Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629)

Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629)

У статті досліджуються матеріали архівно-кримінальної справи на підставі яких були засудженні до різних термінів ув’язнення активні члени організації краєзнавчого руху на Кам’янеччині. Автор наголошує, що ця справа відбиває ставлення існуючої влади до поціновувачів рідної історії, культури, мови, як...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Савчук, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2010
Schlagworte:
Студії з історії України
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12426
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629) / В. Савчук // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2010. — Вип. 36. — С. 255-266. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-12426
record_format dspace
spelling irk-123456789-124262013-02-13T02:23:54Z Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629) Савчук, В. Студії з історії України У статті досліджуються матеріали архівно-кримінальної справи на підставі яких були засудженні до різних термінів ув’язнення активні члени організації краєзнавчого руху на Кам’янеччині. Автор наголошує, що ця справа відбиває ставлення існуючої влади до поціновувачів рідної історії, культури, мови, які зазнали політичних репресій. В статье исследуются материалы архивно-уголовного дела, на основании которых были осуждены на разные сроки тюремного заключения активные члены краеведческого движения на Каменетчине. Автор акцентирует, что это дело отражает отношение существующей власти к ценителям родной истории, культуры, языка, которые подверглись политическим репрессиям. The author analyses the criminal case which served as a warrant for sentencing the active members of the regional studies movement of Kamianetchins to various durations of custody. Moreover, the author stresses that the case reflects the attitude of the current authorities to the connoisseurs native history, culture, language, whish were unwanted by the totalitarian system and were subjected to the political purges. 2010 Article Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629) / В. Савчук // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2010. — Вип. 36. — С. 255-266. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. XXXX-0012 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12426 uk Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Студії з історії України
Студії з історії України
spellingShingle Студії з історії України
Студії з історії України
Савчук, В.
Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629)
description У статті досліджуються матеріали архівно-кримінальної справи на підставі яких були засудженні до різних термінів ув’язнення активні члени організації краєзнавчого руху на Кам’янеччині. Автор наголошує, що ця справа відбиває ставлення існуючої влади до поціновувачів рідної історії, культури, мови, які зазнали політичних репресій.
format Article
author Савчук, В.
author_facet Савчук, В.
author_sort Савчук, В.
title Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629)
title_short Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629)
title_full Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629)
title_fullStr Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629)
title_full_unstemmed Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629)
title_sort політичні переслідування краєзнавців м. кам’янця-подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2010
topic_facet Студії з історії України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12426
citation_txt Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629) / В. Савчук // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2010. — Вип. 36. — С. 255-266. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT savčukv polítičnípereslíduvannâkraêznavcívmkamâncâpodílʹsʹkogou1933rzamateríalamiarhívnokrimínalʹnoíspravi275629
