Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика

Розглядаються проблеми неефективного використання виробничих ресурсів у сільському господарстві через сучасні підходи до інтегрального оцінювання рівня безпеки, тобто його ідентифікації та виявлення загроз з метою подальшого розроблення заходів щодо підвищення ефективності функціонування сільськогос...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Костюк, Т.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2017
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Міжнародна та регіональна економіка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123518
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика / Т.О. Костюк // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 2 (48). — С. 105–112. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123518
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1235182017-09-07T03:03:21Z Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика Костюк, Т.О. Міжнародна та регіональна економіка Розглядаються проблеми неефективного використання виробничих ресурсів у сільському господарстві через сучасні підходи до інтегрального оцінювання рівня безпеки, тобто його ідентифікації та виявлення загроз з метою подальшого розроблення заходів щодо підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських виробників з позицій зміцнення економічної захищеності країни. Рассматриваются проблемы неэффективного использования производственных ресурсов в сельском хозяйстве через современные подходы к интегральной оценки уровня безопасности, то есть его идентификации и обнаружения угроз с целью дальнейшей разработки мероприятий по повышению эффективности функционирования сельскохозяйственных производителей с позиций укрепления экономической защищенности страны. The problems of inefficient use of productive resources in agriculture through modern approaches to an integrated assessment of the level of safety, that is, its identification and detection of threats, with the purpose of further development of measures to increase the efficiency of functioning of agricultural producers from the point of view of strengthening the country's economic security, are considered. 2017 Article Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика / Т.О. Костюк // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 2 (48). — С. 105–112. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123518 330.111.4 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка
spellingShingle	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Костюк, Т.О. Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика Економічний вісник Донбасу
description	Розглядаються проблеми неефективного використання виробничих ресурсів у сільському господарстві через сучасні підходи до інтегрального оцінювання рівня безпеки, тобто його ідентифікації та виявлення загроз з метою подальшого розроблення заходів щодо підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських виробників з позицій зміцнення економічної захищеності країни.
format	Article
author	Костюк, Т.О.
author_facet	Костюк, Т.О.
author_sort	Костюк, Т.О.
title	Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика
title_short	Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика
title_full	Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика
title_fullStr	Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика
title_full_unstemmed	Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика
title_sort	виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Міжнародна та регіональна економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123518
citation_txt	Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика / Т.О. Костюк // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 2 (48). — С. 105–112. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT kostûkto virobničaskladovaekonomíčnoíbezpekisílʹsʹkogogospodarstvateoríâípraktika
first_indexed	2025-07-08T23:48:35Z
last_indexed	2025-07-08T23:48:35Z
_version_	1837124568604475392
