Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків

Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків

Розглянуто результати визначення фізіологічного стану рослин для створення методичного забезпечення бездротової мережі на прикладі цукрових буряків.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2015
Автори: Палагін, О.В., Сарахан, Є.В., Присяжнюк, О.І., Коровко, І.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України 2015
Назва видання:Комп’ютерні засоби, мережі та системи
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122849
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків / О.В. Палагін, Є.В. Сарахан, О.І. Присяжнюк, І.І. Коровко // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2015. — № 14. — С. 101-108. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-122849
record_format dspace
spelling irk-123456789-1228492017-07-22T03:03:41Z Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків Палагін, О.В. Сарахан, Є.В. Присяжнюк, О.І. Коровко, І.І. Розглянуто результати визначення фізіологічного стану рослин для створення методичного забезпечення бездротової мережі на прикладі цукрових буряків. Рассмотрены результаты определения физиологического состояния растений для целей создания методического обеспечения беспроводной сети на примере сахарной свеклы. The article describes the features of practical use of chlorophyll fluorescence induction method as life indicators of sugar beet plants in making wireless sensor networks. 2015 Article Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків / О.В. Палагін, Є.В. Сарахан, О.І. Присяжнюк, І.І. Коровко // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2015. — № 14. — С. 101-108. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1817-9908 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122849 51-76:004.031.43:633.63 uk Комп’ютерні засоби, мережі та системи Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Розглянуто результати визначення фізіологічного стану рослин для створення методичного забезпечення бездротової мережі на прикладі цукрових буряків.
format Article
author Палагін, О.В.
Сарахан, Є.В.
Присяжнюк, О.І.
Коровко, І.І.
spellingShingle Палагін, О.В.
Сарахан, Є.В.
Присяжнюк, О.І.
Коровко, І.І.
Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків
Комп’ютерні засоби, мережі та системи
author_facet Палагін, О.В.
Сарахан, Є.В.
Присяжнюк, О.І.
Коровко, І.І.
author_sort Палагін, О.В.
title Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків
title_short Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків
title_full Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків
title_fullStr Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків
title_full_unstemmed Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків
title_sort інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків
publisher Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
publishDate 2015
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122849
citation_txt Інформаційні можливості основних показників кривої індукції флуоресценції хлорофілу на прикладі цукрових буряків / О.В. Палагін, Є.В. Сарахан, О.І. Присяжнюк, І.І. Коровко // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2015. — № 14. — С. 101-108. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Комп’ютерні засоби, мережі та системи
work_keys_str_mv AT palagínov ínformacíjnímožlivostíosnovnihpokaznikívkrivoííndukcíífluorescencííhlorofílunaprikladícukrovihburâkív
AT sarahanêv ínformacíjnímožlivostíosnovnihpokaznikívkrivoííndukcíífluorescencííhlorofílunaprikladícukrovihburâkív
AT prisâžnûkoí ínformacíjnímožlivostíosnovnihpokaznikívkrivoííndukcíífluorescencííhlorofílunaprikladícukrovihburâkív
AT korovkoíí ínformacíjnímožlivostíosnovnihpokaznikívkrivoííndukcíífluorescencííhlorofílunaprikladícukrovihburâkív
first_indexed 2025-07-08T22:36:31Z
last_indexed 2025-07-08T22:36:31Z
_version_ 1837120035314728960
