Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.)
У статті розглядаються передумови виникнення й основні етапи розвитку першого земського періодичного видання на території України — «Сборника Херсонского земства» (1868–1906 рр.). Охарактеризовано зміни у структурі та змісті останнього, розкрито його роль в інформаційному забезпеченні діяльності...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Назва видання: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123609 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.) / О.А. Макієнко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 415-428. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-123609 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1236092017-09-08T03:03:11Z Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.) Макієнко, О.А. Історіографічні дослідження У статті розглядаються передумови виникнення й основні етапи розвитку першого земського періодичного видання на території України — «Сборника Херсонского земства» (1868–1906 рр.). Охарактеризовано зміни у структурі та змісті останнього, розкрито його роль в інформаційному забезпеченні діяльності земських установ. В статье рассматриваются предпосылки возникновения и основные этапы развития первого земского периодического издания на территории Украины — «Сборника Херсонского земства» (1868–1906 рр.). Характеризуются изменения в структуре и содержании последнего, раскрыта его роль в информационном обеспечении деятельности земских учреждений. In the article exemine preconditions of origin and principal stages of development the first zemstvo’s periodical edition on the territory of Ukraine — «Collection of Kherson zemstvo» (1868–1906). Characterized changes in the structure and mainetenance of periodical edition, discover it’s role in information securing of activity zemstvo’s institution. 2011 Article Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.) / О.А. Макієнко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 415-428. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123609 070: 352.075(477.72) «1868/1906» uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історіографічні дослідження Історіографічні дослідження |
| spellingShingle |
Історіографічні дослідження Історіографічні дослідження Макієнко, О.А. Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.) Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| description |
У статті розглядаються передумови виникнення й основні етапи розвитку
першого земського періодичного видання на території України — «Сборника
Херсонского земства» (1868–1906 рр.). Охарактеризовано зміни у структурі та
змісті останнього, розкрито його роль в інформаційному забезпеченні діяльності земських установ. |
| format |
Article |
| author |
Макієнко, О.А. |
| author_facet |
Макієнко, О.А. |
| author_sort |
Макієнко, О.А. |
| title |
Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.) |
| title_short |
Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.) |
| title_full |
Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.) |
| title_fullStr |
Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.) |
| title_sort |
біля витоків земської періодики в україні: "сборник херсонского земства" (1868–1906 рр.) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Історіографічні дослідження |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123609 |
| citation_txt |
Біля витоків земської періодики в Україні: "Сборник Херсонского земства" (1868–1906 рр.) / О.А. Макієнко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 415-428. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| series |
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| work_keys_str_mv |
AT makíênkooa bílâvitokívzemsʹkoíperíodikivukraínísbornikhersonskogozemstva18681906rr |
| first_indexed |
2025-07-08T23:57:45Z |
| last_indexed |
2025-07-08T23:57:45Z |
| _version_ |
1837125147888189440 |
| fulltext |
Історіографічні дослідження Випуск ХIХ
415
УДК 070: 352.075(477.72) «1868/1906»
О.А. Макієнко
(м. Київ)
БІЛЯ ВИТОКІВ ЗЕМСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ В УКРАЇНІ:
«СБОРНИК ХЕРСОНСКОГО ЗЕМСТВА» (1868–1906 рр.)
У статті розглядаються передумови виникнення й основні етапи розвитку
першого земського періодичного видання на території України — «Сборника
Херсонского земства» (1868–1906 рр.). Охарактеризовано зміни у структурі та
змісті останнього, розкрито його роль в інформаційному забезпеченні діяль-
ності земських установ.
Ключові слова: земства, земська періодика, «Сборник Херсонского
земства», Херсонська губернія.
В статье рассматриваются предпосылки возникновения и основные этапы
развития первого земского периодического издания на территории Украины —
«Сборника Херсонского земства» (1868–1906 рр.). Характеризуются изменения
в структуре и содержании последнего, раскрыта его роль в информационном
обеспечении деятельности земских учреждений.
Ключевые слова: земства, земская периодика, «Сборник Херсонского
земства», Херсонская губерния.
In the article exemine preconditions of origin and principal stages of development
the first zemstvo’s periodical edition on the territory of Ukraine — «Collection of
Kherson zemstvo» (1868–1906). Characterized changes in the structure and
mainetenance of periodical edition, discover it’s role in information securing of
activity zemstvo’s institution.
Key words: zemstvos, zemstvo’s periodical, «Collection of Kherson zemstvo»,
Kherson region.
Важливу роль у розвитку українських регіонів у другій половині ХІХ — на
початку ХХ ст. відіграли органи земського самоврядування. Діяльність їх надала
потужного імпульсу модернізаційним процесам у культурно-господарському
житті України, сприяла активізації місцевого громадського життя. Земські
установи перетворилися на важливі осередки суспільно-політичного руху, котрі
об’єднали чимало визначних українських діячів. Для багатьох із останніх робота
в них стала знаковою віхою у становленні світогляду, ідейних позицій та
політичних переконань.
Непересічне значення для розбудови земського самоврядування на території
України мала видавнича діяльність його установ. Вона розглядалася їх праців-
никами як обов’язковий атрибут гласності, відкритості, прозорості роботи
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІІ
416
земств. Публікація їх документів ставала важливим каналом соціальної кому-
нікації, засобом формування позитивного іміджу земських інституцій в очах
населення, його мобілізації для вирішення актуальних питань місцевого життя.
Значні фінансові ресурси спрямовувалися на розвиток видавничої справи, спри-
яючи швидкому зростанню кількісних й якісних показників друкованої про-
дукції земств. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. їх періодика закріпила свою
першість серед провінційних видань на території України.
У масиві земської друкованої продукції особливе місце належало періодиці.
