Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків

У статті розглядаються основні тенденції розвитку польської та української історіографій історії галицького міста доби автономії (1867–1918). Автор окреслює перспективні напрямки подальших студій зазначеної проблеми....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Янишин, Б.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2011
Schriftenreihe:	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Schlagworte:	Історіографічні дослідження
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123614
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків / Б.М. Янишин // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 497-503. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123614
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1236142017-09-08T03:02:56Z Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків Янишин, Б.М. Історіографічні дослідження У статті розглядаються основні тенденції розвитку польської та української історіографій історії галицького міста доби автономії (1867–1918). Автор окреслює перспективні напрямки подальших студій зазначеної проблеми. В статье рассматриваются основные тенденции развития польской и украинской историографий истории галицкого города времен автономии (1867– 1918). Автор намечает перспективные направления дальнейших исследований указанной проблемы. Analyze of the Polish and Ukrainian historiography of city and town in Galicia of autonomic period (1867–1918) is given in this paper. Author discusses main aspects of the urban Galician history of that period, which are brought up by Ukrainian and Polish scholars. Perspective lines of investigation of this problem are emphasized in the article. 2011 Article Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків / Б.М. Янишин // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 497-503. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123614 94(477) uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історіографічні дослідження Історіографічні дослідження
spellingShingle	Історіографічні дослідження Історіографічні дослідження Янишин, Б.М. Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
description	У статті розглядаються основні тенденції розвитку польської та української історіографій історії галицького міста доби автономії (1867–1918). Автор окреслює перспективні напрямки подальших студій зазначеної проблеми.
format	Article
author	Янишин, Б.М.
author_facet	Янишин, Б.М.
author_sort	Янишин, Б.М.
title	Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків
title_short	Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків
title_full	Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків
title_fullStr	Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків
title_full_unstemmed	Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків
title_sort	міста та містечка галичини другої половини хіх — початку хх ст. у працях сучасних українських та польських істориків
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Історіографічні дослідження
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123614
citation_txt	Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків / Б.М. Янишин // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 497-503. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
work_keys_str_mv	AT ânišinbm místatamístečkagaličinidrugoípolovinihíhpočatkuhhstupracâhsučasnihukraínsʹkihtapolʹsʹkihístorikív
first_indexed	2025-07-08T23:58:17Z
last_indexed	2025-07-08T23:58:17Z
_version_	1837125178282213376
fulltext	Історіографічні дослідження Випуск ХIХ 497 УДК 94(477) Б.