Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні

Досліджено головні фактори, які обумовлюють розвиток енергозбереження та застосування альтернативних джерел енергії в Україні. Зазначено головні напрямки стимулювання розвитку енергоефективних технологій....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Ковальчук, В.В., Яринчак, О.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Менеджмент інновацій
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123318
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні / В.В. Ковальчук, О.П. Яринчак // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 2 (32). — С. 210–215. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123318
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1233182017-09-02T03:05:11Z Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні Ковальчук, В.В. Яринчак, О.П. Менеджмент інновацій Досліджено головні фактори, які обумовлюють розвиток енергозбереження та застосування альтернативних джерел енергії в Україні. Зазначено головні напрямки стимулювання розвитку енергоефективних технологій. Исследованы основные факторы, обуславливающие развитие энергосбережения и внедрение альтернативных источников энергии в Украине. Указаны главные направления стимулирования развития энергоэффективных технологий. The basic factors that contribute to the development of energy efficiency and alternative energy in Ukraine. Indicated the main lines to stimulate development of energy efficient technologies. 2013 Article Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні / В.В. Ковальчук, О.П. Яринчак // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 2 (32). — С. 210–215. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123318 34.477 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій
spellingShingle	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Ковальчук, В.В. Яринчак, О.П. Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні Економічний вісник Донбасу
description	Досліджено головні фактори, які обумовлюють розвиток енергозбереження та застосування альтернативних джерел енергії в Україні. Зазначено головні напрямки стимулювання розвитку енергоефективних технологій.
format	Article
author	Ковальчук, В.В. Яринчак, О.П.
author_facet	Ковальчук, В.В. Яринчак, О.П.
author_sort	Ковальчук, В.В.
title	Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні
title_short	Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні
title_full	Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні
title_fullStr	Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні
title_full_unstemmed	Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні
title_sort	деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в україні
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Менеджмент інновацій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123318
citation_txt	Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні / В.В. Ковальчук, О.П. Яринчак // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 2 (32). — С. 210–215. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT kovalʹčukvv deâkíaspektiudoskonalennâsistemienergomenedžmentuvukraíní AT ârinčakop deâkíaspektiudoskonalennâsistemienergomenedžmentuvukraíní
first_indexed	2025-07-08T23:26:00Z
last_indexed	2025-07-08T23:26:00Z
_version_	1837123148532678656
fulltext	210 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 УДК 34.477 В. В. Ковальчук, кандидат економічних наук, О. П. Яринчак, Хмельницький університет управління та права Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи прак- тичними завданнями. Розвиток технологічних мож- ливостей суспільства призводить до зростання кількості енергії, яка споживається. Те, що природа створювала тисячоліттями, людство споживає за роки, а з прискоренням науково-технічного процесу – за дні та години. В умовах загрози скорочення та подаль- шого знищення світових запасів енергоресурсів різні держави по різному шукають шляхи запобігання енер- гетичній катастрофі. Досвід окремих країн свідчить про широкі можливості використання енергії сонця, вітру, води, землі та її енергетичного поля. Але ефек- тивність