Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми

Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми

У статті досліджується історіографічна динаміка вивчення виборчих кампаній до місцевих рад у другій половині ХХ ст.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Нємов, М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2010
Schlagworte:
Історіографічні дослідження
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12416
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми / М. Нємов // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2010. — Вип. 36. — С. 397-404. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-12416
record_format dspace
spelling irk-123456789-124162013-02-13T02:23:29Z Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми Нємов, М. Історіографічні дослідження У статті досліджується історіографічна динаміка вивчення виборчих кампаній до місцевих рад у другій половині ХХ ст. В статье исследуется историографическая динамика изучения избирательных кампаний в местные советы во второй половине ХХ в. The article is dedicated to historiographical dynamics of the investigations of election races in local Soviets during second half of XX century. 2010 Article Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми / М. Нємов // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2010. — Вип. 36. — С. 397-404. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. XXXX-0012 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12416 uk Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історіографічні дослідження
Історіографічні дослідження
spellingShingle Історіографічні дослідження
Історіографічні дослідження
Нємов, М.
Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми
description У статті досліджується історіографічна динаміка вивчення виборчих кампаній до місцевих рад у другій половині ХХ ст.
format Article
author Нємов, М.
author_facet Нємов, М.
author_sort Нємов, М.
title Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми
title_short Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми
title_full Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми
title_fullStr Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми
title_full_unstemmed Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми
title_sort проведення виборчих кампаній до місцевих рад урср в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2010
topic_facet Історіографічні дослідження
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12416
citation_txt Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми / М. Нємов // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2010. — Вип. 36. — С. 397-404. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT nêmovm provedennâviborčihkampaníjdomíscevihradursrv19471980hrrístoríografíâproblemi
first_indexed 2025-07-02T14:32:31Z
last_indexed 2025-07-02T14:32:31Z
_version_ 1836546000957734912
fulltext 397 Михайло Нємов* Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР в 1947–1980-х рр.: історіографія проблеми У статті досліджується історіографічна динаміка вивчення виборчих кампаній до місцевих рад у другій поло- вині ХХ ст. Ключові слова: вибори, виборці, виборча кампанія. Верховна Рада. Вивчення процесу проведення виборчих кампаній до радянсь­ ких органів самоуправління обмежувалося умовами історіографіч- ної ситуації певного періоду. У висвітленні проблеми проведення виборів та функціонування місцевих Рад логічно виділяються два періоди — радянський і пострадянський. Представники радянсь­ кої історіографії загалом писали наукові дослідження, підготовлені на основі матеріалів кількох союзних республік. Вони  прагнули продемонструвати універсальність системи Рад як способу органі- зації місцевої влади в будь­якій частині СРСР та «замаскувати» без- альтернативність вибору кандидатур до складу рад. Для праць радянських авторів характерним було порівняння роботи окремих сільських або районних рад різних республік без врахування  особливостей  забезпечення  проведення  виборчих кампаній у різних регіонах країни. У історіографічному плані нау­ кові  дослідження,  які стосувалися  окремих питань  проведення виборчих кампаній в УРСР, практично не проводилися. У 1993 р. була захищена дисертація М. Л. Костюк «Українська історіографія діяльності місцевих Рад з другої половини 50­х до середини 80­х рр.»1.  