Іншомовні запозичення та активний словник мовця
У статті розглянуто питання насичення мови ЗМІ іншомовною лексикою. Відзначено лексико-тематичні групи, що відбивають активний словник сучасних мовців як представників трьох поколінь. Запропоновано підходи до оцінки цього явища, а також практичні поради щодо посилення культури мови дикторів раді...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2016
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122951 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Іншомовні запозичення та активний словник мовця / С. Бибик // Культура слова. — 2016. — Вип. 84. — С. 161-170. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-122951 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1229512017-08-21T03:03:16Z Іншомовні запозичення та активний словник мовця Бибик, С. Мова і час У статті розглянуто питання насичення мови ЗМІ іншомовною лексикою. Відзначено лексико-тематичні групи, що відбивають активний словник сучасних мовців як представників трьох поколінь. Запропоновано підходи до оцінки цього явища, а також практичні поради щодо посилення культури мови дикторів радіо й телебачення. The article deals with questions of saturation of the mass media’s language with foreign language vocabulary. It is noted the lexical thematic groups, refl ecting the active vocabulary of modern speakers as representatives of three generations. It is suggested approaches to the assessment of this phenomenon, as well as practical advice on strengthening culture of radio and television speaker’s language. 2016 Article Іншомовні запозичення та активний словник мовця / С. Бибик // Культура слова. — 2016. — Вип. 84. — С. 161-170. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122951 81’373 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова і час Мова і час |
| spellingShingle |
Мова і час Мова і час Бибик, С. Іншомовні запозичення та активний словник мовця Культура слова |
| description |
У статті розглянуто питання насичення мови ЗМІ іншомовною
лексикою. Відзначено лексико-тематичні групи, що відбивають
активний словник сучасних мовців як представників трьох поколінь.
Запропоновано підходи до оцінки цього явища, а також практичні
поради щодо посилення культури мови дикторів радіо й телебачення. |
| format |
Article |
| author |
Бибик, С. |
| author_facet |
Бибик, С. |
| author_sort |
Бибик, С. |
| title |
Іншомовні запозичення та активний словник мовця |
| title_short |
Іншомовні запозичення та активний словник мовця |
| title_full |
Іншомовні запозичення та активний словник мовця |
| title_fullStr |
Іншомовні запозичення та активний словник мовця |
| title_full_unstemmed |
Іншомовні запозичення та активний словник мовця |
| title_sort |
іншомовні запозичення та активний словник мовця |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Мова і час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122951 |
| citation_txt |
Іншомовні запозичення та активний словник мовця / С. Бибик // Культура слова. — 2016. — Вип. 84. — С. 161-170. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT bibiks ínšomovnízapozičennâtaaktivnijslovnikmovcâ |
| first_indexed |
2025-07-08T22:48:36Z |
| last_indexed |
2025-07-08T22:48:36Z |
| _version_ |
1837120799733972992 |
| fulltext |
УДК 81’373 Світлана Бибик
ІНШОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ТА АКТИВНИЙ
СЛОВНИК МОВЦЯ
У статті розглянуто питання насичення мови ЗМІ іншомовною
лексикою. Відзначено лексико-тематичні групи, що відбивають
активний словник сучасних мовців як представників трьох поколінь.
Запропоновано підходи до оцінки цього явища, а також практичні
поради щодо посилення культури мови дикторів радіо й телебачення.
Ключові слова: іншомовна лексика, запозичення, мова ЗМІ,
культура мови.
The article deals with questions of saturation of the mass media’s
language with foreign language vocabulary. It is noted the lexical
thematic groups, refl ecting the active vocabulary of modern speakers
as representatives of three generations. It is suggested approaches
to the assessment of this phenomenon, as well as practical advice on
strengthening culture of radio and television speaker’s language.
Keywords: foreign language vocabulary, borrowing, language of the
massmedia, culture of language.
Активний словник, як відомо, – частина лексики та
фразеології, що вживається в конкретний період життя соціуму.
В активному словнику людини таких мовних одиниць стільки,
скільки їх вона потребує для щоденного ословлення думок
усно чи письмово, для спілкування з близькими й колегами по
роботі. А чи адекватний цей активний словник для сприймання
інформації, зокрема тієї, що надходить із засобів масової
ÌÎÂÀ ² ×ÀÑ
Культура слова №84’ 2016162
інформації? Коли послухати радіо, подивитися телебачення,
почитати інтернет-новини, то чи завжди сучасна людина може
відчути себе затишно, тобто у сфері знайомих слів і виразів?
