Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії

У статті наведено оцінку стану забезпеченості роботою людини в Україні як державної політики щодо створення умов реалізації права на працю. Розглянуто чинники, що спричиняють проблеми у процесі її фор мування та негативно впливають на підвищення якості трудового життя. Визначено, що недостатньо ефек...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Шемяков, О.Д.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Менеджмент інновацій
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123246
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії / О.Д. Шемяков // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 203–207. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123246
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1232462017-09-02T03:04:51Z Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії Шемяков, О.Д. Менеджмент інновацій У статті наведено оцінку стану забезпеченості роботою людини в Україні як державної політики щодо створення умов реалізації права на працю. Розглянуто чинники, що спричиняють проблеми у процесі її фор мування та негативно впливають на підвищення якості трудового життя. Визначено, що недостатньо ефективна державна політика щодо реалізації права на працю негативно впливає на розвиток виробничої демократії. В статье исследуется государственная политика в части создания условий для реализации права на труд, что способствует обеспеченности в Украине людей работой. Рассмотрены факторы, создающие проблемы при обеспеченности работой и дана оценка их влияния на повышение качества трудовой жизни. Установлено, что недостаточно-эффективная государственная политика, направленная на реализацию права на труд, тормозит развитие производственной демократии. In the article the estimation of the state of material well-being work of people has been presented in Ukraine as a public policy in relation to conditioning of realization of right to work. The factors that result in problems in the process of its forming and make negative influence on upgrading of labour life have been considered. Certainly, that not effective enough public policy in relation to realization of right to work make negative influence on development of production democracy. 2013 Article Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії / О.Д. Шемяков // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 203–207. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123246 331.107 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій
spellingShingle	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Шемяков, О.Д. Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії Економічний вісник Донбасу
description	У статті наведено оцінку стану забезпеченості роботою людини в Україні як державної політики щодо створення умов реалізації права на працю. Розглянуто чинники, що спричиняють проблеми у процесі її фор мування та негативно впливають на підвищення якості трудового життя. Визначено, що недостатньо ефективна державна політика щодо реалізації права на працю негативно впливає на розвиток виробничої демократії.
format	Article
author	Шемяков, О.Д.
author_facet	Шемяков, О.Д.
author_sort	Шемяков, О.Д.
title	Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії
title_short	Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії
title_full	Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії
title_fullStr	Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії
title_full_unstemmed	Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії
title_sort	забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Менеджмент інновацій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123246
citation_txt	Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії / О.Д. Шемяков // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 203–207. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT šemâkovod zabezpečenístʹrobotoûâkderžavnapolítikaŝodorealízacíípravanapracûtaíívplivnarozvitokvirobničoídemokratíí
first_indexed	2025-07-08T23:19:07Z
last_indexed	2025-07-08T23:19:07Z
_version_	1837122717178920960