Дослідниця виділила основні напрями дос­ ліджень  — про взаємовідносини місцевих рад та компартійних структур, про господарську діяльність рад та про роль рад у вирі­ шенні соціально­економічних питань. Але робота не містила виз­ * Нємов М.М. — член правління Національної спілки краєзнавців України, депутат Хмельницької обласної ради. 1 Костюк  М.Л.  Українська  історіографія  діяльності  місцевих  Рад  з  другої половини 50­х до середини 80­х років: дис. на здобуття ступеня канд. іст. наук: спец 07.00.01 «Історія України». – К., 1993. – 199 с. 398 Михайло Нємов начення  стану  дослідження  проведення  виборчих  кампаній  в Україні. Тому метою даної публікації є визначення стану дослід­ ження даної теми у наукових публікаціях. В історичних дослідженнях система місцевих органів радянсь­ кої влади вперше почала розглядатися лише з середини 1970­х рр. Переважно це були узагальнюючі роботи з історії СРСР2 або праці, присвячені річницям становлення радянської влади в республі­ ках3. У подібних працях не було наукової оцінки радянської ви­ борчої системи. Її  відсутність може бути пояснена, насамперед, ідеологічним характером видань,  автори яких всіляко  уникали писати про проведення виборів як про елемент кадрової політики партії. У той же час радянські органи самоуправління часто вис­ тупали  об’єктом  досліджень  вчених­правознавців,  метою  яких було вкрай дозоване «викриття» недоліків у поточній роботі та висловлення пропозицій щодо їх усунення. У 1967 р.  з’явилася  праця  О. І. Лепьошкіна4,  яка  аналізувала проведення  перших повоєнних  виборів в СРСР  із  висвітленням умов їх організації. У більшості  наукових  робіт  розглядалася система  місцевих Рад усіх рівнів — від обласного до сільського і селищного. Але вис- вітлення організації  виборчого процесу,  як правило,  зводилося до наведення кількісних показників щодо числа виборців і їх явки на виборчі дільниці, на основі чого робився висновок про беззас­ тережну підтримку виборцями провладних кандидатів5 . Тут вар­ то підкреслити, що організація роботи та виборів до Рад розгля­ далася переважно у контексті досить широких проблем функціо­ нування державного механізму СРСР. 2 Бердута М.З. Советы Украины в период  развитого социализма в советс­ кой историографии (60–80­е годы) // Вестник Харьковского университе­ та. – № 266. – 1984. – С. 103–112; Бойченко І.К. Місцеві Ради депутатів тру­ дящих у період розвинутого соціалізму / І. К. Бойченко, І. Л. Шерман // Укр. істор. журн. – 1975. – № 5. – С. 115–118. 3 Златопольський Д.Д.  От  Советов 1905 г.  к  Советам  общенародного  госу­ дарства. – М., 1980. – 100 с. 4 Лепешкин А.И. Советы — власть народа. 1936–1967. – М.: Юрид. литерату­ ра, 1967. – С. 21–26. 5 Азовкин И.А. Местные Советы в системе органов власти. – М.: Юрид. лите­ ратура, 1971. – 272 с. Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР ... 399 У період «перебудови» радянська система тісно пов’язувалася із тоталітаризмом, однією з ознак якого залишалася однопартійна система, що забезпечувалася серед іншого недемократичним прове­ денням виборів. Виборчі процеси в СРСР всіляко таврувалися, але серед наукових студій практично були відсутніми праці, які б місти­ ли глибокий аналіз механізму забезпечення сталості радянської системи через проведення відповідним чином виборчих кампаній. Якщо протягом 1950–1970­х рр. головною метою вчених було показати виключне значення Рад як основи радянського ладу, то починаючи з  середини 1980­х рр., з  початком процесу  «перебу­ дови», метою написання робіт, присвячених діяльності Рад, було, прагнення «відбілити» дану систему, показати, що вона, попри всі недоліки, може бути гнучкою, може і буде надалі розвиватися дина- мічно, в контексті демократизації. Українські історики та суспіль­ ствознавці 1990­х рр., якщо і торкалися питання діяльності Рад, то мали на меті, в першу чергу, показати їх як складову тоталітарної системи, а не спосіб організації місцевої влади. Ідеологічні чинники перших років після проголошення незалежності Української дер­ жави великою мірою диктували згасання інтересу дослідників до проблем організації та проведення виборів в СРСР. На