Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору

Розглянуто ретельний вибір механізму інтеграції національної економіки у світовий фінансовий простір, створення необхідних для цього умов і впровадження сприятливої для залучення іноземних інвесторів зовнішньоекономічної та фінансової політики держави. Встановлено, що від того наскільки швидко і які...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Балашова, О.В., Борисова, С.Є.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2017
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Фінанси
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123524
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору / О.В. Балашова, С.Є. Борисова // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 2 (48). — С. 143–149. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123524
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1235242017-09-07T03:03:11Z Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору Балашова, О.В. Борисова, С.Є. Фінанси Розглянуто ретельний вибір механізму інтеграції національної економіки у світовий фінансовий простір, створення необхідних для цього умов і впровадження сприятливої для залучення іноземних інвесторів зовнішньоекономічної та фінансової політики держави. Встановлено, що від того наскільки швидко і якісно Україна буде інтегрована у світовий фінансовий простір, залежить її частка в світових фінансових потоках, обсязі залучених в економіку інвестицій, а відповідно і якнайшвидший вихід країни з виробничої та фінансової кризи. Розроблено принципи формування національної фінансової політики в умовах інтеграції України у світовий фінансовий ринок, які дозволять активізувати внутрішні інвестиції, без яких в країну не надходитимуть прямі іноземні інвестиції (ПІІ), що сприятиме подоланню економічних труднощів в Україні. Рассмотрені тщательный выбор механизма интеграции национальной экономики в мировое финансовое пространство, создание необходимых для этого условий и внедрение благоприятной для привлечения иностранных инвесторов внешнеэкономической и финансовой политики государства. Установлено, что от того насколько быстро и качественно Украина будет интегрирована в мировое финансовое пространство, зависит ее доля в мировых финансовых потоках, объеме привлеченных в экономику инвестиций, а соответственно и скорейший выход страны из производственного и финансового кризиса. Разработаны принципы формирования национальной финансовой политики в условиях интеграции Украины в мировой финансовый рынок, которые позволят активизировать внутренние инвестиции, без которых в страну не будут поступать прямые иностранные инвестиции (ПИИ), что будет способствовать преодолению экономических трудностей в Украине. Careful choice of the mechanism of integration of national economies into the global financial space, the creation of the necessary conditions and implementing favorable for attracting foreign investors into foreign economic and financial policy of the country were examined. It’s established that quickness and efficiently of the Ukraine integration into the world financial space influences its share of world financial flows, the amount of attracted investments into the economy, and thus the early end of the country’s production and financial crisis. The principles of formation of national financial policy in the conditions of Ukraine's integration into the global financial market, which will enhance domestic investment, without which the country will not receive foreign direct investment (FDI) that will help Ukraine overcome budget difficulties were developed. 2017 Article Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору / О.В. Балашова, С.Є. Борисова // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 2 (48). — С. 143–149. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123524 338.2:316.32:339.9(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Фінанси Фінанси
spellingShingle	Фінанси Фінанси Балашова, О.В. Борисова, С.Є. Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору Економічний вісник Донбасу
description	Розглянуто ретельний вибір механізму інтеграції національної економіки у світовий фінансовий простір, створення необхідних для цього умов і впровадження сприятливої для залучення іноземних інвесторів зовнішньоекономічної та фінансової політики держави. Встановлено, що від того наскільки швидко і якісно Україна буде інтегрована у світовий фінансовий простір, залежить її частка в світових фінансових потоках, обсязі залучених в економіку інвестицій, а відповідно і якнайшвидший вихід країни з виробничої та фінансової кризи. Розроблено принципи формування національної фінансової політики в умовах інтеграції України у світовий фінансовий ринок, які дозволять активізувати внутрішні інвестиції, без яких в країну не надходитимуть прямі іноземні інвестиції (ПІІ), що сприятиме подоланню економічних труднощів в Україні.
format	Article
author	Балашова, О.В. Борисова, С.Є.
author_facet	Балашова, О.В. Борисова, С.Є.
