Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні

Проаналізовано роль, тенденції та чинники розвитку лакофарбового виробництва. Досліджено сучасні проблеми і перспективи стратегічного розвитку лакофарбового сектору в Україні. Зроблений висновок про необхідність комбінування традиційних і інноваційних стратегій та важливість екологічного імперативу...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Маслош, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2017
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Менеджмент
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123128
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні / О.В. Маслош // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 1 (47). — С. 101–105. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123128
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1231282017-08-30T03:02:52Z Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні Маслош, О.В. Менеджмент Проаналізовано роль, тенденції та чинники розвитку лакофарбового виробництва. Досліджено сучасні проблеми і перспективи стратегічного розвитку лакофарбового сектору в Україні. Зроблений висновок про необхідність комбінування традиційних і інноваційних стратегій та важливість екологічного імперативу для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва лакофарбової продукції. Проанализированы роль, тенденции и факторы развития лакокрасочного производства. Исследованы современные проблемы и перспективы стратегического развития лакокрасочного сектора в Украине. Сделан вывод о необходимости комбинирования традиционных и инновационных стратегий и важности экологического императива для повышения конкурентоспособности отечественного производства лакокрасочной продукции. This article analyzes the role, trends and factors of developing paint and varnish production. The modern problems and prospects of the strategic development of paint sector in Ukraine are investigated. It was concluded that it is necessary to combine traditional and innovative strategies and the importance of the ecological imperative to increase the competitiveness of domestic paint and varnish production. 2017 Article Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні / О.В. Маслош // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 1 (47). — С. 101–105. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123128 330.3:667(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент Менеджмент
spellingShingle	Менеджмент Менеджмент Маслош, О.В. Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні Економічний вісник Донбасу
description	Проаналізовано роль, тенденції та чинники розвитку лакофарбового виробництва. Досліджено сучасні проблеми і перспективи стратегічного розвитку лакофарбового сектору в Україні. Зроблений висновок про необхідність комбінування традиційних і інноваційних стратегій та важливість екологічного імперативу для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва лакофарбової продукції.
format	Article
author	Маслош, О.В.
author_facet	Маслош, О.В.
author_sort	Маслош, О.В.
title	Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні
title_short	Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні
title_full	Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні
title_fullStr	Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні
title_full_unstemmed	Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні
title_sort	сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в україні
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Менеджмент
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123128
citation_txt	Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні / О.В. Маслош // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 1 (47). — С. 101–105. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT maslošov sučasnípitannâstrategíčnogorozvitkulakofarbovogovirobnictvavukraíní
first_indexed	2025-07-08T23:06:55Z
last_indexed	2025-07-08T23:06:55Z
_version_	1837121948164816896