М. Янишин (м. Київ) МІСТА ТА МІСТЕЧКА ГАЛИЧИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. У ПРАЦЯХ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ТА ПОЛЬСЬКИХ ІСТОРИКІВ У статті розглядаються основні тенденції розвитку польської та укра- їнської історіографій історії галицького міста доби автономії (1867–1918). Автор окреслює перспективні напрямки подальших студій зазначеної проблеми. В статье рассматриваются основные тенденции развития польской и украинской историографий истории галицкого города времен автономии (1867– 1918). Автор намечает перспективные направления дальнейших исследований указанной проблемы. Analyze of the Polish and Ukrainian historiography of city and town in Galicia of autonomic period (1867–1918) is given in this paper. Author discusses main aspects of the urban Galician history of that period, which are brought up by Ukrainian and Polish scholars. Perspective lines of investigation of this problem are emphasized in the article. Місто як складний та об’ємний феномен завжди привертало увагу істориків. Не стали виключенням й останні 10–15 років розвитку української та польської історіографії, навпаки, після певного забуття міська проблематика протягом останніх років усе більше переміщається з периферії наукового зацікавлення у його центр (це частково пов’язане й зі зміною наукової парадигми, домі- нуванням соціальної історії). Це зауваження особливо актуальне щодо дослід- ження історії міст на українських землях у ХІХ — на початку ХХ ст., яке вкрай слабо вивчене українською радянською історіографією (більше уваги приділено історії середньовічного чи радянського міста). Певним виявом зазначених тен- денцій стало збільшення дисертаційних досліджень із різних аспектів зазначеної проблеми1. Як бачимо, географія досліджень доволі широка і охоплює практично усі українські терени. Слід зазначити, що зі зростанням кількості робіт, присвя- чених міській проблематиці, здебільшого (хоч і не завжди) покращується й їх якість, унормовується категоріальний апарат, використовуються сучасні методи дослідження та методологічні підходи. Цьому сприяє й кращий доступ до праць західних і російських (Б. Миронов, В. Нардова та ін.) авторів із зазначеної проблематики. У 1994 р. вийшло друком енциклопедичне видання «Города России» (під ред. Г. Лаппо), а також у багатотомній серії «Історії російської культури ХІХ ст.» окремий том присвячено культурі російського міста. Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІІ 498 Однак, незважаючи на зростання публікацій з історії міст на українських землях, все ж науковий пошук українських дослідників у цьому напрямку характеризується певною хаотичністю. Сьогодні в українській історіографії ще не спостерігається комплексне осмислене дослідження міста на українських землях у ХІХ ст. як багатостороннього феномену. Навіть не опрацьовано на- лежним чином краєзнавчий (мікроаналітичний) аспект, як це зроблено у польській, чеській та ін. історіографіях (тут маються на увазі грунтовні наукові монографії з історії окремих міст, оскільки уся інформація часто, за винятком найбільших міст, обмежується кількома статтями у місцевій пресі або ж довідкою із фундаментального радянського видання «Історія міст і сіл УРСР» за ред. П. Тронька, на сьогодні уже очевидно застарілого, такого, що не дає цілісного синтетичного погляду на розвиток міст на українських землях). Вкрай слабо в українській історіографії на сьогодні опрацьовано історію галицького міста ХІХ ст. Фактично єдиною працею синтетичного характеру українських дослідників цієї проблеми на сьогодні залишається книга О. Ма- зурка «Города западноукраинских земель эпохи империализма (социально- экономический аспект)», видана ще у 1990 р. на основі захищеної чотирма роками раніше кандидатської дисертації2. У ній автор слушно зазначає, що «саме в епоху імперіалізму, незважаючи на колоніальне становище західно- українських земель, відбувається зростання і розвиток міст як центрів еконо- мічного, суспільно-політичного і культурного життя регіону». Однак водночас він стверджував у дусі епохи та історіографічної традиції про Галичину як внутрішню колонію Австро-Угорщини, джерело дешевої сировини, майже дармової робочої сили, вигідний ринок збуту товарів, виготовлених у метро- полії. Відповідно, у промисловості галицьких міст автор вбачав лише риси, характерні для колоніальних і півколоніальних країн, а саме: відсутність важкої індустрії (не зазначаючи при цьому, на якій базі вона мала постати), одно- сторонній розвиток, висока питома вага підприємств кустарного і напівкус- тарного типу, примітивність технічного оснащення (с. 124). Подібні висновки спостерігаємо й у працях радянських дослідників з історії промисловості захід- ноукраїнських земель кінця ХІХ — початку ХХ ст., що частково зумовлювалося ідентичністю та безальтернативністю вихідних методологічних принципів історичних досліджень