Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань

Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань

Описано один зі способів аналізу даних про публікації у науковому виданні. Це дає змогу одержати інформацію про тематичний спектр статей, «ключових авторів» видання, авторські групи та їх географію тощо. При цьому використано структуровані дані щодо публікацій у низці академічних видань, організов...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Мриглод, О.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Назва видання:Наука України у світовому інформаційному просторі
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122987
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань / О.І. Мриглод // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 10. — К.: Академперіодика, 2014. — С. 19-28. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-122987
record_format dspace
spelling irk-123456789-1229872017-08-21T03:03:36Z Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань Мриглод, О.І. Описано один зі способів аналізу даних про публікації у науковому виданні. Це дає змогу одержати інформацію про тематичний спектр статей, «ключових авторів» видання, авторські групи та їх географію тощо. При цьому використано структуровані дані щодо публікацій у низці академічних видань, організовані у вигляді бази даних та проаналізовані за допомогою відомих статистичних підходів і методів теорії складних мереж. A way to analyze the data on publications in scientific journals is described. This allows obtaining information about the topic range of articles, «key authors» of a publication, author groups, their geography and more. This uses structured publication data in a number of academic publications, organized in the form of a database and analyzed using known statistical approaches and methods of the theory of complex networks. 2014 Article Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань / О.І. Мриглод // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 10. — К.: Академперіодика, 2014. — С. 19-28. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0077 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122987 uk Наука України у світовому інформаційному просторі Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Описано один зі способів аналізу даних про публікації у науковому виданні. Це дає змогу одержати інформацію про тематичний спектр статей, «ключових авторів» видання, авторські групи та їх географію тощо. При цьому використано структуровані дані щодо публікацій у низці академічних видань, організовані у вигляді бази даних та проаналізовані за допомогою відомих статистичних підходів і методів теорії складних мереж.
format Article
author Мриглод, О.І.
spellingShingle Мриглод, О.І.
Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань
Наука України у світовому інформаційному просторі
author_facet Мриглод, О.І.
author_sort Мриглод, О.І.
title Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань
title_short Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань
title_full Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань
title_fullStr Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань
title_full_unstemmed Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань
title_sort елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2014
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122987
citation_txt Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань / О.І. Мриглод // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 10. — К.: Академперіодика, 2014. — С. 19-28. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Наука України у світовому інформаційному просторі
work_keys_str_mv AT mriglodoí elementikílʹkísnogoanalízunaukovihperíodičnihvidanʹ
first_indexed 2025-07-08T22:51:47Z
last_indexed 2025-07-08T22:51:47Z
_version_ 1837120997479677952
fulltext 19 О.І. Мриглод Інститут фізики конденсованих систем НАН України ЕЛЕМЕНТИ КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ НАУКОВИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ Описано один зі способів аналізу даних про публікації у науковому виданні. Це дає змогу одержати інформацію про тематичний спектр статей, «ключо- вих авторів» видання, авторські групи та їх географію тощо. При цьому ви- користано структуровані дані щодо публікацій у низці академічних видань, організовані у вигляді бази даних та проаналізовані за допомогою відомих статистичних підходів і методів теорії складних мереж. Ключові слова: наукове періодичне видання, Національна академія наук України, метод теорії складних мереж, мережа співавторства. Вступ З огляду на постійне нарощування кількостей інформації взагалі та наукової інформації зокрема — збільшення кількості публікацій та видань — розвиток методів оцінювання її джерел стає все більш актуальним. Отже, перед видавцями постає проблема покращен- ня конкуретноспроможності власних видань та потреба у побу- дові чіткої стратегії щодо подальшого їх функціонування. Тому удосконалення та впровадження інструментів для аналізу (у тому числі кількісного) внутрішніх даних, для ефективного моніто- рингу та підтримки прийняття управлінських рішень є важливим завданнями. У цій статті описано один із способів аналізу даних про публікації у науковому виданні, що дає змогу одержати ін- формацію, яка на перший погляд не є очевидною — про тематич- ний спектр статей, «ключових авторів» видання, авторські групи та їх географію тощо. При цьому використовувалися структуро- вані дані про публікації у низці академічних видань, організовані у вигляді бази даних (БД) та аналізувалися за допомогою відомих статистичних підходів і методів теорії складних мереж [1—3]. Організація даних у базі Основою для аналізу стали дані (частково доступні он-лайн) про пу- блікації у семи українських академічних журналах, що відносяться до тематики Відділення наук про Землю: «Геологія і геохімія горючих ко- палин», «Геофізичний журнал», «Геологія і корисні копалини світового океану», «Геологічний журнал», «Мінералогічний журнал», «Морской гидрофизический журнал», «Український географічний журнал». 