Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види
Висвітлено теоретичні підходи (неокласичний, праксеологічний, інституційний) до визначення сутності ефективності як економічної категорії на сучасному етапі. На основі аналізу сучасної наукової літератури в статті запропоновано визначення ефективності в рамках неокласичного підходу. Визначено такі в...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2017
|
| Назва видання: | Вісник економічної науки України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123060 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види / О.В. Анісімова // Вісник економічної науки України. — 2017. — № 1 (32). — С. 15–19. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-123060 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1230602017-08-24T03:03:07Z Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види Анісімова, О.В. Наукові статті Висвітлено теоретичні підходи (неокласичний, праксеологічний, інституційний) до визначення сутності ефективності як економічної категорії на сучасному етапі. На основі аналізу сучасної наукової літератури в статті запропоновано визначення ефективності в рамках неокласичного підходу. Визначено такі види ефекту від застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: економічний, екологічний, соціальний і науково-технічний. Визначено можливість оцінювання синергетичного ефекту. Виокремлено технологічну, енергетичну, економічну, соціальну й екологічну ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів. Освещены теоретические подходы (неоклассический, праксеологический, институциональный) к определению сущности эффективности как экономической категории на современном этапе. На основе анализа современной научной литературы в статье предложено определение эффективности в рамках неоклассического подхода. Определены следующие виды эффекта от применения инноваций в сфере охраны почв: экономический, экологический, социальный и научно-технический. Определена возможность оценки синергетического эффекта. Выделена технологическая, энергетическая, экономическая, социальная и экологическая эффективность применения инноваций в сфере охраны почв. The theoretical approaches (neoclassical, praxeological, and institutional) are considered in the article to define the essence of efficiency as an economic category at the present stage. Based on analysis of current scientific literature the definition of efficiency within the neoclassical approach is proposed in the article. The following types of effect of the application of innovation in the field of soil protection are determined: economic, environmental, social and technological. The possibility of evaluating synergies is defined. It is highlighted a technology, energy, economic, social and environmental efficiency of innovations in the field of soil protection. 2017 Article Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види / О.В. Анісімова // Вісник економічної науки України. — 2017. — № 1 (32). — С. 15–19. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123060 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові статті Наукові статті |
| spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Анісімова, О.В. Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види Вісник економічної науки України |
| description |
Висвітлено теоретичні підходи (неокласичний, праксеологічний, інституційний) до визначення сутності ефективності як економічної категорії на сучасному етапі. На основі аналізу сучасної наукової літератури в статті запропоновано визначення ефективності в рамках неокласичного підходу. Визначено такі види ефекту від застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: економічний, екологічний, соціальний і науково-технічний. Визначено можливість оцінювання синергетичного ефекту. Виокремлено технологічну, енергетичну, економічну, соціальну й екологічну ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів. |
| format |
Article |
| author |
Анісімова, О.В. |
| author_facet |
Анісімова, О.В. |
| author_sort |
Анісімова, О.В. |
| title |
Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види |
| title_short |
Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види |
| title_full |
Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види |
| title_fullStr |
Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види |
| title_full_unstemmed |
Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види |
| title_sort |
ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Наукові статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123060 |
| citation_txt |
Ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: сутність і види / О.В. Анісімова // Вісник економічної науки України. — 2017. — № 1 (32). — С. 15–19. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT anísímovaov efektivnístʹzastosuvannâínnovacíjusferíohoronigruntívsutnístʹívidi |
| first_indexed |
2025-07-08T23:00:16Z |
| last_indexed |
2025-07-08T23:00:16Z |
| _version_ |
1837121530669039616 |
| fulltext |
АНІСІМОВА О. В.
2017/№1 15
22. Советский энциклопедический словарь /
науч.-ред. совет: А.М. Прохоров (ред.). — М.: «Совет-
ская энциклопедия», 1981. — 1600 с.
23. Экономическая энциклопедия. Политическая
экономия: в 4-х т. / гл. ред. А.М. Румянцев. — М.: Со-
ветская энциклопедия, 1975. — Т.2. — 560 с.
24. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке /
П. Друкер; пер. с англ. — М.: Издат. дом. «Вильямс»,
2001. — 272 с.
25. Аркадьева В. Стратегия конкуренции про-
гнозирования действий предприятий / В. Аркадьева //
Бизнес Информ. — 1998. — №8. — С. 76-77.