Більш масова, доступна, широкорозповсюджувана порівняно з іншими друко-
ваними виданнями вона мала потенційно більший вплив на формування гро-
мадянської свідомості населення, його культурного виховання. У своєму роз-
витку ця періодика в Україні пройшла складний і тривалий шлях — від
поодиноких збірників довідкового типу, започаткованих окремими губернсь-
кими земствами наприкінці 60-х рр. ХІХ ст., до системи загальних та спе-
ціалізованих періодичних видань (журналів, газет, бюлетенів), котрі видавалися
більшістю відповідних установ на початку ХХ ст.
Осмислення феномена земської періодики вимагає ґрунтовних пресознавчих
досліджень. Утім прикметною рисою історіографії історії земств в Україні
залишається наявність суттєвих прогалин у студіюванні зазначеного напряму їх
діяльності. Спорадичні публікації (А. Гуза, І. Мілясевич, В. Стецюка, О. Школь-
ної й ін.) присвячувалися виявленню лише регіональних особливостей у ста-
новленні цієї періодики1. Більшу увагу дослідників привернули окремі відпо-
відні видання і зокрема джерельне значення їх матеріалів для вивчення різних
аспектів культурно-господарського розвитку українських регіонів2. Актуаль-
ними завданнями дослідження земської періодики слід вважати з’ясування умов
виникнення й етапів розвитку її видань, визначення специфіки порівняно з
іншими зразками останньої та розкриття типологічних особливостей їх окремих
різновидів тощо.
Серед численних періодичних видань земств виділяється «Сборник Хер-
сонского земства» — перше не лише в Україні, а й на теренах Російської
імперії3. Він став одним із найтриваліших за часом земських часописів (1868–
1906 рр.), а його програма — зразком для наслідування іншими4. Досвід видання
«Сборника Херсонского земства» широко використовувався при започаткуванні
такої періодики в багатьох регіонах Російської імперії5. Втім його значення у
розвитку земської преси не можна вважати адекватним рівню уваги до цього
часопису в історіографії. Предметом спеціальних досліджень не стали ані сам
«Сборник Херсонского земства» як важливе явище в історії відповідної періо-
дики, ані його публікації як цінний комплекс джерел із минулого Півдня
України другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Окремі звернення до історії
видання часопису не відзначаються комплексним підходом і до того ж містять
низку помилок та неточностей6.
У межах даної статті здійснюється спроба визначення передумов заснування
й основних етапів розвитку «Сборника Херсонского земства», з’ясування ево-
люції структури і змісту часопису, його ролі в інформаційному забезпеченні
діяльності відповідних інституцій губернії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
Історіографічні дослідження Випуск ХIХ
417
За «Положенням про губернські та повітові земські установи» (1864 р.) на
території України вони почали функціонувати впродовж 1865–1866 рр. Перши-
ми відкрилися земства Херсонської (квітень 1865 р.), а згодом почергово —
Полтавської й Чернігівської (вересень того року), Харківської (жовтень 1865 р.),
Катеринославської (вересень 1866 р.) і Таврійської (жовтень того року) губер-
ній7. У 1911 р. дію положення про земські інституції було поширено на тери-
торію Волинської, Київської та Подільської губерній.
Серед ініціатив, озвучених на засіданнях перших сесій їх зібрань, незмінним
було побажання забезпечити максимальну публічність у практичній роботі
відповідних установ. Так, наприклад, у зверненні Єлисаветградського земства
зазначалося: «Гласність земських зібрань повинна вважатися не правом публіки,
а нашим обов’язком, — все, що відбувається в наших засіданнях, повинно бути
відкритим для всенародного контролю на честь або осуд»8. Губернські й
повітові зібрання ухвалювали рішення про видання і розповсюдження у
земському середовищі журналів та протоколів засідань останніх, забезпечення їх
стенографування, а в окремих випадках — про інформування населення щодо
них через місцеву пресу.
Неабияку активність у цьому напрямі проявили земці Херсонщини. Вже в
ході першої надзвичайної сесії губернського зібрання (квітень–травень 1865 р.)
було прийнято постанову про висвітлення земською управою через місцеву
пресу дебатованих у ній питань9, а на наступних — про запрошення стенографа
для докладної фіксації ходу їх засідань, про клопотання щодо друкування
відповідних брошур різноманітної тематики для розсилки їх гласним і, зрештою,
про видання спеціального журналу10. Ймовірно, у даному разі стимулюючим
фактором для земців виступали конфліктні відносини, котрі склалися між ново-
створеними інституціями й адміністративною владою на території Херсонщини.
Місцевий губернатор П. Клушин — представник старої бюрократичної школи —
з перших кроків діяльності земств намагався адміністративними важелями
регулювати її, під будь-яким приводом втручався в сферу їх повноважень.
Апогеєм конфлікту стало звернення місцевих земців у листопаді 1866 р. з кло-
потанням про призначення урядової ревізії діяльності відповідних земських
установ Херсонщини та розслідування їх зіткнень з місцевою адміністрацією,
а також доручення міністра внутрішніх справ новоросійсько-бессарабському
генерал-губернатору про невідкладний розгляд існуючих непорозумінь11.
Ситуацію вдалося врегулювати лише після відкликання П. Клушина з посади
херсонського губернатора.
Урядовою реакцією на публікаторську активність земств стали нормативно-
правові акти, покликані регламентувати видання їх друкованої продукції. Зако-
ном від 13 червня 1867 р. було заборонено публікування матеріалів зібрань
останніх без попереднього дозволу губернатора, а наступними циркулярними
роз’ясненнями введено лімітування кількості їх друкованих примірників12.
За даних обставин земства були змушені або скорочувати обсяги видавничої
діяльності, або пристосовуватися до існуючих цензурних приписів.