фоні вивчен- ня процесів націотворення та історії виникнення та існування Ук­ раїнської державності відійшли на деякий час у тінь проблеми фор- мування та функціонування колишніх  партійних та радянських еліт, представники яких в умовах незалежності залишилися працю- вати у місцевих державних органах управління та самоуправління. Такий стан речей у владних структурах не сприяв активізації дос­ ліджень  проведення виборчих кампаній в УРСР. Органи місцевої влади і самоуправління УРСР таврувалися як «тоталітарні», «анти- народні» та  «антидемократичні», а тому вивчення  особливостей формування владної вертикалі не було актуальним. Протягом 1990­х рр. були написані лише окремі роботи, при­ свячені діяльності місцевих Рад. У 1992 р. була підготовлена док­ торська дисертація В. І. Кравченка «Ради народних депутатів Ук­ раїни в 80­ті рр.: досвід. Проблеми. Уроки»6. Автор проаналізував 6 Кравченко В.И. Советы народных депутатов Украины в 80­е годы: Опыт. Проблемы.  Уроки:  автореф.  дис. на  соиск.  ученой  ст.  доктора  ист. наук: спец. 07.00.02 «Отечественная история». – К., 1991. – 33 с. 400 Михайло Нємов архівні матеріали, що містилися у фондах обласних рад та викон­ комів державних обласних архівів Запорізької, Донецької, Дніпро­ петровської, Івано­Франківської, Херсонської, Одеської, Харківсь­ кої, Чернівецької, Луганської  областей.  Дослідник одним  з  пер­ ших в пострадянській українській історіографії охарактеризував спосіб формування Рад як «недемократичний». У 1992 р. була захищена дисертація М. В. Ґудзь «Ради депута­ тів  трудящих  України  в  1956–1964 рр.»7.  Поряд з  документами місцевих архівів, дослідниця активно використовувала матеріали центральних  архівів,  зокрема,  інструкції  з  проведення  перших сесій Рад, статистичні звіти про склад новообраних місцевих Рад. Дослідниця вказувала на наявність зрощення партійного та ра­ дянського апарату, але у  її роботі відсутнє вивчення  механізму такого зрощення. Епізодично висвітлюючи проведення виборів до радянських органів авторка уникала аналізу про власне про­ ведення виборчих кампаній та ставлення пересічних жителів до участі у виборах. Починаючи із середини 1990­х рр., в Україні з’являються уза­ гальнюючі праці, присвячені історії СРСР та УРСР, в яких система Рад  розглядалася  як  складова системи  державної  влади.  Біль­ шість авторів досліджували радянські органи самоуправління як складові елементи радянського тоталітаризму, ототожнючи по­ няття  «радянська  система»  та  «тоталітаризм»8.  Вони  загалом оминали увагою питання підтримки широкими верствами насе­ лення політики радянської влади та характеристики політичних настроїв людей. 7 Гудзь М.В. Ради  депутатів  трудящих  України  в 1958–1964 роках:  дис. на здобуття  ступеня  канд.  іст.  наук:  спец  07.00.01  «Історія  України».  –  К., 1992. – 194 с. 8 Баран В.К. Україна в умовах системної кризи (1946–1980­і рр.) / В. К. Ба­ ран, В. М. Даниленко – К.: Видав. дім «Альтернативи», 1999. – 326 с.; Гри- цак Я. Нарис історії України: Формування модерної української нації ХІХ– ХХ ст.: Навч. посіб. для учнів гуманіст. гімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вузів, вчителів. – К.: Генеза, 2000. – 360 с.; Кульчицький С. Україна між дво­ ма війнами. – К.: Видав. дім «Альтернативи», 1999. – 236 с.; Політична істо­ рія України ХХ століття: В 6­ти т. / Редкол.: І. Курас, С. Кульчицький, Л. На­ горна, І. Солдатенков. – Т. 6 – К., 2003. – С. 315–403; Новітня історія Украї­ ни (1990–2000) / А. Г. Слюсаренко, В. І. Гусев, В. П. Дрожжин та ін. – К.: Вища школа, 2000. – С. 513–614. Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР ... 401 На сучасному етапі бракує наукових досліджень, які б обґрун­ товано  і всебічно  вивчали  вплив  декларативної радянської  де­ мократії на моральний стан населення України в повоєнний пе­ ріод.  Однак, окремі  вчені досліджували  загальні тенденції  роз­ витку УРСР 1945–1953 рр. Серед них слід виділити працю В. Ба­ рана та В. Даниленка «Україна в умовах системної кризи (1946– 1980­ті рр.)»9, де авторианалізували післявоєнний період україн­ ської  історії. Поряд  з  іншими  питаннями,  науковці  висвітлили вплив більшовицької ідеології на населення. В. Баран у праці «Ук­ раїна  після  Сталіна.  