first_indexed 2025-07-02T14:32:56Z
last_indexed 2025-07-02T14:32:56Z
_version_ 1836546027125997568
fulltext 255 Віктор Савчук* Політичні переслідування краєзнавців м. Кам’янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629) У статті досліджуються матеріали архівно-кримінальної справи на підставі яких були засудженні до різних термінів ув’язнення активні члени організації краєзнавчого руху на Кам’янеччині. Автор наголошує, що ця справа відбиває ставлення існуючої влади до поціновувачів рідної історії, культури, мови, які зазнали політичних репресій. Ключові слова: краєзнавство, контрреволюційна діяльність, переслідування, утиск, фальшування, репресії. У  рамках  державної  програми  розвитку  краєзнавства в  Ук­ раїні проводиться активний пошук нового фактологічного мате­ ріалу для дослідження розвитку краєзнавства за радянської доби, особливо 1920–1930­х рр.  Ця робота розгорнулася практично в усіх регіонах України і за відносно короткий період дала вагомий результат.  З цієї  проблеми  опубліковано  сотні наукових  праць, захищено понад 40 кандидатських і докторських дисертацій, які вимальовують  загальний портрет  українського  краєзнавства у досліджуваний період. У цьому сенсі велике значення мають праці докторів історич­ них наук, професорів А. А. Непомнящого1, Л. В. Баженова2, О. М. Бу­ та та П. В. Доброва3, В. С. Прокопчука4, В. С. Савчука5 та ін. Плідно * Савчук В.О. — канд. іст. наук, доцент, проректор із міжнародних відносин і зв’язків з органами самоврядування, державної влади та засобами масової інформації Кам’янець­Подільського нац. ун­ту імені Івана Огієнка. 1 Непомнящий А.А. Очерки  развития исторического  краеведения Крыма в ХІХ – начале ХХ века. – Симферополь: Таврида, 1998.– 208 с. 2 Баженов Л.В. Становлення та розвиток історичного краєзнавства Правобе­ режної України у ХІХ – на початку ХХ ст. – Хмельницький: Доля, 1995. – 255 с. 3 Бут О.М., Добров П.В. Соціально­економічний аспект у вивченні історії міст і сіл // Історія України маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. – Рідний край: К.; Донецьк, 2001. – Вип. 15. – С. 3–9. 4 Прокопчук В.С. Інституціоналізація краєзнавчого руху Правобережної Ук­ раїни 20 рр. ХХ – початок ХХІ ст. / Наук ред. П. Т. Тронько; Міносвіти і нау­ 256 Віктор Савчук працюють  в цьому  напрямі  історики  Інституту  історії  України НАН України під керівництвом академіка НАН України П. Т. Тронь- ка. О. Г. Бажаном, Р. В. Маньковською, В. Ю. Васильєвим оприлюд­ нені  низка  наукових праць,  що  характеризували  регіональний аспект  історико­краєзнавчого руху  в Україні, показали його  ос­ новні тенденції та напрями. Історики в рамках державної програми «Реабілітовані історі­ єю» поступово цілеспрямовано розробляють такий новий корпус джерел  як  архівно­кримінальні  справи  краєзнавців,  окремих організаторів краєзнавчого руху. Їх аналіз дав підставу твердити, що краєзнавці 1920­х – 1930­х рр. зазнали безпідставних звинува­ чень, шельмувань, політичних репресій. Надзвичайно важливо в умовах незалежності України не тільки відновити їх чесні імена, але й донести до широкого загалу фахівців їх науковий доробок. Їх наукові ідеї мають і до сьогодні непересічне значення. Все це повною мірою стосується Кам’янець­Подільського крає­ знавства, яке у 1920­х – поч. 1930­х рр. активно проявило себе на загальноукраїнському тлі. Про оригінальність його організаційної побудови йшлося на засіданнях Українського комітету краєзнав­ ства, членом якого на першій конференції з краєзнавства у 1925 р. був обраний ректор Кам’янець­Подільського ІНО В. О. Геринович. Він був автором низки праць, які сформували наукові підвалини краєзнавства як руху. У 1927 р. він репрезентував українську нау­ ку на Всеслов’янському конгресі, що