Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління
Досліджено передумови ефективної соціалізації регіональної політики. Доведено значущість інформаційного забезпечення на шляху побудови конструктивної системи управління процесами соціалізації. З метою усунення проблем, що пов’язані із соціалізацією, у регіональному розрізі розроблено організаційно-м...
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
Назва видання: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123236 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління / Р.В. Манн // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 377–388. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-123236 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1232362017-09-02T03:03:48Z Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління Манн, Р.В. Досліджено передумови ефективної соціалізації регіональної політики. Доведено значущість інформаційного забезпечення на шляху побудови конструктивної системи управління процесами соціалізації. З метою усунення проблем, що пов’язані із соціалізацією, у регіональному розрізі розроблено організаційно-методичну схему моніторингу зазначених процесів у системі регіонального управління. Исследованы предпосылки эффективной социализации региональной политики. Доказана значимость информационного обеспечения на пути построения конструктивной системы управления процессами социализации. С целью устранения проблем, связанных с социализацией, в региональном разрезе разработана организационно-методическая схема мониторинга указанных процессов в системе регионального управления. The article investigates the preconditions for effective socialization of regional policy, including improving the measurement of social class, integrated approach to the assessment of trends, identification of criteria, indicators, performance indicators of socialization regional management and development of methodical bases for the preparation and use of certain information, the availability of information that meets the requirements and needs of the region. Proven is the importance of information support to building a constructive management process of socialization, which promotes adequate regional management and integration into the international information space. The basic problems of information support to socialization of regional management can be considered the following: unsystematic nature of monitoring in the direction of social development of the regions, the lack of a legal framework to con-solidate the domestic statistical results of monitoring studies, imperfect, incomplete and outdated regulatory framework that was developed without considering the opportunities offered by modern information systems and technologies, as originally focused on restricting access to information, mandatory implementation of programs developed by specialists of the ministries and agencies that often do not conform to a single territorial information system and socialization needs of regional management, lack of standardization processes of socialization; inadequate social and economic statistics and reporting as required by the socialization of regional management, non-compliance of social statistical reporting with international standards. In order to eliminate the problems associated with socialization in regions the organizational and methodical scheme of monitoring these processes in the system of regional management was developed that will enable get a complete, accurate, good-quality and timely information on the socio-economic development and as a result a successful implementation of the strategy of development of each region and its districts. 2013 Article Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління / Р.В. Манн // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 377–388. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2220-7961 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123236 uk Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Досліджено передумови ефективної соціалізації регіональної політики. Доведено значущість інформаційного забезпечення на шляху побудови конструктивної системи управління процесами соціалізації. З метою усунення проблем, що пов’язані із соціалізацією, у регіональному розрізі розроблено організаційно-методичну схему моніторингу зазначених процесів у системі регіонального управління. |
format |
Article |
author |
Манн, Р.В. |
spellingShingle |
Манн, Р.В. Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
author_facet |
Манн, Р.В. |
author_sort |
Манн, Р.В. |
title |
Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління |
title_short |
Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління |
title_full |
Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління |
title_fullStr |
Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління |
title_full_unstemmed |
Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління |
title_sort |
особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2013 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123236 |
citation_txt |
Особливості інформаційного забезпечення соціалізації регіонального управління / Р.В. Манн // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 377–388. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
series |
Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
work_keys_str_mv |
AT mannrv osoblivostíínformacíjnogozabezpečennâsocíalízacííregíonalʹnogoupravlínnâ |
first_indexed |
2025-07-08T23:18:09Z |
last_indexed |
2025-07-08T23:18:09Z |
_version_ |
1837122655340199936 |
fulltext |
Р.В. Манн, к.е.н.
ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО
УПРАВЛІННЯ
Останніми роками регіональна політика в Україні потре-
бує соціальної переорієнтації економіки, необхідність якої ви-
значена потребами суспільства та процесами інформатизації.
Інформаційне забезпечення соціального управління пронизує
всі сфери людського життя, служить провідником усієї інфор-
мації, універсальним інструментом її обміну, акумулювання та
первинної обробки. Інформація необхідна для всіх етапів соці-
алізації регіонального управління: від постановки завдань до
здійснення заходів соціального контролю, оцінки ефективності
прийнятих рішень та їх корекції. Тому без необхідного інфор-
маційного забезпечення немає ефективної конструктивної сис-
теми управління процесами соціалізації.
