Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років

Рецензія на книгу: Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. — К.: Логос, 2011. — 195 с....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Реєнт, О.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2011
Schriftenreihe:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123616
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / О.П. Реєнт // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 510-514. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-123616
record_format dspace
spelling irk-123456789-1236162017-09-08T03:03:13Z Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років Реєнт, О.П. Рецензії та огляди Рецензія на книгу: Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. — К.: Логос, 2011. — 195 с. 2011 Article Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / О.П. Реєнт // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 510-514. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123616 uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та огляди
Рецензії та огляди
spellingShingle Рецензії та огляди
Рецензії та огляди
Реєнт, О.П.
Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
description Рецензія на книгу: Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. — К.: Логос, 2011. — 195 с.
format Article
author Реєнт, О.П.
author_facet Реєнт, О.П.
author_sort Реєнт, О.П.
title Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років
title_short Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років
title_full Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років
title_fullStr Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років
title_full_unstemmed Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років
title_sort українські декабристи чи декабристи на україні?: рух декабристів очима істориків 1920-х років
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2011
topic_facet Рецензії та огляди
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123616
citation_txt Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / О.П. Реєнт // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 510-514. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
work_keys_str_mv AT reêntop ukraínsʹkídekabrističidekabristinaukraíníruhdekabristívočimaístorikív1920hrokív
first_indexed 2025-07-08T23:58:29Z
last_indexed 2025-07-08T23:58:29Z
_version_ 1837125190195085312
fulltext Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІХ 510 Р О З Д І Л ІХ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ О.П. Реєнт (м. Київ) Українські декабристи чи декабристи на Україні?: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. — К.: Логос, 2011. — 195 с. Перевидання праць українських істориків є важливим завданням сучасної історичної науки. У цьому контексті заслуговує на увагу збірник «Українські декабристи чи декабристи на Україні?»: Рух декабристів очима істориків 1920-х років», підготовлений до друку викладачами Київського національного універ- ситету імені Тараса Шевченка — професором Г. Казьмирчуком і доцентом Ю. Латишем. Обидва упорядники є відомими фахівцями в галузі декабристо- знавства, авторами численних публікацій із даної проблеми. На жаль, попри наявність значної літератури доби української незалежності, присвяченої цій темі1, праці українських декабристознавців 1920-х рр. зали- шаються мало відомими не лише серед широкого загалу, а й професійних істориків. Доступ до них науковців, особливо молодих, ускладнений через те, що дані студії публікувались у збірниках і журналах, котрі вже давно стали бібліографічним раритетом2. А стан цих видань часто не дозволяє повноцінно працювати із останніми. У вступній статті «Концепція “українського декабризму”» (с. 5–21) упоряд- ники розглянули дослідження цього руху вітчизняними істориками 1920-х рр., а також відображення в історіографії долі України у контексті даної теми. Г. Казьмирчук та Ю. Латиш переконливо довели, що в той