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІІ
418
Одним із варіантів забезпечення публічності їх роботи в умовах жорсткого
цензурного режиму стало започаткування власної періодичної преси. В Україні
ініціатива щодо її заснування була озвучена майже одночасно у кількох
губернських земствах — Харківському (1865 р.), Херсонському (1866 р.) й
Чернігівському (1867 р.). Щоправда, харківські й чернігівські земці в своїх
безуспішних клопотаннях наполягали на необхідності видання безцензурних
газет за широкою програмою13. Херсонське ж зупинило свій вибір на офіцій-
ному журналі довідкового типу, цензурованому у загальному порядку. Подібне
видання якнайбільше відповідало вимогам циркулярних приписів міністра внут-
рішніх справ від 24 березня 1865 р. та 17 жовтня 1866 р. щодо дотримання
правил друку періодичних видань земських установ14.
Ідею щодо створення відповідного часопису вперше озвучив на засіданні
Херсонського губернського земського зібрання 15 листопада 1866 р. гласний від
Тираспольського повіту П. Гросул-Толстий. Мотиви відхилення цієї пропозиції
зібранням за відсутності у журналі засідання тексту відповідних дебатів вста-
новити важко. Натомість підтримку отримала пропозиція його голови про суб-
сидіювання особи, котра «взяла б на себе працю по виданню брошур земських
установ»15. Зрозуміло, що в світлі подальших урядових новацій щодо видавничої
діяльності цих інституцій, задовольнитися цим рішенням було неможливо.
Наступна сесія земського зібрання стала вирішальною для реалізації ідеї
створення часопису. Ухваленню даного рішення передувала дискусія навколо
раціоналізації процесу підготовки і видання журналів засідань останнього.
Керуючись попередньою ухвалою про необхідність дотримання періодичності
при друкуванні й розсилці гласним необхідних матеріалів, виконувач обов’язків
голови губернської земської управи О. Ерделі на засіданні 11 листопада 1867 р.
озвучив пропозицію друкувати журнал «у вигляді особливого періодичного
видання Херсонського земства» на його кошти та за фінансової підтримки
відповідних повітових установ й, зрештою, отримав санкцію на втілення її в
життя16. Таким чином, у листопаді 1867 р. Херсонське земство заснувало пер-
ший власний періодичний часопис на території Російської імперії, а його
«хрещеним батьком» став О. Ерделі (1826–1898 рр.) — відомий державний діяч,
голова Херсонської губернської земської управи (1867–1874 рр.), майбутній
губернатор (1874–1890 рр.).
Перший номер журналу під назвою «Сборник Херсонского земства» вийшов
друком у січні 1868 р. в Херсоні у приватній друкарні. Розроблена губернською
управою програма видання складалася з чотирьох розділів (відділів часопису):
«1) постанови і розпорядження уряду, що стосуються земської справи, 2) звіти й
повідомлення про діяльність земських установ Херсонської губернії, вибрані
з постанов та журналів губернських і повітових земських зібрань й управ,
3) короткі відомості про хід земської справи в інших губерніях, переважно з
питань, які мають місцеве значення для Херсонської губернії, 4) довідкові ціни,
оголошення управ тощо»17. Одночасно з її внесенням на розгляд новопризна-
ченому губернатору С. Старинкевичу управа клопотала про дозвіл приватної
передплати на «Сборник»18. За сприяння останнього, прихильного до земської
Історіографічні дослідження Випуск ХIХ
419
справи, міністр внутрішніх справ затвердив програму часопису (за винятком
третього розділу) з правом його вільного розповсюдження через передплату та
продаж19. Виключення третього розділу з програми стало логічним наслідком
урядового курсу на обмеження зв’язків між земствами різних регіонів держави.
Втім навіть в урізаному форматі, вийшовши за межі вузько земського сере-
довища, «Сборник» став новим явищем у розвитку провінційної преси.
У подальшому розвитку цього періодичного видання можна виділити два
основні етапи: перший — з 1868 по 1885 рр. і другий — з 1886 по 1906 рр.
Критерієм їх виділення передусім були зміни у редакційній політиці часопису
(оновлення програми, структури й змісту видання). Водночас відбулося суттєве
розширення його читацької аудиторії.
З січня 1868 р. по грудень 1885 р. «Сборник Херсонского земства» вида-
вався за первинною програмою в кількості 600 примірників: спочатку щомі-
сячно (1868–1875 рр.), у 1876 та 1877 рр. — по 8 і 9 номерів відповідно, а з
1878 р. — щоквартально (в 1883 р. лише три випуски)20. Головний зміст часо-
пису становили урядові рішення й розпорядження у земській справі, зокрема
діловодні матеріали (журнали з’їздів, нарад, зібрань та управ, доповіді й звіти
останніх, а також підпорядкованих їм інституцій, кошториси і розкладки)
відповідних установ Херсонської губернії, статистичні відомості. Уявлення про
місце різних публікацій у структурі «Сборника» дають наступні розрахунки їх
відсоткового співвідношення: урядові розпорядження — 5%, стенограми земсь-
ких зібрань — 20%, журнали та доповіді губернської управи — 15,8%, звіти,
кошториси і розкладки губернського земства — 22,2%, звіти, доповіді й поста-
нови відповідних повітових інституцій — 13%, матеріали з’їздів їх установ —
4,1%, довідкові ціни і рахунки — 7,5%, хроніка та оголошення — 8,5%, ста-
тистичні праці — 2%, статті окремих осіб — 1,9%21.
