Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1
Розглядаються задачі енергоменеджменту на прикладі промислового підприємства, програма зниження енергоспоживання, умови створення служби енергоменеджменту на базі системи СІНЕТ – 1....
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12291 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1 / Л.О. Черниш, М.О. Шевченко // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 279-284. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12291 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-122912010-10-04T12:03:39Z Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1 Черниш, Л.О. Шевченко, М.О. Фінанси, грошовий обіг і кредит Розглядаються задачі енергоменеджменту на прикладі промислового підприємства, програма зниження енергоспоживання, умови створення служби енергоменеджменту на базі системи СІНЕТ – 1. Рассматриваются задачи энергоменеджмента на примере промышленного предприятия, программа снижения энергоиспользования, условия образования службы энергоменеджмента на базе системы СИНЕТ - 1. 2008 Article Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1 / Л.О. Черниш, М.О. Шевченко // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 279-284. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1814-8913 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12291 303.064:657 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Фінанси, грошовий обіг і кредит Фінанси, грошовий обіг і кредит |
| spellingShingle |
Фінанси, грошовий обіг і кредит Фінанси, грошовий обіг і кредит Черниш, Л.О. Шевченко, М.О. Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1 |
| description |
Розглядаються задачі енергоменеджменту на прикладі промислового підприємства, програма зниження енергоспоживання, умови створення служби енергоменеджменту на базі системи СІНЕТ – 1. |
| format |
Article |
| author |
Черниш, Л.О. Шевченко, М.О. |
| author_facet |
Черниш, Л.О. Шевченко, М.О. |
| author_sort |
Черниш, Л.О. |
| title |
Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1 |
| title_short |
Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1 |
| title_full |
Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1 |
| title_fullStr |
Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1 |
| title_full_unstemmed |
Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1 |
| title_sort |
обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи сінет-1 |
| publisher |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Фінанси, грошовий обіг і кредит |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12291 |
| citation_txt |
Обґрунтування доцільності та економічна ефективність впровадження комплексу локального обліку на базі системи СІНЕТ-1 / Л.О. Черниш, М.О. Шевченко // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 279-284. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT černišlo obgruntuvannâdocílʹnostítaekonomíčnaefektivnístʹvprovadžennâkompleksulokalʹnogooblíkunabazísistemisínet1 AT ševčenkomo obgruntuvannâdocílʹnostítaekonomíčnaefektivnístʹvprovadžennâkompleksulokalʹnogooblíkunabazísistemisínet1 |
| first_indexed |
2025-07-02T14:22:14Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:22:14Z |
| _version_ |
1836545353556426752 |
| fulltext |
279ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
УДК 303.064:657 Л.О. Черниш*
М.О. Шевченко**
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ
КОМПЛЕКСУ ЛОКАЛЬНОГО ОБЛІКУ НА БАЗІ СИСТЕМИ СІНЕТ-1
Розглядаються задачі енергоменеджменту на прикладі промислового підприємства, програма знижен-
ня енергоспоживання, умови створення служби енергоменеджменту на базі системи СІНЕТ – 1.
Рассматриваются задачи энергоменеджмента на примере промышленного предприятия, програм-
ма снижения энергоиспользования, условия образования службы энергоменеджмента на базе системы
СИНЕТ - 1.
Постановка проблеми. Марганецький ГЗК
призначений для виробництва високоякісної
сировини для металургійної промисловості,
видобуток якої здійснюється відкритим і за-
критим способами. Основним видом енергії,
що споживається підприємством, є електрична
енергія, що у структурі собівартості продукції
переважає над іншими видами енергії.
Коли питома вага енергоресурсів в собі-
вартості продукції складає 20 і більше відсотків,
задача економного їх використання на про-
мислових підприємствах являється однією з
найбільш актуальних.
