Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки

У статті проаналізовано можливості подальшої інтеграції України до Євросоюзу. Досліджені вигоди та небезпеки від формування зони вільної торгівлі, розглянуто тенденції зовнішньоекономічної торгівлі України. Визначено раціональний шлях інтеграції України шляхом формування зони вільної торгівлі з ЄС т...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Осадча, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Міжнародна та регіональна економіка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123340
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 120–131. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123340
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1233402017-09-02T03:04:15Z Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки Осадча, Н.В. Міжнародна та регіональна економіка У статті проаналізовано можливості подальшої інтеграції України до Євросоюзу. Досліджені вигоди та небезпеки від формування зони вільної торгівлі, розглянуто тенденції зовнішньоекономічної торгівлі України. Визначено раціональний шлях інтеграції України шляхом формування зони вільної торгівлі з ЄС та асоціотивним членством в митному союзі. В статье проанализировано возможности дальнейшей интеграции Украины в Эвросоюз. Исследованы выгоды и угорозы от формирования зоны свободной торговли, рассмотрены тенденции внешнеэко-номической торговли Украины. Определен рациональный путь интеграции Украины путем формирования зоны свободной торговли с ЕС та ассоциотивным членством в таможенном союзе. In the article are analysed possibility of further integration of Ukraine in EU. Benefits and threats are investigational from forming of free trade zone, the tendencies of external economic trade of Ukraine are considered. The rational way of integration of Ukraine is certain by forming of free trade zone with ES that by membership in a customs union „3+1”. 2013 Article Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 120–131. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123340 339543 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка
spellingShingle	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Осадча, Н.В. Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки Економічний вісник Донбасу
description	У статті проаналізовано можливості подальшої інтеграції України до Євросоюзу. Досліджені вигоди та небезпеки від формування зони вільної торгівлі, розглянуто тенденції зовнішньоекономічної торгівлі України. Визначено раціональний шлях інтеграції України шляхом формування зони вільної торгівлі з ЄС та асоціотивним членством в митному союзі.
format	Article
author	Осадча, Н.В.
author_facet	Осадча, Н.В.
author_sort	Осадча, Н.В.
title	Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки
title_short	Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки
title_full	Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки
title_fullStr	Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки
title_full_unstemmed	Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки
title_sort	угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з єс: перспективи та небезпеки
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Міжнародна та регіональна економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123340
citation_txt	Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 120–131. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT osadčanv ugodaproasocíacíûtazonuvílʹnoítorgívlízêsperspektivitanebezpeki
first_indexed	2025-07-08T23:28:16Z
last_indexed	2025-07-08T23:28:16Z
_version_	1837123294838390784
fulltext	120 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 УДК 339543 Н. В. Осадча, кандидат економічних наук, м. Дніпропетровськ УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ ТА ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ З ЄС: ПЕРСПЕКТИВИ ТА НЕБЕЗПЕКИ Постановка проблеми. У 90-ті роки викрис- талізувалася зовнішньополітична орієнтація України в напрямку інтеграції до європейської спільноти. Європейський вибір відкриває нові перспективи для співробітництва України з розвиненими країнами кон- тиненту, економічного розвитку, соціального й інте- лектуального прогресу, зміцнення позицій держави в міжнародній системі координат. Для України євро- пейська інтеграція – це шлях модернізації економіки, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, можливість виходу на єдиний внутрішній ринок ЄС. Європейська інтеграція на су- часному етапі – це магістральний напрямок розвит- ку континенту, який визначить ситуацію і в самій Європі у третьому тисячолітті, і її місце у світі. З часу свого заснування в 1957 р. Європейський Союз по- ступово перетворився на один із найпотужніших полі- тичних і фінансово-економічних центрів сучасного світу, ключовий компонент новоствореної архітектури