Передмова
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123410 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Передмова // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 4-5. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-123410 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1234102017-09-05T03:03:11Z Передмова 2010 Article Передмова // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 4-5. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123410 uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| title |
Передмова |
| spellingShingle |
Передмова Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_short |
Передмова |
| title_full |
Передмова |
| title_fullStr |
Передмова |
| title_full_unstemmed |
Передмова |
| title_sort |
передмова |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123410 |
| citation_txt |
Передмова // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 4-5. — укр. |
| series |
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| first_indexed |
2025-07-08T23:37:01Z |
| last_indexed |
2025-07-08T23:37:01Z |
| _version_ |
1837123844545970176 |
| fulltext |
4
Проблеми історії України XIX–XX ст.
П Е Р Е Д М О В А
Історична наука, що зі здобуттям Україною незалежності вийшла на прин-
ципово новий етап розвитку, потребує, перш за все, переосмислення основних
засад, на яких мають базуватися наукові студії. Поширення комп’ютерних тех-
нологій та посилення впливу Інтернету вимагають від ретельних та вдумливих
дослідників уміння орієнтуватися у світі новинок, що можуть істотно полег-
шити наукову роботу. Введення до наукового обігу раніше недоступних дже-
рел, відкриття більш широких можливостей та вільного доступу до необхідної
інформації істотно допомагають при створенні студій різних рівнів. Ця допо-
мога є вельми значущою. Однак видима свобода й засоби полегшення праці
науковця, що невпинно розвиваються, водночас вводять у спокусу створення
псевдонаукових і спекуляційних теорій, котрі виникають головним чином у пе-
реломні для розвитку науки етапи.
А вітчизняна історіографія нині переживає переломний етап. І «хвороби рос-
ту» нею ще, на жаль, не подолані до кінця. Однією з причин цього є відсутність
єдиної, чіткої програми розвитку історичної науки в незалежній Україні. Програ-
ми, котра передбачала б не лише ретроспективу досягнень, а й конкретні кроки з
подолання кризових явищ у сьогоденні та найближчому майбутньому.
Тому можна говорити про необхідність переосмислення основних засад
наукової роботи у сфері історії. У першу чергу відчувається потреба у від-
новленні розірваних традицій історієписання. Таких трагічних переломів в
наукових дослідженнях було два. Перший із них відбувся із відмежуванням
радянської історіографії від наукового досвіду напрацювань попереднього
часу; другий розпочався зі спробами подолання радянської тенденційності в
новітні часи.
Усунення цих розривів допоможе сучасним дослідникам не лише вийти
на новий рівень осмислення минулих епох, а й сприятиме поступовому звіль-
ненню історичної науки з полону політики. Таке звільнення зосередить увагу
науковців на фактах та їх по-справжньому незалежному осмисленні, а не на
короткочасній інтерпретації історичних явищ та процесів у «потрібному» по-
літичному руслі.
Крім того, відновлення еволюційного характеру історієписання істотно по-
сприяє підвищення якості освіти, особливо історичної, що буде досягнуто за
рахунок відходу в минуле постійних експериментів та ледь не щоденних ре-
форм в освітній галузі.
Необхідні нові підходи у сприйнятті й висвітленні історичних процесів. Ба-
чення історії суто в матеріалістичному ключі, характерне для радянської історіо-
графії, вичерпало себе. Відбулося це в основному через неможливість за матері-
алістичним сприйняттям подій та історичних явищ побачити конкретну людину
з її життям і побутом, звичками та мріями, бажаннями й прагненнями.
5
Передмова Випуск XVII
Крім того, визнання ще й духовного підґрунтя історії допоможе у зміні па-
радигм історичних досліджень і подоланні «хвороб росту» вітчизняної істо-
ричної науки. На зміну денаціоналізованому сприйняттю історії, характерному
для нерідко вільної від урахування суто національної специфіки радянської іс-
торіографії, прийшло інколи занадто націоналізоване бачення вітчизняної іс-
торії. Тим часом Україна є, і протягом століть була, поліетнічною та поліконфе-
сійною, що не могло не позначитися на характері й спрямуванні тих чи інших
подій і явищ, котрі розгорталися на українських землях.
Ще однією «хворобою росту», що потребує подолання, є чітке визначення
основних перспектив розвитку вітчизняної історичної науки, яка нині, з одного
боку, прагне інтегруватися у загальноєвропейські історичні студії, а, з іншого,
намагається зберегти своє національне обличчя. На жаль, поки відсутнє до-
статньо чітке усвідомлення можливості та реальності гармонійного й безболіс-
ного поєднання обох цих факторів, адже вітчизняна історична наука не може
розвиватися без урахування досягнень і прорахунків російської та європейської
історіографії. Вростання історичних досліджень, що проводяться в Україні, у
систему наукових студій, котрі провадяться в інших країнах, не лише відкриє
нові горизонти для вітчизняних учених-істориків. Дослідників, для яких важ-
ливим стане не тільки ґрунтовне ознайомлення з зарубіжною історіографією
актуальних та дискусійних історичних проблем, а й вивчення мов і можливість
безпосереднього й тривалого стажування в зарубіжних бібліотеках та архівах.
Такі перспективи сприятимуть істотному розширенню наукового кругозору
нової генерації спеціалістів у галузі історичних студій, допоможуть відкриттю
перед вітчизняною історіографією нових горизонтів та можливостей.
Саме з урахуванням зазначених вище факторів і тенденцій, в умовах рос-
ту та зміцнення позицій сучасної вітчизняної історичної науки особливих зна-
чення та ваги набувають збірники наукових доробків вітчизняних дослідників.
На їх сторінках відбувається не лише обмін думками, а й виробляються нові
напрямки в історієписанні, формуються нові тенденції розвитку історичної на-
уки, напрацьовуються принципово нові концепції та підходи.
Можна з упевненістю стверджувати, що такі видання, серед яких своє місце
вже тривалий час займає й даний збірник, присвячений актуальним питанням
вітчизняної історії ХІХ – початку ХХ ст., належить до числа тих провідників,
через яких і твориться сучасна історична наука. Завдяки широкому спектру
тематики наукових досліджень, об’єднаних у виданні, їх глибині та дискусій-
ності, даний випуск збірника становитиме значний інтерес не лише для на-
уковців – дослідників минулого українських земель, викладачів та студентів
вищих навчальних закладів гуманітарного профілю, а й для широкого кола
вдумливих, сумлінних та небайдужих до вітчизняної історії читачів.
|