Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем

Визначено поняття логістичного потенціалу як синтезу складових частин в умовах функціонування регіональних транспортно-логістичних систем. Обґрунтовано системно-структурні передумови формування транспортно-логістичних кластерів....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Гриценко, С.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Міжнародна та регіональна економіка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123293
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем / С.І. Гриценко // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 2 (32). — С. 69–74. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123293
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1232932017-09-02T03:04:38Z Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем Гриценко, С.І. Міжнародна та регіональна економіка Визначено поняття логістичного потенціалу як синтезу складових частин в умовах функціонування регіональних транспортно-логістичних систем. Обґрунтовано системно-структурні передумови формування транспортно-логістичних кластерів. Определено понятие логистического потенциалакак синтеза составляющих частей в условиях функционирования региональных транспортно-логистических систем. Обоснованы системно-структурные предпосылки формирования транспортно-логистических кластеров. Defined the concept of logistical capacity as a synthesis of the component parts of a functioning regional transport and logistics systems. Substantiated the systemic- structural preconditions of transport and logistics clusters. 2013 Article Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем / С.І. Гриценко // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 2 (32). — С. 69–74. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123293 332:658.7.001.57(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка
spellingShingle	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Гриценко, С.І. Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем Економічний вісник Донбасу
description	Визначено поняття логістичного потенціалу як синтезу складових частин в умовах функціонування регіональних транспортно-логістичних систем. Обґрунтовано системно-структурні передумови формування транспортно-логістичних кластерів.
format	Article
author	Гриценко, С.І.
author_facet	Гриценко, С.І.
author_sort	Гриценко, С.І.
title	Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем
title_short	Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем
title_full	Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем
title_fullStr	Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем
title_full_unstemmed	Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем
title_sort	моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Міжнародна та регіональна економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123293
citation_txt	Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем / С.І. Гриценко // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 2 (32). — С. 69–74. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT gricenkosí modelûvannâstíjkogorozvitkuekonomíkiregíonívnaosnovítransportnologístičnihsistem
first_indexed	2025-07-08T23:23:39Z
last_indexed	2025-07-08T23:23:39Z
_version_	1837123000334286848
fulltext	69 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 Постановка проблеми. Стійкість розвитку еко- номіки регіонів забезпечує позитивна динаміка задо- волення потреб, яка залежить від економічного потен- ціалу, що зосереджений на даній теріторії. Економіч- ний потенціал визначається наявністю ресурсів, які забезпечують можливість виробництва товарів, надан- ня послуг та отримання доходів. В структурі потенціа- лу регіону важливе місце займає логістичний потен- ціал, складовою якого є регіональні транспортно-ло- гістичні системи. Стійкий розвиток економіки регіонів ґрунтується на стратегії випереджального розвитку регіональних транспортно-логістичних систем при взаємодії з до- вкіллям, стрижнем якої виступають: регіоналізація, максимальне залучення підприємств окремих регіонів до потужних міждержавних транспортних коридорів на макрорівні, логістичних центрів на мікрорівні з ви- користанням інформаційних технологій. Регіональні транспортно-логистичні системи поліпшують процес гармонізації продуктивних сил регіону, використання творчого потенціалу учасників об’єднання, кількісно- якісні зміни в межах регіону, які зумовлюють появу сутнісних перетворень в транспортному секторі еко- номіки. Аналіз