Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії?
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Наука України у світовому інформаційному просторі |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122979 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? / М.З. Іоргов, В.М. Шадура, А.Ю. Шевченко // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 9. — К.: Академперіодика, 2014. — С. 27-32. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-122979 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1229792017-08-21T03:03:26Z Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? Іоргов, М.З. Шадура, В.М. Шевченко, А.Ю. 2014 Article Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? / М.З. Іоргов, В.М. Шадура, А.Ю. Шевченко // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 9. — К.: Академперіодика, 2014. — С. 27-32. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0077 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122979 uk Наука України у світовому інформаційному просторі Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Іоргов, М.З. Шадура, В.М. Шевченко, А.Ю. |
| spellingShingle |
Іоргов, М.З. Шадура, В.М. Шевченко, А.Ю. Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? Наука України у світовому інформаційному просторі |
| author_facet |
Іоргов, М.З. Шадура, В.М. Шевченко, А.Ю. |
| author_sort |
Іоргов, М.З. |
| title |
Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? |
| title_short |
Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? |
| title_full |
Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? |
| title_fullStr |
Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? |
| title_full_unstemmed |
Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? |
| title_sort |
так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122979 |
| citation_txt |
Так де ефективніша наука – в університетах чи в академії? / М.З. Іоргов, В.М. Шадура, А.Ю. Шевченко // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 9. — К.: Академперіодика, 2014. — С. 27-32. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Наука України у світовому інформаційному просторі |
| work_keys_str_mv |
AT íorgovmz takdeefektivníšanaukavuníversitetahčivakademíí AT šaduravm takdeefektivníšanaukavuníversitetahčivakademíí AT ševčenkoaû takdeefektivníšanaukavuníversitetahčivakademíí |
| first_indexed |
2025-07-08T22:51:07Z |
| last_indexed |
2025-07-08T22:51:07Z |
| _version_ |
1837120953532809216 |
| fulltext |
27
М.З. Іоргов, д-р фіз.-мат. наук
В.М. Шадура, канд. фіз.-мат. наук
А.Ю. Шевченко, канд. фіз.-мат. наук
Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України
ТАК ДЕ ЕФЕКТИВНІША НАУКА –
В УНІВЕРСИТЕТАХ ЧИ В АКАДЕМІЇ?
За родом своєї діяльності не можемо відкидати важливість на-
укометрії для визначення ефективності роботи вченого. Не зва-
жаючи на певні критичні зауваги щодо об’єктивності результатів
такого підходу, індекси цитування все ж таки характеризують рі-
вень ефективності роботи науковця, є популярними серед науко-
вої спільноти та викликають певну довіру.
Наукометрія стає популярною і в Україні. Останнім часом у
засобах масової інформації методи наукометрії почали викорис-
товувати для порівняння ефективності наукової роботи дослід-
ницьких інститутів, університетів і, навіть, Національної акаде-
мії наук України (НАН України) та вищих навчальних закладів
(ВНЗ) у цілому. Але перед тим, як здійснювати таке порівняння,
було б дуже корисно обговорити можливі критерії визначення
ефективності наукової роботи цих наукових структур.
Залишаючи детальне дослідження цього питання фахівцям з
наукометрії, які у своєму арсеналі мають апробовані статистич-
ні методи, ми спробуємо запропонувати якісні оцінки згаданої
ефективності, використавши при цьому інформацію зі ЗМІ та
Інтернету.
Для аналізу ми скористаємось даними сайта http://jsi.net.ua/
scopus/ratings_sci/index.html. Саме тут міститься систематизова-
на інформація зі SCOPUS (міжнародна база даних наукових пу-
блікацій), як за кількістю публікацій і цитувань окремих учених,
так і за кількістю публікацій академічних інститутів та універси-
тетів у цілому. Цей сайт дозволяє отримати досить багато корис-
ної інформації, хоча і має певні недоліки.
Зокрема, один з недоліків – це неоднозначність трактування
даних, що наведені в першому рядку – "НАН України (без уточ-
нення установи)" в таблиці "Рейтинг установ НАН України". А
саме вони можуть сприйматися як підсумкові по всіх установах
НАН України. Мабуть, це і стало підставою для необґрунтованих
виснов ків щодо однакової ефективності роботи науковців Ки-
ївського національного університету імені Тараса Шевченка та
28
М.З. ІОРГОВ, В.М. ШАДУРА, А.Ю. ШЕВЧЕНКО
науковців зі 104 інститутів НАН України (порівняння за індексом цитувань
Хірша), зроблених Міністром освіти і науки України Д.В. Табачником під час
ток-шоу С. Шустера (цитуємо Д. Табачника дослівно: "... а ви знаєте, що, на
сьогоднішній день, університетська наука майже втричі більш ефективна ніж,
на жаль, наука академічна, відірвана. Простий факт: 104 установи НАН Укра-
їни за 2012 р. по Хіршу і по Скопусу мають такий саме індекс цитування, як
викладачі і професори Київського університету Шевченка...") [1].