fulltext	Т. О. Костюк 105 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 УДК 330.111.4 Т. О. Костюк, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ ВИРОБНИЧА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА Постановка завдання. У сучасних умовах сільське господарство України – це основна галузь національної економіки, що відіграє важливу роль у житті як сільських, так і міських жителів. Однак ви- сокі темпи виробництва ставлять під загрозу еконо- мічну безпеку цієї галузі, оскільки ефективне управ- ління сільськогосподарським виробництвом та ви- користання природних ресурсів мають вирішальне значення для забезпечення сталого розвитку сільсь- ких територій. Більш того, економічна безпека сіль- ського господарства залежить від ефективності со- ціальних, екологічних, економічних, правових та політичних складових системи господарювання, а також вміння протистояти ендогенним та екзоген- ним викликам. Особливого значення у процесі зміцнення еко- номічної безпеки сільського господарства набуває адекватна оцінка її складових, зокрема, виробничої, яка перманентно змінюється у зв’язку зі зростанням ефективності виробництва у сільському господар- стві, нарощуванням виробництва конкурентоспро- можної продукції тощо. Аналіз останніх досліджень і публікацій щодо проблематики дослідження вказує на два шляхи зміцнення сільського господарства – перший, пов'язаний із розвитком сучасної економічної теорії такими вченими, як Б. Вілсон [1], П. Вінтерс [2], К. Вульф [3], Б. Дірк [4], К. Крупнік [5], П. Гайдуць- кий [6], Ю. Лупенко [7], П. Саблук, В. Месель-Весе- ляк [8], Л. Молдаван, Б. Пасхавер [9] та інші, а дру- гий пов'язаний з публікаціями М. Згуровськкого [10], Е. Лібанової [11], Ю. Харазішвілі [12-14], В. Ляшенка [13-14] тощо. Але поза увагою цих вчених залишилося багато теоретичних та практичних аспектів дослідження особливостей оцінки виробничої компоненти у про- цесі зміцнення економічної безпеки сільського гос- подарства. Мета статті полягає у висвітленні важливості виробничої складової у процесі зміцнення еконо- мічної безпеки сільського господарства. Основні результати дослідження. Поняття «економічної безпеки» вже досить тривалий час ви- користовується у світовому економічному просторі, тому наведемо лише деякі найбільш основні реперні точки впровадження цього полісистемного поняття, починаючи з визначення сутності базового терміну «безпека» у контексті можливого застосування до поняття «сільське господарство», яка у більшості випадків еволюційно асоціюється із захистом лю- дини, громади, нації, або ж результатами фінансово- економічної, чи інтелектуальної діяльності (синоні- мами є такі поняття: «захист», «захищеність» тощо). Загалом систематизація наукових підходів до визна- чення сутності поняття «безпека» (табл. 1) цілком однозначно вказує на доцільність використання цього поняття не лише для окреслення захисних фу- нкцій держави, але й для характеристики більш ло- кальних секторів безпеки (на рівні громади, соціаль- них та економічних систем або індивідів). Таким чином, на нашу думку, досить логічним і науково виправданим є введення в науковий обіг нових економічних понять, в основі яких закладено поняття «безпека»: «валютна безпека», «кредитна безпека», «інформаційна безпека», «інтелектуальна безпека», «фінансова безпека», «економічна без- пека», «економічна безпека галузі», «економічна безпека території» тощо. При цьому було сформо- вано нові напрями подальших наукових досліджень, які, щоправда, досі не утворюють повноцінні теорії у традиційному розумінні. У відношенні подальшого формування та роз- витку теорії економічної безпеки існує ряд наукових підходів, що мають різні тлумачення сутності цього системного поняття, оскільки вченими використо- вуються різні об’єкти та інструменти дослідження. Так, одним із перших вітчизняних вчених, який ви- користав композицію «економічна безпека дер- жави» був Г. Пастернак–Таранушенко, що розумів під цим поняттям «…стан держави, що забезпечує можливість створення і розвитку умов для плідного життя її населення, перспективного розвитку її еко- номіки в майбутньому та зростання добробуту її мешканців» [1, с. 23–24], а потім, наслідуючи його ідеї, було сформовано ряд інших визначень. Наприклад, З. Варналій стверджує, що еконо- мічна безпека – це «…полісистемне