fulltext	203 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 Менеджмент інновацій Постановка проблеми. Узагальнюючи світовий досвід становлення виробничої демократії, слід за- значити, що її розвиток відбувається у напрямку по- шуку ефективних форм і методів взаємодії між суб’єктами соціально-трудових відносин (СТВ). Гло- балізація економіки, поява нових форм організації виробництва, а також зміни, що відбуваються в еко- номічній системі господарювання, у зв’язку з еволю- цією технічного переоснащення виробництва та впро- вадження нових стандартів якості життя людини по- требують нових підходів щодо створення умов чітко- го дотримання прав людини, одним з яких є реалізація права на працю. Це право посідає визначальне місце в системі загальнолюдських цінностей, що формують економічне та соціальне становище суспільства в ціло- му та кожного його члена. До того ж, від його реалі- зації залежить процес демократизації взаємовідносин між державою, роботодавцями та найманими праців- никами. Проте, як показує національна практика взає- модії суб’єктів СТВ, зміна підходів щодо застосуван- ня більш демократичних форм і методів в управлінні соціально-трудовими відносинами на підприємствах відбувається вкрай повільно, що сприяє розвитку не- гативних тенденцій в економічній системі господарю- вання. Отже, необхідність вивчення стану забезпече- ності людей роботою в Україні як державної політики, що створює умови для реалізації права на працю і ви- значення її впливу на підвищення якості трудового жит- тя та становлення трудової демократії потребує прове- дення теоретико-методологічного дослідження. Мета статті. Використовуючи узагальнення й систематизацію еволюції наукових поглядів, провести дослідження стану забезпеченості роботою людини в Україні як державної політики щодо створення умов реалізації права на працю. Розглянути чинники, що спричиняють проблеми у процесі її формування та негативно впливають на підвищення якості трудового життя. Визначити рівень впливу наявного стану забез- печеності роботою людини на розвиток виробничої демократії. Результати дослідження. Поняття „Забезпе- ченість роботою” в нашій країні є відносно новим, і з’явилось воно в період трансформації планової еко- номіки в ринкову. „Забезпеченість” розуміється як створення надійних умов з боку держави для реалі- зації прав людини, а „робота” як форма діяльності лю- дини, у процесі якої відбувається задоволення потреб, пов’язаних з необхідністю відтворення затраченої людської енергії. Термін „права людини” застосовується для ви- значення широкого спектру прав. Як правило, вони включають моральні або природні права, які виплива- ють з самої людської природи та підтримання в людині почуття власної гідності. Ці права можуть упорядко- вуватися та називатися по різному. Досліджуючи права людини, український вчений Скакун О. Ф. зазначає – „Історія ідеї прав людини бере свої витоки в давнині. Вже в Біблії містяться поло- ження про цінність і недоторканність людського жит- тя, рівності людей. В античних державах і країнах Дав- нього Сходу обґрунтовувалася рівність людей одна- ковими природними умовами їхнього походження з Космосу, „неба”. І, хоча за часів рабовласництва і фе- одалізму панувала ідея про права „вільних” людей (Аристотель, Платон та ін.), її розвиток сприяв нако- пиченню інтелектуального матеріалу для подальшого (буржуазного) стрибка у цьому напрямку – визнання рівності усіх людей перед законом. Активність у роз- витку ідеї про права людини припадає на епоху Від- родження і Просвіти. У XVII – XVIII ст.ст. ця ідея відбивається у теорії природного (природженого) пра- ва, яка дозволила оцінювати з позицій справедливості діюче в державі позитивне право, проводити його пе- ретворення в напрямку гуманізму і свободи. Г. Гроцій, Дж. Локк, Б. Спіноза, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є, Т. Джефферсон, І. Кант, Дж.-Ст. Мілль, І. Бентам утверджують права особи (на життя, свободу, влас- ність та ін.) як священні імперативи і закладають основи сучасного розуміння прав людини. Кожний народ вніс свою лепту в розвиток ідеї про права людини, вирішуючи цю проблему в залежності від історичних обставин свого буття” [1, с. 168]. Сама ідея прав людини на думку вченого заснована на теорії природного права, яка стала основою національних законодавств країн Європи та світу. Вчений звертає увагу на значимість знакових подій, що відбулися у XVII столітті – це прийняття в США „Декларації неза- лежності” і у Франції „Декларації прав людини і гро- мадянина”. На його думку „Американська Деклара- ція незалежності 1776 р.” висловила фундаменталь- ний принцип, на якому заснована демократична фор- ма правління: „Ми вважаємо самоочевидною істиною, УДК 331.107 О. Д. Шемяков, кандидат наук з державного управління, м. Донецьк ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ РОБОТОЮ ЯК ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ВИРОБНИЧОЇ ДЕМОКРАТІЇ О. Д. Шемяков 204 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 що всі люди створені рівними, що вони наділені Твор- цем певними невід’ємними правами, серед яких пра- во на життя, свободу та прагнення до щастя”. Фран- цузька Декларація прав людини і громадянина 26 серп- ня 1789 р. виклала „природні, невідчужувані і свя- щенні права людини”: особиста свобода, власність, безпека і опір гнобленню; необмеженість сфери ви- яву свободи людини й обмеженість сфери дії держав- ної влади; притягнення до кримінальної відповідаль- ності лише на підставі закону (немає злочину, не вка- заного в законі; немає покарання, не вказаного в за- коні), презумпція невинності, свобода поглядів, дум- ки, слова та преси, яка захищається „погрозою від- повідальності за зловживання цією свободою”, та ін. Названі документи США і Франції стали свого роду моделлю (еталоном, зразком) для законодавчого за- кріплення особистих (громадянських) і політичних прав людини” [1, с. 168 – 169]. Як бачимо, права людини які вона отримує при народженні – це невідчужувані та невід’ємні свободи і права особи. Одним з таких прав є право на працю, яке витікає з самої людської природи та необхідності підтримання в людині почуття власної гідності за ра- хунок підвищення якості трудового життя. „Праця – це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Процес праці містить три основні мо- менти: доцільну діяльність людини, тобто власне пра- цю; предмет праці, на який спрямована праця; засоби праці, з допомогою яких людина впливає на предмет праці” [2, с. 6]. На міжнародному рівні право на працю було за- кріплено у XIX столітті „Загальною декларацією прав людини», яка була прийнята у 1948 році. Згідно до за- значеної декларації, кожна людина має право на пра- цю, на вільний вибір роботи, на справедливі умови праці та на захист від безробіття. Право на працю за- кріплено також „Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права”, і „Американською кон- венцією про права людини”. Згідно з Європейською соціальною хартією (1961 рік), для реалізації права на працю сторони зобов’язуються: „…– признать одной из своих первоочередных целей и обязанностей до- стижение и поддержание как можно более высокого и стабильного уровня занятости, в целях достижения полной занятости; – обеспечить эффективную защиту права работников зарабатывать себе на жизнь свободно выбираемым трудом; – создать или развивать для всех работников бесплатные службы по трудоустройству; – обеспечивать или содействовать развитию соответ- ствующей профессиональной ориентации, професси- ональной подготовки и переподготовки” [3, ст. 1]. Отже, забезпеченість роботою – це політика дер- жави, метою якої є створення умов щодо реалізації права людини на працю. Ефективним методом впро- вадження цієї політики є організація повноцінної зай- нятості населення відповідно до набутої кваліфікації працездатних людей у відповідних сферах господар- ства країни. Як бачимо, зайнятість є тим економічним критерієм, за допомогою якого реалізується право на працю, тобто, людині, що працює, забезпечується здо- буття засобів до існування і умовами щодо розвитку здібностей і особистості людини. Таким чином, за- безпеченість роботою не тільки посідає визначальне місце в системі загальнолюдських цінностей, що фор- мують економічне та соціальне становище суспільства в цілому та кожного його члена, але є засадничим фактором впливу на підвищення якості трудового життя працюючої людини. Політика нашої держави щодо забезпеченості роботою населення реалізується шляхом законодав- чого закріплення права на працю в Конституції Украї- ни, і є одним з пріоритетних соціальних прав грома- дян. Згідно з Конституцією, кожен громадянин „… має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно- технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб” [4, ст. 43]. Слід за- значити, що вільне обрання праці та вільне погоджен- ня на неї означає виключне право особи самій роз- поряджатись своїми здібностями до праці, що від- повідає вимогам Загальної декларації прав людини, яка була затверджена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Реалізація конституційного по- ложення щодо права людини на працю відбувається завдяки низки законів України, які певним чином ре- гулюють його впровадження в життя. Отже, право на працю - це природне і об’єктивне право людини, яке вона реалізує методом трудової діяльності з метою отримання доходу, необхідного для відтворення енергії, затраченої нею на інтелектуальні та фізичні дії у процесі своєї життєдіяльності. Тобто, для того, щоб людина мала можливість реалізувати зазначене право, держава повинна законодавчо згідно до набутої кваліфікації забезпечити її зайнятість у відпо- відних сферах господарства країни. Проте, як пока- зує аналіз, проведений Федерацією профспілок України [5], процес пошуку нашою державою шляхів щодо повноцінної реалізації права людини на працю відбувається непросто. Так, з моменту проголошення незалежності по теперішній час його можна