Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні

Обґрунтоване, що підвищення мінімальної заробітної плати найманих робітників в Україні не викличе масових банкрутств, зростання безробіття та інфляції, а буде сприяти підвищенню ефективності виробництва і легалізації тіньової економіки. Доведене, що в результаті можна очікувати значне підвищення соц...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Бєлєнцова, Ю.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Менеджмент персоналу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123248
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні / Ю.В. Бєлєнцова // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 216–220. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123248
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1232482017-09-02T03:04:59Z Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні Бєлєнцова, Ю.В. Менеджмент персоналу Обґрунтоване, що підвищення мінімальної заробітної плати найманих робітників в Україні не викличе масових банкрутств, зростання безробіття та інфляції, а буде сприяти підвищенню ефективності виробництва і легалізації тіньової економіки. Доведене, що в результаті можна очікувати значне підвищення соціальої ефективності національної економіки і досягнення її збалансованості з економічною ефективністю. Обосновано, что повышение минимальной заработной платы наемных работников в Украине не вызовет массовых банкротств, роста безработицы и инфляции, а будет способствовать повышению эффективности производства и легализации теневой экономики. Доказано, что в результате можно ожидать значительное повышение социальной эффективности национальной экономики и достижения ее сбалансированности с экономической эффективностью. Substantiated that increasing of the minimum salary of employees in Ukraine will not cause mass bankruptcies, rising unemployment and inflation, but will increase the efficiency of production and the legalization of the shadow economy. Proved that as a result we can expect a significant increase in social efficiency of the national economy and achieve its balance with economic efficiency. 2013 Article Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні / Ю.В. Бєлєнцова // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 216–220. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123248 369.014.6: 330.131.5 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу
spellingShingle	Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу Бєлєнцова, Ю.В. Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні Економічний вісник Донбасу
description	Обґрунтоване, що підвищення мінімальної заробітної плати найманих робітників в Україні не викличе масових банкрутств, зростання безробіття та інфляції, а буде сприяти підвищенню ефективності виробництва і легалізації тіньової економіки. Доведене, що в результаті можна очікувати значне підвищення соціальої ефективності національної економіки і досягнення її збалансованості з економічною ефективністю.
format	Article
author	Бєлєнцова, Ю.В.
author_facet	Бєлєнцова, Ю.В.
author_sort	Бєлєнцова, Ю.В.
title	Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні
title_short	Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні
title_full	Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні
title_fullStr	Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні
title_full_unstemmed	Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні
title_sort	ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в україні
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Менеджмент персоналу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123248
citation_txt	Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні / Ю.В. Бєлєнцова // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 216–220. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT bêlêncovaûv efektivnístʹpídviŝennâmínímalʹnoízarobítnoíplativukraíní
first_indexed	2025-07-08T23:19:19Z