досліджень та публікацій. В науковій літературі ще недостатньо глибоко досліджено пробле- му логістичного потенціалу регіональних транспортно- логістичних систем. Розглядається потенціал на рівні фірми [1], маркетинговий потенціал підприємства [2], сполучення логістичного і маркетингового потенціалу фірми [3] економічний потенціал регіону [4], загальне поняття потенціалу системи [5, с. 253 – 257]. Мета статті. Визначити поняття логістичного потенціалу як синтезу складових частин в умовах функціонування регіональних транспортно-логістич- них систем. Обгрунтувати системно-структурні перед- умови формування транспортно-логістичних клас- терів. Виклад основного матеріалу. Головна задача розвитку регіональних транспортно-логістичних сис- тем – забезпечити оптимізацію їх логістичного потен- ціалу (рис. 1.). Логістичний потенціал – це здатність економічного суб’єкта за наявності сприятливих умов оптимізувати структуру ресурсів і раціонально їх ви- користати для досягнення поставленої мети. Кількісна УДК 332:658.7.001.57(477) С. І. Гриценко, доктор економічних наук, Донецький національний університет МОДЕЛЮВАННЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ НА ОСНОВІ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ оцінка, що характеризує логістичний потенціал регіо- нальної транспортно-логістичної системи, викорис- товується для обґрунтованості виводів і прийняття рішень по виявленню прихованих резервів у станов- ленні та розвитку регіональних транспортно-логістич- них систем (РТЛС). У кількісній оцінці логістичний потенціал S транс- портно-логістичної системи – це функціонал F залеж- ності здатності A по наданню якісного логістичного сервісу економічним суб’єктом t за наявності сприят- ливих умов C оптимізувати структуру множини ре- сурсів R і раціонально їх використати для досягнення поставленої мети, де: (1) Основою методологічного підходу оптимізації є єдність і відповідність цільової функції St процесу досяг- нення заданого рівня логістичного сервісу A при опера- тивному проведенні моніторингу регіональних і міжре- гіональних умов C функціонування РТЛС, використо- вуючи необхідні ресурси, – мінімізувати витрати. В основі формування логістичного потенціалу лежить об- ґрунтування розміру ресурсів для забезпечення необхід- ного рівня якості логістичного сервісу. На стадії визна- чення оптимальних ресурсів відбувається перетворення матеріальних, інформаційних, фінансових потоків в не- обхідний і достатній по рівню логістичний сервіс з від- повідним інформаційним і фінансовим супроводженням. Досягнення оптимального логістичного потенці- алу є можливим в результаті синтезу його складових частин – ресурсів, здібностей і умов функціонування регіональних транспортно-логістичних систем. Опти- мальність логістичного потенціалу передбачає його відповідність основній меті стратегії випереджально- го розвитку регіональних транспортно-логістичних систем. Це підвищення конкурентоздатності національ- ної економіки на ринку транспортних послуг, що надає інтеграційне перетворювання української економіки в спрямуванні мережевої форми співробітництва суб’єктів. Основним критерієм оптимізації для загаль- ної моделі синтезуємих складових логістичного по- тенціалу є мінімум загальних логістичних витрат. Оптимізація цільової функції St за рахунок мінімізації загальних логістичних витрат по мережі транспортно- логістичних ланцюгів передбачає визначення ресурсів, що потрібні для забезпечення заданого рівня логістич- С. І. Гриценко 70 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 ного сервісу в регіональних і міжрегіональних умо- вах функціонування транспортно-логістичних систем. Тоді де Eacr – загальні логістичні витрати, що прихо- дяться на здійснення a–х здібностей економічних суб’єктів, забезпечення с-х умов функціонування ТЛС, використання r–х ресурсів. На підставі єдиного критерію оптимізації і гло- бальної мети в загальній моделі синтезуємих складо- вих частин логістичного потенціалу для кожної з них визначаються свої цільові функції, що мають узго- джені локальні цілі і критерії [6, с.115]. Системно-структурні передумови формування транспортно-логістичних кластерів представлені на рис. 2. Наявність вартісного ланцюжка переміщення вантажів від місць їх виробництва (вантажовідправи- телів) до місць споживання (вантажоспоживачів) з відповідним транспортно-логістичним сервісом, що надається транспортно-логістичними, розподільчими центрами та постачальниками транспортних послуг, дозволяє засвідчити становлення регіональних