Таким чином, при хронічній нехватці цих
видів ресурсів актуальною для нашої країни є
задача створення служби енергоменеджменту
на промислових підприємствах. Головною ме-
тою енергоменеджменту являється скорочення
витрат на виробництво продукції, головним чи-
ном за рахунок зниження витрат на енергетичні
та інші ресурси. При цьому енергоменеджмент
повинен представляти собою ефективно й стійко
спрацьовану систему, яка забезпечує вирішення
головної мети [4; 5].
Постановка завдання. Для досягнення
головної мети енергоменеджменту необхідно
вирішення наступних задач: створення
цілісної картини споживання енергоресурсів
на підприємстві, створення системи обліку,
контролю та управління за споживанням
енергоресурсів, проведення регулярного аналізу
енергоспоживання, розробки енергозберігаючих
заходів та впровадження їх на підприємствах.
Виклад основного матеріалу. Важливо
пам’ятати, що енергозбереження можна забез-
печити за умов будь-якої системи управління
підприємством. Таким чином, реалізація саме
організаційних заходів, які, як правило, є низь-
ковитратними, являються ключем до успіху
програми зниження енергоспоживання і, як
наслідок, до зниження собівартості виробницт-
ва.
Задля створення служби енергоменеджмен-
ту необхідні наступні умови:
Організаційні: 1.
- суб’єктивні фактори: зацікавленість
керівництва підприємства у впровадженні
політики енергозбереження; готовність
керівництва підприємства впровади-
ти економічно обґрунтовану систему бюд-
жетування витрат на виробництво та його
модернізацію, позитивне відношення низово-
го персоналу підприємства до впровадження
енергозберігаючих заходів;
- об’єктивні фактори: наявність персоналу
потрібної кваліфікації, введення обліку енерго-
споживання або готовність до його впроваджен-
ня на базі існуючих технічних засобів.
Технічні: 2.
- наявність на підприємстві сучасних си-
стем обліку енергоспоживання або готовність
до їх впровадження, наявність комп’ютерів та
необхідного енергоаудиторського обладнання.
Економічні:3.
- підприємство повинно бути економічно
стійким, прибутковим і мати перспективи роз-
витку.
На будь-якому підприємстві якісно та
своєчасно виконана робота повинна бути адек-
ватно оцінена. Стосовно служби енергоменед-
жменту повинні бути добре продумані питання
в області енергозбереження. На будь-якому нор-
мально працюючому підприємстві виконується
планування діяльності всіх підрозділів. При
* Черниш Л.О. – зав. кафедри економіки та підприємництва, канд. екон. наук, професор.
** Шевченко М.О. – перший проректор.
Нікопольський економічний університет, м. Нікополь Дніпропетровської обл.
280 ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ
оцінці ефективності роботи служб та виробни-
чих підрозділів доцільно орієнтуватися на до-
тримання ними трудової, виробничої, планової
і технологічної дисципліни [2; 3].
Найбільш енергоємними споживачами є:
- електрифікований транспорт;
- прилади подрібнювання руди;
- механізми поточно-транспортних систем;
- насоси виробничого й оборотного водопо-
стачання.
Джерелами електроенергії для комбінату
є системні підстанції. Зв'язок із джерелами
електроенергії здійснюється лініями 150 кВт.
Розподіл електроенергії по території комбінату
здійснюється на напругу 35 кв. і 6 кв. Природними
джерелами реактивної потужності на комбінаті є
синхронні двигуни різної потужності, оснащені
тиристорними регуляторами порушення.
Штучними джерелами реактивної потужності
на комбінаті є конденсаторні батареї.
Облік електроенергії здійснюється за
допомогою лічильників, установлених на
підстанціях. Знімання показань здійснюється
візуально.
Для забезпечення надійності електропоста-
чання і якості електроенергії система електро-
постачання забезпечена локальними пристроя-
ми релейного захисту й автоматики. Управління
системою електропостачання здійснюється з
диспетчерського пункту з використанням си-
стем телемеханіки. Обслуговування мереж
6 кв. здійснює персонал цеху мереж і підстанцій.
