Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2011
Main Author:	Рахно, О.Я.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2011
Series:	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Subjects:	Аграрний розвиток у пореформений період
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123557
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села / О.Я. Рахно // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 154-162. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123557
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1235572017-09-07T03:04:05Z Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села Рахно, О.Я. Аграрний розвиток у пореформений період 2011 Article Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села / О.Я. Рахно // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 154-162. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123557 uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Аграрний розвиток у пореформений період Аграрний розвиток у пореформений період
spellingShingle	Аграрний розвиток у пореформений період Аграрний розвиток у пореформений період Рахно, О.Я. Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
format	Article
author	Рахно, О.Я.
author_facet	Рахно, О.Я.
author_sort	Рахно, О.Я.
title	Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села
title_short	Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села
title_full	Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села
title_fullStr	Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села
title_full_unstemmed	Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села
title_sort	діяльність статистичного відділення чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Аграрний розвиток у пореформений період
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123557
citation_txt	Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села / О.Я. Рахно // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 154-162. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
work_keys_str_mv	AT rahnooâ díâlʹnístʹstatističnogovíddílennâčernígívsʹkogogubernsʹkogozemstvapodoslídžennûporeformenogosela
first_indexed	2025-07-08T23:52:25Z
last_indexed	2025-07-08T23:52:25Z
_version_	1837124810168074240
fulltext	Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІІІ 154 О.Я. Рахно ДІЯЛЬНІСТЬ СТАТИСТИЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА ПО ДОСЛІДЖЕННЮ ПОРЕФОРМЕНОГО СЕЛА Земські установи Чернігівської губернії відіграли помітну роль в акти- візації соціально-економічного та культурного життя регіону. Відчутну допо- могу їм надавала статистична служба, створена при Чернігівській губернській земській управі. Деякі аспекти розвитку чернігівської земської статистики зна- йшли відображення у публікаціях А.А. Гапієнка [1, 59–65] та О.Я. Рахна [2, 26– 32]. Втім, узагальнююча праця, присвячена ролі статистичної служби Черні- гівського губернського земства у дослідженні пореформеного села, до сьогодні відсутня. Автор статті ставить за мету усунути цю прогалину. Зазначимо, що земські установи в Російській імперії, запроваджені на підставі реформи 1864 р., одразу ж зіткнулися з проблемою справедливого й рівномірного оподаткування населення. Не становила винятку й Чернігівська губернія, яка, до того ж, періодично зазнавала неврожаїв і потребувала про- довольчої допомоги. Отже, існувала нагальна потреба у достовірних статис- тичних даних для об’єктивного розподілу земських повинностей та визначення потреб населення у продовольстві. Щоб з’ясувати стан справ, Чернігівське губернське земське зібрання в 1874 р. створило відповідну комісію для дослід- ження економічного стану губернії, члени якої дійшли висновку, що «без собрания более точных статистических сведений о землевладении и доходности земель и городских имуществ, а особенно о ценности и доходности фабрик и заводов, правильная раскладка земских сборов не может быть вовсе сделана» [3, 105]. Відтак губернська земська управа 