європейської безпеки, ядро системи європейських стандартів. Аналіз останніх досліджень. Питанням дослі- дження і впливу інтеграційних процесів на економіку України займалися: О. Гребельник, І. Бураковський, А. Гальчинський, Я. Малик, О. Пироженко, Ю. Таран, С. Заплатинський, І. Черкаський, І. Васютин, С. Со- лодкий [1 – 12]. Кожний з цих учених зробив ваго- мий внесок у визначені шляхів оптимального рівня інтеграції України та мінімізації небезпек. Метою статті є аналіз небезпек та вигід від ство- рення зони вільної торівлі з ЄС. Визначення проблем та перспектив подальшої співпраці України та ЄС. Результати дослідження. Існують різні думки щодо шляхів подальшої ітеграції України: створення зони вільної торівлі, входження до Митного союзу РБК, інтграція до ЄС, інтеграція до Митного союзу за принципом „3+1”, інтеграція до ЄС за принципом „27+1”, невходження до інтеграційних об’єднань, відсутність кроків щодо інтеграції в ЄС та Митний союз та ін. Для визначення подальшої інтеграції України до- цільно проаналізувати показники зовніньої торгівлі зі світовими регіонами (табл. 1). Високий показник питомої ваги імпорту та екс- порту з Азією пояснюється знаходженням у цьому регіоні такої держави, як Китай, імпорт та експорт з якою досяг 2887487 та 377519 тис. доларів США від- повідно. Це пояснюється тим, що Китай є світовою державою з високим рівнем зовнішньої торгівлі, та- кож є виробником дешевої продукції, що користуєть- ся попитом на українському ринку. Також ми бачимо, що досить велика питома вага торгівлі з країнами ЄС, імпорт та експорт складають 34,5% та 28,3% відпо- відно. Це зумовлено географічним розміщенням ЄС, високою якістю продукції країн ЄС, вискоким рівнем торгівельних взаємовідносин та невисокими цінами на товари, що експортуються з України. А високі показ- ники зовнішньої торгівлі з країнами СНД зумовлені тим, що Україна як інші країни СНД є державою пострадянського простору з тісними торгівельними стосунками між країнами. Найбільша питома вага торгівлі з Росією, це зумовлено попитом України на такі товари, як нафта, природний газ, продукти харчування тощо. Слід зазначити, що стан зовнішньоторговельно- го балансу за 2011 – 2012 рр. значно погіршився (табл. 2). Слід зазначити, що показники експорту та імпорту, починаючи з 2009 року мають позитивну тен- денцію до збільшення. Так, показник експорту з 2009 року збільшився на 40,1%, а імпорту – на 44,6%. Різке зменшення зовнішньоторговельного балансу протягом 2008 – 2009 року може бути пов’язане зі Світовою фінансовою кризою. Уряд країни не від- працьовав дієвого механізму торговельного захисту та державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю. Обсяги експорту товарів до країн СНД станови- ли 36,8% від загального обсягу експорту, Азії – 25,7%, Європи – 25,3%, зокрема. до країн Європейського Союзу – 24,8%, Африки – 8,2%, Америки – 3,8%, Австралії і Океанії – 0,1% (табл. 2). Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них – 26,4% від загального обсягу експорту (зменшення обсягів на 14,7% проти 2008 р.). Продукти рослинного походжен- ня становили 13,4% (збільшення на 66,6%), мінеральні продукти – 11,1% (зменшення на 25,4%), механічні та електричні машини – 10,2% (збільшення на 4%), за- соби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 8,7% (збільшення на 22,8%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 7,4% (зменшення на 6,1%), жири та олії тваринного або рослинного походження – 6,1% (збільшення на 24%), готові харчові продукти – 5,1% (збільшення на 18,9%) [2]. Імпорт з країн СНД становив 40,7% від загаль- ного обсягу, Європи – 32,5%, зокрема з країн Євро- Н. В. Осадча 121 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Н. В. Осадча Таблиця 1 Зовнішня торгівля України зі світовими регіонами за І квартал 2012 та 2013 року (складено за [13; 14]) Імпорт (тис. дол. США) Експорт (тис. дол. США) з початку 2013 року з початку 2013 року Регіон вартість питома вага І квартал 2012 р. вартість питома вага І квартал 2012 р. Сальдо за І квартал 2013 р. Австралія Океанія 27085 0,11 6485 23496 0,11 7970,5 -3589 Азія 5238286 20,96 3208631 5451219 24,77 4404062,6 212933 Америка 1567932 6,25 1163902 1382826 6,18 477776,3 -185106 Африка 280500 1,1 177961,1 1485593 6,75 1270530,4 1205093 Європа 8613657 34,49 5835727 6228167 28,3 3804889,7 СНД 9241835 37 8644827 7414340 33,73 6177144,6 - 1827495 Невизначенi регiони 10033 0,04 169 1500 0,01 26490,1 -8533 Всього 24979332 19037702 21987138 16168864 2992195 Таблиця 2 Зовнішньоторговельний баланс України за 2008 – 2012 р. (складено за [14]) Зовн ішньотор го вельн ий баланс з а 2008-2012 р., млн дол США 0 2 00 00 4 00 00 6 00 00 8 00 00 10 00 00 12 00 00 14 00 00 16 00 00 18 00 00 20 00 00 2 00 8 2 00 9 2 01 0 20 11 20 12 е кс порт ім по рт зов н. торг о борот Рис. 1. Зовнішньоторговельний баланс за 2008 – 2012 роки (складено за [14]) Експорт Імпорт Сальдо Рік млн. дол США 2008 78744 92002 -13258 2009 49301 50610 -1309 2010 63164,6 66189,9 -3025,3 2011 82107,4 88854,9 -6747,5 2012 82337,4 91364,4 -9027 122 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 пейського Союзу – 30,9%, Азії – 20,2%, Америки – 5,3%, Африки – 1%, Австралії і Океанії – 0,2% (табл. 3). Мінеральні продукти складали 32,5% обсягу імпорту товарів (зменшення обсягів на 8,3%). На по- ставки механічних та електричних машин припадало – 15,5% (збільшення на 3%), продукції хімічної та по- в’язаних з нею галузей промисловості – 10,1% (збільшення на 7,1%), засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – 9,5% (збільшен- ня на 30%), недорогоцінних металів та виробів з них – 6,2% (зменшення на 8%), зокрема чорних металів та виробів з них – 4,2% (зменшення на 9,6%), полімер- них матеріалів, пластмас та виробів з них – 5,3% (змен- шення на 0,7%), готових харчових продуктів – 3,5% (зменшення на 2%), текстильних матеріалів та текстиль- них виробів – 3% (збільшення на 28,8%) від загальної вартості імпорту [14]. На теперішньому етапі для України є важливими зовнішньоторговельні відносини з Євросоюзом, обсяг експорту з ЄС становить 25% загального обсягу експорту, та частка імпорту становить більш ніж 30 відсотків, ці показники мають сталу динаміку до збільшення. Так, з 2009 року загальна кількість імпорт- них операцій з ЄС збільшилася на 41,2%, а експортних на 44,3%. Під час аналізу показників експорту та імпорту за регіонами світу можна зазначити сталу тенденцію до збільшення показників імпорту та експорту за всіма регіонами світу. Слід зазначити, що протягом 2008 – 2009 рр. був різкий спад показників за всіма регіонами, це пояснються Світовою фінансовою кризою 2008 року. Також можна зазначити, що збільшення або зменшення активності імпортних та експортних операцій здійснюється синхронно. Під час зменшення показників імпорту, також зменшуються й показники експорту, що можна спостерігати на прикладі країн Європи, Азії та ін. Першим кроком до євроінтеграції є створення зони вільної торгівлі. Основною ціллю для України повин- на виступати не сама інтеграція у західноєвропейські структури, а досягнення, в першу чергу, конкретних економічних цілей. На сучасному етапі співпраці обсяг торгівлі між Україною та ЄС приблизно у 7 разів перевищує обсяг торгівлі України з США. Тому на- самперед потрібно забезпечити більше можливостей для експорту вітчизняних товарів у Західну Європу товаровиробникам з найбільш конкурентоздатних сфер української економіки: металургійної і текстильної промисловості, сільського господарства, певних сфер наукомістких та енергетичних технологій. Курс державної політики на інтеграцію до Євро- союзу та формування нової політики ЄС є життєво необхідними для України. Європейська інтеграція ста- не визначальним чинником і міжнародної діяльності України, і її внутрішньої політики на тривалу перспек- тиву, забезпечить зміцнення безпеки та позитивне став- лення до України з боку інших держав світу. Чітке дотримання курсу на інтеграцію до Європейського союзу гарантує верховенство права, плюралістичної демократії, дотримання прав людини, розвиток в Україні громадського суспільства, побудову соціаль- но орієнтованої ринкової економіки. Теоретично зона вільної торгівлі передбачає ска- сування мит і кількісних обмежень на всі товари у взаємній торгівлі, а також лібералізацію торгівлі по- слугами. Однак на практиці, зазвичай, сторони, що створюють зону вільної торгівлі, хоча б принаймні на початковому етапі, але все ж запроваджують певні об- меження. Не є винятком і Євросоюз. Участь Євро- пейського союзу у формуванні зон вільної торгівлі дає можливість визначити головні особливості його полі- тики в цій сфері. Євросоюз, розширюючи доступ до внутрішньо- го ринку переважно промислових товарів виробників інших країн, зберігає суттєві обмеження для продукції сільського господарства. Євросоюз загалом широко використовує прин- цип асиметрії у взаємному відкритті ринків. Особли- во це стосується менш розвинених країн. Зазвичай, Європейський союз насамперед ліквідує мито на імпортну промислову продукцію і погоджується на його поетапне усунення у країнах-партнерах. Цей термін становить зазвичай 5 – 10 років. Для України, з урахуванням наявної різниці в рівнях економічного розвитку та ступеня митного за- хисту, поступове відкриття внутрішнього ринку для промислової продукції ЄС може відбуватися протя- гом 5-ти років, по окремих позиціях – і 10-ти. Євросоюз починає проводити активнішу торго- вельну політику міжрегіонального співробітництва у формах вільної торгівлі. При цьому він визначає три головні вимоги до рівня регіональної інтеграції, не- обхідні для переговорів зі створення зони вільної торгівлі на міжрегіональному рівні: – чинна інституційна структура регіонального угруповання, яка передбачає ефективні механізми