Внутрішньо цехові мережі 0,4 кв. обслуговує
персонал енергослужб, що відноситься до штатів
виробничих підрозділів. Централізований кон-
троль стану внутрішньо цехових мереж 0,4 кв.
відсутній.
Система електропостачання Марганецького
ГЗК створена на сучасному технічному рівні,
оснащена надійними безінерційними датчика-
ми, пристроями контролю, захисту й автомати-
ки, комутаційною апаратурою з дистанційним
управлінням, телемеханізованою системою
диспетчерського управління, інформаційними
вимірювальними системами.
Коли частка енергоресурсів у собівартості
продукції складає 10 і більш відсотків, зада-
ча ощадливого їхнього використання на про-
мислових підприємствах є однією з найбільш
актуальних. Перший етап вирішення цієї зада-
чі – організація оперативного контролю та
обліку витрат енергетичних ресурсів у цілому та
по електричній енергії зокрема. Такий контроль
можливий тільки з застосуванням розподілених
автоматизованих систем контролю енерговико-
ристання (АСКЕ). Початок цього етапу випливає
з вибору базових засобів автоматизації.
Первинним засобом обліку електроенергії є
лічильник електричної енергії. На підприємстві
найбільш розповсюдженими є індукційні
лічильники електроенергії типу САЗУ-И67ОМ,
СА4У-И672Д, СР4У-И673М, САЗУ-И681,
САЗУ-И687, СР4У-И689. Індукційний лічильник
вимірює сумарні витрати електричної енергії,
однак, не дозволяє оперативно контролюва-
ти інші параметри електроспоживання, зо-
крема – максимальну середню 30-хвилинну
потужність у годину максимуму навантаження
енергосистеми, витрати електроенергії по зонах
доби і т.п. Цю і багато інших сервісних функцій
користувачеві представляють автоматизовані
системи контролю енерговикористання [4].
Один з базових засобів побудови таких
систем – є система інформаційних енерго-
зберігаючих технологій.
Система СІНЕТ-1 (Система Інформаційних
Енергозберігаючих Технологій) призначена
для створення комплексів локального обліку,
який передбачає побудову розподільних авто-
матизованих систем контролю енерговикорис-
тання [1].
Впровадження локального обліку енерго-
споживання на ВАТ „МГЗК” переслідує мету, а
саме:
- забезпечення енергозбереження та
підвищення ефективності використання
ресурсів енергосистеми шляхом оперативного
контролю навантаження й обліку електроспо-
живання;
- автоматизація збору, обробки, зберігання,
передачі та відображення інформації про пара-
метри навантаження та електроспоживання для
забезпечення оптимального управління режи-
мами енергопостачання;
- забезпечення безперервного контролю в
реальному масштабі часу за дотриманням дис-
петчерського графіку навантаження та норм
витрат енергетичних ресурсів основними спо-
живачами;
- забезпечення комерційного локального
обліку споживання електричної енергії;
- перехід на розрахунок за електроенергію по
тарифам, що диференціюються по зонах доби;
- отримання оперативної та достовірної
інформації про споживання усіх видів
енергоносіїв та забезпечення на цій основі їх
економії;
- підвищення надійності та безпеки
експлуатації енергосистеми комбінату за раху-
нок введення телесигналізації й оперативних
схем електропостачання.
Робота по впровадженню передбачає три
281ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
етапи:
- забезпечення локального обліку
електроенергії, що отримується від постачаль-
ника (комерційний облік);
- автоматизацію обліку електроенергії на
тих підстанціях, де існує передача електроенергії
субабонентам (облік субабонентів);
- автоматизацію обліку всіх основних
споживачів МГЗКа (технічний облік).
У функції комплексу локального обліку
входить збір і обробка інформації про пото-
ки енергії з обмеженого числа точок обліку,
розрахунок і збереження параметрів потоків
енергії за розрахункові періоди і відображення
інформації про параметри потоків енергії на
інформаційному табло і термінальному пункті
оператора (ТПО) [6].
