Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Швайка, М.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові повідомлення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123164
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі / М.А. Швайка // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 1 (23). — С. 221–226. — Бібліогр.: 62 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123164
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1231642017-09-01T16:59:05Z Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі Швайка, М.А. Наукові повідомлення 2013 Article Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі / М.А. Швайка // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 1 (23). — С. 221–226. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123164 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові повідомлення Наукові повідомлення
spellingShingle	Наукові повідомлення Наукові повідомлення Швайка, М.А. Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі Вісник економічної науки України
format	Article
author	Швайка, М.А.
author_facet	Швайка, М.А.
author_sort	Швайка, М.А.
title	Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі
title_short	Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі
title_full	Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі
title_fullStr	Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі
title_full_unstemmed	Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі
title_sort	фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Наукові повідомлення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123164
citation_txt	Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі / М.А. Швайка // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 1 (23). — С. 221–226. — Бібліогр.: 62 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT švajkama fínansovoekonomíčnakrizakraínêvrosoûzutaíívplivnaudoskonalennâcíêínedoveršenoíbudívlí
first_indexed	2025-07-08T23:09:23Z
last_indexed	2025-07-08T23:09:23Z
_version_	1837122101151006720
fulltext	2212013/№1 Все людство страждає від жахливої глибокомасш- табної фінансово-економічної кризи, яка є першою в історії людства. Науково-технічний прогрес, розвиток інформа- ційних технологій, стрімке зростання швидкості пере- сування людей, товарів, послуг, інформації, фінансових капіталів — це все те, що максимально сприяло глоба- лізації світової економіки. У поєднанні з істотними змі- нами у функціонуванні валютно-фінансових відносин глобалізація світової економіки не могла не призвести до надзвичайно потужних зсувів усієї міжнародної еко- номічної системи. У цих умовах дедалі чіткіше вимальовується невід- повідність існуючої міжнародної валютної системи ви- могам часу і потреба її докорінної зміни. В умовах глоба- лізованої економіки існує гостра потреба у формуванні принципово іншої міжнародної валютної системи, яка не буде прив’язана до грошової одиниці однієї країни чи групи країн. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі світова еліта назвала справжню причину про- блем сучасності. У всьому винен… капіталізм. Боргова криза в країнах валютного альянсу зали- шається головною загрозою для світової стабільності. На старому континенті досі немає спільної позиції щодо подолання труднощів. Тому всі їхні дії зводяться до дис- кусій про розмір стабілізаційного фонду та необхідності посилення бюджетної політики в Єврозоні, яка є най- слабшою ланкою капіталістичної системи. Уперше на такому високому рівні було всерйоз озвучено, що корінь зла в самій системі господарювання. Це проявляється в паразитичному споживанні, марнотратстві, несправедливому розподілі матеріаль- них благ, при створенні перешкод для розвитку про- дуктивних сил, підпорядкуванні всіх цілей і завдань сус- пільного розвитку лише збагаченню товстосумів, тобто отриманню прибутку. Тоді як одна частина населення не може задовольнити своїх елементарних потреб, інша транжирить народногосподарські ресурси, паразитує. Дивно, але на святе зазіхнули не якісь ліві, а самі мільярдери, які завдяки існуючій капіталістичний сис- темі і заробили свої статки. Серед них — і один з най- багатших людей планети Джордж Сорос, який вже про- понував владі підвищити податки для заможних людей, і український магнат Віктор Пінчук. Останній закликав бізнесменів поставити перед собою подвійне завдання: забезпечувати і максимальні доходи, і «справедливий розподіл багатств». Деякі експерти вважають, що зростаючий дисба- ланс у розподілі матеріальних ресурсів цілком здатний повернути назад розвиток світової економіки і, відпо- відно, їх власного бізнесу. Багаті, які мають