20 О.І. МРИГЛОД На момент публікації статті опрацьовано лише частину даних — зокре- ма у таблиці наведено характеристики сегмента публікацій, що увійшів до бази даних. Структура БД будь-якого наукового періодичного видання визначаєть- ся спектром завдань, що має потенційно вирішуватися [4]. Серед таких зав- дань можна виділити вивчення колективу авторів і, зокрема, тих, кого можна назвати «типовими» чи «ключовими» для конкретного видання; групування авторів за їх науковими інтересами — що важливо як для формування спис- ку потенційних рецензентів, так і для тематичного пошуку; виявлення нау- кових груп («шкіл») у рамках різних напрямків досліджень тощо. Не менш важливим є завдання аналізу масиву статей, які були опубліковані у видан- ні у певні часові періоди, що дає змогу визначити тематично пов’язані між собою статті та, при потребі, реалізувати їх розподіл за рубриками або ж ор- ганзувати розширений інформаційний пошук із знаходженням не лише конкретної статті, але й тематично близьких до неї публікацій. Аналіз даних про сукупність цитованих джерел дає змогу говорити про їх типовий вік та Рис. 1. Приклад гіпотетичної структури бази даних наукового періодичного видання, що включає три основні блоки даних: 1 — про авторів, 2 — про статті та 3 — про цитовані джерела 21 Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань Характеристики даних про публікації у виданнях, що аналізуються Назва видання Кіль кість ви пус ків у базі Кіль- кість пуб лі - ка цій Кіль- кість авто рів Відсоток іно зем них авторів Відсоток між на - род них публі кацій Відсоток пуб лі ка цій ви ключ но укра їнсь ких авторів Геологія і геохімія го- рючих копалин 8 вип.: 2011–2012 143 209 5,26 4,2 95,1 Геофізичний журнал 9 вип.: 2011; 2012 (частк.) 123 258 25,58 12,2 76,42 Геологія і корисні ко палини світово- го океану 8 вип.: 2011 (частк.); 2012; 2013 (частк.) 61 127 22,83 4,92 73,77 Геологічний журнал 12 вип.: 2010–2012 140 230 5,65 2,86 97,14 Мінералогіч ний жур нал 14 вип.: 2010 –2012; 2013 (частк.) 142 279 18,64 11,27 80,99 Морской гид ро фи- зи ческий журнал 18 вип.: 2011; 2012 (частк.) 47 81 7,4 2,13 95,74 Український геог ра- фіч ний журнал 12 вип.: 2010–2011; 2012 (частк.); 2013 (частк.) 114 146 11,6 3,5 90,35 Узага ль нена база даних 770 1259 15,41 6,36 87,53 Рис. 2. Фрагмент незваженої мережі співавторства, побудованої на основі створеної БД. Візуалізація цієї та інших мереж здійснена за до- помогою програмного пакета Pajek [6] 22 О.І. МРИГЛОД тип (статті, монографії, тези тощо), визначити найчастіше згадувані науко- ві видання зі схожою тематикою (видання-конкуренти) і т. д. Таким чином, можна виділити три основні «виміри», у рамках яких вирішуються пробле- ми керування науковим періодичним виданням: автори, публікації та цито- вані джерела. Звичайно, окрім внутрішніх даних — доступних безпосеред- ньо у ході видавничого процесу, — корисно враховувати ще й зовнішні дані, скажімо, про цитування статей чи завантаження їх текстів он-лайн, індиві- дуальні профілі авторів тощо. Проте тут обмежимося лише інформацією, яку легко одержати безпосередньо з публікацій. Потенційна структура бази даних зображена на рис. 1. З огляду на те, що у цій статті мова йде лише про аналіз даних на рівні публікації та їх авторів, сформована у даному випадку БД обмежена блоками 1 і 2 відповідно. Методи аналізу даних Якщо представити взаємопов’язані бібліографічні дані у вигляді сукупності вузлів, поєднаних зв’язками (рис. 2), то широкий набір засобів для їхнього ана- лізу можна почерпнути із теорії складних мереж. У цьому випадку об’єктом до- слідження буде мережа як узагальнення графа, відомого з математики. Відмін- ність теорії складних мереж та теорії графів полягає у тому, що об’єктом дослі- джень першої є аналіз невеликих графів, властивостей їх окремих вершин та ребер; друга ж розглядає статистичні властивості значно складніших об’єктів, які прийнято називати мережами [1–3]. У вигляді складної мережі можна пред- ставити дані про співавторство, співцитування чи про використання однако- вих тематичних індексів у статтях. Наприклад, у мережі співавторства, фраг- Рис. 3. Фрагмент незваженої мережі статей зі спільними авторами, по- будованої на основі створеної БД Рис. 4. Фрагмент незваженої мережі журналів зі спі ль- ними авторами, побудованої на основі ство реної БД 23 Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань мент якої показаний на рис. 2, автори виступають у ролі вузлів, а зв’язок між ними означає хоча б одну спільно опубліковану статтю у будь-якому із сукуп- ності журналів, що аналізуються (див. також [5]). Якщо не враховуємо загаль- ної кількості спільних статей, а лише факт співавторства то це буде так звана незважена мережа, де фіксується сам факт наявності зв’язку; натомість, у зва- женій мережі (див., наприклад, рис. 5) деякі зв’язки можуть бути вагомішими за інші, що відображає зага льне число спільно опублікованих робіт. Очевидно, що співавтори однієї статті взаємозв’язані (усі з усіма), а