реалізації регіональних проектів і виконання рішень, зокрема інструменти вирішення спорів; – створення митного союзу відповідно до ст. XXIV ГАТТ, включаючи єдиний зовнішній тариф, мит- ну адміністрацію, спільну торговельну політику; – зменшення нетарифних бар’єрів у внутрішньо- регіональній торгівлі, зокрема, у сфері технічних вимог і стандартів, санітарних і фітосанітарних аспек- тів, а також сприятливі регіональні регуляторні режи- ми у галузях послуг та інвестицій. Глибина зони вільної торгівлі прямо залежить від рівня політичної взаємодії та інтеграції ЄС і країн-парт- нерів. Найглибшу зону вільної торгівлі ЄС пропонує для країн-кандидатів на вступ до ЄС, а також держав Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). Так, у 2002 р. Європейська Комісія запропонувала у відно- синах з країнами-кандидатами використовувати так звані комунітарні (спільні для держав ЄС) правила регулювання конкуренції замість антидемпінгового регулювання за правилами COT [16, c. 4]. Н. В. Осадча 123 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Та бл иц я 3 Ви го ди т а н еб ез пе ки У го ди п ро А со ці ац ію з ЄС Н. В. Осадча 124 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 П ро до вж ен ня т аб л. 3 Н. В. Осадча 125 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 П ро до вж ен ня Т аб л. 3 Н. В. Осадча 126 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 П ро до вж ен ня т аб л. 3 Н. В. Осадча 127 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 П ро до вж ен ня т аб л. 3 Н. В. Осадча 128 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Зміст регуляторної політики в інших секторах співробітництва (інтелектуальна власність, конкурен- ція, державні закупівлі) визначається глибиною полі- тичної інтеграції. Оскільки відкриття ринків України в цих сферах може бути витратним, то слід було б очі- кувати, що ступінь доступу на внутрішні ринки країни також залежатиме від глибини політичної інтеграції з ЄС, який, своєю чергою, зміг би запропонувати певні компенсатори ймовірних втрат України. Визначено головні підходи до створення нової генерації зон вільної торгівлі ЄС. При цьому лібера- лізація торгівлі і на Єдиному внутрішньому ринку ЄС, і розширення доступу до ринків третіх країн розгля- дається як важливе джерело підвищення продуктив- ності праці, економічного зростання, створення робо- чих місць, отже, посилення конкурентоспроможності національних економік країн Євросоюзу. Для цього ЄС сформулював основні критерії для потенційних угод про вільну торгівлю. Першими двома критеріями є потенціал ринку партнера (розміри національних економік і темпи зрос- тання) та рівень тарифних і нетарифних обмежень імпорту з Євросоюзу. З цього погляду Європейський союз як пріоритетні трактує країни АСЕАН, Меркосур, а також Південну Корею, оскільки вони поєднують високий рівень протекціонізму зі значним потенціалом розвитку внутрішніх ринків. Крім того, ці країни є вельми активними у процесах створення зон вільної торгівлі з іншими центрами світової економіки, тому (за умов збереження високих торговельних бар’єрів з відповідними країнами і блоками) Євросоюз ризи- кує частково втратити відповідні ринки, як це було з мексиканським ринком після створення НАФТА. До іншої групи пріоритетних країн належать Індія, Китай, Росія. Україна також стає поступово одним з важливих торговельних партнерів Євросоюзу. Угоди про зони вільної торгівлі з ЄС мають охоп- лювати лібералізацію ринку послуг, нові можливості взаємних інвестицій, захист прав інтелектуальної влас- ності, державні закупівлі, правила конкуренції. Голов- на увага має надаватися нетарифним бар’єрам, причо- му для країн-сусідів пропонується механізм регулятор- ної конкуренції, побудований на правилах Європей- ського союзу. Слід зазначити, що в цьому документі Україна згадується, насамперед, з точки зору забезпе- чення захисту прав інтелектуальної власності. Таким чином, за умов початку переговорів з Євросоюзом Україні, поряд з головними закономірностями розвит- ку зон вільної торгівлі у світовій економіці загалом, треба враховувати особливості комунітарної зовнішньоеконо- мічної політики Європейського Союзу [17, c. 40]. Внаслідок створення і Зони вільної торгівлі, і по- глибленої Зони вільної торгівлі, особливо у коротко- строковій перспективі, відбудеться консервація сиро- винного характеру експорту з України до Європейсь- кого союзу. Ця тенденція ще більше посилиться, бе- ручи до уваги той факт, що Євросоюз наполягає на скасуванні всіх експортних мит на українську сиро- винну продукцію (насіння соняшнику, металобрухт, шкіра тощо). Разом з тим саме сировинний характер експорту зумовлює привабливість України як партне- ра за третім критерієм. Зона вільної торгівлі між Україною та Євросою- зом не вимагає від України скасування угод щодо пре- ференційної торгівлі з іншими партнерами. Україна матиме