розділити на такі періоди: 1990 – 1991 роки – період хаотичного прийняття рішень і їх переосмислення, який ґрунтувався на прак- тичному досвіді та інтуїтивному розумінні процесів, що відбувалися при взаємодії суб’єктів СТВ. Цей пе- ріод характеризується тим, що недостатньо проду- О. Д. Шемяков 205 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 мана політика в частині трансформації державної власності у приватну призвела до різкого зменшення обсягів виробництва з подальшим масовим скорочен- ням кількості робочих місць і, як наслідок – збільшен- ня чисельності безробітних. У той же час швидке зростання рівня цін призвело до зменшення реальних доходів громадян і подальшого росту рівня бідності в країні. Тобто, державна політика як така щодо забез- печеності людини роботою взагалі була відсутня. 1991 р. – по теперішній час – період закладки основ формування ринку праці в Україні, який базуєть- ся на глибокому вивченні та осмисленні діючої прак- тики взаємодії суб’єктів СТВ і використанні теоретич- них надбань Європейських країн щодо підвищення якості життя людини. Цей період характеризується по- чатком законодавчого оформлення діючої практики взаємодії суб’єктів СТВ на ринку праці і подальшого приведення національного законодавства у відпо- відність до вимог міжнародних трудових норм і стан- дартів. Так, з прийняттям 17 листопада 1992 року Закону України „Про зайнятість населення” можна стверджувати, що розпочався процес формування політики держави щодо створення умов реалізації права людини на працю з метою підвищення якості життя людини. Згідно із зазначеним Законам, зайнятість розглядається державою як „…діяльність громадян, що пов’язана із задоволенням особистих та суспіль- них потреб і така, що приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шля- хом проведення активної соціально-економічної полі- тики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприєм- ництва” [6, ст. 1]. Розглядаючи таку категорію, як забезпеченість людини роботою, вчений Прокопенко В. І. звертає увагу на те, що „Вирішення соціальних та економіч- них проблем, які в сучасних умовах стоять перед Україною, значною мірою залежить від того, чи буде працевлаштована кожна працездатна людина і, при цьому, наскільки будуть мобілізовані її можливості з підвищення активності як працівника і господаря” [7, с. 178]. Тобто, усвідомлена активна участь людини в управлінській діяльності господарюючих суб’єктів – це життєва необхідність, оскільки вона впливає на якість її трудового життя. До того ж слід зазначити, що такий підхід відповідає одному з базових прин- ципів розвитку виробничої демократії. На думку вче- ного, „Зайнятість є економічним поняттям, оскільки вона становить один з основних елементів, що сприяє розвитку економіки кожної країни. Одночасно зай- нятість є й гуманітарним поняттям, бо за її допомогою трудящим забезпечується здобуття засобів до існуван- ня. Зайнятість є також умовою для розвитку здібнос- тей і особистості людини” [7, с. 180]. Аналізуючи наукову літературу, в якій розгляда- ються теоретичні й практичні умови щодо реалізації права людини на працю, можна виокремити основні принци- пи, на базі яких повинна формуватися політика держа- ви щодо забезпеченості людини роботою, а саме: за- безпечення рівних можливостей усім громадянам; дотримання права на вільний вибір виду діяльності від- повідно до набутої людиною кваліфікації; законодавче регулювання зайнятості у відповідних сферах госпо- дарства країни; законодавче заохочення суб’єктів гос- подарювання з метою створення нових робочих місць; запобігання безробіттю за рахунок розробки та впро- вадження національної та регіональних програм зайня- тості; розвиток соціального діалогу між представниць- кими органами виконавчої влади, роботодавців і най- маних працівників у площині дотримання заходів, на- працьованих у переговорному процесі, які спрямовані на забезпечення зайнятості населення; моніторинг рин- ку праці щодо розв’язання проблем зайнятості насе- лення, включаючи працю громадян України за кордо- ном та іноземних громадян в Україні; постійний моні- торинг стану національного законодавства і приведен- ня його у відповідність до міжнародних норм і стан- дартів, що регулюють реалізацію права на працю. До- тримання зазначених принципів дозволяє збалансувати інтереси бізнесу, держави і найманих працівників, що сприяє не тільки подальшому розвитку виробничої демократії, але й сталому соціально-економічному роз- витку країни. Проте, як свідчать результати досліджень [8], сучасний стан забезпеченості роботою населення України характеризується зниженням попиту на пра- цю, ліквідацією або скороченням об’ємів діяльності підприємств, що