якщо певний автор належить до кількох авторських колективів, то відповід- ний йому вузол стає точкою з’єднання двох повністю зв’язаних груп. Так, наприклад, на рис. 2 група із шести авторів (Покалюк, Веліканова, Веліка- нов, Шафранська, Занкевич та Ніколаєнко) з’єднується із групою з трьох авторів (Покалюк, Дорошенко та Терещенко), маючи одного спільного ко- легу — Покалюка. Звичайно, кількість спільних вузлів може бути і більшою за одиницю — роль авторів, що творять «мости» між групами, є важливою з точки зору зв’язності мережі та передачі інформації між її членами. Фрагменту мережі співавторства, що наведена на рис. 2, відповідає фраг- мент мережі статей, показаний на рис. 3. Це частина вже іншої мережі, де вуз- лами позначено окремі публікації, а зв’язок між ними виникає тоді, коли є хоча б один спільний автор. На прикладі рис. 2 і 3 видно, що одні і ті ж бібліографічні дані можна розглядати у різних проекціях. Більше того, вже із таких невеличких фрагментів двох мереж можна побачити взаємозв’язок між парою різних ви- дань: очевидно, три статті були опубліковані у «Геологічному журналі», а решта дві — у «Мінералогічному журналі» (рис. 3). У свою чергу, якщо розглянути дані на рівні видань, тобто кожен журнал представити у вигляді вузла, а зв’язок між ними встановлювати тоді, коли є хоча б один спільний автор, то для розглянуто- го прикладу отримаємо пару пов’язаних вузлів (рис. 4). Таким чином, означення як вузлів, так і зв’язків між ними можна здійс- нювати у різний спосіб: спільні тематичні індекси, однакові цитовані джере- ла, автори з однієї установи чи однієї країни тощо. Різноманітні алгоритми на мережах дають змогу погрупувати дані за ступенем їх близькості або ж на- впаки — виявити, наскільки вони віддалені. Для мереж добре визначеними є поняття зв’язності мережі чи важливості вузла (зв’язка) з точки зору його по- зиції у мережі. Крім того, складні мережі — це чудовий засіб візуалізації даних у вигляді, зручному для сприйняття та інтерпретації відповідної інформації. Аналіз даних про авторів та публікації До мережі співавторства (вузли — автори, зв’язки — спільні публікації), що побудована на основі сформованої нами бази даних, увійшло 1259 авторів (рис. 5). Кожен із утворених 2430 зв’язків показує рівень співпраці між парою науковців1: найчастіше одноразове та у 270 випадках багатократне співавтор- 1 Важливо не забувати, що всі висновки у статті стосуються лише сегмента даних, описа- ного у таблиці. 24 О.І. МРИГЛОД ство у вибраних журналах. Найтісніший зв’язок (8 спільних публікацій) вия- вився між авторами О.В. Дубина та С.Г. Кривдік, які належать також до десятки найбільш продуктивних авторів за кількістю публікацій (більше 7). Загальній кількості співавторів кожного конкретного автора відповідає одне із базових понять теорії складних мереж — ступінь вузла, що означає кількість його найближчих сусідів по мережі. «Сусідство» визначається на- явністю безпосереднього зв’язку між вузлами. Аналіз розподілу ступенів вузлів дає змогу побачити, скільки із них виступають так званими «габами», тобто вузлами з великою кількістю сусідів, а скільки мають зв’язок лише з одним чи двома іншими вузлами. В інтерпретації мережі співавторства габи позначають науковців, що мають широке коло співпраці. Часто це лідери груп або керівники наукових шкіл, що публікують спільні роботи із числен- ними учнями. Найбільша кількість співавторів у досліджуваній тут мережі рівна 51 (В.І. Старостенко), наступний за величиною ступінь дорівнює 35 (Л.М. Степанюк), далі 27 (О.М. Пономаренко та О.В. Кендзера) і т. д. А ізо- льовані вузли (ступінь рівний нулю) — тобто без приєднаних зв’язків — по- значають авторів одноосібних робіт. Зрозуміло, що габів є лише декілька, а вузлів із малим числом зв’язків на- лічується порівняно багато (≈14,5 % усіх вузлів мають лише одного сусіда, ≈11 % є ізольованими). Загалом, це є типовою рисою багатьох мереж співавторства [1]. У побудованій мережі автори в середньому мають чотирьох співавторів. Водночас відомо, що типова кількість співавторів наукових робіт коливається залежно від дисципліни чи навіть від характеру публікацій. Так, до тисячі прізвищ може фігурувати у списку авторського колективу експериментальної роботи, тоді як теоретичні статті мають типово від одного до трьох авторів (9 для окремих галузей, наприклад, фізики високих енергій) [7, 8]. Рис. 5. Мережа співавторства у шести досліджених виданнях Рис. 6. Мережа співавторства із вузлами, розфарбованими та погрупованими за ознакою «країна автора» (розмір вузла пропорційний до кількості статей, опублікованих авто- ром). На цьому і наступних рисунках вузли окремих груп — відповідного кольору кру- жечки із чорним контуром — розміщені у вигляді кілець для кращого візуального сприй- няття їх групування. Зв’язки між вузлами (як всередині групи, так і між групами) збері- гаються і представлені у вигляді сірих ліній Рис. 7. Мережа співавторства із виділеними групами вузлів за ознакою «видання, у якому автор публікував статті» (розмір вузла пропорційний до кількості статей, опублікованих автором) Рис. 8. Мережа публікацій, поєднаних зв’язками співавторства та погрупованими за ознакою «видання, у якому опублікована стаття» Рис. 9. Мережа публікацій, поєднаних за наявності спільного тематичного індекса УДК (до другої крапки) 25 Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань На рис. 5 можна побачити, що мережа співавторства є незв’язаною — ізо- льовані її частини називають компонентами зв’язності. Навіть візуально легко виділити найбільшу зв’язану компоненту, ряд