Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування

У статті розглянуто проблеми формування та використання фінансових ресурсів в системі соціального страхування, проаналізовано механізм розподілу путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення українських громадян, з’ясовано чинники, що детермінують нерівність доступу до санаторно-курортних...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Гуменюк, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Фінанси
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123276
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування / В.В. Гуменюк // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 114–118. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123276
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1232762017-09-02T03:05:17Z Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування Гуменюк, В.В. Фінанси У статті розглянуто проблеми формування та використання фінансових ресурсів в системі соціального страхування, проаналізовано механізм розподілу путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення українських громадян, з’ясовано чинники, що детермінують нерівність доступу до санаторно-курортних послуг, створюють підґрунтя для нецільового та нераціонального використання коштів застрахованих осіб, подано практичні рекомендації для розв’язання окреслених проблем. В статье рассмотрены проблемы формирования и использования финансовых ресурсов в системе социального страхования, проанализирован механизм распределения путевок на санаторно-курортное лечение и оздоровление украинских граждан, выяснены факторы, детерминирующие неравенство доступа к санаторно-курортным услугам, создают почву для нецелевого и нерационального использования средств застрахованных лиц, представлены практические рекомендации для решения определенных проблем. In the article it is said about the problem of formation and the usage of financial resources in the system of social insurance; the mechanism of tickets permit distribution for resort treatment and health improvement for Ukrainian citizens is analyzed; the factors of the inequality of access to sanatorium, which lead to the wastage of the insured people’s funds, are determined; the practical recommendations for the solution of the mentioned problems are given. 2013 Article Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування / В.В. Гуменюк // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 114–118. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123276 336;338.48 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Фінанси Фінанси
spellingShingle	Фінанси Фінанси Гуменюк, В.В. Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування Економічний вісник Донбасу
description	У статті розглянуто проблеми формування та використання фінансових ресурсів в системі соціального страхування, проаналізовано механізм розподілу путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення українських громадян, з’ясовано чинники, що детермінують нерівність доступу до санаторно-курортних послуг, створюють підґрунтя для нецільового та нераціонального використання коштів застрахованих осіб, подано практичні рекомендації для розв’язання окреслених проблем.
format	Article
author	Гуменюк, В.В.
author_facet	Гуменюк, В.В.
author_sort	Гуменюк, В.В.
title	Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування
title_short	Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування
title_full	Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування
title_fullStr	Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування
title_full_unstemmed	Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування
title_sort	фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Фінанси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123276
citation_txt	Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування / В.В. Гуменюк // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 114–118. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT gumenûkvv fínansuvannâsanatornokurortnihposlugvdiskursísocíalʹnogostrahuvannâ
first_indexed	2025-07-08T23:22:01Z
last_indexed	2025-07-08T23:22:01Z
_version_	1837122898597249024
