суспільних відносин, подібний оптимізм не оправдався і часто поси- лення планових начал супроводжувалось зни- женням ефективності, а зростання корпора- цій – появою нових проблем в світовій економіці. Зважаючи на це, при застосуванні концепції Перу для регулювання інформаційного роз- витку, провідна роль повинна відводитись не тільки державі, а й таким інститутам, як право, суспільна думка, інформаційна та корпоратив- на культура, демократичні гарантії тощо. Тільки комплекс інститутів здатний забезпечити ефек- тивну координацію процесів інформатизації та позбавити диспропорційності в інформаційному розвитку територій та галузей економіки. Інформаційна асиметрія між економічними суб’єктами спостерігається і в глобальному масштабі, коли рівні інформаційного розвит- ку окремих країн значно відрізняються один від іншого. Це спричинене нерівними можли- востями доступу до інформаційних технологій різних за економічним становищем держав. На цьому фоні зростатиме протиріччя між різними культурами та народами. У такій 161ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) ситуації виникає потреба в функціонуванні певних міжнародних інститутів, щоб спря- мовували інформаційних розвиток держав на основі стратегії сталого розвитку цивілізації в умовах формування інформаційного суспільства. Такими інститутами можуть ста- ти міжнародні організації, діяльність яких по- винна базуватися на сповідуванні цінностей нового інформаційного суспільства, нор- мах міжнародного права, особливостях інформаційних культур окремих держав та регіонів, міжнародному співробітництві тощо. Саме такий широкомасштабний підхід стиму- люватиме розвиток єдиного інформаційного простору, в якому будуть продуктивно розвива- тися держави світу, постійно взаємодіючи в фор- мування нової економіки – економіки знання. Розвитку інституціональній теорії сприяє й поява нового напряму в сучасній економічній науці – дослідження формуван- ня та функціонування когнітивної економіки (економіки знання). Формуванню нової економічної системи, якою є когнітивна економіка, передує бурх- ливий науково-технічний прогрес абсолют- но у всіх сферах суспільної діяльності. В ході науково-технічної революції наука вже сьогодні перетворилася в безпосередню виробничу силу. Якщо в аграрній економіці провідним елемен- том була земля, в індустріальній – капітал, то для когнітивної економіки – це знання. В розвинутих країнах на сьогоднішній день відбувається звуження власно матеріального виробництва при одночасному стрімкому зростанні «індустрії знання». Таким чином, пе- редумови майбутнього суспільства виникають не тільки і навіть не стільки в матеріальному, скільки, за виразом Карла Маркса, «по ту сторо- ну матеріального виробництва» [4, с. 311]. Трансформація суспільного виробництва та перехід до когнітивної економіки визначає в основі її нематеріальної складової станов- лення творчості як найпоширенішої форми продуктивної діяльності. На відміну від праці, творчість є вищим і досконалішим типом діяльності; її спонукальний мотив пов'язаний з внутрішніми потребами особи, прагненням до самореалізації, розвитку і примноження своїх знань і можливостей. Як здібність людини до створення чогось оригінального, суб'єктивно або об'єктивно нового, творчість існувала завж- ди, проте як господарський феномен вона ста- ла відігравати провідну роль в когнітивній економіці. Отримання творчістю масштабів, що до- зволяють їй модифікувати господарські закономірності, які склалися в нових умовах го- сподарювання, є результатом трьох фундамен- тальних змін. По-перше, в постіндустріальному суспільстві матеріальні потреби більшості людей достатньо повно задовольняються за рахунок порівняно нетривалого робочого часу. По-друге, наука і знання стають безпосередньою продук- тивною силою – двигуном розвитку когнітивної економіки, їх носії – уособленням досягнень нації, а цінності, пов'язані з освітнім рівнем і інтелектуальною діяльністю, – надійними орієнтирами для нових поколінь. Нарешті, по- третє, радикально міняється суть споживання: акценти в цій сфері зміщуються на нематеріальні блага, а засвоєння людиною інформації, розви- ваючу здібність до генерації нових знань, фак- тично робить споживання елементом вироб- ництва. Саме ці зміни перетворюють творчість на значущий тип продуктивної діяльності, в один з основних чинників соціального прогресу [7, с. 25]. Хоча об'єктивна і суб'єктивна сторони пере- ходу до когнітивної економіки взаємообумовлені, головне джерело прогресу інформаційного суспільства криється, як зазначає В. Іноземцев, в його суб'єктивних чинниках, в характеристиках, які становлять його індивідів. Його перспекти- ви залежать в більшій мірі від індивідуального етичного і інтелектуального розвитку особи, ніж від зміни окремих параметрів суспільства як сукупності людей [7, с. 25]. Аналіз у світлі висловлених позицій соціально-економічних процесів, що розгорта- ються в країнах, які досягли постіндустріальної стадії розвитку, дозволяє стверджувати, що пе- редумови переходу до когнітивної економіки, які формуються вже сьогодні, мають як об'єктивну, так і