fulltext	О. В. Маслош 101 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 УДК 330.3:667(477) О. В. Маслош, кандидат хімічних наук, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк СУЧАСНІ ПИТАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ЛАКОФАРБОВОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ Постановка проблеми. Ще за радянських ча- сів переважну частку вітчизняної хімічної промис- ловості становлять великі виробництва базової хімі- чної продукції, добрив та азотних сполук. Проте їх- ній потенціал поступово вичерпується, а процеси модернізації техніко-технологічної бази відбува- ються дуже повільно. Проблеми низької технологіч- ної конкурентоспроможності виробництва в останнє десятиліття посилилися питаннями їхнього сиро- винного забезпечення. Вказану проблему добре позначено у статті М.М. Якубовського та В.І. Ляшенка [1, с. 195]: «Пріоритет надаємо експортоорієнтованому вироб- ництву азотних добрив, сировиною для яких є при- родний газ, що закуповується за імпортом. Водно- час майже нічого не робиться для розвитку таких важливих для економіки і суспільства хімічних ма- теріалів, як органічні хімічні сполуки, фармацевти- чні препарати, дубильні екстракти та барвники, кос- метичні препарати, полімерні матеріали, хімічні во- локна та ін.». Підтримуючи вказану точку зору, ав- тор вважає виробництво лаків і фарб одним із тих сегментів хімічної галузі, який має значний потен- ціал і стратегічні перспективи розвитку та може певною мірою компенсувати втрати в основній хі- мії. Отже, вивчення сучасного стану, проблем і пер- спектив розвитку лакофарбового виробництва (ЛФВ) в Україні становить актуальне науково-прак- тичне завдання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різ- ні напрями стратегічного розвитку хімічної промис- ловості України та основних виробників хімічних продуктів розглядалися у наукових публікаціях низки вчених і фахівців, серед яких варто назвати І.І. Павленко [2], П.Г. Перерву [3, 4], А.М. Ткаченко і А.М. Вакуліч [5], Г.З. Шевцову [6, 7], О.О. Шубіна [8] та ін. [9, 10]. У контексті даного дослідження не- обхідно виділити роботи [5, 10], де вивчено зміст та шляхи забезпечення реалізації стратегії сталого роз- витку хімічного виробництва та визначено окремі напрями його екологізації. Значно менше уваги у сучасних дослідженнях приділяється економіці окремих сегментів хімічної промисловості, зокрема виробництву лаків та фарб. Можна згадати ряд робіт, присвячених проблемам структуризації та функціонування українського ринку лакофарбових матеріалів [8, с. 193-196; 11- 16], проте проблеми стратегічного розвитку власне ЛФВ залишаються недостатньо опрацьованими і по- требують поглиблення саме цього аспекту науко- вого пошуку. Метою дослідження є аналіз сучасних тенден- цій, чинників та проблем розвитку лакофарбового сектору хімічної промисловості і визначення перс- пективних напрямків його стратегічного розвитку. Виклад основного матеріалу дослідження. ЛФВ має певні особливості, які визначають специ- фіку його економіки, організації й управління: так чи інакше споживачами лакофарбової про- дукції (ЛФП) є кожна людина та кожне підприєм- ство, бо вона застосовується майже в усіх сферах – від побуту до машинобудування, деревообробної і меблевої галузей, будівництва та різних високотех- нологічних сфер, тож попит на неї є стійким та ви- сокоеластичним; ЛФП має, як правило, подвійне призначення (декоративне та захисне), а її конкурентоспромож- ність визначається чималою кількістю властивостей і характеристик; залежність попиту на ЛФП від стану та дина- міки сфер-споживачів обумовлює ярко виражені се- зонні коливання її виробництва (рис. 1); асортимент ЛФП зараз налічує близько 2,5 тис. найменувань і далі розширюється завдяки зрос- танню вузькоспеціалізованих та високотехнологіч- них пропозицій; виробниками ЛФП є підприємства різного масштабу та організаційно-правового статусу, які мають різні ринкові стратегії, виробничі умови та моделі конкурентоспроможності продукції; виробництво і споживання ЛФП може бути екологічно небезпечним, як для людини, так і для навколишнього середовища, тож закономірною є підвищена увага до питань їх якості і безпечності. За даними Держстатистики України, які не вра- ховують тимчасово окуповані території АР Крим та частину зони проведення АТО, починаючи з 2012 р. у ЛФВ спостерігалася спадна динаміка, яка нато- мість була меншою за загальний рівень падіння у хі- мічному виробництві (табл. 1), що підтверджує на- явність певного усталеного внутрішнього ринко- вого потенціалу цього сектору. За підсумками 2016 