транс- портно-логістичних систем як передумови формування транспортно-логістичних кластерів. У регіональній транспортно-логістичній системі необхідно координувати взаємозв’язки п’яти сторін: Макрологістичні системи Формування регіональних транспортно-логістичних систем (РТЛС) Моніторинг регіональних і міжрегіональних умов (історичних, природних, географічних, економічних, соціальних, технічних, правових, екологічних) функціонування ТЛС Здібності економічних суб'єктів по наданню якісного логістичного сервісу Визначення оптимальних ресурсів (матеріальних, фінансових, інформаційних, кадрових) для функціонування РТЛС Відповідність необхідних ресурсів регіональним і міжрегіональним умовам Відповідність необхідних ресурсів раціональному рівню якості логістичного сервісу Формування оптимального логістичного потенціалу РТЛС Адміністративно-територіальні утворення Мікрологістичні системи ні ні так так Мезологістичні системи Рис. 1. Модельне уявлення оптимізації синтезу складових логістичного потенціалу регіональних транспортно- логістичних систем С. І. Гриценко 71 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 вантажовідправителів (первинна сторона), консигна- торів (сторона, якій призначено вантаж, або вантажос- поживачів; комісійних посередників поміж вантажов- ідправителями і кінцевими споживачами), перевізни- ками, держави (в особі урядових організацій і регіо- нальних адміністрацій) і населення [7, с.287]. Населення Держава Транспортна система: Транспортна мережа Засоби транспорту Людські ресурси, які здійснюють транспортування Координатор регіональних мега-, макро-, мезотранспортно-логістичних систем Суб'єкти управління транспортно-логістичною системою різних видів транспорту Функціональні підсистеми ТЛС Залізниці Автотранс порт Водний транспорт Повітряний транспорт Трубопро води Забезпечуючі підсистеми ТЛС Об'єкт управління – ланка ТЛС: Транспортно-логістичні комплекси Транспортні вузли Розподільчі центри Транспортно-логістичні центри Постачальники транспортних послуг Ринкові взаємодії Кооперація Конфлікти Конкуренція В ан та ж ов ід пр ав ит ел і Ри но к ма те рі ал ьн их р ес ур сі в К он си гн ат ор и (в ан та ж оо де рж ув ач і) Ри но к тр ан сп ор тн их п ос лу г Матеріальний потік Інформаційний потік Фінансовий потік Сервісний потік Формування транспортно-логістичних кластерів Рис. 2. Системно-структурні передумови формування транспортно-логістичних кластерів С. І. Гриценко 72 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 Вантажовідправителі і вантажоодержувачі пере- слідують спільну мету – „потрібний товар заданої якості і кількості – в заданий час і з мінімальними затратами”. Найважливішою складовою державної еконо- мічної політики є координація і регулювання транс- портно-логістичних систем через створення відповід- них управлінських структур міністерств, координац- ійних органів, громадських організацій. Регулювання здійснюється на основі нормативно-правових і ліцен- зійних методів. Населення цікавить доступність транспорту, без- пека, вартість проїзду, його вплив на навколишнє се- редовище. Попит населення на товари з усього світу визначає розвиток транспорту. Перевізники зацікавлені в максимізації свого доходу від угоди при найменших операційних витра- тах. Для цього необхідна транспортна система з інфра- структурною мережею в складі шляхів сполучення, вантажних станцій, портів, складів, вантажно-розван- тажувальних терміналів, інформаційних об’єктів, що забезпечують доставку продуктів і матеріалів спожи- вачам; рухомими транспортними засобами незалеж- но від форми власності на них; людськими ресурса- ми, які здійснюють транспортування і створення до- даної вартості; система управління усіма видами транс- порту на території регіонів з інституціональною і ін- формаційною координацією на регіональних мега-, макро-, мезотранспортно-логістичних рівнях. Транспортно-логістичні системи поєднують функціональні цикли логістики – постачання, забез- печення виробництва, фізичного розподілу. Функціо- нальними підсистемами транспортно-логістичної си- стеми є: транспортування, управління заказами спо- живачів транспортних послуг, управління запасами, складування, вантажопереробка транспортних опе- рацій, упаковка в інтегрованому ланцюгу поставок. Роль основної функціональної підсистеми – транспор- тування полягає в переміщенні вантажів по вартісно- му ланцюжку. При переміщенні вантажів витрачають- ся час, гроші і економічні ресурси. Важно, щоб цей процес був економічно виправданим, вносив реальний вклад в утворення вартості [7, с. 286] при доставці продукту в місце призначення як можна швидше, де- шевше та з найменшою шкодою для навколишнього середовища. Функціональні цикли є основою ланцю- га поставок, поєднують поміж собою її учасників. Забезпечуючими підсистемами транспортно- логістичної системи виступають: 1) інформаційна підсистема, яка забезпечує динамічність, рівновагу між елементами логістичної системи, контроль всього про- цесу доставки вантажів (моніторинг вантажів); 2) пра- вове забезпечення організації і регулювання транспорт- ної діяльності; 3) організаційно-економічне забезпечен- ня корисності часу і місця для продукції, що поста- чається [8, с.289]; 4) екологічне забезпечення безпе- ки при виконанні робіт по доставці продукту і запобі- гання забрудненню навколишнього середовища про- дуктами відходів діяльності транспорту; 5) кадрове и ергономічне забезпечення надійності обслуговування споживачів транспортних послуг, підвищення продук- тивності транспортування. Основні цілі транспортно-логістичної системи: підтримка рівноваги між витратами транспортування і якістю транспортних послуг (в поєднанні швидкості, безперебійності транспортування, консолідації пере- везень); вибір відповідної комбінації способів транс- портування з урахуванням місцезнаходження інфра- структурних об’єктів; мінімізація невизначеності транс- портування з застосуванням інформаційних технологій контролю логістичних операцій, стабільність часу до- ставки вантажу. Транспортно-логістичні системи формуються на рівні мезо-, макро-, і мега систем [9, с. 53]. Організаційно-методологічною основою струк- турно-функціональної частини макрологістичної сис- теми є інтегральна парадигма, при якій транспортно- логістичні системи розглядаються як центри „логістич- ної активності” [10, с. 108]. Основою даного інтеграль- ного підходу виступає концепція „точно в строк” [11, с. 33]. Необхідною умовою для транспортно-логістич- ної системи як елемента інтегрованої логістичної сис- теми „вантажовідправник – транспортно-логістична система – вантажоодержувач” є безпосереднє управ- ління матеріальним потоком або опосередковане – через інформаційні чи фінансові потоки для найбільш повного задоволення запитів клієнтів. Реалізація інте- грованої логістичної концепції управління функціону- ванням загальнотранспортних вузлів, які пов’язані з установленням партнерських взаємин поміж різними учасниками перевізного процесу (видами транспорту), а також з максимізацією загальносистемного синер- гічного ефекту і його подальшим перерозподілом між учасниками вантажного руху служить передумовою створення добровільних об’єднань – транспортно- логістичних кластерів. Мезологістичні системи характерні для корпора- тивних, конгломератних інтегрованих об’єднань, со- юзів. Господарська діяльність корпорацій відрізняєть- ся від мікро- і макроекономіки, утворюючи галузь еко- номіки середньої ланки (мезоекономіки). Створення союзів на основі логістичного сервісу поміж фірма- ми, які спеціалізуються на окремих послугах і праг- нуть об’єднати свої зусилля, сприяє підвищенню ефек- тивності логістичного сервісу транспортно-логістич- них систем на мезорівні. Деякі крупні вантажопере- візники об’єднались в союзи для організації змішано- С. І. Гриценко 73 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 го транспортування, контрейлерних перевезень, пере- возки контейнерів на двоярусних вантажних платфор- мах [7, с. 121]. В результаті масштабних перетворень в логістиці і в відповідь на зростаючі запити спожи- вачів з’явилась нова форма сервісу – надання інте- грованих логістичних послуг. Її першоджерелами по- служили п’ять видів бізнесу: транспорт, складське господарство, експедиторські послуги, інформаційне забезпечення, підтримка споживачів. Злиття та погли- нання транспортних і складських фірм в сполученні з широким комплексом базових послуг і сервісу з до- даною вартістю складають інтегрований пакет послуг, який вантажовідправник може получити із одного джерела [7, с. 123]. Мезоструктуризація економіки, що формується по принципу географічного положен- ня однопрофільних або взаємодоповнюючих вироб- ників, транспортних фірм, іменується як „кластерна економіка”. Логістика подібних кластерів виступає як „логістика єдиного вікна” і в цьому відношенні подіб- на корпоративній мезологістиці [9, с. 55]. Мегалогістичні системи (глобальні логістичні системи) знаходяться на стадії становлення. На гло- бальних міждержавних транспортно-логістичних си- стемах [12, с. 8] і регіональних транспортних логістич- них системах [13, с. 