менших за розміром, а також велику кількість ізольованих вузлів. Ситуація, коли значна частка всіх вузлів належить до найбільшої зв’язаної компоненти, є характерною рисою соціаль- них мереж, зокрема — мереж наукового співавторства [5, 7]. Як правило, з плином часу та еволюцією мережі цей ефект стає все більш помітним. Навіть за невеликого розміру та неповноти БД найбільша компонента побудованої мережі є порівняно великою та включає у себе близько 390 авторів (31 %), тоді як наступна — лише 72 автори (менше 6 %). Отже, вже невелика мережа спі- вавторства має риси, типові для великих мереж такого класу. Авторів, що вхо- дять до найбільшої компоненти, можна вважати ключовими для даного ви- дання (групи видань). Високий рівень зв’язності мережі забезпечує можливість швидкого поширення нової інформації у нау ковій спільноті, а у найбільшій зв’язаній компоненті середня відстань між парою взаємнодосяжних вузлів є досить малою. У нашій мережі ця відстань рівна шести «крокам» (від автора до автора), що є типовим для наукових спі льнот [7, 8] та відповідає відомій «теорії шести рукостискань» для соціальних мереж, згідно з якою будь-які дві людини на Землі розділені в середньому лише п’ятьма рівнями спільних знайомих. Якщо кожному вузлу ставиться у відповідність певна особлива характе- ристика, скажімо, країна автора, тоді вузли можна погрупувати за заданою ознакою, «розфарбувавши» мережу у різні кольори. Наприклад, на рис. 6 (див. вклейку) показано, якою є географія авторів проаналізованих видань2: природно, що найбільша група авторів відноситься до України (1065), на- ступна за розміром група — до Росії (117), третя — до Німеччини (12), чет- верта — до Індії (9) і так далі. Аналогічним чином можна «розфарбувати» у різні кольори вузли мере- жі, що відповідають авторам, які публікували статті у різних виданнях (окре- мо виділяємо авторів, що мають публікації у кількох виданнях із аналізова- них). На рис. 7 (див. вклейку) видно, що майже усі із журналів, що розгляда- ються, мають спільних авторів, за вийнятком видання «Морской гидрофи- зический журнал». З одного боку, ситуація, коли автори публікують свої роботи у кількох виданнях зі схожою тематикою, є абсолютно природною. З іншого боку, значне перекривання з точки зору авторів або тематики статей може стати підставою для звуження переліку видань або ж часткового їх пе- репрофілювання. У нашому випадку лише 61 автор публікував статті у двох чи більше виданнях із дослідженого нами переліку. Подібним чином можна аналізувати мережу, де як вузли (усього 770) виступають публікації, а зв’язок (усього 1238) між публікаціями встанов- люється тоді, коли у них є хоча б один спільний автор. Така мережа на виг- ляд є дуже схожою до мережі співавторства, показаної на рис. 5. Загалом 2 Країна автора визначається за його адресою, що неоднозначно, якщо автор вказує дві чи більше адрес (тоді береться до уваги перша), або ж у випадку зміни адреси з часом. 26 О.І. МРИГЛОД 216 статей (≈28 %) є пов’язаними між собою і належать до найбільшої зв’я- заної компоненти, 44 (<6 %) із них входять до наступної за розміром, і так далі. Близько 30 % вузлів є ізольованими, тобто їх автори не публікували інших робіт (у рамках дослідженого сегмента даних). На рис. 8 (див. вклейку) зображено мережу статей зі спільними авторами, де вузли погруповані за місцем публікації — аналогічно до мережі співавторства на рис. 7. Тут також добре видно, що шість із семи журналів мають спільних ав торів. Крім того, на рис. 8 візуально краще помітно, що найбільше взаємо по в’язаними з точки зору співавторства виявляються три видання: «Геофізичний журнал», «Геологія і корисні копалини світового океану» та «Геологічний журнал». Таким чином, бачимо, що різні мережі дають змогу візуалізувати та ана- лізувати дані з різних точок зору. На основі рис. 7 та 8 можна припустити, що видання «Морской гидрофизический журнал» є ізольованим внаслідок цілком відмінної тематики, проте перевірити це дає змогу мережа публіка- цій іншого типу. Якщо вузли позначають статті, а зв’язок між ними означає використання у них хоча б одного однакового індексу УДК3 — отримаємо мережу статей, умовно поєднаних за тематичною ознакою (643 вузли — стат- ті, для яких були доступні дані про використані УДК, та 3799 зв’язків). Ре- зультат «розфарбування» за ознакою «видання, у якому опубліковано стат- тю» показаний на рис. 9 (див. вклейку). І хоча вузли погруповані так само, як і на рис. 8, тут видно, що зв’язки розподілені по-іншому: «Морской ги- дрофизический журнал» не є ізольованим тематично, поділяючи найбільше зв’язків із виданням «Геологія і корисні копалини світового океану». Більш детальну інформацію про тематику окремих видань дає частот- ний аналіз вживання індексів УДК. Звичайно, при цьому потрібно уважно вибирати рівень деталізації категорій у кожному конкретному випадку. Така процедура не є повністю автоматичною, проте дає уявлення про домінуючі тематичні напрямки серед проаналізованого набору публікацій (не для усіх робіт наведені індекси УДК) по кожному із видань4: «Геологія і геохімія горючих копалин»: серед 38 статей найчастіше ви- користовується індекс 553.061 — генетична класифікація родовищ корис- них копалин та інші піднапрямки економічної геології (індекси, що почи- наються із цифр 553); «Геофізичний журнал»: найчастіше у 120 статтях вживається індекс 551.24 — внутрішня геодинаміка (геотектоніка, рух земної кори та її струк- тури тощо), проте фактично домінуючою тематикою є геофізичні методи геологічної розвідки (індекси, що розпочинаються з 550.83); «Геологія і корисні копалини світового океану»: серед 47 статей біль- шість відносять себе до категорії загальної геології з ухилом до геоморфоло- 3 При цьому можна враховувати весь індекс чи його частину – скажімо, у даній мережі враховується початок коду УДК до другої крапки. 