Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років
Рецензія на книгу: Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. — К.: Логос, 2011. — 195 с....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123616 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / О.П. Реєнт // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 510-514. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-123616 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1236162017-09-08T03:03:13Z Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років Реєнт, О.П. Рецензії та огляди Рецензія на книгу: Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. — К.: Логос, 2011. — 195 с. 2011 Article Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / О.П. Реєнт // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 510-514. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123616 uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії та огляди Рецензії та огляди |
spellingShingle |
Рецензії та огляди Рецензії та огляди Реєнт, О.П. Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
description |
Рецензія на книгу: Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. — К.: Логос, 2011. — 195 с. |
format |
Article |
author |
Реєнт, О.П. |
author_facet |
Реєнт, О.П. |
author_sort |
Реєнт, О.П. |
title |
Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років |
title_short |
Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років |
title_full |
Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років |
title_fullStr |
Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років |
title_full_unstemmed |
Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років |
title_sort |
українські декабристи чи декабристи на україні?: рух декабристів очима істориків 1920-х років |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Рецензії та огляди |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123616 |
citation_txt |
Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / О.П. Реєнт // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 510-514. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
series |
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
work_keys_str_mv |
AT reêntop ukraínsʹkídekabrističidekabristinaukraíníruhdekabristívočimaístorikív1920hrokív |
first_indexed |
2025-07-08T23:58:29Z |
last_indexed |
2025-07-08T23:58:29Z |
_version_ |
1837125190195085312 |
fulltext |
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІХ
510
Р О З Д І Л ІХ
РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ
О.П. Реєнт
(м. Київ)
Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів
очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія
Казьмирчука, Юрія Латиша. — К.: Логос, 2011. — 195 с.
Перевидання праць українських істориків є важливим завданням сучасної
історичної науки. У цьому контексті заслуговує на увагу збірник «Українські
декабристи чи декабристи на Україні?»: Рух декабристів очима істориків 1920-х
років», підготовлений до друку викладачами Київського національного універ-
ситету імені Тараса Шевченка — професором Г. Казьмирчуком і доцентом
Ю. Латишем. Обидва упорядники є відомими фахівцями в галузі декабристо-
знавства, авторами численних публікацій із даної проблеми.
На жаль, попри наявність значної літератури доби української незалежності,
присвяченої цій темі1, праці українських декабристознавців 1920-х рр. зали-
шаються мало відомими не лише серед широкого загалу, а й професійних
істориків. Доступ до них науковців, особливо молодих, ускладнений через те,
що дані студії публікувались у збірниках і журналах, котрі вже давно стали
бібліографічним раритетом2. А стан цих видань часто не дозволяє повноцінно
працювати із останніми.
У вступній статті «Концепція “українського декабризму”» (с. 5–21) упоряд-
ники розглянули дослідження цього руху вітчизняними істориками 1920-х рр., а
також відображення в історіографії долі України у контексті даної теми.
Г. Казьмирчук та Ю. Латиш переконливо довели, що в той період склалася
сприятлива історіографічна ситуація для вивчення актуальних проблем історії
України. Вчені почали орієнтуватися на дослідження революційних сторінок
минулого. Звідси з’явився непересічний інтерес до повстання декабристів.
Протягом 1925–1926 рр. у СРСР широко відзначалося його 100-річчя. Із цієї
нагоди відбувались урочисті засідання, виставки, масово друкувалися наукові й
публіцистичні праці. В УСРР до святкування долучились УАН, зокрема її
Історична секція, Історичне товариство Нестора-Літописця, Київський інститут
народної освіти, Укрцентрархів та інші наукові, культурні установи, навчальні
заклади і громадські організації3.
