Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади

В статті на основі аналізу стратегічної природи бар’єрів входження в ринок, як здатності уже присутніх на ринку фірм свідомо обмежувати входження потенційних конкурентів, досліджено взаємозв’язок між бар’єрами входження в ринок та рівнем ринкової влади його чинних учасників. В результаті опрацювання...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Герасименко, А.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Маркетинг
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123278
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади / А.Г. Герасименко // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 123–130. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123278
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1232782017-09-02T03:04:45Z Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади Герасименко, А.Г. Маркетинг В статті на основі аналізу стратегічної природи бар’єрів входження в ринок, як здатності уже присутніх на ринку фірм свідомо обмежувати входження потенційних конкурентів, досліджено взаємозв’язок між бар’єрами входження в ринок та рівнем ринкової влади його чинних учасників. В результаті опрацювання даних вітчизняної галузевої статистики встановлено міру впливу окремих видів бар’єрів на показники рентабельності операційної діяльності чинних фірм як індикатор рівня їх ринкової влади. В статье на основе анализа стратегической природы барьеров входа в рынок, как способности уже существующих на рынке фирм осознанно ограничивать вход потенциальных конкурентов, исследована взаимосвязь между барьерами входа в рынок и уровнем рыночной власти укоренившихся на нем фирм. В результате обработки данных отечественной отраслевой статистики установлена мера влияния отдельных видов барьеров на показатели рентабельности операционной деятельности укоренившихся фирм как индикатор уровня их рыночной власти. Basing the analysis of strategic nature of barriers to entry, which is an ability of incumbent firm to restrict the entry of potential competitors consciously, the article investigates an interrelation between barriers to entry the market and the level of market power of incumbent firms. Ukrainian industrial data processing lets us to find out the measure of some barriers’ influence the level of operating activity profitability of incumbent firms, which is an indicator of their market power. 2013 Article Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади / А.Г. Герасименко // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 123–130. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123278 658.821(1-74) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Маркетинг Маркетинг
spellingShingle	Маркетинг Маркетинг Герасименко, А.Г. Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади Економічний вісник Донбасу
description	В статті на основі аналізу стратегічної природи бар’єрів входження в ринок, як здатності уже присутніх на ринку фірм свідомо обмежувати входження потенційних конкурентів, досліджено взаємозв’язок між бар’єрами входження в ринок та рівнем ринкової влади його чинних учасників. В результаті опрацювання даних вітчизняної галузевої статистики встановлено міру впливу окремих видів бар’єрів на показники рентабельності операційної діяльності чинних фірм як індикатор рівня їх ринкової влади.
format	Article
author	Герасименко, А.Г.
author_facet	Герасименко, А.Г.
author_sort	Герасименко, А.Г.
title	Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади
title_short	Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади
title_full	Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади
title_fullStr	Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади
title_full_unstemmed	Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади
title_sort	стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Маркетинг
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123278
citation_txt	Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади / А.Г. Герасименко // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 123–130. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT gerasimenkoag strategíčníbarêrivhodžennâvrinokâkdžerelorinkovoívladi