застосування неспоживних, альтернативних джерел енергії залежить не тільки від технологічних можливостей, але й від умов, які створює держава для забезпечення їх застосування. Актуальність удосконалення системи управління в галузі енергетики підтверджується не тільки дослі- дженнями науковців, державними та міжнародними програмами щодо енергозбереження в умовах еконо- мічного розвитку, але й тими умовами, які ставить навколишнє природне середовище до сучасної люди- ни. Коли майбутнє наступних поколінь залежить від зваженості сьогоднішніх рішень, дуже важливо раці- онально підійти не тільки до впровадження нових тех- нологій енергозберігання, але й забезпечити їх ефек- тивність та безпечність. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які опирається автор, виділення невиріше- них раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття. Процеси енергозбере- ження та енергозабезпечення досліджується такими науковцями, як Д. В. Зеркалов, М. П. Войнаренко, Г. О. Кошева, В. Г. Бурлака, І. А. Франчук, Н. Б. Куш- нір, А. В. Праховик, І. В. Гофман, В. П. Розен, Л. Г. Мельник, О. І. Карінцева, І. М. Сотник та інши- ми вченими. Досліджуючи питання енергозбереження, Д. В. Зеркалов зазначає, що проблеми енергозбере- ження обумовлені загрозою вичерпання невідновлю- вальних паливно-енергетичних ресурсів, високим рівнем ризиків під час їх виробництва і транспорту- вання та техногенним навантаженням підприємств тра- диційної енергетики на навколишнє середовище [1, С. 383]. Споживання енергоресурсів стрімко зростає – до 2020 року в світі передбачається збільшення спо- живання електроенергії на 50 – 100% [1]. За оцінками експертів ЄС за сучасних темпів енергоспоживання запаси нафти будуть вичерпані у 2047 р., газу – у 2068 р., вугілля – у 2140 р., урану – у 2144р., і це без урахування неминучого зростання найближчим часом темпів споживання викопних енергоресурсів [2]. Зростаючі темпи споживання невідновлюваних джерел енергії вимагають вдосконалення процесів енергоменеджменту у кожній країні. Поряд з потенційними загрозами та ризиками, існує ціла низка факторів, які вже сьогодні мають знач- ний вплив на економіку країни – загальна нестабіль- ність у регіонах видобутку паливно-енергетичних ре- сурсів, напруження на паливно-ресурсних ринках та несприятливі прогнози щодо подальшого зростання цін на енергоресурси [1, С. 383]. Поряд з негативними чинниками, які обумовлю- ють необхідність удосконалення системи управління в енергетичній галузі, необхідно зазначити, що збільшен- ня пропозиції енергоресурсів прискорює економічне зростання [3, С. 6]. В Україні прийнята ціла низка нормативно-пра- вових актів, які регулюють питання енергоефектив- ності та енергозбереження. Але за певних причин особливих зрушень стосовно енергозбереження в Україні не прослідковується. Тому необхідно звер- нути увагу, перш за все, на управління у сфері енер- гозбереження, бо саме тут виникає велика кількість різного роду перешкод, які не дозволяють ефектив- но реалізовувати державну політику стосовно енер- гозбереження. Формулювання цілей статті (постановка зав- дання). Потреба в удосконаленні системи управління енергетичною галуззю обумовлена не тільки еконо- мічними та екологічними умовами сучасного вико- ристання енергетичних ресурсів, але й безпекою дер- ДЕЯКІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ В УКРАЇНІ В. В. Ковальчук, О. П. Яринчак 211 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 жави. Наукове дослідження спрямовано на виявлення дестимулюючих чинників реалізації енергозберігаючих технологій та технологій альтернативної енергетики з метою визначення раціональних та ефективних шляхів удосконалення системи управління енергозбережен- ням. Виклад основного матеріалу дослідження. На міжнародному рівні ідея енергоефективності корис- тується вагомою підтримкою таких організацій, як „Група восьми”, ЄС, Міжнародне енергетичне агент- ство (МЕА), різними органами ООН, міжнародними фінансовими закладами. Міжнародний досвід показує, що цільова управ- лінська політика може значно скоротити витрати на впровадження енергоефективних технологій і підви- щити економічну привабливість відновлюваних