проходив у Варшаві. Кам’янець­Подільське наукове товариство, науково­дослідна кафедра народного господарства  історії  і  культури, яка спершу діяла при ІНО, а згодом сільськогосподарському інституті, окруж­ ний комітет краєзнавства об’єднали навколо себе поціновувачів історії, культури, етнографії краю налагодили активну співпрацю з провідними науковими центрами України, СРСР і за кордоном. Безумовно, така активність кам’янець­подільських краєзнавців, більшість із яких розпочали працю на цій ниві у добу УНР, не могла не викликати занепокоєння владних структур. ки України, Кам’янець­Подільський нац. ун­т. – Кам’янець­Подільський: Оіюм, 2009. – 600 с. 5 Савчук В.С. Естественнонаучные общества Юга Российской империи. Вто­ рая половина XIX – начало XX вв. — Д.: Вид­во ДДУ, 1994. – 232 с. Політичні переслідування краєзнавців ... у 1933 р. 257 Ініціативність кам’янець­подільської  інтелігенції,  вихованої на національно­культурних пріоритетах, сповідування загально­ цивілізаційних принципів, не сприйняття політичних пріоритетів радянської влади викликали не тільки обурення останньої, але й  окремі  кроки  в обмежені  інтелектуальної  свободи.  Зрештою, більшість учасників краєзнавчого руху у 1932–1933 рр. була при­ тягнуті до кримінальної відповідальності. Матеріали були об’єд­ нанні у справу № 275629. На основі матеріалів цієї справи автор робить спробу узагаль­ неного аналізу методики фальшувань, що лягли у безпідставне звинувачення  владою  намагань  кам’янець­подільської  інтелі­ генції у сферах збереження історико­культурної спадщини, роз­ витку мови, популяризації народного мистецтва тощо. Зазначимо, що ця кримінальна справа була відкрита 7 березня 1933 р.  і завершилася 11 листопада цього ж року. У двох її томах нараховується 852 аркушів. Слідчими Кам’янець­Подільського при­ кордонного загону було висунуто обвинувачення проти А. В. Розен­ кранца — викладача інституту соціального виховання, В. П. Хране­ вича  —  професора  кафедри  зоології  інституту  птахівництва, Ф. С. Панасюка — директора ботанічного саду, Ф. Д. Наливайко — асистента кафедри фізіології інституту техкультур, С. А. Плюйка — професора сільськогосподарського інституту, Г. Д. Будка — викла­ дача інституту соціального виховання, М. Т. Геращенко — професо­ ра  інституту птахівництва, М. В. Курневича — викладача інститу­ ту соціального виховання, М. Є. Савченко — викладача Артемівсь­ кого інституту соціального виховання та інших. Всього 11 осіб. Спочатку  слідство  проводилося  проти  окремих  осіб,  однак уповноважений  секретного  політичного відділу  Кам’янець­По­ дільського прикордонного загону ДПУ Співак прийняв рішення на основі попереднього рішення матеріали всіх 11 справ за стат­ тею 54­11 об’єднати в одне впровадження. На його думку, всі вони були  членами однієї  «контрреволюційної  організації»,  яка  ста­ вила за мету «збройне повалення радянської влади і відновлен­ ня буржуазно націоналістичної «Незалежної соборної України»6 . До цієї справи для аргументованості звинувачень були долучені 6 Державний архів Хмельницької області (далі – ДАХмО), ф. Р­6193, оп. 12, спр. П­5966, т. 1, арк. 26. 258 Віктор Савчук протоколи допиту колишнього ректора ІНО В. О. Гериновича та І. А. Любарського — професора Кам’янець­Подільського ІНО, а з літа 1932 р. професора Інституту професійної освіти і завідуючо­ го сектором загального мовознавства науково дослідного інсти­ туту  мовознавства  при  ВУАН. Слідчий  Співак  у  постанові  від  4 листопада,  затвердженої  заступником  начальника  23­го  Кам’я­ нець­Подільського прикордонного  загону  Пісаревим,  зазначав, що слідчі матеріали — покази Гериновича Володимира Олексан­ дровича,  Любарського  Івана  Антоновича  і  Марцинюка  Антона Андрійовича про діяльність Кам’янецької групи «УВО» (Українсь­ кої військової організації)  і заарештованих Розенкранца Андрія Володимировича,  