author_sort	Балашова, О.В.
title	Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору
title_short	Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору
title_full	Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору
title_fullStr	Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору
title_full_unstemmed	Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору
title_sort	напрямки формування національної політики україни в умовах глобалізації світового фінансового простору
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Фінанси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123524
citation_txt	Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору / О.В. Балашова, С.Є. Борисова // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 2 (48). — С. 143–149. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT balašovaov naprâmkiformuvannânacíonalʹnoípolítikiukraínivumovahglobalízacíísvítovogofínansovogoprostoru AT borisovasê naprâmkiformuvannânacíonalʹnoípolítikiukraínivumovahglobalízacíísvítovogofínansovogoprostoru
first_indexed	2025-07-08T23:49:18Z
last_indexed	2025-07-08T23:49:18Z
_version_	1837124613686951936
fulltext	О. В. Балашова, С. Є. Борисова 143 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 УДК 338.2:316.32:339.9(477) О. В. Балашова, кандидат економічних наук, С. Є. Борисова, доктор економічних наук, Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО ПРОСТОРУ Постановка проблеми. Одним з найвищих етапів глобалізації як такої виступає глобалізація світового фінансового простору, яка є найбільш ди- намічною складовою загального процесу глобаліза- ції і відіграє дедалі зростаючу роль в світовому роз- витку. Велике значення для країни має ретельний вибір механізму інтеграції національної економіки у світовий фінансовий простір, створення необхідних для цього умов і впровадження сприятливої для за- лучення іноземних інвесторів зовнішньоекономіч- ної та фінансової політики. Актуальність обраної теми полягає в тому, що характерною рисою світо- вих економічних відносин стає інтенсивний розви- ток фінансової глобалізації із залученням національ- них економік у світову фінансову систему, поси- лення їх взаємозалежності. Відображенням цих про- цесів стало виникнення єдиного інформаційного простору, інтернаціоналізація та швидке зростання фінансових ринків. Глобалізація, зокрема її фінан- сова складова і як фактор, який на неї впливає, між- народна фінансова інтеграція на сьогоднішній день – маловивчені явища, які спостерігаються в сві- товій економіці тільки останні 25-30 років, тому до- слідження в цій сфері є надзвичайно важливими і становлять великий теоретичний і практичний інте- рес. Українська економіка має потребу в капіталі, але процес становлення українського фінансового ринку в рамках переходу до ринкової економіки, по- чався лише з часу здобуття країною незалежності, крім того, цей процес відбувається повільно і нерів- номірно. Необхідний українській економіці капітал в достатній мірі є на світовому фінансовому ринку, і саме інтеграція є найбільш результативною фор- мою соціально-економічної взаємодії між країнами щодо розподілу капіталу. І від того, наскільки швидко і якісно Україна буде інтегрована у світовий фінансовий простір, залежить її частка в світових фі- нансових потоках, обсязі залучених в економіку ін- вестицій, а відповідно і якнайшвидший вихід країни з виробничої та фінансової кризи. Аналіз останніх досліджень. Провідні вчені, економісти і фахівці в галузі фінансів в останні два десятиліття приділяють значну увагу умовам ефек- тивної інтеграції економіки України в світовий фі- нансовий ринок. Основні теоретичні розробки були визначені в працях зарубіжних та українських вче- них: Л.В. Шабалиної [1], О.О. Шевченко [2], К. Па- йонка [3], Дж. Кейнса, Д. Рікардо, С. Фішера, М. По- ртера, Л. Ерхарда, Л.