4 При аналізі ширших категорій, коли враховується лише перша частина індексу, один і той самий УДК може зустрічатися у статті неодноразово – у такому випадку врахову- ються всі появи індексу у всіх статтях. 27 Елементи кількісного аналізу наукових періодичних видань гії та зовнішньої геодинаміки (551.4 та 551.3), а також — до прикладної гео- логії та геофізики (550.8); «Геологічний журнал»: 139 статей, у своїй більшості присвячені істо- ричній геології та стратиграфії (551.7), зокрема — періоду неогену (551.782); також часто використовуються тематичні індекси із розділу економічної гео- логії, що зокрема відповідають вивченню родовищ вуглеводнів та нафтога- зоносності (553.98); «Мінералогічний журнал»: серед 140 найбільш чисельними є статті з галу- зі описової мінералогії та спеціального мінералознавства (індекс 549), зокрема синтез мінералів (549.057), дослідження самородних елементів і спла вів (549.2), а також сполук різноманітних кисневих кислот (549.6 та 549.7) тощо; часто ви- вчаються також методи визначення абсолютного геологічного віку (550.93); «Морской гидрофизический журнал»: 47 статей переважно належать до категорії океанології та дослідження морського дна (551.46); «Українськи географічний журнал»: 112 статей присвячені різним га- лузям географії (911), найчастіше — дослідженню географії людини та куль- тури (911.3), а також фізичної географії (911.2). Звичайно, за наявності півсотні чи сотні статей важко говорити про на- дійну статистику, проте на практиці така ситуація (невеликі, неповні бази да- них) є доволі типовою. Зауважимо, що уже загальний аналіз частоти вживан- ня тематичних індексів УДК — тобто у загальній БД — дає змогу оцінити те- матичний спектр групи видань у цілому. Якщо ж брати до уваги найменш де- тальну класифікацію (перше число у коді УДК), то, звичайно, домінують га- лузі математики та природничих наук (перша цифра 5), куди входять науки про землю та геологічні науки (перші дві цифри 55), а також — хімія, криста- лографія та мінералогія (перші дві цифри 54). На другому місці за частотою згадування є індекси, що відповідають географічному напрямку (перші дві цифри 91). Далі знаходимо спектр спеціальних прикладних наук, включаючи технологію та медицину (перша цифра 6). Якщо ж розглядати більш детальну класифікацію за тематиками — тобто рахувати частоту вживання індексів по- вністю або ж до другої складової частини включно (до другої крапки) — то на першому місці серед публікацій у нашій БД буде тематика, присвячена гео- графії людини та географії культури (код 911.3); на другому місці — геотекто- ніка, рух земної кори, тектонічні структури земної кори та їхні елементи тощо (код 551.24); третє місце за частотою вживання посідає код УДК 553.98, що відповідає дослідженням родовищ вуглеводнів та нафтогазоносності. Висновки У статті описано деякі елементи кількісного аналізу даних про публікації у наукових виданнях, що дають змогу одержати нову інформацію, яка може бути використана в процесі прийняття рішень як елемент системи керуван- ня науковим виданням чи їх групою. Так, навіть найпростіші методи теорії складних мереж дають змогу представити дані у вигляді, що легко сприй- мається візуально та зручний для інтерпретації експертом. Дані про співав- 28 О.І. МРИГЛОД торство статей, представлені у вигляді різних типів мереж, можна викорис- тати для виявлення основних авторів видання, структури авторських колек- тивів («шкіл»), а, відповідно, і тематичного спектра видань у цілому (гіпоте- тично тематика є основним фактором, що поєднує статті чи авторів у групи). Інформація про використання тематичних індексів доповнює одержані ви- сновки. Частотний аналіз використання тематичних індексів виявляє тема- тики, що домінують у проаналізованому наборі статей або ж у вибраній під- групі статей, об’єднаних за певною ознакою (скажімо, за місцем публікації). Кожен додатковий зріз даних — інформація про країни чи установи авторів, вміст заголовків — збагачує такий аналіз, дає змогу більш різносторонньо проаналізувати видання. З огляду на те, що методи такого кількісного ана- лізу є достатньо простими і можуть бути автоматизовані, то розвиток такого підходу видається перспективним для поточного моніторингу функціону- вання видання або групи наукових видань. Робота виконувалась в рамках наукової теми: «Розробка концепції форму- вання сегменту видавничої продукції Національної академії наук України в елек- тронному середовищі». Автор дякує керівнику теми О.Г. Вакаренко, а також А.І. Радченко та З.А. Болкотун за надані дані та корисні дискусії у процесі ви- конання роботи. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Newman M.E.J. The Structure and Function of Complex Networks / M.E.J. Newman // SIAM Review. — 2003. — Vol. 45. — P. 167–256. 2. Dorogovtsev S.N. The shortest path to complex networks [Електронний ресурс] / S.N. Do- rogovtsev, J. F. F. Mendes // Ithaca. : Cornell University Library, 2004. — 25 p. — (Preprint / arXiv: cond-mat/0404593). 3. Головач Ю., фон Фербер К., Олємськой О., Головач Т., Мриглод О., Олємской І., Па ль чи- ков В. Складні мережі, Журнал фізичних досліджень. — 2006. — Том 10. — С. 247–291. 4. Mryglod O., Holovatch Yu. Towards journalometrical analysis of a scientific periodical: a case study // Condensed Matter Physics. — 2007. — Vol. 10, № 10(50). — P. 129–142. 