last_indexed	2025-07-08T23:19:19Z
_version_	1837122728936603648
fulltext	216 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 УДК 369.014.6: 330.131.5 Ю. В. Бєлєнцова, аспірант, Донецький державний університет управління ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УКРАЇНІ В Україні мінімальна заробітна плата не тільки не відповідає критеріям економічного зростання, але й сприяє поступовій деградації нації. Дешева робоча сила в сукупності з підвищенням цін на товари і по- слуги, які наблизилися до світових, призвели до того, що знизилася якість праці і йде знецінення самого поняття праці. Низький рівень мінімальної заробітної плати сприяє заниженню рівня зарплати в цілому по країні, що призводить, по суті, до збереження харак- терної для радянських часів моделі „економіки деше- вого працівника”, не відповідної вимогам ринку і, зок- рема, принципу адекватної оцінки кількості та якості праці. Сукупність описаних обставин призвела до того, що країна опинилася затягнутою в „пастку вбогості”, що самовідтворюється. Економіка, у силу недостат- ності споживчого попиту, обумовленого низькими доходами, не одержує необхідного їй інвестиційного посилання й поступово зменшує свої обороти, що знову негативно позначається й на споживчому по- питі та доходах громадян. У зв’язку із цим виникають дискусії з приводу того, чи потрібно піднімати мінімаль- ну заробітну плату? Це обумовлює актуальність до- слідження. Мета статті. Визначити негативні наслідки існу- чої мінімальної заробітної плати в Україні та оцінити ефективність її підвищення. У підвищенні мінімальної заробітної плати є як позитивні, так і негативні моменти. Шкода, яку отри- мує економіка від низької мінімальної заробітної пла- ти очевидна. Вона дозволяє великій кількості комер- ційних організацій успішно ухилятися від сплати по- датків, установлюючи своїм працівникам офіційну зар- плату на рівні мінімальної, тим самим, виводячи з-під оподатковування більшу частину фактично виплачу- ваної зарплати. Підвищення мінімальної заробітної плати призведе до адекватного підвищення середньої заробітної пла- ти, що дійсно, чревате певними погрозами для еконо- міки країни. Високий рівень мінімальної заробітної плати, не співвіднесений з можливостями економіки і рівнем продуктивності праці, буде створювати не- обґрунтовано жорсткий формальний інститут, що при- зведе до певних негативних наслідків. Адміністративне підвищення мінімальної заробіт- ної плати „міра неринкова, а виходить, здатна негатив- но вплинути на ефективність розподілу ресурсів в еко- номіці. Тут, заперечуючи супротивникам державного втручання, слід зазначити, що економіка України поки не є стійкою ринковою системою, і тому створення складних форм сучасної економічної діяльності зали- шається сферою державної, а не ринкової діяльності. Тим більше, що забезпечення мінімальних соціальних норм є функція будь-якого цивілізованої держави, і жодна із провідних світових держав не зневажає дер- жавноим регулюванням. Як можливий ризик можна назвати і проблеми, пов’язані з рентабельністю промислових підприємств. Оскільки в цей час на багатьох підприємствах вико- ристовуються технології з високим рівнем трудових витрат, вони вже зараз перебувають на межі рента- бельності. У випадку змушеного підвищення мінімаль- ної заробітної плати зросте заробітна плата, і ці підпри- ємства не зможуть бути рентабельними без скорочен- ня чисельності штату, що в підсумку може привести до зростання безробіття. Крім того, знизиться рента- бельність ефективних підприємств, оскільки зростуть витрати на оплату праці. Серед наслідків підвищення мінімальної заробіт- ної плати можлива зміна пропорцій у галузях еконо- міки. Через її різке підвищення деякі галузі, у тому числі і сільське господарство, не зможуть створити умови для підвищення рівня зарплати для своїх співро- бітників. Таким чином, очікується, що підвищення мінімальної заробітної плати буде супроводжуватися масовими банкрутствами, зниженням попиту на