У працях більшості зарубіжних і вітчизняних учених
розроблено теоретичні положення й методологічні принципи
регіональної економіки і регіональної політики серед яких:
О. Дейнека, Л. Позднякова, П. Черномаз, Є. Іванченко,
Н. Апаріна, М. Курбатова, Л. Шевченко [1-4] та ін. Питанням
підвищення якості інформаційного забезпечення соціальної
політики займаються О. Новікова, В. Гавловський, Р. Калюж-
ний, В. Цимбалюк [5, 6] та ін. Однак залишається відкритим
ряд завдань, зокрема, слабо досліджені особливості інформа-
ційного забезпечення соціалізації регіонального управління.
Мета статті полягає у виявленні особливостей та про-
блем інформаційного забезпечення соціалізації регіонального
управління.
Регіональні умови обумовлюють соціалізацію, маючи
при цьому різну специфіку, залежно від характерних особли-
востей території, що впливає на стихійну соціалізацію насе-
Р.В. Манн, 2013
377
лення в регіоні та особливості регіонального менеджменту.
Про це свідчать відмінності в ціннісних орієнтаціях у сфері
трудової діяльності, масових ідеологічних настановах, сімей-
них відносинах, різних ступенях економічної активності насе-
лення, злочинності, якості життя тощо.
Регіональна політика стає більш або менш ефективною,
якщо органи управління розв'язують низку таких завдань.
1. Вивчають положення соціалізації, позитивні реалії та
тенденції, небезпеки для розвитку дітей, підлітків, юнаків, а
також вживають заходів щодо формування соціального потен-
ціалу, коригування, компенсування негативних тенденцій у
регіоні.
2. Розробляють комплексні міжвідомчі програми та ві-
домчі підпрограми, визначаючи в них регіональні завдання і
цілі, заходи зі створення й удосконалення умов реалізації за-
вдань і цілей соціалізації.
3. Формують управлінські технології, які надають мож-
ливість на рівні регіону спрямувати всі сили на вирішення
головного завдання, що стоїть перед регіональними органами
управління; забезпечують координацію й узгодженість дій між
бізнесом і владою.
4. Упроваджують засади соціальної політики. Саме орі-
єнтація соціальної політики держави на:
облік і ефективну реалізацію основних видів соціальної
роботи: діагностики; профілактики; нагляду; кореляції; адап-
тації; реабілітації; забезпечення; страхування; опіки; допомо-
ги; консультування; експертизи; піклування; нововведень та
різноманітних форм соціального посередництва тощо;
спрямованість на основні соціальні об'єкти, які потре-
бують соціального захисту, соціальної допомоги та підтримки,
такі, як інваліди; безробітні, сім'ї, що мають на утриманні
дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;
сім'ї з низьким рівнем доходів; багатодітні сім'ї тощо.
5. Розробляють інноваційні технології з питань соціалі-
зації продуктивних сил регіону, адміністративного інструмен-
тарію регіонального управління, бізнесу та загальної ринкової
378
діяльності. Сьогодні на державному, регіональному та сус-
пільному рівні постає потреба в пошуку інноваційних та ефек-
тивних технологій для взаємодії і активного просування про-
дуктів та послуг на світові ринки. На перший план виходить
конструктивний і відкритий діалог держави з громадянами,
облік різних інтересів при формуванні державної та регіона-
льної політики, залучення інноваційних підходів у прийнятті
управлінських рішень.
6. Формують стандарти управлінської культури. Регіона-
льні та національні особливості суспільного розвитку обумов-
люють динамічність, різноманіття та постійне оновлення мо-
делей управлінської діяльності, які виявляють схильність до
трансформації, модифікації залежно від конкретних соціоку-
льтурних особливостей. Сучасна управлінська культура но-
сить системний інноваційний та інформаційноємний харак-
тер. Разом із тим стандарти щодо її формування невизначені,
що уповільнює процеси соціалізації регіонального управління.
7. Поширюють інформаційну культуру. Основним пріо-
ритетом розвитку сучасних високорозвинених країн є інтелек-
туальний (у тому числі науково-освітній, інформаційний та
комунікаційний) потенціал, інформаційна та культура. Держа-
ви, що позбавлені такого капіталу автоматично лишаються
можливості ефективного розвитку процесів соціалізації регіо-
нального управління. Науково-освітній, інформаційний та ін-
телектуальний потенціал, на якому тільки й можуть базуватися
високі технології нового століття, у всіх сферах життя суспіль-
ства неможливо швидко створити, навіть маючи у своєму роз-
порядженні інші ресурси. Потрібний управлінський механізм,
що забезпечить стійке та ефективне функціонування науки,
освіти, професійних, політичних та управлінських структур за
умов оснащення сучасними інформаційними технологіями.