first_indexed	2025-07-08T23:22:15Z
last_indexed	2025-07-08T23:22:15Z
_version_	1837122911659360256
fulltext	123 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 А. Г. Герасименко Постановка проблеми. Обмеження вступу но- вих фірм на вітчизняні товарні ринки є надзвичайно актуальною проблемою розвитку сучасної економіки. Свідчення цьому знаходимо в проблемному блоці Концепції Загальнодержавної програми розвитку кон- куренції на 2013-2023 роки, схваленої Кабінетом Міністрів України у вересні 2012 року. Про те ж свідчать дані міжнародних рейтингів Doing business та Global Competitiveness Report. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про- блеми виявлення та обмеження бар’єрів входження в ринок як індикатора інтенсивності потенційної конку- ренції є не новими для економічної думки. Їх дослі- дження сягає своїм корінням середини ХХ століття, проявляючись в роботах таких відомих зарубіжних економістів як Дж. Бейн, А. Діксіт, Ф. Модільяні, П. Сайлос-Лабіні, М. Спенс, Дж. Стіглер, Дж. Фер- гюсон, Ф. Фішер та ін. Серед вітчизняних дослідників бар’єрів входження в ринок слід назвати таких вче- них як В. Венгер, А. Ігнатюк, В. Лагутін, О. Малій, М. Пугачова, Г. Филюк. При цьому, аналізуючи здо- бутки вітчизняних вчених в теорії та практиці дослі- дження бар’єрів входження в ринок, слід звернути увагу на перевагу в дослідженні групи так званих адміністративних бар’єрів як бар’єрів, створюваних державою в особі органів влади та системи чинних регламентів економічної діяльності суб’єктів господа- рювання. Така перевага є певною мірою об’єктивною, визначаючись вимогами трансформації української економіки загалом та її інституціональної структури зокрема. Втім результатом такого фокусування стала нестача вітчизняних досліджень інших типів бар’єрів, в тому числі стратегічних: ступеня їх розповсюдже- ності в економіці України та впливу на ринкову владу чинних операторів вітчизняних ринків. Формулювання цілей статті. Виходячи з вище викладеного і намагаючись заповнити виявлений пробіл у цій статті, ми ставимо перед собою мету до- слідити стратегічний характер таких бар’єрів, як пере- ваги у витратах та інвестиції у розширення виробни- чих потужностей і формування незворотних витрат та виявити їх роль у формуванні, підтриманні та поси- ленні ринкової влади чинних учасників ринку. Виклад основного матеріалу. Вперше термін „бар’єр входження в ринок” в науковий обіг ввів Дж. Бейн у 1956 році, визначивши його як міру, якою в довготривалій перспективі наявні фірми здатні підвищувати свої ціни продажу понад мінімальні се- редні витрати на виробництво і збут продукції, не ви- кликаючи при цьому припливу в галузь нових конку- рентів [1, c. 252]. У якості прикладу бар’єру входжен- ня Дж.Бейн виділяв абсолютні переваги у витратах і відносні, зумовлені дією ефекту масштабу. Абстрагу- ючись наразі від відмінностей у природі цих двох бар’єрів, звернемося до їх спільної риси – наявності додатного значення маржі прибутку як різниці між зна- ченнями ціни та економічних витрат, недоступної для потенційних конкурентів. Низький рівень витрат, досяг- нутий через технологічні переваги, попередній досвід, діючі патенти, контроль над обмеженими виробничими ресурсами чи досягнення мінімально ефективного обсягу випуску, дозволяючи такій фірмі встановити ціну на рівні нижчому ймовірного рівня витрат потенційних конкурентів, створює потужний бар’єр для входження нових фірм, які такими перевагами не володіють, а для чинної фірми – зону ринкової влади, аналогічну тій, що проілюстрована в моделі просторової диференціації Г. Хотеллінга, але розміщену не в товарних, а цінових координатах1 (рис.1). В цій моделі крайніми точками досліджуваного поля альтернатив є рівні нульової (0)та резервної ( ) ціни, між якими рівномірно розміщуються споживачі з різними оцінками споживчої вартості відповідного товару. Крива АCi описує рівень середніх витрат чин- ного учасника ринку, крива АCn – рівень витрат по- тенційного конкурента, що прагне увійти в ринок. Додаючи передумову однорідності продукції, розумі- ємо, що встановлення