Ось кілька повідомлень.
На «Фейсбуку» рекламують: А Ви вже побороли «одяговий
хаос»? Напольна вішалка [правильно: підлогова вішалка. –
С. Б.] для одягу – Ваш стильний лайфхак у боротьбі з безладом.
Екологічність, компактність, мобільність, практичність,
стиль – це про НЕЇ...; Запрошуємо Вас відвідати головну
професійну подію меблевого та інтер’єрного життя України –
виставку «Київський міжнародний меблевий форум» (KIFF).
KIFF відображає всі аспекти сучасного ринку, є точним
компасом у світі ідей та трендів, стартовим майданчиком
українських бестселерів як вітчизняного виробництва, так
і найкращих світових брендів... Звернімося до тлумачень
лексикографів: бестселер – ‘книга на офіційні і сенсаційні
теми, яка видана великим накладом і добре продається’ [у
тексті ж «бестселер» – це оцінний прикметник на позначення
чогось неповторного] [СІС 2006: 76]; бренд – ‘розрекламована
торгова марка’ [СІС 2006: 89]; тренд 2. – ‘схильність, тенденція,
напрямок розвитку, що переважає’ [СІС 2006: 546]. Мабуть,
не кожний користувач Мережі може без словника прочитати
сучасну рекламу?..
Не відстають від інтернет-моди на іншомовні слова й на
Українському радіо. Так, у передачі про сервісну культуру
сучасної людини йшлося про те, що розпочав роботу портал
адміністративних послуг, який у сервісно орієнтованій країні
характеризується інтерактивністю, трансакційністю,
містить банк ID, репозитарій ключів... Знову до помічників?
Адже якщо не всім, то принаймні старшому поколінню слухачів
допомога лексикографів стане в пригоді. Отож, портал 3. –
‘сукупність сайтів, пов’язаних з якою-небудь інформацією’
[СІС 2006: 439]; інтерактивність – сучасний науковий термін,
якого немає у ВТССУМ та СІС, інтерактивний, спец., інформ. –
‘який використовує засоби і пристрої взаємодії комп’ютера з
користувачем; діалоговий’ [СІС 2006: 255; ВТССУМ, 401];
трансакційність – немає ВТССУМ та СІС, трансакція 4.,
спец. – ‘послідовність логічно пов’язаних дій, що переводять
Мова і час 163
інформаційну систему з одного стану в інший’ [СІС, 543;
ВТССУМ 2003: 1261]; репозитарій – немає ВТССУМ та
СІС, Інтернет фіксує слововживання з 2009 року; за даними
Вікіпедії, це те саме, що сховище, тобто ‘місце, де можна щось
зберігати’. ВТССУМ [ВТССУМ 2003: 1222] не дає такого
спеціального визначення для слова сховище як поняття зі сфери
інформаційних технологій. Нарешті – ID. Це унікальний номер
інформаційного ресурсу, інтернет-адреса.
Щодня радіослухачі й телеглядачі відчувають бум медичної
інформації. Очевидно, на широкоосвічену людину орієнтована
й реклама ліків, апаратів і послуг, якщо в ній стилізований
персонаж-фахівець «Тарас Петрович», який впевнено віщує про
нутрієнти, про вплив чогось там на периферичний кровообіг, на
чинність седативного ефекту, відзначає сприяння метаболізму
судин... Не зайвим буде уточнити: нутрієнт – ‘складник
натуральних харчових продуктів, який організм використовує
для побудови, оновлення та нормального функціонування
органів, тканин і клітин, а також як джерело енергії для
виконання роботи і забезпечення життєдіяльності організму в
період спокою’ (за відомостями з Інтернету), периферичний –
‘зовнішній, віддалений від центру’ [СІС 2006: 425]; седативний,
мед. – ‘заспокійливий’ [СІС 2006: 485]; метаболізм, фізіол. –
‘обмін речовин в організмах’ [СІС 2006: 364].
Це лише невелика частка щоденної інформації, але й вона,
як бачимо, засвідчує, що в активному лексиконі сучасної
людини мають бути слова зі сфери моди, медицини, біології,
інформаційних технологій тощо. Треба непогано знати й
англійську мову, щоб орієнтуватися і в семантиці таких вже
знайомих більшості слів, як банкінг, драйвер, стенд-бай,
геймер, айсбординг, кікбоксинг, фітнес, бебі-бум, саміт,
скринінг та ін.