Інформаційна культура має бути спрямована на формування
комплексу норм та стандартів, які б забезпечували повне ви-
користання достовірного, вичерпного та своєчасного знання у
всіх видах людської діяльності. Основними завданнями орга-
нів управління щодо поширення інформаційної культури є до-
379
тримання таких принципів, як комплексний підхід до вирі-
шення інформаційних проблем управління, упорядкування ін-
формаційних систем, повага прав особистості, заохочення ві-
льного обміну інформацією, забезпечення безпеки та захисту
інформації в комп'ютеризованих системах, урахуванням ерго-
номічної безпеки тощо.
8. Розробляють молодіжну політику. У даний час на
державному та регіональному рівні відсутня єдина концепція
молодіжної політики, що уповільнює процеси соціалізації, то-
му актуальною стала суспільна потреба в реалізації інтересів
такої численної, неоднорідної соціальної групи, як молодь.
Формування і практична реалізація молодіжної політики здій-
снюється, перш за все, на регіональному рівні. Ефективність
регіональної молодіжної політики залежить від ряду складо-
вих, у тому числі від соціальних та економічних можливостей
і умов регіону, демографічних, етнічних, соціокультурних
особливостей, науково-освітнього, адміністративно-
управлінського потенціалу, регіональних соціальних традицій
і норм.
Усі негаразди побудови конструктивної системи управ-
ління процесами соціалізації приховано у його інформаційно-
му забезпеченні. Від якості і сприйняття інформаційного на-
вантаження залежить потенціал регіонального управління.
Передумовою ефективної соціалізації регіональної полі-
тики є вдосконалення вимірювання соціального стану, ком-
плексний підхід до оцінки тенденцій, визначення критеріїв,
показників, індикаторів ефективності розвитку соціалізації ре-
гіонального управління та розробка методичних підстав для
підготовки і використання визначеної інформації. Однією з
умов соціалізації регіонального управління є наявність інфор-
мації, яка відповідає встановленим вимогам та потребам роз-
витку регіону.
О. Новікова зазначила, що залучення повної та достовір-
ної інформації про економічну і соціальну активність населен-
ня, його добробут, безпеку праці та соціально-економічне і
380
психологічне сприйняття реалій повсякденного життя є знач-
ною проблемою для України [5].
Немає стабільного виявлення інформації, яка узагальнює
думки та сподівання людини щодо оцінки свого соціально-
економічного стану, прогнозування його змін, формування
умов розвитку демократизації суспільства, визначення та
сприйняття соціальної справедливості, ставлення до громадсь-
ких організацій. Не враховуються думки населення про власні
потреби та гостроту бачення проблем соціально-економічного
характеру суспільства при формуванні концепцій, стратегій,
програм та ін. Одноразові обстеження соціальних явищ фахів-
цями соціологічного профілю певною мірою заповнюють ва-
куум інформації, але зростає потреба в моніторингу джерел
соціально-економічних небезпек для людини і суспільства,
визначення думок населення про пріоритетні напрями їх подо-
лання [5].
Потреба в підвищенні якості управління, удосконаленні
соціальної політики, прагнення до соціального прогресу та
людського розвитку, інтеграції в кращі світові соціальні сис-
теми у будь-якому разі обумовлює зміни підходів до інформа-
ції, методик визначення й оцінки соціальних процесів, що від-
буваються у суспільстві. Протягом п’яти років, із 2000 по
2006 р., в Україні реалізовувалися технічний проект Міжнаро-
дної організації праці, Програми розвитку ООН в Україні та
Держкомстату України «Вимірювання бідності: розробка ін-
дикаторів соціально-економічної захищеності населення Укра-
їни». Його метою було на підставі соціологічного опитування
«Базова захищеність населення України» здійснити міжнарод-
ні порівняння, оцінити стан соціальної захищеності населення
та розробити методику його оцінки. Фахівці Інституту еконо-
міки промисловості НАН України (м. Донецьк) протягом усьо-
го терміну здійснення проекту були залучені до його реалізації
[5].