право і надалі зберігати режим вільної торгівлі з Росією та іншими країнами СНД без будь-яких обме- жень. Але Європейський союз прагне не менш сприят- ливого доступу до потенційно ємного ринку України, ніж інші країни, зокрема Росія. Євросоюз починає кон- курувати з іншими країнами за доступ до українського ринку шляхом створення Зон вільної торгівлі. У зв’яз- ку з цим не є однозначною позиція Росії, яка розглядає можливість підвищення торговельних бар’єрів на окремі товари українського експорту до країни за умов створення Зони вільної торгівлі України з Євросоюзом і пропонує Україні вступити до Митного союзу Росії, Білорусі, Казахстану. У цьому зв’язку зауважимо, що на цьому етапі для України найбільш ефективною моделлю між- народного інтеграційного розвитку є стратегія пере- ходу до режиму вільної торгівлі з Євросоюзом (по- над 500 млн населення) та максимальне збереження (за певних умов поглиблення) цього режиму з Мит- ним союзом (понад 170 млн населення) за формула- ми „27+1” та „3+1”. Доступ до двох потужних євро- пейського та євразійського ринків може стати унікаль- ною інтеграційною моделлю для Європи: жодна інша європейська економіка таких можливостей не має. Входження України до Митного союзу гарантує отримання значного економічного ефекту в коротко- терміновій перспективі за рахунок більш низьких цін на енергоносії. Формування Зони вільної торгівлі із Євросоюзом створює передумови та можливість ви- никнення значно більших економічних ефектів від модернізації української економіки у середньо- та дов- гостроковій перспективах. Реалізація економічних ефектів від Зони вільної торгівлі із Європейським со- юзом залежить від здатності української економіки (виробників, споживачів, уряду) адаптуватися до нових умов конкуренції на міжнародних ринках. Таким чином, і Україна, і Європейський союз мають об'’ктивні передумови, потенціал та стимули для створення Зони вільної торгівлі, що і зумовило поча- ток відповідних переговорів уже 18 лютого 2008 р. Причому сторони попередньо погоджуються, що це буде поглиблена угода про Зону вільної торгівлі [20]. Зараз, коли Україна потребує реформ і шукає нову модель розвитку, угода про вільну торгівлю з Євро- союзом може стати інструментом перетворень у країні. У 2004 році група незалежних експертів запропону- вала нову формулу економічної та торговельної співпраці між Україною та Європейським союзом через „поглиблену вільну торгівлю”. На відміну від Н. В. Осадча 129 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 класичної, поглиблена Зона вільної торгівлі передба- чає не тільки скасування митних тарифів на торгівлю товарами, а й лібералізацію торгівлі послугами та приведення регуляторного середовища України у відповідність з середовищем Європейського союзу. Ця формула дозволить двостороннім відносинам вий- ти за межі наявних домовленостей між Євросоюзом та іншими країнами, що не є кандидатами на членство (наприклад, Чилі або країни Середземномор’я). Насамперед поглиблена Зона вільної торгівлі може слугувати інструментом модернізації україн- ської економіки та допомогти у забезпеченні сталого розвитку. Виконання угоди дасть змогу прибрати не- тарифні бар’єри для українських товарів на ринках Європейського союзу, створити інституції та встано- вити прозорі правила гри для бізнесу, зменшити за- лежність економіки/бізнесу від змін політичного кліма- ту. Більш того, створення Зони вільної торгівлі з Євро- союзом зробить країну передбачуванішою, що змен- шить її ризики та відкриє можливості для інвестицій. Реалізація положень про вільну торгівлю потре- буватиме витрат як з державного бюджету, так і з укра- їнського бізнесу. По-перше, це витрати на гармонізацію вітчизня- ного законодавства з Acquis communautaire (доробок Європейської спільноти), яке постійно змінюється. Розбудова інституцій і правил гри для бізнесу також потребуватиме фінансування. Незважаючи на перехідні періоди, не всі українські компанії зможуть витрима- ти тиск конкуренції з боку Європейського союзу. Тому можливе зникнення компаній та скорочення ро- бочих місць, зокрема у довгостроковій перспективі в так званих старих секторах (промисловість, сільське господарство). Натомість виникатимуть можливості в „нових секторах” (високих технологій). Тому важли- во буде приділити увагу перепідготовці фахівців, щоб скористатися з нових можливостей та мінімізувати негативні наслідки [20]. Кінцевий формат і зміст Зони вільної торгівлі за- лежатиме від переговорного процесу як позитивні та негативні наслідки для окремих секторів. Євросоюз намагатиметься захистити власні ринки за допомогою правил походження товарів, які не підлягають перего- ворам і розробляються Євросоюзом за досить не- прозорими механізмами. Тому завданням поглибле- ної зони вільної торгівлі є зменшення обмежувально- го впливу правил походження товарів через приєднан- ня України до