дже- рел енергії, створюючи їм позитивний імідж [4]. За оцінками експертів МЕА в Україні не повною мірою використовується потенціал по підвищенню енергоефективності економіки, яка вважається однією з найбільш енерговитратних в Європі. Так, енерго- ємність Українського ВВП вища порівняно з багатою на енергоресурси Росією та втричі перевищує середній показник по країнах ЄС [5]. Дані, які характеризують тенденцію споживання Україною енергетичних ресурсів наведені в таблиці 1, яка складена за даними Державної служби статисти- ки [6]. У 2010 році загальна кількість умовного пали- ва порівняно з 2008 р. зменшилось на 14,5 млн. т., що свідчить про скорочення споживання енергоре- сурсів на 7,5%, але порівняно з 2009 р., цей показ- ник зріс на 10,3 млн. т., тобто на 6%. Такі коливання зумовлені, в основному, впливом економічної кри- зи та зростанням ціни на паливо, що повністю підтверджує необхідність використання відновлюва- них джерел енергії в умовах постійного зростання цін на спожиті енергоресурси. В Україні питання енергозбереження регулюють- ся такими законами: „Про електроенергетику”, „Про альтернативні джерела електроенергії”, „Про комбіно- ване виробництво теплової та електричної енергії (коге- нерацію) та використання скидного енергопотенціалу”, „Про енергозбереження” та цілою низкою підзаконних Таблиця 1 Споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти В. В. Ковальчук, О. П. Яринчак Відхилення Темп росту,% Показник 2008 2009 2010 2010/2008 2010/2009 2010/ 2008 2010/ 2009 Вугілля, млн. т. 70,4 63 ,0 67,8 -2,6 4,8 96,3 107,6 Газ природний, млрд.м3 63,5 50 ,1 55,9 -7,6 5,8 88 111,6 Нафта сира (включ. газовий конденсат), млн. т. 10,8 11 ,3 11,3 0,5 0 104,6 100 Бензин моторний, тис. т 5061,1 4696,1 4632,7 -428,4 -63,4 91,5 98,6 Газойлі (паливо дизельне), тис. т 6195,7 5289,6 5667,2 -528,5 377,6 91,5 107,1 Мазути топкові важкі, тис. т 1206,6 2100,5 849,5 -357,1 -1251,5 70,4 40,4 Гас, тис. т 357,1 239,9 289,2 -67,9 49,3 81 120,5 Пропан і бутан скраплені, тис. т 344,9 306,2 274,6 -70,3 -31,6 79,6 89,7 Масла та мастила, тис. т 327,7 252,7 249,0 -78,8 -3,7 76 98,5 Брикети вугільні, тис. т 10,1 4,4 5,2 -4,9 0,8 51,5 118,2 Торф неагломерований, тис. т умовної вологості 308,4 369,4 398,4 90 29 129,2 107,8 Дрова для опалення, тис. м3 щільних 2654,6 2656,8 2528,4 -126,2 -128,4 95,2 95,1 Усього, млн. т. умовного палива 194,5 169,7 180,0 -14,5 10,3 92,5 106 212 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 нормативно-правових актів. У 2006 році була прийнята Енергетична стратегія розвитку України на період до 2030 року, цілями якої є створення умов для постійно- го та якісного задоволення попиту на енергетичні про- дукти, визначення шляхів і створення умов для безпеч- ного, надійного та сталого функціонування енергетики та її максимально ефективного розвитку [7]. Також варто зазначити, що з 1995 р. діє ДСТУ 2155-93, який визначає методи визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню. Цей стандарт створює умови для розробки галузевих нормативно-технічних документів, що враховують конкретні особливості галузі, видів продукції та виробництв. У 2010 році була розроблена „Державна цільова економічна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 – 2015 роки”. Метою даної програми є створення умов для наближення енергоємності ВВП України до рівня розвинутих країн та стандартів ЄС, оптимізація струк- тури енергетичного балансу держави (у 2015 році частка енергоносіїв, отриманих з відновлюваних дже- рел енергії та альтернативних видів палива, має стано- вити не менш як 10%, що має досягатись шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів, та заміщення їх альтернативни- ми видами енергоресурсів) [8]. Загалом нараховуєть- ся близько 36 постанов, наказів та розпоряджень, які регулюють питання енергозбереження та енергоефек- тивності в Україні. Потрібно зауважити, що в Україні була розроб- лена Комплексна державна програма енергозбережен- ня України на період 1998 – 2010 рр., але більша час- тина положень даної програми була не виконана, тому в Україні не повністю був реалізований потенціал енер- гозбереження [9]. Реалізацію положень зазначених