26. Делягин М.Г. Новые проблемы и возможно-
сти обеспечения конкурентоспособности в условиях
глобализации / М.Г. Делягин // Прометей. — 2001. —
Вып. 4. — С. 37-56.
27. Булєєв І.П. Конкуренція: деякі аспекти теорії
і практики / І.П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька //
Проблемы экономики. — 2015. — №4. — C. 253-259.
28. Брюховецкая Н.Е. Формирование институ-
циональной среды в трансформируемых экономиках
постсоциалистических стран / И.П. Булеев, Н.Е. Брю-
ховецкая // Проблемы экономики. — 2016. — №4. —
C. 13-21.
О. В. Анісімова
канд. екон. наук
ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії
імені О. Н. Соколовського», м. Харків
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙ
У СФЕРІ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ: СУТНІСТЬ І ВИДИ
Постановка проблеми. Сучасна економічна теорія
й світова практика господарювання оцінюють резуль-
тати функціонування економіки двома способами:
економічним зростанням й ефективністю виробни-
цтва, які близькі та взаємопов’язані одне з одним,
проте не тотожні. Ефективність виробництва — кате-
горія, яка характеризує віддачу, результативність ви-
робництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягу
виробництва, а й про те, якою ціною, якими витра-
тами ресурсів досягають цей приріст, тобто свідчить
про якість економічного зростання [1, с. 116]. Незва-
жаючи на перший погляд на досить-таки просту мето-
дику узагальнення ефективності, остання залишається
не менш складним предметом вивчення. Ефективність
як ключове поняття економічної науки наповнюється
нині новим змістом. Так, наприклад, з розвитком ін-
ституціоналізму як методології міждисциплінарного
пошуку в економічній теорії сформувався новий, а
саме інституційний підхід до аналізу сутності та оці-
нювання ефективності сучасних економічних систем
[2].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням
щодо оцінювання ефективності присвятили дослі-
дження всесвітньо відомі економісти, серед яких такі,
як: С. Брю і К. Макконнелл, А. Маршалл, В. Паретто,
П. Самуельсон, Й. Шумпетер та інші. Теоретико-ме-
тодичні засади визначення економічної ефективності
в аграрному секторі ґрунтовно досліджують останнім
часом В. Андрійчук [3], М. Кісіль [4], Т. Пасічник [5]
та ін. Економічні засади визначення ефективності
ґрунтоохоронних заходів досліджують А. Кучер [6; 7],
О. Шевченко [8]. Науково-прикладні аспекти визна-
чення економічної ефективності інновацій досліджу-
ють також зарубіжні вчені. У контексті нашого дослі-
дження заслуговує уваги робота L. Lipkova, D. Braga,
що присвячена вимірюванню успіху комерціалізації
інновацій у ЄС. Проаналізувавши підходи та показ-
ники до оцінювання потенційних можливостей коме-
рціалізації інновацій, а також оцінювання ефективно-
сті фінансової комерціалізації інновацій у країнах ЄС,
вони приєдналися до результатів численних дослі-
джень про те, що не всі нововведення можуть бути ко-
мерційними. Для досягнення фінансового успіху оці-
нювання потенціалу комерціалізації інновацій є дуже
корисним, оскільки воно сприяє мінімізації ризиків,
пов’язаних із недостатністю загального процесу коме-
рціалізації інновацій. Водночас іншим не менш важ-
ливим аспектом комерціалізації є оцінювання її фі-
нансової ефективності. Необхідно розуміти, які ефек-
ти можна отримати після комерціалізації інновацій, і
які сфери можуть бути покриті ефектами від комерці-
алізації [9]. Учені B. Belina, T. Giesko, L. Łopacińska,
M. Walasik наголошують на необхідності систематично
й комплексно оцінювати інновації на всіх етапах їх-
нього життєвого циклу: авансова (прогнозна) оцінка
(до початку розробки новації); поточна оцінка (під час
розробки новації); оцінка постфактум (коли новацію
вже розроблено), а також подальша оцінка (через кі-
лька років після розробки новації) [10]. Незважаючи
на значний теоретико-методологічний вклад учених,
багато питань пов’язаних з оцінюванням ефективності
інновацій потребують дальшого дослідження.
Мета статті — дослідити сутність і види ефектив-
ності застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів.