пра- цю, зростанням безробіття та сплеском інфляції, що обернеться падінням реальної купівельної спромож- ності гривні. Однак результати кореляційного аналізу відпо- відних показників в Україні за період з 2000 р. по 2010 р. цього припущення не підтверджують. Якщо для оцінки тісноти зв’язку між ними використовувати шкалу Чеддока, то зв’язок мінімальної заробітної плати з інфляцією (індексом споживчих цін) слабка (ко- ефіцієнт кореляції 0,11). Що стосується безробіття й рентабельності, то існує зворотна залежність. Однак, якщо між мінімальної заробітної плати і рівнем безро- біття такий зв’язок помітний (коефіцієнт кореляції 0,6), то з рівнем рентабельності операційної діяльності підприємств України майже відсутній (коефіцієнт ко- реляції 0,004) (табл. 1). Ю. В. Бєлєнцова 217 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 Виходячи з наведених даних, можна зробити ви- сновок, що вибухової реакції у вигляді зростання без- робіття і інфляції, а також скорочення рентабельності у відповідь на підвищення мінімальної заробітної плати не буде. Разом із тим ресурси (капітал і праця) стануть розподілятися більш ефективно, збільшиться їх від- дача, підвищиться виробнича дисципліна, а заробітна плата стане більш гнучкою. Збільшення мінімальної заробітної плати і зміна податкового законодавства в частині соціальних виплат призведуть до перерозпо- ділу доходів організацій (фонд оплати праці виросте за рахунок прибутку), що у свою чергу, підштовхне роботодавців до раціоналізації виробництва – спочат- ку за рахунок вивільнення зайвих працівників, а потім – і технічного переозброєння. У сукупності перераховане вище буде сприяти зростанню ефективності виробництва. До того ж збільшення мінімальної заробітної плати легалізує частину тіньових доходів. Отже, істотно розшириться база прибуткового оподаткування, що стане джере- лом підвищення мінімальної заробітної плати й інших соціальних стандартів. Аналогічної думки дотримують- ся і провідні фахівців у цієї сфері. Наприклад, у до- кладі МОП „Заработная плата в мире в 2010 – 2011 гг.: политика в области заработной платы в период кризи- са” відзначено, що в 2006 році більше 650 економістів, включаючи п’ять лауреатів Нобелівської премії та шість колишніх президентів Американської економічної асо- ціації, опублікували заяву, де вони висунули пропо- зицію про те, що підвищення її рівня в США може значно поліпшити життя працівників з низькими дохо- дами і їхніми родинами, не роблячи при цьому нега- тивного впливу на економіку, про яке говорили кри- тики [4, с. 68]. Підвищення величини мінімальної заробітної пла- ти призведе до зростання соціальної ефективності су- спільства, яка визначається ступенем задоволення його потреб. Мінімальний ступінь задоволення таких потреб є нижньою межею соціальною ефективності суспіль- ства. Очевидно, що верхня межа визначається мож- ливостями національної економіки. Разом із нижньою межею вони є граничними соціальними ефективнос- тями суспільства. Між ними існує фактичний рівень соціальної ефективності, який залежить від типу мак- роекономічної системи, що визначається відносина- ми власності та системою державного управління. Ступінь задоволення потреб суспільства є уза- гальненим результатом задоволення потреб кожного його члена. Об’єктивно вони різні, але їх можна уза- гальнити за верствами населення. Наприклад, ступінь задоволення потреб найманих працівників, непраце- здатних пенсіонерів, дітей, студентів тощо, де основ- ним джерелом задоволення потреб є їх доходи. Тобто соціальну ефективність суспільства слід диференцію- вати за критерієм однорідності доходів. Для домінуючої частини населення основним і прямим джерелом доходів є заробітна плата та соці- альні виплати, основною з яких є пенсія. Для економіч- ного розвитку найбільш значущими є наймані пра- цівники як безпосередні виробники суспільного про- дукту. Тоді для соціальної ефективності суспільства найбільш значною є їхня заробітна плата. Її зростання знижує економічну та підвищує