О. Петкової [5], В.В. Дергачо- вої [8], Н.Г. Канкліні, В.Ю. Ільїна [12], Н.А. Навро- цької, С.В. Тютюнникова [11], С.А. Циганова, В.В. Петрушевської, О.О. Сльозко [13], О.М. Ша- рова. Метою статті є розробка принципів форму- вання національної фінансової політики в умовах ін- теграції України в світовий фінансовий ринок. Об'єктом дослідження виступають світовий і національний фінансові ринки в контексті поси- лення інтеграційної взаємодії національних еконо- мік і розвитку інтеграційних процесів. Предмет до- слідження – організаційно-економічні засади про- цесу формування та розвитку механізму інтеграції України в світовий фінансовий ринок. У процесі до- слідження використано структурний аналіз ієрар- хічної системи рівнів інтеграційних процесів, метод аналізу і синтезу; порівняльний метод; методи уза- гальнення даних. Інформаційну основу складають офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнарод- них економічних організацій, матеріали ряду навча- льних посібників, періодична преса, засоби Інтер- нет. Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасна стадія процесів глобалізації та перехід країн постсоціалістичного простору від централізо- вано регульованої економіки до ринкового госпо- дарства ознаменувався появою нових невивчених явищ і процесів, що вимагають осмислення і вияв- лення законів і закономірностей системної транс- формації, які не вкладаються в принципи ортодокса- льних теорій [2, с.94]. В умовах розвиненої ринкової економіки, де гроші протягом століть формувались і розвивались як товар, подібний до будь-якого ін- шого, ринок фінансових послуг має розвинену, роз- галужену інфраструктуру. Ця інфраструктура вклю- чає ефективну банківську систему, фондову біржу та позабіржову систему, небанківські кредитно-фі- нансові інститути, підтримуючі і стимулюючі ін- формаційні системи, законодавчу базу, яка забезпе- чує регулювання економічних взаємовідносин між суб'єктами економіки, що діють на фінансовому ринку, державний бюджет та інші елементи. Фінан- совий ринок – це система економічних та правових відносин, пов'язаних із купівлею та продажем, або випуском та обігом фінансових активів [5, с. 18]. Світовий фінансовий ринок налічує чотири взаємо- О. В. Балашова, С. Є. Борисова 144 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 пов'язаних ринкових елемента. Відмінності між ними визначаються специфікою каналів, за якими відбувається перерозподіл фінансових потоків. Об'єднання ринків під егідою світового фінансового ринку, що зумовлено їх спільною метою: перерозпо- діл фінансових ресурсів з найбільшою ефективні- стю, щоб забезпечити безперервність процесу від- творення (рис. 1). Світовий фінансовий ринок Рис. 1. Структура світового фінансового ринку по руху фінансових потоків З 90-х років минулого століття в динаміці роз- витку міжнародних фінансових ринків спостеріга- ються «нові тенденції», а саме: поглиблення кон- центрації ринку, збільшення його ємності завдяки технологічному переоснащенню, стрімке зростання числа його учасників, поява нових суб'єктів, опера- цій і залучення нових інструментів. Хоча більше по- ловини операцій на міжнародному ринку здійсню- ється в таких провідних фінансових центрах, як Лондон, Нью-Йорк і Токіо, до трійки лідерів впев- нено наближаються країни азіатського регіону, зокрема Сінгапур і Гонконг (рис. 2), а частина нових національних ринків в загальносвітової капіталізації з 2000-х років зросла майже до 20% [1, с. 57-58]. Отже, логічно припустити, що ці та інші «нові чин- ники» і обумовлюють трансформацію структури світового фінансового ринку як єдиного глобаль- ного простору. Рис. 2. Структура світового фінансового ринку за регіонами, % Для сучасного світового фінансового ринку ха- рактерне зростання обсягів операцій у всіх його сег- ментах. Сумарна вартість міжнародних облігацій уже