Виклад основного матеріалу. Економічна категорія
«ефективність», на думку П. Самуельсона та В. Норд-
хауса, свідчить про відсутність втрат, тобто наскільки
ефективне використання ресурсів в економіці задово-
льняє потреби або бажання людей [11]. Однією з
особливих ознак сільськогосподарського виробництва
є те, що земля одночасно виступає і предметом, і за-
собом праці, перетворюючись на засіб виробництва.
Досліджуючи використання земельних ресурсів, зазна-
чають, що необхідно брати до уваги безпосередню ре-
сурсну ефективність, яка, як і виробнича, базується на
теорії економічного відтворення. За визначенням
С. Мочерного, процес економічного відтворення — це
постійно повторюваний процес відтворення всіх еле-
ментів економічної системи (продуктивних сил, тех-
ніко-економічних, виробничих і економічних відно-
АНІСІМОВА О. В.
16 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
син, а також господарського механізму) в їхній взає-
модії, тобто взаємообумовленості і взаємозапереченні
[12, с. 257].
Аналізуючи теоретичні аспекти ефективності, за-
значимо, що поняття «ефективність» є похідним від
терміна «ефект». Звідси виходить, що термін «ефек-
тивність» (від латин. «efficientia») — це результатив-
ність певного процесу, причини або дії [13, с. 46]. Ра-
зом із цим, яким би важливим не був ефект сам по
собі, якої б величини він не був, ми не в змозі повною
мірою схарактеризувати результативність певного про-
цесу, оскільки не можемо дати відповіді на запитання
про те, якою ж «ціною» одержаний цей ефект. Адже
одного й того ж самого ефекту можна досягти, вико-
риставши різний ресурсний потенціал і, навпаки, за-
вдяки однаковій кількості витрачених ресурсів підпри-
ємства можуть одержувати далеко не однакові за вели-
чиною ефекти. Це положення стосується й економіч-
ного ефекту від застосування інновацій у досліджува-
ній сфері. Наприклад, у сфері охорони й раціональ-
ного використання ґрунтів ефект від застосування
інновацій виявляється, як правило, у вигляді приросту
врожайності культур. Проте одержаний ефект не дає
змоги зрозуміти, наскільки вигідним є використання
цієї інновації. Очевидно, з’ясувати це можна завдяки
категорії ефективності, коли результати її застосу-
вання порівняти з витратами.
Категорія «ефективність», на відміну від поняття
«ефект», має значно ширше значення й характеризує
не лише одержаний результат, а й витрати, які були
здійснені для цього. Так, в економічній енциклопедії
за редакцією С. Мочерного, ефективність — це «здат-
ність приносити ефект, результативність процесу,
проекту тощо, які визначаються як відношення ефе-
кту, результату до витрат, що забезпечили цей резуль-
тат» [14, с. 508].
В історії економічних учень прийнято вважати, як
зазначають В. Базилевич і його співавтори, що термін
«ефективність» ввели до наукового вжитку представ-
ники класичної політекономії (В. Петті, Ф. Кене), які
використовували його не як самостійну категорію, а в
значенні результативності для оцінки сприяння урядо-
вих і приватних заходів покращення економічного
рівня життя. Самостійного статусу поняття «ефектив-
ність» набуло в роботах Д. Рікардо, який, обґрунтову-
ючи доцільність використання капіталу, застосовував
цей термін для оцінювання величини одержаного ре-
зультату з розрахунку на одиницю капіталу. Саме в та-
кому розумінні нині термін «ефективність» найчастіше
використовують для оцінювання наслідків економіч-
них рішень [15].
Автори одного з найпопулярніших в американсь-
ких вищих навчальних закладах підручника «Еконо-
мікс», який витримав 14 видань, К. Макконелл і
С. Брю поняття ефективності визначають як загальну
основу, центральну ланку економіки. Економічна на-
ука, на їхню думку, «це наука про ефективність» [16,
c. 38].
Загальноприйнятий підхід у визначенні ефектив-
ності базується на будь-якому співвідношенні між здо-
бутими результатами, які часто називають ще ефек-
том, до величини затрачених ресурсів, що викликали
ці результати (ефект). Головним критерієм ефективно-
сті при цьому виступає прибутковість, що проявля-
ється завдяки результативності [17, с. 27—28].
Узагальнюючи результати аналізу поглядів еконо-
містів щодо визначення сутності ефективності, зазна-
чимо, що в аграрній економічній літературі ефектив-
ність трактують по-різному. Проте більшість підходів
поєднує те, що ефективність полягає не просто в до-
сягненні співвідношення ефекту з витраченими на
його створення ресурсами, а у формуванні максималь-
ного ефекту за мінімальних витрат ресурсів. Але, як
свідчить теорія та практика, така концептуальна уста-
новка потребує уточнення, оскільки досягти максима-
льного ефекту за мінімуму витрат, особливо в аграр-
ному виробництві через дію закону спадної дохідності,
фактично неможливо.