період склалася сприятлива історіографічна ситуація для вивчення актуальних проблем історії України. Вчені почали орієнтуватися на дослідження революційних сторінок минулого. Звідси з’явився непересічний інтерес до повстання декабристів. Протягом 1925–1926 рр. у СРСР широко відзначалося його 100-річчя. Із цієї нагоди відбувались урочисті засідання, виставки, масово друкувалися наукові й публіцистичні праці. В УСРР до святкування долучились УАН, зокрема її Історична секція, Історичне товариство Нестора-Літописця, Київський інститут народної освіти, Укрцентрархів та інші наукові, культурні установи, навчальні заклади і громадські організації3. Ключовим для вітчизняних учених стало питання, сформульоване М. Гру- шевським: «Українські декабристи чи декабристи на Україні?». Однак, на думку Рецензії та огляди Випуск ХIХ 511 упорядників, історик не брав участі у відповідній дискусії. Концепція україн- ського декабризму була розроблена С. Єфремовим й О. Гермайзе. Вона мала два підходи, які збігалися з провідними напрямками у вітчизняній історичній науці 1920-х рр. — національно-державницький та марксистський. Перший — був репрезентований С. Єфремовим, котрий накреслив схему розвитку українського федералізму (масонська ложа «Об’єднані слов’яни» — Товариства об’єднаних слов’ян і Кирило-Мефодіївське), й ученими з діаспори. Другий — знайшов відображення в дослідженнях істориків-марксистів О. Гермайзе, Ю. Оксмана та М. Яворського. Г. Казьмирчук і Ю. Латиш детально вивчили причини розгрому, якого зазнала вищевказана концепція на Першій Всесоюзній конференції істориків- марксистів у Москві (1928–1929 рр.), проаналізували погляди її опонентів М. Нєчкіної й М. Покровського, простежили трагічну долю більшості адептів останньої в роки сталінських репресій. Прикметно, що упорядники не обмежили аналіз зазначеної теми 1920-ми роками. Вони розглянули її в студіях науковців із діаспори — Н. Полонської- Василенко, Д. Дорошенка, І. Лисяка-Рудницького, а також у дослідженнях окремих українських радянських декабристознавців: Г. Сергієнка, М. Лисенка, М. Савичева, Л. Медведської, Г. Марахова, Ф. Шевченка та А. Болебруха. У вступній статті висвітлено також два підходи до вищезазначеної пробле- ми в сучасній вітчизняній історіографії: 1) рух декабристів є загальноросій- ським, тому він не ставив і не вирішував зокрема українського питання (І. Рибалка й В. Верига); 2) український декабризм існував, його особливості зумовлені економічними, геополітичними, національними чинниками розвитку краю; своє втілення він знайшов в ідеології Товариства об’єднаних слов’ян (Я. Грицак, В. Сарбей, Р. Симоненко та Д. Табачник). До останньої думки схи- ляються й упорядники, які щоправда, надають перевагу терміну «декабристи- українці»4. Збірник відкриває замітка М. Грушевського «1825–1925» (с. 22–23). У ній видатний український історик закликав своїх колег глибше дослідити різні напрямки революційного руху в Україні, «пошукати під ними реального кла- сового чи продуційного ґрунту, вислідити впливи реальних економічних і соціальних змін в еволюції сих течій…». Учений запропонував з’ясувати, наскільки повстання 1825–1826 рр. «привело нас до нинішнього реального факту — до робітничо-селянської української держави, до соціалістичного будівництва в рамцях радянської федерації, в котрім ми тепер на ріжних ділянках життя беремо участь?». Одним із найяскравіших прихильників концепції українського декабризму був С. Єфремов. Недаремно у збірнику вміщено одразу дві його статті: «Від легенди до історичної правди (Місцеве підґрунтя в декабристському рухові)» (с. 24–30) і «Біля початків українства. Генезис ідей Кирило-Методієвського Брацтва» (с. 31–37). У них видатний учений доводив ідейний зв’язок між декабристами із Товариства об’єднаних слов’ян та членами Кирило-Мефодіїв- ського товариства та М. Драгомановим. Водночас він протиставив федера- Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІХ 512 лістичну програму перших централізмові П. Пестеля