на початку ХХІ ст. перевищила 5 трлн дол. США, а обсяг міжнародних банківських запози- чень – 10 трлн дол. США. Обсяг міжнародного кре- дитування за останні 20 років збільшився в 20 разів. Щоденний обсяг операцій на світовому валютному ринку зріс до 3 трлн дол., що в два рази перевищило валютні резерви всіх країн світу. Розмір ринку євро- валют збільшився в 4 рази. Обсяг євровалютних де- позитів наближається до 15 трлн дол. США. Також Північна Америка; 59%Європа; 27% АТР; 14% Міжнародний валютний ринок Міжнародний фондовий ринок Міжнародний ринок дорогоцін- них металів та золота Міжнародний кредитний ринок О. В. Балашова, С. Є. Борисова 145 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 збільшується обсяг акцій корпорацій (транснаціона- льних в більшості випадків), емісія яких здійсню- ється на глобальному рівні. Тільки в другій половині останнього десятиліття обсяг таких операцій збіль- шився. Капіталізація світового ринку досягла 30 трлн дол. США [2, с. 44]. У міжнародному обміні з'являються нові фінан- сові інструменти, які розробляються транснаціона- льними банками. Потоки облігацій і акцій за 1990- 2016 рр. збільшилися в 54 рази в США, в 55 разів – в Японії, в 60 разів – в Німеччині [2, с. 45]. На світовому фінансовому ринку транснаціона- льні банки мобілізують для інвестицій своїх клієнтів величезні суми капіталу. За останні роки тільки че- рез розміщення єврооблігацій і акцій на наднаціона- льному рівні щорічно акумулюється до 800 млрд дол. США. При цьому спостерігається картина – ін- тернаціональне зрощення капіталу часто приймає форму безпосередньої участі транснаціональних банків в капіталі іноземної промислово-торгової компанії, яка не входить у структуру відповідних на- ціональних для банку корпорацій. Розробка нових продуктів (насамперед дерива- тивів на цінні папери і валюту) і освіту розгалуженої мережі торгівлі цінними паперами дозволяє ТНБ розміщувати емісії цінних паперів по всьому світу. Це сприяє просуванню банку до вершин свого біз- несу. Так надходили Merrill Lynch, E. F. Hutton, Dean Witter, Prudential Securities, Paine Webber і інші ком- панії, однак конкурентна боротьба в цьому сегменті світового ринку капіталу дуже висока, тому місця провідних компаній постійно змінюються. Тому сьогодні ТНБ пропонують величезну кі- лькість послуг, поєднують різні види діяльності і яв- ляють собою величезні фінансові холдинги, такі як Citicorp, Credit Swiss Group, UBS Warburg, Lloyds, HSBC Holdings, Deutsche Bank, JP Morgan Chase & Co., Goldman Sachs, Morgan Stanley Dean Witter тощо. Найбільшою угодою поглинання стала опера- ція купівлі Chase Manhattan Bank американської корпорації JP Morgan, у результаті якої сформувався універсальний конгломерат JP Morgan Chase & Co c активами більше 660 млрд дол. За кількістю і розміром злиття та поглинання Європа не поступалася США: Phillips & Drew перей- шов до Schweizerische Bankgesellschaft, Morgan Grenfell – до Deutsche Bank, Hoare Govett – до ABN AMRO, Barings – до ING, Warburg – до Schweizer- ischer Bankverein, Kleinworth Benson – до Dresdner Bank, Panmure Gordon – до Westdeutsche Landesbank і т. д. Зростання міжнародної (транскордонної) ак- тивності щодо злиття і придбання відображає про- довження швидкого зростання сфери злиття і погли- нання в Європі і в Північній Америці, а також по- ступовий вихід азіатсько-тихоокеанського регіону з періоду рецесії і реструктуризації. За останні роки переважна більшість угод сві- тового злиття і придбань було укладено серед ком- паній країн ОЕСР. Сполучене Королівство, підживлене такими угодами, як Vodofone – Airtouch і Zeneca – Astra, було самою поглинаючою країною в світі (по відно- шенню до зарубіжного злиття і поглинання). На його частку припадало 30% світових угод в цій га- лузі. Лідером за кількістю внутрішніх угод стали США, на частку яких