Науковий підхід, у тому числі у наукометрії, вимагає ясних та чітко
сформульованих означень, особливо стосовно статистичних даних. Про-
відний спеціаліст сайту Денис Соловяненко пояснив нам, що у згаданому
рядку таблиці "Рейтинг установ НАН України", ідеться не про публікації
від усіх установ НАН України, а про ту кількість публікацій співробітників
НАН України, які потрапили до "невпізнаних" публікацій. Трапляється це
через те, що назви інститутів подекуди не збігаються з назвами, за якими
зафіксовано ідентифікаційні коди, що надає їм SCOPUS, або через низький
рейтинг інституту в SCOPUSі (через що він не виділяється окремим рядком
у таблиці). Отже, грубу оцінку кількості публікацій і цитувань, яка не вра-
ховує наявності спільних робіт науковців з різних інститутів НАН України,
можна отримати простим додаванням чисел, взятих з відповідних колонок.
Здається, найпростішим способом оцінки ефективності діяльності ін-
ститутів та університетів є підрахунок кількості публікацій і цитувань, що
припадають на одного наукового співробітника цих установ. Проте, у та-
кому підході є кілька "тонких" моментів, котрі ускладнюють справу та по-
требують більш уважного обговорення. Для того, щоб визначити кількість
публікацій та цитувань, що припадають на одного наукового співробітника,
потрібно поділити загальну кількість публікацій на кількість співробітни-
ків. Кількість публікацій легко взяти зі згаданого сайта. А от як визначити
кількість людей, що займаються наукою? З огляду на значну кількість на-
укових посад, що обіймаються за сумісництвом, можна запропонувати дві
можливості оцінки числа науковців. Одна з них – вирахувати число співро-
бітників вищої кваліфікації, тобто кандидатів (К) та докторів (Д) наук. Дру-
га можливість – визначати кількість науковців у тій чи іншій установі або
структурі за числом заповнених штатних одиниць наукових працівників.
Надалі в цій статті ми використаємо обидві можливості, взявши для кон-
кретних оцінок дані за 2011 рік зі статистичного збірника "Наукова та інно-
ваційна діяльність в Україні" (Київ, ДП "Інформаційно-видавничий центр
Держстату України", 2012, С. 37, 41, 62. На стор. 41 та 62 наведено відомості
про тих, хто займається науковою роботою по відомствах за основним міс-
цем роботи і за сумісництвом відповідно.).
Для НАН України обрахунки досить прості: за даними збірника, число
кандидатів і докторів наук, які працюють в системі НАН України: 8652 (К)
та 3074 (Д). Щодо кількості штатних одиниць наукових працівників, то з
урахуванням того, що сумісники, як правило, працюють на півставки, має-
мо 26394 штатні одиниці (табл. 1).
29
Так де ефективніша наука – в університетах чи в Академії?
Розрахунок кількості науковців в університетах України теж потребує
урахування сумісників, зайнятих науковою діяльністю. З одного боку, в
університетах існує науково-дослідний сектор (НДС), співробітники якого
займаються лише науковими дослідженнями, їх кількість – 6516 (дані стат-
збірника). Проте серед них лише 1524 кандидати наук та 304 доктори наук.
Така кількість науковців навряд чи могла би забезпечити всю кількість ста-
тей, опублікованих співробітниками ВНЗ (табл. 2).
З другого боку, очевидно, що наукові статті пишуть не лише співробіт-
ники науково-дослідного сектору. Щоб обійняти посаду доцента чи профе-
сора, необхідно мати науковий ступінь кандидата або доктора наук, а для
його здобуття потрібні наукові публікації. У подальшому, перебуваючи у
ролі наукових керівників, вони також беруть участь в наукових досліджен-
нях та стають співавторами публікацій аспірантів. Крім того, згідно з Зако-
ном про вищу освіту, весь професорсько-викладацький склад має займатись
науковими дослідженнями. Якщо керуватись цією позицією, тоді всіх спів-
робітників ВНЗ з науковими ступенями потрібно рахувати такими, котрі
Таблиця 1. Кількість співробітників, зайнятих науковими дослідженнями
(станом на 2011 р., за [3])
Кількість
зайнятих
наукою
Основне місце роботи За сумісництвом Разом
всього
спів-
роб.