Не всі з наведених слів, як відзначено, є в сучасних
словниках. Не все і може потрапити до нього. Зокрема таке
слово, як лайфхак від лайфхакінг (з англ. life hacking). Це
сленгізм, що означає маленьку хитрість чи корисну пораду, яка
допомагає розв’язувати побутові проблеми й економити час.
Слово, як засвідчує Вікіпедія, запозичили з лексикону фахівців
з інформаційних технологій. Цей американізм вживають з
Культура слова №84’ 2016164
2004 року. Його найближчі семантичні еквіваленти – винахід,
вигадка. Отож, у наведеному вище контексті «стильний
лайфхак» вживається на позначення важливої в побуті речі,
яку може відкрити для себе кожний, хто придбає її, яка може
покращити сучасний побут.
Слова, подібні до лайфхак (лайфстайл, ресепшен, секонд-
хенд, фастфуд, сітілайт, чайлдфрі тощо), які називають
варваризмами, екзотизмами, не завжди потрапляють у словники.
Адже це потужні номінації-конкуренти, слова, звукова форма
яких не відповідає національній системі, які відносно тривалий
час адаптуються до граматичних, словотвірних і правописних
(варіанти написання фаст-фуд [СІС 2006: 564], фастфуд;
діджей [СІС 2006: 190; УОС, 222], диджей, ді-джей; рієлтер
[СІС 2006: 476], ріелтор [УОС 2009: 745]; уїкенд, уїк-енд, вікенд
[СІС 2006: 553], уїк-енд, вікенд [УОС 2009: 908] і под.) законів
мови [Городенська, 2009; Фурса 2005; Навальна]. Очевидно,
і ставитися до них треба критично, шукати відповідники й
поширювати саме їх, намагаючись пригасити моду на чужорідне
нове [Городенська 2010]. Отож, не лайфстайл, а стиль життя,
не лайфхак, а новинка, вигадка, винахід, не фронтмен, а лідер,
не продакшн, а виробництво... Шукаючи «давно забуте» своє,
ми тим самим робитимемо соціально престижним український
загальнозрозумілий лексикон, а не англізми.
Протистояти процесу запозичення нових слів важко, мабуть,
практично неможливо. Не всі вони однаково приживаються в мові.
Найбільші перспективи вкорінитися мають ті, щодо яких відсутні
відповідники в національному лексиконі або які вживаються
найбільш активно в суспільно-політичних дискусіях, у побуті.
Наприклад, таке активне й модне слово селфі легко стало основою
для похідного селфитися: «Кличуть працювати, а ми селфимося»,
з підпису до фото на «Фейсбуку»). У будь-якому випадку, т. зв.
ейфорія щодо віддавання переваг словам-англізмам, а не питомим
лексичним відповідникам, неминуче актуалізує обговорення
стану стильових і загальних мовних норм, активізує пуристично
налаштовану частину мовної спільноти.
Як відзначають більш ретельні дослідження, 80% англізмів
в українській мові – це прямі, безпосередні запозичення. Інший
спосіб – використання англійської мови як мови-посередниці
Мова і час 165
(20%) [Попова 2005]. Серед англізмів цієї групи виділяють
такі структурні типи: 1) слова латинського або грецького
походження, запозичені спочатку в англійську, а потім з неї – в
українську мову (41%): асистанс, ірейта, триплікат; 2) слова,
штучно створені в англійській мові з латинських або грецьких
елементів (6,5%): телепроект, трансген, парамедик; 3) слова,
які виникли в англійській мові на основі грецького або
латинського складника англійської частини (30%): суперхіт,
телебос, мультилок, інтерфейс; 4) слова інших мов (турецької,
малайської, ірландської, шведської, арабської, французької,
німецької, італійської), які спочатку були запозичені в
англійську, а потім через її посередництво – в українську мову
(14%): франкування, кетчуп, зомбі, омбудсмен; 5) слова, що
з’явилися в англійській мові на основі англійського компонента
й запозиченого з інших (не грецької та латинської) мов (8,5%):
айс-ревю, сафарі-парк [Попова 2005: 7].