великі можливості, постійно штовхають вартість життя вгору. Бідний прошарок на- селення, що не бажає віддавати хоча б мінімальний рі- вень добробуту, вимагає від роботодавця відповідного зростання зарплат. Якщо компанія втягується в подібні перегони, то пускає свої гроші на проїдання і стає за- лежною від банків. Не лише політики, а й науковці не могли запропонувати альтернативи. То й яка вона може бути? Комунізм? Ленінсько-сталінський варіант по- будови щасливого суспільства за допомогою терору і репресій настільки дискредитував ідею створення сус- пільства рівності і братерства, що прогнилий капіталізм видається справжнім раєм. Капіталізм звичайно має безліч недоліків, але це краще з того, що є на сьогоднішній день. Багато хто зійшовся на думці, що для виходу з без- вихідної ситуації необхідно терміново оновити існуючу економічну модель. У західної моделі вільного ринку залишилося три-чотири роки для того, щоб змінити- ся. Якщо не змінимося, то скоро програємо… За зразок для наслідування може бути Китай, який демонструє величезний потенціал навіть у нинішній складний час. Величезних економічних успіхів Китай досяг не завдя- ки запровадженню ринкової саморегуляції, а суворого державного регулювання. Для китайців головне — праг- матичність. Підприємства та сервісні організації в азіат- ській країні створюють реально популярні всюди у світі товари та послуги і виставляють за них найвигідніші для покупця ціни. Зараз азіати, і не тільки Китай, але й Індія та інші, почали освоювати Африку, масово створюючи там підприємства та облаштовуючи соціальні структури. Численні саміти країн Євросоюзу, присвячені вря- туванню ЄС і світу, перетворились у рутинну говориль- ню і нескінченний ряд намірів здійснювати якійсь дії, яких у підсумку ніхто здійснювати не спішить. Арсенал засобів боротьби з кризою в ЄС як і в усьому світі не- великий і складається з двох позицій: по-перше, друку- вання нових грошей і намагання з їх допомогою здолати економічні труднощі, що нагадує спробу гасити пожежу бочками бензину, що привело до розкручування інфля- ційної спіралі, по-друге, заходів суворої економії і ско- рочення соціальних виплат, що провокує шалений опір широких верств населення. Найвидатніші вчені (наприклад, Ж. Атталі та Дж. Стігліц), а також світові лідери «вісімки» і «великої двадцятки» на своїх самітах засудили цей згубний курс розвитку, сформульований у Вашингтонському кон- сенсусі. Не може бути ладу у світовій фінансовій систе- мі, паралізувати яку можуть навіть такі малі країни, як Кіпр та Греція, своїми величезними боргами, залізши до спільного гаманця. Нобелівський лауреат Дж. Стігліц, який нині очо- лює створену рішенням 63-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН цільову групу високого рівня для аналізу ниніш- ньої фінансової кризи, вбачає джерела глобальної кризи в захопленні дерегулюванням, яке підігріло ринковий фундаменталізм і Уолл Стріт. М. А. Швайка академік АЕН України м. Київ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА КРИЗА КРАЇН ЄВРОСОЮЗУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА УДОСКОНАЛЕННЯ ЦІЄЇ НЕДОВЕРШЕНОЇ БУДІВЛІ ШВАЙКА М. А. 222 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Інформаційні повідомлення з усіх кутків планети свідчать про те, що ми живемо в час великих змін світо- вої системи. Навіть колишній Папа Римський Бенедикт XVI вважає, що глобальна фінансова система потребує реформування. Про гостру потребу докорінної зміни світового господарства, його глибокого реформування говорять підсумки роботи від 25 до 29 січня 2012 р. 42-го Всесвіт- нього економічного форуму в Давосі, гаслом якого було «велика трансформація — формування нових моделей». Якщо перекласти на «нормальну» мову, завданням цьо- горічного форуму була спроба зменшити дедалі більшу прірву між світовими лідерами та різними суспільними групами. Головними темами порядку денного були єв- ропейська фінансова боргова криза, соціальний неспо- кій у різних регіонах світу. Учасники форуму наголошу- вали, що наявні системи управління та ведення бізнесу потребують радикального їх реформування. Капіталізм у нинішній формі не задовольняє людство. З фінансової кризи 2009 р. не було зроблено належних висновків. Є негайна потреба глобальної трансформації. Відчайдуш- но шукаються в усьому світі постаті, які здатні запропо- нувати такі вирішення. Криза невпинно старіючого партнера «Старого світу», який спочатку віддав Сполученим Штатам роль світового генератора ідей і технологій, згодом дозволив завалити свої ринки китайським ширвжитком, сісти на російську газову голку, допустив приватизувати світо- ву грошову систему, зробити долар