fulltext	114 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 УДК 336;338.48 В. В. Гуменюк, кандидат економічних наук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ ФІНАНСУВАННЯ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ПОСЛУГ В ДИСКУРСІ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ Курортне господарство є одним із пріоритетних напрямків розвитку інституційних секторів економіки України. Ринкові трансформації в економіці нашої дер- жави стали позитивними чинниками формування ринку послуг курортного господарства, його сегмен- тації, зародження й розвитку конкуренції в цьому сек- торі. У той же час існує ряд негативних чинників, які деструктивно впливають на функціонування курорт- ного господарства: 1) недостатній рівень фінансового забезпечення відтворення матеріально-технічної бази санаторно-курортних закладів; 2) надмірне зростання комерціалізації у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги населенню (заміщення держав- ної, муніципальної, відомчої сфер на приватну сферу економічної діяльності); 3) гальмування розвитку при- ватної ініціативи дефіцитом фінансових ресурсів та ціною їх залучення; 4) загострення диспропорцій, зумовлених низьким рівнем соціального забезпечен- ня населення й високою вартістю курортних послуг. Вагомий внесок у формування теоретичних засад соціального страхування зробили такі відомі зарубіжні науковці, як: У. Беверідж, О. фон Бісмарк, Р. Ноузік, Дж. Ролз й ін. Питання соціального страху- вання знайшло відображення й у працях українських учених сучасності: В. Л. Андрущенка, О. Д. Васили- ка, В. М. Геєця, Т. І. Єфіменко, С. В. Каламбет, І. О. Лютого, В. Д. Лагутіна, П. В. Мельника, Д. В. Полозенка, В. М. Федосова, І. Я. Чугунова, С. І. Юрія та ін. Водночас спостерігається відсутність ґрунтовних досліджень науково-практичного характе- ру, в яких увага була б зосереджена на проблемі інсти- туціоналізації фінансового забезпечення курортної справи в системі соціального страхування українців. Метою цієї статті є дослідження проблем форму- вання фінансових ресурсів в системі соціального стра- хування та їх залучення для фінансування санаторно- курортної справи в Україні. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання конкретних завдань: 1) теоретична концептуалізація фінансового за- безпечення оздоровлення населення через механізм соціального страхування в Україні; 2) оцінка сучасного стану фінансування санатор- но-курортних послуг в системі соціального страху- вання з тимчасової втрати працездатності; 3) розгляд нових підходів до організації соціаль- ного страхування як джерела фінансового забезпечен- ня оздоровлення населення. Відповідно до проведених Світовим банком до- сліджень, середня тривалість життя українців на 10 – 12 років нижча, ніж у країнах Західної Європи. В Україні спостерігається демографічна криза, що ви- ражається у низькій народжуваності, високому рівні смертності, особливо серед чоловіків працездатного віку, та процесами міграції. За роки незалежності на- селення України зменшилось на 12% (6 млн. чол.). Істотних втрат зазнає саме трудовий потенціал, а це украй негативний показник національної економіки, серед працездатного населення щорічно втрачається у зв’язку з передчасною смертністю 237 тис. потен- ційно непрожитих років. Натомість, близько 80 – 90% державних видатків на охорону здоров’я витрачають- ся на утримання великої кількості лікарень та заробіт- ну плату персоналу, і лише 10 – 20% – на розвиток системи охорони здоров’я населення. До того ж, Україна надалі стикається з проблемами, які стосують- ся забезпечення кращих результатів діяльності систе- ми охорони здоров’я, зокрема: підвищення ефектив- ності надання послуг; зміна тенденції до скорочення очікуваної тривалості життя на тенденцію до зростан- ня очікуваної тривалості життя; зниження необґрунто- ваних видатків на охорону здоров’я та соціальне за- безпечення населення. Загалом, більшість показників стану охорони здоров’я для населення України гірші, ніж для нових країн – членів ЄС [1]. На даний час функціонують чотири моделі соці- ального захисту: континентальна (модель О. фон Бісмарка), англосаксонська (модель лорда У. Беве- ріджа), скандинавська і південно-європейська. Хоча жодна із зазначених моделей соціального захисту не зустрічається в чистому вигляді, соціальне страхування має місце у всіх зазначених моделях. „Розглянувши ці моделі, можна дійти висновку, що система соціаль- ного захисту населення в Україні найбільшою мірою відповідає німецькій моделі” [2, с. 14]. Система фінансування охорони здоров’я на за- садах соціального страхування, відповідно до моделі Бісмарка, передбачає формування страхових фондів перманентно з внесків застрахованих осіб та відраху- В. В. Гуменюк 115 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 вань роботодавців і лише частково державних дотацій. Державне медичне страхування (gesetzliche Krankenversicherung) є основним механізмом фінан- сування охорони здоров’я в Німеччині. У контексті соціального страхування населення фінансування