канди-
датів
наук
док-
торів
наук
всього
спів-
роб.
канди-
датів
наук
док-
торів
наук
всього
спів-
роб.
кількість
штатних
наукових
посад
канди-
датів
наук
док-
торів
наук
Вищі на-
вчальні
заклади 6516 1524 304 46830 22502 4682 53346 29931 24026 4986
НАН
України 24499 7756 2486 3789 896 588 28288 26394 8652 3074
Таблиця 2. Публікаційна активність організацій (на основі даних SCOPUS)
Організація
Кількість
публікацій
Кількість
цитувань
Індекс
Хірша
Кількість цитувань
на одну публікацію
Вищі навчальні
заклади 56461 156560 88 2,77
НАН України 97651 408337 148 4,18
Київський національ-
ний університет імені
Тараса Шевченка 10947 40807 64 3,73
Інститут теоретичної
фізики ім. М.М. Бого-
любова НАН України 2417 24912 65 10,31
30
М.З. ІОРГОВ, В.М. ШАДУРА, А.Ю. ШЕВЧЕНКО
займаються наукою. І тоді це числа: 69300 (К) та 13900 (Д ) – згідно з даними
виступу першого заступника міністра освіти і науки України Євгена Сулими
у НАПН України (він сказав: "Серед викладачів вищих навчальних закла-
дів налічується 69,3 тис. кандидатів наук (у 2011/2012 навчальному році –
68,3 тис. осіб) та 13,9 тис. докторів наук (у 2011/2012 навчальному році –
13,5 тис. осіб), 46,7 тис. осіб доцентів (у 2011/2012 навчальному році –
45,9 тис. осіб) та 12,5 тис. професорів (у 2011/2012 навчальному році –
12,3 тис. осіб"). Зрозуміло, що ці цифри можуть не відповідати реально-
му числу докторів і кандидатів, зайнятих дослідженнями, оскільки відо-
мо, що через надмірні викладацькі навантаження (750 год. для доцента та
600 год. для професора) далеко не всі викладачі мають змогу активно від-
даватись реальній науковій діяльності. Окрім того, сюди можуть входити
сумісники з інших установ. Через це ми вирішили як співробітників ВНЗ,
котрі займаються наукою, рахувати тих, що працюють в НДС на повну
ставку, а також тих, хто працює там за сумісництвом (з урахуванням того,
що вони обіймають, як правило, півставки). Щодо докторів і кандидатів
наук, причетних до наукової діяльності у ВНЗ, виглядає доцільним взяти
кількість працівників НДС з науковим ступенем та докторів і кандида-
тів, що працюють там за сумісництвом (табл. 1). Очевидно, що результа-
ти розрахунків будуть відрізнятися від цифр, наведених у статті О. Яки-
менка, директора департамента наукової діяльності та ліцензування МОН
(Наука передусім повинна працювати на результат // Дзеркало тижня. –
№ 26 (12 липня 2013 р.), котрий врахував лише співробітників НДС на по-
вній ставці (6516, див. табл. 1), але не взяв до уваги можливість публікацій
наукових статей викладачами – доцентами та професорами.
Отже, фіксуємо наступні цифри для подальших розрахунків: у ВНЗ пра-
цює 24026 (К) і 4986 (Д) (дані за 2011 рік, за [3]) і є 29931 штатні посади для
проведення наукових досліджень (тут ми, як вже зазначалося вище, враху-
вали, що сумісники працюють, як правило, на півставки).
Прості розрахунки дають такі дані:
1) кількість наукових публікацій та цитувань на одного співробітника з
науковим ступенем (які займаються науковими дослідженнями) складають
в НАН України відповідно 8,33 та 34,8, а в ВНЗ 1,95 та 5,4;
2) кількість наукових публікацій та цитувань на одну штатну наукову
посаду (посада для проведення наукових досліджень) складають в НАН
України 3,7 та 15,5, а в ВНЗ 1,9 та 5,2 відповідно.