світовою резервною валютою, а США — світовим емісійним центром. В постійному падінні перебуває євро, а саме існу- вання європейського співтовариства перебуває під за- грозою. Безконечні зустрічі лідерів Єврозони, особли- во лідерів Франції і Німеччини з приводу вироблення нових правил бюджетної дисципліни, суперечливого податку на фінансові транзакції, необхідності внесення змін до угоди про функціонування ЄС, протягом трива- лого часу залишаються безрезультатними. Німеччина наполягає на запроваджені податку на фінансові операції на всій території ЄС. Британський уряд виступає рішуче проти запровадження податку на фінансові операції, оскільки Лондон є основним фі- нансовим центром Європи, світовим спекулянтом де здійснюється 80–90 % таких фінансових трансакцій. Лондонський Сіті за задумом Ангели Меркель повинен стати фінансовим донором Єврозони, хоч сама Велика Британія до неї не входить. Саме Британський прем’єр не підтримав рішення лідерів ЄС, спрямовані на захист євро на дводенному саміті Європейського Союзу, що завершився безрезультатно в Брюсселі 9 грудня 2011 р. Саме демарш Лондона в особі прем’єр-міністра Вели- кої Британії Девіда Кемерона заблокував спільну про- позицію Франції та Німеччини про внесення поправок до установчих документів ЄС, оскільки вони «не відпо- відають» національним інтересам його країни. Бояться повторення теперішньої боргової кризи. Де з Англією можна створити Євроуряд? Серед запропонованих єв- ропейськими країнами заходів передбачається ще біль- ша інтеграція фінансових систем та суворіша бюджетна дисципліна, зміцнення єдиної європейської валюти — євро, якій загрожує крах. Треба регулювати грошовий обіг і грошові відносини в усіх країнах тому, що їх не- впорядкованість в одних країнах призводить до втрат в інших країнах. Грошовий обіг — це з’єднані судини, через які грошові потоки з одних країн перекидаються в інші країни. Також пропонується переглянути засади формування ЄС. Необхідно створити в Європі бюджет- ний союз, суворо регулювати основні принципи політи- ки європейських країн, що входить в Єврозону. Уже на перших самітах Великої двадцятки прозву- чали гіркі слова про крах світового економічного поряд- ку і про непридатність в сучасних умовах Вашингтон- ського консенсусу, який базується, як відомо, на ідеях неолібералізму. Було визнано, що негативні ризики гло- балізації можна усунути лише шляхом посилення регу- лювання економіки з боку усього міжнародного співто- вариства в інтересах усіх її учасників і безперебійного розвитку світової економіки. Коли у квітні 2009 р. британський прем’єр і гос- подар чергової зустрічі «двадцятки» заявив про кінець Вашингтонського консенсусу, це було не більше, ніж доконаний факт. Найбільшу активність у реформуванні світової економіки виявляє Франція, яка з 12 листопада 2010 р. заступала на посаді голови фінансової «двадцятки», за- лишаючись керівником «вісімки». Франція досить кри- тично оцінює сучасну ситуацію у світі. Головні її висно- вки: 1. Необхідно «створювати капіталізм з основ». 2. Треба переглянути діючу модель економічної системи і поступово перейти до регульованого капіта- лізму. Cвіту потрібна ринкова соціальна модель. 3. Без втручання держави все розвалилось би. 4. Панує думка, що ринок правий завжди. Це по- родило світ, де все віддавалось фінансовому капіталу і майже нічого трудящим… 5. Породило капіталізм, у якому було нормально грати з чужим капіталом, заробляючи гроші без особли- вих зусиль. 6. Уявлення про капіталізм як усемогутню і нічим не регульовану систему було безглуздим. Головна причина кризи — утворення грошових бульбашок і розбухання грошової маси, втрата контро- лю над емісією грошей. Коли США в 1971 році відмови- лися від обміну доларів на золото, вони отримали мож- ливість перетворити долар на світову резервну валюту і наводнити пустими грішми усі світові канали обігу і цим самим спровокувати фінансовий хаос і балаган, а за до- помогою цього грабувати увесь світ і збагачуватись. У ХХ столітті, особливо після Другої світової ві- йни, почав виникати і в усе більшій мірі поглиблюва- тися розрив між грошовою формою і її матеріальним відповідником, тобто товарною масою. Грошова форма стала швидко розбухати і утворювати грошові бульбаш- ки. Запущені в обіг ці величезні лавини пустих грошей почали руйнувати підвалини нормальних процесів, які відбуваються у виробництві, й особливо у сфері обігу, в цій грошовій кухні. В умовах стихійного розбухання грошової форми і виникнення диспропорції між вартісною і речовою сторонами відтворення в критичне становище потра- пляють не лише окремі фірми-транжири, а й цілі краї- ни, такі як Італія й