Формування методологічних основ процесу інформатизації
У статті проведено аналіз і систематизацію методологічних основ розвитку та активного поширення процесу інформатизації. Виділено перспективні напрями розвитку теорії та методології процесів інформатизації у контексті світових тенденцій економічного, технічного та соціального прогресу....
Gespeichert in:
Datum: | 2008 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2008
|
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12274 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Формування методологічних основ процесу інформатизації / Н.Ш. Пономаренко // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 173-176. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-12274 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-122742010-10-04T12:02:27Z Формування методологічних основ процесу інформатизації Пономаренко, Н.Ш. Розвиток сучасних інформаційних технологій У статті проведено аналіз і систематизацію методологічних основ розвитку та активного поширення процесу інформатизації. Виділено перспективні напрями розвитку теорії та методології процесів інформатизації у контексті світових тенденцій економічного, технічного та соціального прогресу. В статье проведен анализ и систематизация методологических основ развития процесса информатизации. Выделены перспективные направления развития теории и методологии процессов информатизации в контексте мировых тенденций экономического, технического и социального прогресса. 2008 Article Формування методологічних основ процесу інформатизації / Н.Ш. Пономаренко // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 173-176. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1814-8913 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12274 681.518 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Розвиток сучасних інформаційних технологій Розвиток сучасних інформаційних технологій |
spellingShingle |
Розвиток сучасних інформаційних технологій Розвиток сучасних інформаційних технологій Пономаренко, Н.Ш. Формування методологічних основ процесу інформатизації |
description |
У статті проведено аналіз і систематизацію методологічних основ розвитку та активного поширення процесу інформатизації. Виділено перспективні напрями розвитку теорії та методології процесів інформатизації у контексті світових тенденцій економічного, технічного та соціального прогресу. |
format |
Article |
author |
Пономаренко, Н.Ш. |
author_facet |
Пономаренко, Н.Ш. |
author_sort |
Пономаренко, Н.Ш. |
title |
Формування методологічних основ процесу інформатизації |
title_short |
Формування методологічних основ процесу інформатизації |
title_full |
Формування методологічних основ процесу інформатизації |
title_fullStr |
Формування методологічних основ процесу інформатизації |
title_full_unstemmed |
Формування методологічних основ процесу інформатизації |
title_sort |
формування методологічних основ процесу інформатизації |
publisher |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Розвиток сучасних інформаційних технологій |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12274 |
citation_txt |
Формування методологічних основ процесу інформатизації / Н.Ш. Пономаренко // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 173-176. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT ponomarenkonš formuvannâmetodologíčnihosnovprocesuínformatizacíí |
first_indexed |
2025-07-02T14:21:29Z |
last_indexed |
2025-07-02T14:21:29Z |
_version_ |
1836545306257260544 |
fulltext |
173ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
законом необхідної різноманітності, згідно з
яким кожна корпоративна система повинна
мати відмінності і особливості, щоб реагувати на
різні дії внутрішнього і зовнішнього середови-
ща. Якщо такої різноманітності немає, то будь-
які сигнали можуть залишитися непоміченими
і неприйнятими. Тому розв'язання пробле-
ми формування і реалізації моделі корпора-
тивного управління необхідно здійснювати
диференційовано з урахуванням корпоративної
культури і відповідних тенденцій розвитку.
Таким чином, значення культурного чин-
ника в розвитку корпоративного управління
є достатньо значущим і вагомим. У зв'язку з
цим назріла необхідність формування глиб-
шого і адекватнішого розуміння суті змін,
що відбуваються в умовах розвитку нової
суспільної формації. Це розуміння повинне
бути засноване на знанні соціокультурної суті
ринку і підприємництва, його співвідношення
з іншими типами господарської діяльності, на
новітніх уявленнях щодо соціокультурних ха-
рактеристик управління.
Література
1. Цуглевич В.Н. Корпоративный менед-
жмент в условиях нестабильного рынка. –
М., 2003. – 348 с.
2. Поважний А.С. Трансформационные про-
цессы корпоративного управлений / Ин-т
экономики пром-сти. – Донецк, 2001. –
290 с.
3. Зарубина Н.Н. Социально-культурные
основы хозяйства и предприниматель-
ства. – М.: ИЧП «Издательство Магистр»,
1998. – 360с.