явище, генезис і розвиток якого зумовлені об’єктивною необхідні- стю забезпечувати відтворення національної еконо- міки в умовах внутрішніх та зовнішніх загроз та не- безпек» [16]. На думку В. Гейця, яку наслідував М. Пен- дюра, «економічна безпека – це складова націона- льної безпеки, яка відображає причинно-наслідко- вий зв’язок між економічною могутністю країни, її воєнно-економічним потенціалом та національною безпекою» [17]. Т. О. Костюк 106 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 Таблиця 1 Систематизація наукових підходів до визначення поняття «безпека» Тип Автори Характеристика поняття «безпека» Суспільно-державний Платон Специфічний стан, який можна досягти виключно за допомогою со- ціальних перетворень, де держава відіграє ключову роль в таких пе- ретвореннях Н. Макіавеллі Ефективне державне управління підвищує безпеку (захист) та зага- льний добробут населення країни Т. Гоббс Кожна держава має приділяти значних зусиль для безпеки громадян від зовнішніх загроз І. Кант Проблемам, зокрема він виділив конфліктні відносини між різними соціальними прошарками як одну з основних загроз державній без- пеці Олександр ІІ Поняття «державна безпека» вперше офіційно внесено у збірник за- конів Російської імперії і прийнято «Положення про заходи щодо охорони державного порядку і громадського спокою» Т. Рузвельт Ввів у суспільний обіг поняття «національна безпека», що стало ос- новою для прийняття «Закону про національну безпеку» Соціальний О. Конт Визначається гармонізацією інтересів різних соціально-економіч- них прошарків Г. Спенсер Характеризується соціальною рівновагою розумів результат прис- тосовницьких дій людей Колективний Ж. Руссо Характеризується прагненням до групування з метою спільного за- хисту від страждань, болю, голоду та інших небезпек, що виникло у результаті спрацювання інстинкту самозбереження Джерело: сформовано автором на основі [1–8]. Я. Жаліло [18] розглядає економічну безпеку держави як складну багатофакторну категорію, що характеризує спроможність національної економіки до розширеного самовідтворення з метою збалансо- ваного задоволення потреб населення країни, проти- стояння дестабілізуючому впливу внутрішніх і зов- нішніх чинників, забезпечення конкурентоспро- можності національної економіки у світовій системі господарювання. В. Паньков [19] формулює визначення еконо- мічної безпеки як стану економіки, який характери- зується сталістю (імунітетом) до впливів внутрішніх і зовнішніх факторів, які порушують нормальне функціонування суспільного виробництва. В. Мунтіян [20] вважає, що «..основними скла- довими економічної безпеки України є сировинно- ресурсна, енергетична, фінансова, воєнно-еконо- мічна, технологічна, продовольча, демографічна безпека та ін., сама економічна безпека є вирішаль- ним, основоположним поняттям національної без- пеки, яка водночас нерозривно залежить і взаємодіє з іншими її складовими (оборонною, політичною, інформаційною, інтелектуальною, правовою тощо). Н. Єрмошенко [20, с. 4−12] до визначальних складових економічної безпеки відносить: фінансо- вий, внутрішньо- і зовнішньоекономічні компо- ненти, що дозволяє більшості галузей національної економіки розвиватися динамічно й ефективно вирі- шувати соціальні завдання через незалежну соціа- льно-економічну політику. Найбільш типові підходи до сутності економіч- ної безпеки сформовані у пострадянському про- сторі. Зокрема, білоруський вчений В. Дадалко [22], який стверджував, що економічна безпека – це здат- ність економіки забезпечувати ефективне задово- лення громадських потреб на національному та між- народному рівнях. Таким чином, зазначене доводить можливість введення в наукове поле поняття виробничої компо- ненти економічної безпеки сільського господар- ства. Більше того, зафіксований перехід від техно- генного розвитку до соціо-економічного зумовлює нову якість функціонування сільськогосподарських виробників. Замість традиційної економічної ефек- тивності, заснованої на оцінці прибутковості вироб- ництва, необхідним стає дотримання комп- лексного оцінювання економічної безпеки сільських територій та сільського господарства, зокрема. Виробничу складову економічної