fulltext Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2015, № 14 101 O. Palagin, Ye. Sarakhan, O. Prysyazhnyuk, I. Korovko INFORMATION FEATURES OF MAIN INDICATORS OF METHOD OF CHLOROPHYLL FLUORESCENCE INDUCTION OF SUGAR BEET PLANTS The article describes the features of practical use of chlorophyll fluores- cence induction method as life indi- cators of sugar beet plants in making wireless sensor networks. Key words: wireless sensor network, data acquisition. Рассмотрены результаты опре- деления физиологического со- стояния растений для целей соз- дания методического обеспечения беспроводной сети на примере сахарной свеклы. Ключевые слова: беспроводная сенсорная сеть, получение дан- ных. Розглянуто результати визначен- ня фізіологічного стану рослин для створення методичного за- безпечення бездротової мережі на прикладі цукрових буряків. Ключові слова: бездротова сен- сорна мережа, отримання даних.  О.В. Палагін, Є.В. Сарахан, О.І. Присяжнюк, І.І. Коровко, 2015 УДК: 51-76:004.031.43:633.63 О.В. ПАЛАГІН, Є.В. САРАХАН, О.І. ПРИСЯЖНЮК, І.І. КОРОВКО ІНФОРМАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ КРИВОЇ ІНДУКЦІЇ ФЛУОРЕСЦЕНЦІЇ ХЛОРОФІЛУ НА ПРИКЛАДІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ Вступ. Природньо традиційне сільське гос- подарство України містить багато трудоміст- ких та енерговитратних технологічних опе- рацій. Воно є однією з найважливіших галу- зей промисловості, яке дає їжу, корм і пали- во. Кожного дня відбувається ріст світового населення, щоб задовольнити попит у проду- ктах харчування врожайність має теж зроста- ти. Врожайність – це комплексний показник, який залежить від багатьох умов: кліматич- них, географічних, ґрунтових, мікробіологі- чних, біологічних, агротехнічних, організа- ційно-економічних та ін. У плануванні, об- ліку і економічному аналізі використовують декілька показників врожайності. Обчис- люють потенційну врожайність, планову врожайність, очікувану, біологічну та факти- чний збір. На сучасному етапі розвитку сільського господарства необхідно використовувати більш швидкі та достовірні методи аналізу ефективності фотосинтетичної діяльності рослини для вживання запобіжних заходів до збирання врожаю. Аналіз останніх досягнень. Розглянемо наступні тенденції з переходом до ринкової економіки земля також є товаром, тому осно- вні сільськогосподарські холдинги скупову- ють землю закордоном і починають там фер- мерство, що пов'язано з низькою вартістю землі та робочої сили. Фермери та скотарі О.В. ПАЛАГІН, Є.В. CАРАХАН, О.І. ПРИСЯЖНЮК, І.І. КОРОВКО Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2015, № 14 102 світу переходять до точних методів ведення сільського господарства, розділяю- чи площі на ділянки під декілька сільськогосподарських культур та видів діяль- ності, поєднуючи рослинництво зі скотарством, тим самим збільшуючи продук- тивність і знизити загальні витрати. Безпілотні літальні апарати використову- ються для створення карт, спостереження, оцінки та обприскування. Використо- вують пілотуючи навігаційні системи, які здатні забезпечити більшу точність. Майже усі технологічні операції, що пов’язані з обприскуванням, наприклад, в Японії здійснюється за допомогою невеликих безпілотних вертольотів. Таким чином, сільське господарство знаходиться останнім часом у процесі переходу до промислового, майже фабричного виробництва. Ведення сільського господарства відрізняється від країни до країни, з урахування географічного ро- зтрощування, родючості ґрунту, кількості опадів та тепла. Має регіональні осо- бливості та варіює за типом господарств: від примітивного, традиційного до точного та експериментального. Але існує загальна тенденція у всьому світі – перехід до раціонального прецизійного (точного) землеробства, що використо- вує сучасні інформаційні технології, включаючи робототехніку. На додаток до глобальної перестройки клімату існує постійне зростання населення, зростає вартість води, впроваджуються нові політичні та нормативні процедури, об- межуються орні площі, дешеві продукти виробляються швидше завдяки впро- вадженню автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП). Сучасні фермери та скотарі вже використовують нові системи з цифровим управлінням та іншими елементами високих технологій. На ринку представленні частково і повністю автоматичні пристрої для більшості техно- логічних операцій від щеплення до посадки, від заготівлі до сортування та па- кування. Агрономи використовують системи програмного забезпечення, елек- тронні карти-схеми і необхідні дані для діяльності на місцях. Широке викорис- тання здобули системи автоматичного управління, якими оснащені багато но- вих тракторів, що слідують за GPS координатою під управлінням програмного забезпечення. В світі існує досвід країн, де окремі технологічні операції вико- нують повністю автоматично. Таким чином, беручі до уваги тенденції розвит- ку машин та