призводить до вивільнення великої кількості працівників, суттєвого зменшення реальних доходів та якості трудового життя і, як наслідок, виник- нення проблеми безробіття. Безробіття істотно впливає на соціально-еконо- мічний стан людини, знижує рівень відтворення робо- чої сили та збільшує рівень бідності серед найманих працівників. В економічній ситуації, що склалася в Україні, безробіття є однією з головних соціально-еко- номічних проблем, яка дестабілізує соціально-трудові відносини, що не сприяє підвищенню якості трудово- го життя людини та негативно впливає на розвиток виробничої демократії. Так, спираючись на статистич- ні дані Державної служби статистики України [8], можна простежити динаміку рівня безробіття в Україні за період з 2005 по 2012 роки (табл. 1). Аналізуючи дані табл. 1, слід звернути увагу на те, що в цілому в Україні та в Донецькій області спо- стерігається тенденція сталого збільшення рівня без- робіття (рис. 1.), що вказує на продукування супутніх проблем і різних явищ, які негативно впливають на підвищення якості трудового життя. Одним із таких негативних явищ є трудова мігра- ція за межі України. Трудова міграція зумовлена еко- О. Д. Шемяков 206 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 номічними, політичними, етнічними та релігійними чинниками. До того ж, це – вимушена міра, до якої удаються люди з метою свого працевлаштування у зв’язку зі зростанням кількості безробітних у державі. Як зазначається у науковій і періодичній літературі [9 – 11], обсяг кількості українських трудових мігрантів, які працюють за кордоном, в середньому за різними джерелами коливається від 3 до 7 млн осіб. До го- ловних чинників, які зумовлюють зовнішню трудову міграцію українців, можна віднести неефективну політику держави щодо забезпеченості роботою пра- цездатного населення країни та відсутність економіч- ного механізму, який би заохочував роботодавців до недопущення тіньової занятості. На думку науковців і практиків наявний процес трудової міграції за межі України має негативні наслідки та загрози національ- ним інтересам держави, а саме: „загроза незворотної втрати значної частини якісної, найбільш економічно активної національної робочої сили, в тому числі люд- ського, наукового та інтелектуального потенціалу за умови, коли тимчасова трудова міграція призводить до еміграції та зміни місця постійного проживання; тривала зайнятість у сфері з низькою кваліфікації праці у приймаючих країнах призводить до втрати кваліфі- кації, професії, набутих раніше в Україні. Загрози соці- ального характеру пов’язані з руйнуванням сімей, яви- щем сирітства дітей заробітчан, деформацією статево- вікової структури в районах масової трудової еміграції, проблем демографічного характеру; негативні наслідки для розвитку споживчого ринку, викликані зростан- ням грошової маси, штучним збільшенням попиту та ще більшим зниженням конкурентоздатності націо- нального ринку праці. Найбільшу загрозу становить кримінально індукована зовнішня міграція, торгівля людьми та примусова праця українських громадян” [9, с. 315 – 316]. Отже, трудова міграція за межі України не відповідає національним інтересам, не сприяє підвищенню якості трудового життя працюю- чої людини та стримує процес розвитку виробничої демократії. Таблиця 1 Рівень безробіття населення (за методологією МОП) Рис. 1. Динаміка рівня безробіття населення в цілому по Україні О. Д. Шемяков Рівень безробіття населення (%) Всього по Україні Всього по Донецькій області Період часу (рік) Все населення Працездатного віку Все населення Працездатного віку 2005 7,2 7,8 6,2 6,6 2006 6,8 7,4 5,7 6,1 2007 6,4 6,9 5,6 5,9 2008 6,4 6,9 5,7 6,0 2009 8,8 9,6 9,4 10,1 2010 8,1 8,8 8,4 9,1 2011 7,9 8,6 8,2 8,7 2012 (1-й кв.) 8,4 9,1 9,0 9,6 207 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 Розглядаючи фактор забезпеченості роботою, слід звернути також увагу на те, що безробіття породжує такий феномен, як нелегальна трудова діяльність [11], яка створює умови для розвитку тіньового сектору зайнятості. Характерною особливістю зазначеного сектору є недоплата заробленого та виплата працівни- кам заробітної плати „в конвертах”. Насьогодні в Україні це явище досить поширене, особливо в сек- торі малого і середнього бізнесу та сягає від 2 до 4,7 мільйонів осіб, що наносить економіці України досить суттєві збитки, а працівники позбавляються гарантій трудових прав і соціального захисту. Проте, поки що на державному рівні відсутня методика, яка б забез- печила офіційну статистику щодо масштабів нелегаль- ної зайнятості. Працівник за його мовчазною згодою стає трудовим рабом, до того ж безправним. Таким чином, спираючись на проведене дослі- дження, можна зробити наступний висновок: • забезпеченість роботою – це політика держави, метою якої є створення умов щодо реалізації права людини на працю. Ефективним методом впроваджен- ня її є організація повноцінної зайнятості населення; • безробіття є головним чинником, який дестабі- лізує соціально-трудові відносини, що не сприяє підви- щенню якості трудового життя людини; • стан забезпеченості роботою людини в Україні як державної політики щодо створення умов реалі- зації права на працю є недостатньо ефективним та не- гативно впливає на розвиток виробничої демократії. Література 1. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підруч. / О. Ф. Скакун : пер. з рос. — Харків: Кон- сум, 2001. – 656 с. 2. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник / Г. Т. Завіновська. – К. : КНЕУ, 2003. – 300 с. 3. Європейська соціальна хартія (пере- глянута) // Соціально-трудові відносини та вирішення трудових спорів : зб. нормативно-правових актів / Упор. В. М. Руденко. – К.: Основа, 2002. – 712 c. 4. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії ВРУ від 28 черв. 1996 р. (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222 - IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004, ВВР, 2005, № 2, ст.44 ) // ВВР. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 5. Бібліотечка голови профспілкового комітету №12 (144), 2011. Бідність в Україні та пропозиції профспілок щодо її подолання. – К.: „Проінформ” ФПУ, 2011. – 48 с. 6. Закон України „Про зайнятість населення” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – Київ, - 1991, № 14, с. 170. 7. Прокопенко В. І. Трудове пра- во України: підручник / В. І. Прокопенко. – X.: Фірма „Консум”, 1998. – 480 с. 8. Статистична інформа- ція. Державна служба статистики України [Электрон- ный ресурс] / Ринок праці. – Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua/ 9. Хомич Л. В. Зовнішня трудо- ва міграція населення України: масштаби, сучасні ознаки та географія / Л. В. Хомич // Регіональні про- блеми України географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. – Херсон: ПП Вишемир- ський, 2007. – C. 310 – 316. 10. Населення України. Трудова еміграція в Україні. – К.: Ін-т демографіїта соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, 2010. – 233 с. 11. В Україні нелегально працюють до 5 млн. осіб. [Электронный ресурс] / Інтернет-видання „Обо- зреватель” – Режим доступа : http://ukr.obozrevatel.com/ news/v-ukraini-nelegalno-pratsyuyut-do-5-mln-osib.htm Шемяков О. Д. Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на пра- цю та її вплив на розвиток виробничої демократії У статті наведено оцінку стану забезпеченості роботою людини в Україні як державної політики щодо створення умов реалізації права на працю. Розглянуто чинники, що спричиняють проблеми у процесі її фор- мування та негативно впливають на підвищення якості трудового життя. Визначено, що недостатньо ефектив- на державна політика щодо реалізації права на працю негативно впливає на розвиток виробничої демократії. Ключові слова: виробнича демократія, якість життя, зайнятість. Шемяков О. Д. Обеспеченность работой как государственная политика по реализации права на труд и ее влияние на развитие производствен- ной демократии В статье исследуется государственная политика в части создания условий для реализации права на труд, что способствует обеспеченности в Украине людей ра- ботой. Рассмотрены факторы, создающие проблемы при обеспеченности работой и дана оценка их влияния на повышение качества трудовой жизни. Установлено, что недостаточно-эффективная государственная поли- тика, направленная на реализацию права на труд, тор- мозит развитие производственной демократии. Ключевые слова: производственная демократия, качество жизни, занятость. Shemiakov O. D. Material Well-being by Work as Public Policy on Realization of Right to Work and its Influence on Development of Production Democracy In the article the estimation of the state of material well-being work of people has been presented in Ukraine as a public policy in relation to conditioning of realization of right to work. The factors that result in problems in the process of its forming and make negative influence on upgrading of labour life have been considered. Certainly, that not effective enough public policy in relation to realization of right to work make nagative influence on development of production democracy. Key words: production democracy, quality of life, employment. Стаття надійшла до редакції 18.10.2012 Прийнято до друку 20.12.2012 О. Д. Шемяков

Забезпеченість роботою як державна політика щодо реалізації права на працю та її вплив на розвиток виробничої демократії

Institution

Ähnliche Einträge