21 листопада 1875 р. ухвалила ство- рити статистичне відділення у складі члена управи та двох спеціально запро- шених співробітників по найму: «Все статистические данные, необходимые для отделения, собираются членами его, по возможности, лично и на местах от учреждений и частных лиц, которые обязаны давать требуемые от них све- дения» [3, 111]. Чернігівське губернське земське зібрання рішення управи під- тримало і 12 грудня того ж року виділило на потреби статистичного відділення 4200 крб. Водночас відділенню було доручено підготувати детальну програму майбутніх статистичних досліджень [4, 177]. 7 лютого 1876 р. новостворений земський статистичний осередок присту- пив до виконання покладених на нього обов’язків. До його складу увійшли технолог В.Є. Варзар та агроном П.П. Червінський — високоосвічені спеціа- лісти з народницькими поглядами. Керував роботами член губернської земської управи М.О. Константинович — історик за фахом, людина ліберальних поглядів [5, 132–149]. У стислий термін статистичне відділення встановило зв’язки з аналогічними установами інших губерній, Російським географічним товари- Аграрний розвиток у пореформений період Випуск ХVIII 155 ством, громадськими і державними установами та організаціями. Були розроблені програми майбутніх досліджень. У зв’язку з тим, що М.О. Константинович був зайнятий у губернській управі і не міг виконувати у повному обсязі роботу в статистичному відділенні, було вирішено збільшити штат. На вакантну посаду статистика було запрошено випускника історико- філологічного факультету Київського університету, українофіла за поглядами О.О. Русова [5, 150–185], який 5 липня 1876 р. приступив до роботи. У серпні 1876 р. вийшли друком підготовлені відділенням програми ста- тистичних досліджень промисловості та сільського господарства. Статистичне відділення визначилося і з методикою обстежень, обравши так званий геогра- фічний або описовий метод [6, 398]. Особливістю чернігівської земської статис- тики, на відміну від «московської», було те, що тут вивчались паралельно господарства селян і приватних власників, а також їх взаємодія, тоді як у Московській губернії це були два різні дослідження, які проводились навіть неодночасно [7, 383]. Крім того, чернігівські статистики використали й порів- няльний метод: зібрані дані порівнювались із результатами попередніх ревізій та переписів. Їм також належить пріоритет у складанні таблиць, в яких госпо- дарства групувалися не за поселеннями або станами, а за економічними ознаками (розміром наділу або оранки, кількістю робочих душ, худоби тощо). З часом ці два напрямки статистики — «чернігівський» та «московський» — злилися, доповнюючи один одного. Визначившись із методикою та програмами, отримавши дозвіл губерна- тора на проведення попередніх статистичних робіт, 5 жовтня 1876 р. відділення почало обстеження окремих місцевостей Чернігівського повіту. Проводячи його, статистики радилися з фахівцями. Зокрема, О.О. Русов отримав консультації у професора політекономії Київського університету св. Володимира М.Х. Бунге [8, 1]. Не пропускаючи жодного поселення чи навіть хутора, статистики запи- сували дані зі слів поміщиків, священиків, селян, козаків і орендарів. Ці відо- мості поповнювалися даними з урядових та земських установ. Протягом місяця були досліджені Довжицька, Редьківська і Салтиково-Дівицька волості. Резуль- тати цих студій були оприлюднені на сторінках «Трудов Статистического отделения при Черниговской губернской земской управе» [9]. Значний інтерес становило, зокрема, дослідження О.О. Русова «Кашовка. Статистико-экономи- ческое описание деревни Кашовки Довжицкой волости Черниговского уезда, сделанное на основании подворной описи этой деревни». Порівнявши статис- тичні відомості з даними так званого Рум’янцевського опису Лівобережної України 1765–1769 рр., автор дійшов висновку, що за останні сто років еко- номічний добробут мешканців села не тільки не покращився, а навіть погір- шився. Головну причину цього дослідник вбачав у низькому рівні агрокультури, який за вказаний період практично залишився незмінним. Вихід з такого стано- вища О.