Іспанія, що входять до п’ятірки най- більш крупних економік у зоні ЄС. ШВАЙКА М. А. 2232013/№1 Немало лиха зазнають люди не лише від долара, а й від його молодшого брата — євро. Європейська грошова система побудована на тих же порочних засадах, що й американська. У результаті недосконалої організації грошової системи в ХХ столітті виникла економіка казино, вір- туальна економіка, коли можна не сіяти і не орати і за- робити великі гроші. Ці порочні процеси не просто по- винні бути взяті під суворий контроль, приборкані, а повністю зжиті. Треба критично оцінити місце і роль «bubleecon- omy» у витісненні реального виробництва і створенні економіки казино, що дозволяє робити шалені гроші поза сферою виробництва, не докладаючи до цього ба- гато зусиль. На передній план став висуватися не ви- робничий, продуктивний капітал, а фіктивний, фінан- совий. Частка фінансового сектора у світовій економіці до Другої Світової війни становила не більше 10 %. До 1970 року вона підвищилася до 20 %, а сьогодні фінансовий сектор перерозподіляє на свою користь до 70 % створю- ваного в економіці прибутку. Створення нової фінансової архітектури після Дру- гої Світової війни вилилося в формування нової фінан- сової системи. Різко змінилося відношення щоденної торгівлі іно- земною валютою до щоденної світової торгівлі після ска- сування обміну доларів США на золото в 1971 році. У 1973 році ця пропорція становила 2:1, у 1980 році — 10:1, у 1992 році — 50:1, у 1995 році — 70:1, що свідчить про неухильне зростання спекулятивних угод у фінансовому світі. Прибутки інвесторів десяти провідних хедж-фондів світу за всю історію їх існування становили близько $ 154 млрд. Це становить приблизно третину всіх семи тисяч хедж-фондів світу. Лише в 2009 році хаджеві фонди за- робили $ 25,3 млрд. Дохідність цих фінансових компаній, що нерідко займаються спекуляціями, перевищує дохід- ність найбільших виробничих компаній світу. Важливим фактором нестабільності є секютери- зація активів, які приводять до значного розбухання банківської системи. Фінансову катастрофу 2007–2009 рр. називають першою кризою секютеризації. Масова секютеризація активів, заклавши основи альтернатив- ної банківської системи, стала одним з факторів турбу- лентності й колапсу глобального ринку. Вона викликала швидке поширення фінансових метастазів неплатежоз- датності по його сегментах, частина яких на тривалий час замерзла. На місце класичної економіки прийшла ера фінан- сових технологій. Неустанно зростають обсяги ринко- вих деривативів, а також високо ризикованих операцій із смітниковими облігаціями, загострюються бюджетні проблеми. Гроші стали створюватися всередині самої бан- ківської системи, минаючи дворівневу схему рефінан- сування, що традиційно існувала між комерційними і центральними банками. Відсутність вимог до створення обов’язкових резервів під міжбанківські депозити при- вело до фактично необмеженого зростання кредитного мультиплікатора. Центральні банки суверенних держав здійснюють контроль над грошовою масою, яка створюється за допомогою традиційних методів рефінансування, але не контролюють обсягу і вартості фінансових активів. Зняття обмежень на випуск грошей дало змогу США та деяким іншим країнам від теперішнього порочного під- ходу отримувати чималі бариші, хоч від цього стражда- ють мільйони людей у всьому світі. Утворення у величез- них розмірах грошових бульбашок створило можливості для легкої наживи численним грошовим спекулянтам за рахунок зменшення доходів широких верств населення і пониження їх рівня життя. При створенні європейської грошової системи ви- користано негативний досвід функціонування долара з усіма його вадами. Вищеназвані та багато інших шляхів розбухання грошової форми є не другорядною при- чиною фінансового балагану і руйнівної економічної кризи. Невідкладно слід зжити, а точніше викорчувати з корінням усі механізми і процеси, на яких базуєть- ся розбухання грошової форми й утворення грошових бульбашок, які паралізують нормальне здійснення про- цесів виробництва й обігу. З життя цих віртуальних, паразитичних методів розбухання грошової форми з метою легкої наживи, що здійснюється в обхід створення матеріальних благ, є одним з непростих завдань стабілізації європейської грошової системи, а отже, і зміцнення Європейського Союзу. При розробці заходів щодо подолання боргової кризи тепер турбуються лише про погашення боргів, що супроводжується вливанням у канали обігу додаткової грошової маси, і не приділяють уваги з’ясуванню при- чин утворення боргів і недопущенню їх виникнення в майбутньому. Це нагадує спробу гасіння пожежі цебрами бензи- ну. Якщо не викрити