Один комплекс локального обліку на
базі СІНЕТ - 1 охоплює до 128 точок обліку,
віддалених від систем на відстані до 3 км. Під
точкою обліку розуміється опорний лічильник
електроенергії з встроєним пристроєм пере-
творення кількості енергії, обмірюваної
лічильником, у кількість імпульсів, встановле-
ний на об'єкті і підключений до СІНЕТ –1.
Як розрахункові періоди в СІНЕТ – 1 обрані
календарний місяць і календарний квартал.
Крім цього система формує і зберігає параметри
потоків енергії за календарну добу. Термін збе-
реження добових параметрів – 4 доби, місячних
параметрів – 2 місяці, квартальних парамет-
рів – 2 квартали. З огляду на необхідність одер-
жання зведеної інформації з потужності та
електроенергії, система дозволяє організувати
до 32 груп обліку. Відлік календарного часу в
СІНЕТ-1 підтримується апаратно і ведеться
постійно, незалежно від того, функціонує си-
стема в даний момент чи ні. Це забезпечує збе-
реження правильної послідовності, і тривалості
розрахункових періодів навіть у тому випадку,
якщо відбулося мимовільне зникнення елек-
трозабезпечення системи на тривалий термін.
Крім того, система веде журнал робочого часу
(до 38 записів). Кожен запис містить початок і
кінець тимчасового інтервалу, протягом якого
система справно функціонувала.
Аналізуючи дані журналу робочого часу,
користувач має можливість скорегувати
інформацію про параметри потоків енергії у
випадку тимчасового виходу системи з ладу.
Для всіх точок і груп обліку система СІНЕТ-1
контролює до 30 параметрів потоків енергії,
у т.ч. для 8 зон доби.
Період обчислення поточних параметрів –
1 хвилина, що дозволило підвищити точність
визначення значень потужності. СІНЕТ-1
контролює ковзну середню 3-хвилинну
потужність і ковзну середню 30-хвилинну
потужність, а також фіксує максимальне зна-
чення останньої за добу, місяць і квартал для
кожної зони доби. Перший з цих параметрів
по своїх характеристиках наближається до
миттєвої потужності (наскільки це можливо для
інтегруючих систем) і може бути використаний
для оцінки режиму виробництва або споживан-
ня електроенергії. Другий параметр є основною
величиною, використовуваної при розрахунках
за електричну енергію і контролю дотримання
заданого графіка навантаження в години мак-
симуму навантаження енергосистеми. За ба-
жанням користувача він може бути отриманий
в абсолютних одиницях (кВт) або у відсотках від
поточного ліміту потужності. Ліміти потужності
(заявлені значення потужності) по кожній зоні
доби вводяться в систему в процесі експлуатації.
СІНЕТ-1 також фіксує кількість перевищення
ліміту потужності за календарний місяць по
кожній зоні доби [1; 4].
Крім визначення поточного значення
потужності система реалізує прогноз очікуваного
значення кожної середньої 30-хвилинної
потужності на кінець поточної напівгодини
доби, а також прогноз очікуваної кількості
енергії на наступні 3 хвилини. Прогнозоване
значення потужності інтерполюється в кривій
другого порядку, а очікувана кількість енергії –
кривій першого порядку.
Функції прогнозу дозволяють користувачеві
уникнути перевищення ліміту потужності (за-
явленого значення потужності) у години мак-
симуму навантаження енергосистеми, також
строго дотримувати завдання диспетчера при
введенні графіка аварійних відключень (ГАВ).
Це дозволить проводити аналіз електроспожи-
вання й розробляти ряд заходів, спрямованих на
більш раціональне використання енергоресурсів
і як наслідок – зниження собівартості.
Як відомо, для споживачів електроенергії
нерідко вводяться обмеження не тільки на мак-
симальну споживану потужність у години мак-
симуму навантаження енергосистеми, але і на
величину спожитої енергії. З іншого боку, пла-
ни вироблення електроенергії існують і на елек-
тричних станціях.