законів, по- станов, указів та програм покладено на Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. Але однією з причин неефективного управ- ління енергозбереженням є наявність багатьох органів державної влади, які впливають на енергопостачання, але не мають узгодженої політики в цьому напрямку, а саме: Держагенство з енергопостачання, Міністер- ство фінансів, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державна податкова служба, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) [10]. Основним вектором розвитку енергозбережен- ня в Україні є використання відновлюваних джерел енергії. При використанні альтернативних джерел енергії потрібно враховувати особливості їх використання, які регулюються розділом 3 Закону України „Про альтер- нативні джерела енергії”. Щоб уникнути зайвих витрат та негативних наслідків неправильного використання альтернативних джерел енергії, необхідно брати до ува- ги порядок експлуатації альтернативних джерел енергії (ст.11), протиаварійний захист та екологічну безпеку при використанні альтернативних джерел енергії (ст.12) [11]. Результати аналізу умов та проблем розвитку дже- рел альтернативної енергії систем енергозбереження, які створені в Україні наведені у таблиці 2. Серед про- аналізованих чинників визначені стимулююч та дести- мулюючі фактори, які впливаюсть на розвиток енер- гетичної галузі [2; 4; 7; 8; 9]. За результатами дослідження умов впроваджен- ня та застосування енергоефективних технологій роз- роблені пропозиції щодо головних напрямків стиму- лювання зазначених процесів. Основні види стимулів та заходів для створення умов ефективного розвитку енергетичної галузі та реалізації політики енергозбе- реження в Україні наведені в таблиці 3. Стимулюван- ня відбувається за рахунок фінансово-економічного, правового, організаційного та інформаційно-комуні- каційного впливу. В умовах економічної кризи забез- печити фінансово-економічне стимулювання на необ- хідному рівні надзвичайно складно. Для дієвості пра- вового регулювання необхідно поряд зі створенням правових норм забезпечити механізми їх виконання. Зауважимо, що на даному етапі розвитку енерго- менеджменту недооцінюється вплив інформаційно- комунікаційної складової. Створення інформаційно- прозорих механізмів розподілу коштів у галузі енер- гетики через автоматизацію зазначених процесів до- зволить акумулювати додаткові фінансові ресурси за рахунок оптимізації розподілу коштів та скорочення корупційних схем. Розповсюдження інформації серед населення ті підприємців про потенційні можливості енергозбереження сприятиме застосуванню нових технологій у повсякденному житті та у виробництві. В свою чергу, підвищення попиту на енергозберігаючі технології сприятиме зростанню інвестиційної приваб- ливості цієї галузі, а поширення технологій альтерна- тивної енергетики забезпечить залучення на ринок нових виробників та створення конкурентного сере- довища на енергетичному ринку. Висновки. Для стимулювання розвитку сфе- ри енергозбереження та впровадження нових тех- нологій створення енергії необхідно забезпечити: В. В. Ковальчук, О. П. Яринчак 213 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 1) удосконалення нормативно-правової бази, яке має бути спрямовано на систематизацію норматив- но-правових актів з метою зменшення їх кількості та забезпечення їх узгодженості; 2) створення дієво- го організаційно-економічного механізму впрова- дження інноваційних технологій в галузі енергозбе- реження, який має мінімізувати корупційний вплив в процесах прийняття рішень щодо впровадження технологій, при цьому одним з напрямків має стати визначення чіткої процедури отримання дозволів на виробництво та експлуатацію об’єктів альтернатив- ного енергопостачання; 3) стимулювання процесів впровадження інноваційних підходів до енергозбе- реження та альтернативних джерел енергії на дер- жавному рівні за рахунок податкових пільг; 4) ство- рення єдиного державного реєстру сучасних роз- робок у цій галузі з різним рівнем висвітлення інформації та доступу до неї, метою якого є забез- печення потенційних інвесторів інформацією щодо наявних інноваційних розробок. Таблиця 2 Стимулюючі та дестимулюючі