Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України

У статті проведено аналіз ринку електроенергії України та його експортного потенціалу. Визначено перспективи та заходи розвитку електроенергетики і вплив на них інтеграційних процесів. Подано оцінку приватизаційних процесів, що відбуваються на ринку....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Лисюк, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Маркетинг
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123350
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України / В.М. Лисюк // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 211–215. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123350
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1233502017-09-02T03:04:21Z Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України Лисюк, В.М. Маркетинг У статті проведено аналіз ринку електроенергії України та його експортного потенціалу. Визначено перспективи та заходи розвитку електроенергетики і вплив на них інтеграційних процесів. Подано оцінку приватизаційних процесів, що відбуваються на ринку. В статье проведен анализ рынка электроэнергии Украины и его экспортного потенциала. Определены перспективы и меры развития электроэнергетики, а также влияние на них интеграционных процессов. Дана оценка приватизационным процессам, происходящим на рынке. The article analyzes the power market of Ukraine and its export potential. The prospects and measures of power, and the impact on them of the integration processes. The estimation of the privatization processes taking place in the market. 2013 Article Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України / В.М. Лисюк // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 211–215. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123350 [338.45:620.9](477)-044.247 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Маркетинг Маркетинг
spellingShingle	Маркетинг Маркетинг Лисюк, В.М. Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України Економічний вісник Донбасу
description	У статті проведено аналіз ринку електроенергії України та його експортного потенціалу. Визначено перспективи та заходи розвитку електроенергетики і вплив на них інтеграційних процесів. Подано оцінку приватизаційних процесів, що відбуваються на ринку.
format	Article
author	Лисюк, В.М.
author_facet	Лисюк, В.М.
author_sort	Лисюк, В.М.
title	Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України
title_short	Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України
title_full	Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України
title_fullStr	Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України
title_full_unstemmed	Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України
title_sort	вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Маркетинг
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123350
citation_txt	Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України / В.М. Лисюк // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 211–215. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT lisûkvm vplivíntegracíjnihprocesívnarinokelektroenergetikiukraíni
first_indexed	2025-07-08T23:29:27Z
last_indexed	2025-07-08T23:29:27Z
_version_	1837123367949303808
fulltext	211 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Вступ. Світовий економічний простір досить мінливий і значний вплив на його розвиток чинять процеси інтеграції і дезінтеграції. Інтенсивність же цих процесів на Євро-Азійському просторі в останні 20 років значно посилилась. Супроводжуються ці про- цеси і перерозподілом світових і регіональних ринків, і активними реформаціями усталених і застарілих еко- номічних систем, і кардинальним перерозподілом влас- ності, та іншим. Не минули ці процеси й Україну, а також торкнулись провідних її галузей, на яких базу- валась уся національна економіка, зокрема, таких як електроенергетика. Останнім часом у