О. Русов вбачав у створенні в Чернігівській губернії сільськогоспо- дарської школи [9, 117–118]. Не менш цікавим було дослідження П.П. Червінського «Землевладение в Салтыково-Девицкой волости Черниговского уезда», в якому автор особливу Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІІІ 156 увагу звернув на козацьке землеволодіння, оскільки на відміну від колишніх поміщицьких та різних категорій державних селян Російської імперії, козаки задовго до селянської реформи 1861 р. були власниками своїх земельних наділів. Автор запропонував звернути увагу на процеси диференціації у середовищі козацтва, визначити, на які категорії розподіляється козацьке землеволодіння за розмірами, оскільки видозміни у землеволодінні козацького стану, на думку П.П. Червінського, могли б слугувати свідченням напрямку подальшої еволюції селянського землеволодіння [9, 15–16]. Третій член відділення В.Є. Варзар поряд із роботами з підготовки про- грам та вивченню земельної власності підготував доповідь про способи і при- йоми оцінки міських нерухомих маєтностей. Проаналізувавши досвід оціночних робіт Вятського та Херсонського земств, він дійшов висновку про необхідність обкладати пропорційним земським податком продажну вартість будівлі, яка визначалася її прибутковістю, а не вартість будівництва [10, 120–148]. Уже в перших працях чернігівські статистики визначали завдання земської статистичної науки: не лише рахувати, але й розуміти явища господарського життя, відмовляючись від усереднених показників. Провівши пробне дослідження трьох вищеназваних волостей Чернігів- ського повіту, статистичне відділення прийшло до висновку: якщо губернське земське зібрання збільшить асигнування, то при трьох членах відділення та трьох помічниках роботи будуть прискорені майже вдвічі і «весь труд описания губернии и даже обработки полученного материала, будут окончены в течение трех лет, начиная с 1877 года» [11, 200]. Однак поява перших публікацій чернігівських статистиків неабияк занепо- коїла великих землевласників, оскільки своїми матеріалами вони викривали механізм експлуатації селянства та засвідчували необхідність збільшення зем- ських податків з поміщицьких земель, виявляли також численні кріпосницькі пережитки на селі. Особливо дошкуляли селянам умови орендних відносин. Зокрема, за оренду землі селянин мав віддавати її власнику половину врожаю, був зобов’язаний також доставити до клуні власника зібраний і зв’язаний у снопи врожай, перш ніж вивезе з поля свою частину. Крім того, селянин мусив відпрацювати певну кількість днів на полі землевласника [9, 106]. Не дивно, отже, що діяльність статистичного відділення тривала за умов жорсткого про- тистояння консервативних поміщиків, які не хотіли сплачувати земські податки у повному обсязі й робили усе можливе для припинення статистичних робіт у губернії. Гостра полеміка з цього приводу розгорнулася вже на засіданнях губернського земського зібрання у січні 1877 р. під час обговорення кошторису статистичного відділення. Гласний від Городнянського повіту Л.І. Жданович намагався довести, що статистичні дослідження переслідують шкідливу мету, програми мають тенденційний характер на тій підставі, що в них не розгля- даються проблеми поміщицьких господарств, а у статистиків відсутня відпо- відна освіта. Виступаючи на захист програм і статистиків В.Є. Варзара, О.О. Русова та П.П. Червінського, один з ініціаторів створення відділення гласний О.Ф. Ліндфорс, зокрема, зазначив: «Правда, нет статистического фа- Аграрний розвиток у пореформений період Випуск ХVIII 157 культета, где бы можно было приобретать специально статистические знания, но нельзя забывать и того, что члены статистического отделения окончили высшие учебные заведения: один — университет, другой — лесной институт, третий — технологический. Люди эти, занимаясь статистикой, несомненно, приобрели надлежащие сведения, что и видно из составленной ими программы» [12, 183]. На засіданні губернського земського зібрання 12 січня того ж року, відпо- відаючи на закиди опонентів, голова відділення М.О. Константинович, зокрема, відзначав: «Странно обвинять отделение в том, что оно сделало больше, чем ему поручено; обвинение, подчеркнутое особенным образом у Л.И. Ждановича, основано на неверной передаче им постановления земского Собрания прошлого года об учреждении статистического отделения» [12, 337]. Супротивники ста- тистики домоглися створення спеціальної комісії для перегляду програм, пред- ставник якої О.Ф. Ліндфорс 17 січня того ж року доповів зібранню про удо- сконалення програм досліджень. Програми [13] мали на меті водночас дві цілі: по-перше, надати точні дані для правильної і зрівняльної розкладки земського податку, і, по-друге, всебічно з’ясувати стан сільського господарства губернії з його потребами, що дало б можливість здійснювати заходи для його покра- щення. Прихильникам земської статистики незначною більшістю голосів (26 проти 22) цього разу вдалося зберегти відділення і внести у кошторис на 1877 р. 8000 крб на його функціонування [14, 223–226]. Відділення було зобов’язане «в текущем году собрать сведения по трем типическим уездам: Черниговскому, как центральному, Новозыбковскому, как северному, и Борзенскому — как южному. Сведения эти в обработанном виде приготовить к будущему земскому собранию» [12, 354–355]. За рік роботи статистичне віділення підготувало і опублікувало два томи «Материалов для оценки земельных угодий» по Чернігівському та Борзнянському повітах [15, 16]. На жаль, у січні 1878 р. склад губернських гласних змінився, і на засіданнях земського зібрання супротивники статистичних робіт об’єднали свої зусилля. Обговорення долі статистичного відділення тривало у складних дискусіях 17 та 18 січня. Врешті-решт зібрання незначною більшістю голосів (36 проти 33) ухва- лило рішення надалі не фінансувати статистичне відділення [14, 232]. «Выход в печатном виде наших трудов был концом нашей деятельности, — констатував статистик В.Є. Варзар. — Помещики обиделись, … статбюро было закрыто» [17, 37]. Дослідник історії земської статистики Д. Ріхтер з цього приводу писав: «Черниговское статистическое бюро было закрыто самим земством после двух- летнего его существования, несмотря на то, что за этот короткий промежуток времени оно выпустило в свет ряд работ, замечательных по новизне приемов и по тщательности выполнения, так что работы эти явились прототипом так назы- ваемого черниговского метода земельно-статистического описания. Из прото- колов Черниговского губернского земского собрания 1877 года видно, что суть всех нападок на статистику заключалась собственно не в самом исследовании, а была выражением партийной борьбы, причем одержала верх не партия, к кото- рой принадлежала губернская земская управа, главным образом защищавшая Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІІІ 158 статистику, а противоположная; состав управы совершенно переменился и с ним были приостановлены и самые статистические работы, пользы которых ставшая у кормила партия хотя и не отрицала, но находила их для земства черезчур дорогими и сложными» [18, 324]. Хоча на губернському рівні земські статистичні дослідження були при- пинені, потреба рівномірного оподаткування на повітовому рівні залишалася актуальною. До того ж статистичні описи повітів, здійснені чернігівськими статистиками, дали земству реальні позитивні результати. Зокрема, завдяки проведеному статистичному обстеженню повіту, Борзнянське повітове земство змогло додатково оподаткувати 31,7 тис. десятин наявної, але раніше неопо- даткованої землі і зменшити розмір податку із селянських господарств з 8 до 5% [19; 4, 90]. Це спонукало гласних Ніжинського повітового земства 7 жовтня 1878 р. ухвалити рішення провести аналогічний статистичний опис повіту [19, 4–4 зв.], який протягом 1879 р. на договірних засадах здійснив колишній співробітник статистичного відділення О.О. Русов. Результати опису були опри- люднені у Києві протягом січня–травня 1880 р. [20, 140]. Ґрунтовний науковий аналіз стану землеволодіння та землекористування в межах Ніжинського повіту [21], здійснений дослідником, отримав високу оцінку фахівців [22]. Його автор був нагороджений золотою медаллю Російського географічного товариства. Це засвідчувало не лише заслуги О.О. Русова, а й чернігівської земської статис- тичної школи, одним із засновників якої він був. Незабаром, узагальнивши досвід перших статистичних робіт на Чернігівщині, О.О. Русов розробив і опри- люднив власну програму соціально-економічних досліджень [23]. Українські села, на відміну від російських, де переважало общинне землеволодіння, відрізнялись наявністю значної кількості козацьких та поміщицьких земель. Відповіді на сто питань його програми мали дати всебічну характеристику економічних та суспільних відносин в українському селі. Незабаром, на запро- шення Херсонського земства, він розпочав статистичні роботи на Херсонщині. Водночас у 1878 р. Новозибківське надзвичайне повітове земське зібрання заснувало статистичний відділ при управі на чолі з В.Є. Варзаром для здій- снення статистико-економічного опису повіту з метою вдосконалення розкладки земського збору. Матеріали по Новозибківському повіту, підготовлені В.Є. Вар- заром, вийшли друком також у 1880 р. [24, 9–10]. Тим часом потреби земського оподаткування змусили гласних Черні- гівського губернського земського зібрання у 1881 р. повернутися до питання про відновлення статистичного відділення. На засіданні 20 січня 1881 р. кошторисна комісія запропонувала зібранню поновити земське статистичне відділення для обстеження повітів губернії і «представить в распоряжение Земства полный свод числовых данных, необходимых для раскладки земского сбора. Собирание же прочего статистического материала можно бы было предоставить доброй воле и желанию исполнителя» [25, 524]. Виступаючи під час обговорення питання, гласний О.Ф. Ліндфорс наполягав на тому, що «желательно было — именно поставить статистику вне колебаний и земских партий, которые уже раз успели погубить дело» [25, 117]. Зібрання майже одноголосно постановило: «признать в Аграрний розвиток у пореформений період Випуск ХVIII 159 принципе необходимость собирания статистичных данных для губернской рас- кладки» [25, 109]. Комісія вважала, що для проведення повного опису 11 повітів необхідно чотири роки. Для завідування статистичним відділенням було вирі- шено обрати третього члена губернської земської управи з платнею у 1800 крб та асигнувати на утримання цього відділення 8000 крб. Для збирання статис- тичних даних було прийнято програму, викладену у доповіді кошторисної комі- сії [25, 121]. 26 січня 1881 р. П.П. Червінський більшістю голосів (56 проти 11) був обраний членом губернської земської управи і водночас головою статистичного відділення [25, 208]. Він розробив власну «Земледельческую програму» [26], використавши попередні програми для оцінки земельних угідь губернії. За цією програмою в наступні роки кероване П.П. Червінським статистичне відділення здійснило обстеження решти повітів Чернігівської губернії. Останній 15 том «Материалов для оценки земельных угодий», присвячений Кролевецькому повіту, вийшов друком наприкінці 1887 р. Здійснення статистичного обстеження Чернігівської губернії, проведене з перервами у 1876–1886 рр. статистичним відділенням, було значним досяг- ненням Чернігівського губернського земства. Результатом роботи статистиків (В.Є. Варзар, М.О. Константинович, О.О. Русов, П.П. Червінський, О.П. Шли- кевич, А.С. Семяновський, А.Д. Колесников, В.М. Коршунов, Є.С. Філімонов) стали 15 томів «Материалов для оценки земельных угодий», які містять всебічну характеристику стану землеволодіння, землеробства, оренди, способів госпо- дарської діяльності у пореформений час. Для всебічного знайомства з селян- ським господарством у п’яти повітах губернії був здійснений подвірний перепис. Це дозволило здійснити порівняння з даними Рум’янцевського опису Лівобережної України 1765–1769 рр. Окрім того, у Чернігівській губернії була проведена робота з оцінки нерухомих маєтностей у містах, що дозволило впо- рядкувати їх оподаткування, а сільськогосподарський опис уможливив більш точну оцінку земель. Підбиваючи підсумки діяльності чернігівських статистиків, О.О. Русов писав, що практичні наслідки статистичних робіт полягали в тому, що на основі зібраних даних «в 1886 году была сделана правильная оценка земель для государственного налога, вместе с оценкой фабрик и других недвижимых имуществ» [27, 29]. Загальні видатки губернського земства на статистичні роботи з 1881 р. на збирання матеріалів для оцінки земель, на подвірні переписи та опис фабрик і заводів становили 56 750 крб. З них на опис 11 повітів губернії було витрачено 38 800 крб або пересічно по 3500 крб на повіт. Оскільки Ніжинський та Новозибківський повіти проводили статистичні роботи за власний кошт, гу- бернське земське зібрання 5 грудня 1886 р. ухвалило компенсувати цим повітам по 3500 крб [28, 37]. Слід також зазначити, що з 1876 р. статистичним відділенням при Чер- нігівській губернській земській управі були розпочаті дослідження ґрунтів Чернігівщини, на підставі яких статистики В.Є. Варзар, П.П. Червінський та О.П. Шликевич склали карту ґрунтів губернії [29, 25]. Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІІІ 160 Праці статистичного відділення Чернігівського губернського земства були високо оцінені науковцями та урядовими установами. Вчений комітет Мініс- терства державних маєтностей, підбиваючи підсумки конкурсу земських ста- тистичних досліджень, що вийшли друком протягом 1879–1885 рр., на медаль графа П.Д. Кисельова, зокрема, зазначав: «Из земских статистических трудов обращают на себя внимание образцовые исследования Московского и Черни- говского земств, послужившие прототипами для таких же работ в других губерниях. Краткий обзор исследований, произведенных этими земствами в области статистики, вместе с тем знакомит как с приемами собирания данных, так и с предметами статистического наблюдения» [30, 111]. Комітет відзначив такі характерні особливості чернігівської земської статистики, як «подробное исследование земледелия в техническом и экономическом отношениях» та «кадастровый и таксационный характер самого исследования». Члени Комітету звернули увагу й на те, що «в изданных описаниях по 14 уездам Черниговской губернии сведения по землевладению и земледелию изложены с такою пол- нотою и разработаны настолько научно, что по всей справедливости могут быть признаны образцовыми. Кроме вышеизложенных программ, собраны по особым программам также сведения о крестьянских промыслах и ремеслах, о фабриках и заводах, о мелких промышленных заведениях, о торговле, ярмарках и базарах» [30, 116]. Оскільки П.П. Червінський був головним керівником робіт на місцях, редагував майже усі томи «Материалов», особисто склав опис Кролевецького повіту та організував проведення 1884 р. оцінки міст, а наступного — фабрик і заводів, Вчений комітет присудив йому премію графа П.Д. Кисельова [30, 119]. Доробок статистичного відділення при Чернігівській губернській земській управі був узагальнений О.О. Русовим у фундаментальній двотомній праці «Описание Черниговской губернии», опублікованій у 1898–1899 рр. Не можна не погодитися з думкою відомого краєзнавця П.К. Федоренка, який зазначав, що «книжка Русова є найкраща наукова робота, що її написано про Чернігівщину» [29, 29]. Численні праці чернігівських статистиків і сьогодні не втратили свого наукового значення й широко використовуються дослідниками. _________________ 1. Гапієнко А. З історії розвитку чернігівської земської статистики // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1–2. 2. Рахно О. Олександр Русов — дослідник українського пореформеного села // Український селянин: Праці Науково-дослідного інституту селянства / Інститут історії України. — Черкаси, 2001. — Вип. 3. 3. О необходимости собирания статистических сведений о губернии / Постановления Черниговской губернской земской управы // Земский сборник Черниговской губер- нии (далі — ЗСЧГ). — 1875. — № 9–10. 4. Журналы очередного Черниговского губернского земского собрания 1875 года // ЗСЧГ. — 1875. — № 11–12. — Приложение. Аграрний розвиток у пореформений період Випуск ХVIII 161 5. Детальніше див.: Рахно О.Я. Діячі Чернігівського земства (історико-біографічні нариси). — Чернігів, 2009. 6. Отчёт Статистического отделения при Черниговской губернской земской управе за 1876 год // ЗСЧГ. — 1876. — № 9–12. — Приложение. 7. Русов А. Областное начало в земской статистике // Степ. Херсонський белетрис- тичний збірник. Херсон 1886. — СПб., 1886. 8. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. — Ф. ІІ. — Оп.1. — Спр. 563 г. 9. Труды Статистического отделения при Черниговской губернской земской управе. — Чернигов, 1877. — Вып. 1. 10. О способах и приемах оценки городских недвижимых имуществ (Доклад члена статистического отделения В.Е.Варзара) // ЗСЧГ. — 1876. — № 1–4. 11. Доклад Статистического отделения Черниговской губернской земской управы // ЗСЧГ. — 1876. — № 9–12. 12. Журналы Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1876 года, состоявшейся в январе 1877 года // ЗСЧГ. — 1877. — № 1–4. — Приложение. 13. Программы для статистико-экономического изучения Черниговской губернии. — Чернигов, 1877. 14. Холмский А.И. Свод постановлений Черниговского губернского земского собрания 1865–1882. — Одесса, 1884. 15. Материалы для оценки земельных угодий, собранные экспедиционным способом статистическим отделением при Черниговской губернской земской управе. — К., 1877. — Т. 1: Черниговский уезд. 16. Материалы для оценки земельных угодий, собранные экспедиционным способом статистическим отделением при Черниговской губернской земской управе. — К., 1877. — Т. 2: Борзенский уезд. 17. Пирумова Н.М. Земская интеллигенция и ее роль в общественной борьбе до начала ХХ в. — М., 1986. 18. Рихтер Д. Земская статистика и ее работы // Вестник Европы. — 1904. — Т. IV, Кн. 7. — С. 315–342. 19. Державний архів Чернігівської області (далі — ДАЧО). — Ф. 342. — Оп. 1. — Спр. 512. 20. ДАЧО. — Ф. 342. — Оп. 1. — Спр. 2702. 21. Нежинский уезд. Статистико-экономическое описание с проектами оценки недви- жимых имуществ уезда, таблицами и двумя картами. Составил по поручению Уезд- ного Земства при помощи Л.Н. Жебунева и С.В. Зубка Член-сотрудник Импера- торского Русского Географического Общества А. Русов. — К., 1880. 22. Журнал заседания Отделения Статистики. — 22 декабря 1880 года // Известия Императорского Русского Географического общества. — 1881. — Т. 17. — Вып. 5. 23. Русов А. Опыт программы для изучения экономических и общественных отношений в южнорусском селе. — К., 1880. 24. Шрамченко Л. Український статистик Олександер Русов // Відбитка із Студії з поля суспільних наук і статистики. — Львів, 1938. — Т. V. 25. Журналы Черниговского губернского земского собрания сессии 1880 года, состояв- шейся в январе 1881 года. — Чернигов, 1881. 26. Земледельческая программа // ЗСЧГ. — 1881. — № 1–4. Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІІІ 162 27. Русов А.А. Рецензия на книгу П. Червинского «Материалы для оценки земельных угодий, собранные Черниговским статистическим отделением при губернской зем- ской управе. Т. XV. Кролевецкий уезд» // Киевская старина. — 1888. — Т. 20. — Кн. 1. 28. Черниговское губернское земское собрание ХХІІ очередной сессии с 4-го по 19-е декабря 1886 года (Журналы собрания и стенографический отчёт). — Чернигов, 1887. 29. Федоренко П. Нариси з історії вивчення Чернігівщини // Записки Чернігівського наукового товариства. Т. 1: Праці історично-краєзнавчої секції. — Чернігів, 1931. 30. О присуждении Ученым комитетом Министерства государственных имуществ пре- мий за статистические работы // ЗСЧГ. — 1887. — № 3–6.

Діяльність статистичного відділення Чернігівського губернського земства по дослідженню пореформеного села

Institution

Similar Items