систем, далекоглядні власники фермерських господарств мають змогу швидко перейти безпосередньо до автоматизованих систем попередньо- го прогнозування та роботизованої техніки. Новітні технології дозволяють створювати сучасні системи, зокрема, оброб- ки даних, які можуть у режимі реального часу в експресному режимі давати ре- комендації та висновки про те, у якому стані знаходиться об’єкт, завдяки вико- ристанню різноманітних сенсорів, які об’єднані у мережу. Вдалим прикладом є медичні системи спеціального призначення для визначення боєздатності бійця та еколого-біологічні системи ранньої діагностики стану сільськогосподарських рослин під час вегетації та екологічного навантаження на стан рослин мегаполі- сів [1]. У результаті тривалої роботи, що виконуються фахівцями Інституту кі- бернетики імені В.М. Глушкова НАН України у складі академіка НАН України О.В. Палагіна, д-ра техн. наук В.О. Романова, канд. техн. наук І.Б. Галелюки, канд. сільськ.-госп. наук Є.В. Сарахан створено сімейство приладів «Флоратест» ІНФОРМАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ КРИВОЇ ІНДУКЦІЇ… Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2015, № 14 103 для експрес-діагностики стану рослин. Останніми результатами, що отримані при виконанні міжнародного проекту НАН України, національного проекту та у рамках Програми НАН України «Сенсорні прилади для медико-екологічних та промислово-технологічних потреб», можна вважати розробку мультисенсорної бездротової мережі з її окремими вузлами [2]. У цій статті приведені результати роботи по визначенню фізіологічного ста- ну рослин цукрових буряків за основними показниками кривої індукції флуоре- сценції хлорофілу, що передує етапу створення методичного забезпечення по роботі з оптичними сенсорами, об’єднаними у бездротову сенсорну мережу. Мета роботи наступне: за допомогою вивчення параметрів індукції флуоре- сценції хлорофілу діагностувати фізіологічний стан гібридів цукрових буряків, а також попередньо оцінити зміни функціонування електрон-транспортного лан- цюга фотосинтезу в хлоропластах. Оцінити можливості використання встанов- лених показників для побудови методичного забезпечення у роботі з оптичними сенсорами об’єднаними у бездротову сенсорну мережу. Аналіз параметрів індукції флуоресценції хлорофілу (ІФХ) [3, 4] заснований на вимірюванні індукції випромінювання (флуоресценції) хлорофілом надлишку поглинутого світла, яке не задіяне у фотосинтезі, що дає змогу оцінити стан еле- ктронно-транспортного ланцюгу фотосинтезу та являє собою потужний інстру- мент вивчення впливу найрізноманітніших екологічних факторів на рослинні організми. Хімічні фактори і кліматичні умови, часто будучи інгібіторами і ак- тиваторами біоенергетичних процесів, що протікають у рослинних клітинах, здатні надавати виражений вплив на параметри кінетики та спектральні особли- вості флуоресценції, а також на її стаціонарний рівень. Дослідження кінетики флуоресценції можуть дати важливу інформацію, що стосується характеру акти- вності фактора зовнішнього середовища до впливу на параметри фотосинтезу. Фізіологічно значимі дані отримують на основі аналізу таких кінетичних пара- метрів, таких як фонова флуоресценція (F0), максимальна флуоресценція (Fm) і стаціонарна флуоресценція (Fst) [5, 6]. Найбільш інтегрованим показником, який характеризує ефективну структуру організації пігментної системи фотосистеми ІІ (ФСІІ), є коефіцієнт Fv/Fm (Fv=Fm – F0). Матеріали та методика дослідження. Доцільно проаналізувати ґрунтово- кліматичні умови, що склалися на період проведення досліджень, які безпосе- редньо впливають на ростові процеси рослин цукрових буряків, за виключен- ням генетичних особливостей та рівня агротехніки. Цукрові буряки – культура досить вибаглива до кліматичних умов, тому доці- льно розглянути агрометеорологічні показники за вегетаційні періоди років дослі- дження. Щодо режиму зволоження 2013, 2014 рр. не значно відрізняються за су- марною кількістю опадів – 461,9 і 446,1 мм відповідно. Найбільше опадів спостері- галося у червні вищезазначених років (52,7 і 77 мм, відповідно). Недостатньо опа- дів було в липні 2013 року (2,6 мм), протилежна ситуація спостерігалася у 2014 ро- ці, коли кількість опадів склала 95,7 мм. На відміну від посушливого серпня 2013 року, особливо І і ІІ декади (0 мм), у 2014 році серпневі опади склали 72,5 мм. О.В. ПАЛАГІН, Є.В. CАРАХАН, О.І. ПРИСЯЖНЮК, І.