р., окрім зростання вироб- ництва ЛФП на 17,6%, були зафіксовані й інші по- зитивні результати: обсяг реалізації фарб, лаків і по- дібної продукції, друкарської фарби та мастик ста- О. В. Маслош 102 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 новив майже 4 млрд грн (+19,7% до 2015 р.), частка сектору у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції зросла до 7,1%. Отже, попри загальну стагнацію хімічної промисловості лакофарбове ви- робництво демонструє ознаки відновлення і може стати однією з «точок» її зростання. Утім, державна стратегія розвитку хімічного комплексу і, зокрема, його лакофарбового сегменту, відсутня. Розвиток ЛФВ зараз визначається виключно ринковими про- цесами, які спричиняють певні дисбаланси й не за- безпечують умов для якнайповнішої реалізації його потенціалу. Рис. 1. Динаміка виробництва ЛФП по місяцях 2016 р. Таблиця 1 Індекси хімічної продукції у 2011-2016 рр., % до попереднього року Види діяльності 2011 2012 2013 2014 2015 2016 За період 2011-2016 Виробництво хімічних речо- вин і хімічної продукції 128,0 96,0 80,7 85,8 84,8 101,1 72,9 у тому числі виробництво фарб, лаків і подібної продук- ції, друкарської фарби та мас- тик 103,9 97,4 94,6 92,7 81,1 117,6 84,6 Складено за даними: [17]. На основі вивчення й узагальнення маркетинго- вих, статистичних, аналітичних та технологічних матеріалів у галузевих фахових виданнях, вироб- ничо-комерційної та інноваційної практики провід- них виробників ЛФП було визначено основні детер- мінуючі чинники та напрямки їхнього впливу на розвиток ЛФВ. Результати дослідження системати- зовано у табл. 2. З метою подальшого визначення стратегічних орієнтирів розвитку сектору фактори окремо дифе- ренційовано як системні та ситуативні. Вектор впливу кожного фактору має відповідне позна- чення: «↑» – позитивний, або чинник розвитку; «↓» – негативний, або гальмуючий чинник; «↕» – рі- зноспрямовані впливи чиннику. Останній варіант, на думку автора, більшою мірою стосується наслід- ків дії основних системних факторів зовнішнього характеру. Цей двоїстий вплив виявляється в тому, що сучасні процеси у світовому ЛФВ спричиняють певні загрози для внутрішнього виробника, але, водночас, при активній інноваційній, виробничій і ринковій стратегіях, надають йому нові можливості для пошуку власних ніш у різних товарних сегмен- тах і на різних ринках. Основні сучасні напрями розвитку ЛФВ пов’язані з підвищенням їх технологічності, еконо- мічності, безпечності та зниженням негативного впливу на навколишнє середовище. Рис. 1, 2 відо- бражають один із таких напрямів – скорочення частки ЛФП на основі органічних розчинників на користь водно-дисперсних фарб. Іншим напрямком екологізації виробництва й споживання ЛФП є за- стосування порошкових покриттів. Активно у світі розвиваються і суміжні іннова- ційні напрями ЛФВ: енергозберігаючі та маловід- ходні технології, виготовлення протекторних пок- риттів та матеріалів зі спеціальними властивостями 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Фарби та лаки на основі акрилових або вінілових полімерів, у водному середовищі, тис.т Фарби та лаки на основі поліефірів, акрилових і вінілових полімерів, у неводному середовищі; розчини, тис.т О. В. Маслош 103 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 (для оборонної, авіаційної, суднобудівної, нафтога- зової, хімічної галузей). Зрозуміло, що у теперішніх українських реа- ліях зруйнованої системи інноваційної підтримки хімічного виробництва не можна розраховувати на повноцінну інноваційну стратегічну перспективу розвитку вітчизняного лакофарбового сектору. Од- нак цілком можливо говорити про певні ринкові ніші, які треба шукати суб’єктам галузі з урахуван- ням власного виробничо-інвестиційного потенці- алу, нетипових потреб окремих груп споживачів та науково-технологічного заділу вітчизняних науков- ців. Таблиця 2 Оцінка впливу сучасних чинників на розвиток лакофарбового виробництва в Україні Зовнішні чинники Внутрішні чинники Системні чинники  Стійке зростання попиту на світовому ринку (↑)  Інтенсивне оновлення асортименту та застосу- вання стратегії диференціації продукції (↕)  Підвищення специфічних вимог: експлуатацій- них, технічних, декоративних (↕)  Посилення екологічних норм та вимог до еконо- мічності (↕)  Розвиток сегменту «інтелектуальної» багато- функціональної ЛФП (↕)  Участь іноземного капіталу (↑)  Усталений внутрішній попит у споживчому сегменті (↑)  Значна кількість виробників і висока конкуренція (↑)  Висока частка нових виробничих потужностей (↑)  Обмеженість власної сировинної бази і залежність від імпортних компонентів (↓)  Недостатнє впровадження сучасних технологій і асорти- менту, стандартів якості та екологічної безпеки (↓)  Відсутність системної підтримки національних вироб- ників (↓)  Відсутність цілісної галузевої інноваційної системи (↓) Ситуативні чинники  Зростання цін на імпортні складові собівартості (↓)  Збереження високого потенціалу іноземного ін- вестування у виробництва сектору (↑)  Лібералізація торгівлі в рамках Угоди про асоці- ацію між Україною та Європейським Союзом (↕)  Вихід з українського ринку окремих провідних виробників ЛФП (↓)  Падіння платоспроможного попиту та його концентра- ція в економ сегментах ринку (↓)  Стабілізація і певне зростання внутрішнього попиту в індустріальному сегменті (↑)  Збільшення контрафактної продукції (↓)  Упровадження світових стандартів і зростання експорту в окремих сегментах ЛФВ (↕)  Активізація процесів перепродажу активів у ЛФВ (↕) Авторська розробка. Рис. 2. Виробництво основної ЛФП у 2011-2016 рр. У цьому аспекті варто звернути увагу на ре- зультати досліджень технічних, технологічних, рин- кових, комерційних та інших питань розвитку лако- фарбового сегменту, які проводять фахівці НТУУ «Київський політехнічний інститут», НТУ «Харків- ський політехнічний інститут», Київського націона- льного торговельно-економічного університету, Українського державного хіміко-технологічного університету, Інституту хімічних технологій Cхід- ноукраїнського національного університету. Напри- клад, серед інноваційних пропозицій останнього можна назвати розробку полімерних пігментів на 0 20 40 60 80 100 120 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Фарби та лаки на основі поліефірів, акрилових і вінілових полімерів, у неводному середовищі; розчини, тис. т Фарби та лаки на основі акрилових або вінілових полімерів, у водному середовищі, тис. т О. В. Маслош 104 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 основі алкідних смол [18], яка дозволяє покращити ряд техніко-економічних показників виробництва фарб та їх експлуатаційні властивості. Наступний стратегічний вектор розвитку інду- стрії лаків і фарб пов'язаний зі значною увагою сус- пільства до екологічних аспектів, особливо сто- совно використання летких органічних сполук, важ- ких металів та інших шкідливих речовин. Важливість екологічного імперативу добре ро- зуміють вітчизняні виробники. Місія Асоціації ук- раїнських виробників лакофарбової продукції пе- редбачає, зокрема, «сприяння підвищенню ефектив- ності функціонування лакофарбової галузі шляхом розроблення, обговорення, внесення пропозицій щодо реалізації програм і послуг, які забезпечують прихильність галузі до охорони навколишнього се- редовища, управління обігом лакофарбової продук- ції, захисту здоров’я і безпеки споживачів, а також до розвитку науки та техніки» [19]. Водночас стратегічні перспективи розвитку ЛФВ у цьому напрямку стикаються з проблемою па- діння платоспроможного попиту та його переміщен- ням до економ сегментів ринку. Українські вироб- ники змушені вирішувати складне і суперечливе завдання: збільшення обсягів виробництва дешев- шої ЛФП при наданні їй якісних та екологічно без- печних властивостей дорожчої продукції. Завдання ускладнюється тим, що якісна екологічно безпечна ЛФП має завелику вартість та її зменшення, зазви- чай, відбувається за рахунок використання у вироб- ництві дешевої небезпечної сировини з утратою еко- логічної якості. Утім, розвиток українського виробництва фарб і лаків має відбуватися у загальносвітовому тренді, який полягає у зростанні екологічно безпечної ЛФП і запровадженні жорсткіших екологічних вимог. Важливу роль у просуванні концепції екологізації мають відігравати інструменти підвищення інфор- мованості і плекання екологічної культури спожи- вання, зокрема соціальна реклама. Треба формувати образ сучасного відповідального споживача, який розуміє необхідність сплачувати додаткову вартість за високоякісну, екологічно чисту та безпечну про- дукцію. У більш широкому сенсі мова йде про один з напрямків