чинною фірмою ціни (співвідно- шення „ціна-обсяг випуску”) у зоні її ринкової влади матиме своїм наслідком обмеження на входження нової фірми, нездатної запропонувати споживачеві аналогічно низький рівень ціни на товар. Встановлен- СТРАТЕГІЧНІ БАР’ЄРИ ВХОДЖЕННЯ В РИНОК ЯК ДЖЕРЕЛО РИНКОВОЇ ВЛАДИ УДК 658.821(1-74) А. Г. Герасименко, кандидат економічних наук, докторант Київського національного торговельно-економічного університету Маркетинг 1 Зазвичай модель Г. Хотеллінга не використовується до випадків цінової конкуренції. Перевага віддається дзеркальному відобра- женню цього графіку, що являє собою графічну модель ринкової рівноваги, втім нами такий підхід тут використано свідомо. По- перше, він дозволяє показати сутнісну еквівалентність двох різних стратегій формування ринкової влади – цінової та товарної, по- друге – акцентує увагу на ролі ринкової влади як цільової функції стратегії обмеження входження нових фірм в ринок. 124 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 А. Г. Герасименко ня ж нею ціни в зоні потенційної конкуренції стимулю- ватиме входження нового конкурента в ринок. Вихо- дячи з цього, далекоглядна фірма встановлюватиме ціну на свою продукцію на рівні рівному або незначно нижчому за витрати потенційного конкурента. Це, з одного боку, дозволить обмежити потенційну конку- ренцію, а з іншого – забезпечить формування еко- номічної ренти, як свідчення обумовленої бар’єром ринкової влади фірми. Таким чином і в самому визначенні бар’єру, і в поясненні механізмів його впливу на ринкову рівно- вагу Дж. Бейн чітко ілюструє взаємозв’язок між бар’єром входження в ринок та породжуваними ним ринковою владою й економічною рентою. Із формули граничної ціни – як найвищого рівня ціни, що обме- жуватиме входження нових фірм в ринок, Дж. Бейн виписує першу модифікацію свого індексу ринкової влади, яка має вигляд: , (1) де, РЕР – рівень граничної ціни; ACn – мінімальне значення середніх витрат ви- робництва [2, с. 128], фактично являючи собою формулу розрахунку коефіцієнта рентабельності операційної діяльності для виробничо ефективної фірми. Керуючись цією теоретичною концепцією, пере- віримо тісноту взаємозв’язку між рентабельністю опе- раційної діяльності вітчизняних компаній (фактично коефіцієнтом ринкової влади Дж. Бейна) та величи- ною бар’єрів входження в ринок / галузь, виміряних за принципом оцінки фактів входження нових фірм в ринок (нормою входження фірм в ринок) (табл.12). Для підтвердження описаної вище гіпотези статистич- ний аналіз повинен засвідчити деякий від’ємний коре- ляційний зв’язок між досліджуваними змінними. Результати проведеного розрахунку дійсно за- свідчують від’ємний взаємозв’язок між нормою вхо- дження та рівнем рентабельності операційної діяльності у кожному із періодів дослідження. При цьому середнє значення коефіцієнта кореляції для досліджувано- го періоду на рівні -0,2 є і значимим, і невеликим, з одного боку, засвідчуючи здатність бар’єрів входження в ринок сформувати ринкову владу та забезпечити умо- ви для її прибуткової експлуатації, з іншого – ілюструю- чи обмежувальний вплив такого бар’єру на величину економічної ренти. Адже підвищення ціни в гонитві за більшою величиною економічної ренти матиме своїм наслідком вихід фірми за межі зони ринкової влади (рис.1), що в свою чергу стимулюватиме потенційних конкурентів до прибуткового входження в ринок й об- меження ринкової влади його чинних учасників. Невисока тіснота взаємозв’язку між рентабель- Q Зона витрат ACi ACn ACi ACn 0 Зона витрат Зона потенційної конкуренції Зона ринкової влади Зона потенційної конкуренції Q D D а) б) а б п с е о р л е ю в т а н г і и в п і е д р н е о в с а н г і и min P Рис. 1. Застосування моделі лінійного міста Г. Хотеллінга до ілюстрації бар’єрів абсолютних та відносних перевагу витратах 2 Таблицю складено автором за даними Державної служби статистики України [3] 125 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 Та бл иц я 1 О ці нк а т іс но ти к ор ел яц ій но го зв ’я зк у м іж р ен та бе ль ні ст ю оп ер ац ій но ї д ія ль но ст і т а н ор мо ю в хо дж ен ня н ов их п ід пр иє мс тв в р ин ок за в ид ам и ек он ом іч но