фактори впровадження енергозбереженя В. В. Ковальчук, О. П. Яринчак Вид енергії Стимулюючі фактори Дестимулюючі фактори Енергія води Зазначені умови застосування - ЗУ „Про альтернативні джерела енергії”, ЗУ „Про енергозбереження”, ПКУ(ст.158). Екологічні аспекти, які не враховуються при будівництві гідроелектростанцій, фізично та морально застаріле обладнання, нестабільність бюджетного фінансування. Вітрова енергія ЗУ „Про електроенергетику”, зокрема використання „зеленого” тарифу, зацікавленість з боку інвесторів. Складність у експлуатації, неефективні витрати бюджетних коштів, які використовувались на встановлення вітряків застарілої конструкції, велика кількість дозволів, потрібних для будівництва електростанції. Сонячні фотоелементи ЗУ „Про альтернативні джерела енергії”, ЗУ „Про енергозбереження”, ПКУ (ст.158). Термін роботи сонячних елементів практично необмежений і може складати десятки років. Висока собівартість, нестабільність бюджетного фінансування,окупність енергії проектів – 20 – 30 років, незабезпеченість сировиною. Геотермальна енергія Державна науково-технічна програма „Екологічно чиста геотермальна енергетика України”, „Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики”. Фінансування за залишковим принципом, немає комбінованих енерготехнологічних вузлів для отримання електроенергії, недостатнє фінансування розвідувальних робіт. Промислові відходи ЗУ „Про відходи”, Указ ПУ „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.01.2010 № 31 „Про державне регулювання у сфері поводження з відходами”. Необізнаність підприємців стосовно вигод у використанні промислових відходів,фінансування за залишковим принципом. Тверда біомаса ЗУ „Про альтернативні джерела енергії”, ЗУ „Про енергозбереження”, ПКУ(ст.158), енергетична стратегія розвитку України на період до 2030 року. Недостатнє фінансування сільськогосподарських підприємств для встановлення відповідних технологій, непоінформованість стосовно нових розробок. 214 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 Отже, саме новий погляд на енергоменеджмент дозволить якісно реалізувати всі програми та проекти стосовно заощадливого використання енергоресурсів та виробництва енергії за більш екологічно та еконо- мічно розумними технологіями. Література 1. Зеркалов Д. В. Енергозбереження в Україні [Електронний ресурс]: [монографія] / Д. В. Зеркалов // Режим доступу : http://www.zerkalov.org/files/evu- zm.pdf 2. Прокіп А. Сучасні підходи до енергозабез- печення людства в умовах формування суспільства сталого розвитку [Текст] / А. Прокіп // Економіка України. – 2012. – № 5. – С. 85 – 91. 3. Мельник Л. Г., Карінцева О. І., Сотник І. М. Економіка енергетики: Навчальний посібник.[Текст] / Л. Г. Мельник, О. І. Ка- рінцева, І. М. Сотник – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006. – 238 с. 4. Назарчук Л. М. Модерніза- Таблиця 3 Стимулювання енергозбереження та розвитку джерел альтернативної енергії В. В. Ковальчук, О. П. Яринчак Групи Види стимулів та заходів Податкові пільги підприємствам, які впроваджують енергоефективні технології в обсязі, що відповідають об’єму збереження енергетичних фондів. Гнучка тарифна система мотивації населення для скорочення енерговитрат Пільгове кредитування будівництва енергоефективного житла для населення та енергоефективного будівництва в усіх галузях народного господарства. Стабільність бюджетного фінансування. Мотивація використання альтернативних джерел живлення для особистого споживання серед населення за рахунок системи пільг та спрощення реєстрації засобів отримання енергії. Ф ін ан со во -е ко но мі чн і Фінансування фундаментальних досліджень для розвитку джерел альтернативної енергії, енергозберігаючих технологій. Систематизація положень всіх законів та нормативно-правових актів. Законодавча підтримка окремих видів джерел енергії, сприяння розвитку зеленої енергетики. Гарантування та забезпечення захисту авторських прав для винахідників. Надання правового захисту та гарантії особистої безпеки винахідникам. П ра во ві Підвищення відповідальності за зловживання в галузі розподілу коштів на розвиток енергоефективних програм та тендерів. Створення ефективної системи