са- наторно-курортного лікування знаходить відображен- ня переважно у складі видатків державного медично- го страхування [3, с.10]. Держава, по суті, не бере на себе зобов’язання забезпечити фінансування послуг охорони здоров’я, а лише створює необхідні умови для того, щоб не- обхідні фонди фінансових ресурсів були створені пра- цівниками та працедавцями, та здійснює нагляд за функціонуванням усієї системи медичного страхуван- ня. У контексті державного медичного страхування застрахована особа може самостійно обирати необхідні види медичних послуг: амбулаторна, стаціонарна і стоматологічна допомога, страхування на випадок хвороби з виплатою щоденної грошової компенсації, витрати на санаторно-курортне лікування, медичне страхування за кордоном та інші види [4, с. 33 – 37]. Аналіз формування доходів і видатків у фондах державного медичного страхування за 2009 – 2012 рр. у Німеччині вказує на те, що в структурі доходів пере- важають соціальні внески, у 2012 р. вони складають 90,65%; федеральні гранти займають лише 7,18 %, до- ходи від фінансово-господарської діяльності – 2,17%. Структура видатків: 87,49% становлять немонетарні виплати (матеріальна допомога, надання послуг), 6,16% займають грошові виплати, витрати фінансово-госпо- дарської діяльності – 6,35% [5, с. 6]. Україні притаманний власний шлях розвитку со- ціального страхування, що базується на ретроспекти- вах соціального страхування держав, під владою яких знаходились етнічні українські землі. Пострадянська державна соціальна політика базувалась на вартісно- розподільчих відносинах в системі державних фінансів. У 1933 р. всі кошти соціального страхування, а також санаторії, будинки відпочинку та ряд інших установ передано профспілкам. Тривалий період часу в дже- релах фінансового забезпечення оздоровлення україн- ського населення домінували кошти державного фонду соціального страхування та кошти профспілкових організацій. Працюючі громадяни внесків до фонду соціального страхування не здійснювали. Питання оздоровлення громадян знаходились під егідою проф- спілкових організацій, які розпоряджались путівками, брали участь у розподілі фінансових ресурсів на ка- пітальне будівництво санаторно-курортних закладів. Бюджет державного соціального страхування утворю- вався з відрахувань від прибутку підприємств і до- тацій державного бюджету. Звісно, що при централі- зованому розподілі путівок існуюча пропозиція послуг курортного господарства не могла задовольнити суспільні потреби в оздоровленні. Значною мірою цей дефіцит заповнювався через придбання населенням курсівок, приватне розміщення в квартирах, сільських садибах тощо. Скасування централізованого розподі- лу путівок у свій час негативно вплинуло на обсяги споживання курортних послуг. Із здобуттям незалеж- ності на порядок денний постало питання про вдоско- налення системи соціального страхування в Україні. Так, у 1991 р. створено Фонд соціального страхуван- ня, до складу якого увійшли представники від проф- спілкових об’єднань, а в 2001 р. за схемою правона- ступництва на основі Фонду соціального страхування України створено Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності [6]. Інституційні зміни стали чинником структурних зрушень і в організаційно-правових формах курорт- ної справи та трансформацій власності санаторно- курортних закладів. На даний час понад 2/3 санатор- но-курортних закладів знаходяться у приватній влас- ності. Фінансово-господарська діяльність багатьох відомчих та профспілкових санаторно-курортних ком- плексів згортається. Водночас для забезпечення за- страхованих осіб якісним та повноцінним лікуванням необхідно фінансувати оновлення та модернізацію ма- теріально-технічної бази курортів. У сучасних умовах господарювання виникає необхідність розробки пропозиції курортних послуг, розрахованих на споживача з адекватним рівнем до- ходів, та відповідного механізму їх просування. Це завдання лише частково виконує Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який має право спрямовувати кошти на санаторно-курорт- не лікування працівників та членів їх сімей. Видачу путівок передбачено на підставі рішення комісії стра- хувальника. Комісія страхувальника отримує путівки за місцем реєстрації підприємства, установи, органі- зації, тобто за місцем перерахування страхових внесків, за умови, що сума перерахованих страхуваль- ником внесків достатня і не використана цілком на оплату лікарняних листків. Протягом одного року одній і тій же особі за рахунок коштів соціального стра- хувальника може бути видана тільки одна путівка на санаторно-курортне лікування або відпочинок, з ура- хуванням путівок, отриманих