безпеки сіль- ського господарства можна характеризувати такими структурними елементами (рис. 1): структурна скла- дова, структура виробництва, структура спожи- вання, інвестиційно-фінансова складова. Кожна складова має відповідний набір індика- торів, які можна віднести до стимуляторів (S) (збі- льшення яких бажано), або до дестимуляторів (D) (зменшення яких бажано) (табл. 2). Кожний індикатор в окремому періоді може збільшуватись, або зменшуватись, тому недостат- ньо аналізувати окремі показники або індикатори розвитку. Це не дає повного уявлення про стан сіль- ського господарства загалом. Отже, стан виробничої безпеки сільського господарства описується декіль- Т. О. Костюк 107 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 кома десятками індикаторів (26). Тому виникає пи- тання: в якому з двох розглянутих періодів стан ви- робничої безпеки сільського господарства був най- кращим? Для однозначного оцінювання виробничої складової економічної безпеки сільського господар- ства аналітично визначимо інтегральний індекс, який забезпечуватиме методологічну єдність усіх показників. Рис. 1. Структура виробничої складової економічної безпеки сільського господарства Джерело: складено автором. Таблиця 2 Складові та індикатори виробничої безпеки сільського господарства 1. Виробнича безпека 1.1. Структурний розвиток: - валова додана вартість сільського господарства (номінал) на одну особу, тис. грн /особу (S); - питома вага доданої вартості у сільському госпо- дарстві до ВВП, % (D); - рівень технології виробництва (частка ВДВ у ви- пуску) (S); - питома вага зайнятих у сільському господарстві до загальної зайнятості, % (D); - частка сектору АПК у загальному обсязі валютних надходжень від експорту по державі (S). - темп приросту ВДВ (V), % (S: ); - урожайність зернових і зернобобових культур, ц/га (S); - рівень рентабельності виробництва у с.-г. підпри- ємствах, % (S); 1.2. Структура виробництва, кг на 1 особу: - зерна (S); - овочів (S); - плодів, ягід, винограду (S); - м’яса (S); - молока (S); - яєць (S). 1.3. Структура споживання, кг на 1 особу: - зерна (S); - овочів (S); - плодів, ягід, винограду (S); - м’яса (S); - молока (S); - яєць (S). 1.4. Інвестиційно-фінансовий розвиток: - рівень інвестування (відношення капітальних ін- вестицій до випуску), % (S); - частка приросту прямих іноземних інвестицій за ВЕД (акціонерний капітал) до випуску, % (S); - рівень оновлення основних засобів, % (S); - частка кредитів у сільське господарство у креди- туванні економіки, % (S); - індекс цін виробників сільськогосподарської продукції, % (D). Джерело: складено автором. Дослідження методичних підходів до інтегра- льного оцінювання стану розвитку або безпеки ви- явило низку недоліків, які призводять до викривле- них оцінок, тому застосовуються сучасні досяг- нення інтегрального оцінювання рівня безпеки [12], а саме: – форма інтегрального індексу – мультипліка- тивна (1): , 1 ; 1; 0,i n a t i t i i i I z a a = = = ≥∏ (1) де I – інтегральний індекс; z – нормований індика- тор; a – ваговий коефіцієнт; – метод нормування – комбінований (2): max: , : , ,норм ii i i норм норм норм k xx S z D z k x k k − = = > (2) де x – значення індикатора; нормk – нормувальний коефіцієнт; Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства Структурний розвиток Структура виробництва Структура споживання Інвестиційно-фінансовий розвиток Т. О. Костюк 108 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 – вагові коефіцієнти – динамічні: на основі за- стосування методу «Головних компонент» (3) та ме- тоду «Ковзної матриці» (Ю.