ї д ія ль но ст і 3 Н ор ма в хо дж ен ня р оз ра хо ву єт ьс я як в ід со тк ов е сп ів ві дн ош ен ня к іл ьк ос ті с уб ’є кт ів Є Д РП О У, щ о ро зп оч ал и св ою д ія ль ні ст ь у зв іт но му п ер іо ді , д о кі ль ко ст і с уб ’є кт ів Є Д РП О У с та но м на к ін ец ь зв іт но го п ер іо ду А. Г. Герасименко 126 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 А. Г. Герасименко ністю й нормою входження нових фірм в ринок також може бути пояснена обмеженнями самих моделей гра- ничного ціноутворення, що базуються на абсолютних та відносних перевагах у витратах. До таких обме- жень відносяться однорідність продукції, „проблема одночасності” та відсутність реакції чинних фірм на входження в ринок. Остання описується так званим „постулатом Бейна-Сайлоса”, який припускає, що входження в ринок нових конкурентів не вплине на обсяги реалізації продукції чинними фірмами [4, c. 231]. Цей постулат свого часу став основною мішенню критики моделей Дж. Бейна та Ф. Моділь- яні. Адже для чинної фірми зазвичай вигіднішим є до- пустити новачка на ринок та перейти до стану дуо- польної рівноваги, ніж вступати з ним у виснажуючу боротьбу за монополію на ринку. Втім, звертаючись до аргументів, наведених самим П. Сайлосом-Лабіні на захист сформованої ним передумови стратегічної реакції чинних фірм на потенційну конкуренцію, розу- міємо, що далеко не завжди така критика є обґрунто- ваною. Адже по цілому ряду галузей, зокрема, науко-, капіталоємних, зміна масштабів діяльності у відповідь на входження нового конкурента є для фірми невигід- ною. Високі постійні витрати часто не дозволяють фірмі ні знизити обсяг випуску, роблячи продукцію некон- курентоспроможною за ціною, ні збільшити його, ви- магаючи значних інвестицій у розширення виробни- чих потужностей. Інша справа, якщо фірма володіє деякими незадіяними виробничими потужностями. Тоді у відповідь на загрозу входження нового конку- рента в ринок вона може розширити випуск, знизив- ши ціну, скажімо, до рівня середніх чи граничних ви- трат й запобігши таким чином входженню нових фірм у ринок. В такому разі зникає потреба постійного утри- мання цін на граничному рівні, економічна рента зрос- тає, ілюструючи зростання ринкової влади компанії. В економічній теорії автором концепції бар’єру вільних виробничих потужностей вважається М.Спенс, що у 1977 році представив економічній спільноті свою працю „Входження, потужність, інвестиції й олігопо- лістичне ціноутворення” [5, c. 35 – 52]. Втім, нам хо- тілося б згадати набагато більш ранню працю А. Па- пандреу „Ринкова структура та монопольна влада” [6, c. 883 – 897], в якій видатний вчений і політик пропо- нує власний коефіцієнт проникнення фірм на ринок, пізніше відомий як коефіцієнт ринкової влади: i j j i j Qd P P QdPI × ∂ ∂ = λ , (2) де, Qdi – обсяг попиту на продукцію чинної фірми; Pj – ціна, встановлена на товар фірмою-новач- ком для проникнення в ринок; лj – коефіцієнт обмеженості виробничих потуж- ностей фірми-новачка, що може бути виміряний як співвідношення між можливим (доступним в силу наявних у такої фірми вільних виробничих потужнос- тей) збільшенням обсягу випуску продукції у відповідь на зростання попиту, обумовлене скороченням цін та величиною власне попиту на товар. За допомогою цього коефіцієнта вчений показує здатність нових фірм проникнути на деякий ринок, знизивши ціну порівняно з цінами чинних фірм. Така здатність за А. Папандреу залежатиме від двох чин- ників – значення перехресної еластичності попиту й коефіцієнта обмеженості виробничих потужностей фірми-новачка. Враховуючи ж наступні здобутки теорії бар’єрів входження в ринок, розуміємо, що можли- вості фірми-новачка змагатися з чинним лідером ринку таким витратним методом як демпінг є обме- женими, натомість чинна фірма зазвичай володіє до- статньо „товстим гаманцем” для інвестування й у вільні виробничі потужності, й у тривалу цінову війну. Тому логічніше читати наведену вище формулу як свідчен- ня здатності чинної фірми, користуючись заздалегідь створеними вільними виробничими потужностями протидіяти входженню в ринок нових конкурентів ко- роткостроковим зниженням ціни власного товару. Наступна