Певне пожвавлення у видання часопису внесла діяльність членів статис-
тичного бюро (1873–1876 рр.) й санітарного лікаря (1882–1885 рр.) Херсон-
ського губернського земства. Їх авторству належала низка наукових розвідок:
«Обзор урожая 1875 года в Херсонской губернии» (1875, № 11), «Исследование
экономического благосостояния сельских обществ Александрийского уезда»,
«Исследование крестьянских посевов Александрийского уезда за 1875 год»
(1876, № 8/9), «Посевы крестьян Елисаветградского уезда в 1874/75 году» (1876,
№ 10), «Посевы крестьян Ананьевского уезда по категориям землевладения (и
сельским сословиям), по группам и районам в 1874/75 году» (1876, № 11/12),
«Опыт статистики движения населения Херсонской губернии» по Херсонському
(1882, № 2) та Одеському повітах (1883, № 2) тощо. Спорадично на сторінках
журналу з’являлися й непередбачені програмою авторські статті та замітки,
котрі присвячувалися, як правило, проблемам раціоналізації сільськогосподар-
ського виробництва. Серед них варто відзначити ґрунтовні праці М. Боровського
«Очерк хозяйства в Венгрии» (1873, №№ 3–5), А. Умісси «Современное поло-
жение земледелия на Юге России» (1874, № 7), М. Неручева «Общее состояние
«жучкового» вопроса» (1880, №№ 4–6, 7–9) і «О средствах к улучшению
народного сельского хозяйства юга России» (1881, № 1–2). У 1878 р. оновлений
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІІ
420
склад губернської управи намагався надати нового імпульсу виданню, запро-
вадивши постійну рубрику «Земская хроника», що складалася з двох частин —
хроніки Херсонщини й зовнішньої (інших губерній). Це була спроба певною
мірою виправити недоліки затвердженої програми та не обмежуватися земською
проблематикою лише Херсонщини. Втім короткочасний досвід складання хро-
ніки виявився невдалим: через брак редакторських можливостей рубрика напов-
нювалася здебільшого передруками відомостей із «Правительственного Вест-
ника»22.
Загалом часопис у його первинному вигляді влаштовував представників
Херсонського губернського земства. Свідченням цього може бути неухильне
зростання асигнувань останніх на його видання. Спочатку друкування «Сбор-
ника» відбувалося за статтею екстраординарних витрат, а з 1878 р. — за
спеціальною статтею земського кошторису (4–5 тис. руб. на рік)23. Позитивну
оцінку практика видання часопису в перше десятиріччя його існування отримала
й у громадських колах. Д. Мордовцев, вітаючи результати видавничої роботи
Херсонського земства загалом, відзначав, що воно «першим у Росії створило той
саме самостійний земський орган, нестачу котрого давно відчувала Росія…»24.
За його зразком розпочали друкувати власні часописи Чернігівське та Пермське
відповідні губернські установи25.
На межі 1870–1880-х рр. дедалі більш помітними стають ознаки стагнації
періодичного видання. Зі скороченням кількості його номерів інформація
«Сборника» втрачала свій оперативний характер, що зумовило зменшення до
останнього інтересу земських діячів. А нечисленність публікацій практичного
змісту відвернула від нього місцевих господарів. У пресі лунали дедалі більш
скептичні оцінки подальших перспектив журналу: «Друкований орган хоча не
скасований юридично, але фактично вмирає від внутрішнього виснаження,
оскільки при земській бездіяльності в ньому і друкувати нічого»26. Одеські
земці, аргументуючи свою позицію відсутністю будь-якої користі від часопису,
пропонували перетворити його на щотижневу газету з новою програмою
видання27. Стимулюючим чинником до цього стала популярність аналогічних
видань у Російської імперії, зокрема, щотижневої газети «Земский обзор»
Полтавської губернської відповідної установи (1883–1884 рр.).
Радикальні зміни в розвитку періодичного видання Херсонського земства
відбулися у 1885 р. Важливу роль для них відіграли наслідки боротьби між
окремими групами в його середині. Наприкінці 1870-х — на початку 1880-х рр.
характер діяльності земців на Херсонщині багато у чому визначався політичним
домінуванням групи консерваторів на чолі з головою губернської управи
І. Бєлоусовичем (1876–1884 рр.). Після його усунення з посади ліберали-
реформатори в складі останньої (Ф. Нікітін, В. Андрєєвський, М. Бошняк та
П. Дебренандер), спираючись на підтримку земського зібрання, спромоглися
реалізувати низку важливих культурно-господарських проектів. У другій поло-
вині 1880-х рр. у структурі Херсонського земства виникли статистична, сані-
тарна, ветеринарна й агрономічна служби. Місцева адміністративна влада на
чолі з колишнім головою земської управи, херсонським губернатором О. Ерделі
Історіографічні дослідження Випуск ХIХ
421
створила атмосферу максимального сприяння цим починанням28. Одним із ряду
новаторських заходів стало реформування «Сборника».
Відповідно до циркулярних приписів міністра внутрішніх справ офіційними
редакторами періодичних видань могли бути виключно голови їх управ29. Тож
зміст редакційної політики часто формувався під впливом особистісних фак-
торів, а саме поглядів останніх на пріоритети земської діяльності та їх висвіт-
лення в періодиці. До 1885 р. обов’язки редактора «Сборника» були офіційно
покладені на голову губернської управи (спочатку О. Ерделі, а згодом —
П. Фатуровського й І. Бєлоусовича), але фактично делегувалися одному з членів
її за вибором. Від формування редакційної політики практично повністю
усувалися службовці земської управи. Зі здобуттям лібералами контролю над
виконавчим органом цієї інституції роль їх у розробці та ухваленні рішень
останньої почала стрімко зростати. Залишаючись формально редактором «Сбор-
ника Херсонского земства», голова губернської управи Ф. Нікітін фактично
передав свої обов’язки її новопризначеному секретарю О. Русову (184–1915 рр.) —
відомому українському статистику, етнографу і громадсько-політичному діячу.
Саме йому належала провідна роль у розробці й реалізації 7 реформи цього
періодичного видання30.
