Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах

У статті розглянуто проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах промислового регіону для забезпечення їх фінансової стійкості та сталого розвитку. Досліджено міжнародний досвід фінансування системи вищої освіти, запропоновано підходи до фінансового управління вищими нав...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Філатова, Т.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Теми:	Фінанси, грошовий обіг і кредит
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12290
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах / Т.В. Філатова // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 275-278. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-12290
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-122902010-10-04T12:03:35Z Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах Філатова, Т.В. Фінанси, грошовий обіг і кредит У статті розглянуто проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах промислового регіону для забезпечення їх фінансової стійкості та сталого розвитку. Досліджено міжнародний досвід фінансування системи вищої освіти, запропоновано підходи до фінансового управління вищими навчальними закладами. В статье рассмотрены проблемы внедрения финансового менеджмента в высших учебных заведениях промышленного региона для обеспечения их финансовой устойчивости и устойчивого развития. Исследован международный опыт финансирования системы высшего образования, предложены подходы к финансовому управлению высшими учебными заведениями. 2008 Article Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах / Т.В. Філатова // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 275-278. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1814-8913 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12290 06.044.5:378.1 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Фінанси, грошовий обіг і кредит Фінанси, грошовий обіг і кредит
spellingShingle	Фінанси, грошовий обіг і кредит Фінанси, грошовий обіг і кредит Філатова, Т.В. Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах
description	У статті розглянуто проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах промислового регіону для забезпечення їх фінансової стійкості та сталого розвитку. Досліджено міжнародний досвід фінансування системи вищої освіти, запропоновано підходи до фінансового управління вищими навчальними закладами.
format	Article
author	Філатова, Т.В.
author_facet	Філатова, Т.В.
author_sort	Філатова, Т.В.
title	Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах
title_short	Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах
title_full	Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах
title_fullStr	Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах
title_full_unstemmed	Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах
title_sort	проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Фінанси, грошовий обіг і кредит
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12290
citation_txt	Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах / Т.В. Філатова // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 275-278. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT fílatovatv problemivprovadžennâfínansovogomenedžmentuuviŝihnavčalʹnihzakladah
first_indexed	2025-07-02T14:22:11Z
last_indexed	2025-07-02T14:22:11Z
_version_	1836545351169867776
fulltext	275ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) УДК 06.044.5:378.1 Т.В. Філатова* ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ У статті розглянуто проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних за- кладах промислового регіону для забезпечення їх фінансової стійкості та сталого розвитку. Досліджено міжнародний досвід фінансування системи вищої освіти, запропоновано підходи до фінансового управління вищими навчальними закладами. В статье рассмотрены проблемы внедрения финансового менеджмента в высших учебных заве- дениях промышленного региона для обеспечения их финансовой устойчивости и устойчивого развития. Исследован международный опыт финансирования системы высшего образования, предложены подходы к финансовому управлению высшими учебными заведениями. Постановка проблеми. В сучасних умовах ринкового господарювання зростає актуальність досліджень динамічного розвитку ринку праці, що забезпечує збалансування попиту та пропозиції кваліфікованої робочої сили у про- мисловому регіоні. Посилення конкуренції на регіональному ринку праці потребує високої конкурентоспроможності фахівців, що є важли- вим показником ефективності функціонування вищого навчального закладу. Для забезпечення стійкого відтворення кваліфікованої робочої сили та безперервної підготовки кадрів необхідно ефективно вирішувати проблеми фінансування системи вищої освіти, для чого доцільно впроваджувати комплексне управління вищими навчальними закладами. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами управління вищими навчаль- ними закладами займалися Огонь Ц.Г., досліджуючи напрями вдосконалення бюджету освіти, Грищенко В.П., аналізуючи інноваційні підходи до управління навчальними заклада- ми, Поддєрьогін А.М., Терещенко О.О., розгля- даючи мету та завдання фінансового менед- жменту, Лаврик В.М., досліджуючи формуван- ня оплати праці у вищих навчальних закладах, Полозенко Д.В., розглядаючи фінансове забез- печення загальноосвітніх закладів і шляхи його вдосконалення, Рудень В.В., аналізуючи фінансування методичного забезпечення в Україні. Однак недостатньо дослідженими ви- ступають проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах. Метою даного дослідження є розгляд про- блем впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах Донецького регіону та основні напрями їх вирішення. Виклад основного матеріалу. Економіка освітньої галузі потребує суттєвого реформу- вання, а державні фінанси – реструктуризації. У цьому контексті слід, по-перше, розширити повноваження керівників вищих навчальних закладів та підвищити їх відповідальність за фінансово-економічну діяльність, спростив- ши процедуру прийняття рішень із відповідних питань; по-друге, здійснювати моніторинг чин- ного законодавства та оцінку бюджетних про- грам щодо їх ефективності, аби отримати макси- мальний результат від кожної гривні, виділеної з бюджету, виходячи з фінансових можливостей держави, а по-третє, перейти від екстенсивних до інтенсивних методів управління державни- ми коштами. Оскільки задовольнити потребу галузі у повному обсязі на нинішньому етапі розвитку нашої країни нереально, пробле- му забезпеченості та збалансованого розвитку галузі, досягнення відповідності фінансових ресурсів визначеним повноваженням необхідно розв’язувати насамперед через призму виз- начення пріоритетів у реалізації фінансової політики, інвентаризації діючих бюджетних програм, оцінки їх перспективи і результату. Відсутність забезпеченості фінансовими ресур- сами делегованих повноважень місцевим орга- нам влади створює гостру проблему в досягненні результативності і ефективності у використанні коштів місцевих бюджетів на утримання і роз- виток освіти [1]. В основу стабільного розвитку країни за умов переходу до ринкової економіки покладені принципи інноваційного розвитку. Об’єднання принципів здійснюється в інноваційній куль- турі як визначальному чинникові розвитку * Філатова Т.В. – доцент кафедри фінансів Донецького університету економіки та права канд. екон. наук, м. Донецьк. 276 ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ інноваційних процесів. Рушійною силою інноваційного процесу виступає мотиваційний чинник, що полягає в економічному та неекономічному стимулюванні активної діяльності суб’єктів щодо їхньої участі на будь-якій стадії циклу інноваційних процесів або сприяння їх перебігу. Економічна мотивація до інноваційної активності полягає в отриманні вигоди від упро- вадження інновацій (прибуток, підвищення конкурентоспроможності освітніх послуг). Неекономічна мотивація переважно реалізується через відповідну систему культури та її цінностей на макро- і мікрорівнях. Причому неекономічна складова, пов’язана з цією си- стемою, не менш важлива, ніж економічна. Взаємодія двох мотиваційних складових – економічної та неекономічної – повинна стиму- лювати до інноваційної діяльності. Цінність інновацій зумовлена потребами й інтересами як соціального суб’єкта – учасни- ка інноваційного процесу так і суспільства в цілому. Ціннісні виміри інновацій полягають у набутті лідерства інноваційними послугами на ринку, підвищенні конкурентоспроможності інноваційних послуг, а також у формуванні но- вих потреб людини за появи на ринку принци- пово нових послуг. Досвідом економічно і технологічно розви- нутих країн світу доведено, що зародження та розвиток інноваційних процесів визначається, крім потреб суспільства, рівнем науково- технічного і виробничого потенціалу країни, чинниками інституційного та ресурсного забез- печення, мотиваційними чинниками, сформо- ваними на певному рівні інноваційної культури суб’єктів інноваційної діяльності. Свідченням цього є приєднання до Болонського процесу, де формування інноваційної культури як чинника сприяння поширенню інноваційних процесів визначено одним із головних напрямів країн- учасниць. Першочергові заходи з формування інно- ваційної культури полягають у формуванні но- вого рівня мислення, що поєднує у собі творчий потенціал, підприємництво, готовність до ри- зику, соціальну і професійну мобільність, руй- нування консервативних поглядів; сприянні розробленню нових підходів до заохочення учасників інноваційних процесів; сприянні вільному переміщенню молодих вчених, дослідників для впровадження своїх інновацій; стимулюванні обміну досвідом щодо шляхів роз- витку й пропаганди інновацій на суспільному і урядовому рівнях [2]. Багатопланові завдання формування інно- ваційної культури мають вирішуватися через