Нарис  історії  1953–1985 рр.»10  аналізував політичні процеси, розвиток економіки, соціального і духовного життя в Україні в період 1953–1985 рр. Проте у «Вступі» та розділі «Напередодні» автор звернув увагу на міфологізацію суспільної свідомості громадян республіки, що стала духовною підвалиною сталінської  диктатури. Важливі висновки щодо настроїв населення післявоєнного пе­ ріоду  зробили  О. Субтельний та  Т. Гунчак.  Якщо  О. Субтельний вивчав суспільну атмосферу УРСР загалом11, то Т. Гунчак долад­ жував стан суспільної та національної свідомості в добу сталініз­ му12. На основі вивчених матеріалів він зазначив, що основна маса українців цього періоду була аполітичною через жорсткий тиск більшовицького режиму. Процес формування радянських органів самоуправління пев­ ною мірою розглядався у наукових студіях з  історії радянських регіональних еліт. Теорії еліт у радянський період практично за­ лишилися поза увагою дослідників через таврування їх як вик­ лючно «буржуазних».  У той же час наприкінці  1980­х рр. у  нау­ ковій літературі з’являється поняття «номенклатура» в значенні «радянська  еліта»13.  Після  кожних  чергових  виборів  окремими виданнями друкувалися статистичні збірники про соціальний та 9 Баран  В.К.,  Даниленко  В.М.  Україна  в  умовах  системної  кризи  (1946– 1980­і рр.). – К.: Видав.дім «Альтернативи», 1999. – 304 с. 10 Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953–1985 рр. – Львів, МП «Свобода», 1992. – 124 с. 11 Субтельний О. Україна: історія. 2­е вид. – К.: Либідь, 1992. – 512 с. 12 Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: нариси політичної історії. – К.: Либідь, 1993. – 288 с. 13 Восленский М. Номенклатура. – М, 1990. – 630 с. 402 Михайло Нємов демографічний склад  місцевих Рад. Однак, зазвичай,  вони були безособовими.  Керівництво  органів  місцевого  самоуправління намагалося уникнути звинувачень у появі нової «номенклатури», яка  інтерпретувалася  як  пережиток  радянського  ладу,  цілком негативне явище. У сучасний період в Україні проблематикою радянських полі­ тичних  еліт другої  половини  ХХ ст.  займається обмежене  коло науковців, зокрема, В. Журавський14 та Т. Першина15. В. Журавсь­ кий запропонував поділ радянських регіональних еліт 1960­х – 1980­х рр. на чотири групи: партійно­номенклатурна еліта (керів­ ники обласних, міських, районних, комсомольських організацій, державно­номенклатурна еліта (керівники великих підприємств, колгоспів, голови виконавчої влади різних рівнів); науково­техніч­ на еліта (керівники галузевих інститутів, ВНЗ тощо); творча еліта16. У  дисертаційному  дослідженні  В. Кононенко,  серед  іншого, вивчав вплив радянських демократичних процедур (вибори, го­ лосування) на моральний стан та настрої населення України по­ воєнного періоду17. Автор зазначав, що вибори супроводжували­ ся шаленою  пропагандистською  кампанією  в радянській  пресі. Основною метою подібних кампаній стало переконати широкий загал в УРСР у «морально­політичній єдності» радянського сусп­ ільства і «непорушності блоку комуністів і безпартійних».  Ідео­ логічне пропагандистське навантаження мали і обговорення кан­ дидатів у депутати, які були організовані в усіх виборчих окру­ гах і носили швидше ритуальний характер, тому що вибори, як і довоєнні, носили безальтернативний характер. У сучасній російській історіографії проблемі діяльності радян­ ських виконавчих органів в останнє десятиріччя присвячувалося все більше дослідницької уваги для акцентування на позитивних 14 Журавський В.  Політична  еліта  України:  Теорія  та  практика  трансфор­ мації. – К.: Логос, 1999. – 224 с. 15 Першина Т.С. Партійно­радянська номенклатура в Україні, 1945–1948 рр.: деякі аспекти проблеми // Наукові праці історичного ф­ту Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2008. – Вип. ХХІІІ: Полі­ тична еліта в історії України. – С. 363–377. 16 Журавський В. Політична еліта України... – С. 167. 17 Кононенко В.В.  Моральний  стан  населення  України  в  повоєнний період (1945–1953 рр.): дис… канд. іст. наук. – К., 2003. – 225 с. Проведення виборчих кампаній до місцевих рад УРСР ... 403 моментах  радянського минулого.  