З огляду на викладене, звернемо увагу на те, що,
очевидно, в практичній діяльності, коли ресурси, як
правило, завжди обмежені, ефективність доцільно оці-
нювати з погляду реалізації цілей і зусиль, докладених
для їхнього досягнення, в контексті одержання макси-
мального ефекту за заданих ресурсів або ж досягнення
заданого ефекту за мінімальних витрат ресурсів. Проте
інколи в процесі практичної діяльності за умов до-
статнього рівня забезпеченості ресурсами ставиться
завдання досягти максимального ефекту, визначивши
економічно доцільний рівень витрачання ресурсу на
основі зіставлення граничної вартості ресурсу та вар-
тості граничного продукту.
Ефективність є складною багатоплановою катего-
рією, яку, на думку О. Демидюк, можна аналізувати
крізь призму неокласичного (трактують ефективність
у значенні результативності, тобто відповіді на пи-
тання: яких результатів було досягнуто, яких і скільки
ресурсів було витрачено на досягнення одержаних ре-
зультатів), праксеологічного (розглядають «ефектив-
ність» з позиції досягнення визначеної мети, тобто
прибічники цього підходу вважають, що, для того, щоб
бути ефективною, діяльність повинна сприяти досяг-
ненню поставленої мети, тобто максимально наближа-
тися до визначеного зразка (норми), уникати неперед-
бачених наслідків і непотрібних додаткових ресурсів,
бути надійною і послідовною) та інституційного під-
ходів. Інституційна ефективність економічних систем
характеризується створенням такого інституційного
середовища, яке є сприятливим для реалізації цілей
сталого розвитку. Йдеться про якісну результативність
господарського розвитку, що визначається гармоній-
ним поєднанням пріоритетів економіки, екологічної
безпеки, соціальних ідеалів і культурних цінностей су-
спільства [18].
Отже, на основі аналізу різних підходів варто по-
годитися з тими вченими, які вважають, що категорію
ефективності виправдано тлумачити як співвідно-
шення ефекту (результату) з ресурсами (витратами),
оптимізація якого визначається через максимізацію
ефекту за фіксованих витрат ресурсів або через досяг-
нення цільового ефекту за їх мінімальних витрат. При
цьому ефект, як буде показано далі, може виражатися
по-різному.
На наш погляд, для розкриття сутності такої ба-
гатоаспектної категорії, як ефективність, слід розгля-
нути її види, що традиційно виділяють в економічній
літературі з урахуванням специфіки сільського госпо-
дарства: технологічну, економічну та соціальну [19,
с. 398], а також, беручи до уваги особливості іннова-
ційної діяльності. Разом із цим, багато економістів,
крім названих, виокремлюють інші різновиди ефек-
АНІСІМОВА О. В.
2017/№1 17
тивності: економічну, соціальну, технологічну, енерге-
тичну й екологічну. Так, наприклад, систематизація
підходів до оцінки ефективності виробництва дозво-
лила Н. Кондратюк виділити технологічну, економі-
чну, екологічну та соціальну ефективність виробниц-
тва [20]. У роботі О. Іванилової виділено такі види
ефективності: соціальна, екологічна, виробнича, інфо-
рмаційна, фінансова й інші види [21].
У контексті нашого дослідження особливої уваги
заслуговує те, що сучасна економічна теорія вважає,
що поряд з показниками економічної ефективності
слід визначати й ефективність природокористування
суб’єкта господарювання за допомогою показника
еколого-економічної ефективності (Е) за такою фор-
мулою:
Е = Е0 — (А + В + С), (1)
де Е0 — загальноекономічний ефект суб’єкта господа-
рювання, грош. од.;
А — вартість природоохоронних заходів, грош. од.;
В — втрати від пошкодження природного середо-
вища, грош. од.;
С — вартість природних ресурсів, грош. од.
Рентабельним може вважатися лише таке вироб-
ництво, у якого еколого-економічний ефект є додат-
ною величиною [22, с. 132]. Цікаво, що, розрізняючи
види ефективності, у вказаній роботі виділено лише
економічну й соціальну ефективність, тобто, напевно,
екологоефективність визначено як підвид економічної
ефективності.