соціальну ефективність. Тобто у вирішенні проблеми збалансованості соціаль- ної й економічної ефективності певну регулюючу фун- кцію виконує заробітна плата найманих працівників. Таким чином, мінімальна і середня заробітна плата най- маних працівників повинні використатися при норму- ванні і визначенні соціальної ефективності суспільства. Показник будь-якої ефективності – величина від- носна. Виникає питання, із чим порівнювати мінімаль- ну та середню заробітну плату? У роботі [1] у якості бази порівняння запропоновано використати прожит- кового мінімуму ( minП ), оскільки він є загально- прийнятим показником, що визначає рівень бідності. Тоді мінімальна соціальна ефективність є величиною нормативною, яка визначається вимогами Європейсь- кої соціальної хартії: Ю. В. Бєлєнцова Таблиця 1 Кореляційна матриця, % Показник Індекс спожив- чих цін Рівень безро- біття Рентабельність операційної ді- яльності Мінімальна заробітна плата Індекс споживчих цін, % 1 Рівень безробіття, % 0,27 1 Рентабельність операцій- ної діяльності, % -0,43 -0,62 1 Мінімальна заробітна пла- та, грн. 0,11 -0,60 0,004 1 218 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 5,2 min minmin . ≤= П ЗПЕсоц (1) Фактична ( ф соцЕ . ) соціальна ефективність визна- чається наступним чином: min . П ЗП Е срф соц = , (2) де minЗП , срЗП , – мінімальна та середня за- робітна плата відповідно. Середня заробітна плата найманих працівників ( срЗП ) розраховується як відношення оплати праці усіх найманих працівників ( ЗП ) до їх середньооблі- кової чисельності ( ñð× ): ср ср Ч ЗПЗП ⋅ = 12 , грн / місяць. (3) Відповідно до оцінок податківців, опублікованим у ході презентації Концепції реформування податкової системи, обсяг тіньового сектора розподіляється в такий спосіб: 170 млрд грн становить зарплата в „кон- вертах”, 100 млрд грн – доходи власників активів у формі виведення безготівкових коштів у наявну фор- му або на інвалютні рахунки в іноземних банках, 35 млрд грн – неофіційні платежі, 45 млрд грн – основні засоби, матеріальні ресурси та послуги тіньо- вого сектора [5]. То яким міг би бути в такому випад- ку обсяг ВВП? Для відповіді на це питання використано розроб- лену в роботі [2] приведену форму економетричної моделі (4). Результаті розрахунків наведено у табл. 2.      −−−+= +−++−= +−−+= .436,3747,0683,1171,1241,73268 ,511,3556,0811,0764,0468,51441 ,075,1303,0872,1935,0773,21826 АЧЕПСЗПЧІ АЧЕПСЗПКСВ АЧЕПСЗППД (4) де ПД – валовий прибуток, змішаний доход; ЗП – оплата праці найманих працівників; ПС – подат- ки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт; КСВ – кінцеві споживчі витрати; ЧЕ – сальдо експор- ту-імпорту товарів і послуг; ЧІ – чисті інвестиції; А – амортизація. З табл. 2 неважко помітити, що у випадку виве- дення заробітної плати і неофіційних платежів з „тіні” в певній мірі вирішується проблема внутрішнього інве- стування. При цьому на 27,33% зростає валовий при- буток, змішаний доход, а структура розподілу ВВП за категоріями доходу майже не змінюється. Щодо соці- альної ефективності, то внаслідок таких дій та збільшен- ня мінімальної заробітної плати, яка розрахована з ви- користанням економетричної моделі (4) за умови рівності до нуля чистих інвестицій (ЧІ = 0) [3], вона могла б підвищитись на 13,2% (табл. 3). Слід зазначити, що фактична соціальна ефек- тивність обмежується можливостями національної еко- номіки і типом макроекономічної системи, від якої залежать суспільні відносини. Такі обмеження, в ос- таточному підсумку, випливають у закономірний взає- мозв’язок між мінімальною та середньою заробітною платою найманих працівників. Очевидно, що при роз- робці політики підвищення мінімальної заробітної плати слід орієнтуватися на такі її значення і терміни вста- новлення, при яких досягається збалансованість соці- альної та економічної ефективності. Це потребує ви- значення певних критеріїв та показників оцінки. У стабільних економіках діє закон випереджаль- Ю. В. Бєлєнцова Таблиця 2 Оцінка фактичного і очікуваного