трансформування системи освіти, підготовку та перепідготовку кадрів замість стереотипів пострадянського розвитку і заміною парадиг- мою інноваційного розвитку. За умов відкритого ринку та вільних цін виз- начальним чинником конкурентоспроможності інноваційного освітнього закладу стає ефектив- ний менеджмент і відповідно підготовлений пер- сонал на всіх ланках інноваційного процесу. Це потребує широкого впровадження спеціальних освітніх програм і підходів до фінансового ме- неджменту. Фінансовий менеджмент виступає як про- цес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів вищих навчальних закладів та оптимізації обороту їх грошових коштів. Фінансовий менеджмент ґрунтується на системі принципів, засобів та форм організації грошових відносин вищого на- вчального закладу, спрямованих на управління його фінансово-інноваційної діяльності [3]. Складовими фінансового менеджменту є: визначення і реалізація фінансової політики вищого навчального закладу; поточне фінансове планування та кон- троль; інформаційне забезпечення (складання та аналіз фінансової звітності вищого навчального закладу). На основі фінансового менеджменту може здійснюватися управління фінансово- інноваційною діяльністю вищого навчального закладу, формування і використання усіх видів його фінансових ресурсів із застосуванням методів і важелів фінансового механізму. Фінансове управління вищим навчальним закладом спрямовується на: 1. Забезпечення формування достатньо- го обсягу фінансових ресурсів відповідно до завдань розвитку вищого навчального закла- ду. Це завдання реалізується через визначен- ня ліцензованого обсягу набору абітурієнтів на наступний період, можливого корегування кількості абітурієнтів, що фактично вступи- ли до ВНЗ, збільшення обсягу залучених влас- них фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, визначення необхідних обсягів фор- мування власних фінансових ресурсів за раху- нок зовнішніх джерел, управління залученням позичкових фінансових ресурсів, оптимізацію структури джерел формування ресурсного фінансового потенціалу. 2. Забезпечення найефективнішого викори- стання фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності вищого навчального закла- 277ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) ду. Оптимізація розподілу сформованого обсягу фінансових ресурсів передбачає встановлення оптимальних пропорцій у їх використанні з ме- тою інноваційного, наукового і соціального роз- витку вищого навчального закладу. Процес спо- живання сформованих фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності вищого на- вчального закладу повинен підпорядковуватися стратегічній меті, має забезпечити певний соціальний ефект та віддачу вкладених коштів. 3. Оптимізація вхідних і вихідних грошо- вих потоків реалізується шляхом ефективного управління грошовими потоками вищого на- вчального закладу в процесі кругообігу його грошових коштів, забезпечення синхронізації обсягів надходжень та витрат грошових коштів у кожному періоді. Одним з результатів цього є оптимізація залишку вільних грошових активів, яка має забезпечити зменшення витрат від їх не- ефективного використання та інфляції. 4. Забезпечення відносної фінансової рівноваги вищого навчального закладу у процесі його розвитку. Така рівновага характеризується високим рівнем фінансової стійкості вищого на- вчального закладу і забезпечується формуван- ням раціональної структури майна та капіталу, ефективними пропорціями в обсягах форму- вання фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, достатнім рівнем самофінансування інноваційних потреб. Розглянуті завдання фінансового ме- неджменту у вищих навчальних закладах повинні реалізовуватися у взаємозв’язку та взаємообумовленості, тому доцільно викори- стовувати міжнародний досвід у залученні і використанні фінансових ресурсів. Наприклад, у Німеччині в цілому, вища освіта значною мірою є централізованою систе- мою. Але на рівні окремих земель управління у сфері вищої освіти до останнього часу було централізованим. Керівництво земель контролює вступні вимоги ВНЗ, межі навчаль- ного плану, екзаменаційну систему, штатний розпис і схему оплати праці академічного і неакадемічного персоналу. У деяких випадках вони ухвалюють рішення про прийняття на ро- боту професорів університетів, а також про до- ходи та витрати кожного ВНЗ, котрий перебуває під їхньою юрисдикцією [4]. Керівництво земель гарантує фінансування ВНЗ і виплату заробітної плати викладачам та неакадемічному персоналові. На думку Лаврика В.