суб'єктивну складові. З одного боку, ви- сокий рівень продуктивних сил відкриває можливість швидкого розвитку сфери послуг і інформаційного сектора, що вимагає від лю- дей високої кваліфікації; розвиток людських здібностей стає в такій ситуації абсолютно необхідним з погляду господарського прогресу. З іншого боку, коли задоволені матеріальні потреби людей, а їх соціальний статус залежить від особового потенціалу, цілі самоудосконален- ня природним чином виходять на перші позиції в ієрархії мотивів діяльності працівника. Із зміною мотиваційної структури починає формувати- ся тип особи, орієнтованої не на максимізацію матеріального споживання, а на досягнення внутрішньої гармонії і досконалості. У цих умо- вах розвиток людини виявляється тотожним роз- витку виробництва знань – головної складової когнітивної економіки. Круг замикається; нова 162 РОЗВИТОК СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ система відтворення суспільного надбання стає самодостатньою і самопідтримується. Інформатизація суспільства сприяє про- гресивному розвитку виробничих потужностей, підвищенню інтелектуального потенціалу і культурного рівня, створенню умов для переходу на наступний етап розвитку – інтелектуальний, на якому більшість населення буде зайнята у сфері виробництва інтелектуального продук- ту. Передумови для такої постінформаційної стадії, можна бачити вже зараз – це певна інтелектуалізація суспільства, обумовлена ви- кликаними інформатизацією вдосконаленням і посиленням когнітивних соціальних структур і процесів. Розвиток інформаційних технологій та по- ступовий перехід провідних економік світу до нової моделі – когнітивної економіки обумовлює формування певних інститутів координації цих процесів, які умовно можна поділити за харак- тер їх прояву на внутрішні та зовнішні інститути (рис. 1).      -  ,      ,         – - ,          -  .     ,     –    ,           .             –    -      ,    -           (. 1).      , -         -          - ,             -  ,      -   ,   -    -               ,  -     -     -           -  ,    ,    -      ,      -   – -     . 1.             Рис. 1. Структура інституціональних перетворень у процесі розвитку когнітивної економіки за характером їх прояву Внутрішні інститути стимулюють розвиток економічної системи, заснованої на знаннях як головного фактору виробництва – це внутрішні мотиви та стимули, які спонукають до творчої діяльності, це інтелектуальний потенціал як окремої особистості, так і певної суспільної формації. Вплив цих інститутів має внутрішній характер, тобто проявляється в свідомості певної особистості. Зовнішні інститути, такі як нові стан- дарти, норми, технології виробництва та управління, інновації та новітні досягнення у всіх сферах суспільної діяльності є не тільки результатами науково-технічного прогресу, а й інститутами, що задають основні напрями розвитку когнітивної економіки. До них можна також віднести певні соціальні засоби і мето- ди, сприяючі відтворенню і розвитку науково- го знання, норми інформаційної культури, що формують свідомість суспільства та задають нові суспільні прагнення та стандарти життя. Велике значення при цьому має і накопичені знання та досвід, які є основою всіх подальших перетво- рень та формують інтелектуальних потенціал нової соціально-економічної формації. Цей потенціал являє собою ланку зв’язку нових суспільних перетворень з етапами минулого розвитку. Інститути координації розвитку когнітивної економіки можна поділити не тільки за харак- тером їх прояву, а й за рівнем впливу (рис. 2). При такій класифікації доцільно запропону- вати виділення в окремі групи інститутів дер- жавного регулювання суспільно-економічних перетворень та ринкові інститути координації соціально-економічного прогресу. Такий підхід дозволяє розглянути формування когнітивної економіки з одного боку як саморозвиненої си- 163ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) стеми, що базується на ринкових механізмах розвитку, а з іншого боку – як системи, яка потребує координації зі сторони держави з ме- тою сприяння її ефективному розвитку, дотри- мання соціальних гарантій та стандартів життя, формування єдиного інформаційного простору держави тощо. Висновки та пропозиції. Основним фак- тором, визначаючим розвиток сучасної економіки, є її інформатизація. Нова соціально- економічна формація, що розвивається під впливом інформаційних технологій, настільки ж відрізняється від індустріального суспільства, як останнє відрізняється від аграрного. У таких умовах особливо актуальною є обґрунтування нових методологічних основ функціонування економіки, адекватних постіндустріальному етапу її розвитку. Найбільш придатною для цього є інституціональна методологія, яка цілком відповідає підходу сучасної економічної теорії, що спрямована на формування теоретичних та практичних засад розвитку інформаційного суспільства. Інституціалізм дозволяє проаналізувати рухомі сили суспільних перетворень, дослідити нерівномірність процесів інформатизації соціально-економічних систем, виявити роль формальних та неформальних, внутрішніх та зовнішніх інститутів в соціально-економічному розвитку, провести аналіз їх взаємозв’язку та взаємодії. Інституціалізм слугує надійним підґрунтям для аналізу процесів інформатизації суспільного буття та функціонування нової економіки – економіки знань. Література 1. Апатова Н. Методологические основы ис- следовании информационной экономики // Экономика Украины. – 2005. – № 7. – С. 58-64. 