ВВП України та його структури за категоріями доходу і споживання Показник 2009 р. [6] Очікуване значення Відносне відхилення, % КСВ 930119,2 772826 20,35 ЧІ 191079,7 48611 293,08 ПД 441437,9 346676 27,33 А 107204,0 107204 0 ЧЕ -15296,0 -15296 0 ЗП 621343,0 451343 37,67 ПС 150326,0 115326 30,35 ВВП 1213106,9 913345 32,82 ЗП/ВВП, % 51,22 49,4165 3,65 ПС/ВВП, % 12,39 12,6268 -1,86 ПД/ВВП, % 36,39 37,9567 -4,13 219 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 ного зростання продуктивності праці над збільшенням заробітної плати. Це дозволяє вирішувати проблему підвищення соціальної ефективності суспільства без програшу для економічної ефективності. Тобто кри- терієм оцінки збалансованості соціальної і економіч- ної ефективності є випереджальне зростання продук- тивності праці над збільшенням заробітної плати. Відпо- відним показником збалансованості є співвідношен- ня темпів зростання продуктивності праці (Тпр) і заро- бітної плати (Тзп) [1]: зп пр е Т Т Зб = . (5) При розрахунку темпів зростання продуктивності праці використаються обсяги ВВП із табл. 2, які співвідносяться із кількістю найманих працівників. Якщо співвідношення (5) перевищує рівень 100%, то можна говорити о збалансованості соціальної і еконо- мічної ефективності підприємства, але це не є обов’яз- ковим в нестабільних макроекономічних системах, де рівень заробітної плати занадто низький, внаслідок чого закон випереджального зростання продуктивності праці не діє. Тому наступним критерієм доцільно ви- користати індекс Кейтца, що як показник характери- зується співвідношенням мінімальної (ЗПmin) і серед- ньої заробітної плати (ЗПсм) [1]: смЗП ЗПIK min= . (6) За методологією Держкомстату середньомісяч- на заробітна плата найманих працівників включає по- датки. Такий підхід при нормування індексу Кейтца використають Міжнародна організація праці та Євро- пейський Союз. Таким чином, значення індексу Кей- тца повинне бути в інтервалі 50 – 60%. Результати оцінки збалансованості соціальної і економічної ефек- тивності наведені в табл. 3. З табл. 3 неважко помітити, що у 2009 р. тільки значення індексу Кейтца не відповідало норматив- ному значенню. Але в результаті підвищення мінімальної заробітної плати і виведення економіки України з „тіні” очікуване значення індексу Кейтца Таблиця 3 Оцінка фактичної і очікуваної соціальної ефективності Україні Таблиця 3.9 Оцінка фактичної і очікуваної збалансованості соціальної та економічної ефективності в Україні Ю. В. Бєлєнцова Показник 2009 р. [6] Очікуване значення Темп приросту, % Оплата праці найманих працівників, млн. грн. 451343 621343,0 38 Чисельність найманих працівників, тис. осіб 12948,5 12948,5 0 Середня заробітна плата найманих праців- ників, грн. 2904,7 3998,8 38 Мінімальна заробітна плата найманих пра- цівників, грн. 744 1942 161 Прожитковий мінімум, грн. 638,5 776,8 21,7 Фактична соціальна ефективність, % 4,55 5,15 13,2 Показник 2009 р. Очікуване значення Відхилення (темп приро- сту), % Нормативне значення, % Співвідношення темпів зростання продуктивності праці і заробітної плати, % 100,42 116,26 15,78 100 Індекс Кейтца 25,61 48,56 89,61 50-60 220 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 підвищиться практично до необхідного мінімально- го рівня. При цьому значно зростає співвідношення темпів продуктивності праці та заробітної плати в результаті підвищення матеріальної мотивації найма- них працівників. Резюмуючи вищевикладене, слід зробити таки висновки: Підвищення мінімальної заробітної плати найма- них працівників не буде супроводжуватися масовими банкрутствами, зниженням попиту на працю, зростан- ням безробіття та інфляції в Україні. Навпаки, така дія буде сприяти зростанню ефективності виробництва та легалізації тіньових доходів. Основним критерієм соціальної ефективності на- ціональної економіки України є ступінь задоволення потреб найманих працівників, який визначається за співвідношенням їх середньої та мінімальної заробіт- ної плати. Їх підвищення збільшує