країні розгорнулась гостра дискусія щодо вибору напрямку національної інте- грації, і думки провідних науковців і політиків роз- ділились [1; 2; 3]. У контексті дискусійних питань щодо інтеграції української економіки або до Мит- ного Союзу у Єдиний економічний простір (МС ЄЕП), або до Зони вільної торгівлі з ЄС (ЗВТ ЄС) проведені дослідження щодо наслідків цих процесів, які можуть мати місце на національному ринку елек- троенергії і, зокрема, в такому його секторі, який пов'язаний з експортом. Основні результати. Для більш чіткого розу- міння наслідків інтеграційних процесів на енергорин- ку проведений порівняльний аналіз перспектив роз- витку української енергетики по кожному з цих на- прямків. Для цього спочатку проаналізуємо експорт- ний потенціал ринку електроенергії України та співста- вимо динаміку виробництва та споживання електро- енергії в Україні (табл. 1, 2) [4]. Як видно з таблиць, Україна завжди була енер- гопрофіцитною країною, тобто обсяги виробництва електроенергії всіма генеруючими електростанціями значно перевищували обсяги її внутрішнього спожи- вання. Тому можна зазначити, що експорт надлишко- вої електроенергії має суттєве значення для розвитку не тільки самого енергоринку, а й всієї національної економіки. Аналіз географічної структури експорту елек- троенергії, наведений у табл. 3, показує основних країн-імпортерів української електроенергії. Отже, найбільшими імпортерами української електроенергії є Угорщина, Польща, Словаччина (краї- ни ЄС), а також Білорусь та Молдова. Таким чином, Україна має значний потенціал збільшення обсягів екс- порту електроенергії, умови реалізації якого розгля- немо далі [5]. Як показали дослідження, обсяги експорту елек- троенергії з України знизились в порівнянні з 1990 ро- ком. Так, експорт в 2011 році становив усього 6,4 млрд. кВт/г., що склало 41% від рівня експорту в 1990 році. Це обумовлено, насамперед, порушенням старих торговельних і господарських зв'язків і пере- ходом тих контрагентів, які вступили до Європейсь- кого Союзу (і які в змозі платити за товар за євро- пейськими цінами) на європейські стандарти якості поставок електроенергії. Спочатку це було об'єднання UCTE (Union for the Coordination of Transmission of Electricity) – енергооб'єднання європейських країн, одне з найбільших у світі. Це об'єднання у 2009 році трансформувалося в ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) – євро- пейська мережа системних операторів передачі елект- роенергії – організація, що об'єднала електричні мережі ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Серед українських енергогенеруючих підпри- ємств на стандарти роботи ENTSO-E змогли перейти тільки теплові електростанції системи Західенерго. Саме звідти (з так званого „Бурштинського енерго- острову”) і ведеться весь експорт у західному напрям- ку, причому потенціал підвищення обсягів цього екс- порту повністю вичерпаний. Для розширення потен- ційної можливості експорту електроенергії в західно- му напрямку (найбільш перспективному з погляду одержання прибутку) необхідно як переходити на євро- пейські стандарти якості роботи генерації та транспор- тування, так і збільшувати пропускні можливості міждержавних електричних мереж, які на даний мо- мент вже вичерпані. Це питання надає додаткові приводи для розгля- ду його на найвищому рівні тому, що реальною мож- ливістю інвестування такого обсягу робіт є приватна ініціатива, тому що теплова енергетика майже повністю перебуває в приватній власності монополіста – корпо- рації СКМ. Отже, держава втратила можливість на- пряму впливати на розвиток експортного потенціалу в сфері теплової електроенергетики, хоча вирішення цієї проблеми на даний момент є одним з найактуаль- ніших питань. Беручи до уваги той факт, що електроенергія є, власне, кінцевим високотехнологічним продуктом УДК [338.45:620.9](477)-044.247 В. М. Лисюк, доктор економічних наук, м. Одеса ВПЛИВ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА РИНОК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ УКРАЇНИ В. М. Лисюк 212 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 роботи електростанцій, що використовують різні при- родні енергетичні ресурси, то вона (електроенергія) є найбільш перспективним конкурентоспроможним вітчизняним продуктом для зовнішньої торгівлі, оскільки торгівля саме кінцевими продуктами вироб- ництва, а не сировиною (вугіллям, нафтою, газом) і дає можливість одержувати значно більшу користь для національної економіки. Економіка України ж являє яскравий приклад переваги в зовнішньоторговельних експортних операціях частки товарів з низькою дода- ною вартістю (сировини або напівфабрикатів). Більш того, актуальність розширення експортних операцій обумовлюється тим, що значний попит на електро- енергію спостерігається в багатьох країнах Європейсь- кого Союзу, а торгівля саме з цими країнами може дозволити продавати електроенергію за вигідними для України високими цінами. Крім того, існує перспек- тива виходу країни на європейські біржі, на яких про- Таблиця 1 Динаміка обсягів виробництва електроенергії підприємствами України, млн кВт/г Таблиця 2 Споживання електроенергії в Україні, млн кВт/г В. М. Лисюк Споживачі 1990 2007 2008 2009 2010 2011 Споживання нетто 239 162.9 148 339.7 147 890.6 134 505.7 147 483.4 150 967.0 Промисловість 145461.3 82 513.4 77 012.4 64 014.1 71 517.3 73 037.8 - металургійна 71 512.1 44 541.3 40 687.9 33 696.0 38 438.1 37 674.8 - паливна 14 042.7 9 757.5 9 455.9 9 057.7 9 397.3 9 532.4 - машинобудівна 17 869.3 6 898.7 6 877.0 5 025.3 5 961.8 6 446.0 - хімічна та нафтохімічна 12 219.0 7 154.0 6 383.7 4 515.7 5 328.2 6 267.5 - харчова та переробна 8 420.2 4 644.3 4 661.3 4 447.3 4 623.2 4 664.1 - будівельних матеріалів 8 035.5 3 412.1 3 430.5 2 253.6 2 425.8 2 696.7 - інша 12 662.5 6 105.5 5 516.0 5 018.5 5 342.9 5 756.3 Сільгоспспоживачі 8 422.3 3 476.8 3 286.0 3 332.0 3 394.4 3 526.9 Транспорт 19 628.3 9 930.4 9 962.4 8 391.6 9 451.1 9 916.4 Будівництво 11 028.8 1 104.0 1 291.2 945.5 951.4 952.6 Комунально-побутові споживачі 16 235.9 16 870.2 18 479.0 17 743.1 18 282.0 18 369.3 Інші непромислові споживачі 15 110.5 5 523.8 5 942.0 5 713.1 6 213.3 6 554.7 Населення 23 275.8 28 921.2 31 917.7 34 366.2 37 673.9 38 609.1 Виробники е/е 1990 2007 2008 2009 2010 2011 АЕС 92 74,0 92 542.4 89 841.2 82 924.1 89 151.3 90 247.8 ТЕС 171 965.0 84 253.9 82 347.3 71 068.6 77 976.7 84 774.8 ГЕС і ГАЕС 12 994,2 10 098.3 11 332.6 11 768.7 12 965.1 10 779.6 ТЕЦ 20 278.5 8 226.3 8 150.7 7 135.1 7 811.6 8 083.6 Нетрадиційні джерела - 5.7 4.3 3.1 5.4 8.0 Всього 298 450.5 195 126.6 191 676.1 172 899.6 187 910.1 193 893.8 213 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 дається електроенергія за цінами, ще більш високи- ми, ніж ціни за угодами з енерготрейдерами східно- європейських країн. Таким чином, існуючий на даний момент потен- ціал розвитку електроенергетики країни може слугу- вати локомотивом розвитку інших галузей економіки країни, оскільки може приносити додаткові доходи, за рахунок яких можна було б поповнювати бюджет економічного розвитку. Доказом цього можуть слугувати наступні роз- рахунки. Різниця між генерацією електроенергії в 1990 році і 2011 році становить більше 100 млрд кВт/г. Собівартість виробництва електроенергії на атомних електростанціях становить 3 центи. Вартість транспор- тування по магістральних і міждержавних мережах становить 0,3 центи. Середня ж вартість електроенергії на європейських біржах коливається в межах 20 – 21 цента. Отже, якби була можливість реалізовувати обсяг виробництва електроенергії, отриманий від добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС (10 млрд кВт/г), на електроенергетичних біржах Євро- пи, то чистий щорічний прибуток від цього складав би біля 1,7 млрд доларів США. Причому варто враховувати, що дохідна частина загального фонду державного бюджету України в 2011 році склала 33,2 млрд доларів. Таким