5. Мриглод О. Кількісні методи оцінювання наукової періодики: як і для чого? // Фізич- ний збірник НТШ. — 2008. — Том 7. — С. 286–302. 6. Vlado A. Pajek: Program for large network analysis; Borgatti, S.P. 2002. 7. Newman M.E.J. The structure of scientific collaboration networks / M. E. J. Newman // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2001. — Vol. 98, № 2. — P. 404–409. 8. Lehmann S. Spires on the Building of Science: Complex Networks and Scientific Excellence. — Cand. Scient. Thesis, The Niels Bohr Institute. — 2003. Mryglod O.I. ELEMENTS OF QUANTITATIVE ANALYSIS OF SCIENTIFIC PERIODICALS A way to analyze the data on publications in scientific journals is described. This allows obtaining information about the topic range of articles, «key authors» of a publication, author groups, their geography and more. This uses structured publication data in a number of academic publications, organized in the form of a database and analyzed using known statistical approaches and methods of the theory of complex networks. Key words: scientific periodical, National Academy of Sciences of Ukraine, method of the theory of complex networks, co-authorship network. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Error /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /CMYK /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments false /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 1200 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages false /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 1200 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages false /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages false /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile (None) /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /CreateJDFFile false /Description << /ARA <FEFF06270633062A062E062F0645002006470630064700200627064406250639062F0627062F0627062A002006440625064606340627062100200648062B062706260642002000410064006F00620065002000500044004600200645062A064806270641064206290020064406440637062806270639062900200641064A00200627064406450637062706280639002006300627062A0020062F0631062C0627062A002006270644062C0648062F0629002006270644063906270644064A0629061B0020064A06450643064600200641062A062D00200648062B0627062606420020005000440046002006270644064506460634062306290020062806270633062A062E062F062706450020004100630072006F0062006100740020064800410064006F006200650020005200650061006400650072002006250635062F0627063100200035002E0030002006480627064406250635062F062706310627062A0020062706440623062D062F062B002E0635062F0627063100200035002E0030002006480627064406250635062F062706310627062A0020062706440623062D062F062B002E> /BGR <FEFF04180437043f043e043b043704320430043904420435002004420435043704380020043d0430044104420440043e0439043a0438002c00200437043000200434043000200441044a0437043404300432043004420435002000410064006f00620065002000500044004600200434043e043a0443043c0435043d04420438002c0020043c0430043a04410438043c0430043b043d043e0020043f044004380433043e04340435043d04380020043704300020043204380441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d0020043f04350447043004420020043704300020043f044004350434043f0435044704300442043d04300020043f043e04340433043e0442043e0432043a0430002e002000200421044a04370434043004340435043d043804420435002000500044004600200434043e043a0443043c0435043d044204380020043c043e0433043004420020043404300020044104350020043e0442043204300440044f0442002004410020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200441043b0435043404320430044904380020043204350440044104380438002e> /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002> /CZE <FEFF005400610074006f0020006e006100730074006100760065006e00ed00200070006f0075017e0069006a007400650020006b0020007600790074007600e101590065006e00ed00200064006f006b0075006d0065006e0074016f002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b00740065007200e90020007300650020006e0065006a006c00e90070006500200068006f006400ed002000700072006f0020006b00760061006c00690074006e00ed0020007400690073006b00200061002000700072006500700072006500730073002e002000200056007900740076006f01590065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f007400650076015900ed007400200076002000700072006f006700720061006d0065006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076011b006a016100ed00630068002e> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /ETI <FEFF004b00610073007500740061006700650020006e0065006900640020007300e4007400740065006900640020006b00760061006c006900740065006500740073006500200074007200fc006b006900650065006c007300650020007000720069006e00740069006d0069007300650020006a0061006f006b007300200073006f00620069006c0069006b0065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069006400650020006c006f006f006d006900730065006b0073002e00200020004c006f006f0064007500640020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065002000730061006100740065002000610076006100640061002000700072006f006700720061006d006d006900640065006700610020004100630072006f0062006100740020006e0069006e0067002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006a00610020007500750065006d006100740065002000760065007200730069006f006f006e00690064006500670061002e000d000a> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /GRE <FEFF03a703c103b703c303b903bc03bf03c003bf03b903ae03c303c403b5002003b103c503c403ad03c2002003c403b903c2002003c103c503b803bc03af03c303b503b903c2002003b303b903b1002003bd03b1002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503c403b5002003ad03b303b303c103b103c603b1002000410064006f006200650020005000440046002003c003bf03c5002003b503af03bd03b103b9002003ba03b103c42019002003b503be03bf03c703ae03bd002003ba03b103c403ac03bb03bb03b703bb03b1002003b303b903b1002003c003c103bf002d03b503ba03c403c503c003c903c403b903ba03ad03c2002003b503c103b303b103c303af03b503c2002003c503c803b703bb03ae03c2002003c003bf03b903cc03c403b703c403b103c2002e0020002003a403b10020005000440046002003ad03b303b303c103b103c603b1002003c003bf03c5002003ad03c703b503c403b5002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503b9002003bc03c003bf03c103bf03cd03bd002003bd03b1002003b103bd03bf03b903c703c403bf03cd03bd002003bc03b5002003c403bf0020004100630072006f006200610074002c002003c403bf002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002003ba03b103b9002003bc03b503c403b103b303b503bd03ad03c303c403b503c103b503c2002003b503ba03b403cc03c303b503b903c2002e> /HEB <FEFF05D405E905EA05DE05E905D5002005D105D405D205D305E805D505EA002005D005DC05D4002005DB05D305D9002005DC05D905E605D505E8002005DE05E105DE05DB05D9002000410064006F006200650020005000440046002005D405DE05D505EA05D005DE05D905DD002005DC05D405D305E405E105EA002005E705D305DD002D05D305E405D505E1002005D005D905DB05D505EA05D905EA002E002005DE05E105DE05DB05D90020005000440046002005E905E005D505E605E805D5002005E005D905EA05E005D905DD002005DC05E405EA05D905D705D4002005D105D005DE05E605E205D505EA0020004100630072006F006200610074002005D5002D00410064006F00620065002000520065006100640065007200200035002E0030002005D505D205E805E105D005D505EA002005DE05EA05E705D305DE05D505EA002005D905D505EA05E8002E05D005DE05D905DD002005DC002D005000440046002F0058002D0033002C002005E205D905D905E005D5002005D105DE05D305E805D905DA002005DC05DE05E905EA05DE05E9002005E905DC0020004100630072006F006200610074002E002005DE05E105DE05DB05D90020005000440046002005E905E005D505E605E805D5002005E005D905EA05E005D905DD002005DC05E405EA05D905D705D4002005D105D005DE05E605E205D505EA0020004100630072006F006200610074002005D5002D00410064006F00620065002000520065006100640065007200200035002E0030002005D505D205E805E105D005D505EA002005DE05EA05E705D305DE05D505EA002005D905D505EA05E8002E> /HRV (Za stvaranje Adobe PDF dokumenata najpogodnijih za visokokvalitetni ispis prije tiskanja koristite ove postavke. Stvoreni PDF dokumenti mogu se otvoriti Acrobat i Adobe Reader 5.0 i kasnijim verzijama.) /HUN <FEFF004b0069007600e1006c00f30020006d0069006e0151007300e9006701710020006e0079006f006d00640061006900200065006c0151006b00e90073007a00ed007401510020006e0079006f006d00740061007400e100730068006f007a0020006c006500670069006e006b00e1006200620020006d0065006700660065006c0065006c0151002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b0061007400200065007a0065006b006b0065006c0020006100200062006500e1006c006c00ed007400e10073006f006b006b0061006c0020006b00e90073007a00ed0074006800650074002e0020002000410020006c00e90074007200650068006f007a006f00740074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b00200061007a0020004100630072006f006200610074002000e9007300200061007a002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020007600610067007900200061007a002000610074007400f3006c0020006b00e9007301510062006200690020007600650072007a006900f3006b006b0061006c0020006e00790069007400680061007400f3006b0020006d00650067002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e> /LTH <FEFF004e006100750064006f006b0069007400650020016100690075006f007300200070006100720061006d006500740072007500730020006e006f0072011700640061006d00690020006b0075007200740069002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b00750072006900650020006c0061006200690061007500730069006100690020007000720069007400610069006b007900740069002000610075006b01610074006f00730020006b006f006b007900620117007300200070006100720065006e006700740069006e00690061006d00200073007000610075007300640069006e0069006d00750069002e0020002000530075006b0075007200740069002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400610069002000670061006c006900200062016b007400690020006100740069006400610072006f006d00690020004100630072006f006200610074002000690072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610072002000760117006c00650073006e0117006d00690073002000760065007200730069006a006f006d00690073002e> /LVI <FEFF0049007a006d0061006e0074006f006a00690065007400200161006f00730020006900650073007400610074012b006a0075006d00750073002c0020006c0061006900200076006500690064006f00740075002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b006100730020006900720020012b00700061016100690020007000690065006d01130072006f00740069002000610075006700730074006100730020006b00760061006c0069007401010074006500730020007000690072006d007300690065007300700069006501610061006e006100730020006400720075006b00610069002e00200049007a0076006500690064006f006a006900650074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b006f002000760061007200200061007400760113007200740020006100720020004100630072006f00620061007400200075006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020006b0101002000610072012b00200074006f0020006a00610075006e0101006b0101006d002000760065007200730069006a0101006d002e> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /POL <FEFF0055007300740061007700690065006e0069006100200064006f002000740077006f0072007a0065006e0069006100200064006f006b0075006d0065006e007400f300770020005000440046002000700072007a0065007a006e00610063007a006f006e00790063006800200064006f002000770079006400720075006b00f30077002000770020007700790073006f006b00690065006a0020006a0061006b006f015b00630069002e002000200044006f006b0075006d0065006e0074007900200050004400460020006d006f017c006e00610020006f007400770069006500720061010700200077002000700072006f006700720061006d006900650020004100630072006f00620061007400200069002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000690020006e006f00770073007a0079006d002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /RUM <FEFF005500740069006c0069007a00610163006900200061006300650073007400650020007300650074010300720069002000700065006e007400720075002000610020006300720065006100200064006f00630075006d0065006e00740065002000410064006f006200650020005000440046002000610064006500630076006100740065002000700065006e0074007200750020007400690070010300720069007200650061002000700072006500700072006500730073002000640065002000630061006c006900740061007400650020007300750070006500720069006f006100720103002e002000200044006f00630075006d0065006e00740065006c00650020005000440046002000630072006500610074006500200070006f00740020006600690020006400650073006300680069007300650020006300750020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020015f00690020007600650072007300690075006e0069006c006500200075006c0074006500720069006f006100720065002e> /RUS <FEFF04180441043f043e043b044c04370443043904420435002004340430043d043d044b04350020043d0430044104420440043e0439043a043800200434043b044f00200441043e043704340430043d0438044f00200434043e043a0443043c0435043d0442043e0432002000410064006f006200650020005000440046002c0020043c0430043a04410438043c0430043b044c043d043e0020043f043e04340445043e0434044f04490438044500200434043b044f00200432044b0441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d043d043e0433043e00200434043e043f0435044704300442043d043e0433043e00200432044b0432043e04340430002e002000200421043e043704340430043d043d044b04350020005000440046002d0434043e043a0443043c0435043d0442044b0020043c043e0436043d043e0020043e0442043a0440044b043204300442044c002004410020043f043e043c043e0449044c044e0020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200431043e043b043504350020043f043e04370434043d043804450020043204350440044104380439002e> /SKY <FEFF0054006900650074006f0020006e006100730074006100760065006e0069006100200070006f0075017e0069007400650020006e00610020007600790074007600e100720061006e0069006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b0074006f007200e90020007300610020006e0061006a006c0065007001610069006500200068006f0064006900610020006e00610020006b00760061006c00690074006e00fa00200074006c0061010d00200061002000700072006500700072006500730073002e00200056007900740076006f00720065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f00740076006f00720069016500200076002000700072006f006700720061006d006f006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076016100ed00630068002e> /SLV <FEFF005400650020006e006100730074006100760069007400760065002000750070006f0072006100620069007400650020007a00610020007500730074007600610072006a0061006e006a006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b006900200073006f0020006e0061006a007000720069006d00650072006e0065006a016100690020007a00610020006b0061006b006f0076006f00730074006e006f0020007400690073006b0061006e006a00650020007300200070007200690070007200610076006f0020006e00610020007400690073006b002e00200020005500730074007600610072006a0065006e006500200064006f006b0075006d0065006e0074006500200050004400460020006a00650020006d006f0067006f010d00650020006f0064007000720065007400690020007a0020004100630072006f00620061007400200069006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200069006e0020006e006f00760065006a01610069006d002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /TUR <FEFF005900fc006b00730065006b0020006b0061006c006900740065006c0069002000f6006e002000790061007a006401310072006d00610020006200610073006b013100730131006e006100200065006e0020006900790069002000750079006100620069006c006500630065006b002000410064006f006200650020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020006f006c0075015f007400750072006d0061006b0020006900e70069006e00200062007500200061007900610072006c0061007201310020006b0075006c006c0061006e0131006e002e00200020004f006c0075015f0074007500720075006c0061006e0020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020004100630072006f006200610074002000760065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200076006500200073006f006e0072006100730131006e00640061006b00690020007300fc007200fc006d006c00650072006c00650020006100e70131006c006100620069006c00690072002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) /UKR <FEFF04120438043a043e0440043804410442043e043204430439044204350020044604560020043f043004400430043c043504420440043800200434043b044f0020044104420432043e04400435043d043d044f00200434043e043a0443043c0435043d044204560432002000410064006f006200650020005000440046002c0020044f043a04560020043d04300439043a04400430044904350020043f045604340445043e0434044f0442044c00200434043b044f0020043204380441043e043a043e044f043a04560441043d043e0433043e0020043f0435044004350434043404400443043a043e0432043e0433043e0020043404400443043a0443002e00200020042104420432043e04400435043d045600200434043e043a0443043c0435043d0442043800200050004400460020043c043e0436043d04300020043204560434043a0440043804420438002004430020004100630072006f006200610074002004420430002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002004300431043e0020043f04560437043d04560448043e04570020043204350440044104560457002e> >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /ConvertToCMYK /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /DocumentCMYK /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure false /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles false /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [612.000 792.000] >> setpagedevice

Схожі ресурси