європейської території кумуляції. Це дасть країні можливість використовувати матеріали з 43 країн території (серед них члени Європейського союзу, Туреччина, Швейцарія, країни EFTA та Серед- земномор’я) у виробництві товарів, які потім будуть безмитно експортовані до Євросоюзу. Нові правила безпосередньо необхідно адаптувати до митної справи України. Слід зазначити, що присто- сування до нових стандартів і правил гри потребува- тиме від українських виробників збільшення витрат у короткостроковій перспективі. Однак у довгостроковій перспективі це сприятиме підвищенню конкуренто- спроможності національної продукції та, як наслідок, збільшенню її експорту на світові ринки. Крім того, підвищення якості продукції зміцнить позиції вітчиз- няних виробників на внутрішньому ринку. У свою чергу, українські споживачі матимуть доступ до якіс- ніших та дешевших товарів і послуг. Ситуація довкола створення Зони вільної торгівлі Україна – Євросоюз розгортається таким чином, що Україна як менш розвинена країна йде на значні по- ступки. Створення Зони вільної торгівлі передбачає узгодження політики щодо конкуренції з принципа- ми, які діють в Європейському союзі. Такий сценарій дещо нагадує процес приєднання України до СОТ. Побудова переговорного процесу з Євросоюзом має відбуватися на основі розуміння того, що у двосто- ронніх стосунках кожна зі сторін виходить із принци- пу примноження користі та захисту власних інтересів. Очевидно, що рішення про створення Зони вільної торгівлі з Україною у широких колах політичної та бізнесової еліти євротовариства отримало схвалення на підставах позитивних висновків експертів, дослід- ників та ін. Узгодження системи підтримки аграрного сек- тору – багатовекторна проблема, викликана не тільки різницею рівнів захисту виробників, а й суттю засто- совуваних механізмів підтримки та відмінностями по- будованих інституціональних систем. Глибина реформ, які мають бути проведені в системі підтримки агрови- робників в Україні, залежить від кінцевої мети євроін- теграції. Окрім кількісної складової, системи підтримки Євросоюзу та України відрізняються за якісним змістом застосовуваних заходів та механізмів регу- лювання. За методикою СОТ всі заходи державного регулювання за наслідками впливу на умови міжна- родної торгівлі поділяються на три блоки: „жовтий”, „зелений” та „блакитний”. Заходи „жовтого блоку” не- гативно впливають на умови торговельного обміну між країнами, тоді як заходи „блакитного блоку” справ- ляють мінімальний вплив, а „зеленого” – не вплива- ють, чим і зумовлена заборона (обмеження) застосу- вання заходів „жовтого блоку” та необмежене вико- ристання двох інших. У світовій практиці заходи „блакитного блоку” використовуються переважно країнами Євросоюзу та США. В Україні співвідношення частки заборонених та дозволених заходів за сотівською класифікацією у 2007 р. становило 70:30, натомість у Європейському союзі 35:65. Проте варто відмітити, що у структурі дозволених заходів в ЄС переважну більшість станов- лять заходи „блакитного блоку” (понад 2/3) [20]. Про- тягом останніх років у з’язку з проведенням До- хійського раунду переговорів СОТ виникло багато дис- кусій щодо обґрунтованості та законності віднесення використовуваних Єврокомісією заходів до „блакит- Н. В. Осадча 130 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 ного блоку”. У 2007 р. для підтримки доходів фер- мерів в Євросоюзі було використано понад 30 млрд євро, які за обґрунтуваннями Єврокомісії справляють мінімальний вплив на умови зовнішньої торгівлі. З одного боку, такий вид підтримки має характер соці- альної допомоги, адже відсутня прив’язка до певних видів виробництва чи обсягів, але, з іншого боку, це частково впливає на собівартість виробленої ферме- рами продукції, що відіграє конкурентоформуючу функцію у наповненні внутрішнього ринку, тобто фор- мує пропозицію, що, як показує вищеописаний досвід, прямо визначає характер та умови побудови системи тарифного захисту Євросоюзу у зовнішньоекономіч- них відносинах з третіми країнами. Урегулювання відносин між Україною та Євро- пейським союзом у формуванні Зони вільної торгівлі вимагає усвідомлення простої, але очевидної істини: кожна країна намагається відстояти власні інтереси, тому підготовка переговорного процесу має здійснюватися після глибокого вивчення всіх сторін контрагента. Україна має максимально використати час пере- говорного процесу і весь позитивний досвід Євросоюзу для того, щоб на завершальному етапі мати достатньо обґрунтувань для збереження інтересів агровиробників і в цілому економіки. У практиці Європейського союзу велика частка бюджетних ресурсів, спрямованих в еко- номіку у вигляді підтримки, надається на засадах гори- зонтального та регіонального підходів, тоді як частка галузевої підтримки щороку знижується. Неможливо буде повністю уникнути негативних наслідків від поглибленої