у радянській історіографії. Зі здобуттям Україною незалежності увага істориків сконцентрувалася на вивченні українського національного руху в Галичині, різних його течій, інс- титуцій, політичних партій, українсько-польських стосунків3. Водночас, сьогод- ні все виразнішою стає потреба нового синтетичного опрацювання історії соціально-економічного розвитку Галичини, в тому числі й міст як окремого соціокультурного феномену. Певною основою для цього можуть стати й доволі численні, хоч все ще й недостатні, краєзнавчі дослідження4, автори яких все частіше звертають увагу на людину в місті, її щоденні турботи, переживання, працю і відпочинок і т.д. Значно інтенсивніше проблематика історії міст Галичини (щоправда, голов- ним чином її західної, польської, частини), їх мешканців, міського життя Історіографічні дослідження Випуск ХIХ 499 розробляється протягом кількох останніх десятиліть у сусідній польській істо- ріографії. Серед досліджень синтетично-монографічного характеру слід виокре- мити праці К. Бронського5 та Я. Шимчак-Гофф6. Остання змальовує роздроб- леність спільноти малого міста на різні групи типу товариських гетто, які у свою чергу ділилися на ще менші групи. Постійний контроль зі сторони громад- ськості зумовив сильний консерватизм у поведінці та звичаях жителів галицьких містечок. Наприкінці ХІХ ст. зростає роль інтелігенції як основного рушія суспільних та культурних змін, при цьому авторка акцентує увагу на тому, що поряд з існуванням правових і політичних умов для розвитку громадянського суспільства одночасно йому на перешкоді стояло чимало бар’єрів, а тому поза елітами важко говорити про громадянське суспільство. Це особливо виразно спостерігається у малих містах Галичини кінця ХІХ ст. Польськими дослідниками опубліковано також цілу низку збірників статей, присвячених історії польських міст (у тому числі й галицьких) ХІХ — початку ХХ ст. Серед останніх слід насамперед наголосити на трьохтомнику «Місто і польська культура» (Т. 1 — Простір, Т. 2 — Людина і Т. 3 — Цінності)7 за властиву йому концептуальну цілісність. У поміщених тут статтях польських дослідників розглядаються теоретичні проблеми стилю міського життя, щоден- ного життя, міського самоврядування, розвиток міського простору і просторових форм, проблеми «робітники і місто», «місто і культура» в Польщі ХІХ–ХХ ст. Данута Добровольська, зокрема, спробувала пов’язати форми і умови праці та відпочинку зі становою структурою міського населення, виявити залежність між родом занять і формами проведення вільного часу, з’ясувати роль праці та відпочинку у інтегруванні всіх мешканців міста, виробленні колективної свідомості. Чимало цінних матеріалів знаходимо у кількох ювілейних і тематичних збірниках: «Польське містечко ХІХ–ХХ ст. як культурно-звичаєве явище»8, «Польське містечко у ХІХ–ХХ ст.: з історії формування громади»9, «Локальні та середовищні спільноти у польських містах та містечках під окупацією та після здобуття незалежності»10 та ін. Заслуговує на увагу спроба Ельжбети Качинь- ської проаналізувати й порівняти вплив модернізацій них процесів на спільноти малих міст у різних частинах польських земель у складі Австрійської, Російської та Прусської імперій. Про достатньо високий рівень розробки міської тематики у польській історіографії свідчить поява історіографічних досліджень з цієї проблеми, своєрідних спроб «озирнутися» на пройдений шлях і намітити нові горизонти11. Чимало уваги у студіях польських істориків приділяється також з’ясуванню категоріального апарату, що є певною ознакою «хорошого тону» (яку, на жаль, часто ігнорують українські автори), оскільки це уможливлює спілкування дослідника та читача «однією мовою», сприяє уникненню непорозумінь та різнотлумачень. Тому досліджуючи міську проблематику, необхідно визначитись хоча б із найбільш загальними та базовими поняттями, одним із яких властиво є відповідь на питання: що ж таке місто і які критерії надання певній територіальної Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІІ 500 спільноті статусу міської? Однозначної відповіді на це питання немає, і на сьогодні дослідники враховують цілий комплекс ознак, проводячи класифікацію територіального поселення як міста або села: демографічні (наявність необхідної кількості