М. Харазішвілі [12, c. 14-15]): 1 11 2 12 1 1 1 21 2 22 2 2 1 1 2 2 ... ... , , ....................................... ... j j j j i i i i i jj j j jj d c d c d c w d c d c d c w w C D a w wd c d c d c + + +       + + +   × = = =         + + +     (3) де С – матриця абсолютних величин факторних на- вантажень; D – вектор-матриця дисперсій; a – вагові кое- фіцієнти; c і d – елементи матриць C і D; w – результуючій вклад i-го індикатора в інтегра- льний індекс. Дуже важливим є визначення вектору порого- вих значень індикаторів (що включає такі елементи: нижній поріг, нижнє оптимальне, верхнє оптима- льне, верхній поріг), які характеризують межу без- печного існування системи, на відміну від занадто спрощених оцінок «не більше», «не менше». Для ви- значення вектору порогових значень і індикаторів використовується низка методів [12-14], з яких най- більш доступним є метод «t-критерію», який поля- гає у побудові функції щільності ймовірності для за- даної вибірки, розрахунку математичного очіку- вання, середнього квадратичного відхилення, коефі- цієнта асиметрії та розрахунку вектора порогових значень з використанням таблиці значень критерію Стьюдента (t-критерію). Отже, головна мета створення системи індика- торів – моніторинг стану виробничої безпеки сільсь- кого господарства (табл. 3). Таблиця 3 Динаміка індикаторів виробничої безпеки сільського господарства Складові та індикатори Рік Вектор порогових значень 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 1 2 3 4 5 6 7 8 9 І. Виробнича безпека Структурний розвиток 1. ВДВ сільського госпо- дарства (номінал) на одну особу, тис. грн/особу (S) 1,802 2,419 2,484 2,910 3,747 5,597 6,492 12;18;35;62 2. Питома вага доданої вартості у сільському го- сподарстві до ВВП, % (D) 7,657 8,505 8,062 9,033 10,155 12,115 11,631 7;10;14;22 3. Рівень технології ви- робництва (частка ВДВ у випуску), (S) 0,426 0,425 0,419 0,419 0,423 0,419 0,434 0,4;0,5;0,6;0,65 4. Питома вага зайнятих у сільському господарстві до загальної зайнятості, % (D) 15,374 16,780 17,176 18,523 17,105 17,458 17,497 22;10;4,25;3 5. Частка сектору АПК у загальному обсязі вал. надходжень від експорту по державі (S) 19,319 18,721 25,986 26,890 30,925 38,196 42,033 9;15;30;55 6. Темп приросту ВДВ (V), % (S: ) -1,000 19,400 -4,000 13,000 2,300 -4,400 6,000 2;5;8;13 7. Урожайність зернових і зернобобових культур, ц/га (S) 27,200 37,200 31,800 40,600 43,700 41,100 43,900 30;45;62;78 8. Рівень рентабельності виробництва у с.-г. під- приємствах, % (S) 21,100 27,000 20,500 11,200 25,762 45,600 37,300 20;30;50;70 Структура виробництва, кг на 1 особу 10. Зерна (S) 856 1242 1014 1386 1485 1403 1549 960;1300;1700;2000 11. Овочів (S) 177 215 220 217 224 215 221 160;180;210;270 12. Плодів, ягід, вино- граду (S) 38 41 44 50 46 50 47 60;80;105;120 13. М’яса (S) 44,9 46,9 48,5 52,5 54,9 54,2 54,5 68;75;90;115 14. Молока (S) 245,2 242,5 249,5 252,5 258,9 247,8 243,3 330;360;400;420 15. Яєць (S) 372 409 419 431 456 392 354 300;345;415;555 Структура споживання, кг на 1 особу 16. Зерна (S) 111,3 110,4 109,4 108,4 108,5 103,2 104,5 111;120;133;170 17. Овочів (S) 143,5 162,8 163,4 163,3 163,2 160,8 163,5 140;165;200;250 Т. О. Костюк 109 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 Закінчення табл. 3 1 2 3 4 5 6 7 8 9 18. Плодів, ягід, вино- граду (S) 48 52,6 53,3 56,3 52,3 50,9 60 60;80;100;120 19. М’яса (S) 52 51,2 54,4 56,1 54,1 50,9 47,9 50;70;90;110 20. Молока (S) 206,4 204,9 214,9 220,9 222,8 209,9 200 300;360;400;420 21. Яєць (S) 290 310 307 309 310 280 300 280;300;350;400 Інвестиційно-фінансовий розвиток 22. Рівень інвестування (відношення кап. інв. до випуску), % (S) 5,959 6,331 6,995 5,890 4,930 5,271 7,904 8;10,7;12,5;19,5 23. Частка приросту ПІІ за ВЕД (акц. кап.) до ви- пуску, % (S) -0,589 0,154 0,017 -0,019 0,184 -0,611 -0,449 1,25;3;6,5;10 24. Частка кредитів у сільське господарство у кредитуванні економіки, % (S) 5,360 5,998 6,027 5,988 7,105 6,147 6,123 10;12;17;20 25. Індекс цін виробників с.-г. продукції, % (D) 30,0 13,6 6,8 -2,9 24,3 54,5 9,0 30;22;9;2 Джерело: складено автором. Таким чином, використовуючи для розрахунку інтегрального індексу оцінювання виробничої скла- дової економічної безпеки сільського господарства сучасні підходи [12-14], отримаємо динаміку інтег- ральних індексів складових виробничої безпеки сільського господарства (рис. 2). а б в г Рис. 2. Динаміка інтегральних індексів виробничої безпеки сільського господарства Джерело: складено автором. 