робота М. Спенса повністю підтверджує таку точку зору, даючи теоретико-математичне обґрун- тування прибутковості описаної стратегії обмеження входження в ринок нових конкурентів [5, c. 35 – 52], а отже й являє собою свідчення посилення ринкової влади чинної фірми внаслідок формування надмірних виробничих потужностей. Вітчизняна практика господарювання підтверджує це емпірично. На основі даних ДП „Науково-техніч- ний комплекс статистичних досліджень” щодо заван- таженості виробничих потужностей вітчизняних під- приємств за різними видами промислової діяльності, нами було здійснено кореляційний аналіз залежності між відповідною величиною та рівнем рентабельності операційної діяльності, як опосередкованим свідчен- ням наявності у фірми деякої ринкової влади (табл. 2). Результати аналізу свідчать на користь значущості ролі бар’єру вільних виробничих потужностей як чин- ника посилення ринкової влади вітчизняних під- приємств, адже значення коефіцієнта кореляції тут є навіть вищим, ніж у попередньому випадку дослі- дження кореляції між рентабельністю й загальним рівнем бар’єру входження в ринок для відповідних періодів (табл.1). Зокрема середнє значення коефіцієнта кореляції для пар „коефіцієнт завантаження виробни- чих потужностей – рентабельність операційної діяль- ності” й „частка вільних виробничих потужностей (з урахуванням зносу) – рентабельність операційної діяль- ності” відповідно складають -0,29 та 0,28. Відносна рівність цих двох показників, на нашу думку, обумовлюється високим загальним рівнем зношеності виробничих активів в Україні та пошире- ною практикою їх використання, зокрема в періоди пікових навантажень, після завершення термінів екс- плуатації. На користь такої думки свідчать і результати опитувань керівників вітчизняних підприємств щодо 127 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 Та бл иц я 2 О ці нк а т іс но ти к ор ел яц ій но го зв ’я зк у м іж р ен та бе ль ні ст ю оп ер ац ій но ї д ія ль но ст і т а к ое фі ці єн та ми об ме ж ен ос ті в ир об ни чи х п от уж но ст ей за в ид ам и пр ом ис ло во ї д ія ль но ст і4 4 Та бл иц ю ск ла де но ав то ро м за д ан им и Д У «Н ау ко во -т ех ні чн ий ко мп ле кс ст ат ис ти чн их д ос лі дж ен ь» [7 ] А. Г. Герасименко 128 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 А. Г. Герасименко можливості застосування наявних у них вільних ви- робничих потужностей у виробничому процесі у разі зростання попиту. Незважаючи на те, що частка зно- шених активів в загальному обсязі незадіяних вироб- ничих потужностей в середньому за досліджуваний період складає близько 56 %, тільки 11 % керівників опитаних підприємств заявили про неможливість роз- ширення випуску у випадку зростання попиту (рис. 2). А такий розрив навіть з огляду на відмінності в мето- дології аналізу структури вільних виробничих потуж- ностей в економіці України є суттєвим. Таким чином, незадіяні виробничі потужності як бар’єр входження нових фірм в ринок виявляються досить важливим чинником формування й експлуата- ції ринкової влади вітчизняними підприємствами. Що- правда цілий ряд дослідників бар’єрів входження в ринок ідуть ще далі, вказуючи на те, що виробничі потужності загалом, а не тільки ті, що незадіяні у ви- робництві являють собою бар’єр входження в ринок. Такий підхід бере свій початок із двоперіодної моделі А. Діксіта [9, c. 53 – 71]. В деякому першому періоді чинна фірма вже прийняла рішення щодо інвестування в капітальні активи для здійснення діяльності на ринку / в галузі й понесла цілий ряд незворотних витрат, тому в другому періоді, користуючись вже створеними ка- пітальними активами, така фірма може протидіяти вхо- дженню, встановлюючи ціну на рівні своїх середніх змінних витрат. А ось для фірми-новачка, що прагне вступити на ринок у другому періоді, така модель ціноутворення буде збитковою, стримуючи останню від входження. Таким чином, інвестиції в капітальні акти- ви являють собою бар’єр, аналогічний тому, який поро- джується перевагами у витратах, а величина відповід- них інвестицій визначатиме протяжність зони ринкової влади в ціновому просторі (рис.1). Статистичні дані підтверджують чинність