Курневича  Михайла  Васильовича,  Геращенка Миколи Тимофійовича та інших за звинуваченням за статтею 54­ 11 об’єднати в одну справу7. В другому томі цієї справи містяться документи з реабілітації вище названих осіб у травні 1958 р. Варто  зауважити,  що  питанням репресій  кам’янець­поділь­ ської інтелігенції у 1920­х – 1930­х рр. присвячено немало праць. Цій  проблемі  присвятив  окрему  главу  у  монографії  «Історичне краєзнавство Правобережної України 30­х років ХХ – початку ХХІ століття» В. С. Прокопчук8. Однак, із вище перерахованих заареш­ тованих осіб у цій праці лише побічно згадуються прізвища В. О. Ге­ риновича,  І. А. Любарського  і  В. П. Храневича. Частково  зупиня­ ються на окремих фрагментах біографії професорів сільськогос­ подарського інституту М. Т. Геращенка і В. П. Храневича М. І. Але­ щенко та В. А. Нестеренко9. Ці ж автори дослідили внесок В. П. Хра­ невича, як  ученого зоолога. Одночасно з  цим  торкнулися окре­ мих  фрагментів  ходу  слідства  і  висунутих  звинувачень  проти В. П. Храневича у 1933 р.10 7 ДАХмО, ф. Р­6193, оп. 12, спр. П­5966, т. 1, арк. 2. 8 Прокопчук В.С. Репресії проти краєзнавців 20­х – 30­х рр. // Історичне краєз­ навство Правобережної України 30­х років ХХ – початку ХХІ ст.: від репресій занепаду  —  до  відродження розквіту.  –  Кам’янець­Подільський: Абетка НОВА, 2005. – С. 54–135. 9 Алещенко М.І., Нестеренко В.А. Репресовані викладачі Кам’янець­Подільсь­ кого сільськогосподарського інституту // Освіта, наука і культура на Поділ­ лі. – Кам’янець­Подільський: Оіюм, 2002. – Т. 2. – С. 205–210. 10 Алещенко М.І., Нестеренко В.А. Професор В. П. Храневич – відомий вчений­зоолог Поділля // Там само. – Кам’янець­Подільський: Оіюм, 2003. – Т. 3. – С. 190–196. Політичні переслідування краєзнавців ... у 1933 р. 259 Участь у розбудові краєзнавства Кам’янець­Подільського дер­ жавного  українського  університету  розкрив  О. М. Завальнюк11. О. М. Завальнюк і  М. Б. Петров  першими  в українській  історіог­ рафії  розкрили постать  В. О. Гериновича, віхи  його  біографії  та внесок у розробку історико­краєзнавчих проблем12. Фрагментар­ но до  постатей  заарештованих  у  вище  названій  справі  привер­ тається увага В. О. Савчуком13. Такий же підхід до оцінки цих по­ статей спостерігається у публікації Л. А. Посвістак, яка також кон­ статує  лише факт  їх  арешту  і  приналежності  їх  до  Української військової організації14. Як бачимо, не дивлячись широке коло авторів, які досліджу­ вали  постаті  репресованих  подільських  науковців­краєзнавців, необхідний більш глибокий аналіз архівно­кримінальної справи № 275629. Він яскраво демонструє, що причиною фабрикації ар­ хівно­кримінальної справи стала участь осіб у краєзнавчому русі. Влада не приховувала негативного ставлення до такого руху, не дивлячись  на велику кількість  гасел підтримки,  проголошених на сторінках газет і журналів державними і політичними діячами. Це  засвідчили,  зокрема,  поставлені  питання  організаторам краєзнавчого руху на Поділлі В. О. Гериновичу і І. А. Любарсько­ му.  У  протоколі  допиту  від  16  грудня  1932 р.,  який  проводили начальник другого відділення секретно політичного відділу ДПУ УСРР Долинський та оперуповноважений цього ж відділу Соко­ лов йдеться про те, що Кам’янець­Подільський університет був 11 Завальнюк О.М. М. Т. Геращенко – професор Кам’янець­Подільського дер­ жавного  українського  університету  (1919–1921 рр.)  //  Освіта,  наука  і культура на Поділлі. – Кам’янець­Подільський: Оіюм, 2004. – Т. 4. –С. 22–30. 12 Завальнюк О.М., Петров М.Б.«Винним себе визнав…» (В. О. Геренович) // Реп­ ресоване краєзнавство (20–30­і роки). – К.: Рідний Край, 1991. – С. 178–183. 13 Савчук В.