Щодо активності новітніх запозичень-англізмів в
українськомовній пресі привертають увагу позначення
економічних відносин: бізнес, бізнесмен, дилер, менеджер, офіс,
офшор, лізинг, менеджмент, маркетинг, бартер; номінації
сфери політичного життя: брифінг, лобі, саміт, імпічмент, а
також інших сфер культури повсякдення: спонсор, рейтинг,
продюсер, моніторинг, тинейджер, кілер, іміджмейкер,
комп`ютер, Інтернет, сканер, файл, байт. Найчастотніші в
мові ЗМІ, за відомостями початку ХХІ ст.: бізнес, бізнесмен,
офіс, дилер, менеджер, комп’ютер, Інтернет, брифінг,
спонсор, рейтинг [Архипенко 2005: 8].
Рейтингові позиції новітніх англізмів за кількісними
показниками вибудовуються так:
економіка, банківська справа і фінанси (26%):
1) назви понять, що стосуються економічної та банківсько-
фінансової діяльності (мерчандайзинг, стайлінг, крос-курс,
маркетинг); 2) назви предметів, ділових паперів, контрактів
(ф’ючерс, бонд, екю); 3) назви осіб, залучених до економічної
та банківсько-фінансової діяльності (дисконт-брокер,
бренд-менеджер, джобер, трейдер, дилер, дистриб’ютор);
4) назви закладів та приміщень у цій сфері (фактор-компанія,
Культура слова №84’ 2016166
офшор, бізнес-хол; трейдер, дилер, дистриб’ютор (у значенні
‘організація’);
культура: кіно, телебачення, музика, розваги (22,5%):
блокбастер, екшн, трилер; ток-шоу, брейн-ринг, ріаліті-
шоу, гламур, медіа-патронат, прайм-тайм; свінгер, хіп-
хоп, хіт, ремікс, хай-фай; топ-модель, сафарі-тур, флеш-
моб, топлес, боулінг-клуб, моделінг, кастинг; фейшн, дрес-
код, ексклюзив, кутюр’є, гламурний;
комп’ютерна техніка й технологія (15,5%): адаптер, веб-
камера, вінчестер, дигітайзер, диск, дисплей, джойстик,
драйвер, інтернет-провайдер, інтерфейс, картридж,
контролер, модем, монітор, ноутбук, плотер, принтер,
провайдер, сервер, сканер, стример, трафік, тюнер та ін.;
спорт (8,5%): 1) назви видів спорту, спортивних ігор
(скайсерфінг, сквош, дартс, джогінг, степ-аеробіка,
рафтинг, дайвінг, аквабайк, маунтинбайк); 2) спортсменів
(серфер, квотербек, бодибілдер); 3) спортивних знарядь
(скутер, орбітрек, бодишейпер, скейт); 4) спортивних
приміщень (фітнес-центр, сквош-корт); 5) видів
спортивних змагань (фристайл, екстрим); 6) спортивних
понять (драфт, допінг-контроль);
побутова техніка й сервіс (8%): 1) побутової техніки та
ін. товарів (аудіовідеоресивер, кутер, тример, шейкер,
шокер, фризер, флос, блендер; ченджер, СD-ченджер,
СD-магнітола, CD-авто-магнітола, DVD-плеєр, DVD-
програвач, смартфон та ін.); 2) послуг (грумінг); 3) осіб,
пов’язаних із сферою сервісу (хендлер, грумер, стиліст);
4) закладів, приміщень (гіпермаркет, паркінг, дизайн-
центр); 5) косметичних засобів (деоспред, кулінг-крем,
пілінг-крем, скраб, спрей); 6) інших понять і предметів
(сейл, прайс-лист, блістер, стик);
політика й суспільство (7,5%): 1) назви осіб (кілер,
фандрайзер, парник); 2) понять (гендер, прайм-рейт);
3) назви зібрань і заходів (саміт, екзит-пол, агента);
4) назви предметів (стингер, грін-кард);
страви та напої (3%): з’явилися назви: 1) напоїв (лонгер,
скотч, тонік); 2) страв (поп-корн, чизбургер, хотдог);
Мова і час 167
3) фруктів (клементина, нектарин, ківі); 4) закладів
харчування (макдональдс, фастфуд);
медицина (2,5%): мас-скринінг, арт-терапія, румінгін,
лонгіт’юд та ін.;
одяг і тканини (2%): назви: 1) одягу (боло, дофлкот,
криперси); 2) тканин (альпака, неопрен, сафарі, шеніл);
3) понять, пов’язаних з одягом (фентезі, оверсайз, принт);
канцелярське приладдя та офісна техніка (2%): (маркер,
диспенсер, стрейч, скотч, органайзер, степлер, файл,
бейдж, биндер тощо) [Сергєєва 2002; Попова 2005;
Федорець 2005: 6, 7, 10-11].