0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 2005 2007 2009 2011 2013 2015 Інт. індекс Нижній поріг Нижнє опт. Верхнє опт. Верхній поріг Структурний розвиток 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 2005 2007 2009 2011 2013 2015 Інт. індекс Нижній поріг Нижнє опт. Верхнє опт. Верхній поріг Структура виробництва 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 2005 2007 2009 2011 2013 2015 Інт. індекс Нижній поріг Нижнє опт. Верхнє опт. Верхній поріг Структура споживання 0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 2005 2007 2009 2011 2013 2015 Інт. індекс Нижній поріг Нижнє опт. Верхнє опт. Верхній поріг Інвестиційно-фінансовий розвиток Т. О. Костюк 110 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 Відмінністю запропонованого методологічного підходу інтегрального оцінювання є одночасне нор- мування як індикаторів, так і їхніх порогових зна- чень (табл. 4), що дає можливість порівнювати в од- ному масштабі динаміку інтегрального індексу та інтегральних порогових значень, тобто ідентифіку- вати стан виробничої безпеки. Таблиця 4 Вектори порогових значень складових виробничої безпеки сільського господарства України* Окремі складові Нижнє порогове Нижнє оптимальне Верхнє оптимальне Верхнє порогове Структурний розвиток 0,2693 0,4308 0,6586 0,9422 Структура виробництва 0,5724 0,6752 0,8183 1,0000 Структура споживання 0,5883 0,7033 0,8345 1,0000 Інвестиційно-фінансовий розвиток 0,3558 0,5043 0,7438 0,9750 Виробнича безпека 0,4241 0,5669 0,7603 0,9789 Джерело: розраховано автором. Інтегральний індекс розраховується спочатку для кожної складової. Наступна згортка головних складових виробничої безпеки дозволяє отримати інтегральний індекс виробничої безпеки сільського господарства України в цілому (рис. 3). Рис. 3. Динаміка інтегрального індексу виробничої безпеки сільського господарства України Джерело: побудовано автором. Деталізуючи основні показники діяльності віт- чизняних сільськогосподарських виробників [23, 24], варто зазначити на хвилеподібну динаміку роз- витку, яка залежить від багатьох факторів. Зокрема, спад виробництва сільськогосподарської продукції у 1991–2000 рр. пов’язаний із системною трансфор- маційною кризою вітчизняної економіки, а почина- ючи з 2000 р. відбулося зростання та стабілізація сільськогосподарського виробництва аж до 2000– 2014 рр. Суттєвій спад виробництва спостерігається у 2010 та 2016 рр, що пов’язано з 30- та 20-разовим спадом приросту прямих іноземних інвестицій, а та- кож гіпердевальвацією національної валюти. Загалом рівень виробничої безпеки сільського господарства постійно знаходиться на грані або нижче нижнього порогу, що засвідчує вкрай незадо- вільний (критичний) стан виробничої безпеки. З чо- тирьох складових виробничої безпеки тільки струк- турний розвиток наблизився до нижнього оптималь- ного значення, інші складові – структура виробни- цтва незначно перевішує нижній поріг, структура споживання – незначно нижче нижнього порогового значення, а інвестиційно-фінансовий розвиток – суттєво нижче нижнього порогового значення (див. рис. 2). 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Інт. індекс Нижній поріг Нижнє опт. Верхнє опт. Верхній поріг Виробнича безпека Т. О. Костюк 111 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 Головною причиною низького інтегрального рівня виробничої безпеки сільського господарства України є перебування низки індикаторів нижче або на грані нижнього порога, а саме: по структурному розвитку – низький рівень ВДВ сільського господарства (номінал) на одну особу, низький рівень технології виробництва (зави- щене проміжне споживання), низька урожайність зернових і зернобобових культур; по структурі виробництва – низький рівень ви- робництва плодів, ягід та винограду, м’яса та мо- лока; по структурі споживання – низький рівень споживання зерна, плодів, ягід та винограду, м’яса та молока; по інвестиційно-фінансовому розвитку – низь- кий рівень інвестування, критично низькій рівень приросту прямих іноземних інвестицій, частки кре- дитування сільського господарства. Отже, для виробничої безпеки сільського гос- подарства України 13 індикаторів із 25 (майже 52%) становлять загрозу безпечного існування. На поліп- шення стану цих індикаторів у першу чергу має бути спрямована стратегія розвитку виробничої безпеки сільського господарства. Висновки: 1. Незважаючи на зростаючу важливу роль сільськогосподарського виробництва у забезпеченні внутрішніх та зовнішніх потреб населення України рівень його виробничої безпеки незмінно знахо- диться на рівні або нижче нижнього порогового зна- чення, що символізує про небезпеку, ряд проблем неефективного управління сільським господарством та нераціональне використання виробничих ресур- сів, які безпосередньо впливають на забезпечення економічної безпеки і сталого розвитку сільських територій. 