О. Політичні репресії 20­х – 30­х рр. і науково­освітня інтеліген­ ція м. Кам’янець­Подільського: спроба історичної реконструкції та сукуп­ ного аналізу // Реабілітовані історією. У 27 т. / Ред.: М. П. Вавринчук (гол.), В. С. Грищук та ін.; Упоряд.: В. Ю. Васильєв, Л. Л. Місінкевич, Р. Ю. Подкур. – Хмельницький, 2008. – Кн. 1. – С. 798–809. 14 Посвістак Л.А. Витоки і першопричини репресивної політики щодо куль­ турно­освітньої і наукової інтелігенції Поділля в кінці 20­х – 30­х роках ХХ ст.  // Освіта, наука  і культура  на  Поділлі.  –  Кам’янець­Подільський: Оіюм, 2009. – Т. 13. – С. 437–443. 260 Віктор Савчук «пристанищем  цивільної  і  військової  націоналістичної  інтелі­ генції, а згодом став центром всієї контрреволюційної роботи». Як зазначалося у протоколі допиту, у 1922 р. в м. Кам’янці­Поділь­ ському  зорганізувалося наукове товариство при ВУАН.  До  його складу  увійшли Сіцінський,  Герасименко,  Філь,  Шумлянський, Зборовець,  Курневич, Кондрацький, Неселовський,  Геращенко і Баєр. Товариство очолив Сіцінський. Воно ставило за мету об’єд­ нання представників професури, вчительства і студентства, слу­ жило «науковою» базою «для зв’язку з селом», куди для «науко­ вої» праці направлялися члени товариства тобто «члени контр­ революційної організації». Надзвичайно цікавим для слідства було з’ясувати зв’язки то­ вариства. На запитання: «Чи здійснювала організація інші зв’яз­ ки поза Кам’янцем?» арештовані відповіли, що влітку приїздили до  наукового  товариства  «наукові»  експедиції  члени  інституту матеріальної  культури,  члени  «контрреволюційної  організації» з Києва — археолог Рудинський, антрополог  Носов. Кам’янець­ Подільський також відвідали члени Етнографічної комісії ВУАН Квітка і Курило. Вони як члени «контрреволюційної організації» приїздили для налагоджування контактів. Між Кам’янець­Поділь­ ською  організацією,  що концентрувалася  при  науковому  това­ ристві  і  Вінницькою  організацією  існували  тісні  контакти,  які здійснював Севастьянов. Товариство виїздило на село для запи­ су прислів’їв,  копіювало розписи  хат, а  «фактично  для  ведення контрреволюційної підпільної роботи». Виїзди здійснювали часто Гагенмейстер, Філь,  Герасименко15. Також у 1924 р. в Кам’янці­Подільському була створена науко­ во­дослідна кафедра природи, історії і культури Поділля, яку очо­ лив Клименко. На кафедрі працювали Сіцінський, Неселовський, Філь, Зборовець, Любарський, Курневич, Семенов. Слідчі вважали, що її завданням було через підготовку «наукових» кадрів втягнен­ ня членів «контрреволюційної організації» в наукову роботу16. При наступному допиті 26 грудня, слідчі стали категорични­ ми і агресивними у звинуваченнях. Ставилося запитання про роль Кам’янець­Подільської філії «УВО в організації повстанського ру­ 15 ДАХмО, ф. Р­6193, оп. 12, спр. П­5966, т. 1, арк. 8–9. 16 Там само, арк. 9–10. Політичні переслідування краєзнавців ... у 1933 р. 261 ху на Поділлі». У квітні–травні 1931 р. в Кам’янець­Подільському районі відбулися масові волинки, заворушення і повстання, спри­ чинені форсованим здійсненням колективізації. Особливо масо­ вими вони були на Дунаєвеччині, в селах Нестеривці, Тернава  і Лисець.  Для  їх  придушення  були  залучені  регулярні  військові частини. У протоколі допиту слідчі пов’язали селянські повстання та проведення краєзнавчих екскурсій і культпоходів і інтерпретува­ ли як «проведення у 1930 р. агітаційної роботи на селі членами контрреволюційної організації», а діяльність геологорозвідуваль­ ної партії — як створення повстанських осередків17. Трагічними за наслідками для краєзнавчого руху стали свід­ чення  І. А. Любарського. Він  народився в  сім’ї  селянина  с. Сень­ кове Куп’янського повіту, закінчив Київську духовну семінарію. У 1919 р. був обраний приват­доцентом Кам’янець­Подільського державного українського університету.  З середини 1932 р.  пра­ цював у Кам’янець­Подільському ІНО. Цей науковець брав участь у  всіх  науково­краєзнавчих  проектах  наукового,  краєзнавчого товариства, науково­дослідної кафедри, підготував і опублікував низку праць із філології. В результаті упередженого слідства його обвинувачували  у контрреволюційній діяльності.  