вільної торгівлі з Євросоюзом. Однак відсутність змін коштуватиме країні набагато більше, ніж втрати, яких можуть зазнати окремі групи інтересів. Саме тому важливо розуміти можливі на- слідки, щоб вжити заходів, що допоможуть зменшити втрати та збільшити вірогідність змін на краще. Таке широке охоплення напрямків економічно- го співробітництва згодом неодмінно приведе сторо- ни до необхідності зняття бар’єрів й на шляху руху робочої сили, особливо з України до Євросоюзу. Залучення цього переліку проблем та напрямків означатиме фактично трансформацію угоди про Зону вільної торгівлі до комплексної економічної угоди, що має на меті поступове формування засад інтеграції України до Єдиного внутрішнього ринку Європей- ського союзу. Уже відомі попередні оцінки економічних резуль- татів створення ЗВТ між Україною та ЄС. Одним із пер- ших було дослідження П. Брентона. Він показав, що за умов Зони вільної торгівлі можливе зростання імпорту промислової продукції з Євросоюзу до України при- близно на 10%, експорту з України до Євросоюзу – на 15%; імпорт сільськогосподарської продукції з Євро- союзу до України може збільшитися на 60%, експорт з України до Європейського союзу – на 50% [14]. Про- грама ТАСІС прикордонного співробітництва спрямо- вана на: сприяння прикордонним регіонам у подоланні перешкод до розвитку; заохочення до поєднання ме- реж з обох сторін кордону (наприклад, обладнання на кордонних переходах); прискорення процесу трансфор- мації в країнах-партнерах шляхом їх співпраці з при- кордонними регіонами Євросоюзу, Центральної та Східної Європи; зменшення транскордонного еколо- гічного ризику та забруднення [19, c. 5] Відповідно до ГАТТ, стосовно Зони вільної торгівлі мита та інші засоби регулювання торгівлі, що діють у кожній із складових територій Зони вільної торгівлі та застосовуються до торгівлі зі сторонами, які не включені до такої зони, не повинні бути вищими чи більш обмежувальними, ніж відповідні мита та інші засоби регулювання торгівлі, які діяли на цих же скла- дових територіях до утворення Зони вільної торгівлі. При цьому важливо підкреслити, що ці правила сто- суються тільки угод про Зону вільної торгівлі, у яких хоча б одна країна є учасником ГАТТ. Такі країни по- винні повідомити інших учасників ГАТТ про створен- ня зони, і в разі внесення останніми рекомендацій не повинні продовжувати дію угоди про Зону вільної торгівлі, якщо не готові змінити її відповідно до цих рекомендацій. Функціонування Зони вільної торгівлі Україна-Євросоюз, насамперед, залежить від імпле- ментації у законодавстві України норм і принципів СОТ. Аналіз переваг від формування зони вільної торівлі з ЄС подано у таблиці 3. Висновки. Традиційно в угодах про вільну тор- гівлю встановлюється режим вільної торгівлі не менш, ніж для 90% торгівлі з країнами-преференційними партнерами. Україна вже має двосторонні угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією, Білорус- сю та Казахстаном, які нещодавно утворили Митний Союз. На сьогодні Україна не має поки що Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Майбутня зона вільної торгівлі між Україною та ЄС не вимагає перегляду вже наявних договорів про вільну торгів- лю України з іншими країнами. Україна може мати одночасно зону вільної торгівлі з Російською Феде- рацією та Європейським Союзом, а також утворити у майбутньому нові зони вільної торгівлі, наприклад, з Ізраїлем або Канадою. Майбутня угода про Зону вільної торгівлі Україна-Євросоюз виходитиме за рамки „кла- сичного” зразка ГАТТ. Приєднання України до нової Угоди про асоційоване членство з ЄС відкриває нові перспективи: створення зони вільної торгівлі, доступ до ринку з 500 мільйонами споживачів, а також за короткий період подвоєння українського експорту до Європейського Союзу. Така співпраця надає Україні прагматичний прогрес, стабільність і добробут су- спільству. Тобто, поглиблюючи співпрацю політики добросусідства країни ЄС визнають Україну як євро- пейську країну, яка поділяє спільну історію та спільні цінності з цими країнами, а також визнає її європейські прагнення. Зокрема Україна впродовж трьох років отримала в рамках Європейського партнерства і співробітництва 470,1 мільйона євро. Н. В. Осадча 131 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Література 1. Гребельник О. П. Основи зовнішньо-економіч- ної діяльності : підручник / П. О. Гребельник. – 3-тє вид., перероб. та доп. : підручник / О. П. Гребельник. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 432 с. 2. Бураков- ський І. Зона вільної торгівлі з ЄС та Митний Союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном: чи можлива інтегра- ція України в обидва об’єднання одночасно / І. Бураков- ський, В. Мовчан // Відносини Україна – ЄС: в умовах сучасних викликів. – 2010. – № 2 (14). – С. 17 – 31. 