2. З метою моніторингу стану виробничої без- пеки сільського господарства України запропоно- вано структуру виробничої безпеки, що включає структурний розвиток, структуру виробництва, структуру споживання та інвестиційно-фінансовий розвиток. 3. Запропоновано перелік індикаторів (загалом 25) та визначено вектори порогових значень вироб- ничої безпеки сільського господарства України, що дозволяє ідентифікувати її сучасний стан у всій ба- гатогранності його аспектів. 4. Проведено ідентифікацію стану виробничої безпеки сільського господарства України, що визна- чає ефективність функціонування, з використанням сучасної методології інтегрального оцінювання, а саме: форма інтегрального індексу – мультипліка- тивна; метод нормування – комбінований; вагові ко- ефіцієнти – динамічні; вектор порогових значень – метод «t-критерію». Це дозволило ідентифікувати стан виробничої безпеці у динаміці та визначити го- ловні загрози безпечного існування економічної си- стеми – виробничої безпеки сільського господарства України. 5. Впровадження системи моніторингу і рей- тингування соціо-еколого-економічної ефективно- сті діяльності сільськогосподарських виробників дозволить виявити чинники, які сприяють або пере- шкоджають досягненню сталого розвитку, розро- бити заходи щодо підвищення ефективності функці- онування суб’єктів сільського господарства та ви- значити пріоритетні завдання для посилення еконо- мічної безпеки сільських територій. Література 1. Wilson Barry K. Farming the System. How Politics and Farmers Shape Agricultural Policy / Wilson Barry K. Saskatoon, Saskatchewan, 1990. 2. Winters Paul. Patterns of Rural Development: A Cross-Country Comparison Using Microeconomic Data. / Paul Win- ters, Timothy Essam, Benjamin Davis, Alberto Zezza, Calogero Carletto and Kostas Stamoulis. – ESA Work- ing Paper No. 08-06 August 2008. – 36 p. 3. Wolf C. (Jr.). Markets or Governments. Choosing Between Im- perfect Alternatives / Wolf C. (Jr.). Cambridge, The MIT Press, 1988; Організація виробництва і аграр- ного бізнесу в сільськогосподарських підприєм- ствах: підручник / С.П. Азізов, П.К. Кенійський, В.М. Скупий / за ред. С.П. Азізова. – К.: ІАЕ, 2001. – 834 с. 4. Dirk B. Agriculture, Development, and Urban Bias / B. Dirk, D. Headey// World Development 36.8: 1342–64. 5. Krupnik K. Development of rural areas in cultural landscape / K. Krupnik, M. Brozek // Геодез., картогр. і аерофотознімання: Укр. міжвід. наук.- техн. зб. – 2007. – Вип. 68. – С. 24–29. 6. Гайдуць- кий П. І. Аграрна реформа Л.Д. Кучми в Україні. – К. : Інформаційні системи, 2015. – 447 с. 7. Аграр- ний устрій України (наук. вид.); за ред. Ю.О. Лу- пенка, М.Ф. Кропивка. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2017. – 64 с. 8. Ефективність сільськогосподарського ви- робництва в особистих господарствах громадян (за матеріалами обстеження) [Текст] / М-во аграр. політики України, Укр. акад. аграр. наук, Ін-т аграр. економіки; П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, Ю.Я. Лузан та ін.; За ред. П.Т.Саблука та ін. – К. : [б. и.], 2001. – 377 с. 9. Пасхавер Б. Й. Основні проблеми розвитку сільськогосподарського виробництва / Б. Й. Пасхавер, Л. В. Молдаван, О. В. Шубравська // Економіка АПК. – 2012. – № 9. – С. 3–9. 10. Згу- ровський М.З. Сталий розвиток у глобальному і регіональному вимірах: аналіз за даними 2005 р. – К.: НТУУ “КПІ”, ВПІ ВПК “Політехніка”, 2006. – 84 с.; Згуровський М.З. Сталий розвиток регіонів України. – К. : НТУУ “КПІ”, 2009. – 197 c. 11. Соці- ально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів : нац. доп. ; [за ред. Е.М. Ліба- нової, М.А. Хвесика]. – К. : ДУ ІЕПСР НАН Т. О. Костюк 112 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 України, 2014. – 776 с. 12. Харазішвілі Ю.М. Про- блеми інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки держави / Ю.