Дослідженням діяльності  ра­ дянських еліт займалися О. Кришановська18, О. Куклев19. Зокрема, Г. Ашин 20 ототожнював радянську політичну еліту з «люмпен­арис­ тократією»,  визначаючи джерелом  її формування змаргіналізо­ вані елементи пізньоімперського та ранньорадянського періоду. В. Мохов, вивчаючи регіональну еліту РСФРР 1950­х – 1980­х рр., вказував, що в СРСР не могло сформуватися вузькорегіональної елі- ти, оскільки централізація політичної влади унеможливлювала цей процес. Однак, на його думку, регіоналізація еліти все ж таки пог- либлювалася з роками, а накопичення в її руках матеріальних і про- мислових ресурсів посилювало децентралізацію в СРСР 21. Таким  чином,  виборчі  кампанії  мали  на меті  забезпечувати могутність центральної влади, а механізм підбору кандидатур до радянських органів — вертикальні зв’язки у рамках певних полі­ тичних  кланів,  пов’язаних,  як  правило,  родинно­земляцькими зв’язками. Питання морального стану суспільства післявоєнного періоду безпосередньо розробляла О. Зубкова, яка торкалася питання ор­ ганізації проведення виборчої кампанії 1947 р.22 Дана проблема розглядалася авторкою у контексті дослідження радянського сус­ пільства у кризовій ситуації переходу від війни до миру, його мо­ білізаційних можливостей, механізму взаємовпливу суспільства і влади. Дослідниця розглядала також вплив влади на настрої на­ селення за допомогою різноманітних радянських «демократич­ них» процедур. Слід зауважити, що в умовах існування жорсткого ідеологіч­ ного контролю єдиним способом виживання ставала або аполі­ тичність, або показова активність. Більшість громадян йшли на збори,  мітинги,  демонстрації,  брали  нові  соціалістичні  зобов’я­ 18 Крышановская О. Трансформация старой номенклатуры в новую россий­ скую элиту // Полис. – 1995. – № 1. – С. 51–62. 19 Куклев О. Трансформации политической элиты в России // ОНС. – 1997. – № 4. – С. 86–89. 20 Ашин Г. Смена елит // ОНС. – 1995. – № 1. – С. 43. 21 Мохов В.П.  Региональная  политическая  елита  России  (1945–1991 гг.).  – Пермь: Пермское кн. изд­во, 2003. – С. 9. 22 Зубкова Е.Ю. Послевоенное  советское  общество: политика  и повседнев­ ность. 1945–1953. – М.: РОССПЭН, 1999. – 229 с. 404 Михайло Нємов зання, обговорювали чергові рішення уряду і партії, брали. Про­ те питання політики цікавили невелику частину населення, їх все більше витісняли прості життєві потреби та проблеми: що їсти, у що одягнути дітей, як сплатити податки, як жити далі. Загалом,  більшість  публікацій  з  історії  функціонування  та формування місцевих Рад, органів виконавчої влади було напи­ сано  у період  існування СРСР.  Абсолютна більшість  радянської літератури з даної теми — юридичного характеру, з усіма особ­ ливостями, характерними для цього виду наукових досліджень. У сучасній українській історіографії вивчення процесів про­ ведення виборчих кампаній фактично не проводиться. Вчені не­ рідко обмежуються лише наведенням  фактичного матеріалу  за результатами виборів,  розглядаючи  їх  проведення  в  контексті більш широких досліджень, присвячених історії радянського сус­ пільства загалом. Не проаналізована специфіка проведення виборчих кампаній до Рад різного рівня. Відомо, що сільські чи селищні Ради зали­ шалися наближеними до потреб місцевого населення, розв’язан­ ня нагальних  проблем якого  вимагало відповідного  кадрового забезпечення складу радянських органів. У той же час районні та обласні Ради виступали провідниками політики правлячої партії, виступаючи, перш за все, як органи державної влади, а не органи місцевого самоврядування. Виборчі кампанії у радянській Україні як один з елементів кад­ рової політики, спрямованої на посилення ролі партії у суспільстві із  беззастережним  збереженням  її  керівної  ролі,  проводилися лише формально. Особливої ваги набула проблема забезпечення Рад керівними кадрами із визначенням мотивації участі у прове­ денні виборчих кампаній. В статье исследуется историографическая динамика изуче- ния избирательных кампаний в местные советы во второй половине ХХ в. Ключевые слова: выборы, избиратели, избирательная кам- пания, Верховный Совет. The article is dedicated to historiographical dynamics of the inves- tigations of election races in local Soviets during sec- ond half of XX century. Key words: elections, the electorate, election race, Supreme Soviet.

Ähnliche Einträge