Що між ними: дефіс, кома чи тире?

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автор: Городенська, К.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2016
Назва видання:Культура слова
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122960
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Що між ними: дефіс, кома чи тире? / К. Городенська // Культура слова. — 2016. — Вип. 84. — С. 199-200. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-122960
record_format dspace
fulltext Наші консультації 199 її платоспроможність. Це означає, що прикметники золотий і валютний у межах цього поняття граматично незалежні. Складні прикметники, утворені з двох граматично не підпорядкованих прикметникових основ, потрібно писати через дефіс (див.: Український правопис, § 29, п. 2 б). Отже, правильно писати золото-валютні запаси України. Катерина Городенська ЗАТУЛИ́ВІТЕР ЧИ ЗАТУЛИВÍТЕР? У наголошенні складних прізвищ, перша частина яких має форму ІІ особи однини наказового способу дієслова, спостерігаємо непослідовність: одні наголошують голосний -и, що є закінченням такої форми (пор.: Затулúвітер, Тягнúрядно, Тягнúбік, Колúвушко), або будь-який голосний у дієслівних формах наказового способу з нульовим закінченням (пор.: Перебúйніс, Убúйвовк, Підкýймуха, Неї́жмак), інші – голосний іменникового кореня (Затуливíтер, Тягнибíк, Коливýшко, Убийвóвк, Підкуймýха, Неїжмáк) або іменникового закінчення (Тягниряднó). Зважаючи на те, що в дієслівно-іменникових словосполученнях, на яких сформовані такі складні прізвища, логічний наголос припадає на форму наказового способу дієслова, маємо підстави наголошувати голосний цієї форми, що посприяє послідовності наголошення їх в українській мові, пор.: Затулúвітер, Тягнúрядно, Тягнúбік, Колúвушко, Перебúйніс, Убúйвовк, Підкýймуха, Неї́жмак. Катерина Городенська ЩО МІЖ НИМИ: ДЕФІС, КОМА ЧИ ТИРЕ? Для розмежування чого-небудь у межах однорідного, спільного, подібного використовують або літери, які пишуть після тієї самої цифри, або цифри, що їх поєднують з тим самим іменниковим словом. Як засвідчує практика, такі найменування оформляють дуже непослідовно: літера буває великою і малою, Культура слова №84’ 2016200 а між нею і цифрою ставлять дефіс, кому чи навіть тире, пор.: будинок № 40-Б, будинок № 40-б, будинок № 40, Б, будинок № 40, б; будинок № 40 – Б. Іноді малу літеру піднімають вище в рядку або ще й підкреслюють: будинок № 40, б, будинок № 40, б. Цифру від попереднього іменникового слова відокремлюють дефісом, комою чи тире: Київ-210, Київ, 210, Київ – 210. Щоб уникнути цих розбіжностей, потрібно запам’ятати, що в усіх названих позиціях потрібно ставити дефіс (див.: Український правопис, § 25, п. 4, е), є). Отже, правильно писати будинок № 40-А, будинок № 40-Б; корпус № 3-А, корпус № 3-Б; 10-А клас, 10-Б клас; Київ-1, Київ-205; Харків-10, Харків-184; БУ-1; БУ-2. Катерина Городенська АПОС́ТРОФ ЧИ АПОСТРОФ́? Цікавим з акцентуаційного погляду є іменник апостроф. Словник В. Даля реєструє апо́строфъ (як і Словник Академії Російської 1789, 1806), що відповідає наголошуванню грецької мови-джерела (гр. apòstrophos). В українську мову він запозичений із грецької через посередництво, очевидно, французької мови (фр. apostróphe), де наголошується прикінцевий склад. У давніших словниках української мови («Правописному словнику» Г. Голоскевича, «Новому українському правописі із словничком» Б. Романенчука і Я. Рудницького (1938), «Правописному словнику» О. Панейка (1941) цей іменник засвідчено з наголосом на другому складі кореня – апо́строф. Уперше двояке акцентування (апо́стро́ф) подає «Український правопис» (1946), а потім повторює «Український правопис» (1960). Згодом таку акцентуацію послідовно (понад 50 років) рекомендують українські словники: апо́стро́ф (однотомний «Російсько-український словник» (1948); «Українсько-російський словник» у 6 т.; «Словник української мови» в 11 т.; «Словник іншомовних слів» (1974); «Словник лінгвістичних термінів» Д. Ганича та І. Олійника; «Українська мова. Енциклопедія»; «Українська мова. Короткий
spelling irk-123456789-1229602017-08-21T03:02:56Z Що між ними: дефіс, кома чи тире? Городенська, К. Наші консультації 2016 Article Що між ними: дефіс, кома чи тире? / К. Городенська // Культура слова. — 2016. — Вип. 84. — С. 199-200. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122960 uk Культура слова Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наші консультації
Наші консультації
spellingShingle Наші консультації
Наші консультації
Городенська, К.
Що між ними: дефіс, кома чи тире?
Культура слова
format Article
author Городенська, К.
author_facet Городенська, К.
author_sort Городенська, К.
title Що між ними: дефіс, кома чи тире?
title_short Що між ними: дефіс, кома чи тире?
title_full Що між ними: дефіс, кома чи тире?
title_fullStr Що між ними: дефіс, кома чи тире?
title_full_unstemmed Що між ними: дефіс, кома чи тире?
title_sort що між ними: дефіс, кома чи тире?
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2016
topic_facet Наші консультації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122960
citation_txt Що між ними: дефіс, кома чи тире? / К. Городенська // Культура слова. — 2016. — Вип. 84. — С. 199-200. — укр.
series Культура слова
work_keys_str_mv AT gorodensʹkak ŝomížnimidefískomačitire
first_indexed 2025-07-08T22:49:25Z
last_indexed 2025-07-08T22:49:25Z
_version_ 1837120847601467392