Ключовим для вітчизняних учених стало питання, сформульоване М. Гру-
шевським: «Українські декабристи чи декабристи на Україні?». Однак, на думку
Рецензії та огляди Випуск ХIХ
511
упорядників, історик не брав участі у відповідній дискусії. Концепція україн-
ського декабризму була розроблена С. Єфремовим й О. Гермайзе. Вона мала два
підходи, які збігалися з провідними напрямками у вітчизняній історичній науці
1920-х рр. — національно-державницький та марксистський. Перший — був
репрезентований С. Єфремовим, котрий накреслив схему розвитку українського
федералізму (масонська ложа «Об’єднані слов’яни» — Товариства об’єднаних
слов’ян і Кирило-Мефодіївське), й ученими з діаспори. Другий — знайшов
відображення в дослідженнях істориків-марксистів О. Гермайзе, Ю. Оксмана та
М. Яворського.
Г. Казьмирчук і Ю. Латиш детально вивчили причини розгрому, якого
зазнала вищевказана концепція на Першій Всесоюзній конференції істориків-
марксистів у Москві (1928–1929 рр.), проаналізували погляди її опонентів
М. Нєчкіної й М. Покровського, простежили трагічну долю більшості адептів
останньої в роки сталінських репресій.
Прикметно, що упорядники не обмежили аналіз зазначеної теми 1920-ми
роками. Вони розглянули її в студіях науковців із діаспори — Н. Полонської-
Василенко, Д. Дорошенка, І. Лисяка-Рудницького, а також у дослідженнях
окремих українських радянських декабристознавців: Г. Сергієнка, М. Лисенка,
М. Савичева, Л. Медведської, Г. Марахова, Ф. Шевченка та А. Болебруха.
У вступній статті висвітлено також два підходи до вищезазначеної пробле-
ми в сучасній вітчизняній історіографії: 1) рух декабристів є загальноросій-
ським, тому він не ставив і не вирішував зокрема українського питання
(І. Рибалка й В. Верига); 2) український декабризм існував, його особливості
зумовлені економічними, геополітичними, національними чинниками розвитку
краю; своє втілення він знайшов в ідеології Товариства об’єднаних слов’ян
(Я. Грицак, В. Сарбей, Р. Симоненко та Д. Табачник). До останньої думки схи-
ляються й упорядники, які щоправда, надають перевагу терміну «декабристи-
українці»4.
Збірник відкриває замітка М. Грушевського «1825–1925» (с. 22–23). У ній
видатний український історик закликав своїх колег глибше дослідити різні
напрямки революційного руху в Україні, «пошукати під ними реального кла-
сового чи продуційного ґрунту, вислідити впливи реальних економічних і
соціальних змін в еволюції сих течій…». Учений запропонував з’ясувати,
наскільки повстання 1825–1826 рр. «привело нас до нинішнього реального
факту — до робітничо-селянської української держави, до соціалістичного
будівництва в рамцях радянської федерації, в котрім ми тепер на ріжних
ділянках життя беремо участь?».
Одним із найяскравіших прихильників концепції українського декабризму
був С. Єфремов. Недаремно у збірнику вміщено одразу дві його статті: «Від
легенди до історичної правди (Місцеве підґрунтя в декабристському рухові)»
(с. 24–30) і «Біля початків українства. Генезис ідей Кирило-Методієвського
Брацтва» (с. 31–37). У них видатний учений доводив ідейний зв’язок між
декабристами із Товариства об’єднаних слов’ян та членами Кирило-Мефодіїв-
ського товариства та М. Драгомановим. Водночас він протиставив федера-
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІХ
512
лістичну програму перших централізмові П. Пестеля й усього Південного
товариства.
В студії ще одного корифея вітчизняної історичної науки Д. Багалія «Уваги
до генези декабриського руху на Україні» (с. 38–55) ідеологія його розглядалася
у тісному зв’язку з «українськими умовами». Вчений став першим вітчизняним
істориком, який прийняв концепт В. Леніна про три етапи визвольного руху.
Розвідка М. Яворського «Основи декабризма на Україні» (с. 56–73) репре-
зентувала марксистський погляд на нього. Він теж відстоював думку, що
останній був «викоханий українською дійсністю». Єдиною революційною орга-
нізацією, на думку дослідника, було Товариство об’єднаних слов’ян — «справді
найбільш радикальна, найбільш національна, найменш націоналістична, най-
більш демократична, найбільш масова, справді дрібно-буржуазна течія…».