4. Фінагіна О.В. Культура підприємництва
і розвиток ринкових відносин в Україні.
Проблемы повышения эффективности
функционирования предприятий различ-
ных форм собственности // Сб. науч. тр.
НАН Украины; Ин-т экономики промыш-
ленности. – Донецк, 2004. – С. 175-181.
5. Рождественский Ю.В. Введение в куль-
туроведение. – Изд. 2-е, испр. – М.: ЧеРо,
Добросвет, 1999. – 288 с.
Поступила до редакції 03.12.08 © К.В. Зайцева, О.А. Зінченко, 2008
УДК 681.518 Н.Ш. Пономаренко*
ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ОСНОВ ПРОЦЕСУ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
У статті проведено аналіз і систематизацію методологічних основ розвитку та активного поши-
рення процесу інформатизації. Виділено перспективні напрями розвитку теорії та методології процесів
інформатизації у контексті світових тенденцій економічного, технічного та соціального прогресу.
В статье проведен анализ и систематизация методологических основ развития процесса информати-
зации. Выделены перспективные направления развития теории и методологии процессов информатизации
в контексте мировых тенденций экономического, технического и социального прогресса.
Постановка проблеми. Еволюційні процеси
зближення теорії, методології і практики виз-
начають постановку нових напрямів наукових
досліджень та окреслення проблемних питань.
Розвиток процесу інформатизації в Україні
сьогодні передбачає посилення інтеграції нау-
ки і поширення прикладних управлінських
завдань макро-, мезо- і мікрорівней
національного господарства. Значна кількість
проблем пов’язана з формуванням та практич-
ною адаптацією методологічних основ проце-
су інформатизації. Тому назріла необхідність в
аналізі, систематизації базових категоріальних
положень щодо процедур та складових проце-
су інформатизації як глобального суспільного
явища.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Значний внесок у вивчення інформатизації
* Пономаренко Н.Ш. – доцент кафедри інформаційних систем управління Донецького національного
університету, канд. екон. наук, м. Донецьк.
174 РОЗВИТОК СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
привнесли досягнення кібернетики, філо-
софії, соціології, економіки. До числа осно-
воположників поглиблених теоретико-
методологічних визначень та досліджень про-
цесу інформатизації відносять В. Афанасьєва,
В. Глушкова, О. Єршова, Ю. Канигіна,
Г. Калитича, М. Моісєєва, А. Ракітова,
Є. Семенюк, О. Соколова, А. Урсула,
Ю. Шрейдера та ін. Особливу увагу питанням
розвитку постіндустріального й інформаційного
суспільства було визначено у працях Д. Белла,
І. Валлерстайна, Д. Гелбрайта, М. Макклюєна,
І. Масуди, О. Тоффлера, А. Турена, Ф. Уебстера
й інших авторів.
Сучасна наука виводить дослідження про-
блем інформатизації на рівень пріоритетних
напрямів розвитку науково-технічного про-
гресу, демонструючи увагу різних наукових
дисциплін до даного явища не тільки крізь при-
зму галузевих завдань, але й завдяки розумінню
її глобальної економічної, техніко-технологічної
і соціальної значущості. У даному контексті
слід визначити роботи Р. Абдєєва, С. Бордака,
М. Ващекіна, В. Іноземцева, К. Коліна,
О. Щедріна та ін.
Розгляд концепцій інформатизації й
інформаційного суспільства, їхня класифікація,
порівняльне вивчення і співвіднесення про-
гностичних тверджень із сучасним станом
суспільства представлене В. Іноземцевим,
Соколовою, Ф. Уебстером, О. Фінагіною та ін.
Техніко-технологічні підходи до погли-
бленого вивчення інформатизації містяться у
роботах О. Тоффлера, Дж. Мартіна, К. Еванса,
Б. Гейтса, М. Детроузоса, Н. Негропонте.
Мета статті полягає в аналізі та
систематизації методологічних основ розвитку
та активного поширення процесу інформати-
зації.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Сучасні перетворення економічних і соціальних
відносин у господарській сфері України, по-
ява нових форм конкуренції, активізація
інформаційного ринку, розвиток ринкових
механізмів вимагають ефективних проце-
дур прийняття управлінських рішень. У цих
умовах значно зростає роль інформатизації
як дієвого засобу поліпшення показників
продуктивності праці та формування засад
конкурентоспроможності.