І. КОРОВКО Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2015, № 14 104 Грунт дослідної ділянки – це чорнозем глибокий середньо суглинковий на лесовидному суглинку: в орному шарі в середньому міститься 2,5 % гумусу, рH 6,52. Забезпеченість лужногідролізованого азоту на рівні 235 мг/кг. Забез- печеність фосфором змінювалася від середнього до досить високого – 130–380 мг/кг і обмінного калію підвищений рівень – 85–120 мг/кг ґрунту. Сума увіб- раних основ 25,5–39,5 мг-екв ∕100г ґрунту, гідролітична кислотність складає 0,31 – 3,26 мг-екв ∕100г ґрунту. Під час роботи використовували портативний прилад сімейства «Флора- тест» виробництва Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, а як об’єкти до- слідження було взято 16 гібридів цукрових буряків дослідного поля (с. Ксаве- рівка). Адаптація листя до темряви тривала 5 хв. Довжина хвилі освітлення – у максимумі 470±15 нм; освітленість у межах плями не менш ніж 20 Вт/м2. Спект- ральний діапазон вимірювання флуоресценції становить 670–800 нм. Основні результати дослідження. Конкуруючим процесом дезактивації збуджених станів пігментів є флуоресценція хлорофілу «а» [7]. Тому, за даним показником можна отримати інформацію про електронно-транспортний ланцюг фотосинтезу. У зв’язку з тим, що на даний час у літературі та на практиці описаний уніфі- кований та валідний метод визначення індукції хлорофілу для кожної культури, сорту та його гібриду, а отже не має встановленого критерію для порівняння отриманих числових показників, тому доцільно побудувати та розглянути графі- чне зображення кривих флуоресценції хлорофілу, встановити залежність показ- ників від стану під час послідовних фенологічних фаз розвитку рослин. Ці дослідження нами проведені з використанням портативного приладу «Флоратест» на рослинах цукрових буряків з метою визначення основних показників індукції флуоресценції хлорофілу та можливостей побудови ме- тодичного забезпечення для використання бездротової сенсорної мережі на сільськогосподарських промислових культурах, для обробки графічних даних зміни показника індукції флуоресценції хлорофілу цукрових буряків за вегета- ційний період [8]. Отримані криві характеризують динаміку зміни флуоресценції хлорофілу за фазами розвитку. Приклади таких кривих показані на рис. 1 – 4. Як можна побачити на рисунках, інтенсивність флуоресценції змінюється відповідно до фаз розвитку: найменшу флуоресценцію спостерігаємо за фази технічної стиглості, так як відомо, що на флуоресценцію хлорофілу використо- вується, яка не була використана на фотосинтез. Виходячи з цього можна сказа- ти що саме за цієї фази іде найбільш ефективне використання сонячної енергії на синтез органічної речовини, зокрема накопичення сахарози. За показниками кривої у фазі 4 пари справжніх листа флуоресценція найбільша, можливо, це є наслідком малої листової поверхні та недостатньої кількості хлорофілу на ран- ніх стадіях розвитку рослини. ІНФОРМАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ КРИВОЇ ІНДУКЦІЇ… Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2015, № 14 105 РИС. 1. Криві ІФХ за фазами розвитку гібриду Олександрія РИС. 2. Криві ІФХ за фазами розвитку гібриду Анічка О.В. ПАЛАГІН, Є.В. CАРАХАН, О.І. ПРИСЯЖНЮК, І.І. КОРОВКО Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2015, № 14 106 РИС. 3. Криві ІФХ за фазами розвитку гібриду Український ЧС 72 РИС. 4. Криві ІФХ за фазами розвитку гібриду Софія ІНФОРМАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ КРИВОЇ ІНДУКЦІЇ… Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2015, № 14 107 Також наявні такі варіанти, коли у гібрида, наприклад, Софія чи Уманський ЧС 72, спостерігається найбільша флуоресценція за фази змикання листя в рядках і в фазу змикання листя в міжряддях відповідно, це свідчить про оновлення лист- кового апарата. За кривими розраховано: показник Fv/Fm, відомий за літературними даними як «максимальна квантова ефективність» ФСІІ; показник чутливий до продукти- вності фотосинтезу; оцінка фотоінгибування. Експериментально визначено дос- лідниками для інших рослин, що даний показник прямує до 1 при нормальному фізіологічному стані рослини. Отримані нами дані зведені у таблиці. Розрахова- ні норми максимальної квантової ефективності фотосистеми ІІ для низькі гібри- дів цукрових буряків. ТАБЛИЦЯ. Максимальна квантова ефективність ФСІІ для гібридів цукрових буряків Гібрид Фаза розвитку рослин 4-ри пари справжніх листів змикання листів у рядках змикання листів у міжряддях технічна стиглість Ромул 0,81 0,71 0,95 0,49 Олександрія 0,3 0,2 0,53 0,78 Білоцерківський ЧС 57 0,01 0,38 0,78 0,86 Булава 0,55 0,59 0,57 0,76 Анічка 0,44 0,89 0,81 0,69 Український ЧС 72 0,63 0,87 0,93 0,69 Софія 0,65 0,68 0,94 0,93 Злука 0,82 0,63 0,92 0,65 Іваново- Веселоподільський ЧС 84 0,83 0,01 0,95 0,69 Рамзес 0,68 0,71 0,95 0,34 Ольжич 0,61 0,84 0,59 0,76 Уманський ЧС 90 0,98 0,97 0,82 0,84 Весто 0,97 0,97 0,9 0,87 Константа 0,97 0,96 0,5 0,69 Уманський ЧС 97 0,97 0,97 0,75 0,63 Кварта 0,33 0,97 0,03 0,83 З таблиці можливо побачити, що у фазі 4 пари справжніх листів найменше значення має гібрид Білоцерківський ЧС 57 (Fv/Fm = 0,01), це, можливо, вказує на незадовільний фізіологічний стан рослин, така тенденція у гібрида є за насту- пної фази, але дещо вище (0,38) і вже за фази змикання в міжряддях (0,76) та технічної стиглості (0,86) цей показник доходить до умовної норми. Також понижені показники спостерігали у гібридів Іваново- Веселоподільський ЧС 84 (0,01) у фазі змикання в рядках та Кварта (0,03) у фазі змикання в міжряддях, але ці відносно низькі значення не мали тенденції ні у О.В. ПАЛАГІН, Є.В. CАРАХАН, О.І. ПРИСЯЖНЮК, І.І. КОРОВКО Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2015, № 14 108 попередніх фазах, ні в наступних, що свідчить про здатність рослин відновлюва- ти роботу фотосинтетичного апарату. З наведеного можливо побачити, що величина Fv/Fm, яка характеризує потенціальну ефективність накопичення енергії світла для використання у процесі фотосинтезу, дає числове значення стану фотосистеми ІІ. Як видно, з отриманих даних більшість гібридів у різних фазах мали значен- ня Fv/Fm близько до 1, що свідчить про задовільний стан рослин, а також про ефективне використання сонячної енергії. Висновки. В результаті проведених досліджень знайдено значення показ- ників кривої індукції флуоресценції хлорофілу у рослинах цукрового буряку в залежності від фенологічних фаз розвитку; показано доцільність використання експрес-методу діагностики фізіологічного стану рослин методом ІФХ за допо- могою приладу «Флоратест»; експериментально доведена можливість розрахун- ку показника максимальної квантової ефективності ФСІІ для гібридів цукрових буряків у залежності від стану та фенологічної фази розвитку. Отримані результати можуть бути використані у бездротовій сенсорній ме- режі для експрес-діагностики стану рослин, а також екологічного моніторингу стану мегаполісів. 1. Romanov V., Artemenko D., Brayko Yu. et al. "Portable Biosensor: from Idea to Market", in International Journal "Information Theories & Applications". – Sofia, Bulgaria. – 2012. – Vol. 19, N 2. – P. 126–131. 2. Romanov V., Gribova V., Galelyuka I. et al. "Multilevel sensor networks for precision farming and environmental monitoring", in International Journal "Information Technologies & Knowledge" ITHEA. – Sofia, Bulgaria. – 2015. – Vol. 9, N 1. – P. 3–10. 3. Корнеев Д.Ю. Информационные возможности метода индукции флуоресценции хлорофилла. – К.: Альтерпрес, 2002. – 188 с. 4. Рубин А.Б. Биофизические методы в экологическом мониторинге // Соросовский образо- вательный журнал. – 2000. – 6, № 4. – С. 7–13. 5. Butler W.L. Chlorophyll fluorescence: a probe for electron transfer and energy transfer. – In: Encyclopedia of Plant Physiology. Vol. 5. / ed. by Trebst A., Avron M. – Springer. – Berlin, 1977. – Р. 149–167. 6. Butler W.L. Energy distribution in the photochemical apparatus of Photosynthesis // Annu. Rev. Plant Physiol. – 1978. – Vol. 29. – Р. 345–378. 7. Schreiber U. Chlorophyll fluorescence as a non-intrusive indicator for rapid assessment of in vivo photosynthesis / U. Schreiber, W. Bilger, C. Neubauer. – In: Ecophysiology of photosyn- thesis. (Ecological Studies, vol 100) / ed. by Schulze E.D., Caldwell, M.M. – Springer. – Ber- lin, Heidelberg, New York, 1994. – Р. 49–70. 8. Присяжнюк О.І., Коровко І.І. Розробка методу експрес-діагностики стану фотосинтетич- ного апарату рослин цукрових буряків на основі інтенсивності флуоресценції хлорофілу // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. – 2014. – № 4 (24). – С. 12 – 20. Одержано 20.09.2015 3. Корнеев Д.Ю. Информационные возможности метода индукции флуоресценции хлорофилла. – К.: Альтерпрес, 2002. – 188 с. 6. Butler W.L. Energy distribution in the photochemical apparatus of Photosynthesis // Annu. Rev. Plant Physiol. – 1978. – Vol. 29. – Р. 345–378.

Схожі ресурси