З огляду на те, що виділення видів ефективності
є похідним від класифікації ефектів інноваційної дія-
льності, коротко розглянемо підходи до вирішення
цього питання. Так, наприклад, залежно від результа-
тів і витрат Л. Антонюк, А. Поручник, В. Савчук виді-
ляють такі види ефективності інновацій [23, с. 276]:
- економічний (показники враховують у вартіс-
ному виразі, всі результати й витрати зумовлені реалі-
зацією інновацій);
- науково-технічний (новизна, корисність, естети-
чність, компактність);
- фінансовий (розрахунок показників ґрунтується
на фінансових показниках);
- ресурсний (показники відображають вплив
інновацій на обсяг виробництва та споживання пев-
ного виду ресурсу);
- соціальний (показники враховують соціальні
результати реалізації інновацій);
- екологічний (показники враховують вплив
інновацій на довкілля).
У цілому проблема визначення економічного
ефекту й вибору найдоцільніших варіантів реалізації
інновацій, на думку вказаних учених, потребує, з од-
ного боку, перевищення кінцевих результатів від їх-
нього використання над витратами на розроблення,
виготовлення й реалізацію, а з іншого — зіставлення
одержаних результатів з результатами від застосування
інших аналогічних варіантів інновацій [23, с. 276].
У науковій літературі є й інші підходи до виді-
лення видів ефектів інноваційної діяльності. Узагаль-
нення поглядів різних дослідників і наші спостере-
ження свідчать, що кількість цих ефектів найчастіше
коливається від трьох (економічний, науково-техніч-
ний, соціальний) до шести (економічний, науково-те-
хнічний, фінансовий, ресурсний, соціальний та еколо-
гічний) [24].
Як зазначають В. Зянько, С. Крива, будь-який
результат інновацій у вартісному виразі узагальню-
ється економічним ефектом. Науково-технічні, соціа-
льні, екологічні й інші результати, що не можуть бути
оцінені у вартісному виразі, не поглинаються еконо-
мічним ефектом й існують самостійно. Водночас ефе-
кти інноваційної діяльності між собою тісно взаємо-
пов’язані. Так, економічні результати від інноваційної
діяльності пов’язані із науково-технічним, соціальним
і фінансовим ефектами. У свою чергу, ресурсний та
екологічний ефекти виникають внаслідок науково-
технічного прогресу й опосередковано впливають на
економічний ефект від інноваційної діяльності. Еко-
номічний ефект виникає не лише в дослідників і ви-
робників інновацій, а й у їхніх споживачів. При цьому
виникає мультиплікативний ефект (ефект примно-
ження), який відображається в накопичуванні додат-
кового прибутку від використання інновацій у вироб-
ництві [25].
Узагальнюючи зазначене вище з урахуванням
специфіки застосування інновацій у сфері охорони
ґрунтів в аграрному виробництві, умовно можна виді-
лити такі основні види ефектів від упровадження цих
інновацій:
- економічний ефект (відображає у вартісному
обчисленні економічні результати застосування інно-
вацій);
- екологічний ефект (відображає вплив інновацій
на навколишнє природне середовище);
- соціальний ефект (свідчить про вплив інновацій
на соціальні процеси);
- науково-технічний ефект (полягає в прирості
знань і їхньому впливові на технологічний рівень ви-
робництва).
Напевно, можна погодитися з пропозицією вче-
них про доцільність оцінювання синергічних ефектів
як результату прояву (взаємно підсилювального чи
взаємно послаблювального) охарактеризованих вище
видів ефектів. Синергетичний ефект — додатковий ре-
зультат, одержаний від тісної злагодженої взаємодії
окремих елементів системи. Необхідно зауважити, що
цей ефект може бути як позитивним, так і негативним,
зокрема за низької організованості системи сума її
властивостей буде меншою за суму властивостей ком-
понентів [26]. Його оцінку для розглянутих базових
видів ефектів, на думку С. Ілляшенка, можна вико-
нати за формулою (з огляду на специфіку досліджува-
них інновацій ця формула в нашому розумінні дещо
модифікується — йдеться передусім про взаємозв’язок
і підсилювальний взаємовплив економічного (E1) й
екологічного ефектів (E2), далі — соціальний (E3) і на-
уково-технічний (E4) ефекти) [27, с. 196]:
Ес = (((E1 + E2) · k2
m + E3) · k3
m + E4) · k4
m, (2)
де Ес — ефект синергетичний (у вартісному обчис-
ленні);
Еі — ефект і-го виду (у вартісному обчисленні);
kі
m — коефіцієнт, що характеризує синергізм уна-
слідок додавання і-го ефекту до і—1 попередніх;
m — показник, що характеризує характер синер-
гізму внаслідок додавання і-го ефекту, у випадку по-
силювального характеру він приймає значення +1, по-
нижувального — —1.