Аналізуючи зародження первинних на-
укових теоретико-методологічних основ
інформатизації треба визначити, що термін
“інформатизація” у вітчизняній літературі
виник на початку 80-х рр. ХХ ст. у зв’язку з
необхідністю у суспільстві широко викори-
стовувати засоби інформатики для формуван-
ня, зберігання і використання різних видів
соціально значущої інформації. Так, академік
А.П. Єршов запропонував таке визначення по-
няття «інформатизація»: це комплекс засобів, що
спрямовуються на забезпечення повного вико-
ристання визначеного, вичерпного і своєчасного
знання з усіх суспільно значущих видів людської
діяльності [1, с. 45]. При цьому він підкреслив,
що інформація стає “...стратегічним ресурсом
суспільства в цілому, багато в чому зумовлює
його успішний розвиток” [1, с. 46]. Учений роз-
глядав процес інформатизації як важливий
етап інтелектуального розвитку суспільства,
коли відбувається «...філософське та конкретно-
наукове усвідомлення ролі інформації у природ-
них та соціальних процесах» [1, с. 62]. Він наго-
лошував на тому, що інформатизація – це “...за-
гальний і неминучий період розвитку людської
цивілізації, період освоєння інформаційної
картини світу, усвідомлення єдності законів
функціонування інформації у природі і
суспільстві, практичного їхнього застосуван-
ня, створення індустрії виробництва й обробки
інформації ” [1, с. 70].
У колишньому СРСР науковцями було роз-
роблено два варіанти програми комплексної
інформатизації.
1. Централізований варіант [2], при якому
упор робився на удосконалення виробничо-
технічних деталей і дуже значні витрати. Цей
варіант аналогічний численним широкомас-
штабним програмам –продовольчої, меліорації,
хімізації і т.п., виконання яких характеризується
величезними витратами, а головне – відсутністю
результатів. Вченими цей напрям визнано як не-
ефективний з погляду економічної доцільності.
2. Децентралізований варіант [3], який
базувався на розгортанні підприємницької
ініціативи. Він не припускає самоусунення
держави від інформатизації, але на перший
план виводить не планові завдання і робо-
ту “на показник”, а нормальний комерційний
інтерес, механізми саморозвитку надзвичайно
економічно вигідного процесу, коли потреби
функціонування ринку реалізуються через ньо-
го ж, а держава пожинає плоди, не заважаючи
прямуванню, а лише припиняючи незаконні
дії і допомагаючи тому, хто йде потрібним на-
прямом. Перехід до ринкової економіки одно-
значно визначає вибір на користь концепції
інформатизації другого типу.
Наступним етапом у формуванні
методологічних основ інформатизації ста-
ли дослідження більш складних характери-
стик, таких як принципи та процедури, оцінки
175ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
ефективності інформатизації.
Видатний науковець А. Ракітов системати-
зував ознаки інформатизації [4, с.40-41] наступ-
ним чином:
вища влада в суспільстві помірно буде пере-
ходити і вже переходить до інформаційної еліти,
тих, хто створює інформацію і вміє користува-
тися нею;
класова структура суспільства позбувається
об’єктивного змісту, зникає, натомість прихо-
дить двочленна елітарно-масова структура;
все більша частина населення Землі
поглинається сферою інформаційної діяльності
та обслуговування;
застосування комп’ютерів і роботів
створює масу “зайвих людей”, надлишкове на-
селення, лише частина якого зможе пристосу-
ватись до нового інформаційного суспільства
на основі перепідготовки, яка ведеться на базі
комп’ютеризації освіти;
радикальним змінам підлягають вся куль-
тура, система соціальних зв’язків, сімейно-
побутових відносин, організація влади і
соціальна психологія.
Такі вчені, як Л. Винарик та О. Щедрин
виділяють п’ять критеріїв інформатизації та їхні
характерні ознаки. Вони такі:
1. Технологічний (нові інформаційні
технології).
2. Соціальний (інформація стає найвищим
стимулятором змін якості життя, формується й
затверджується “інформаційна свідомість”, ши-
рокий доступ до інформації).
3. Економічний (інформація – ключовий
фактор економіки: ресурс, послуги, товар, дже-
рело доданої вартості та зайнятості).
4. Політичний (свобода інформації).