2. Тарушкин А.Ю. Институциональная эко- номика: Учеб. пособ. – СПб.: Питер, 2004. – 368 с. 3. Новицкий В. Институционализм в диа- лектике современного экономического развития // Экономика Украины. – 2005. – № 7. – С. 49-58. 4. Нуреев Р.М. Основы институционаьной модели становления и развития капита- лизма // Институциональная экономика: Учебник под общ. ред. А. Олейника. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 704 с. 5. Симонов Ю.Ф. Информационные техно- логии в экономике: Учеб. пособ. / Под ред. Ю.Ф. Симонова. – Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 352 с. 6. Статистичний бюлетень Стан і розвиток інформатизації у Донецькій області за 2006 рік. Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Донецькій області – Донецьк, 2007. – 16 с. 7. Иноземцев В.Л. Современное постинду-   .  ,    ,   .  - - ,      ,      ,     .         -    ,     .       - ,       ,  -         -  .      -           -   ( ,      .)    ,             ,    -     -    - , -          -     -    -             -    -     -   . 2.             Рис. 2. Структура інституціональних перетворень у процесі розвитку когнітивної економіки за рівнем їх впливу 164 РОЗВИТОК СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ стриальное общество: природа, противо- речия, перспективы: Учеб. пособ. – М.: Логос, 2000. – 304 с. 8. Гаслер Р.С. Социально-политическая и экономическая теория информации: ме- тодологи многомерной экономической теории // Социально-экономические проблемы информационного обще- ства: Коллективная монография под ред. Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. – 430 с. 9. Лазарев И.А., Хижа Г.С., Лазарев К.И. Новая информационная экономика и се- тевые механизмы развития. – М.: Дашков и Ко, 2005. – 240 с. Поступила до редакції 22.12.08 © О.В. Фінагіна, О.А. Зінченко, 2008 УДК 681.3:658.1 Я.А. Полякова* АТРИБУТИВНАЯ МОДЕЛЬ ФОРМИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ПОТОКОВ ТОВАРНОЙ ПОЛИТИКИ ПРЕДПРИЯТИЯ В статті удосконалено атрибутивну модель формування інформаційних потоків товарної політики підприємства на основі системного аналізу у залежності від методу пізнання дійсності та ступеню за- лучення споживача у процес прийняття рішень. В статье усовершенствована атрибутивная модель формирования информационных потоков товар- ной политики предприятия на основе системного анализа в зависимости от метода познания реальности и степени вовлеченности потребителя в процесс принятия решений. Постановка проблемы. Интенсивное раз- витие научно-практических и теоретических подходов к управлению товарной политикой предприятия, устойчивое развитие понятия структуры товарного ассортимента, внедрение новейших методических подходов введения то- варных позиций на рынок и их элиминации, по- зволяет констатировать актуализацию данного направления исследований в динамичных усло- виях развития современных экономических от- ношений. Анализ публикаций. Углубленным иссле- дованием сущности товарной политики пред- приятия занимается ряд отечественных и за- рубежных ученых. Ф. Колер особое внимание в исследованиях товарной политики уделяет модели товара как совокупности выгод и прин- ципам формирования жизненного цикла товара [1, с. 285-286, с. 339-349], что получило дальней- шее развитие в научных трудах Г. Армстронга, Д. Сондерса, В. Вонга [2]. Ж. Ламбен рассма- тривает структурное содержание процесса раз- работки новых товаров с целью их адаптации к технологическим, и организационным пре- рывистым инновациям [2, с. 497-514]. Научные исследования отечественных ученых направ- лены на методическое обеспечение управлен- ческих решений в области товарной политики: Е. Голубков проектирует элементы форми- рования товарной политики [5], H. Рубен, О. Боровиков разрабатывают методику АВС-анализа товарного ассортимента пред- приятия [4], Н. Тришкина изучает критерии и показатели оценки оптимальности товарной политики предприятия [3]. Несмотря на широкую изученность товар- ной политики предприятия зарубежными и от- ечественными экономистами, следует отметить, что недостаточно исследованной является про- блема формирования атрибутивной модели ин- формационных потоков в управлении товарной политикой предприятия. Целью проводимого научного исследования является разработка структурной модели взаи- модействия основных атрибутов товарной по- литики предприятия, имеющих системную информационно-смысловую нагрузку, что обу- славливает формирование дифференцирован- * Полякова Я.О. – доцент кафедри міжнародної економіки і менеджменту ЗЕД Харківського національного економічного університету, канд. екон. наук, доцент, м. Харків.

Інформатизації в контексті теорії інституціонального розвитку

Institution

Ähnliche Einträge