причин утворення боргової кризи і не розробити заходів щодо недопущення її виникнення в майбутньому, кризи не здолати. Що слід покласти в основу реформування європей- ської грошової системи, навколо чого здійснювати цю розбудову, на яких засадах? Цією основою є ефективна організація кредитної грошової системи, яка прийшла на місце золотогрошо- вої, що володіла механізмами саморегуляції, які забезпе- чувалися внутрішньою вартістю золота. При золотогро- шовій системі зайвої кількості грошей не утворювалося. Непотрібні для обслуговування обігу гроші вилучались і ставали скарбом. Кредитну грошову систему не просто треба визнати, а й запровадити всі її принципи й усуну- ти всі перешкоди на шляху її функціонування. Кредитна грошова система не володіє механізма- ми саморегуляції і потребує свідомого державного ре- гулювання. Воно повинно бути достатнім, щоб, з од- ного боку, не допускати розбухання, гіпертрофування грошової форми, а з другого, не створювати перешкод для безперебійного функціонування грошової систе- ми, тобто перетворення товарів у гроші, а грошей у товари. А щоб це забезпечити, треба дуже багато що зробити. Оскільки йдеться про встановлення суворих обме- жень на створення банками грошей, з усією гостротою постало питання запровадження суворого контролю за банками з метою недопущення здійснюваного ними розбухання грошової форми, її гіпертрофування. ШВАЙКА М. А. 224 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Найпершою тут передумовою є забезпечення того, щоб створення грошей відбувалося у строгій відповід- ності з утворенням здорових (а не спекулятивних) ко- мерційних боргових зобов’язань. Так само, як держава повинна не лише контр- олювати, а й регулювати випуск грошових знаків, вона повинна те саме робити з кредитними грішми. Гір- кий досвід ФРС із наводнення світових ринків пусти- ми доларами — наочний доказ цієї тези. І цей суворий контроль треба забезпечити не зважаючи на протести тих деяких членів ЄС, які від цієї грошової спекуляції отримують чималі доходи. Так, прем’єр-міністр Вели- кої Британії Девід Кемерон нещодавно повідомив, що будь-яка спроба лідерів ЄС створити ще глибшу полі- тичну інтеграцію серед країн-членів об’єднання стане помилкою, до якої Велика Британія не хоче мати сто- сунку. Всім відомо, що «CITY» є синонімом британської фінансової олігархії. Наведення порядку у фінансовій сфері Євросоюзу матиме значення не лише для євро, а й для всієї світової валютної системи, розвиток якої здійснюватиметься в напрямку створення єдиної нової світової резервної валюти замість долара. Тут слід відмежувати ті питання, які не пов’язані з забезпеченням ефективного функціонування кредитної грошової системи, а відносяться до сфери розподілу. Якщо країна має потрібні кошти для збільшення витрат на соціальні потреби, то вона може це робити. Криза євро вимагає пришвидшення політичної ін- теграції. Про це говорять два саміти: один 22 листопада 2012 року для схвалення рішення з бюджетного питання, а інший — грудневий для створення банківського союзу Єврозони. Країни хочуть перевести банки Єврозони під єдиний нагляд Європейського центрального банку. Кредитна грошова система дуже слабо дослідже- на. Їй не присвячено фундаментальних праць. У цьому плані дещо зроблено в Україні, причому ще за часів па- нування тоталітарного режиму, при якому сама згадка про створення грошей на базі здорових комерційних зобов’язань була крамольною. Ось деякі присвячені цій проблемі праці. Див. статтю О. Овсянникової «М. Швайка — автор кредит- ної теорії грошей», опубліковану в журналі «Еконо- мічний вісник Донбасу», 2008, №4 (14), С. 206–215; Швайка М. А. Экономические методы ускорения воспроизводственных процессов. Институт экономики АН УССР. К.: 1979, С. 27–49; Svayka Mykhaylo A. The Credit Monetary system: Its Essence and Peculiarities of Its Functioning. — Kyiv: Publishing of Kyiv International Uni- versity, 2008; Shvayka Mykhaylo A. The issues of formation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis). — Kyiv: Publishing of Kyiv International University, 2009; Швайка М. А. Кредитна грошова система: її суть та особливості функціонування. — Видавництво Київ- ського міжнародного університету. — К, 2008; Швай- ка М. А. Банківська система України: проблеми ста- новлення і удосконалення. — Видавництво Київського міжнародного університету. — К, 2010. Передумовою реформування фінансової системи повинна виступати широкомасштабна дефінансиалі- зація економічних процесів шляхом пере скерування фінансових ресурсів з віртуального в реальний сектор економіки. Час ейфорії минув, коли всі країни ЄС роз- глядали Євросоюз як такий, що всім