5. Культурний (визнання культурної
цінності інформації через сприяння затвер-
дженню інформаційних цінностей в інтересах
розвитку як окремого індивіда, так і суспільства
в цілому).
У той час у науковому понятійно-
категоріальному апараті з’являються терміни
«інформаційна культура», «інфраструктура
інформатизації», «галузева інформатизація»,
«інформаційна освіта» «управління інфор-
матизацією».
Наступним етапом у розвитку методо-
логічних основ інформатизації стало
розуміння практичної затребуваності політики
інформатизації на рівні підприємств, регіонів,
галузей, держави.
Подалі намітилася тенденція до розширеного
розуміння тлумачення державної інформаційної
політики. І. Мелюхін наводить таке визначення
цього поняття: “Під державною інформаційною
політикою слід розуміти регулюючу діяльність
державних органів, що спрямована на розвиток
інформаційної сфери суспільства, яка охоплює
не тільки засоби масової інформації, але й
телекомунікаційні, інформаційні системи та
ресурси, всю сукупність виробництв і відносин,
пов’язаних зі створенням, зберіганням, оброб-
кою, демонстрацією, передачею інформації в
усіх її видах – ділової, розважальної, науково-
освітньої і т. і.” [5, с. 56].
Отже, активно відбувається поступове
формування методологічних основ розвит-
ку процесів інформатизації та їх включення у
фундамент теоретичних положень економічної
теорії, економіки підприємства, менеджмен-
ту та інших наукових напрямів. Рівень та
якість інформаційної діяльності у всьому світі
визначається різними характеристиками і
критеріями оцінки процесу інформатизації.
Такі критерії діють на всіх ієрархічних рівнях.
Висновок. Проведений аналіз сучасного
інструментарію управління інформатизацією
суспільства вказує на доцільність пошуку
методологічних підходів, дозволяючих регулю-
вати інформатизацію.
Слід визначити динамічність та
непереривність розвитку наукових досліджень у
сфері інформатизації, їх стратегічну значущість
для науково-технічного та суспільного прогре-
су.
Таким чином, можна виділити перспективні
напрями розвитку теорії та методології процесів
інформатизації у контексті світових тенденцій
економічного, технічного та соціального про-
гресу.
1. Поширення інформатизації на всі
складові суспільного розвитку: економіку, куль-
туру, освіту, медицину тощо.
2. Активізація соціалізації процесів
інформатизації.
3. Інституалізація інформатизації як базової
складової та фактора розвитку інформаційної
економіки та інформаційного суспільства.
4. Удосконалення правової підтримки
процесу інформатизації на рівні галузей,
підприємств, суспільства в цілому.
5. Накопичення нового категоріального
апарату та його практична адаптація.
6. Оптимізація існуючих програм та
планів інформатизації з урахуванням новітніх
технологій та процедур програмного забезпе-
чення.
Отже, у процесі суспільного розвитку
здійснюється поступове та невпинне збагачен-
ня змісту процесу інформатизації. Із засобів
176 РОЗВИТОК СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
технічного та технологічного удосконалення
виробничих та управлінських процесів, через
первісний розвиток як продукту виробничої
діяльності, вона в сучасних умовах одночасно
набула властивості прогресивного виробничого
та адміністративного ресурсу.
Література
1. Ершов А.П. Избранные труды / РАН. Сиб.
отд-ние, Ин-т систем информатики; Отв.
ред. И.В. Поптгосин. – Новосибирск:
Наука, 1994. – 413 с.
2. Концепция информатизации общества
(обобщенный вариант) – М.: ГКВНТ
СССР, 1989. – 20 с.
3. Айвазян С.А., Макаров В.Л., Малков Л.П.,
Торжевский А.П. Принципы государ-
ственного управления процессом инфор-
матизации общества и экономические ме-
ханизмы его реализации: Препринт. – М.:
ЦЭМИ АН СССР, 1989. – 20 с.
4. Ракитов А.И. Компьютерная революция и
информатизация общества // Философские
науки. – 1988. – № 5. – С. 40-41.
5. Мелюхин И.С. Рынок электронных ин-
формационных продуктов и услуг в Рос-
сии: состояние и тенденции развития //
НТИ. Сер. 1. Орг. и методика информ. ра-
боты. – 1994. – № 2. – C. 8-17.
Поступила до редакції 20.11.08 © Н.Ш. Пономаренко, 2008
|