й усього Південного товариства. В студії ще одного корифея вітчизняної історичної науки Д. Багалія «Уваги до генези декабриського руху на Україні» (с. 38–55) ідеологія його розглядалася у тісному зв’язку з «українськими умовами». Вчений став першим вітчизняним істориком, який прийняв концепт В. Леніна про три етапи визвольного руху. Розвідка М. Яворського «Основи декабризма на Україні» (с. 56–73) репре- зентувала марксистський погляд на нього. Він теж відстоював думку, що останній був «викоханий українською дійсністю». Єдиною революційною орга- нізацією, на думку дослідника, було Товариство об’єднаних слов’ян — «справді найбільш радикальна, найбільш національна, найменш націоналістична, най- більш демократична, найбільш масова, справді дрібно-буржуазна течія…». Положення вищезазначеної тами чи не найяскравіше було втілено в статті О. Гермайзе «Рух декабристів і українство» (с. 74–85). Цей історик вважав, що на суспільно-політичні погляди членів Товариства об’єднаних слов’ян впливали не лише факти соціального пригноблення українського народу, а й його тра- диції. «Відгомін ліберальної опозиції до російського монархічного уряду, що її так яскраво виявила українська козацька старшина в ХVІІІ ст., почувається у декабристів», — зазначав О. Гермайзе. Інша інтерпретація вищезазначеної концепції представлена в студії Ю. Окс- мана «Одеське «Гніздо Змови» 1825 року (Спроба перегляду питання про базу «декабризму» на Україні)» (с. 107–134). Цей дослідник зробив спробу пере- містити опозиційний центр у Російській імперії до космополітичної Одеси, де існував міжнародний торговельний капітал та швидко розвивалися капіталіс- тичні відносини. Історик припускав наявність у місті широкого відповідного блоку, об’єднаного економічними інтересами й невдоволеного відсталим полі- тичним режимом самодержавства. У статті В. Гнатюка «Падура, Рилєєв і декабристи» (с. 135–145) звернуто увагу на постать польського поета, котрий виступав у ролі представника україн- ського народу на переговорах декабристів та польських революціонерів. Представлена в збірнику й позиція опонентів проблеми українського декаб- ризму. Зокрема у студіях І. Рибакова «1825-й рік на Україні» (с. 86–101) і В. Романовського «Причини невдачі в 1825 році» (с. 102–106) стверджувалося, що українська національна свідомість у декабристів не виходила за межі «козацької романтики» й не справила впливу на їх революційну діяльність. Завершає основну частину збірника витяг зі стенограми Першої Всесоюзної конференції істориків-марксистів (с. 146–152). На цьому форумі під час обго- ворення доповіді М. Яворського «Сучасні антимарксистські течії в українській історичній науці» відбулася дискусія з приводу вищезазначеної концепції. М. Нєчкіна та М. Покровський піддали останню різкій критиці. Вітчизняні вчені О. Гермайзе, З. Гуревич і М. Рубач прагнули захистити окремі її положення, проте зазнали поразки. Низку маловідомих декабристознавчих студій вміщено у додатках. Це пов- ною мірою стосується першої української розвідки з історіографії руху декаб- Рецензії та огляди Випуск ХIХ 513 ристів «Decembriana (До підсумків юбілейної літератури про південний декаб- ризм)» Л. Добровольського (с. 163–176). Талановитий, але, на жаль, підзабутий вітчизняний історик, педагог, краєзнавець дав ґрунтовний огляд видань, які побачили світ до 100-річчя цього повстання. Незважаючи на те, що в його статті бібліографічне анотування переважало над, власне, історіографічним аналізом, вона містила чимало оригінальних думок про стан декабристознавства у 1920-ті рр., його здобутки й недоліки. Науковець розглянув публікації вчених, котрих їх згодом було зараховано до категорії «ворогів народу». Очевидно, тому «Decem- briana» потрапила до спецхрану, і доступ дослідників до неї став обмеженим. Вперше в незалежній державі було видано студію історика-емігранта Й. Лоського «Новітня українська наукова література про повстання декабристів» (с. 177–179), яка побачила світ у 1929 р. в Німеччині