Вітчизняними науковцями було надано науково-
методичні підходи до визначення якості життя населення, що
визначають послідовність дій при побудові інтегральних по-
381
казників. Розрахунок інтегрального показника якості життя є
реалізацією прагнення до пошуку й ідентифікації такого єди-
ного комплексного показника, який би надав можливість спос-
терігати вимірювання, оцінювати багатовекторність стану
життєдіяльності людини та перспективи її розвитку.
Проведені дослідження дозволили системі органів дер-
жавної статистики проведення соціологічного моніторингу в
Україні та її регіонах із проблем соціальної захищеності й со-
ціальної безпеки та формування якісного і комплексного ін-
формаційного забезпечення соціальної політики на державно-
му та регіональному рівнях. Але все це не надає можливість
комплексної оцінки розвитку процесів соціалізації в регіоні.
Окрім цього, Держкомстат України після закінчення проекту
не підтримав запропонований досвід і не запровадив соціоло-
гічний моніторинг в Україні з базової захищеності населення
на постійній основі. Тому викладені результати оцінки соціа-
льної захищеності з 2000 по 2006 рр., діагностика проблем і
небезпек людського розвитку, а також теоретичні і науково-
методичні підходи оцінки та вимірювання якості життя тощо
[7], які визначають певний рівень просування до гідного життя
людини, залишаться незатребуваними та нереалізованими
практикою управління у нинішній час через непослідовність
запровадження соціологічного моніторингу в регіонах Украї-
ни. Уже декілька років існує інформаційний вакуум щодо со-
ціального стану в регіонах. Протягом 2000-2006 рр. Україна
мала значний інформаційний здобуток у сфері соціологічної
інформації в регіональному розрізі, яка визначалася потребами
міжнародного моніторингу. Правової основи для закріплення у
вітчизняній статистиці цих досліджень немає. Тому зникають
можливості формування ефективної інформаційної системи
оцінки процесів соціалізації в регіоні [5].
Ефективність регіональної політики потребує якісного та
своєчасного інформаційного забезпечення, яке сприяє адеква-
тному регіональному управлінню та входженню в міжнарод-
ний інформаційний простір. Успішна реалізація стратегії роз-
витку кожного регіону і його районів залежить від повноти,
382
достовірності, якості та оперативності інформації про вико-
нання заходів соціально-економічного розвитку. Всебічний
аналіз отриманої інформації з використанням сучасних науко-
вих економіко-математичних методів та інформаційних техно-
логій дає можливість отримати порівняльні інтегровані оцінки
рівня розвитку регіонів, розробити прогнози на коротко- та
довгостроковий періоди, що дозволить сформулювати страте-
гічні цілі, пріоритетні напрями і сценарії соціально-
економічного розвитку регіону і його районів [8].
Усунення цих проблем можливе тільки при організації
системи моніторингу соціального та економічного розвитку.
Важлива роль моніторингу регіонального розвитку знайшла
підтвердження в Постанові Кабінету Міністрів України [9] і у
Концепції державної регіональної політики [10].
У 2009 р. Кабінет Міністрів України затвердив Постано-
ву про проведення моніторингу соціально-економічного роз-
витку з метою визначення оцінки соціально-економічного ста-
новища малих міст і селищ, своєчасного виявлення негативних
тенденцій їх розвитку та забезпечення прийняття управлінсь-
ких рішень [11].
Однак, на думку автора, найкращим варіантом для
розв’язання проблем соціалізації в регіональному розрізі є ро-
зробка ефективної організаційно-методичної схеми монітори-
нгу процесів соціалізації в системі регіонального управління і
сполучення результатів моніторингу та традиційної статисти-
чної інформації для аналізу й оцінки рівня збалансованості со-
ціального й економічного розвитку регіону та перспектив со-
ціалізації регіонального управління (див. рисунок).
Реалізація основних завдань моніторингу в цьому на-
прямі тісно пов'язана із проблемами створення єдиного інфор-
маційного простору соціалізації як на державному, так і регіо-
нальному рівнях, розробкою й упровадженням регіональної
інформаційної системи, формуванням баз даних про перебіг
процесів соціалізації в регіоні.