припало 37% їх загальної вар- тості. Основними угодами стали Vodofone – Air- touch і Scottish Power – Pacificorp. За даними міжна- родного агентства «Блумберг», середній розмір опе- рації склав 73971 млн дол. Найбільші злиття / прид- бання 90-х років представлені в таблиці. Таблиця Найбільші злиття-придбання компаній Покупець Придбана компанія Вартість угоди, млн дол. США Time Warner Inc. AOL Time Warner Inc. 186 236 Mannesmann AG Vodafone Group Plc. 185 066 Warner-Lambert Co. Pfizer Inc. 88 633 Mobil Corp. Exxon Mobil Corp. 80 338 Smith Kline Beecham Plc. Glaxo Smith Kline Plc. 72 445 GTE Corp. Verizom Communications 71 127 Citicorp Citigroup Inc. 69 892 Amertitech Corp. SBC Communications Inc. 68 219 Bank America Corp. Bank of America Corp. 57 466 Vodafone Americas Asia Vodafone Group Plc. 57 355 Media One Group Inc. AT & T Corp. 55 422 Amoco Corp. BP Amoco Plc. 54 703 Honeywell Int. GE Co. 52 668 Elf Aquitaine Total Fina Elf SA 52 297 Voice Stream Wireless Co. Deutsche Telekom 46 625 US West Inc. Qwest Communications Inc. 44 748 Seagram Co. Ltd Vivendi Universal 44 608 Texaco Inc. Chevron Corp. 43 623 Після США та Англії найважливішими краї- нами-реципієнтами внутрішнього злиття і погли- нання стали Німеччина, Франція і Швеція. За витоку капіталу (через угоди злиття і погли- нання) все ще лідирують Англія і США. В якості найбільш значущих країн-покупців виступають Ні- меччина, Франція і Нідерланди. В останні роки Азія активно включилася у сві- тову практику злиття і поглинання. Ключовий поку- пець серед азіатських країн – Японія, за якою йдуть Сінгапур, Гонг-Конг і Китай. Центральна і Східна Європа поки що залиша- ються поза загальноосвітнього закордонного злиття і поглинання. З країн регіону найбільш популярною була Польща, привернувши 6 млрд дол. Латинська О. В. Балашова, С. Є. Борисова 146 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 Америка в 2009 р. привернула більше внутрішніх ін- вестицій – 43 млрд дол. (для порівняння в 2008 р. – 41 млрд дол.). Лідером по операціях злиття і погли- нання серед країн Латинської Америки стала Ар- гентина, привернувши в країну завдяки цим опера- ціям 21 млрд дол. – майже половину суми всього ре- гіону [8]. Оскільки в даний час угоди злиття і поглинання є найбільш важливим рушійним фактором, що сто- їть за загальними потоками іноземних інвестицій бі- льшості розвинених країн, динаміка злиття і погли- нання така ж, як і у прямих іноземних інвестицій. На початку ХХІ ст. світова економіка пережила справ- жній бум прямого зарубіжного інвестування. Зрос- тання прямих зарубіжних інвестицій в останнє деся- тиліття вимірювався не «відсотками», а «кількістю разів» і пік цього процесу було досягнуто в 2012 р. У наступні два роки на тлі світової економічної ре- цесії міжнародний потік капіталу помітно знизився, але вже в 2015 р. його обсяги стабілізувалися, і по- чалася позитивна динаміка. Важливе місце в міжна- родному русі капіталу відіграють країни ЄС, на їх частку припадає приблизно 35% міжнародного пе- реливу капіталів у формі прямих інвестицій. За да- ними за 2015 р. у десятці провідних світових реци- пієнтів інвестицій 7 з 10 є країнами ЄС, а на пер- шому місці перебувала європейська країна Люксем- бург. Набагато більш скромне місце в міжнарод- ному русі капіталу займають країни Центральної і Східної Європи. На частку цих країн в 2016 р. при- падало 4,5% міжнародного припливу прямих інвес- тицій, хоча ця частка поступово зростає (рис. 3) [8]. На тлі активізації міжнародного інвестування го- ловним показником макроекономічної динаміки будь-якої країни, як і раніше, є темпи приросту її ВВП. Цей же показник є цілком доцільним для оцінки економічної динаміки як великих субрегіона- льних об'єднань країн типу ЄС або Єврозони та ін- ших членів світового господарства в цілому. Рис. 3. Динаміка припливу ПІІ в країни