Сутність даного проекту зводилася до наступних пропозицій: 1) оновити
програму «Сборника», зробивши його повноцінним інформаційно-довідковим та
науково-практичним виданням, 2) досягнути його оптимальної періодичності
(не менше 6 разів на рік) і достатнього тиражу (1000 примірників), 3) розширити
коло співробітників часопису, залучивши до формування його змісту земських
діячів, службовців, сільських господарів, учених й ін. 4) забезпечити зростання
читацької аудиторії через збільшення списку безкоштовної розсилки, взаємо-
обмін виданнями з іншими установами31. Всі ці пропозиції губернської управи
здобули одноголосну підтримку гласних земського зібрання32. Таким чином, з
січня 1886 р. Журнал вступив у новий етап свого розвитку.
Упродовж січня 1886 р. — лютого 1906 р. часопис видавався за оновленою
програмою в кількості 1000 примірників — спочатку шість разів на рік (1886–
1887 рр.), а згодом — щомісячно33. Програма «Сборника», затверджена мініст-
ром внутрішніх справ 23 січня 1886 р., складалася з п’яти розділів (відділів):
1) постанови та розпорядження уряду із земської справи, 2) звіти і повідомлення
про діяльність відповідних установ Херсонської губернії; витяги з журнальних
постанов й інших актів губернських та повітових земських зібрань і управ,
3) різні відомості й праці, що стосуються історії, етнографії, кліматології, еко-
номічної та медичної статистики; звіти із ветеринарних, гігієнічних і санітарних
питань; описи повітів Херсонщини, 4) хроніка: діяльність відповідних інсти-
туцій інших губерній, 5) відомості про ціни й оголошення управ Херсонщини34.
Поява нових відділів у структурі часопису за одночасної відмови від друку
стенограм засідань земських зібрань радикально вплинула на його зміст. Тепер
частка матеріалів законодавства та діловодства не перевищувала 50% обсягу
окремого номера, а нерідко і не досягала цього співвідношення. Решту їх
становили, як правило, статті й розвідки земських діячів, службовців, учених та
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІІ
422
інших осіб з актуальних питань місцевого культурно-господарського життя.
Остаточне рішення про розміщення того чи іншого матеріалу ухвалювалося
колегією управи35.
Вже у першому номері реформованого «Сборника» за 1886 р., крім офі-
ційних документів, було надруковано низку цікавих повідомлень: «Записка о
сибирской язве в м. Белозерке» й «В защиту жаб» Г. Скадовського, «Краткий
очерк работ Елисаветградской метеорологической станции» Г. Близніна, «О са-
ранче в Херсонском и Днепровском уездах в 1884 году» О. Скачевського. Крім
того, у збірнику продовжувалася публікація фрагментів другого тому «Мате-
риалов для оценки земель Херсонской губернии», підготовленого співробітни-
ками статистичного відділення губернської управи. З другого номера часопису
за 1886 р. відкрилася рубрика «Земська хроніка», котра містила інформацію про
найважливіші досягнення відповідних установ інших губерній, корисну для
подальшого розвитку земської справи на Херсонщині.
Головними співробітниками редакції «Сборника» на другому етапі його
видання стали службовці земських інституцій Херсонської губернії — статис-
тики, лікарі, агрономи, ветеринари, вчителі та ін.36 Тому провідне місце серед
публікацій займали статистичні, медико-санітарні, природознавчі й агрономічні
дослідження, праці з історії окремих галузей земського господарства. Вони
відіграли важливу роль у процесі розробки і реалізації відповідної стратегії
модернізації культурно-господарського життя Півдня України.
Особливу публікаторську активність демонстрували службовці — статис-
тики земств Херсонської й деяких інших губерній. На сторінках часопису
побачили світ ґрунтовні статистичні праці О. Русова «Несколько выводов из
статистических трудов по Черниговской и Херсонской губерниям» (1888, № 8),
П. Рябкова «Рыболовство в Херсонской губернии: опыт статистико-экономи-
ческого исследования» (1890, №№ 2–3, 5, 7, 12; 1891, №№ 1, 3, 5; 1894, №№ 3,
9), Т. Осадчого «Виноградники Херсонской губернии (статистико-экономичес-
кое описание)» (1892, №№ 7–9), «Крестьянское землевладение в Херсонской
губернии» (1893, №№ 6, 8; 1894, №№ 3–4), Л. Падалки «Главные моменты в
хозяйственном развитии Херсонского края» (1890, № 10) і «Землевладение
немцев — бывших колонистов в Херсонской губернии» (1891, № 6), П. Фірсова
«К вопросу об оценке земель как предмета земского обложения (историко-
критический очерк)» (1894, №№ 4–5, 7, 9), М. Борисова «Опыт группировки
крестьянского населения по размерам посева на двор» (1894, № 11) та «Вопросы
школьной статистики» (1895, № 9), «Опыт изучения конокрадства в Херсонской
губернии» (1897, № 7), В. Василенка «Экономические очерки Кобелякского
уезда Полтавской губернии. Богатыри и подсоседки» (1896, №№ 3, 5–6),
«Благосостояние сельского населения Полтавской губернии в 1900 г.» (1905,
№ 5), В. Арнольда «Опыт изучения крестьянских расходов по данным 50 описа-
ний крестьянских хозяйств Херсонского уезда» (1898, № 8) й «Общие черты
агрономической техники и сельскохозяйственной экономики крестьянских хо-
зяйств Херсонского уезда» (1901, № 4), М. Виташевського «Волостные расходы
Херсонского уезда» (1899, № 1), Ф. Трезвінського «Судоходство на р. Днестре»
Історіографічні дослідження Випуск ХIХ
423
(1903, № 1), Ф. Василевського «Ремесла и промыслы в Херсонской губернии»
(1905, №№ 2–3) та ін. Систематично друкувалися підготовлені дослідниками
«Статистико-экономические обзоры Херсонской губернии», «Сельскохозяйст-
венная хроника Херсонской губернии», «Бюллетени о состоянии сельского
хозяйства» у повітах (згодом — «Сельскохозяйственные обзоры»), матеріали
статистичних описів окремих повітів, волостей і населених пунктів Херсон-
щини.