Увесь цей обсяг лексики стає активним словником залежно від
сфер наших зацікавлень, від ступеня послуговування реаліями,
які вони позначають у повсякденні. Так, експериментальна
перевірка знання респондентами значень 18-ти англізмів
(маркетин, лізинг, менеджер, дистриб’ютор, дилер, бартер,
офіс, офшор, продюсер, холдинг, моніторинг, комп’ютер,
Інтернет, брифінг, саміт, клімпейкер, іміджмейкер, дизайнер),
що найчастіше зустрічаються в мові газет і зафіксовані
у ВТССУМ, показала, що тільки 11 слів (61%) бартер,
комп’ютер, Інтернет, офіс, офшор, дизайн, менеджер, дилер,
кліпмейкер, іміджмейкер, продюсер виявилися семантично й
частково орфографічно освоєними шістдесятьма відсотками
інформантів на 90%. Ступінь граматичної адаптації слів у
цьому випадку не перевірявся. Решта 7 слів саміт, брифінг,
моніторинг, дистриб’ютор, маркетинг, холдинг, лізинг
виявилися частково освоєними приблизно п’ятнадцятьма-
двадцятьма відсотками інформантів [Архипенко 2005: 12 – 13].
Це свідчить про те, що для повного освоєння мовною
спільнотою новітніх запозичень потрібен певний проміжок
часу. А сучасні темпи запозичень залишають доволі мало
шансів для осягнення шквалу англізмів. От і стоїть перед
мовцями, освіченою культурною спільнотою завдання –
полегшувати сприймання інформації, пропонуючи поряд з
іншомовним словом власне українське чи давно засвоєне
запозичення, що вже не сприймається як таке, а міцно увійшло
до ядра літературного лексикону. Від цього якість активного
словника сучасного мовця лише зростатиме, бо висловлення
Культура слова №84’ 2016168
будуть свідчити не лише про освіченість того, хто говорить,
пише, але й рівень культури, доброзичливе ставлення до тих,
на кого спрямована ця інформація, текст. І робити це повинні
насамперед журналісти. Хоча би так: Розвиток творчої,
креативної особистості дитини – одне з пріоритетних
завдань дошкільного навчального закладу.
Перспективно також шукати й вживати в тривалому
процесі творення «свого слова» кальки, як-от до модного
слова «буккросинг» – книжковий обіг, або книгорух [Синчак
2016], а також створювати власне українські відповідники, що
згодилися б для різних стильових сфер, наприклад, «селфі» –
фотоавтопортретування [Бибик 2015], самчик [Синчак 2016].
Отож, активний словник сучасного мовця – річ складна.
Удоступнення його сприймання усіма поколіннями, що творять
поняття «сучасна літературна мова», – важливе питання
не лише для спілкування як такого, але й для покращення
взаєморозуміння в національній спільноті.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВТССУМ 2003 – Великий тлумачний словник сучасної
української мови / Уклад. і голов. ред. Бусел В. Т. – К.; Ірпінь : ВТФ
„Перун”, 2003. – 1426 с.
СІС 2006 – Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних
слів: тлумачення, словотворення та слововживання / За ред.
С. Я. Єрмоленко. – Х. : Фоліо, 2006. – 623 с.
УОС 2009 – Український орфографічний словник: понад 175 тис.
слів / уклали : В. В. Чумак [та ін.]; за ред. В. Г. Скляренка. – Вид. 9-е,
переробл. і доповн. – К. : Дніпро, 2009. – 1011 с.
Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській
мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця
ХХ – початку ХХІ ст.) : автореф. дис. .. канд. філол. наук : 10.02.01
«Українська мова» / Л. М. Архипенко. – Х., 2005. – 23 с.
Бибик С. Селфі – фотоавтопортретування / С. Бибик // Культура
слова. – 2015. – Вип. 82. – С. 130-132.