445] роблять акцент автори, при- діляють увагу їх координуючому і інтегруючому по- тенціалу. Даний потенціал повинен бути направленим відповідно на розвиток міжнародного транспортно- логістичного сервісу і вирішення соціально-еконо- мічних задач конкретних регіонів. В структурі логіс- тичних затрат транспортні витрати складають від 20 до 70% і більше, тому транспорт відіграє ключову роль в утворенні глобальних логістичних систем [12, с. 218]. В великих транспортних вузлах створю- ються транспортно-логістичні центри, що сприяють ста- новленню транспортно-логістичного бізнесу, розробці системи логістичного супроводження мультимодаль- них транспортних коридорів, електронізації докумен- тообігу поміж усіма учасниками товароруху в рамках транспортно-логістичних систем. Інтеграція транспортних систем, сфер виробниц- тва і споживання найшла відображення в створенні єдиного вантажного розподільчого центру, який буде здійснювати взаємозв’язок діяльності товаровироб- ників і споживачів, де термінальна система буде го- ловним елементом. Такий розподільчий центр надає послуги по сортуванню видів вантажів, їх обробці, складанню і збільшенню партій вантажу, а також їх розділенню, упакуванню, зберіганню, контейнеризації, поставці і транспортуванню. Постачальники транспортних послуг споживачам представлені різними типами перевізників: перевізни- ки в одному виді транспорту, спеціалізовані перевізни- ки, базові послуги по доставці дрібних вантажів, особ- ливі послуги по доставці дрібних вантажів, змішанні перевезення; посередники (експедитори, асоціації вантажовідправників: кооперативи і агенти, брокери) [7, с. 301 – 307]. Координація і інтеграція мега-, макро-, мезотранс- портно-логістичних систем здійснюється на рівні регіонального органу державного управління (регіональ- ного транспортно-логістичного центру при регіональ- ній адміністрації). Управляючий координатор акумулює і узагальнює інформацію щодо потреб вантажоодержу- вачів транспортних послуг, формує інформаційне за- вдання суб’єктам управління транспортно-логістичною системою окремих видів транспорту, яке деталізується суб’єктами управління транспортно-логістичної систе- ми і доводиться в вигляді інформаційного потоку до її нижніх ланок. Взаємозв’язок координатора регіональ- них транспортно-логістичних систем з суб’єктами управління різних видів транспорту здійснюється на рівні інформаційного потоку, який забезпечує стратегіч- ний розвиток ринку транспортних послуг в регіоні. Формування фінансових потоків на рівні суб’єкта регіональної транспортно-логістичної системи може проводитись як за рахунок коштів регіонального бю- джету, так і позабюджетних коштів, вимагаючи відпо- відної правової розробки. Особливістю регіональної транспортно-логістич- ної системи є комбінована дія компонентів суб’єктів, що самоорганізуються і об’єктів управління, які ви- користовують їх функціональні і забезпечуючі підсис- теми. Такий синтез суб’єктів і об’єктів управління може приводити до функціонально відособлених логістич- них підсистем, що мають свої цілі і локальні критерії оптимізації функціонування. Реалізація об’єднуючої глобальної мети для функціональних груп логістич- них посередників в регіональній транспортно-ло- гістичній системі може бути досягнута з допомогою регіональних транспортно-логістичних центрів і підпо- рядкованих їм територіальних центрів. Об’єкт управління транспортно-логістичної сис- теми, перетворюючи матеріальний потік, що надходить опосередковано через вантажовідправників з ринку матеріальних ресурсів, на виході створює сервісний потік, що надходить на ринок транспортних послуг до вантажоотримувачів. Кожна група функціональних посередників в ре- гіональній транспортно-логістичній системі має свої інтереси в максимізації доходу від угоди та знаходиться в визначеній стадії ринкових взаємовідношень на ди- намічному рівні кооперації, конфліктів, конкуренції [12, с. 221]. Якщо взаємовідношення в своїй стадії розвитку орієнтовані на кооперацію, співробітництво, то з’являється можливість добровільних союзів (асо- С. І. Гриценко 74 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 ціацій), що в свою чергу є передумовою формування транспортно-логістичних кластерів. Особливість син- тезу союзів (асоціацій) перебуває в інформаційному координуванні об’єктів регіональної транспортно-ло- гістичної системи. Таким чином, регіональна транс- портно-логістична система, яка досягла рівня коопе- рації в стадії розвитку ринкових взаємовідношень її ланок, є каркасом в формуванні добровільних