дарує міцну валюту та інші блага, не вимагаючи нічого взамін. Саме з цих міркувань через недовершення будівлі ЄС виникла гостра потреба в опрацюванні і затверджен- ні стратегії європейського Економічного і монетарного союзу (ЕМС) зони євро до кінця 2015 року. Мета такого об’єднання — створення ефективних наднаціональних механізмів контролю фінансової й економічної ситуації в Єврозоні. У цій реформаторській роботі доводиться зва- жувати на різні полярні думки і пропозиції від найра- дикальніших про необхідність негайного утворення повноцінної федерації до консервативних поглядів ні- дерландських центристів, які не хочуть віддавати Європі свої кошти й суверенітет. Можливо, що тепер ще можна обійтися без реалізації запропонованої французьким мі- ністром фінансів П’єром Московічі ідеї про федералізм, запропонувавши заманливу ідею загальноєвропейсько- го фонду страхування від безробіття. Це справа кожної країни. Якщо їй дозволяють фінансові ресурси, вона може сміливо це робити. Однак реалізація навіть найрадикальніших пропо- нованих заходів не розв’яже проблеми створення ефек- тивної європейської грошової системи. Найбільше чого можна досягнути — так це повторити варіант долара, або створити грошову систему, подібну на американ- ську, яка доживає свій вік. Пропоновані заходи не створять бар’єрів на шля- ху утворення грошової лавини пустих грошей, що сіють хаос і вносять дезорганізацію в економічні процеси. З існуючої ситуації є лише один вихід — розгорнути в усіх напрямках безперешкодне функціонування кредитної грошової системи й усе стане на своє місце. Свідомому регулюванню кредитної грошової сис- теми в сучасних умовах сприяє прогрес у розвитку ін- формаційно-комунікаційних технологій. Це стосується в першу чергу мікропроцесорів, комп’ютерів і супутни- ків, які з одного боку дозволили стрімко підвищити про- дуктивність праці у сфері фінансових послуг, а з другого боку, надали можливість верховодам фінансового світу укладати фінансові угоди зі швидкістю світла 24 години на добу і наживати крупні бариші на ринку «плаваючих курсів». Сучасна руйнівна глобальна фінансово-економіч- на криза, яка характеризується найбільшими руйнів- ними наслідками з часів Великої депресії 1929–1933 рр., ґрунтовно підриває міфи західної «Економікс» про ефективну саморегулюючу неоліберальну ринкову еко- номіку як кінець історії. У процесі докорінної зміни сучасної капіталістич- ної системи господарювання не слід забувати про потре- бу глибокого реформування його фінансової системи, передумовою якого повинна стати широкомасштабна дефінансиалізація економічних процесів шляхом пере- скерування ресурсів з фінансової сфери у виробничу. Місце економіки казино повинна зайняти економіка виробничої сфери. Негаразди в Єврозоні хвилюють не лише європей- ців, а й світову громадськість. Ключовою темою обго- ворення як на пленарних сесіях, так і в кулуарах на 43- ому Всесвітньому економічному форумі в Давосі 23–27 січня 2013 р. стала Єврозона. Експертне голосування на ШВАЙКА М. А. 2252013/№1 діловому сніданку «Сбербанка» 25 січня показало, що головним економічним ризиком 2013 року стане еска- лація кризи в зоні ЄС. Президент американського фонду Дейла Карне- гі Джесіка Метью написала в американському журналі Foreign Policy есе про те, що в ЄС господарка у більш жалюгідному стані, ніж у США. Главам європейських держав бракує політичної волі для прийняття спільних рішень. Щоразу, коли ситуація на ринках погіршується, уряди ЄС вживають екстрених заходів, які стають дедалі дорожчими, а спрацьовують дедалі рідше. Багато політиків вважають, що не можуть лібе- ральні цінності, на яких базується ЄС, вистояти в епоху державного капіталізму та економічного націоналізму. Захід втрачає позиції і виявляється нездатним оцінити кризову ситуацію і знайти з неї вихід. Проблем у Євросоюзу і без України вистачає. Об’єднання серйозно хворе, а його будівля недоверше- на. ЄС зможе впоратися зі своїми внутрішніми кризами і кризами в оточуючому світі, лише якщо він збереже єдність. Біжуча криза провела роздільну лінію всередині ЄС: між північчю і півднем, між «старою» і «новою» Єв- ропою, між охоронцями фінансової дисципліни і її по- рушниками. У довготерміновому плані криза може і повинна згуртувати ЄС, тому що вижити поодинці в глобалізо- ваному світі немає можливості. Йдеться про виживання європейської ідеї, яка є серцевиною концепції європей- ської інтеграції. Криза цієї ідеї є всеосяжною. Це криза, що охоплює виробничі, фінансові, трудові і соціальні відносини, управління і політику. Найголовніше, що це криза ідей і особистостей, що їх генерують. Йдеться про системну кризу інституту, що називається економічним і валютним союзом, унікального політичного проекту, здійснюваного в умовах недовершеності самої будівлі, половинчастості проекту, а в деяких випадках і помил- ковості економічних реформ. Список використаних джерел 1. Алехина Ю. Сколько зарабатывают Ленин и Дзержинский // Комсомольская правда. — 2011. — 24 мая. — С. 9. 