жителів); функціональні (перевага у суспільно-професійній структурі людей, які утримують себе не з сільсько-господарських занять); урбаністичні (висока густина населення та наявність відповідного типу забудов); соціологічні (міський стиль життя мешканців певного поселення); історична традиція та чинні положення законодавства у сфері адміністрації. Усі ці критерії слід, безперечно, враховувати при класифікації галицьких міст. Найбільш загальний поділ згідно формального критерію, прийнятий ще у ХІХ ст., виокремлював серед міських поселень у Галичині міста та містечка. Однак він не характеризувався достатньою чіткістю внаслідок непослідовності у складанні списків органами місцевої влади. Зрештою, у 1889 р. постановою Галицького сейму врегульовано устрій 30 найбільших міст, тоді як для решти 131-го менших міст та містечок у 1896 р. прийнято окрему постанову. В основі такої класифікації міст лежав характер діяльності жителів, економічний фактор, а також функція поселення та його юридичний статус. Згідно цього поділу дослідники здебільшого й класифікують міські поселення у Галичині як міста та містечка. Як видно із поданих вище тем дисертаційних робіт та праць дослідників, одним із найкраще розроблених аспектів урбаністичної тематики в українській історіографії на сьогодні є історія органів міського самоврядування. Певну лепту до цього доклали й правознавці (Горбачов В. Міське самоврядування в Україні (за реформою 1870). — Харків, 1995; Кіселичник В. Міське самоврядування Львова: друга половина ХІХ — початок ХХ ст. — Львів, 1994). Щоправда, тут варто наголосити на частих розбіжностях між законами та соціально-еконо- мічною дійсністю, яка вносила на місцях суттєві корективи до усталених норм. Однак загалом напрацьовано достатній матеріал для переходу до певних син- тезуючих робіт з історії міського самоврядування на українських землях у ХІХ ст., головною особливістю яких мала б стати компаративістська спрямо- ваність. У них слід з’ясувати, які імпульси розвитку та елементи попереднього періоду переходили в наступний, а які відмирали. Це дало б певну відповідь на проблему тяглості і зламів у еволюції міст. Загалом добре опрацьовано демографічні дані, однак все ж більшу увагу належало б звернути на джерела поповнення міського населення у ХІХ ст., їх регіональні особливості. Одним із перших ці питання розглянув Т. Гонсовський у статті «Національна структура міського населення автономічної Галичини»12. Він проаналізував населення усіх галицьких міст за мовною та конфесійною ознаками, співвідніс отримані показники, вивів динаміку приросту кожної групи населення у 1880–1900 рр. На цій підставі автор виокремлює властиві лише міській спільноті риси демографічного розвитку, виразно унаочнив полоні- заційні процеси в цьому середовищі наприкінці ХІХ ст., і паралельно — зрос- тання національної свідомості українців та євреїв. Варто, щоправда, відзначити прикрий недогляд автора у таблицях 3 та 4, внаслідок чого він зробив два Історіографічні дослідження Випуск ХIХ 501 суперечних висновки: на основі даних першої наголошував на незначному зменшенні проценту українців у структурі галицьких міст з 1880 до 1900 рр., а на основі даних другої стверджував про майже подвійний приріст українців у зазначений часовий відтинок (с. 99). Аналіз наявної літератури із зазначеної проблеми дає можливість виокре- мити кілька перспективних напрямів у його вивченні. Одним з них є соціально-економічний розвиток міст та містечок у Галичині, зокрема комунікаційна мережа, комунальне господарство, будівництво, тор- гівля, зміни у професійній структурі міського населення. Ґрунтовний аналіз цієї проблеми наблизить нас до відповіді на важливе питання: чи справді сповіль- нення економічного розвитку Галичини було стосовно як інших українських земель, так і решти Австро-Угорщини настільки значним, щоб стати символом відсталості. В українській та польській історіографіях все ще як очевидний факт сприймається впроваджене у 1888 році С.