об’єд- нань – транспортно-логістичних кластерів. На нашу думку, транспортно-логістичні кластери це природно взаємопоєднані і взаємозалежні ланки логістичної системи з ключовим статусом транспорт- ного посередника, що здійснює міжорганізаційну ко- ординацію, забезпечуючи синергічний ефект [14, с. 52]. Висновки. Формування оптимального логістич- ного потенціалу регіональних транспортно-логістич- них систем по синтезуємим складовим в умовах сут- тєвої обмеженості (просторової, ресурсної, структур- ної) вихідних можливостей їх розвитку, дозволить здійснювати безперервне відновлення транспортно- логістичної інфраструктури, забезпечить більш повне використання ресурсів і можливостей для досягнення заданого рівня якості логістичних послуг в регіоні, впровадження сучасних інформаційних технологій, сформувати сприятливі умови для створення транс- портно-логістичних кластерів. Література 1. Долгов А. П. Логистический менеджмент фирмы: концепция, методы и модели: Учебное посо- бие. / А. П. Долгов, В. К. Козлов, С. А. Уваров. – СПб.: Бизнес-пресса, 2005. – 384 с. 2. Управление марке- тинговым потенциалом предприятия: Монография / Под общ. ред. проф. Ю. Г. Лысенко, проф. Н. Г. Гузя. До- нецк: Юго-Восток. Лтд, 2005. – 352 с. 3. Кандраши- на Е. А. Взаимодействие маркетинга и логистики в процессно-ориентированном управлении // Россий- ское предпринимательство. – 2005. – №4. – С. 55 – 58. 4. Економічний потенціал регіону: пріоритети ви- користання: монографія [І. М. Школа, Т. М. Ореховсь- ка, І. Д. Козменко та ін.]; за ред. І. М. Школи. – Чернівці, 2003. – 464 с. 5. Миротин Л. Б. Систем- ный анализ в логистике: Учебник / Л. Б. Миротин, И. Э. Ташбаев. – М.: Экзамен, 2002. – 480 с. 6. Ло- гистика: общественный пассажирский транспорт: Учебник для студентов экономических вузов / Под общ. ред. Л. Б. Миротина. – М.: Экзамен, 2003. – 224 с. 7. Бауэрсокс Д. Д. Логистика: интегрирован- ная цепь поставок. 2-е изд. / Д. Д. Бауэрсокс, Д. Д. Клосс; пер. с англ. – М.: Олимп-Бизнес, 2005. – 640 с. 8. Сток Дж. Р., Стратегическое управление логистикой / Д. Р. Сток, Д. М. Ламберт; пер. с 4-го англ. изд. – М.: ИНФРА-М, 2005, XXXII. – 797 с. 9. Основы логистики: Учебник для вузов / Под ред. В. Щербакова. – СПб.: Питер, 2009. – 432 с. 10. Кар- наухов С. Б. Логистические системы в экономике России / С. Б. Карнаухов. – М.: ООО Фирма „Благо- вест-В”, 2002. – 216 с. 11. Модели и методы теории логистики: Учебное пособие. 2-е изд. / Под ред. В. С. Лу- кинского. – СПб.: Питер, 2008. – 448 с. 12. Серге- ев В. И. Глобальные логистические системы. Учеб. пособие / В. И. Сергеев, А. А. Кизим, П. А. Эльяше- вич; под общ. ред. В. И. Сергеева. – СПб.: Бизнес- пресса, 2001. – 240 с. 13. Корпоративная логисти- ка. 300 ответов на вопросы профессионалов / Под. общ. и научн. редакцией проф. В. И. Сергеева. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 976 с. 14. Гриценко С. И. Транс- портно-логистические кластеры в Украине: пути ста- новления и развития: монография / С. И. Гриценко. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2009. – 218 с. Гриценко С. І. Моделювання стійкого роз- витку економіки регіонів на основі транспортно- логістичних систем Визначено поняття логістичного потенціалу як синтезу складових частин в умовах функціонування регіональних транспортно-логістичних систем. Об- ґрунтовано системно-структурні передумови форму- вання транспортно-логістичних кластерів. Ключові слова: розвиток, регіон, транспортно- логістичні системи. Гриценко С. И. Моделирование устойчивого развития экономики регионов на основе транс- портно-логистических систем Определено понятие логистического потенциала как синтеза составляющих частей в условиях функ- ционирования региональных транспортно-логистичес- ких систем. Обоснованы системно-структурные пред- посылки формирования транспортно-логистических кластеров. Ключевые слова: развитие, регион, транспортно- логистические системы. Gritsenko S. I. Modeling Sustainable Economic Development of Regions on the Basis of Transport and Logistics Systems Defined the concept of logistical capacity as a synthesis of the component parts of a functioning regional transport and logistics systems. Substantiated the systemic- structural preconditions of transport and logistics clusters. Key words: development, region, transport and logistics systems. Стаття надійшла до редакції 16.12.2012 Прийнято до друку 20.02.2013 С. І. Гриценко

Моделювання стійкого розвитку економіки регіонів на основі транспортно-логістичних систем

Institution

Ähnliche Einträge