Положення вищезазначеної тами чи не найяскравіше було втілено в статті
О. Гермайзе «Рух декабристів і українство» (с. 74–85). Цей історик вважав, що
на суспільно-політичні погляди членів Товариства об’єднаних слов’ян впливали
не лише факти соціального пригноблення українського народу, а й його тра-
диції. «Відгомін ліберальної опозиції до російського монархічного уряду, що її
так яскраво виявила українська козацька старшина в ХVІІІ ст., почувається у
декабристів», — зазначав О. Гермайзе.
Інша інтерпретація вищезазначеної концепції представлена в студії Ю. Окс-
мана «Одеське «Гніздо Змови» 1825 року (Спроба перегляду питання про базу
«декабризму» на Україні)» (с. 107–134). Цей дослідник зробив спробу пере-
містити опозиційний центр у Російській імперії до космополітичної Одеси, де
існував міжнародний торговельний капітал та швидко розвивалися капіталіс-
тичні відносини. Історик припускав наявність у місті широкого відповідного
блоку, об’єднаного економічними інтересами й невдоволеного відсталим полі-
тичним режимом самодержавства.
У статті В. Гнатюка «Падура, Рилєєв і декабристи» (с. 135–145) звернуто
увагу на постать польського поета, котрий виступав у ролі представника україн-
ського народу на переговорах декабристів та польських революціонерів.
Представлена в збірнику й позиція опонентів проблеми українського декаб-
ризму. Зокрема у студіях І. Рибакова «1825-й рік на Україні» (с. 86–101) і
В. Романовського «Причини невдачі в 1825 році» (с. 102–106) стверджувалося,
що українська національна свідомість у декабристів не виходила за межі
«козацької романтики» й не справила впливу на їх революційну діяльність.
Завершає основну частину збірника витяг зі стенограми Першої Всесоюзної
конференції істориків-марксистів (с. 146–152). На цьому форумі під час обго-
ворення доповіді М. Яворського «Сучасні антимарксистські течії в українській
історичній науці» відбулася дискусія з приводу вищезазначеної концепції.
М. Нєчкіна та М. Покровський піддали останню різкій критиці. Вітчизняні вчені
О. Гермайзе, З. Гуревич і М. Рубач прагнули захистити окремі її положення,
проте зазнали поразки.
Низку маловідомих декабристознавчих студій вміщено у додатках. Це пов-
ною мірою стосується першої української розвідки з історіографії руху декаб-
Рецензії та огляди Випуск ХIХ
513
ристів «Decembriana (До підсумків юбілейної літератури про південний декаб-
ризм)» Л. Добровольського (с. 163–176). Талановитий, але, на жаль, підзабутий
вітчизняний історик, педагог, краєзнавець дав ґрунтовний огляд видань, які
побачили світ до 100-річчя цього повстання. Незважаючи на те, що в його статті
бібліографічне анотування переважало над, власне, історіографічним аналізом,
вона містила чимало оригінальних думок про стан декабристознавства у 1920-ті рр.,
його здобутки й недоліки. Науковець розглянув публікації вчених, котрих їх
згодом було зараховано до категорії «ворогів народу». Очевидно, тому «Decem-
briana» потрапила до спецхрану, і доступ дослідників до неї став обмеженим.
Вперше в незалежній державі було видано студію історика-емігранта
Й. Лоського «Новітня українська наукова література про повстання декабристів»
(с. 177–179), яка побачила світ у 1929 р. в Німеччині та до наших днів не
перекладалась українською мовою. Звісно, що доступ вітчизняних учених до цієї
праці був обмеженим.
Це ж стосується й ґрунтовної статті польського історика непростої долі
З. Зборуцького «Декабристи в світлі новітньої історіографії» (с. 180–188).
Науковий співробітник Львівського університету, офіцер Війська Польського,
військовополонений, в’язень радянських таборів, знову офіцер армії В. Андерса
і згодом викладач у ліцеях ПНР — така біографія цієї людини. У своїй статті він
розглянув основні напрями в історіографії декабристського руху, виокрем-
люючи й український.