Щепановським поняття «галицької біди» (книга «Nędza Galicji w cyfrach», яка мала виразно демагогічний характер, будучи свого роду викликом для сучасників). Тому на сьогодні, як слушно зауважує К. Бронський, назріла необхідність верифікації цього стереотипу, перевірки не лише «цифр», але й їх інтерпретацій. Як відзначають сучасні польські дослідники соціально-економічної історії Галичини, всупереч уста- леному в історіографії концепту «галицької біди», останні декади автономії були часом перманентного та значного економічного розвитку й цивілізаційного поступу. Значний пізнавальний потенціал має також аналіз розвитку міст у контексті управлінсько-адміністративних змін на галицьких землях у ХІХ — на початку ХХ ст. Такий аналіз особливо актуальний щодо початку ХІХ ст., а також 1860-х рр., оскільки допоміг би зрозуміти, які імпульси розвитку та елементи попереднього періоду переходили в наступний, а які відмирали. Це становило б певну відповідь на проблему континуітету (тяглості) і зламів в еволюції галицьких міст зазначеного часового відтинку13. Міська спільнота як така також є предметом окремих досліджень. На сьогодні найповніше вивчене становище робітничої верстви міського населення, натомість такі соціальні групи, як інтелігенція, буржуазія, дрібноміщанство, національні меншини значно слабше репрезентовані у працях істориків, а тому чималий евристичний потенціал мало б дослідження таких аспектів як, напри- клад, «вчитель і місто», «лікар і місто» (зокрема зміна їх суспільного статусу саме протягом ХІХ ст. і причини цього) і т.п. У зв’язку з цим при розгляді міської проблематики все нагальнішим сьогодні стає перенесення акценту із дослідження макропоказників, законо- давчих норм — на життя людини в місті. У такому напрямку намагаються працювати В. Молчанов, Я. Гофф, М. Вороніна, О. Вільшанська, однак такі роботи поодинокі і їх безперечно не вистачає. В цьому контексті цікавим було б дослідження історії комунального господарства міста, його комунікаційної мережі, праці та відпочинку міських жителів, «культури» міста і т.д. Майже не вивченим залишається сімейне життя, зокрема такий аспект як «чоловік, жінка та дитина у місті». Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІІ 502 Національний, релігійний та політичний чинники також були важливими елементами міського життя, і хоч вони частково опрацьовані у дослідженнях, що стосуються Галичини загалом, все ж слід було б виокремити власне міську складову (специфіку) цих проблем. Адже відмінність у соціальному, націо- нальному та конфесійному складі міського населення безперечно накладала свій відбиток на ці аспекти міського життя. Одним з найбільш перспективних напрямів є також соціотопографічні дослідження, коли дані, отримані внаслідок аналізу розвитку забудови та про- сторових форм міських поселень, «накладаються» на соціальну структуру міста загалом і його окремих дільниць зокрема. Адже, як слушно зауважив відомий дослідник А. Тойнбі, «місто є втіленням певної спільноти, яка відповідно виражає свою групову свідомість у будівлях». Отже, підсумовуючи слід наголосити на слабкій репрезентованості україн- ського складника галицької міської проблематики у працях польських дослід- ників. Частково це зумовлено браком (а вірніше — відсутністю) аналогічних студій українських істориків. У працях дослідників урбанізаційних процесів у Галичині автономічного періоду (1867–1918) можна виокремити низку диску- сійних аспектів (проблема дефініції міста та містечка, різнобіжності у визна- ченні національного складу жителів міст і т.д.). У багатьох працях сучасних дослідників відзначається своєрідне методологічне «повернення» на початок ХХ ст. — для них характерна позитивістська спрямованість, компілятивність, прагнення максимально зібрати різноплановий матеріал, але водночас — від- сутність глибшого аналізу зібраного матеріалу. Таким чином все виразнішою стає необхідність переходу до нових тем, використання нових методів до- слідження. Історія галицького міста — це вдячна сфера для проведення ком- паративних досліджень, які б змогли подолати «вузьку перспективу» і спро- бували розглянути певні проблеми у ширшому контексті (австрійському, українському, європейському)14. ———————— 1 Гуменюк А.О. Міста Правобережної України в другій половині ХІХ ст. — К., 1993; Головко О.М. Харківське міське самоврядування у 1893–1917 роках. — Харків, 1997; Молчанов В.Б. Життєвий рівень міського населення Правобережної України (1900– 1914). — К., 2000; Щерба Т.О. Міське самоуправління на Правобережній Україні у другій половині ХІХ ст. — Донецьк, 2001; Плаксій Т.М. Міське самоврядування Середньої Наддніпрянщини в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. — Запоріжжя, 2001; Шара Л.М. Становлення органів самоврядування у містах і посадах Чернігівської губернії в останній третині ХІХ ст. — Харків, 2002; Люта Т.Ю. Картографування території Києва та інформаційні можливості карт і планів міста XVII–XIX ст. — К., 2003; Прищепа О.П. Міста Волині в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. — Чернівці, 2003; Діанова Н.М. Формування населення міст Південної України у доре- формений період (кінець ХVІІІ — 1861). — Одеса, 2003; Константінова В.М. Джерела з соціально-економічної історії міст Південної України останньої чверті XVIII — 1853. — Запоріжжя, 2004; Нікітін Ю.О. Зміни в становищі сільського й міського населення Київської та Чернігівської губерній після селянської і міської реформ 60–70 років Історіографічні дослідження Випуск ХIХ 503 ХІХ ст. — К., 2004; Надибська С.Б. Соціально-економічний розвиток міст Південної України в 1861–1900 (за матеріалами Херсонської та Катеринославської губерній). — Одеса, 2005; Вороніна М.С. Мешканки міст Харківської губернії: тендерна дискримі- нація та динаміка змін (1861–1917). — Харків, 2005; Маргулов А.Х. Урбанізаційні процеси на Донбасі у 1861–1917. — Донецьк, 2005. 2 Мазурок О.С. Города западноукраинских земель эпохи империализма (социально- экономический аспект). — Львов, 1990. — 156 с. 3 Див. праці Я. Грицака, І. Чорновола, М. Мудрого, О. Аркуші, В. Расевича, В. Пашука та ін. 4 Галич і Галицька земля в українському державотворенні. — Івано-Франківськ, 1999. — 185 с.; Жовківщина: Історико-мемуарний збірник. — Жовква, 1997; Рабій Ю.Є. Княжий город Самбір. — Львів, 1999. — 422 с.; Буськ: історико-краєзнавчий нарис. — Львів, 1993; Бойко Г.М. Борислав: соціально-економічний нарис. — Львів, 1986; Міста і села Галицького району: історія, пам’ятки, особистості. — Івано-Франківськ, 2001; серія «Дрогобиччина — земля Івана Франка»; Дрогобицький краєзнавчий збірник та ін. 5 Broński K. Rozwój gospodarczy większych miast galicyjskich w okresie autonomii. — Kraków, 2003. — 212 s. 6 Szymczak-Hoff J. Życie towarzyskie i kulturalne Rzeszowa w dobie autonomii Galicji. — Rzeszów, 1993. — 248 s.; Szymczak-Hoff J. Społeczność małego miasta galicyjskiego w dobie autonomii. — Rzeszów, 1992. — 163 s. etc. 7 Miasto i kultura polska doby przemysłowej (red. Hanny Imbs). — T. 1: Przestrzeń. — Warszawa, 1988; T. 2: Człowiek. — Warszawa, 1993; T. 3: Wartości. — Warszawa, 1993. 8 Miasteczko polskie 19–20 w. jako zjawisko kulturowo-obyczajowe. — Kielce, 1998, зокрема статті Алоізія Зєлєцького про структуру галицького міщанства 1867–1914 рр., а також Р. Колоджєйчика про маломістечкові еліти у Польському Королівстві в 19 ст. 9 Miasteczka polskie w 19–20 w. Z dziejów formowania się społeczności. — Kielce, 1992, зокрема статті Т. Гонсовського, Я. Гофф, Е. Качиньської, Д. Ольшевського, Р. Колоджєйчика. 10 Wspólnoty lokalne i środowiskowe w miastach i miasteczkach ziem polskich pod zaborami i po odzyskaniu niepodległości. — Toruń, 1998. 11 Miasto jako przedmiot badań naukowych — refleksje po 10 latach / red. B. Jało- wieckiego. — Katowice, 1982. 12 Gąsowski T. Struktura narodowościowa ludności miejskiej w autonomicznej Galicji // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. — T. MCCXIX/ — Prace Historyczne, z. 125. — Kraków, 1998. — S. 89–108. 13 Цю проблему щодо польських міст початку ХІХ ст. частково намаркувала Барбара Грохульська у статті «Польські міста на початку ХІХ ст.: континуація чи злам?» у збірнику Miasta polskie w dwusetliecie prawa o miastach / red. E. Kaltenberg- Kwiatkowskiej. — Warszawa, 1994. — S. 62–75. 14 На цьому ж наголошує і М. Яновський у статті «Дев’ятнадцяте століття у дзеркалі польської історіографії (1980–2002)» в: Україна модерна. — Ч. 9. — Київ; Львів, 2005. У ній він зазначає, що часто історики «описують джерела й акумулюють певний обсяг інформації, але не це є метою історичної роботи. [..] читач часто не розуміє, чому і з огляду на які ширші явища взагалі розпочато дослідження» (с. 88).

Міста та містечка Галичини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у працях сучасних українських та польських істориків

Institution

Ähnliche Einträge