Значення коефіцієнтів ki та показників m визна-
чають на основі минулого досвіду діяльності чи екс-
АНІСІМОВА О. В.
18 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
пертним методом (за відсутності ретроспективних да-
них).
Таким чином, ураховуючи здійснений аналіз під-
ходів дослідників до вирізнення видів ефективності й
результати власних попередніх досліджень, нами ви-
окремлено п’ять її базових видів: технологічна, енер-
гетична, економічна, соціальна й екологічна ефектив-
ність.
Варто зазначити, що такий поділ є дещо умов-
ним, адже всі види ефективності дуже тісно між собою
пов’язані, а ті самі показники часто характеризують
різні види ефективності. Крім того, серед учених не-
має єдиного погляду щодо показників, які характери-
зують той чи інший вид ефективності. Стосовно взає-
мозв’язків треба зазначити, що вихідною у формуванні
інших видів є технологічна ефективність як первісний
результат взаємодії факторів виробництва, що харак-
теризує досягнуту продуктивність живих організмів,
тобто відображає відношення кількості одержаної про-
дукції з розрахунку на одиницю вказаних організмів.
Тобто енергетична й економічна ефективність безпо-
середньо залежать від технологічної.
Разом з тим можна стверджувати, що й техноло-
гічна ефективність певною мірою залежить від еконо-
мічної, оскільки зі зростанням економічної ефектив-
ності, за інших рівних умов, створюються додаткові
можливості для вдосконалення технологічного про-
цесу в наступному виробничому циклі шляхом інтен-
сифікації виробництва на інноваційній основі, що в
кінцевому підсумку приведе до збільшення продук-
тивності живих організмів.
У свою чергу соціальна й екологічна ефективність
залежать від економічної, адже чим більшою буде ве-
личина економічного ефекту, тим більше з’явиться
можливостей для задоволення соціальних потреб на-
селення та здійснення витрат екологічного спряму-
вання. З іншого боку, спостерігається зворотний
зв’язок, тобто зі зростанням соціальної та екологічної
ефективності створюються умови для підвищення
продуктивності праці та поліпшення якості продукції,
а відтак, збільшується (за інших рівних умов) еконо-
мічна ефективність. Крім того, екологічна ефектив-
ність тісно пов’язана із соціальною, оскільки вироб-
ництво екологічно безпечної продукції і мінімальний
негативний вплив на навколишнє середовище дуже
важливі для формування нормального рівня життя як
працівників підприємств, так і населення в цілому.
Висновки. На основі теоретичного аналізу літера-
турних джерел з’ясовано, що поняття «ефективність»
є похідним від терміна «ефект». Поняття «ефект» трак-
туємо як корисний кінцевий результат, що виникає від
застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів. Нині
основними теоретичними підходами до визначення
сутності ефективності як економічної категорії є нео-
класичний, праксеологічний та інституційний. З пози-
цій нашого дослідження перспективним є визначення
ефективності в рамках неокласичного підходу. Узага-
льнюючи результати аналізу поглядів економістів
щодо визначення сутності ефективності, зазначимо,
що варто погодитися з тими вченими, які вважають,
що категорію ефективності виправдано тлумачити як
співвідношення ефекту (результату) з ресурсами (ви-
тратами), оптимізація якого визначається через мак-
симізацію ефекту за фіксованих витрат ресурсів або
через досягнення цільового ефекту за їх мінімальних
витрат. Визначено такі види ефекту від застосування
інновацій у сфері охорони ґрунтів: економічний, еко-
логічний, соціальний і науково-технічний. Результа-
том взаємно підсилювального чи взаємно послаблю-
вального прояву зазначених видів ефектів є синерге-
тичний ефект. Під час визначення теоретичних засад
розуміння сутності ефективності застосування іннова-
цій у сфері охорони ґрунтів слід виходити з необхід-
ності виокремлення технологічної, енергетичної, еко-
номічної, соціальної, екологічної ефективності й фор-
мування відповідної системи показників. Усі види
ефективності дуже тісно між собою пов’язані, а ті самі
показники часто характеризують різні види ефектив-
ності. У теорії та практиці найчастіше оперують по-
няттям «економічна ефективність», тому перспективи
подальших досліджень полягають в обґрунтуванні на-
уково-методичних засад економічної ефективності ви-
користанні інновацій у сфері охорони ґрунтів.