У додатках вміщено також дореволюційну брошуру «Ідея федералізму в
«конституціях» декабристів» (с. 153–162), надруковану Б. Грінченком під крип-
тонімом «Н.Г.». Г. Казьмирчук та Ю. Латиш обґрунтовано довели авторство
доньки видавця — Насті. У цій праці висловлено багато думок, котрі згодом
ввійшли до концепції українського декабризму. Зокрема Н. Грінченко, розгля-
нувши програмні документи Північного, Південного й Товариства об’єднаних
слов’ян, вважала, що останнє було «предтечею нашого Кирило-Мефодіївського
Братства»5. П. Пестеля та його послідовників дослідниця звинуватила у зни-
щенні ідеї федералізму. Згодом ці думки лунатимуть і в статтях С. Єфремова.
Варто також відзначити вдале оформлення науково-довідкового апарату
збірника (приміток, відомостей про авторів із зазначенням бібліографії й
архівних матеріалів про них), що значно спрощує роботу з останнім.
Видання не позбавлене й окремих недоліків. Зокрема не всі публікації
прибічників концепції українського декабризму потрапили до збірника. Упоряд-
ники чомусь обійшли увагою науковий доробок В. Міяковського, П. Пили-
повича та В. Базилевича. Книга б виграла і за наявності іменного й предметного
покажчиків.
У цілому Г. Казьмирчук та Ю. Латиш виконали величезний обсяг роботи, не
лише надавши науковцям значний фактологічний матеріал, а й простеживши
тенденції висвітлення та дослідження декабристського руху як з урахуванням
наукових підходів до теми та поглядів 1920-х рр., так і сучасних. Безперечно,
збірник «Українські декабристи чи декабристи на Україні?»: Рух декабристів
очима істориків 1920-х років» є вагомим внеском в українську археографію,
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІХ
514
історіографію та декабристознавство. Він стане у нагоді як фахівцям, так і
широкому загалу читачів, котрі цікавляться питаннями історії України та Росії.
————————
1 Казьмирчук Г. Д. Декабристи. Історіографія проблеми. 1917–1935. — К., 1994;
Казьмирчук Г. Д. «Апостоли правди»: Рух декабристів в історичній літературі 1917 —
першої половини 30-х років. — К., 1997; Казьмирчук Г. Історіографія руху декабристів.
Курс лекцій для студентів історичних факультетів: У 4-х част. Ч. 2. Становлення
радянського декабристознавства (1917 — перша половина 1930-х рр.). — К.; Черкаси,
2001; Казьмирчук Г.Д., Латиш Ю.В. Українське декабристознавство. — К.; Черкаси,
2002; Латиш Ю.В. Університетська decembriana. Дослідження руху декабристів у Київ-
ському університеті. — К., 2008. та ін.
2 Декабристи на Україні: Збірник праць комісії для дослідів громадських течій на
Україні. — К., 1926; Повстання декабристів на Україні. Науковий збірник харківської
науково-дослідчої катедри історії української культури. — Харків, 1926; Рух декабристів
на Україні. Ювілейне видання Укрцентрархіва; Повстання декабристів на Україні. З ма-
теріялів Київського Центрального Історичного архіву. — Харків, 1926; Из эпохи борьбы
с царизмом. Сб. № 5. (К столетию восстания декабристов). — К., 1926; Україна. —
1925. — Кн. 6 та ін.
3 «Українські декабристи чи декабристи на Україні?»: Рух декабристів очима
істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія
Латиша. — К., 2011. — С. 6.
4 Казьмирчук Г.Д., Латиш Ю.В. Рух декабристів: дискусійні питання та спроба їх
розв’язання (до 180-річчя повстання) // УІЖ. — 2005. — № 6. — С. 55–56.
5 «Українські декабристи чи декабристи на Україні?»: Рух декабристів очима
істориків 1920-х років. — С. 162.
|