Для задоволення потреб користувача си-
стема зберігає планову кількість енергії на добу,
місяць, квартал і фіксує кількість перевищень
добового плану енергії за місяць. У будь-який мо-
мент часу користувач може оцінити хід виконан-
ня плану, зажадавши від системи прогнозованої
кількості енергії на кінець поточної доби у
відсотках від поточного добового плану.
282 ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ
Кожна зона доби включає один або кілька
тимчасових інтервалів, що задаються часом
початку тимчасового інтервалу і часом його
закінчення. Зони доби розбиті на двох груп по
4 зони. Зони доби, що відносяться до різних
груп зон, можуть перетинатися, що дозволяє
контролювати максимум навантаження і вести
диференційований облік енергії на кордонах го-
динних поясів.
При завданні тимчасових інтервалів уста-
новлюється дата і час початку дії нових зон доби,
що забезпечує перехід на зимовий і літній час
без зміни режиму функціонування системи.
Для прикладу можна привести розподіл ро-
бочого часу для промислових підприємств за
диференційованими періодами часу, які наведе-
но в таблиці 1.
Періоди часу та тарифні коефіцієнти для
розрахунку вартості електроенергії по зонам
доби наведено в таблиці 2.
Таблиця 1
Періоди часу та тарифні коефіцієнти для розрахунку вартості
електроенергії по зонах доби (січень-червень)
Таблиця 2
Періоди часу та тарифні коефіцієнти для розрахунку вартості
електроенергії по зонах доби (січень-червень)
, -
. -
4 . , ,
, -
.
,
.
, -
1.
1
(-)
//
(1,8)
800-1000
1700-2100
800-1000
1700-2100
800-1000
1800-2200
800-1100
2000-2300
800-1100
2000-2300
800-1100
2000-2300
(1,02)
600-800
1000-1700
2100-2300
600-800
1000-1700
2100-2300
600-800
1000-1800
2200-2300
600-800
1100-2000
600-800
1100-2000
600-800
1100-2000
(0,3) 2300-600 2300-600 2300-600 2300-600 2300-600 2300-600
-
2.
, ,
, , :
„”, , -
; , , ’ ,
, . -
-
’ - . -
- -
.
2
(-)
//.
(1,8)
800-1100
2000-2300
800-1100
2000-2300
800-1000
1800-2200
800-1000
1800-2200
800-1000
1700-2100
800-1000
1700-2100
(1,02)
600-800
1100-2000
600-800
1100-2000
600-800
1000-1800
2200-2300
600-800
1000-1800
2200-2300
600-800
1000-1700
2100-2300
600-800
1000-1700
2100-2300
(0,3) 2300-600 2300-600 2300-600 2300-600 2300-600 2300-600
'-
, , -
3- 30- . -
3- – 2 , 30- – 4
. , 3-
' .
-
'. -
.
-1
, -
2 -
. -1 -
,
, -
.
У періоди часу, що припадають на пікові зони,
повинна заборонятися робота водовідливних
установок, допоміжних приладів і механізмів,
а саме: фірма „КОЛО”, що займається пере-
качкою шламів, повинна працювати тільки в
нічний період; екскаватори роторні, крокуючі,
п’ятитисячники ЕРШР, що займаються
переекскавацією, теж повинні працювати
тільки вночі. У пікові та напівпікові періоди
часу повинні працювати тільки видобуткові
машини на кар’єрах і гірничо-збагачувальна
фабрика. Також в ці періоди необхідно про-
водити планово-попереджувальні ремонти
енергоємного обладнання.
Для більш повної інформації про ре-
жими роботи контрольованих об'єктів, для
кожної точки і групи обліку, система формує
і зберігає добові графіки навантаження на
основі 3-хвилинних і 30-хвилинних інтервалів.
Глибина збереження 3-хвилинного графіка –
2 доби, а 30-хвилинного графіка – 4 доби. Слід
зазначити, що 3-хвилинний графік наванта-
ження формується в динамічній пам'яті системи
і при зникненні підтримки системи губиться.