зроб- леного висновку і щодо обмеження входу, і щодо обумовленої ринковою владою прибутковості капітало- ємних виробництв. Як бачимо з табл. 3, рівень коефі- цієнта кореляції між нормою входження та коефіцієн- том капіталомісткості є надзвичайно високим (понад 0,5 в середньому за досліджуваний період), усуваю- чи будь-які сумніви щодо ефективності бар’єра інвес- тицій. Якщо ж при цьому ще врахувати кризові яви- ща, що спіткали економіку України у 2008 – 2009 ро- ках, кон’юнктурно понижуючи норму входження на всі вітчизняні ринки, і розрахувати середній коефіцієнт кореляції між досліджуваними показниками за 2010 – 2011 роки, то побачимо його стрімке зростання до рівня 0,75. Що ж до здатності такого бар’єру сформу- вати для чинних фірм деяку величину економічної ренти як свідчення наявної у них ринкової влади, то спостерігаємо аналогічну, хоча й менш інтенсивну кар- тину залежності між рентабельністю та капіталоємні- стю галузевого виробництва. Якщо не враховувати кризовий 2009 рік, коли головним завданням навіть носіїв ринкової влади була не стільки максиміза- ція економічної ренти, скільки виживання в умовах циклічного спаду економіки та обумовленого ним скорочення платоспроможного попиту, то отримуємо середнє значення коефіцієнту кореляції на досить значимому рівні 0,22. Проведений аналіз наближує нас до розуміння бар’єру Дж. Стіглером, для якого бар’єр є нічим іншим як додатковими витратами фірми-новачка по- рівняно з витратами чинної фірми, а ймовірність його подолання визначається готовністю такої фірми нести ці додаткові витрати [10, c. 67]. А це означає, що клю- човим питанням теорії бар’єрів є не стільки поточна позиція суб’єкта господарювання на ринку (чинна фірма / новачок чи лідер / фірма конкурентної пери- ферії), скільки наявність доступу до вільних грошо- вих ресурсів, необхідних для зведення (підвищення) / подолання бар’єру. В залежності від того, яка з двох фірм володітиме „товщим гаманцем”, рівновага на рин- ку набуватиме або ознак монопольної, або ознак зма- гальної рівноваги. Висновки. Проведене дослідження показало, що фірма-носій ринкової влади за рахунок цілого ряду ресурсних переваг виявляється такою, що здатна Рис. 2. Оцінка можливості завантаження вільних виробничих потужностей при збільшенні попиту [8, c. 98] 129 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 Та бл иц я 3 О ці нк а в пл ив у к ап іт ал ом іст ко ст і в ир об ни цт ва н а н ор му вх од ж ен ня в р ин ок та р ів ен ь р ен та бе ль но ст і о пе ра ці йн ої ді ял ьн ос ті ч ин ни х у ча сн ик ів р ин ку 5 5 Ро зр ах ов ан о ав то ро м за д ан им и Д ер ж ав но ї с лу ж би с та ти ст ик и Ук ра їн и [3 ]. А. Г. Герасименко 130 Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013 управляти величиною бар’єрів входження в ринок, при чому не тільки поведінкових, але й структурних, пе- ретворюючи всі їх на елементи своєї захисної стра- тегії. Звідси логічним є перегляд традиційної сучасній економічній думці класифікації бар’єрів входження в ринок та поповнення арсеналу стратегічних бар’єрів перевагами у витратах, високою капіталоємністю та вільними виробничими потужностями, що тривалий час вважалися незалежними від волі чинних фірм. У намаганні посилити власну ринкову владу та макси- мізувати величину економічної ренти такі фірми освоїли цілий ряд інструментів міжвидової конвертації бар’єрів. З цією метою вони сьогодні активно інвес- тують у формування надмірних виробничих потуж- ностей, у випереджаюче науково-технічне оновлення виробничих технологій та відповідних їм засобів ви- робництва, у створення розгалуженої мережі каналів збуту власної продукції чи інші форми вертикальної інтеграції, в потужну переконуючу рекламу, здатну сформувати у споживачів прихильність до представ- леної на ринку торговельної марки тощо. Така інвес- тиційна політика сучасної фірми, як показує проведе- ний у статті статистичний аналіз, є ефективною, здат- ною забезпечити фірмі відповідний рівень прибутко- вості – вищий за нормальний, характерний відкритим для потенційної конкуренції ринкам. Література 1. Bain J. S. Industrial Organization / J.S. Bain. – 2nd ed. – New York: John Wiley, 1968. – 678 c. 2. Хэй Д., Теория организации промышленности: В 2 т. / Д. Хэй, Д. Моррис. [Пер. с англ. А.