у санаторії-профілакторії, реабілітаційні відділення профспілкових санаторіїв. Путівки до санаторіїв, пансіонати з лікуванням, курорт- ні міські водогрязелікарні, пансіонати і будинки відпо- чинку, придбані за рахунок коштів соціального стра- хування, видаються безкоштовно, з частковою опла- тою їх вартості, за повну вартість [7]. Колегія Рахункової палати України оприлюднила результати аналізу виконання бюджету Фонду соціаль- В. В. Гуменюк 116 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 ного страхування з тимчасової втрати працездатності у 2011 році. За її висновком, у 2011 році бюджет вико- наний лише частково. За доходами він виконаний на 96,1%, за видатками – на 90%, перевищення доходів над видатками становить 1,0 млрд. гривень. Однак показники видаткової частини не виконані за жодною зі статей [8]. На тлі зростання з 2010 року показників дохідної частини бюджету фонду його видаткова частина знач- но зменшувалася. Видатки за 2011 рік скоротились, порівняно з 2010 роком, на 631,9 млн грн (падіння до рівня 2009 року), з цієї суми 597,4 млн грн мали б піти на забезпечення санаторно-курортного лікуван- ня. У результаті було значно обмежено доступність соці- альних послуг для застрахованих осіб, тим більше, що вартість путівок щороку зростає. За рахунок коштів фонду в санаторно-курортних закладах пролікували- ся лише 1,5% застрахованих осіб. Водночас не відбулася оптимізація структури й чисельності працівників фонду, як це передбачалося із запровадженням 1 січня 2011 р. єдиного соціального внеску [9]. Більше того, організаційно-управлінські видатки фонду зросли, порівняно з 2010 роком, на 10%. Кошти на оздоровлення використовуються на невластиві для соціального страхування функції. Зокре- ма, 2011 року на фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл та придбання новорічних подарунків для дітей використано 244 млн гривень. Спрямування цих ресурсів на санаторно-курортне лікування до- зволило б оздоровити близько 50 тис. застрахованих осіб та членів їхніх сімей. В Україні набула поширення практика грошових компенсацій субсидіарного характеру для пільгових категорій населення, коли в межах бюджетних коштів відбувається заміна фінансування санаторно-курорт- них послуг на грошову компенсацію, виходячи із се- редньої вартості санаторно-курортної путівки, визна- ченої центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики [10]. Надання грошової компен- сації, виходячи із середньої вартості путівки (у 2010 р. – 275 грн, в 2011 р. – 300 грн та в 2012 р. – 320 грн [11]), ще не означає, що людина, яка отримала ці кошти, використає їх за цільовим призначенням – на оздоровлення. Певною мірою цей чинник негативно впливає і на формування фінансових ресурсів сана- торно-курортних закладів, що є акредитованими по- стачальниками санаторно-курортних послуг в системі державних закупівель. Врегулювання цього питання знайшло відображення в законотворчому просторі: „безкоштовне забезпечення санаторно-курортними пу- тівками шляхом надання щорічної грошової допомо- ги для компенсації вартості путівок через безготівко- ве перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяль- ності з медичної практики, за надання послуг із сана- торно-курортного лікування чи одержання за їх ба- жанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні” [12]. Здійснення видатків на утримання загальнодер- жавних спеціалізованих санаторіїв для дітей та підлітків покладається на державний бюджет, а реалізація дер- жавних програм позашкільного обслуговування дітей та утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл – на місцеві бюджети. Таким чином, на кошти Фонду соці- ального страхування з тимчасової втрати працездат- ності частково покладаються зобов’язання бюджетів усіх рівнів. Довготривалий процес здійснення процедури закупівлі послуг з санаторно-курортного лікування призводить до запізнення початку оздоровлення. За- купівля путівок проводиться без попереднього ви- вчення мережі оздоровчих закладів та їх матеріальної бази. Спостерігаються факти надання неякісних послуг із санаторно-курортного лікування. Є випадки повер- нення путівок та невикористаних коштів соціального страхування. Інституційне забезпечення надання послуг з оз- доровлення залишається недосконалим і дозволяє спрямовувати кошти за напрямами, які не співвідно- сяться із завданнями цього виду страхування (утри- мання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, придбання новорічних подарунків). Для задоволення потреб за- страхованих осіб закупівля послуг із санаторно- курортного лікування потребує розроблення управлін- ських заходів з підвищення якості послуг