чином, дохідну частину бюджету країни можна було б збільшити більш ніж на 5% тільки за рахунок розвитку електроенергетики, тобто підвищення обсягів експорту [7]. Отже, втрата державного контролю над сферою експорту електроенергії, тобто передача її у приватну власність, є стратегічно непродуманим кроком, що може призвести до потенційного недоодержання дер- жавою мільярдів доларів. Нагадаємо, що державний контроль був втрачений таким чином не тільки за сфе- рою експорту електроенергії, але й за сферою тепло- вої генерації електроенергетики. Відносно власності в сфері експорту електроенергії України слід зазначити, що в останні роки в цьому сек- торі відбувся процес поступового витіснення держав- ного підприємства ДПЗД „Укрінтеренерго” приватним підприємством – ТОВ „ДТЕК Пауер Трейд”, що, влас- не, входить в ту ж приватну корпорацію, яка скуповує одне за іншим підприємства теплової електрогенерації (на даний час корпорація ДТЕК управляє 75% всієї теплової електроенергетики України та контролює 100% всіх експортних операцій в електроенергетиці). Сьогодні рамкові контракти з європейськими енерготрейдерами на постачання української електро- енергії підписані саме ТОВ „ДТЕК Пауер Трейд”. Ці контракти укладені на відповідні терміни і перспекти- ви з європейськими енерготрейдерами, що входять до складу французької EDF і чеської CEZ (тобто велики- ми європейськими енерготрейдерами), і регламенту- ють системні постачання української електроенергії в Угорщину, Польщу, Словаччину та Румунію. Вони будуть виконуватися в рамках домовленостей з ло- кальними партнерами – EDF Trading і CEZ Slovensko. За підсумками відповідного аукціону, що прово- дила Національна енергетична компанія „Укренерго” (монопольний транспортувальник електроенергії ма- гістральними мережами країни) за право користуван- ня міждержавними електричними мережами України для експорту електроенергії на весь договірний пері- од, компанія ДТЕК повністю викупила експортні пе- ретоки на Словаччину, Угорщину, Румунію, Польщу та Молдову. Зокрема, ТОВ „Східенерго” (входить у структу- ру ДТЕК) за 110 тис. грн викупило експортний пе- рехід „Бурштинський енергоостров” (експорт у Сло- ваччину, Угорщину та Румунію) потужністю 545 МВт, і за 10 тис. грн – експортний перехід Добротворська ТЕС (експорт у Польщу) потужністю 235 МВт. У свою чергу, ТОВ „ДТЕК Пауер Трейд” викупило за 25 тис. грн експортний перехід Об’єднаної енергосис- теми (ОЕС) України на Молдавію потужністю 700 МВт. Крім того, ТОВ „Східенерго” викупило за 25 тис. грн 650 МВт експортного перетину на Білорусію, інші 250 МВт переходу викупило ДПЗД „Укрінтеренерго” за 50 тис. грн. Таблиця 3 Експорт електроенергії з України, млрд кВт/г В. М. Лисюк Країни 1990 р. 2007 р. 2008 2009 2010 2011 Угорщина 6 531.5 3 172.3 2 192.8 1 279.7 609.2 2 472.7 Білорусь 3 500.0 685.5 - 1 212.9 2 940.0 2 561.6 Молдова 3 478.7 2 931.4 2 988.0 6.9 24.8 665.6 Польща 7 884.4 641.1 778.6 201.5 - 59.6 Словаччина 2 496.6 347.3 1 838.3 1 373.3 502.9 589.4 Румунія 1047.7 456.9 70.5 34.0 61.6 28.6 Росія 498.1 965.9 - - 79.6 55.5 Усього 25 437.00 9 200.40 7 868.20 4 108.3 4 218.1 6 433.0 214 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Для об'єктивної оцінки всієї ситуації щодо наяв- ності поточної можливості експортувати або імпорту- вати електроенергію розглянемо табл. 4, де показана потенційна можливість експорту, що виражена в мак- симально доступній пропускній здатності міждержав- ного перетину електромереж (у мегаватах). Дані, наведені в табл. 4, свідчать про те, що весь потенційний обсяг транспортування електроенергії в європейському напрямку повністю вибирається по- тужностями Добротвірскої ТЕС та Бурштинської ТЕС (обидві ці станції, як зазначалося раніше, перебува- ють у власності ТОВ „ДТЕК” як структурні одиниці об'єднання Західенерго). Отже, ми наразі можемо спостерігати витіснення державного підприємства ДПЗД „Укрінтеренерго” з ринку експорту вітчизня- ної електроенергії та заміщення його структурою підконтрольною ТОВ „ДТЕК”, тому що приватний власник буде завжди продавати товар через свою ж експортну фірму (за її наявності). Замінити ж ці елек- тростанції для експорту на інші недоцільно, тому що саме Добротвірська ТЕС та Бурштинська ТЕС най- ближче розташовані до відповідних експортних пе- реходів, тому й експортувати електроенергію необ- хідно через них. Єдиним можливим на даний момент напрямком додаткового експорту може бути тільки один напрямок – вбік Росії, тому що всі інші на даний момент вже реалізовані повністю (табл. 4). Тому, для нарощуван- ня обсягів експорту за наявності додаткових вільних потужностей у енергогенеруючих електростанцій мож- ливо тільки при попередній добудові додаткових про- пускних потужностей (мереж) експортних переходів, що є надзвичайно капіталомістким процесом. Розглядаючи інший напрямок інтеграції, слід за- значити, що Україна вже працює в об'єднаній системі „МИР” з Росією та Білорусією. Тобто зараз ми фак- тично знаходимось у об'єднаному (технічно) енерго- ринку з країнами Митного союзу. Тому більш тісна інтеграція у „східному” напрямку не потребує додат- кових капіталовкладень для технічної синхронізації суб'єктів енергоринків ЄЕП. Що ж стосується інтеграційних процесів у ЗВТ ЄС, то Україні потрібно виконувати умови Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а саме: – Директиви Угоди № 2003/54/ЄС стосовно спільних правил для внутрішнього ринку електро- енергії; – Регламенту (ЄС) № 1228/2003 про умови до- ступу до мережі міжнародного обміну електроенер- гією, зі змінами і доповненнями, внесеними Рішен- ням Комісії 2006/770/ЄС та інших [10]. На виконання цих угод Україні необхідно буде витратити значні кошти, що ляже додатковим тягарем на бюджет, особливо за наявності кризових явищ в економіці в цілому. Ці кошти потрібно буде витрачати на підвищення енергетичної ефективності, посилення нагляду та контролю за перевезенням ядерних відходів та відпрацьованого палива, на підвищення стандартів безпеки для захисту здоров'я працівників електро- станцій, на заміну застарілого обладнання, що знахо- диться на балансі електростанцій, на заходи із забез- печення постачання електроенергії та інвестицій в інфраструктуру тощо. (тобто на виконання технічних умов приєднання енергоринку до ЗВТ). Проблемою в даному випадку також може стати той факт, що при переході на технічні умови ENTSO-E втрачається ринок Росії та Білорусії завдяки роз- синхронізації з енергосистемою „МИР”. Таблиця 4 Пропускна здатність міждержавних електричних мереж України та їх поточне завантаження за станом на 2012 рік В. М. Лисюк Потужність передачі е/е (величина пропускної здатності міждержавного переходу), МВт Міждержавний напрямок передачі е/е доступна реалізована вільна ОЕС України – ЄЕС Росії 3 100 0 3 100 ОЕС України – ОЕС Білорусі 900 900 0 ОЕС України – Молдовська ЕС 450 450 0 Добротвірська ТЕС – Замость (Польща) 235 235 0 „Острів Бурштинський ТЕС” – енергосистеми Словаччини, Угорщини, Румунії 495 495 0 215 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Висновки. З урахуванням перелічених плюсів та мінусів можемо зазначити, що більш прийнятною так- тикою для держави на даний момент буде залишення синхронізації енергоринку з енергоринками Росії, Бі- лорусії та Казахстану (оскільки Україна вже працює в об'єднаній енергосистемі з цими країнами, а на син- хронізацію з енергосистемами та на виконання всіх технічних умов країн ЄС ще потрібно витрачати вели- чезні кошти, яких країна не має) та отримання за раху- нок цього необхідних дешевих кредитів і продовжен- ня виконання сумісних проектів щодо відновлення та модернізації електроенергетики держави (добудова енергоблоків Хмельницької АЕС, будівництво ГАЕС та ГЕС, заміна застарілого обладнання на працюючих електростанціях та електромережах, реалізація суміс- ного з Росією проекту будівництва заводу з вироб- ництва касет ядерного палива для АЕС України (ТВЕЛів) – всі ці проекти кредитуються на даний мо- мент з боку Росії. Отже існує загроза, що, у випадку вступу України до ЗВТ з ЄС, може бути припинено фінансування всіх цих проектів). Слід також зазначити, що нарощувати найбільш вигідний (за закупівельними цінами) експорт електро- енергії в Європу можливо за рахунок побудови так званих вставок постійного струму (ВПС) на кордоні з країнами Східної Європи. Адже при будівництві таких вставок буде можливо продавати електроенергію в Європу без синхронізації з системою ENTSO-E. Будівництво ВПС також потребує великих коштів, але весь фінансовий тягар цього можливо перекласти на приватну корпорацію „ДТЕК” – монополіста у сфері експорту електроенергії. Таким чином, слід зробити головний висновок, що інтеграційні інтереси та реальні рухи України мо- жуть значно вплинути на ринок електроенергії і потре- бують кардинального перегляду концепції, стратегії та її подальшого розвитку. Література 1. Добровольський В. К. Економіко-математич- не моделювання енергетичних систем / В. К. Добро- вольський, О. В. Стогній, В. О. Костюк та ін. – К. : Наук. думка, 2013. – 250 с. 2. Ринки реального сек- тора економіки України: структурно-інституціональний аналіз / В. О. Точилін, Т. О. Осташко, О. В. Пустовойт та ін. – Київ: Ін-т економіки та прогнозування, 2009. – 640 с. 3. Лысюк В. М. Воспроизводственная функ- ция товарных рынков / В. М. Лысюк. – Одесса, ИПРЭЭИ НАН Украины, 2011. – 225 с. 4. Ажнакін С. Г. Антикризові стратегії розвитку регіональної енергети- ки: монографія / С. Г. Ажнакін, Е. В. Оборіна, Д. В. Во- лошин, К. Е. Шурда. – Одеса : Фенікс, 2010. – С. 186 – 210. 5. Експорт електроенергії України // Енерго- бізнес. – 2011. – № 42. – С. 45 – 56. 6. Лисюк В. М. Стратегія залучення інвестиційних ресурсів для розвитку ринку електричної енергії / Я. П. Квач, В. М. Лисюк, С. Г. Ажнакін // Зовнішня торгівля: еко- номіка, фінанси, право. – К. : 2012. – №5 – 6. – С. 14 – 19. 7. Кримов В. В. Принципи проведення конкурсів при- ватизації обленерго / В. В. Кримов // Енергобізнес. – 2012. – № 6. – С. 35 – 38. 8. Аналітична інформація щодо Моніторингу виконання державної програми енергозбереження в регіонах України за результатами [Електронний ресурс] – Режим доступу : http:// www.necin.com.ua/elektrichni-sistemi-ta-mereji/ energetika-ukrayini. 9. Динаміка кредиторської забор- гованості енергопостачаючих компаній перед ОРЕ [Електронний ресурс] – Режим доступу : http:// www.ukrenergoexport.com/ru/aggregator. 10. Регла- менти та Директиви Зони вільної торгівлі ЄС для країн, що бажають приєднатися [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.minenergo.com/host weight1947345 Лисюк В. М. Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України У статті проведено аналіз ринку електроенергії України та його експортного потенціалу. Визначено перспективи та заходи розвитку електроенергетики і вплив на них інтеграційних процесів. Подано оцінку приватизаційних процесів, що відбуваються на ринку. Ключові слова: ринок, електроенергетика, інте- грація. Лысюк В. М. Влияние интеграционных про- цессов на рынок электроэнергетики Украины В статье проведен анализ рынка электроэнергии Украины и его экспортного потенциала. Определены перспективы и меры развития электроэнергетики, а также влияние на них интеграционных процессов. Дана оценка приватизационным процессам, происходящим на рынке. Ключевые слова: рынок, электроэнергетика, ин- теграция. Lisyuk V. M. Effect of Integration Processes in the Electricity Market of Ukraine. The article analyzes the power market of Ukraine and its export potential. The prospects and measures of power, and the impact on them of the integration processes. The estimation of the privatization processes taking place in the market. Key words: market, power, integration. Стаття надійшла до редакції 12.07.2013 Прийнято до друку 30.08.2013 В. М. Лисюк

Вплив інтеграційних процесів на ринок електроенергетики України

Репозитарії

Схожі ресурси