контролю за реалізацією програм у галузі енергетики. Удосконалення системи стимулювання за рахунок індивідуалізації підходів за такими параметрами: вид джерела енергії; суб’єкт, що виробляє; суб’єкт, що споживає. Створення „єдиного вікна” для дозвільної системи та системи реєстрації підприємств, які впроваджують технології з альтернативними джерелами енергії. Чітке визначення функцій міністерств та відомств для спрощення системи регулювання даної галузі і уникнення корупційних схем. Створення у навчальних закладах гуртків талановитих студентів та сприяння генерації нових ідей для розбудови системи енергозбереження. О рг ан із ац ій ні Дотримання стандартів якості у галузі енергозбереження та виробництва енергії. Створення інтегрованої системи інформаційного забезпечення управління системою енергозбереження на рівні держави. Розповсюдження інформації серед широкого кола населення / виробників про сучасний стан забезпечення енергією, пов’язані з цим екологічні проблеми, державні програми та технологічні можливості у доступній, спрощеній формі. Ін ф ор м ац ій но - ко му ні ка ці йн і Інформування населення про енергозберігаючі технології, вартість їх впровадження та обслуговування, надання безкоштовних консультацій по питанням енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії. 215 Економічний вісник Донбасу № 2 (32), 2013 ція ринку відновлюваної енергетики [Текст] / Л. М. На- зарчук // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – №1 (127). – С. 84 – 93. 5. Бурлака В. Г. Енергоефек- тивність як складова конкурентоспроможності Украї- ни [Текст] / В. Г. Бурлака // Актуальні проблеми еко- номіки. – 2012. – № 8 (134). – С. 99 – 109. 6. Стати- стична інформація [Електронний ресурс] // Державна служба статистики // Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua 7. Енергетична стратегія України на період до 2030 р. : Розпорядження Кабінету міністрів України від 15.03.2006 № 145[Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. 8. Про за- твердження Державної цільової економічної програ- ми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та аль- тернативних видів палива на 2010 – 2015 роки: Поста- нова Кабінету міністрів України від 1.03.2010 р. № 243 [Електронний ресурс] // Режим доступу : http:// zakon1.rada.gov.ua.laws /show/243-2010-п 9. Бурла- ка В. Г. Енергетика в системі макроекономічних по- казників [Текст] / В. Г. Бурлака // Актуальні пробле- ми економіки. – 2012. – № 2 (128). – С. 59 – 67. 10. Зінченко Р. Принципи енергозбереження (інтер- в’ю) [Текст] / Р. Зінченко // Діловий вісник. – 2012. – № 9 (220). – С. 20 – 21. 11. Про альтернативні дже- рела енергії: Закон України від 20.02.2003 № 555-IV [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon1. rada.gov.ua/ laws/show/555-15. Ковальчук В. В., Яринчак О. П. Деякі аспек- ти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні Досліджено головні фактори, які обумовлюють розвиток енергозбереження та застосування альтер- нативних джерел енергії в Україні. Зазначено головні напрямки стимулювання розвитку енергоефективних технологій. Ключові слова: управління, енергоефективність, енергозбереження, альтернативні джерела енергії. Ковальчук В. В., Ярынчак О. П. Некоторые аспекты совершенствования системы энергоме- неджмента в Украине Исследованы основные факторы, обуславлива- ющие развитие энергосбережения и внедрение аль- тернативных источников энергии в Украине. Указаны главные направления стимулирования развития энер- гоэффективных технологий. Ключевые слова: управление, энергоэффектив- ность, энергосбережение, альтернативные источники энергии. Kovalchuk V. V., Yarinchak O. P. Some Aspects of Improvement of Energy in Ukraine The basic factors that contribute to the development of energy efficiency and alternative energy in Ukraine. Indicated the main lines to stimulate development of energy efficient technologies. Key words: management, energy efficiency, the Power, Alternative Energy Sources. Стаття надійшла до редакції 12.01.2013 Прийнято до друку 20.02.2013 В. В. Ковальчук, О. П. Яринчак

Деякі аспекти удосконалення системи енергоменеджменту в Україні

Institution

Ähnliche Einträge