соціальну і змен- шує економічну ефективність суспільства. Умовою їх збалансованості є випереджальне зростання продук- тивності праці найманих працівників над збільшенням заробітної плати. При цьому співвідношенням мінімаль- ної і середньої заробітної плати (індекс Кейтца) повин- не знаходитися в інтервалі 50 – 60%. Внаслідок підвищення мінімальної заробітної пла- ти можна очікувати скорочення розмірів тіньової еко- номіки України. В результаті соціальна ефективність національної економіки не тільки підвищиться, але і збалансується із економічною ефективністю. Література 1. Бєлєнцов В. М. Методика аналізу соціально- економічної ефективності розвитку виробничого підприємства / В. М. Бєлєнцов, Ю. В. Бєлєнцова // Управління економічним розвитком промислових підприємств: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, сер. „Економіка”. – Донецьк: ДонДУУ, 2010. – Т. ХІ, вип. 149. – С. 87 – 93 2. Бє- лєнцова Ю. В. Заробітна плата та економічне зрос- тання в Україні: моделювання й дослідження струк- турних зв’язків / Ю. В. Бєлєнцова // Менеджер. – 2012. – №1(59). – С. 244 – 251 3. Бєлєнцова Ю. В. Якою повинна бути заробітна плата в Україні? / Ю. В. Бєлєн- цова // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету, сер. „Економічні науки”. – 2012. – № 39. – С. 21 – 25 4. Доклад МОТ „Заработ- ная плата в мире в 2010 – 2011 гг.: политика в области заработной платы в период кризиса” / Группа техни- ческой поддержки достойного труда и Бюро МОТ для стран Восточной Европы и Центральной Азии. – М. : МОТ., 2010. – 123 с. 5. Обсяг тіньової економіки України становить 350 млрд грн, половина цих коштів – зарплати в „конвертах” / Електронний ресурс // „Дзеркало тижня. Україна”. – 2012. – 19 серпня. – Режим доступу : http://news.dt.ua/ECONOMICS. 6. Статистичний щорічник України за 2010 рік / Держкомстат України; за ред. О. Г. Осауленка. – К.: Тов „Август Трейд”, 2011. – 560 с. Бєлєнцова Ю. В. Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні Обґрунтоване, що підвищення мінімальної заро- бітної плати найманих робітників в Україні не викличе масових банкрутств, зростання безробіття та інфляції, а буде сприяти підвищенню ефективності виробницт- ва і легалізації тіньової економіки. Доведене, що в ре- зультаті можна очікувати значне підвищення соціаль- ної ефективності національної економіки і досягнення її збалансованості з економічною ефективністю. Ключові слова: мінімальна і середня заробітна плата, тіньова економіка, баланс соціальної і економі- чної ефективності, продуктивність праці, індекс Кейтца Беленцова Ю. В. Эффективность повыше- ния минимальной заработной платы в Украине Обосновано, что повышение минимальной зара- ботной платы наемных работников в Украине не вы- зовет массовых банкротств, роста безработицы и ин- фляции, а будет способствовать повышению эффек- тивности производства и легализации теневой эконо- мики. Доказано, что в результате можно ожидать зна- чительное повышение социальной эффективности на- циональной экономики и достижения ее сбалансиро- ванности с экономической эффективностью. Ключевые слова: минимальная и средняя зара- ботная плата, теневая экономика, баланс социальной и экономической эффективности, производительность труда, индекс Кейтца Belentsova J. V. Efficiency of Increasing of the Minimum Salary in Ukraine Substantiated that increasing of the minimum salary of employees in Ukraine will not cause mass bankruptcies, rising unemployment and inflation, but will increase the efficiency of production and the legalization of the shadow economy. Proved that as a result we can expect a significant increase in social efficiency of the national economy and achieve its balance with economic efficiency. Key words: minimum and average salary, shadow economy, balance social and economical efficiency, labour productivity, Kaitz index Стаття надійшла до редакції 12.09.2012 Прийнято до друку 20.12.2012 Ю. В. Бєлєнцова

Ефективність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси