Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ)
Статтю присвячено дослідженню історичних реліквій Києва, що зберігаються в фондосховищах Національного художнього музею України. Основну увагу автор дослідження акцентує на експонатах, що представляють собою твори художнього металу....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123431 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ) / Н.В. Пархоменко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 267-270. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-123431 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1234312017-09-05T03:03:14Z Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ) Пархоменко, Н.В. Культурні й духовні питання Статтю присвячено дослідженню історичних реліквій Києва, що зберігаються в фондосховищах Національного художнього музею України. Основну увагу автор дослідження акцентує на експонатах, що представляють собою твори художнього металу. Статья посвящена исследованию исторических реликвий Киева, хранящиеся в фондохранилищах Национального художественного музея Украины. Основное внимание автор исследования акцентирует на экспонатах, представляющих собой произведения художественного металла. The article investigates the historical relics of Kyiv, which are stored in the Repository of the National Art Museum of Ukraine. The main attention in the article is been devoted toworks of art metal. 2010 Article Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ) / Н.В. Пархоменко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 267-270. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123431 069.231.73.(477-25): ХІХ ст. uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Культурні й духовні питання Культурні й духовні питання |
| spellingShingle |
Культурні й духовні питання Культурні й духовні питання Пархоменко, Н.В. Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ) Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| description |
Статтю присвячено дослідженню історичних реліквій Києва, що зберігаються
в фондосховищах Національного художнього музею України. Основну увагу автор
дослідження акцентує на експонатах, що представляють собою твори художнього
металу. |
| format |
Article |
| author |
Пархоменко, Н.В. |
| author_facet |
Пархоменко, Н.В. |
| author_sort |
Пархоменко, Н.В. |
| title |
Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ) |
| title_short |
Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ) |
| title_full |
Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ) |
| title_fullStr |
Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ) |
| title_full_unstemmed |
Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ) |
| title_sort |
історичні реліквії києва – твори художнього металу хіх ст. (у фондах нхму) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Культурні й духовні питання |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123431 |
| citation_txt |
Історичні реліквії Києва – твори художнього металу ХІХ ст. (у фондах НХМУ) / Н.В. Пархоменко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 267-270. — укр. |
| series |
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| work_keys_str_mv |
AT parhomenkonv ístoričnírelíkvííkiêvatvorihudožnʹogometaluhíhstufondahnhmu |
| first_indexed |
2025-07-08T23:39:10Z |
| last_indexed |
2025-07-08T23:39:10Z |
| _version_ |
1837123975454392320 |
| fulltext |
267
Культурні й духовні питання Випуск XVII
УДК 069.231.73.(477-25): ХІХ ст.
Н.В. Пархоменко
(м. Київ)
ІСТОРИЧНІ РЕЛІКВІЇ КИЄВА – ТВОРИ
ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ ХІХ ст. (у фондах НХМУ)
Статтю присвячено дослідженню історичних реліквій Києва, що зберігаються
в фондосховищах Національного художнього музею України. Основну увагу автор
дослідження акцентує на експонатах, що представляють собою твори художнього
металу.
Статья посвящена исследованию исторических реликвий Киева, хранящиеся в
фондохранилищах Национального художественного музея Украины. Основное внима-
ние автор исследования акцентирует на экспонатах, представляющих собой произве-
дения художественного металла.
The article investigates the historical relics of Kyiv, which are stored in the Repository
of the National Art Museum of Ukraine. The main attention in the article is been devoted
toworks of art metal.
Ця стаття виникла внаслідок досліджень пам’яток, котрі знаходяться в фон-
досховищах Національного художнього музею України ще із дореволюційних
часів, а також з 1920-х – 1930-х рр. До них не було доступу ні працівникам му-
зею, ні фахівцям-мистецтвознавцям у цій галузі, як наприклад, М.Петренкові.
На жаль, у своїй книзі «Українське золотарство» (К., 1970) він не зміг вмістити
безліч важливих для науки творів. Адже його просто не пустили для роботи в
фонди. Впродовж усіх цих років вони не реставрувалися, вкривалися пилюкою
та грибком, внаслідок чого іконопис під окладами виявився майже зруйнова-
ним. Кілька поколінь студентів художніх вузів, вітчизняних митців виросли і
не бачили цих шедеврів українських майстрів ХVIII–ХІХ ст.
Під час дослідження були використано архіви Інституту археології НАНУ (фонд
Д.Щербаківського) й Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.
М.Рильського (фонд Ф.Ернста). Внаслідок цього вдалося встановити первісне міс-
цезнаходження пам’ятки, з котрої саме остання церкви, хто врятував її.
В архіві Д.Щербаківського знаходяться акти конфіскації ікон із церков Ки-
єва при їх закритті – з Михайлівського, Видубицького Братського монастирів, і
Києво-Печерської Лаври. На цих архівних свідченнях побудовано дану публі-
кацію, що присвячена в основному творам першої половини ХІХ ст. (оскільки
твори ХVIII ст. уже висвітлені автором в окремих попередніх статтях).
Отже, першою у 1990-х рр. важливою несподіваною знахідкою стало від-
криття вкритого пилюкою якогось покоробленого великого (172,5×72) мета-
268
Проблеми історії України XIX–XX ст. Розділ IV.
левого артефакту (списаного, судячи з інвентарного номера, до п’ятої категорії
музейного мотлоху – інв. № 0215).
Це, як виявилося, була надгробна плита з поховання голови великого князя
Володимира (!), котру давно розшукували, вважалося, що остання загинула.
Вона містилася відповідно до дореволюційних описів Києво-Печерської Лав-
ри, зокрема Є.Болховітінова, у правому крилі Свято-Успенського собору й була
встановлена 1825 р.
Це велика, у людський зріст, орнаментована металева плита св. Володи-
мира у горностаєвій мантії, з карбованим орнаментом; обличчя з закритими
очима та сивою бородою намальовано олійними фарбами. По обидві сторони
голови з німбом карбований напис: «Великий князь Владимиръ, нареченный в
крещении Василием».
Автором пам’ятки, на нашу думку, міг бути відомий київський майстер по
металу початку ХХ ст. – С.І.Стрельбицький, який виконав багато замовлень
для Києво-Печерської Лаври й у переліку робіт котрого фігурує оклад для іко-
ни князя Володимира.
Іншою, не менш важливою знахідкою стало знайдення надгробної чекан-
ної срібної плити із зображенням Св. Феодосія Печерського (ХП – 227, розмір
155×65). Це засвідчують документальні джерела з історії Києво-Печерської
Лаври і напис в інвентарній книзі: «З печер» у 1934 р. взято». Ймовірний ав-
тор – киянин Р.Якимович чи може іноземний автор Х.Бауер (зробив раку для
мощей Феодосія.
Не менш цінними є два великих срібних оклади до парних ікон Богоро-
диці й Христа, датовані 1818 р. (ХП-232, 229; розмір відповідно 123×74,5 і
122,5×75). Вони мають вишуканий бароковий орнамент та клеймо київського
майстра М.Маньковського. Відомо, що він жив у Києві, на Михайлівській ву-
лиці, мав свою майстерню. Йому ж належить оклад ікони Св.Миколая (ХП-23,
120,5×67,4) з красивим карбованим орнаментом. Ці твори поступили до музею
в 1932 р.
Оклад іншої ікони Св.Миколая російського письма (ХП-234, розмір
151,7×75) має срібну шату початку ХІХ ст. із клеймом майстра, гербом Нов-
города – оленем. Це виріб срібних справ майстра з цього міста С.Сивохина.
Для українських ікон срібне карбоване оздоблення робилося й російськими
майстрами. Такими виявилася шата (ХП-244) до Охтирської ікони Богородиці,
зроблена А.Тихоновичем, московським срібних справ майстром, яка була вря-
тована у 1922 р. із Феодосіївської церкви Києво-Печерської Лаври і передана
до Музею культу (на території Лаври).
Срібне оздоблення на Козельщанську ікону Богородиці має клеймо київ-
ського майстра «А.И.» першої чверті ХІХ ст. Взагалі в Києві на початку ХІХ ст.
було багато вправних майстрів срібної справи. Це З.Брезгунов, Ф.Коробка.
Останній працював із 1816 по 1823 р. на замовлення Києво-Печерської Лаври,
зробив срібну шату до ікони собору преподобних печерських отців у 1820 р.
Сама вона нещодавно була виявлена в фондах музею. Талановитим майстром
269
Культурні й духовні питання Випуск XVII
срібного цеху першої половини ХІХ ст. Києва був І.Вінниковський, який жив
у Фролівському провулку, з 1842 р. був почесним громадянином міста. В музеї
у фондах було знайдено в розломаному вигляді унікальну гробницю його ро-
боти з датою 1831 р. (ХП-196). Остання з мощами різних святих прикрашена
срібними великими пластинами (36,5×43,5; 43,5×96,5; 57×36,5) із пейзажни-
ми зображеннями київських схилів, із докладними архітектурними спорудами
Ближніх та Дальніх печер, Дніпра з вітрильниками й карбованим зображенням
Братської Богородиці у центрі. Це геніальні твори майстра-срібляра, котрі ма-
ють дату 1831 р. Описано було цей унікальний витвір українського мистецтва
ще К.Шероцьким – істориком Києва – в його путівнику по місту 1917 р., як
такий, що знаходився на той час у Богоявленському храмі Братського монасти-
ря на Подолі (Реставратор – О.Орищак). Мистецтвознавець К.Широцький за-
значав, що ці пейзажі Києва були відтворені за гравюрами київського майстра
ХVIII ст. І.Мигури.
З Братського монастиря (надійшли в 1934 р.) походять ще три срібні окла-
ди кінця ХVIII ст. – до ікон Благовіщення (ХП-1794), Богородиці (ХП-315) і
Христа (ХП-225, 226). (Реставратор – О.Головченко). Вони були в іконостасі;
досі було невідомо, що твори з Братського Богоявленського собору збереглися.
Надзвичайно цінними є також ікона Братської Богородиці, її багатий оклад.
До речі, ще одна ікона в окладі Братської Богородиці ХІХ ст. (ХП-238) не-
великого розміру (ХП-196; 41Х 32) із клеймом майстра «А.И.» була взята з
церкви Всіх святих на Щекавиці у 1922р. Із цієї ж церкви у 1928 р. надійшла до
музею також ікона в окладі ХІХ ст. Іоанна Хрестителя (И-78).
Цікавим є й оклад російської, московської роботи на ікону «Успіння», дато-
ваний 1867 р. із клеймом майстра «А.Ф.» (ХП-204), а також російської роботи
срібний оклад ХІХ ст. на велику ікону св. Пантелеймона на новий зріст (розмір
109×66).
Вражає красою вишуканого карбованого орнаменту по сріблу велика ікона
(розмір 131,7×75) 1813 р. Св. Миколая (ХП-228), котра була врятована з київ-
ської церкви святих апостолів Петра і Павла під час її зруйнування у 1934 р.
Такою ж майстерною роботою по сріблу відзначається й оклад ікони Тихвін-
ської Богородиці, що була врятована Д.Щербаківським у 1922 р. з Георгіївської
церкви Києва.
Майстри срібних справ вкладали весь свій хист в оздоблення богородич-
них ікон. Це зокрема оклади до великої ікони (розмір 90×72) Богородиці Поча-
ївської (ХП-536) та Богородиці Новокодацької (датований 1823 р.) (ХП-200).
Крім шат, у фондах знаходиться ще багато художньо оздоблених предметів
для літургійного вжитку, як-то – потири (для св. причастя), дарохранильниці,
блюда для хлібів, свічники тощо. Колись вони робилися в подарунок церкві за
зцілення, для поминання померлих родичів, замовлялися найкращим майстрам.
Тому часто вони прикрашені, крім карбованого орнаменту, ще емалями – ко-
льоровими зображеннями переважно різних сцен із життя Христа. Таким є, на-
приклад, потир (ХП-494) висотою 34 см із чудовими емалями (розмір їх 5×4),зі
270
Проблеми історії України XIX–XX ст. Розділ IV.
сценами «несіння Хреста», «Христос перед Пілатом», «Поцілунок Іуди». Всі
вони обрамлені вишуканими карбованими віночками, а тулуб чаші прикраше-
но бароковим орнаментом із листя й квітів. На піддоні чаші прорізано напис
проте, що вона зроблена коштом київської міщанки К.Кондратіної, подарована
до церкви Миколи Набережного.
Ці поодинокі мистецькі речі вдалося врятувати завдяки самовідданим зу-
силлям працівників Київської інспектури охорони пам’яток, котрі в 1930-х рр.
склали реєстр усіх останніх, відстоювали їх від зруйнування перед Наркоматом
освіти України. Активними її членами були С.Таранушенко, П.Жолтовський,
Ф.Ернст, Г.Красицький, Д.Щербаківський, завдяки яким ще у 1919 р. в лютому
було створено Всеукраїнський комітет охорони пам’яток мистецтва та старо-
вини (ВУКОПМИС). У тому ж році при Міністерстві культів було запровадже-
но і посаду комісара з питань охорони пам’яток церковної старовини в УНР.
Було розроблено програму організації охорони історичних пам’яток культово-
го призначення, залучено до її виконання й священнослужителів. (Це докладно
описано у виданій Інститутом історії України НАНУ книзі Нестулі О. Доля
церковної старовини в Україні. – Ч. ІІ. – К., 1995).
Все, що вони могли, зробили, врятували для музею залишки творів зі зни-
щених уже церков, відстояли від переплавки їх «на допомогу голодуючим»,
зберегли для нащадків, часто жертвуючи своїм життям. А нащадки з 1920–
1930-х і досі навіть не звернули уваги на ці надбання, створені талановитими
поколіннями українських митців, не витягнули їх на світ божий, не реставру-
вали, не показували своєму ж народові. Змінилися часи, президенти, політика
держави, зберігачі фондів музею, «а віз і нині там».
Резюме
Статтю присвячено рідкісним пам’яткам української металопластики –
окладам ікон, літургійним предметам першої половини ХІХ ст., котрі знахо-
дяться у фондах Національного художнього музею України.
Вони ніколи не висталялися, не експонувалися, не введені до наукового ка-
талогу музею, проте за своїми високими художніми якостями становлять ве-
лику історико-мистецьку цінність.
Твори, пов’язані з історією церков та монастирів Києва, є поодинокими
пам’ятками, які були врятовані під час закриття церков у 1920-х – 1930-х рр.
Крім того, вони опосередковано висвітлюють діяльність київських істори-
ків, пам’яткоохоронців у ті важкі часи таких, як Ф.Ернст, Д.Щербаківський,
М.Біляшівський, М.Макаренко.
|