Список використаних джерел
1. Економічна теорія : Політекономія : підручник
/ за ред. В. Д. Базилевича. — К. : Знання-Прес, 2001.
— 581 с.
2. Демидюк О. Інституційний підхід до аналізу
сутності та оцінювання ефективності сучасних еконо-
мічних систем / О. Демидюк // Наук. вісник. — 2014.
— № 8. — С. 36—52.
3. Андрійчук В. Г. Ефективність діяльності аг-
рарних підприємств : теорія, методика, аналіз : мо-
ногр. / В. Г. Андрійчук. — Вид. 2-ге, без змін. — К. :
КНЕУ, 2006. — 292 с.
4. Кісіль М. І. Теоретико-методологічні засади
оцінок ефективності агробізнесу / М. І. Кісіль. — К. :
ННЦ «ІАЕ», 2015. — 36 с.
5. Pasichnyk T. V. Efficiency of agricultural enter-
prises of various organizational and legal forms and the size
of land use / T. V. Pasichnyk, A. V. Kucher, R. P.
Khirivskyi // Actual problems of economics. — 2016. —
№ 1. — Р. 399—405.
6. Kucher A. V. Economic effectiveness of use of liq-
uid organic fertilizers / A. V. Kucher // Economika APK.
— 2016. — № 4. — Р. 45—50.
7. Кучер А. В. Теоретичні аспекти визначення
економічної ефективності застосування ґрунтоохорон-
них інновацій / А. В. Кучер, О. В. Анісімова // Вісник
аграр. науки. Спец. випуск. — 2016. — № 10. — С. 87—
91.
8. Шевченко О. В. Економічна ефективність ґру-
нтоохоронних заходів при використанні земель сільсь-
когосподарського призначення : автореф. дис. на здо-
буття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.06
«Економіка природокористування і охорони навколи-
шнього середовища» / О. В. Шевченко. — К., 2016. —
26 с.
9. Lipkova L. Measuring commercialization success
of innovations in the EU / L. Lipkova, D. Braga // Mar-
keting and management of innovations. — 2016. — № 4. —
Р. 15—30.
10. Setting of criteria in the commercial potential as-
sessment method of innovative technological solutions
[Electronic resource] / B. Belina, T. Giesko, L. Łopa-
cińska, M. Walasik // Problemy Eksploatacji. — 2013. —
# 2. — Р. 221—234. — Mode of access : http://yadda.icm.
edu.pl/baztech/element/bwmeta1.element.baztech-d4ac9c
02-4a8b-4be2-8434-030d66bfe46e/c/Belina.pdf.
БОГУЦЬКА О. А., БРЮХОВЕЦЬКИЙ Я. С.
2017/№1 19
11. Самуэльсон П. Э. Экономика : учеб. пособие
/ П. Э. Самуельсон, В. Д. Нордхауз; пер. с англ. под
ред. Л. С. Тарасевича, А. И. Мусского. — М. :
БИНОМ: КНОРУС, 1997. — 799 с.
12. Мочерний С. В. Політекономія : підручник /
С. В. Мочерний. — К. : Вікар, 2003. — 386 с.
13. Словник найбільш уживаних агроекономіч-
них термінів / авт.-укл. : О. В. Тихоненко, А. В. Ку-
чер. — Х. : ХНАУ, 2012. — 104 с.
14. Економічна енциклопедія : [у 3 т.] / відпов.
ред. С. В. Мочерний та ін. — К. : Академія, 2000. —
Т. 1. — 864 с.
15. Історія економічних учень : підручник /
В. Д. Базилевич, Н. І. Гражевська, Т. В. Гайдай та ін.;
за ред. В. Д. Базилевича. — К. : Знання, 2005. — Ч. 1.
— 568 с.
16. Макконелл К. Р. Экономикс : принципы,
проблемы и политика / К. Р. Макконелл, С. Л. Брю.
— М. : ИНФРА —М, 2004. — 972 с.