Не менш солідно виглядав творчий доробок санітарних лікарів, представ-
лений у часописі. Серед найбільш значущих досліджень можна відзначити
наступні: «Обзор холерных эпидемий в Херсонской губернии» (1887, № 4),
«Статистика движения населения Херсонской губернии в 1887 году» (1889,
№№ 4–5) та «Заболеваемость в Херсонской губернии в 1887, 88 и 89 гг.» (1891,
№№ 5–7) М. Уварова, «Сельскохозяйственные рабочие вообще и пришлые в
частности в Херсонской губернии в санитарном отношении» М. Тезякова (1891,
№ 8), «К вопросу о призрении подкидышей Херсонским земством» М. Рашкович
(1891, № 9), «Дифтерит в Херсонском уезде» О. Корчак-Чепурківського (1891,
№ 11), «Азиатская холера в Херсонском уезде в 1892 году» Й. Аптекмана (1893,
№ 4), «К истории эпидемий азиатской холеры в г. Херсоне» (1887, № 4) та
«Проказа (Lepra) в Херсонской губернии. Медико-статистический очерк» (1898,
№ 12) М. Гошкевича. З 1892 р. постійною рубрикою «Сборника» стала «Врачеб-
ная хроника Херсонской губернии».
Комплекс публікацій у часопису було присвячено також природознавчим
студіям — вивченню флори й фауни (1886, № 2; 1887, №№ 2,3; 1899, № 12;
1900, № 11; 1901, №№ 5, 10; 1902, №№ 2, 9; 1903, № 10; 1904, № 10), гідро-
логічних (1890, № 2; 1894, № 8) і кліматичних (1886, № 4; 1887, №№ 1, 2; 1889,
№ 6; 1896, № 2) умов Півдня України. Серед їх авторів були відомі в науковому
світі вчені — О. Браунер, О. Клоссовський та Й. Пачоський.
Публікації історичного й етнографічного характеру у структурі «Сборника»
становили відносно невелику кількість. Їх наявність обумовлювалася не про-
філем часопису, а скоріше науковими вподобаннями його фактичних редакторів
(О. Русова, Є. Борисова та А. Грабенка).
У другій половині 1880-х рр. з редакцією «Сборника» співробітничав укра-
їнський історик В. Ястребов, який розмістив у ньому 2 повідомлення: «Сведения
об археологической коллекции при Елисаветградском земском реальном учи-
лище» (1887, № 1) й «Об археологической карте Херсонской губернии» (1889,
№ 4).
Залученню місцевого населення до краєзнавчої роботи мала посприяти
надрукована в часопису програма для етнографічного вивчення Херсонщини
(1889, № 3). Вже незабаром було опубліковано два цінних дослідження корес-
пондентів працівників губернської управи — о. Гавріїла Сорокіна «Местечко
Дмитровка: опыт историко-статистического и этнографического описания»
(1890, №№ 7–8) та Т. Осадчого «Щербановская волость: историко-этногра-
фическое и хозяйственно-статистическое описание» (1890, № 12; 1891, №№ 2, 7,
11, 12). Не обходила редакція увагою й знакові події в житті краю. Так, сто-
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІІ
424
річному ювілею взяття фортеці Очаків було присвячено статтю О. Браунера
(1889, № 1), заснуванню Херсонської губернської ученої архівної комісії —
Є. Борисова (1898, № 1), 25-річчю діяльності Херсонського земського сільсько-
господарського училища — статтю Л. Падалки (1899, №№ 7, 12). Окреме місце
серед розвідок відводилося нарисам про минуле різних галузей сільського
господарства, зокрема останньої «Исторический очерк развития Херсонской
земской сельскохозяйственной статистики» (1890, № 10) та губернського агро-
нома О. Зинов’єва «Исторический очерк организации агрономической помощи
населению Херсонской губернии» (1900, № 12; 1901, №№ 2–3).
У 1896 р. зростаючий обсяг роботи над редагуванням і коректурою часопису
спричинив виділення редакції «Сборника» в окремий структурний підрозділ
губернської управи, у штаті котрого передбачалися посади завідувача редак-
ційними справами й коректора37. Впродовж 1897–1900 рр. обов’язки першого
виконував відомий журналіст та публіцист Є. Борисов38, а після його раптової
смерті — багаторічний секретар губернської управи, етнограф-фольклорист і
громадський діяч А. Грабенко39. Під їх керівництвом удалося розширити коло
читацької аудиторії часопису, налагодивши систему його безкоштовної роз-
силки різним державним, земським та міським установам, навчальним закладам
і дослідним інституціям, бібліотекам, а також взаємообміну виданням з іншими
земствами, науковими товариствами, редакціями газет та журналів. Передплата
відігравала незначну роль у процесі розповсюдження періодичного видання40.
В 1904 р. отримувачами примірників «Сборника», крім, власне, гласних зем-
ських зібрань і членів відповідних управ Херсонської губернії, були ще майже
півтисячі адресатів на території Російської імперії й за її межами — у США,
Німеччині, Болгарії41. В різний час часопис надсилався В. Антоновичу, Д. Явор-
ницькому, І. Мечникову, О. Ковалевському, Є. Чикаленку, С. Прокоповичу та
іншим відомим ученим і громадським діячам.
Багаторічне видання «Сборника» принесло безумовну користь для розбу-
дови земських установ Херсонщини. Втім, як засвідчила практика, це не
врятувало часопис від сумної долі багатьох інших відповідних періодичних
видань Російської імперії в умовах революційних потрясінь 1905–1907 рр.