Городенська К. Кастинг – відбір / К. Городенська // Українська
мова. – 2010. – № 3. – С. 80.
Городенська К. Нові запозичення і новотвори на тлі фонетичної
та словотвірної підсистем української літературної мови /
Мова і час 169
К. Г. Городенська // Українська термінологія і сучасність. – К., 2009. –
Вип. VIIІ. – С. 3 – 9.
Навальна М. Варваризми в мові сучасної української періодики
[Електронний ресурс] / М. Навальна. – Режим доступу до статті :
fi le:///C:/Users/Антон/Downloads/psling_2012_9_34.pdf
Попова Н. О. Структурно-семантичні особливості новітніх
лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-і рр.
ХХ ст. – початок ХХІ ст.) : автореф. дис. .. канд. філол. наук : 10.02.01
«Українська мова» / Н. О. Попова. – Запоріжжя, 2005. – 19 с.
Сергєєва Г. А. Англомовні запозичення в українській правничій
термінології : автореф. дис. .. канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська
мова» / Г. А. Сергєєва. – Х., 2002. – 16 с.
Синчак О. Навіщо сирник називати чізкейком? [Електронний
ресурс] / О. Синчак. – Режим доступу до виступу : http://litakcent.
com/2016/02/23/olena-synchak-navischo-syrnyk-nazyvaty-chizkejkom/
Федорець С. А. Англійські запозичення в мові сучасної української
реклами : автореф. дис. .. канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська
мова» / С. А. Федорець. – Х., 2005. – 20 с.
Фурса В. М. Семантико-граматичне та словотвірне освоєння
невідмінюваних імен / В. М. Фурса. – К., 2005. – 252 с.
Статтю отримано 30.03.2016
Svitlana Bybyk
FOREIGN BORROWING
AND ACTIVE SPEAKER’S DICTIONARY
The article discussed the issue of human daily vocabulary. Under this
concept proposed understanding of vocabulary and phraseology, which is
used in particular during the life of society. In the active dictionary of
human language units as much as it needs them daily expression orally or
in writing, to communicate with friends and colleagues.
This paper focuses on the fact that the language of the media is full
of foreign language vocabulary. Noted lexical thematic groups, refl ecting
the active vocabulary of modern speakers as representatives of three
generations. There were observations that modern man active vocabulary
words from the fi eld of fashion, medicine, biology and information
technology. Analyzed as refl ected in modern dictionaries active lexicon,
meaning that it is formulated. The article stressed that the current
glossary not always fi xes the barbarisms dictionaries, slang. Approaches
Культура слова №84’ 2016170
to the assessment of this phenomenon, as well as practical advice on
strengthening cultural language radio announcer and television offered. In
particular, noted that radio announcers, presenters on television should try
to simplify the language must cite the texts synonyms must look for new
Ukrainian words equivalents.
In addition, the article provides a brief summary of research on the
use of foreign language vocabulary in the language of newspapers and
magazines. Also the article provides data about experiments conducted on
linguistic assimilation of foreign words speakers of different generations.
УДК 811.161.2:81’373 Юрій Струганець
ФУТБОЛ У ВИКОНАННІ
«ЛІТЕРАТУРНОЇ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ»
У статті проаналізовано особливості функціонування
футбольної лексики в українській художній прозі початку
ХХІ століття. Схарактеризовано стилістичні можливості
детермінологізованої футбольної лексики для номінації реалій цього
виду спорту, для оцінки, посилення виразності, емоційності, для
образотворення, вираження гумористичного колориту розповіді.
Ключові слова: художня мова, футбольна лексика української
мови, процес детермінологізації, значення слова, тематичні групи
лексики, функції футбольної лексики.
Peculiarities of football vocabulary functioning in Ukrainian artistic
prose in the beginning of XXI century are analyzed in the article. Stylistic
abilities of determinized football vocabulary for nomination of this sport’s
realities, for opinion, expression of enhance, emotionality, for creation of
image, expression of humorous of story are characterized.
Keywords: artistic language, football vocabulary of Ukrainian
language, process of determinologization, word meaning, thematic groups
of vocabulary, functions of football vocabulary.
Футбольна лексика – динамічний сегмент словникового
складу української літературної мови. Особливість цієї
групи слів полягає в тому, що футбольна лексика змістовно
і функціонально характеризується спрямованістю на
|