383
Рисунок. Організаційно-методична схема моніторингу
процесів соціалізації в системі регіонального управління
Моніторинг процесів соціалізації в системі регіонального управління
Спостереження, збір інформації
Формування інформаційної бази даних
Результати регіональних досліджень
Інформація щодо виконання регіо-
нальних цільових програм соціаль-
ного та економічного розвитку регіо-
ну
Офіційна статистична інформація уп-
равління статистики в регіоні
Звіти організацій і підприємств регіону
Звіти регіональних органів управління
Аналіз та систематизація інформації
Прогнозування впливу
процесів соціалізації на
соціальний та економічний
розвиток регіону
Інтегральна оцінка
рівня соціалізації
регіонального уп-
равління
Діагностика про-
блем соціалізації
регіонального уп-
равління
Доповнення й удосконалення системи статистичних
показників та індикаторів із врахуванням потреб соціалізації
регіонального управління
Формування й упровадження єдиної інформаційної системи для оцінки
процесів соціалізації в системі регіонального управління
Розробка стратегії соціалізації регіонального управління
Соціалізація адміністративного інструментарію регіонального
управління
Соціалізація регіонального бюджету
Соціалізація грошово-кредитних відносин
384
Якість і достовірність моніторингу залежить від повноти,
якості і достовірності інформації про стан розвитку. Це мож-
ливо лише у випадку створення єдиного регіонального інфор-
маційного простору, що є сукупністю взаємопов’язаних інфо-
рмаційних систем (у тому числі ІС-моніторингу) і засобів те-
лекомунікації. Упровадження інформаційних систем і техно-
логій у практику регіонального, районного, міського, терито-
ріального (на рівні громади) управління підвищує ефектив-
ність розв’язання оперативних, тактичних і стратегічних за-
вдань розвитку територіальних утворень у рамках єдиного ін-
формаційного простору [8].
Основними проблемами інформаційного забезпечення
соціалізації регіонального управління можна вважати:
несистематичний характер проведення моніторингу в
напрямі соціального розвитку регіонів;
відсутність правової основи для закріплення у вітчизня-
ній статистиці результатів моніторингових досліджень;
недосконалу, неповну і застарілу нормативно-правову
базу, що розроблялася без урахування можливостей, які нада-
ються сучасними інформаційними системами та технологіями,
оскільки спочатку була орієнтована на обмеження доступу
громадян до інформації;
обов'язкове впровадження програм, розроблених фахів-
цями міністерств і відомств, які часто не відповідають вимо-
гам єдиної територіальної інформаційної системи та потребам
соціалізації регіонального управління;
відсутність стандартизації процесів соціалізації;
недосконалість соціально-економічної статистики і звіт-
ності відповідно до вимог соціалізації регіонального управлін-
ня;
невідповідність соціальної статистичної звітності міжна-
родним стандартам.
Вирішення перелічених проблем є першочерговим за-
вданням у системі регіонального управління України. Потен-
ційні можливості у сфері інформаційного забезпечення є до-
статньо великими та мають спрямованість на формування но-
385
вітніх стандартів інформаційної економіки та інформаційного
суспільства.
Висновки. Інформатизація суспільства відбувається в со-
ціальному середовищі, тому процеси соціалізації регіонально-
го управління залежать від ефективної системи інформаційно-
го забезпечення. Прояв різних складових цього процесу пере-
буває в органічній залежності від технічного базису системи
регіонального управління, соціального клімату, що існує в ре-
гіоні, від соціальних умов, реальної обстановки, у якій відбу-
вається процес соціалізації. Створення єдиного інформаційно-
го простору та організаційно-методичної схеми моніторингу
процесів соціалізації в системі регіонального управління за-
безпечить застосування ефективних інформаційних техноло-
гій, які сприяють економії праці у сфері управління, підви-
щенню ефективності прийнятих рішень за рахунок доступу до
достовірної та повної інформації, її швидкої обробки і негай-
ного доведення прийнятих рішень до всіх зацікавлених осіб,
організації вироблення узгоджених рішень у режимі реального
часу, доступу широкого кола користувачів до інформації.
Слід зазначити, що процес інформаційного забезпечення
соціалізації регіонального управління є наукоємним, трудо-
містким, фондомістким, потребує залучення великої кількості
людських та фінансових ресурсів.
Література
1. Голікова А.П. Регіональна економіка та природокори-
стування: навч. посіб. / А.П. Голіков, О.Г. Дейнека, Л.О. Поз-
днякова, П.О. Черномаз; за ред. А.П. Голікова. – К.: Центр уч-
бової літ., 2009. – 352 с.
2. Іванченко Є.А. Система інтегративної професійної
підготовки майбутніх економістів як альтернатива традиційній
економічній освіті [Електронний ресурс] / Є.А. Іванченко // VI
Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. «Cоціально-економічні
реформи в контексті інтеграційного вибору України» 25-26
трав. 2009 р. – Режим ресурсу: www.confcontact.com/
2009reform.php.