У лютому 1906 р. рішенням надзвичайної сесії Херсонського губернського
земського зібрання видання «Сборника» було припинено, а особистий склад
його редакції переведений у секретарське відділення управи42. Офіційною при-
чиною подібного рішення вказувався гострий дефіцит бюджету земства. На її
користь свідчить також вказівка на тимчасовість цього заходу (терміном на один
рік). Однак серед мотивів ліквідації часопису простежується неприховане
невдоволення консервативної частини його діячів через перетворення «Сбор-
ника» на трибуну для інтелігенції, своєрідний рупор опозиційних ідей, котре час
від часу відчувалося в сесійній залі Херсонського губернського земства43. Не
могла не викликати занепокоєння консерваторів громадсько-політична заан-
гажованість редакторів часопису. О. Русов, Є. Борисов і А. Грабенко були відо-
мими українськими народолюбцями, прихильниками ліберально-народницької
платформи у вітчизняному національному русі, а останній, зокрема впродовж
Історіографічні дослідження Випуск ХIХ
425
тривалого часу був лідером української громади в Херсоні. Отже, закриття
«Сборника» — найстарішого земського періодичного видання у Російській
імперії — мало не лише фінансове, а й політичне підґрунтя.
Після 1906 р. Херсонське губернське земство не спромоглося ані відновити
старий часопис, ані створити нове періодичне видання. Інформація Н. Кузовової
про поновлення «Сборника» в 1911 р. не підтверджується жодними докумен-
тальними даними44. Не дочекавшись нових видавничих ініціатив губернського
земства, відповідні повітові інституції Херсонщини почергово стали відкривати
власні журнали та газети — «Известия Александрийского уездного земства»
(з 1909 р.), «Известия Ананьевского уездного земства» (з 1910 р.), «Известия
Херсонского уездного земства» (з 1914 р.), «Вестник Одесского земства»
(з 1916 р.) і «Вестник Елисаветградского земства» (з 1918 р.). Їх форма й зміст
відображали тенденцію до популяризації відповідних періодичних видань, на-
буття ними виразного громадсько-політичного звучання.
Таким чином, виникнення та розвиток періодичної преси земств зумовлю-
валися необхідністю інформаційно-довідкового забезпечення діяльності установ
останніх, бажанням їх діячів створити засоби для комунікації між відповідними
інституціями і місцевим населенням, забезпечити формування належного іміджу
цих органів. «Сборник Херсонского земства» став першим таким часописом на
території не лише України, а й усієї Російської імперії, у багатьох відношеннях
зразком для наслідування іншими установами. Його структура та зміст зазнали
еволюції в процесі розвитку земств у регіоні, появи нових завдань в їх діяль-
ності. Впродовж свого тривалого існування журнал залишався головним вираз-
ником поглядів органів земського самоврядування на Херсонщині, а вміщені на
його сторінках публікації сприяли розробці стратегії останніх в облаштуванні
культурно-господарського життя краю.
————————
1 Гуз А. Становлення земської преси України в другій половині ХІХ — на початку
ХХ ст. // Історія в школі. — 2002. — № 11/12. — С. 1–6; Стрельбіцька Н. До історії
періодики органів самоврядування Правобережної України і Подільської губернії (друга
половина XIX — початок XX ст.) // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та
повідом. Дев’ятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 28–29 жовтня 2005 р. — Л.,
2005. — С. 245–251; Мілясевич І.В. Роль Волинського земства у формуванні системи
місцевих періодичних видань на початку ХХ століття // Актуальні проблеми вітчизняної
та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного універ-
ситету. — Вип. 12. — Рівне, 2008. — С. 33–40; Стецюк В.Б. Періодичні видання Поділь-
ського губернського земства (1907–1920 рр.) // Освіта, наука і культура на Поділлі: Зб.
наук. праць. — Т. 12. — Кам’янець-Подільський, 2008. — С. 387–397; Школьна О.
Періодичні видання земських установ Катеринославської губернії (кінець XIX — поча-
ток XX ст.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL: http://vuzlib.com/
content/view/1526/43. — Назва з екрану.
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІІ
426
2 Дудко В. По сторінках «Земского сборника…» // Вітчизна. — 1986. — № 5. —
С. 180–182; Дунай Н.В. Культурно-просвітницька діяльність земств на Катеринослав-
щині за матеріалами «Катеринославської земської газети» // Питання історії України.
Історико-культурні аспекти: Зб. наук. праць. — Дніпропетровськ, 1993. — С. 99–104;
Гапієнко А. Історико-краєзнавчі матеріали в «Земском сборнике Черниговской губер-
нии» // Сіверянський літопис. — 1995. — № 3. — С. 97–101; Боровик А. Проблеми
становлення українознавства на сторінках «Черниговской земской газеты» (березень
1917 р. — січень 1919 р.) // Сіверянський літопис. — 2000. — № 4(34). — С. 12–24;
Олійник Н. Про деякі проблеми народної освіти на сторінках «Земского сборника
Черниговской губернии» // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідом.
Сьомої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 17–18 травня 2002 р. — Л., 2002. — С. 249–
253; Михайлик А.О. Становлення та діяльність кооперативних установ Подільської
губернії у матеріалах земських періодичних видань на початку ХХ століття // Студії
Кам’янець-Подільського Центру дослідження історії Поділля. — Т. 1. — Кам’янець-
Подільський, 2005. — C. 319–325; Матвієнко С.В. Етнографічні матеріали на сторінках
«Земского сборника Черниговской губернии» // Сумська старовина. — 2006. — № 18/19. —
С. 143–149; Мирончук В.Д., Антипенко В.В. М.В. Родзянко та видання «Вестника Екате-
ринославского земства» // Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження: Зб. наук.
праць. — Дніпропетровськ, 2007. — Вип. 4. — С. 47–53 та ін.
3 Веселовский Б.Б. История земства за сорок лет. — Т. 1. — Санкт-Петербург,
1909. — С. 562.
4 Гапієнко А. Вказ. праця. — С. 97.
5 Держархів Херсонської області. — Ф. 5. — Оп. 1. — Спр. 12. — Арк. 13–15, 21–
23 зв., 24, 32–34 зв., 37–38, 41–43 зв., 64–66 зв.; спр. 19, арк. 109–110 зв., 112–115 зв.