імплементації парадигми «зеленого маркетингу» [20]. В основі окреслених стратегічних напрямів ле- жить загальна ідея залучення інноваційних складо- вих потенціалу сектору та задоволення новітніх по- треб спеціалізованих сегментів ринку. Натомість, основні обсяги попиту українських споживачів ЛФП (передусім, сегменти непрофесійного декора- тивного використання, а також професійного вико- ристання при реалізації інфраструктурних проектів за рахунок бюджетного фінансування) орієнтуються на цінові характеристики і сконцентровані в сегмен- тах «економ» і «субеконом». Отже, як і раніше, од- нією з базових стратегій вітчизняного виробництва фарб і лаків має залишатися стратегія низьких ви- трат. Головною проблемою тут є обмеженість влас- ної сировинної бази і висока залежність від цінових коливань на імпортні компоненти. У цій ситуації ре- зерви скорочення собівартості ЛФП варто шукати на шляху впровадження технологічних нововве- день, які дозволяють зменшити матеріало- й енерго- ємність виробництва, покращити показники техно- логічних процесів і якості продукції. Так, напри- клад, при використанні розроблених нами полімер- них пігментів [18] у виробництві будь-яких фарб (алкідних, пентафталевих, водоемульсійних тощо) виключається застосування диспергаторів, що до- зволяє економити час на технологічні операції, ско- рочувати питомі витрати води та електроенергії. По- ліпшення маслоємності пігментів сприяє змен- шенню витрат масла на виготовлення фарб і зміц- нює зносостійкість лакофарбових покриттів. Висновки. Лакофарбове виробництво є сучас- ним сектором української хімічної промисловості, який зберігає достатній ринковий потенціал, демон- струє високі темпи відновлення і має видимі перс- пективи розвитку. Виявлено сучасні проблеми, тенденції і детер- мінуючі чинники розвитку ЛФВ. Аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів засвідчив їх різноспрямований вплив і довів, що основні рушійні сили галузевого виробництва сконцентровані у світових ринкових і інноваційних трендах. Показано, що у сучасних умовах стратегічний розвиток українського ЛФВ має орієнтуватися на гнучке застосування і комбінування декількох тра- диційних і інноваційних стратегій: низьких витрат, патієнтної (нішової) та екологізації виробництва. Подальші дослідження в окресленому напрям- ку будуть пов’язані з пошуком шляхів реалізації концепції екологізації лакофарбового виробництва з урахуванням світових тенденцій, ринкового попиту та технологічних інновацій. Література 1. Якубовський М. М. Модернізація еконо- міки промислових регіонів: спроба концептуалізації / М. М. Якубовський, В. І. Ляшенко // Вісник еконо- мічної науки України. – 2016. – № 1. – С. 188 – 195. 2. Павленко І. І. Оцінка потенціалу підвищення конкурентоспроможності підприємств хімічної про- мисловості / І. І. Павленко // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності : зб. наук. праць : у 2-х вип. / ПДТУ. – Маріуполь, 2015. – Вип. 2 (12), Т. 3. – С. 8-13. 3. Перерва П. Г. Фор- мування стратегії розвитку підприємств хімічної промисловості / П. Г. Перерва // Вісник Національ- ного технічного університету «ХПІ». Серія: Техніч- ний прогрес та ефективність виробництва. – 2013. – О. В. Маслош 105 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 № 21. – С. 112 – 119. 4. Перерва П. Г. Антикризовий механізм санації та реструктуризації підприємств хі- мічної промисловості / П. Г. Перерва, В. Л. Товаж- нянський // Вісник Національного технічного уніве- рситету «ХПІ». Сер. : Технічний прогрес та ефекти- вність виробництва. – 2013. – № 20. – С. 76 – 85. 5. Ткаченко А. М. Стратегія екологічно спрямова- ного інноваційного розвитку хімічної галузі / А. М. Ткаченко, А. М. Вакуліч // Економіка промислово- сті. – 2014. – № 2. – С. 34 – 41. 6. Шевцова Г. З. Трансформація концептуальних підходів до управ- ління розвитком хімічної промисловості в контексті неоіндустріалізації / Г. З. Шевцова // Економіка та право. – Серія: економічна. – 2016. – № 2 (44). – С. 146 – 156. 7. Shevtsova A. Z. Organized synergy as an imperative of integration strategies (based on the study of Russian chemical and petrochemical holdings) / A. Z. Shevtsova // Економіка промисловості. – 2014. – № 1 (65). – С. 118 – 126. 8. Шубін О. О. Хі- мічна промисловість України: економічні трансфор- мації та перспективи: моногр. / О. О. Шубін. // Дон. нац. ун-т економіки і торгівлі імені М. Туган-Бара- новського. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – 628 с. 9. Гавриш О. А. Стратегія розвитку хімічної проми- словості / О. А. Гавриш, Д. Присяжнюк // Сучасні проблеми економіки і підприємництво : зб. наук. праць. – 2012. – Вип. 10. – С. 12 – 16. 10. Олешко В.В. Місія та цілі стратегії сталого розвитку підпри- ємств хімічної галузі / В. В. Олешко // Агросвіт. – 2015. – № 9. – С. 60 – 64. 11. Золотарьова О. Тен- денції розвитку ринку лакофарбових матеріалів / О. Золотарьова // Товари і ринки. – 2010. – № 2. – С. 21 – 27. 12. Мережко Н. Ринок лакофарбових ма- теріалів в Україні / Н. Мережко, Р. Домніченко // То- вари і ринки. – 2011. – № 2. – С. 5 –12. 13. Клевчук О. Г. Сучасний ринок лакофарбових матеріалів / О. Г. Клевчук // Вісник Чернівецького торговельно- економічного інституту. Економічні науки. – 2013. – Вип. 2. – С. 362 – 367. 14. Василенко О. Ринок ла- кофарбових матеріалів в Україні і його характерис- тика / О. Василенко, Е. Каражія // Науковий вісник Одеського національного економічного універси- тету. – 2014. – № 9. – С. 199 – 202. 15. Гут Л. В. Осо- бливості розвитку ринку лакофарбової продукції в Україні / Л. В. Гут, Г. В. Банах // Молодий вчений. – 2014. – № 6. – С. 104 – 109. 16. Бондаренко С. Рынок ЛКМ Украины: итоги проблемы и ожидания / С. Бо- ндаренко // Капитальное строительство. – 2017. – № 1. – С. 26 – 35. 17. Індекси промислової продукції за видами промислової діяльності у 2011-2016 роках / Державна служба статистики України [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/. 18. Маслош В. З. Полимерные пигменты на основе алкидных смол / В. З. Маслош, Н. Н. Алек- сеева, О. В. Маслош, Г. А. Клименко // Восточно- Европейский журнал передовых технологий. – 2012. – № 6/6. – С. 44 – 47. 19. Асоціація українських ви- робників лакофарбової продукції [Електронний ре- сурс] / Офіційний сайт Асоціації українських виро- бників лакофарбової продукції. – Режим доступу: http://auvlp.org.ua/. 20. Мальчик М. В. Парадигма формування та розвитку «зеленого маркетингу» в сучасних умовах / М. В. Мальчик, О. В. Мартинюк // Вісник економічної науки України. – 2015. – № 2. – С. 59 – 62. Маслош О. В. Сучасні питання стратегіч- ного розвитку лакофарбового виробництва в Ук- раїні Проаналізовано роль, тенденції та чинники розвитку лакофарбового виробництва. Досліджено сучасні проблеми і перспективи стратегічного роз- витку лакофарбового сектору в Україні. Зроблений висновок про необхідність комбінування традицій- них і інноваційних стратегій та важливість еколо- гічного імперативу для підвищення конкуренто- спроможності вітчизняного виробництва лакофар- бової продукції. Ключові слова: хімічна промисловість, лако- фарбові матеріали, виробництво, розвиток, страте- гія, продукція, ринок. Маслош О. В. Современные вопросы страте- гического развития лакокрасочного производ- ства в Украине Проанализированы роль, тенденции и факторы развития лакокрасочного производства. Исследо- ваны современные проблемы и перспективы страте- гического развития лакокрасочного сектора в Укра- ине. Сделан вывод о необходимости комбинирова- ния традиционных и инновационных стратегий и важности экологического императива для повыше- ния конкурентоспособности отечественного произ- водства лакокрасочной продукции. Ключевые слова: химическая промышленность, лакокрасочные материалы, производство, развитие, стратегия, продукция, рынок. Maslosh O. V. Modern issues of the strategic development of paint and varnish production in Ukraine This article analyzes the role, trends and factors of developing paint and varnish production. The modern problems and prospects of the strategic development of paint sector in Ukraine are investigated. It was con- cluded that it is necessary to combine traditional and in- novative strategies and the importance of the ecological imperative to increase the competitiveness of domestic paint and varnish production. Keywords: chemical industry, paint materials, pro- duction, development, strategy, product, market. Стаття надійшла до редакції 10.02.2017 Прийнято до друку 22.03.2017

Сучасні питання стратегічного розвитку лакофарбового виробництва в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси