Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань «Громади»)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Падалка, С.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Теми:	Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст.
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123566
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань "Громади") / С.С. Падалка, С.С. Падалка // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 200-206. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123566
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1235662017-09-07T03:03:42Z Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань «Громади») Падалка, С.С. Падалка, С.С. Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст. 2011 Article Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань "Громади") / С.С. Падалка, С.С. Падалка // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 200-206. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123566 uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст. Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст.
spellingShingle	Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст. Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст. Падалка, С.С. Падалка, С.С. Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань «Громади») Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
format	Article
author	Падалка, С.С. Падалка, С.С.
author_facet	Падалка, С.С. Падалка, С.С.
author_sort	Падалка, С.С.
title	Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань «Громади»)
title_short	Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань «Громади»)
title_full	Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань «Громади»)
title_fullStr	Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань «Громади»)
title_full_unstemmed	Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань «Громади»)
title_sort	соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині м.п. драгоманова (за матеріалами видань «громади»)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст.
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123566
citation_txt	Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань "Громади") / С.С. Падалка, С.С. Падалка // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 200-206. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
work_keys_str_mv	AT padalkass socíalʹnoekonomíčnínaslídkiselânsʹkoíreformi1861rvteoretičníjspadŝinímpdragomanovazamateríalamividanʹgromadi AT padalkass socíalʹnoekonomíčnínaslídkiselânsʹkoíreformi1861rvteoretičníjspadŝinímpdragomanovazamateríalamividanʹgromadi
first_indexed	2025-07-08T23:53:21Z
last_indexed	2025-07-08T23:53:21Z
_version_	1837124867104702464
fulltext	Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІV 200 С.С. Падалка, С.С. Падалка СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ СЕЛЯНСЬКОЇ РЕФОРМИ 1861 р. В ТЕОРЕТИЧНІЙ СПАДЩИНІ М.П. ДРАГОМАНОВА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ВИДАНЬ «ГРОМАДИ») Наукова актуальність статті зумовлена потребою комплексного аналізу широкого кола проблем соціально-економічного розвитку українського села другої половини XIX ст. на основі виявлених джерел. Сучасна історіографія і джерелознавство лише започатковує вивчення теоретичної спадщини М.П. Драгоманова, особливо тієї її частини, що знайшла відображення в укра- їнській збірці «Громада». Переосмисленню історичної спадщини М.П. Дра- гоманова присвячено роботи А.М. Катренка, В.М. Мордвінцева, І. Андрусяка, Я.Р. Дашкевича, А.М. Круглашова, Р.П. Іванової. Авторами запропонованої статті вперше зроблено спробу переосмислення аргументів, фактів, подій, ав- торських висновків, наведених М.П. Драгомановим у роботі «Життя по селах», опублікованій 1882 р., і на цій основі відтворено зміни в сільському життєвому просторі. М.П. Драгоманов, як людина з неординарно широким творчим мисленням, піднявся вище існуючої політичної практики, глибинно пізнав природу абсо- лютистсько-монархічного ладу, європейського конституціоналізму і лібералізму, пропонував варіанти реформаційного шляху суспільно-політичного розвитку Російської імперії — альтернативного революційному тероризму. У цьому кон- тексті цілком логічним було його постійне звернення до узагальнення наслідків Великої реформи, яка ознаменувалася відміною кріпацтва та спричинила «рух» російського суспільства. Перші наукові оцінки реформи 1861 року базувалися деякою мірою на соціалістичних ідеологічних поглядах вченого. Розглядаючи реформи як позитивний акт, вельми корисний для суспільства, він підкреслював її антиселянську спрямованість. На його думку, вона проводилася в інтересах поміщиків, капіталістів і самодержавства, а самі селяни одержали волю без землі, відбулася заміна феодальних форм експлуатації капіталістично-чинов- ницькими. Він писав, що реформа не лише не наділила селян малими ділянками землі з тієї, що колись була захоплена панами, а ще й відібрала ту, яка вважалась за власну батьківщину. Наслідком цього він вважав погіршення становища селянства, оскільки при збереженні феодальних форм експлуатації збереглися, але до них додалися капіталістичні. Селяни, позбавлені землі, змушені були «йти в найми». На його думку, погіршенню становища широких верств сіль- ського населення сприяло і поширення лихварства і суборенди. М.П. Драгоманов, мислячи інноваційно та постійно вболіваючи за «укра- їнську національну справу», намагався привернути увагу громади, політиків, «освітніх людей» до драматичного розвитку українського села в пореформені роки. Тема села і селянства практично постійно була присутня у його статтях та Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній… Випуск ХVIII 201 матеріалах, підготовлених для різного роду видань, що бачили світ протягом 1860–1880-х років. Опубліковані у виданні «Громада» (1882 р. № 5) матеріали «Життя по селах» і «Українські селяни в неспокійні роки» (1880–1882 рр.), мали за мету ініціювати широку наукову та громадську дискусію з питань особливостей еко- номічного розвитку українських земель як у складі Росії, так і Австро-Угор- щини, закликати таким чином своїх нечисельних кореспондентів звернутися до нерозроблених тем, надавати до редакції не лише готові аналітичні розвідки, але й інші відомості, статистичні матеріали, що могли б дати відповідь на низку питань розвитку українських земель. Їх значення для української історичної науки є особливо вагомим, оскільки містять багатий фактологічний матеріал — неоціненний для наукової реконструкції особливостей розвитку українського села в добу капіталістичної модернізації другої половини ХІХ ст. М.П. Драгоманов мету селянської реформи розумів передусім у тому, аби в її наслідки забезпечили вимоги селянства і не хотів помічати мету, яку ставив царських уряд — захист загальнонаціональних інтересів, вболіваючи за інтереси опори влади в особі поміщиків. Ним підтримувалися небажання селян прийняти маніфест, а також і заворушення, що широко розгортались і були однією з радикальних протестних форм боротьби селян за свої права проти експлуатації. Корінь проблем пореформеного села М.П. Драгоманов убачав у збереженні землі у власності поміщиків, недостатності особистих прав селян. У першому розділі «Життя по селах» названому «Здирство» вчений з’ясу- вав причини, які стримували соціально-економічний розвиток села, проана- лізував зміни в соціальній структурі селянства, наслідки розширення джерел їх існування тощо. Мислитель чи не найпершим серед громадсько-політичних діячів розлого показав руйнівні наслідки для села («сільського багатирства») регулярних спроб держави якомога повніше поексплуатувати село в інтересах інших суспільних верств та з’ясував значення нерозвинутості відносин влас- ності. Розуміючи, як велике досягнення здобуття селянами особистої свободи, хай навіть частково обмеженою чиновницькою опікою, М.П. Драгоманов спра- ведливо був переконаним в обмеженості реформ, зазначаючи, що без вирішення селянського питання, тобто передачі землі в «осібну власність», тому хто на ній реально працює, українські селяни і далі будуть піддаватися «здирству» з боку держави, а село перебуватиме у соціально-економічній стагнації. Діячі, приділяючи значну увагу проблемі невід’ємності права на власність, як одного з важливих економічних прав людини, неодноразово зауважував, що рівень розвитку, якого досягла Європа, був зумовлений насамперед «упоряд- кованою затяжною працею» — «тихою і гострою», а також послідовним зрос- танням громадського життя; саме на таких шляхах, спираючись на «верстви громади», можна забезпечити історичний поступ «державного, громадського, розумового життя суспільства» [4, 127 ]. Виступаючи за розширення форм власності та формування соціально- економічної категорії — землероба-власника, М.П. Драгоманов пропонував ви- Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІV 202 знати святим і непорушним порядок набуття приватної власності, як такий що «вийшов, коли не від Бога, то все таки дуже розумної причини, наприклад, від того, що розумніші, більш трудящі, чесніші люди нажили собі багатство і пере- дали його в спадок дітям і внукам. Так було, кажуть, так і далі буде» [2, 163– 164]. Водночас слід зазначити, що ці роздуми дослідника, як активного при- хильника соціально-економічного реформування і оборонця громадян від нерів- ності антагонізмів, стосувалися здебільшого розв’язання проблеми перероз- поділу поміщицької власності, що постала на тлі посилення господарського егоїзму поміщиків, наростання невдоволення селян, яке переростало навіть у сутяжництво. Проблема безземелля, малоземелля селян та прихована концент- рація землі у заможної сільської верхівки, що мали місце після реформи, цілком природно викликала обурення у М.П. Драгоманова, який вбачав у цьому одно- бокість розвитку аграрного сектору. Перипетії змін у системі землеволодіння і землекористування у вказаній публікації, дослідником ілюструвалися значною кількістю матеріалів наратив- ного характеру (записи розповідей селян повітів Наддніпрянської України). Очевидно, автором це робилось свідомо, аби яскраво проілюструвати причини конфліктних ситуацій між поміщиками і селянами, які на Правобережжі вини- кали стосовно сервітутів — спільних місць випасу худоби, вигонів, водопоїв, сінокосів, місць риболовлі, а також показати неадекватність реакції селян на пропоновані зверху новації, що часто зовсім не відповідало їх усталеним уяв- ленням і стереотипам мислення. Цінність цих матеріалів у тім, що вони М.П. Драгомановим підібрані і систематизовані так, аби довести до уваги читача, як кажуть, з перших вуст мотиви опозиційності хліборобів до «панства», «начальства», а також до дер- жави як інституту та нав’язаних нею реформ «зверху». Вони дають досить точні і місткі дані також для вироблення наукового розуміння соціального життя села України другої половини ХІХ ст., зокрема, такого масового явища, як найми- тування. За наведеними свідченнями селян з Миргородщини, дізнаємося, що селяни були змушені відсилати з дому на заробітки всіх, спроможних вико- нувати будь-яку роботу, платня за роботу в цілому була мізерною, значно нижчою ніж «до волі», тобто відміни кріпосництва. Так, орендар земель графа Кочубея, Дервініс платив за роботу п’ятим снопом жита і четвертим пшениці, що давало змогу заробити за період жнив 20–30 крб. Часто селяни самовільно залишали таку економічно невигідну роботу і поверталися до домівок [2, 79–80]. Селяни-відхідники, з одного боку, несли собою в місця, де вони знаходили заробіток, засвоєні з дитинства культурно-побутові навички, там засвоювали нові, а з іншого — вони найбільше відчували на своїх плечах тягар матеріальних труднощів. М.П. Драгоманов проілюстрував як «живеться тим, котрі ходили 1976 року на заробітки» листом надісланим до редакції «Громади» «товариша» з Миргородщини. Наведемо частину його дослівно: «Цілими сотнями, цілими селами пішли люди на заробітки. Водночас небагато часу минуло як пішли, а вже багато з них назад повернулися: бліді, хворі, хмурі і голодні, не знайшовши ніякої роботи. Сумні ледь-ледь шкутильгають до дому. Народу скрізь набилося, Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній… Випуск ХVIII 203 кажуть, сила, а роботи немає нікому. Поробиш там якийсь день-два, заробиш копійок тридцять і знову сидиш — сподіваєшся, що хтось найме. Те, що було з дому — все попродали. Он вони ледь дибають по дорозі, гляньте! Бліді, тижнів по скільки і сорочок не переміняли. Той шкандибає в одному лише чоботі, інший іде з головою обернутою в ганчірку. Деяких привели зовсім хворих — тепер лежать у гарячці. От тобі і заробили на свою шию» [2, 85]. В селах Наддніпрянщини зустрічались поодинокі випадки, коли орендарі, прагнучи зібрати врожай лише силами відробітчан та відхідників, втрачали ба- гато врожаю (зерно просто перестигало і осипалось через брак робочої сили). Подані М.П. Драгомановим селянські свідчення також дозволяють погля- нути і на таку складову капіталістичної еволюції світобачення хліборобів, як зміна сприйняття їх чиновництва, торгівців, посередників, дрібних комісіонерів, найпідприємливіших односельців. У прикутих думками до землі селян ці поса- довці викликали негативне сприйняття, яке часто переростало у самоправство. Найменш популярною серед селян була посада збирача податків. Справді, у 1860–1870-х роках селянам доводилось сплачувати, крім зборів до держскарб- ниці і земств, велику кількість платежів — судові, церковні та інші послуги, штрафи тощо. М.П. Драгоманов розумів значення громад у нових реаліях укра- їнського села, бачив її передусім не лише соціальним механізмом регулювання життя селян, а й структурою з широкими правами і обов’язками. Водночас він змушений був ілюструвати проблеми, які стояли на шляху утвердження цих самоврядних органів, що випливали з намагання державної влади використати їх з метою попередження дедалі зростаючих селянських правопорушень. У вміщених в «Життя по селах» листах ідеться про окремі випадки зловживань, порушень органами громад своїх функцій, зокрема, показані кон- кретні приклади свавілля з боку сільських старост, старшин і волосних писарів. Так, сільські старости Поділля самовільно вводили кінську і людську рекрут- чину, аби догодити вищому начальству (посередникам тощо), порушуючи право селян самовільно визначати свою долю, рід занять. У вказаній публікації наво- дяться багаточисельні приклади розбазарювання громадських коштів, хабар- ництва старшин, волосних писарів, бажання уникнути контролю за їх витра- чанням. Окремий сюжет М.П. Драгоманов присвячує характеристиці інституту сільського писаря, який був третім в ієрархії самоуправління. «Лист товариша з Звенигородщини» ілюструє часте моральне розтління цієї категорії чинов- ництва. У ньому риторично ставиться проблема зміни практики їх призначення та робиться спроба виявити причини цього явища. Селянами бачилася причина хабарництва передусім не у низькому рівні оплати праці писарів (за наведеними даними, вони одержували немалу зарплатню — від 700 до 2000 крб), а у їх соціальному походженні, коли вони «від мужиків відстали, а до панів не при- стали», а також у правовій безграмотності селян (незнанні повітового, сіль- ського, військового статутів), що дозволяло писарям за певні хабарі навіть змі- нювати вироки судів. М.П. Драгоманов у цій публікації торкається проблеми діяльності земств. У цілому позитивно розглядаючи їх значення і роль, називаючи «багатона- Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІV 204 дійними», автор критично ставився до тієї суспільно-політичної дійсності, що мала місце в Російській державі в кінці 60–70 років ХІХ ст. і стримувала роз- виток місцевого самоврядування. Водночас він, розглядаючи несприятливу ат- мосферу, в якій доводилося працювати земським органам, з обуренням говорить про багато в чому малопродуктивність їхньої роботи, часте тяжіння до розв’я- зання власних організаційних питань, регулярні пошуки джерел фінансування земських управ, поліції, суддів тощо. Мислитель засудив право обкладати податком торгові та промислові підприємства, особисте майно громадян. М.П. Драгоманов, аналізуючи роботу Миргородської земської управи, доходить висновку про дискримінаційні методи оподаткування селянства. Характерними для всієї України, на його думку, було уніфікування оподаткування помі- щицьких будинків і селянських осель, звільнення від сплати платежів власників (поміщиків) парових винокурень та обкладання селянської власності (олійниць і кузень). Друга частина «Життя по селах» називається «Темнота» і присвячена особливостям освітнього і духовного життя українського селянства. Як і перша частина, містить авторські узагальнення, має вигляд упорядкованого матеріалу (листів, замальовок) дописувачів «Громади». Чималий обсяг тексту стосується сільської церкви та релігійності селян. М.П. Драгоманов, розмірковуючи над такою важливою проблемою, як значення православ’я в житті українства, бачить його передусім ознакою ідентичності. Водночас він критикує його за те, що воно поховало ті надії на поступ, які подавала Україна у XVI ст. Україна того періоду для М.П. Драгоманова — це країна, яка мала для європейського рівня духовні і культурні можливості, але які не реалізувала саме через православну церкву. Воно відривало Україну, на думку М.П. Драгоманова, від прогресивнішої, захід- ноєвропейської традиції. Через православ’я Україна не змінила панські церковні порядки на громадські, не звільнила розум від «путів попівської науки». М.П. Драгоманов відкрито говорить про занепад порядків в церкві [2, 120]. Ці спостереження вченого підтверджуються фактологічним матеріалом, напри- клад про «штуки, які в селі витворяв батюшка», зібрані дописувачами «Гро- мади» у селах Ісаківці Каневського повіту Київської губернії; Митьках Золото- ніського повіту, містечка Варви Лохвицького повіту Полтавської губернії та інших сільських поселеннях. У четвертому розділі «Життя по селах» названому «Марні надії», М.П. Драгоманов ставив за мету показати межі соціальної інертності селянства та наслідки, що випливали з цього у напрямку поліпшення матеріального ста- новища, соціального самоствердження тощо. Селяни насправді, розуміючи свою злиденність, незахищеність, безправність, упереджене до себе ставлення помі- щиків, чиновників, священників, час від часу шляхом протестів, конфліктів, виступів самотужки відстоювали свої інтереси. У п’ятому розділі «Проби повстань і товариських порядків» М.П. Дра- гоманов зробив спробу показати політичну поведінку селянства, довести нездат- ність ставити перед собою загальнодержавні завдання, обґрунтувати тезу про те, що вони найчастіше поводились так, нібито сторонні, спостерігаючи навіть у Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній… Випуск ХVIII 205 вирішенні питань, що безпосередньо торкались їхніх інтересів. Через мало- земелля, голод, сімейні та громадські конфлікти, причетність до злочинів багато селян мігрувало у міста, до сусідніх губерній, а не знайшовши там відповідного прихистку, вдавалися до жебракування і бурлакування тощо. У травні 1882 р. М.П. Драгоманов у відповідь суспільно-політичним обста- винам, що склалися в Російській державі після вбивства терористами Олек- сандра ІІ (березень 1881 р.), підготував статтю «Українські селяни в неспокійні роки 1880–1882 рр.» (опубліковану у № 5 (1882 р.) «Громади»), в якій закликає своїх читачів приглянутися до «порядків навколо себе» та «пильніше задуматися над тим: хто це, і за що, і для чого виступив проти царя?». М.П. Драгоманов доходив висновку, що хоча б «яким-небудь чином цар- ський уряд надумався взятися за націоналізацію землі в Росії, то головні труд- нощі полягали б не в переділі землі, як вважали народники, а в тому, «чи єсть яка-небудь можливість ... побудувати систему загального користування зем- лею... поза самоуправлінням дрібних і великих груп і союзів». Не більш обґрунтованими вважав корифей і надії «нелегальних землепередільців, які чекають скорого переходу землі в руки землеробів шляхом повстання народу», а міфічні чекання селян розв’яжуться «переселенням і покупкою землі селянами, більш багатими, які складуть клас власників, більш супротивний ідеї націо- налізації землі, ніж поміщицький...». Тому М.П. Драгоманов покладав великі надії на виробничу кооперацію, часто переоцінюючи її можливості. Він бачив досить широкий спектр її застосування, в тому числі у кредиті, збуті, переробці тощо. Розглядаючи її засобом сприяння переходу до усуспільнення, в 1892 р. він писав: «... панове індивідуалісти-націоналісти, певні форми общинності і кому- нізму, то виростаючи знову в гору через асоціації, то спускаючись з гори через державну регламентацію економічних відносин, будуть дедалі більше насу- ватися» [3, 109–110]. Отже, М.П. Драгоманов не бачив іншого принципового вирішення економічних проблем села, аніж розвиток громадського, колектив- ного господарювання: «Нема інакшого способу спинити збіднювання селян, як тільки одібрати всі ґрунти на сільські громади та й не управляти громадами». Тверезо розуміючи тенденції еволюції економічних відносин на селі, він зміг прогнозувати соціальні наслідки будь-якого поділу та ринкового викорис- тання землі. Вчений писав: «Вони бачились передусім в неодмінній диферен- ціації селянства. Самими завзятими пропагандистами ідеї відібрання землі від панів є в селах багаті мужики. Ця обставина посилює буржуазну ноту земле- розподільчих мрій селян». Єдиною можливою дорогою переходу «до ідеї соці- алізації землеробського господарства від нинішнього розкладання ... наділів за «податними душами» вбачав в переході селянськими громадами, яка окремо, являє собою вузьких власників» через «школу більш широкої солідаризації зусиль у волостях... в повітах...» [1, 130–131]. Бурхливі та невпинні зміни в країнах Європи та Америки, в Україні в 70– 90 рр. ХІХ ст. справили вплив на соціально-економічні погляди М.П. Драго- манова. Вони постійно трансформувалися у нерозривному зв’язку з намаганням загального поліпшення становища найширших верств українського суспільства, Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІV 206 підпорядкуванню завданням боротьби (в тих формах, які здавались йому най- більш слушними і оптимальними на кожному етапі) за звільнення від соці- ального, політичного, національного гноблення народу. Для цього він вимагав в «освічених українців», «поклястися собі не кидати українську справу... усвідо- мити, що кожна людина, яка виїжджає з України, кожна копійка, що вит- рачається не на досягнення українських цілей, кожне слово сказане не укра- їнською мовою, є марнуванням капіталу українського народу». До того ж безповоротною. _________________ 1. Горкіна Л.П. Нариси з історії політичної економії України. — К., 1994. 2. Драгоманов М.П. Життя по селах // Громада. — 1882. — № 5. 3. Круглашов А. Драма інтелектуала: політичні ідеї Михайла Драгоманова. — Чернівці, 2001. 4. Філософія права: Навч. посіб. / О.О. Бандура, С.А. Бублик, М.Л. Заічковський. — К., 2005.

Соціально-економічні наслідки селянської реформи 1861 р. в теоретичній спадщині М.П. Драгоманова (за матеріалами видань «Громади»)

Репозитарії

Схожі ресурси