Додатково ускладнити наші розрахунки могло б урахування певної
кількості спільних робіт працівників НАН України та ВНЗ. Проте з нашого
досвіду ми знаємо, що їхня загальна кількість не дуже значна. Це, до речі,
пов’язано з відсутністю державної політики підтримки спільних наукових
досліджень учених з університетів та академічних інститутів, принаймні в
області фізики та математики, у якій ми працюємо.
Як останнє зауваження хочеться прокоментувати певні показники, що
могли б краще характеризувати якість наукових робіт. Зараз одним з най-
31
Так де ефективніша наука – в університетах чи в Академії?
більш поширених показників є індекс Хірша, котрий для автора дорівнює
числу N, якщо у автора є N публікацій, які мають не менше ніж N циту-
вань. Хоча він і характеризує стабільну роботу вченого протягом тривалого
часу, проте не оцінює наявність "проривних" публікацій автора, котрі мають
велику кількість цитувань. А саме вони найбільше впливають на розвиток
світової науки. Тому хотілось би, щоб серед показників ефективності інсти-
тутів та університетів враховувались наукові роботи з високою (>100, >200,
>500) кількістю цитувань. Іншим показником для оцінки якості публікацій
є середня кількість цитувань на одну публікацію.
У підсумку наші обчислення дають такі співвідношення показників
НАН України до показників всіх ВНЗ: за кількістю публікацій – це в 1,72
рази більше, за кількістю цитувань – в 2,6 разів, за індексом Хірша – в 1,68
разів і за кількістю цитувань на одну публікацію – в 1,5 раз більше (див.
табл. 2).
Серед першої сотні авторів, які мають найвищий індекс Хірша, 72 вче-
них працюють лише в інститутах НАН України, 16 – лише у ВНЗ, 4 – лише в
Національній академії медичних наук України (НАМН України), 7 працю-
ють і в НАН України і у ВНЗ, 1 – у ВНЗ та НАМН України.
Тепер давайте порівняємо середню кількість публікацій і цитувань на
одного вченого з науковим ступенем. У вищих навчальних закладах Украї-
ни середня кількість робіт на одного вченого у 4,27 разів менша, а середнє
число цитувань у 6,45 разів нижче від аналогічних показників на одного на-
уковця НАН України (табл. 3).
Ми бачимо, що всі обраховані вище показники демонструють нам біль-
шу ефективність наукових досліджень в інститутах НАН України у порів-
нянні з вищими навчальними закладами України. Насправді, це повністю
узгоджується як з нашим розумінням фактичного співвідношення наукових
сил НАН України та ВНЗ України, так і з розумінням колег з ВНЗ та НАН
України, яких ми ознайомили з результатами, що представлені у цій статті.
Ми дуже поважаємо і шануємо наших колег з університетів, з якими
має мо давні творчі зв’язки, і переконані, що за умови зменшення педаго-
гічного навантаження до рівня світових стандартів ефективність роботи на-
уковців Академії й Університетів не буде суттєво відрізнятися.
Таблиця 3. Підсумкова таблиця середньої кількості публікацій та цитувань
на одного співробітника з науковим ступенем та на штатну посаду науковця
Організація
Кількість
співробітників із
науковим ступенем,
зайнятих наукою
Середня кількість, на
одного співробітника
з науковим ступенем
Середня кількість,
на одну штатну
наукову посаду
публікацій цитувань публікацій цитувань
Вищі навчальні
заклади 29012 1,95 5,4 1,89 5,2
НАН України 11726 8,33 34,82 3,7 15,5
32
М.З. ІОРГОВ, В.М. ШАДУРА, А.Ю. ШЕВЧЕНКО
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Українські ВНЗ потрапили до світового рейтингу. Чи це престижно? – Електронний
ресурс // Канал ІНТЕР. Відеотека: канал "Шустер Live" (13 верес. 2013 р., П’ятн.,
20:30). – Режим доступу: http://inter.ua/uk/video/episode/shusterlive/2013/09/14/
reiting-vnz.
2. Юрчук Н. У МОН підрахували кількість ВНЗ / Наталія Юрчук (інтерв’ю з Є. Сули-
мою); Інформаційне агенство "Наголос" (повідомл. 14.05.2013 о 12:53). – Електро-
нний ресурс. – Режим доступу: http://www.nagolos.com.ua/ua/news/21659-u-mon-
pidrahuvali-kilkist-vnz.
3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : довідник (статист. зб.). – К. : ДП "Ін фор-
маційно-видавничий центр Держстату України", 2012. – Електронний ресурс. –
http://innocentre.onu.edu.ua/wp-content/uploads.
|