Г. Слуцкого] – СПб.: Эко- номическая школа, 1999. – Т. 1. – 384 с. 3. Офіцій- ний сайт Державної служби статистики України / елек- тронний ресурс – режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua 4. Віскузі В. Кіп Економічна теорія регулювання та ан- тимонопольна політика / В. К. Віскузі Дж. М. Верном, Дж.Е. Герінгтон (мол.) [Пер. з англ. О.Кілієвич] – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2004 – 1047 с. 5. Спенс М. Вход, мощность, инвестиции олигополис- тическое ценообразование / М. А. Спенс // Вехи эко- номической мысли [в 6 т.] – СПб.: Экономическая шко- ла. – Т. 5. Теория отраслевых рынков. [сост. А. Слуц- кий, С. Авдашева, Р. Питтмен] – 2003. – 670 с. – C. 35 – 52 6. Papandreou A. G. Market Structure and Monopoly Power / A. G. Papandreou // American Economic Review. – Sept. 1949. – vol. 39. – P. 883 – 897. 7. Офіційний сайт ДУ „Науково-технічний комплекс статистичних досліджень” / електронний ресурс – режим доступу : http://www.ntkstat.com.ua/index.html 8. Звіт про науково-дослідну роботу за темою „Тен- денції розвитку конкурентних відносин в економіці України у 2010 році” / Т. В. Куць, В. В. Венгер, С. І. Кі- рєєв та ін.; Антимонопольний комітет України, Центр комплексних досліджень з питань антимонопольної по- літики. – К., 2011. – 186 с. – Деп. в УкрІНТЕІ, № дер- жреєстрації 0111U003966 9. Диксит А. Роль инвести- ций в предотвращении входа / А. Диксит // Вехи эко- номической мысли [в 6 т.] – СПб.: Экономическая школа. – Т. 5. Теория отраслевых рынков. [сост. А. Слуцкий, С. Авдашева, Р. Питтмен] – 2003. – 670 с. 10. Stigler G. J. The Organization of Industry / G. J. Stigler – Homewood III.: Richard D. Irwin, 1968 – 328 р. Герасименко А. Г. Стратегічні бар’єри вхо- дження в ринок як джерело ринкової влади В статті на основі аналізу стратегічної природи бар’єрів входження в ринок, як здатності уже при- сутніх на ринку фірм свідомо обмежувати входження потенційних конкурентів, досліджено взаємозв’язок між бар’єрами входження в ринок та рівнем ринкової влади його чинних учасників. В результаті опрацю- вання даних вітчизняної галузевої статистики встанов- лено міру впливу окремих видів бар’єрів на показни- ки рентабельності операційної діяльності чинних фірм як індикатор рівня їх ринкової влади. Ключові слова: бар’єр входження в ринок, вільні виробничі потужності, незворотні витрати, ринкова влада, рентабельність операційної діяльності. Герасименко А. Г. Стратегические барьеры входа в рынок як источник рыночной власти В статье на основе анализа стратегической при- роды барьеров входа в рынок, как способности уже существующих на рынке фирм осознанно ограничи- вать вход потенциальных конкурентов, исследована взаимосвязь между барьерами входа в рынок и уров- нем рыночной власти укоренившихся на нем фирм. В результате обработки данных отечественной отрасле- вой статистики установлена мера влияния отдельных видов барьеров на показатели рентабельности опера- ционной деятельности укоренившихся фирм как ин- дикатор уровня их рыночной власти. Ключевые слова: барьер входа в рынок, свобод- ные производственные мощности, безвозвратные из- держки, рыночная власть, рентабельность операцион- ной деятельности. Gerasymenko A. G. Strategic Barriers to Entry a Market as a Seed of Market Power Basing the analysis of strategic nature of barriers to entry, which is an ability of incumbent firm to restrict the entry of potential competitors consciously, the article investigates an interrelation between barriers to entry the market and the level of market power of incumbent firms. Ukrainian industrial data processing lets us to find out the measure of some barriers’ influence the level of operating activity profitability of incumbent firms, which is an indicator of their market power. Key words: barrier to entry, free capacity, sunk costs, market power, operating activity profitability. Стаття надійшла до редакції 19.10.2012 Прийнято до друку 20.12.2012 А. Г. Герасименко

Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади

Institution

Ähnliche Einträge