2. Большая экономическая энциклопедия. — М., 2007. 3. Вопросы экономики. — №12. — 2008. — С. 113. 4. Горобець О. Чи з’явиться портрет академіка Ми- хайла Швайки на українських грошах? / Горобець О. // Постскриптум плюс: всеукраїнська щотижнева газе- та. — № 1 лютий, 2007. 5. Дэвид С. Кидуэлл. Блэкуэлл. Финансовые институты, рынки и деньги / Дэвид С. Кидуэлл, Ричард Л. Петерсон, Девид У. Блэкуэлл. — Санк-Петербург. Москва, Харьков, Минск. — 2000. 6. Економіка України на шляху від депресії до зрос- тання: джерела, важелі, інструменти. — Національний інститут стратегічних досліджень. — К., 2010 р. 7. За Київським часом. — 2011. — квітень. 8. Історія економіки та економічної думки : на- вчальний посібник. — Харків, 2011. 9. Ковтун С. Історія Народного Руху України / С. Ковтун. — К. : Факт, 199. — С. 128–129 10. Коментарі. — 2011. — № 4–5. — С. 4. 11. Коментарі. — 2011. — №3. — 1 квітня. 12. Леонов Д. А. Ринок фінансових послуг: па- радигма євроінтеграції : монографія / Д. А. Леонов, С. В. Льовочкін, С. Г. Хоружий ; за наук. ред. В. М. Фе- досова. — К. : УІРФР, 2008. — 848 с. 13. Матеріали круглого столу, присвяченого 20-річ- чю створення НРУ за перебудову. 20 вересня 2009. — НАН України. Інститут історії. — К., — 2010. 14. О. Шибко. Що об’єднає українців? / О. Шиб- ко. // Персонал плюс, 2012, 11–17 січня. — С. 8. 15. Овсянникова Оксана. Михайло Швайка — ак- тивний поборник кредитної грошової системи / Овсян- никова Оксана // Економічний вісник Донбасу. — № 4 (14), 2008. — С. 206–215. 16. Падалка С. С. Проблеми вітчизняної еко- номіки та політичної практики НРУ. Народний Рух України: історія, ідеологія та політична еволюція (1989–2009): матеріали круглого столу, присвяченого 20-річчю створення НРУ за перебудову; (20 вересня 2009) / С. С. Падалка. — НАН України; Інститут іс- торії. — К., 2010. 17. Персонал Плюс, 2010, 26 грудня 2010 — 5 січня 2011 р. 18. Розвиток банківської справи України. — Уні- верситет банківської справи України Національного банку України. — К., 2010. 19. Світова фінансова криза та її вплив на країни з ринковими економіками: матеріали наукової конфе- ренції, 23 листопада 2008 р. — Інститут світової еконо- міки НАНУ. — 2008 р. 20. Тиждень український. — 2011. — №14. — С. 22. 21. Три дні вересня вісімдесят дев’ятого: матеріали Установчого з’їзду Народного руху України за перебудо- ву. — К. : Інститут української археографії та джерелоз- навства ім. М. Грушевського НАН України, 2000. 22. Україна Молода, 2011, 6 травня, С. 4 23. Факти, — 2011, 16 березня. 24. Фредеріх С. Мишкін. Економіка грошей бан- ківської справи і фінансових ринків / Фредеріх С. Миш- кін. — Київ : Основи, 1998. 25. Хаггер Николас. Соединенные Штаты Амери- ки. Тайна рождения. Документы и свидетельства орде- на франкмасонов и пуритан Новой Англии в борьбе за Новый Свет. К 400-летию основания США / Николас Хаггер. — М. : 2010. — С. VII. 26. Цивілізаційні тенденції глобалізованого світового господарства : монографія / [Швайка М. А., Троненко В. І. та ін.]. — К. : КиМУ, 2011. — 452 с. 27. Чорновіл В. М. Пульс української незалежнос- ті / В. М. Чорновіл. — К., 2000. 28. Швайка М. А. Американський долар — голо- вний винуватець (провокатор світової фінансової кри- зи) / М. А. Швайка. — Журнал Верховної Ради України «Віче». — № 1–2. — 2009. 29. Швайка М. А. Банківська система України: проблеми становлення і удосконалення / М. А. Швай- ка. — К. : Видавництво Київського міжнародного уні- верситету, 2010. — 760 с. 30. Швайка М. А. Важкою була дорога України до СОТ // Економічні проблеми членства України в СОТ : монографія / М. А. Швайка. — К. : КиМУ, 2010. — 218 с. ШВАЙКА М. А. 226 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 31. Швайка М. А. До питання про неефективну економічну політику Українського державного керів- ництва / М. А. Швайка // Сучасні питання економіки і права: збірник наукових праць. — К. : КиМУ, 2012. — Вип. 2. — С. 20–34. 32. Швайка М. А. До питання про шляхи подолан- ня світової фінансової кризи / М. А. Швайка // Сучасні питання економіки і права : збірник наукових праць. — Випуск 1. — 2011. 33. Швайка М. А. До питання про шляхи подолан- ня світової фінансової кризи, запровадження світової резервної валюти і організації для управління нею між- народного банку / М. А. Швайка // Вісник економічної науки України. Науковий журнал. — №1 (9). — 2011. 