та з ураху- ванням сезонного характеру їх надання. Діючий фінансовий механізм соціального стра- хування не забезпечує реалізацію застрахованими осо- бами права на санаторно-курортне лікування й оздо- ровлення відповідно до вимог сучасності, спостері- гається суттєве недофінансування санаторно-курорт- них послуг та нераціональне використання фінансо- вих ресурсів фондів соціального страхування. Чинниками удосконалення фінансового просто- ру в системі соціального страхування, вважають В. І. Павлов та М. І. Олієвська, є вихід економіки України з кризи, легалізація тіньової економіки, збіль- шення розмірів мінімальної заробітної плати, охоплення соціальним страхуванням усіх найманих працівників [13, с. 156]. Проблема відтворення людського капіта- лу значною мірою визначається належним фінансо- вим забезпеченням санаторно-курортного лікування й оздоровлення населення, що вимагає збільшення асигнувань на охорону здоров’я та їх ефективного ви- користання. Перспективним шляхом вирішення цього питання є запровадження загальнообов’язкового дер- В. В. Гуменюк 117 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 жавного соціального медичного страхування. Пріори- тетного вирішення потребують питання встановлення стандартів фінансового забезпечення реального надан- ня санаторно-курортних послуг [14] замість сим- волічної грошової компенсації, узгодження наявних потреб в оздоровленні людини із можливостями їх забезпечення, чітке визначення гарантій у сфері охо- рони здоров’я, які підкріплено відповідним фінансу- ванням, що створить надійну економічну основу для фінансування надання санаторно-курортних послуг у змісті соціального страхування. Сучасний механізм соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не забезпечує функ- цію розподілу санаторно-курортних послуг для осіб, які дійсно їх потребують. Основна частка надходжень у фонди соціального страхування припадає на робо- тодавців і працівників, а затягування модернізації си- стеми соціального страхування, імплементації обов’яз- кового та добровільного медичного страхування, що передбачало б фінансування санаторно-курортних по- слуг, істотно збільшує напруженість державних та місцевих фінансів в контексті соціального захисту населення. Вважаємо, що на даний час до повноважень дер- жавної інституції з соціального страхування в ком- петенції, що належить до фінансування санаторно- курортних послуг, доцільно було б віднести видачу путівок без лікарського висновку та рішення комісії страхувальника стосовно конкретної застрахованої особи. Йде мова про так звані „соціальні путівки”, які надавалися б за регульованими цінами. Для соці- альних путівок доцільно встановити граничний рівень рентабельності 15% . У такому разі державна інсти- туція у сфері соціального страхування виконувала б функцію курортного оператора, що дозволило б активізувати курортну справу, зробити послуги оздоровлення більш досяжними. Територіальні відділення державної інституції у сфері соціального страхування могли б забезпечувати реалізацію путі- вок на санаторно-курортне лікування та оздоровлен- ня через адміністративно-територіальну мережу по всій території України. Фінансовий простір соціального страхування потребує модернізації від принципу знеособлення до принципу адресності страхових внесків, а питан- ня фінансування оздоровлення населення через практику медичного страхування – визначає перс- пективи подальших наших досліджень в окреслено- му напрямі. Література 1. Інформаційно-аналітичні матеріали Світово- го банку. – Режим доступу: http://web.worldbank.org / WBSITE/EXTERNAL/COUNTRIES/ECAEXT/ U K R A I N E I N U K R A I N I A N E X T N / 0,,contentMDK:21680301~pagePK:141137~piPK:141127~t heSitePK:455681,00.html. 2. Юрій С. І. Соціальне страхування / С. І. Юрій, М. П. Шаварина, Н. В. Ша- манська. – К.: Кондор, 2009. – 464 с. 3. Thurow Сonstantin. Von Bismarck bis heute – Zur Geschichte der Sozialversicherung in Deutschland / Сonstantin Thurow. – Mьnchen: GRIN Verlag GmbH, 2006. – 15 s. 4. Системи соціального страхування зарубіжних країн / [Григораш Г. В., Григораш Т. Ф., Олійник В. Я., Субачов І. Т.] – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 144 с. 5. Boss Alfred. Finanzen der Sozialversicherung: Bund kьrzt Zuschьsse – Beitragsbelastung sinkt wenig / Alfred Boss // Kiel policy brief, Institut fьr Weltwirtschaft an der Universitдt Kiel, – 2012. – № 56. 6. Історія ви- никнення і розвитку соціального страхування // Фонд соціального страхування з тимчасової втрати праце- здатності. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.fse. gov.ua/fse/control/uk/ publish/ article?art_id= 190700&cat_id=190697 7. Інструкція про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального стра- хування з тимчасової втрати працездатності: Постано- ва правління Фонду соціального страхування з тимча- сової втрати працездатності: від 02.06.2005, № 55. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// w w w. f s e . g o v. u a / f s e / c o n t r o l / u k / p u b l i s h / article?art_id=80742&cat_id=43576. 8. Менше путі- вок – кращий бюджет соціального фонду. // Рахунко- ва плата України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.acrada.gov.ua/control/ main/uk/ search/results? searchForum=1&searchDocarch=1 &searchPublishing=1&search_param=%D0%BF%D1%83%D1 %82%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%BA&x=0&y=0. 9. Про загальнообов’язкове державне соціальне стра- хування у зв’язку з тимчасовою втратою працездат- ності та витратами, зумовленими народженням та по- хованням: Закон України: від 18.01.2001, № 2240-III, редакція від 09.12.2012. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/ 2240-14. 10. Порядок виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян: Постанова Кабінету Міністрів України: від 17.06.2004, № 785, редакція від 03.02.2012. – [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/785-2004- %D0%BF. 11. Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікуван- ня: Наказ Міністерства соціальної політики України: В. В. Гуменюк 118 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 від 22.02.2012, № 97, поточна редакція – [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada. gov.ua/laws/ show/z0383-12. 12. Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист гро- мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо забезпечення санаторно-курортни- ми путівками: Закон України: від 05.07.2012, № 5062- VI, набрання чинності від 01.01.2013. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/5062-17. 13. Павлов В. І. Реформування соціального страхування в Україні : монографія / В. І. Павлов, М. І. Олієвська. – Рівне : НУВГП, 2009. – 200 с. 14. Стандарт надання послуги з призначення та виплати деяким категоріям інвалідів грошової ком- пенсації замість санаторно-курортної путівки та вар- тості самостійного санаторно-курортного лікування: Наказ Міністерства соціальної політики України: від 23.03.2012 р., № 158, поточна редакція – [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1. rada. gov.ua/laws/show/z0535-12. Гуменюк В. В. Фінансування санаторно- курортних послуг в дискурсі соціального страху- вання У статті розглянуто проблеми формування та ви- користання фінансових ресурсів в системі соціально- го страхування, проаналізовано механізм розподілу путівок на санаторно-курортне лікування та оздоров- лення українських громадян, з’ясовано чинники, що детермінують нерівність доступу до санаторно-курорт- них послуг, створюють підґрунтя для нецільового та нераціонального використання коштів застрахованих осіб, подано практичні рекомендації для розв’язання окреслених проблем. Ключові слова: соціальне страхування, застрахо- вані особи, охорона здоров’я, курортна справа, фінан- сове забезпечення. Гуменюк В. В. Финансирование санаторно- курортных услуг в дискурсе социального страхо- вания В статье рассмотрены проблемы формирования и использования финансовых ресурсов в системе социального страхования, проанализирован механизм распределения путевок на санаторно-курортное лече- ние и оздоровление украинских граждан, выяснены факторы, детерминирующие неравенство доступа к санаторно-курортным услугам, создают почву для нецелевого и нерационального использования средств застрахованных лиц, представлены практические ре- комендации для решения определенных проблем. Ключевые слова: социальное страхование, за- страхованные лица, здравоохранение, курортное дело, финансовое обеспечение. Gumeniuk V. V. Financing sanatorium-resort services in discourse social insurance In the article it is said about the problem of formation and the usage of financial resources in the system of social insurance; the mechanism of tickets permit distribution for resort treatment and health improvement for Ukrainian citizens is analyzed; the factors of the inequality of access to sanatorium, which lead to the wastage of the insured people’s funds, are determined; the practical recommendations for the solution of the mentioned problems are given. Key words: social insurance, the insured persons, health resort, finances providing. Стаття надійшла до редакції 05.11.2012 Прийнято до друку 20.12.2012 В. В. Гуменюк

Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування

Institution

Ähnliche Einträge