М., найкращий варіант розподілу бюджетних коштів запропоновано у землі Рейнланд-Пфальц. Тут використовують дві особливі моделі розподілу бюджетних асиг- нувань ВНЗ, виходячи із якісних показників, що безпосередньо спрямовані на підвищення добробуту працівників освіти. Перша модель являє собою розподіл дер- жавних асигнувань між університетами за чотирма напрямами – базове фінансування і додаткові асигнування на викладання, наукові винаходи і молодший персонал. На базове фінансування відводиться 20% асигнувань; при цьому основним показником, котрий визначає величину суми, є кількість академічного пер- соналу, 45% асигнувань направляють на до- даткове фінансування викладацької діяльності і встановлюється в залежності від кількості студентів та випускників, 30% асигнувань відводиться на додаткове фінансування винаходів. Тут головним показником є обсяг за- лучених внутрішніх фінансових надходжень. На додаткове фінансування молодшого персо- налу виділяється 5%, а головним показником є кількість присвоєних докторських ступенів і кваліфікацій, помножена на 10. Оскільки державні асигнування отримують ВНЗ різного типу – університети та професійні ВНЗ, деяким показникам присвоєні вагові коефіцієнти. У результаті розподілу бюджет- них асигнувань за такою моделлю університет отримує 2200 євро на одного професора, 1100 – на одного студента і 1100 – на одного док- торанта. За кожну тисячу євро, отриману з боку як дослідницькі гранти, університету додатково виділяють із бюджету 130 євро [4]. Друга модель призначена для розподілу коштів, виділених на персонал. Вона включає в себе механізми матеріального стимулювання, в тому числі подальшої підвищення кваліфікації і міжнародної діяльності. Відповідно до цієї моделі кошти розподіляють між ВНЗ для опла- ти праці приблизно 7 тисяч академічних та неакадемічних працівників, 70% бюджетних коштів відводиться на базове фінансування. При визначенні розміру коштів, що виділяються, враховують такі важливі показники, як кількість академічного персоналу та кількість студентів, що закінчили навчання у відповідні терміни. Для додаткового фінансування дослідної діяльності, молодшого персоналу, програ- ми підвищення кваліфікації та міжнародної діяльності призначається 25 % коштів. Для цього напряму фінансування важливі такі показники, як сума залучених внутрішніх грантів, кількість випускників, докторантів, сума прибутку й кількість студентів за програмою ERASMUS. На інноваційні програми витрачається до 5 % бюджетних коштів [4]. Ці моделі стимулюють працю викладачів, 278 ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ кількість присвоєних докторських ступенів і кваліфікацій, що позитивно впливає на розви- ток освіти країни. У Румунії Міністерство освіти 1998 р. запро- вадило систему преміювання викладачів, котра передбачала плату як значне заохочення учителів сільської місцевості. У 1999 р. до окладу додалась премія у розмірі 50%. У 2000 р. традиційна систе- ма оплати праці у румунських університетах була замінена новою, яка дала право університетам самостійно встановлювати розміри посадових окладів, що привело до збільшення окладів професорсько-викладацького складу. У додачу до закладених у бюджет окладів університети дістали право виплачувати викладачам різні над- бавки (за консультування, дослідну діяльність тощо), що дозволяло адміністрації збільшувати заробітну плату викладачів.. Китайський уряд активізував заходи, спрямовані на перепідготовку й поглиблен- ня знань викладачів, на підвищення науко- вого та педагогічного рівня усього персона- лу ВНЗ. Зауважимо, що при цьому постійно підвищується їхній соціальний статус і рівень життя. „Закон про викладачів” передбачає, що середня заробітна плата викладачів має бути не нижчою або вищою за середні заробітки дер- жавних службовців; що медичне обслуговуван- ня викладачів також має бути ідентичним тому, яким користуються службовці. Головним джерелом покриття витрат у державних навчальних закладах усіх рівнів є фінансові ресурси уряду. Допоміжними є кош- ти, які надходять з інших каналів: податки на освіту, плата студентів за навчання, розви- ток виробництва при навчальних закладах, колективні пожертвування, створення фондів освіти та інше. Висновки. Таким чином, розвиток фінан- сового менеджменту у вищих навчальних за- кладах дозволить ефективно використовувати фінансові ресурси, залучати грошові кошти з альтернативних джерел фінансування, за- безпечувати стабільність функціонування та інноваційний розвиток вищих навчальних закладів. Література 1. Огонь Ц.Г. Бюджет освіти: підсумки та на- прями вдосконалення // Фінанси Украї- ни. – № 4. – 2007. – С. 20-27. 2. Гриценко В.П. Інноваційні підходи до управління навчальними закладами // Фінанси України. – № 4. – 2005. – С. 85-89. 3. Фінансовий менеджмент: Підруч- ник / Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2005. – 536 с. 4. Лаврик В.М. Оплата праці в навчальних закладах // Фінанси України. – № 4. – 2005. – С. 90-92. 5. Полозенко Д.В. Фінансове забезпечення загальноосвітніх закладів і шляхи його вдосконалення // Фінанси України. – № 4. – 2005. – С. 27-33. 6. Рудень В.В. Фінансування методично- го забезпечення в Україні: проблеми і шляхи розв’язання // Фінанси України. – № 4. – 2005. – С. 33-38. Поступила до редакції 04.12.08 © Т.В. Філатова, 2008

Проблеми впровадження фінансового менеджменту у вищих навчальних закладах

Репозитарії

Схожі ресурси