17. Бухало О. В. Організація ефективного земле-
користування в сільськогосподарських підприємст-
вах : моногр. / О. В. Бухало. — Х. : ЕДЕНА, 2012. —
417 с.
18. Демидюк О. Підвищення інституційної ефек-
тивності економічної системи як чинник сталого роз-
витку України / О. Демидюк // Вісник Київського на-
ціонального університету імені Тараса Шевченка. Еко-
номіка. — 2014. — Вип. 7(160). — С. 27—33. DOI:
http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/160-7/6.
19. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підпри-
ємств : підручник. — 2-ге вид., доп. і переробл. /
В. Г. Андрійчук. — К. : КНЕУ, 2002. — 624 с.
20. Kondratyuk N. Formation of sunflower produc-
tion efficiency in the agricultural enterprises [Electronic re-
source] / N. Kondratyuk // Agricultural and Resource
Economics : International Scientific E-Journal. — 2015. —
Vol. 1. — No. 1. — Р. 14—22. — Mode of access : www.are-
journal.com.
21. Іванилова О. А. Методологічні підходи до під-
вищення ефективності виробництва на інноваційній
основі [Електронний ресурс] / О. А. Іванилова // Ефе-
ктивна економіка. — 2011. — № 8. — Режим доступу :
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=667.
22. Економічна теорія : Політекономія : підруч-
ник / за ред. В. Д. Базилевича. — 5-те вид., стер. — К. :
Знання-Прес, 2006. — 615 с.
23. Антонюк Л. Л. Інновації : теорія, механізм
розробки та комерціалізації : моногр. / Л. Л. Антонюк,
А. М. Поручник, В. С. Савчук. — К. : КНЕУ, 2003. —
394 с.
24. Поліщук Н. В. Види ефектів інноваційної ді-
яльності підприємств [Електронний ресурс] /
Н. В. Поліщук. — Режим доступу : http://www.rus
nauka.com/1_NIO_2011/Economics/78180.doc.htm.
25. Зянько В. В. Методологічний підхід до оці-
нювання економічного ефекту інноваційної діяльності
малого підприємництва [Електронний ресурс] /
В. В. Зянько, С. В. Крива // Ефективна економіка. —
2011. — № 6. — Режим доступу : http://www.economy.
nayka.com.ua/?op=1&z=586.
26. Капица С. П. Синергетика и прогнозы буду-
щего / С. П. Капица, С. П. Курдюмов, Г. Г. Мали-
нецкий. — М. : Эдиториал УРСС, 2001. — 283 с.
27. Ілляшенко С. М. Інноваційний менеджмент :
підручник / С. М. Ілляшенко. — Суми : Університет-
ська книга, 2010. — 334 с.
О. А. Богуцька
канд. екон. наук,
Я. С. Брюховецький
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ОЦІНКА РІВНЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ
У ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ З ПОЛІТИКОЮ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ
ТА МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Постановка проблеми. Інвестиційна та іннова-
ційна активність виступає одним з основних факторів
конкурентоспроможності підприємства та економіч-
ного зростання країни. Необхідність освоєння новіт-
ніх технологій, що дозволяє виробляти наукоємну
продукцію, потребує відповідного фінансування.
Проте інвестиційна активність підприємства може
стати базою для розширення інноваційних процесів у
майбутньому. Без інноваційної активності немає інве-
стиційної і навпаки, тому слід розглядати ці категорії
у взаємозв’язку.
Освоєння новітніх технологій на промислових
підприємствах неможливо без інвестицій в інтелекту-
алізацію праці їх персоналу. Тому оцінку рівня інвес-
тиційно-інноваційної активності промислових під-
приємств доцільно проводити у взаємозв’язку із полі-
тикою їх інтелектуалізації із використанням прямих та
непрямих результуючих показників функціонування
підприємств, що характеризують здійснення ними
інноваційної діяльності із залученням знань, інформа-
ції, інтелектуального капіталу тощо.
Аналіз досліджень і публікацій. Дослідження проб-
лем забезпечення інвестиційно-інноваційної активно-
сті промислових підприємств базується на працях віт-
чизняних та зарубіжних вчених. Аналізу понять та
оцінці рівня інвестиційної та інноваційної і активно-
сті, мотивації інтелектуальної праці на підприємстві
присвячено багато робіт, проте ці категорії як правило
розглядаються окремо.
О.В. Раєвнєва та Л.В. Гриневич [1], проводили
оцінку інвестиційно-інноваційної активності держави
із використанням статистичного інструментарію оцін-
|