386
3. Апарина Н. Взаимодействие региональной админис-
трации и бизнеса в процессе использования ресурсов региона /
Н. Апарина, М. Курбатова // Вопросы экономики. – 2003. –
№ 11.– С. 110-119.
4. Шевченко Л.С. Ринок праці в аспекті сучасної паради-
гми регіонального економічного розвитку / Л.С. Шевченко //
Демографія та соціальна економіка. – 2004. – № 1/2. – С. 176-
183
5. Новікова О.Ф. Про можливості підвищення якості ін-
формаційного забезпечення соціальної політики з використан-
ням засад соціоекономіки // зб. наук. пр. / Нац. акад. наук Ук-
раїни, Ін-т економіки пром-сті; [редкол.: О.І. Амоша (відп.
ред.) та ін.]. – Донецьк: ІЕП, 2010. – С. 5-16.
6. Інформатизація управління соціальними системами:
Орг.-правові питання теорії і практики: навч. посіб. / В.Д. Гав-
ловський, Р. А. Калюжний, В. С. Цимбалюк та ін.; за заг. ред.
М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного. – К.: МАУП, 2003. – 336 с.
7. Людський потенціал: механізм збереження та розвит-
ку: моногр. / [О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк та
ін.]; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2008. –
468 с.
8. Менеджмент регіонального розвитку: моногр. / за ред.
О.В. Васильєва, К.А. Фісуна; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. –
Х.: ХНАМГ, 2010. – 375 с.
9. Про затвердження Порядку здійснення моніторингу
показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського
в Автономній Республіці Крим і обласного значення для ви-
знання територій депресивними [Електронний ресурс] : Пос-
танова Кабінету Міністрів України № 860 від 24.06.2006 р. –
Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
10. Концепція державної регіональної політики України
[Електронний ресурс]: затверджена Кабінетом Міністрів Укра-
їни 02.07.2008 р., протокол № 32 // Урядовий портал. – Режим
доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?
art_id=142764669&cat_id=35884/.
387
11. Манн Р.В. Пріоритети розвитку регіональної інно-
ваційної діяльності / Р.В. Манн // Матеріали ІІ міжнар.
наук.-практ. конф. «Регіональний розвиток – основа розбудови
української держави»: секція 1 «Розвиток державного управ-
ління та місцевого самоврядування: стратегії, технології, інно-
вації». – Донецьк: ДонДУУ, 2013. – С. 187-188.
Надійшла до редакції 16.12.2013 р.
Н.С. Красножон, к.е.н.
ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МОЛОДІ:
ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ
Становлення ринкової економіки в Україні висуває пе-
ред вітчизняною економічною наукою і практикою завдання
принципово нового характеру, серед яких, зокрема, упрова-
дження інноваційної моделі розвитку суспільства. Реалії жит-
тя, однак, свідчать, що шляхи розбудови економіки здебільшо-
го є неадекватними обраній моделі, що проявляється в неефек-
тивності механізмів державного регулювання ринку праці, не-
сформованості інституцій такого ринку, відхилення його тран-
сформацій від інноваційного вектору розвитку. Унаслідок від-
сутності дієвих регуляторних механізмів у функціонуванні ри-
нку праці найцінніший ресурс країни – трудовий потенціал
населення сьогодні не використовується ефективно та раціо-
нально, не спрямовується повною мірою на досягнення цілей
інноваційного розвитку та економічного зростання. Відсут-
ність прогресивних структурних зрушень в економіці і, відпо-
відно, у сфері зайнятості, гальмування інноваційних перетво-
рень, перешкоджає стійкому формуванню інноваційних сегме-
нтів ринку праці, зокрема молодіжного, оскільки саме він
сприяє підвищенню конкурентоспроможності робочої сили,
забезпечуючи прогресивний розвиток економіки.
Н.С. Красножон, 2013
388
SB-Булеева-2013+ статьи_377
SB-Булеева-2013+ статьи_378
SB-Булеева-2013+ статьи_379
SB-Булеева-2013+ статьи_380
SB-Булеева-2013+ статьи_381
SB-Булеева-2013+ статьи_382
SB-Булеева-2013+ статьи_383
SB-Булеева-2013+ статьи_384
SB-Булеева-2013+ статьи_385
SB-Булеева-2013+ статьи_386
SB-Булеева-2013+ статьи_387
SB-Булеева-2013+ статьи_388
|