ЦСЄ, млрд дол. США Світова економічна криза, почавшись з фінан- сового обвалу фондових бірж в 2013 р., привела в 2015-2016 рр. до щорічних темпів приросту світо- вого валового продукту лише трохи вище рубіжних 2%, а в країнах-лідерах економічного буму 60-х ро- ків – ВВП Німеччини і Японії в окремі роки мали навіть негативну динаміку (рис. 4) [8]. Незважаючи на президентські реформи, які в кінці року привели до величезного дефіциту бю- джету, темпи приросту ВВП в 2016 р. за офіційними даними перевищили 1,2%, що є достатньо високим для країн пострадянського простору і одна з високих економічна динаміка в світі (рис. 5). Однак, як видно з рис. 5, індикатором політич- ної нестабільності став уже перший квартал 2017 р., в якому темпи приросту ВВП України впали більш ніж в два рази і не перевищили і 0,6%, а в другому кварталі поточного року – навіть 0,4%, що викликає сумнівності в прогнозі українського уряду (Мініс- терства економіки України) відносно темпів приро- сту ВВП України в 2017 р. на рівні 2,5%. Зараз Україні дуже важливо не втратити високу економічну динаміку, яку соціальний бюджет 2017 р., де практично відсутній бюджет розвитку, не може забезпечити. Тому головним зараз є створення в Україні сприятливого інвестиційного клімату з мі- німальними ризиками як для вітчизняного, так і для іноземного інвестора (рис. 6) [11]. Як видно з рис. 6 динаміка припливу прямих іноземних інвестицій в Україну протягом 10 остан- ніх років позитивна, однак мораторій на пільгове оподаткування і оподаткування суб'єктів господар- ської діяльності в рамках СЕЗ і ТПР згідно прийня- тому бюджету 2017 р. дає перші негативні резуль- тати, починаючи з першого кварталу 2017 р. Адже головне – мета залучення іноземного капіталу в на- ціональну економіку України полягає в активізації внутрішнього інвестування. Так, наприклад, в екс- портно-орієнтованому регіоні – Донецькій області – за підсумками процентне співвідношення іноземних та національних інвестицій приблизно 1: 4, як і в ці- лому по Україні (рис. 7) [12, c. 138]. 0 5 10 15 20 25 30 0 5 10 15 20 25 30 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 % М лр д до л. С Ш А Роки ПІІ, млрд дол. США Доля в валових вкладеннях в ОК, % О. В. Балашова, С. Є. Борисова 147 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 Рис. 4. Темпи приросту світового валового продукту (СВП) і ВВП країн світу з прогнозом на поточний 2017 р., у % до попереднього року Рис. 5. Темпи зростання ВВП України, % Рис. 6. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україні, млн дол. США -6 -4 -2 0 2 4 6 8 10 12 14 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 (прогноз) СВП США Єврозона Німеччина Великобританія Японія Китай Росія Україна 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 1,2 1,4 2013 2014 2015 2016 2017 483,5 896,9 1438,2 2063,6 2810,7 3281,8 3875 4801 5649 7133 8421 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000 9000 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 О. В. Балашова, С. Є. Борисова 148 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 Рис. 7. Розподіл інвестицій, що надійшли в Донецьку область на 01.07.2017 р. Тільки активізація внутрішніх інвестицій, без яких в країну не надходитимуть прямі іноземні інве- стиції (ПІІ), дозволять Україні подолати бюджетні труднощі. При цьому необхідно, щоб іноземний ін- вестор, у тому числі російський, не відчував тут будь-яких загроз своєму бізнесу. Дуже важливо ро- зуміти, що зважена політика залучення ПІІ в Укра- їну вимагає обережних кроків в налагодженні парт- нерських відносин українського уряду з представни- ками закордонного капіталу і відповідної реакції на його поведінку на території нашої держави. Особ- ливо сприятливим повинен бути інвестиційний клі- мат для трансферту інноваційних технологій – тех- нологій майбутнього. Висновки та перспективи подальших дослі- джень. На основі проведених досліджень встанов- лено, що характерною рисою світових економічних відносин стає інтенсивний розвиток фінансової гло- балізації із залученням національних економік у сві- тову фінансову систему, посилення їх взаємозалеж- ності. Відображенням цих процесів стало виник- нення єдиного інформаційного простору, інтернаці- оналізація та швидке зростання фінансових ринків. Встановлено, що наскільки швидко і якісно Україна буде інтегрована у світовий фінансовий простір, за- лежить її частка в світових фінансових потоках, об- сязі залучених в економіку інвестицій, а відповідно і якнайшвидший вихід країни з виробничої та фінан- сової кризи. Розроблені принципи формування національ- ної фінансової політики в умовах інтеграції України у світовий фінансовий ринок дозволять активізувати внутрішні інвестиції, без яких у країну не надходи- тимуть прямі інозені інвестиції (ПІІ), що сприятиме подоланню економічних труднощів в Україні. Література 1. Шабалина Л.В. Перспективы развития стран БРИКС / Л.В. Шабалина, Т.В. Лавриненко // Еконо- мічний вісник Донбасу. – 2016. – №1(43). – С. 56-59. 2. Шевченко О.О. Адаптація національної госпо- дарської системи до процесів глобалізації / О.О. Ше- вченко // Економічний вісник Донбасу. – 2016. – №3(45). – С. 94-98. 3. Payonk К. Operation of a Busi- ness Entity in the Context of Globalization / К. Payonk, V. Lyashenko, O. Kvilinskyi // Економічний вісник Донбасу. – 2015. – №4(42). – С. 18-23. 4. Горленко І.О. Основні напрями формування економічного простору України / І.О. Горленко, Д.О. Тарангул // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2013. – №3(62). – С. 3- 14. 5. Петкова Л.О. Інтеграція України до світового фінансового простору в міжнародних співставлен- нях та макроекономічній динаміці / Л.О. Петкова // FINANCIAL SPACE. – 2013. – №1 (9). – С. 15-22. 6. Петрушевська В.В. Трансформація фінансової політики України в умовах глобалізації та євроінте- грації / В.В. Петрушевська // Економічний часопис- ХХІ» (Economic Annals-XXI). – 2014. – №1-2(1). – С. 34-37. 7. Циганов С.А. Вплив глобалізації світо- вої економіки на розвиток фінансового ринку / С.А. Циганов // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2014. – № 3 (74). – С. 105-115. 8. Дергачова В.В. / Глобалізація за умов циклічності розвитку економіки і суспільства: монографія / В.В. Дерга- чова, О.М. Згуровський. – Київ; Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2014. – 376 с. 9. Канкліні Н.Г. Уявлена гло- балізація / Н. Ґ. Канкліні; пер. з ісп. Олександри Ко- вальової. – Львів: Вид-во Анетти Антоненко; Київ: Ніка-Центр, 2016. – 255 с. 10. Навроцька Н.А. Гло- балізація інвестиційного процесу: монографія / Н.А. Навроцька. – Дніпропетровськ: Ліра, 2014. – 350 с. 17,8 204,1129,4 204,8 160,8 747,7 Іноземні Українські Надходження інвестицій по видам на 1 липня 2017 р. млн дол. США Грошові кошта Рухоме та нерухоме майно Інші О. В. Балашова, С. Є. Борисова 149 Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017 11. Тютюнникова С.В. Суспільне відтворення і глобалізація: еколого-економічні аспекти: моног- рафія / С.В. Тютюнникова, Н.В. Демченко. – Харків: Друкарня МАДРИД, 2014. – 199 с. 12. Ільїн В.Ю. Глобалізація та її вплив на конкурентоздатність під- приємств аграрного сектору економіки України: мо- нографія / В. Ю. Ільїн. – Луганськ: Ноулідж, 2014. – 434 с. 13. Сльозко О.О. Трансформация рисковых экономик в посткризисный период / О.О. Сльозко // Глобальні фінансові ризики в умовах трансформації світової фінансової системи: матер. між. науково-те- орет. конф. – К.: Інститут світової економіки і між- народних відносин НАН України, 2013. – С. 3-5. 14. Редзюк Є.В. Особливості розвитку фондового ринку України в період трансформації фінансових відносин у світі / Є.В. Редзюк // Проблеми іннова- ційно-інвестиційного розвитку. Науково-практич- ний журнал. – 2012. – №3. – С. 14-23. 15. Шаров О.М. Криза парадигми світової економічної си- стеми (грошово-валютні аспекти) / О.М. Шаров // Економічний часопис ХХІ. – 2013. – № 1-2. – С. 49- 52. Балашова О. В., Борисова С. Є. Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового прос- тору Розглянуто ретельний вибір механізму інтегра- ції національної економіки у світовий фінансовий простір, створення необхідних для цього умов і впровадження сприятливої для залучення іноземних інвесторів зовнішньоекономічної та фінансової по- літики держави. Встановлено, що від того наскільки швидко і якісно Україна буде інтегрована у світовий фінансовий простір, залежить її частка в світових фі- нансових потоках, обсязі залучених в економіку ін- вестицій, а відповідно і якнайшвидший вихід країни з виробничої та фінансової кризи. Розроблено прин- ципи формування національної фінансової політики в умовах інтеграції України у світовий фінансовий ринок, які дозволять активізувати внутрішні інвес- тиції, без яких в країну не надходитимуть прямі іно- земні інвестиції (ПІІ), що сприятиме подоланню економічних труднощів в Україні. Ключові слова: глобалізація, фінансовий ринок, економічна криза, інтеграція, інвестор, прямі іно- земні інвестиції, фінансові інструменти. Балашова Е. В., Борисова С. Е. Направления формирования национальной политики Укра- ины в условиях глобализации мирового про- странства Рассмотрені тщательный выбор механизма ин- теграции национальной экономики в мировое фи- нансовое пространство, создание необходимых для этого условий и внедрение благоприятной для при- влечения иностранных инвесторов внешнеэкономи- ческой и финансовой политики государства. Уста- новлено, что от того насколько быстро и каче- ственно Украина будет интегрирована в мировое финансовое пространство, зависит ее доля в миро- вых финансовых потоках, объеме привлеченных в экономику инвестиций, а соответственно и скорей- ший выход страны из производственного и финан- сового кризиса. Разработаны принципы формирова- ния национальной финансовой политики в условиях интеграции Украины в мировой финансовый рынок, которые позволят активизировать внутренние инве- стиции, без которых в страну не будут поступать прямые иностранные инвестиции (ПИИ), что будет способствовать преодолению экономических труд- ностей в Украине. Ключевые слова: глобализация, финансовый рынок, экономический кризис, интеграция, инве- стор, прямые иностранные инвестиции, финансовые инструменты. Balashova E., Borysova Sv. Directions of na- tional policy of Ukraine in conditions of globalization of world’s financial field. Careful choice of the mechanism of integration of national economies into the global financial space, the creation of the necessary conditions and implementing favorable for attracting foreign investors into foreign economic and financial policy of the country were ex- amined. It’s established that quickness and efficiently of the Ukraine integration into the world financial space influences its share of world financial flows, the amount of attracted investments into the economy, and thus the early end of the country’s production and financial cri- sis. The principles of formation of national financial pol- icy in the conditions of Ukraine's integration into the global financial market, which will enhance domestic investment, without which the country will not receive foreign direct investment (FDI) that will help Ukraine overcome budget difficulties were developed. Keywords: globalization, financial market, eco- nomic crisis, integration, investor, foreign direct invest- ment, financial instruments. Стаття надійшла до редакції 20.06.2017 Прийнято до друку 22.06.2017

Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору

Репозитарії

Схожі ресурси