6 Исторический очерк деятельности Херсонского губернского земства за 1865–
1899 гг. — Херсон, 1904. — Вып. 1. — С. 52–54; Кузовова Н.М. Земські видання як
джерело з історії Херсонщини та чинник розвитку її духовного життя // Наукові записки /
Херсонcького краєзнавчого музею. — Херсон, 2005. — С. 88–100; Сінкевич І.Ю.
Характерні особливості «Сборника Херсонского земства» на першому етапі видання
(1868–1886 рр.) // Південний архів. Істор. науки: Зб. наук. праць. — Херсон, 2007. —
Вип. 26. — С. 228–231.
7 Юбилейный земский сборник. 1864–1914. — Санкт-Петербург, 1914. — С. 31.
8 Свод постановлений Елисаветградского уездного земства за 1865–1894 гг. — Ели-
саветград, 1895. — С. 7.
9 Систематический свод постановлений Херсонского губернского земского собра-
ния 1865–1888 гг. — Т. 1.– Одесса, 1888. — С. 11.
10 Там же. — С. 10, 32–33.
11 Веселовский Б.Б. Указ. соч. — Т. 3.– Санкт-Петербург, 1911. — С. 107.
12 Сборник правительственных распоряжений, по делам, до земских учреждений
относящимся. — Т. 1. — Санкт-Петербург, 1872.– С. 66, 223–224.
13 Гордеенко Е.С. Исторический обзор деятельности Харьковских земских учреж-
дений. — Х., 1891. — Вып. 1. С. 62–63; Свод постановлений Черниговского губернского
земского собрания 1883–1899 гг. с кратким сводом постановлений за время с 1865–го по
1882 г. — Чернигов, 1902. — Вып. 1. — С. 200.
Історіографічні дослідження Випуск ХIХ
427
14 Сборник правительственных распоряжений, по делам до земских учреждений
относящимся. — С. 170–173.
15 Херсонское губернское земское собрание. Сессия третья (28 октября — 15 ноября
1866 года). — Херсон, 1867. — С. 376.
16 Херсонское губернское земское собрание. Сессия четвертая (1–14 ноября 1867
года). — Херсон, 1868. — С. 212, 431–432.
17 Программа «Сборника Херсонского земства» // Сборник Херсонского земства. —
1868. — № 1. — С. IV.
18 Об издании «Сборника Херсонского земства» // Там же. — С. III.
19 О программе «Сборника Херсонского земства» // Там же. — № 7. — С. 119–120.
20 Об изменении программы «Сборника Херсонского земства» и о прекращении
издания стенографического отчета по ходатайству Одесских уездных земских учреж-
дений // Там же. — 1884. — № 2. Отд. III. — С. 95.
21 Там же. — С. 96.
22 Там же. — С. 95.
23 Там же. — С. 95, 100.
24 Мордовцев Д.Л. Десятилетие русского земства. 1865–1875. — Санкт-Петербург,
1877. — С. 187.
25 Веселовский Б.Б. Указ. соч. — Т. 1. — Санкт-Петербург, 1909. — С. 563.
26 Там же. — Т. 4. — Санкт-Петербург, 1911. — С. 250.
27 Об изменении программы «Сборника Херсонского земства» … — С. 91–94.
28 Веселовский Б.Б. Указ. соч. — Т. 4. — С. 248–249, 253
29 Сборник правительственных распоряжений, по делам до земских учреждений
относящимся. — С. 172.
30 Макієнко О.А. Діячі Херсонського земства: Олександр Олександрович Русов //
Південний архів. Істор. науки: Зб. наук. праць. — Херсон, 2007. — Вип. 26. — С. 191–
192.
31 Об изменении в издании «Земского Сборника» // Сборник Херсонского земства. —
1885. — № 3. Отд. ІІ. — С. 123–124.
32 Херсонское губернское земское собрание. Сессия двадцать седьмая (16–24 ок-
тября 1885 года). — Херсон, 1886. — С. 136.
33 Держархів Херсонської області. — Ф. 5. — Оп. 1. — Спр. 19. — Арк. 110 зв.
34 От редакции // Сборник Херсонского земства. — 1886. — № 1. — С. 1.
35 Держархів Херсонської області. — Ф. 5. — Оп. 1. — Спр. 19. — Арк. 113.
36 Там само. — Арк. 115.
37 Систематический свод постановлений Херсонского губернского земского
собрания 1888–1899 гг. — Херсон, 1901. — Вып. 1. — С. 68.
38 Комар М. Євген Борисів. Посмертна згадка // Літературно-науковий вісник. —
1900. — Т. 9, кн. 8. — С. 123–127.
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІІ
428
39 Макієнко О.А. А.М. Грабенко і розвиток земського самоврядування в Херсонській
губернії (кінець XIX — початок XX ст.) // Південний архів. Істор. науки: Зб. наук. праць. —
Херсон, 2004. — Вип. 15. — С. 85–92.
40 Держархів Херсонської області. — Ф. 5. — Оп. 1. — Спр. 19. — Арк. 115.
41 Там само. — Спр. 23. — Арк. 205–217 зв.
42 Журналы Херсонского губернского земского собрания чрезвычайной сессии 21–
23 февраля 1906 г. и доклады комиссий. — Херсон, 1906. — С. 25.
43 Херсонское губернское земское собрание. Сессия сороковая (13–21 ноября
1895 года). — Херсон, 1896. — С. 292–294; Херсонское губернское земское собрание.
Сессия сорок четвертая (10–21 октября 1899 года). — Херсон, 1900. — С. 455–457.
44 Кузовова Н.М. Земські видання як джерело з історії Херсонщини та чинник
розвитку її духовного життя // Наукові записки / Херсонського краєзнавчого музею. —
Херсон, 2005. — С. 88–100.
|