3. Гальчинський А. С. Стратегія економічного і соці- ального розвитку України на 2004 – 2015 рр. „Шляхом європейської інтеграції” / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць та ін. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с. 4. Малик Я. Європейський Союз / Я. Малик, О. Кири- чук, І. Залуцький. – Л. : 2006. – 610 с. 5. Чалий В. Перс- пективы евроинтеграции Украины / В. Чалий // Аргу- менты и факты. – 2007. – № 25. – С. 6 – 10 6. Пирожен- ко О. В. Європейська інтеграція України як проблема економічної діяльності [Електроний ресурс] / О. В. Пи- роженко // Контекст. – 2002. – № 2, лютий. – Режим доступу : http://www.vkontexte.ru/ 7. Таран Ю. Жоден з напрямків зовнішньої політики України не має достатнього обгрунтування. [Електроний ресурс] / Ю. Таран. – Режим доступу : www.dialog.ua - 12.05.2004; 8. Заплатиский С. Нищие в раю или Год жизни в элитарном обществе [Електроний ресурс] / С. Заплатиский // Вести сегодня. – 2007. – № 51. – Режим доступу : http://rus.delfi.lv/news/press/vesti/ 9. Черкась- кий І. Макроекономічна політика України в системі кредитно-фінансових відносин з Євросоюзом / І. Черкаський // Збірник наукових праць. – Вип. 26. – К. : ІСЕМВ НАН України. – С. 137. 10. Васютин І. Зближення законодавства Європейського Союзу з правовими системами держав-кандидатів на вступ до ЄС / І. Васютин // Право України. – 2003. – № 9. – C. 139 – 149 11. Солодкий С. Євроінтеграція – „на смак і дотик” [Електроний ресурс] / С. Солодкий // День. – 2005. – № 85. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/ 12. Станчук С. Політична криза в Україні очима ЄС [Електроний ресурс] / С. Станчук // День. – 2004. – № 78. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/ 13. Дер- жавний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/ – Заголовок з екрану. 14. Зовнішня торгівля України з окремими країнами [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://arc.customs.gov.ua/ control/uk/cstat/f1/ showstat – Заголовок з екрану. 15. Halmai P., Vasary V. Growth crisis in the EU – challenges and prospects // Intereconomics. – Hamburg, 2010. – Vol. 45, N 5. – P. 329 – 336. 16. Замороко Т. Л. Легка промисловість: шлях від членства в СОТ до зони вільної торгівлі з Європей- ським союзом / Т. Л. Замороко // Економіка та держа- ва. – 2008. – № 6. – С. 4 – 5 17. Інформація щодо змін у податковій, митно-тарифній політиці Республіки Польща [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// ukrexport.gov.ua/ukr/pravovi_pitannja/pol/330.html. 18. Митний союз Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.tsouz.ru/, вільний. Єдиний митний тариф Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації: Рішення Комісії Митного союзу від 27.11.2009 №130 19. Вишняков О. К. Створення зони вільної торгівлі з ЄС: питання правового забезпечення / О. К. Вишняков // Митна справа. – 2011. – № 1 (73). – С. 17 – 24. 20. Між- народний центр перспективних досліджень в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.icps.com.ua/, вільний. 21. Копистира А. М. Створення поглибленої зони вільної між Україною та ЄС: передумови та наслідки / А. М. Копистира, О. І. Шнирков // Відносини Україна. – ЄС: у вимірі року. – 2008. – № 1 (5). Осадча Н. В. Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки У статті проаналізовано можливості подальшої інтеграції України до Євросоюзу. Досліджені вигоди та небезпеки від формування зони вільної торгівлі, розглянуто тенденції зовнішньоекономічної торгівлі України. Визначено раціональний шлях інтеграції Ук- раїни шляхом формування зони вільної торгівлі з ЄС та асоціотивним членством в митному союзі. Ключеві слова: зона вільної торгівлі, угода, не- безпеки, вигоди, інтеграція. Осадчая Н. В. Соглашение об ассоциации и зону свободной торговли с ЕС: перспективы и угрозы В статье проанализировано возможности даль- нейшей интеграции Украины в Эвросоюз. Исследо- ваны выгоды и угорозы от формирования зоны сво- бодной торговли, рассмотрены тенденции внешнеэко- номической торговли Украины. Определен рациональ- ный путь интеграции Украины путем формирования зоны свободной торговли с ЕС та ассоциотивным членством в таможенном союзе. Ключевые слова: зона свободной торговли, со- глашение, угрозы, выгоды, интеграция. Osadcha N. V. Agreement at Associations and Free Trade Zone with EU: Prospects and Threats In the article are analysed possibility of further integration of Ukraine in EU. Benefits and threats are investigational from forming of free trade zone, the tendencies of external economic trade of Ukraine are considered. The rational way of integration of Ukraine is certain by forming of free trade zone with ES that by membership in a customs union „3+1”. Key words: free trade zone, agreement, threats, benefits, integration. Стаття надійшла до редакції 10.07.2013 Прийнято до друку 30.08.2013 Н. В. Осадча

Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки

Institution

Ähnliche Einträge