34. Швайка М. А. До питання про шляхи подолан- ня українських економічних реформ / М. А. Швайка // Вісник економічної науки України. — № 2 (20). — 2011. 35. Швайка М. А. Економічні атрибути незалежнос- ті України / М. А. Швайка. — К. : КиМУ, 2011. — 88 с. 36. Швайка М. А. За дедоларизацію всієї країни. Персонал плюс / М. А. Швайка. — 30 грудня 2009 — 5 січня 2010. 37. Швайка М. А. Запровадження світової резерв- ної валюти як чинник посткризової стабілізації світових фінансів / М. А. Швайка // Актуальні проблеми еконо- міки. — №8 (122). — 2011. 38. Швайка М. А. Лихварство банків і безпека краї- ни / М. А. Швайка // Персонал плюс. — 4–10 листопада 2009. 39. Швайка М. А. Людство шукатиме нову концеп- цію грошей / М. А. Швайка // Персонал плюс. — 5–11 лютого 2009. 40. Швайка М. А. Напрями розвитку банківської системи України / М. А. Швайка // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 3 (17). 41. Швайка М. А. Невдала економічна політика українського державного керівництва веде країну до катастрофи / М. А. Швайка // Європейські перспекти- ви. — № 5. — 2012. — С. 173–195. 42. Швайка М. А. Неолібералізм, що з тріском провалився / М. А. Швайка // Журнал Верховної Ради України «Віче». — № 24. — 2011. 43. Швайка М. А. Передумови подолання світової фінансової кризи / М. А. Швайка // Економічний ві- сник Донбасу. — № 1 (15). — 2009. 44. Швайка М. А. Передумови світової фінансо- вої кризи / М. А. Швайка // Банківська справа. — № 6 (90). — 2009. 45. Швайка М. А. Пограбування народу олігарха- ми і корупціонерами під виглядом імітації так званих глибоких реформ — загроза незалежності України / М. А. Швайка // Європейські перспективи. — №4. — Ч. 1. — 2011. 46. Швайка М. А. Помилка обернулася безвихід- дю / М. А. Швайка // Персонал плюс, — 28 вересня — 5 жовтня 2011 р. 47. Швайка М. А. Проблеми пошуків нової світової резервної валюти / М. А. Швайка // Європейські пер- спективи. — № 2. — Ч. 2. — 2011. 48. Швайка М. А. Провал українських економіч- них реформ, що скеровані на забезпечення інтересів Українських олігархів / М. А. Швайка // Громадсько- політичний науковий збірник, «Інтелігенція і влада. Серія: історія, 2011 № 22. Одеський національний по- літехнічний університет, Одесса, «Астропринт», 2011. 49. Швайка М. А. Роль Верховної Ради України XII (I) скликання у закладенні фундаменту національної гро- шової системи незалежної України / М. А. Швайка // Здо- буття незалежності України 1991. Історія проголошення, документи, свідчення у двох томах. — Том 2 Житомир: «Рута», 2011. — С. 417–441. 50. Швайка М. А. Роль Народного Руху України у створенні національної грошової системи / М. А. Швай- ка // Народний Рух України: місце в історії та політиці: матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції, при- свяченої 20-річчю НРУ. — 28–29 травня 2009. — м. Одеса. 51. Швайка М. А. Світ на порозі створення нової валюти / М. А. Швайка. — Експрес, 19.01.2012. 52. Швайка М. А. Світова фінансова криза: причи- ни подолання / М. А. Швайка // Журнал Верховної Ради України «Віче». — №6. — 2011. 53. Швайка М. А. Стан та шляхи реформування банківської системи України / М. А. Швайка // Еконо- мічний часопис ХХІ. — № 1–2. — 2010. 54. Швайка М. А. та ін. Економічні проблеми членства України в СОТ : монографія / М. А. Швай- ка. — К. — 2010 р. 55. Швайка М. А. У світі критично багато грошей / М. А. Швайка // Персонал плюс. — 27 травня — 2 черв- ня 2010. — С. 7. 56. Швайка М. А. Україна на розпутті. Пограбуван- ня народу як імітація так званих глибоких економічних реформ / М. А. Швайка. — Дзвін, 2012. — № 9 (815), ве- ресень. — С. 90–93. 57. Швайка М. А. Фінансова криза по-українськи / М. А. Швайка. — Персонал плюс. — 29 квітня — 5 трав- ня 2009. 58. Швайка М. А. Шляхи удосконалення банківської системи України / М. А. Швайка // Вісник економічної науки України. Науковий журнал. — № 1 (17). — 2010. 59. Шубин А. В. Великая депрессия и будущее Рос- сии / М. А. Швайка. — М. : Яуза ЭКСМО, 2009. 60. Shvayka Mykhaylo A. The Credit Monetary system: Its Essence and peculiarities of its Functioning / Mykhaylo A. Shvayka. — Kyiv : Publishing of Kyiv International Uni- versity, 2008 61. Shvayka Mykhaylo A. The issues of formation, de- velopment and functioning of credit-monetary system (its transformation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis) / Mykhaylo A. Shvayka. — Kyiv : Pub- lishing of Kyiv International University, 2009. 62. Weekly UA. — 04. — 10.06.2009. — С. 17. ШВАЙКА М. А.

Фінансово-економічна криза країн євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі

Репозитарії

Схожі ресурси