Основні параметри потоків енергії
зберігаються в енергозалежній пам'яті. Система
забезпечує зберігання накопиченої інформації
з основних параметрів протягом одного місяця
після зникнення підтримки системи.
Для підвищення мобільності комплек-
су локального обліку СІНЕТ-1 може бути по-
стачена джерелом безперебійної підтримки,
що забезпечує працездатність системи про-
тягом 2 і більше годин після зникнення
основної живильної напруги. Захищеність
від несанкціонованого доступу в СІНЕТ-1
283ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
досягається пломбуванням всіх елементів, за
допомогою яких можна впливати на результати
роботи системи, і застосуванням паролів при
організації доступу до бази даних системи по
інформаційній мережі.
Для нормальної роботи комбінату, своє-
часного обліку і контролю електроспоживання
необхідно встановити близько 20 комплексів ло-
кального обліку, збору і обробки інформації про
потоки енергії.
Існування національної економіки в умо-
вах ринкових відносин припускає створення
економічних передумов для ефективно діючого
виробництва, як з погляду раціонального ви-
користання усіх видів ресурсів (у тому числі й
енергетичних), так і з погляду неухильного при-
скорення науково-технічного прогресу і повного
задоволення потреб виробників і споживачів.
Взагалі економічний ефект від впроваджен-
ня комплексу локального обліку досягається за
рахунок зниження величини заявленого мак-
симуму, загального електроспоживання і змен-
шення оплати за користування електроенергією
шляхом зрушення технологічного процесу
(природного електроспоживання) у зони доби
з мінімальною оплатою за електроенергію (при
прийнятому, диференційованому по зонах доби,
тарифу).
Вихідними даними для розра-
хунку економічної ефективності при
диференційованому тарифі є [5: 6]:
1. Кількість електроенергії, споживаної за
місяць, кВтч.
2. Заявлений півгодинний максимум, кВт
(за домовленістю встановлюється щомісячно).
3. Тариф за 1 кВтч активної енергії, грн (до-
плата за перевищення планової кількості, грн за
1кВтч).
Економічні (нормовані) значення реактивної
потужності й енергії за місяць (установлюються
поквартально).
Тариф за 1кВтч нормованої енергії, грн (до-
плата за перевищення нормованого значення,
грн за 1кВтч).
Наявність на підприємстві синхронних
двигунів і їхня участь у компенсації реактивної
потужності.
У загальному випадку, економічний ефект
буде визначатися як:
Е
р = DСе-Вк-Ве-Вотз, (1)
де DСе – різниця в оплаті за електроенергію по
двухставочному тарифу до впровадження ком-
плексу локального обліку і проведення заходів
щодо зниження максимуму навантаження і за-
гального електроспоживання і після;
Вк – витрати на впровадження комплексу
локального обліку і проведення заходів щодо
зниження максимуму навантаження і загально-
го електроспоживання.
Ве – щорічні експлуатаційні витрати,
зв'язані з обслуговуванням комплексу локаль-
ного обліку.
Основним показником економічної ефек-
тивності комплексу локального обліку є термін
окупності Т витрат на його реалізацію. Для виз-
начення строку окупності необхідні наступні
показники:
1) одноразові капітальні витрати (Вк)
на впровадження комплексу локального
обліку (витрати на проектування; на роз-
робку програмного забезпечення; придбан-
ня устаткування, матеріалів, каналів зв'язку:
монтажні і пусконалагоджувальні роботи).
Вк = 1080000грн.
2) щорічні експлуатаційні витрати (Ве),
що включають амортизаційні відрахування,
вартість електроенергії для харчування
технічних засобів комплексу локального обліку,
вартість матеріалів і робочої сили, необхідних
для обслуговування комплексу локального
обліку.
По нормах колишнього Держплану,
амортизаційні відрахування Ва на обчислю-
вальну техніку, телемеханіку, складають 12%
їхньої кошторисної вартості, на контрольно-
вимірювальну апаратуру – 10,7%.
Ва = 1080000∙0,107 = 115560грн.
Щорічна вартість електроенергії, спожива-
ної технічними засобами комплексу локального
обліку, визначається по формулі:
Вел = Р∙ t ∙Це∙ К, (2)
де Р – сумарна договірна заявлена активна
потужність, кВт;
t – 8760 годин у році;
Це – вартість електроенергії, грн./кВтч;
К – коефіцієнт використання потуж-
ності (0,8).
Вел = 0,40∙8760∙0,115∙0,8 = 323грн.
Щорічна вартість запчастин і матеріалів
Вз, необхідних для ремонту технічних засобів,
приймаємо в розмірі 3-4% вартості устаткуван-
ня. Приймаємо:
Вз = 21200∙ 0,04 = 848грн.
Щорічна заробітна плата одного працівника
приймається 4800грн.
Разом щорічні експлуатаційні витрати,
зв'язані з обслуговуванням комплексу локаль-
ного обліку, визначаються по формулі:
Ве = Ва + Вел + Вз + З/п, (3)
Ве = 115560 + 323 + 848 + 4800 = 121531грн.
284 ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ
В = Вк + Ве, (4)
В = 1080000 + 121531 = 1201531грн.
Строк окупності:
Ток = Вк + Вотз, років, (5)
де Вотз – витрати на проведення організаційно-
технічних заходів (по зниженню макси-
муму активної і реактивної потужності).
Вотз = 200000грн.
Ток = (1080000 + 200000) / (1080000 + 1201531) =
=1,1 роки.
Витрати до впровадження комплек-
су локального обліку електроенергії склада-
ють 26237655,1грн., а після впровадження –
22685180,78грн.
Нормативне значення коефіцієнта
ефективності можна виходячи з прийнятної
для підприємства індивідуальної норми
прибутковості:
Ен = 1/Тож, (6)
де Тож – очікуваний, прийнятний для
підприємства строк окупності капітальних
вкладень, років.
Прийнятний для МГЗКа строк окупності
Тож = 2 роки.
Тоді: Ен = 1 / 2 = 0,5; Ер = 1/ 1,1 = 0,9.
Так як Ер › Ен (0,9 > 0,5), то комплекс ло-
кального обліку можна вважати ефективним.
Абсолютне значення річного економічного
ефекту від впровадження системи СІНЕТ-1 буде
дорівнювати:
Ер = 26237655,1 – 22685180,78 – 1080000 –
– 1201531- 200000 = 1070943,36грн.
Висновки. Таким чином, впровадження
являється ефективним, низьковитратним і
може стати одним з напрямків удосконалення
методів управління виробництвом, що при-
зведе до економії витрат по Марганецькому
ГЗК на 1070943,36 грн. Економічний ефект при
впровадженні комплексу локального обліку
досягається від зниження заявленого значен-
ня потужності і невиправданого завищення
заявленої потужності.
Література
1. Про захист інформації в автоматизованих
системах: Закон України від 05.07.1994 р.,
№ 80/94-ВР.
2. Положення (стандарти) бухгалтерського
обліку // „Все про бухгалтерський облік”.
– 21.02.07. – № 18.
3. Бутинець Ф.Ф., Томашевська І.Л.,
Войналович О.В. Організація бухгал-
терського обліку: Підручник. – 4-е вид. –
Житомир: П.П. „Рута”, 2005. – 364 с.
4. Івахненко С.В. Інформаційні технології в
організації бухгалтерського обліку і ауди-
ту. – К.: Знання-Прес, 2003. – 348 с.
5. Калина А.В. Конєва М.І., Сучасний
економічний аналіз і прогнозування. – К.:
МАУП, 2003. – 224 с.
6. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і
планування. – К.: Центр навчальної
літератури, 2003. – 224 с.
Поступила до редакції 22.12.08 © Л.О. Черниш, М.О. Шевченко, 2008
|