М. Харазішвілі, Є.В. Дронь // Банківська справа. – 2015. – № 1 (133). – С. 3–21. 13. Модернізація економіки Донецької області: стратегічні сценарії реалізації з позицій сталого ро- звитку до 2020 року: наук. доп. / Ю.М. Харазішвілі, В.І. Ляшенко, Л.Л. Шамілева, Ю.І. Жихарева; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Київ, 2016. – 119 с. 14. Харазішвілі Ю.М. Проблеми оцінки та інтегральні індекси сталого розвитку промисловості України з позицій економічної безпеки / Ю.М. Ха- разішвілі, В.І. Ляшенко. – Економіка України. – 2017. – № 2. – С. 3-23. 15. Паламарчук Л. Ефек- тивність використання сільськогосподарських зе- мель у нових умовах господарювання / Л. Паламар- чук, В. Корнієнко // Вісник Львівського національ- ного аграрного університету. – 2013. – № 20(2). – С. 113–117. 16. Варналій З.С. Економічна безпека України: проблеми та пріоритети зміцнення: [моно- графія] / З.С. Варналій, Д.Д. Буркальцева, О.С. Са- єнко. – К.: Знання України, 2011. – 299 с. 17. Кон- цепція економічної безпеки України / Ін-т економіч- ного прогнозування / кер. проекту В.М. Геєць. – К. : Вид-во "Логос". – 1999. – 56 с. 18. Жаліло Я.А. Еко- номічна стратегія держави: теорія, методологія, практика : монографія / Я. А. Жаліло. – К. : Вид-во НІСД, 2003. – С. 53-87. 19. Паньков В. Экономиче- ская безопасность / В. Паньков // ИТЕРЛИНК. – 1992. – № 3. – С. 114. 20. Мунтіян В.І. Економічна безпека України / В.І. Мунтіян. – К. : Вид-во КВІЦ, 1999. – С. 37. 21. Ермошенко Н.Н. Определение угрозы национальным интересам в финансово-кре- титной сфере / Н.Н. Ермошенко // Економіка України. − 1999. − № 1. − С. 4−12. 22. Дадалко В. А. Основные аспекты экономической безопасности Республики Беларусь / В. А. Дадалко // Предприни- мательство в Белоруссии. – 1991. – № 4. – С. 44–47. 23. Державна служба статистики України [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.ukrstat.gov.ua. 24. Залізко В.Д. Шляхи підви- щення ефективності виробничих ресурсів сільсь- кого господарства України у контексті зміцнення економічної безпеки / В. Д. Залізко // Економіка АПК. – 2014. – №10. – С.19−26. Костюк Т. О. Виробнича складова економіч- ної безпеки сільського господарства: теорія і практика Розглядаються проблеми неефективного вико- ристання виробничих ресурсів у сільському госпо- дарстві через сучасні підходи до інтегрального оці- нювання рівня безпеки, тобто його ідентифікації та виявлення загроз з метою подальшого розроблення заходів щодо підвищення ефективності функціону- вання сільськогосподарських виробників з позицій зміцнення економічної захищеності країни. Ключові слова: сільське господарство, вироб- нича безпека, індикатори, інтегральний індекс, ефективність виробництва, загрози. Костюк Т. О. Производственная составля- ющая экономической безопасности сельского хо- зяйства: теория и практика Рассматриваются проблемы неэффективного использования производственных ресурсов в сель- ском хозяйстве через современные подходы к инте- гральной оценки уровня безопасности, то есть его идентификации и обнаружения угроз с целью даль- нейшей разработки мероприятий по повышению эф- фективности функционирования сельскохозяй- ственных производителей с позиций укрепления экономической защищенности страны. Ключевые слова: сельское хозяйство, производ- ственная безопасность, индикаторы, интегральный индекс, эффективность производства, угрозы. Kostiuk T. Production component of economic security of agriculture: theory and practice The problems of inefficient use of productive re- sources in agriculture through modern approaches to an integrated assessment of the level of safety, that is, its identification and detection of threats, with the purpose of further development of measures to increase the effi- ciency of functioning of agricultural producers from the point of view of strengthening the country's economic security, are considered. Keywords: agriculture, industrial safety, indicators, integral index, production efficiency, threats. Стаття надійшла до редакції 20.06.2017 Прийнято до друку 22.06.2017

Виробнича складова економічної безпеки сільського господарства: теорія і практика

Репозитарії

Схожі ресурси