та до наших днів не перекладалась українською мовою. Звісно, що доступ вітчизняних учених до цієї праці був обмеженим. Це ж стосується й ґрунтовної статті польського історика непростої долі З. Зборуцького «Декабристи в світлі новітньої історіографії» (с. 180–188). Науковий співробітник Львівського університету, офіцер Війська Польського, військовополонений, в’язень радянських таборів, знову офіцер армії В. Андерса і згодом викладач у ліцеях ПНР — така біографія цієї людини. У своїй статті він розглянув основні напрями в історіографії декабристського руху, виокрем- люючи й український. У додатках вміщено також дореволюційну брошуру «Ідея федералізму в «конституціях» декабристів» (с. 153–162), надруковану Б. Грінченком під крип- тонімом «Н.Г.». Г. Казьмирчук та Ю. Латиш обґрунтовано довели авторство доньки видавця — Насті. У цій праці висловлено багато думок, котрі згодом ввійшли до концепції українського декабризму. Зокрема Н. Грінченко, розгля- нувши програмні документи Північного, Південного й Товариства об’єднаних слов’ян, вважала, що останнє було «предтечею нашого Кирило-Мефодіївського Братства»5. П. Пестеля та його послідовників дослідниця звинуватила у зни- щенні ідеї федералізму. Згодом ці думки лунатимуть і в статтях С. Єфремова. Варто також відзначити вдале оформлення науково-довідкового апарату збірника (приміток, відомостей про авторів із зазначенням бібліографії й архівних матеріалів про них), що значно спрощує роботу з останнім. Видання не позбавлене й окремих недоліків. Зокрема не всі публікації прибічників концепції українського декабризму потрапили до збірника. Упоряд- ники чомусь обійшли увагою науковий доробок В. Міяковського, П. Пили- повича та В. Базилевича. Книга б виграла і за наявності іменного й предметного покажчиків. У цілому Г. Казьмирчук та Ю. Латиш виконали величезний обсяг роботи, не лише надавши науковцям значний фактологічний матеріал, а й простеживши тенденції висвітлення та дослідження декабристського руху як з урахуванням наукових підходів до теми та поглядів 1920-х рр., так і сучасних. Безперечно, збірник «Українські декабристи чи декабристи на Україні?»: Рух декабристів очима істориків 1920-х років» є вагомим внеском в українську археографію, Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІХ 514 історіографію та декабристознавство. Він стане у нагоді як фахівцям, так і широкому загалу читачів, котрі цікавляться питаннями історії України та Росії. ———————— 1 Казьмирчук Г. Д. Декабристи. Історіографія проблеми. 1917–1935. — К., 1994; Казьмирчук Г. Д. «Апостоли правди»: Рух декабристів в історичній літературі 1917 — першої половини 30-х років. — К., 1997; Казьмирчук Г. Історіографія руху декабристів. Курс лекцій для студентів історичних факультетів: У 4-х част. Ч. 2. Становлення радянського декабристознавства (1917 — перша половина 1930-х рр.). — К.; Черкаси, 2001; Казьмирчук Г.Д., Латиш Ю.В. Українське декабристознавство. — К.; Черкаси, 2002; Латиш Ю.В. Університетська decembriana. Дослідження руху декабристів у Київ- ському університеті. — К., 2008. та ін. 2 Декабристи на Україні: Збірник праць комісії для дослідів громадських течій на Україні. — К., 1926; Повстання декабристів на Україні. Науковий збірник харківської науково-дослідчої катедри історії української культури. — Харків, 1926; Рух декабристів на Україні. Ювілейне видання Укрцентрархіва; Повстання декабристів на Україні. З ма- теріялів Київського Центрального Історичного архіву. — Харків, 1926; Из эпохи борьбы с царизмом. Сб. № 5. (К столетию восстания декабристов). — К., 1926; Україна. — 1925. — Кн. 6 та ін. 3 «Українські декабристи чи декабристи на Україні?»: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. — К., 2011. — С. 6. 4 Казьмирчук Г.Д., Латиш Ю.В. Рух декабристів: дискусійні питання та спроба їх розв’язання (до 180-річчя повстання) // УІЖ. — 2005. — № 6. — С. 55–56. 5 «Українські декабристи чи декабристи на Україні?»: Рух декабристів очима істориків 1920-х років. — С. 162.