Його допиту­ вав оперуповноважений секретно­політичного відділу ДПУ УСРР Пустовойтов, який попередив затриманого про «відповідальність за неправдиві свідчення». Водночас він запевнив арештанта, що слідству  відомо  про  його  «участь  у  контрреволюційній  органі­ зації, яка готувала повалення радянської влади». На запитання слідчого, чи відомо затриманому про «розвіду­ вальну  роботу  організації»,  І. А. Любарський  дав  необхідні свідчення. Однак, за поданою інформацією можна зрозуміти, які надлюдські методи фізичного, психологічного впливу застосову­ валися у ході слідства. Начебто, під час відзначення ювілею М. С. Гру- шевського нібито голова НТШ у Львові К. О. Студинський ставив завдання В. О. Гериновичу займатися збором шпигунських свід­ чень на користь поляків. Одним із ключових моментів реалізації цього завдання стала поїздка В. О. Гериновича у 1927 р. до Польщі на Всеслов’янський  з’їзд географів  і  етнографів.  Нібито  під  час 17 ДАХмО, ф. Р­6193, оп. 12, спр. П­5966, т. 1, арк. 11. 262 Віктор Савчук цієї поїздки В. О. Гериновичу ставив завдання на розвідувальну діяльність  у  прикордонній  території  Радянської  України  його вчитель, відомий науковець, професор Роммер. В. О. Геринович нібито під час краєзнавчих поїздок обстежу­ вав прикордонні польсько­українські пункти, вивчав стан шосей­ них  і  ґрунтових  доріг,  встановлював  наявність  джерел  питної води,  виявляв  приміщення  і  будови,  придатні  для лазаретів.  В цьому йому допомагали Неселовський, Ільченко, Гагенмейстер і Марценюк.  Причому,  плани  «розвідувальної  та  дослідницької праці» складав Геринович. Сам І. А. Любарський обстежував села Черче і Княгинин з лінгвістичного боку. В цій поїздці з ним був і Геринович, який вивчав профілі місцевості, колишні помістя поль­ ських магнатів, розташовані в прикордонній смузі. Тут він разом з Р. Р. Заклинським, начебто, гуртували бойовий актив на випа­ док військових дій18. Цікавою була інтерпретація слідства діяльності краєзнавчих осередків  м.  Кам’янця­Подільського  як  філіалу  «УВО».  Про  це свідчить  відповідь  І. А. Любарського  на запитання:  «Що  відомо йому про діяльність Кам’янецької групи організації?». До її скла­ ду, на думку слідчого, входили В. О. Геринович, який влітку 1932 р. виїхав до Москви, Н. Ф. Гаморак — професор інституту технічних культур, О. С. Мельник — професор інституту птахівництва, вик­ ладачів Інституту соцвиху Ільченко та Миронця. Знані представ­ ники історико­краєзнавчого руху залучали до  нього студентсь­ ку молодь. Такі дії тех. трактувалися як «розгалуження контрре­ волюційної діяльності». У протоколі допиту арештованого Мефодія Єфремовича Савчен­ ка від 25 липня 1933 р. відчувався весь трагізм людської особистості, яка намагалася служити суспільству. Зазначимо, що М. Є. Савчен­ ко — інтелігент  радянської формації — закінчив  сільськогоспо­ дарський інститут у Кам’янці­Подільському. У 1926–1928 рр. нав­ чаючись, був секретарем окружного краєзнавчого комітету, зго­ дом  викладав  у  Кутковецькому  сільськогосподарському  техні­ кумі Чемеровецького району. Намагаючись уникнути пересліду­ вань і «опіки» владних структур, переїхав до м. Артемівська, де був заарештований органами ДПУ. 18 ДАХмО, ф. Р­6193, оп. 12, спр. П­5966, т. 1, арк. 21–22. Політичні переслідування краєзнавців ... у 1933 р. 263 У протоколі допиту він також підтвердив «наявність у Кам’ян­ ці­Подільському контрреволюційної націоналістичної організації на чолі з професором В. О. Гериновичем», котра використовува­ ла у цілях краєзнавче товариство, яке «фактично було ширмою для контрреволюційної роботи під виглядом краєзнавчої діяль­ ності, чим розповсюджувало ідеї контрреволюційної організації на периферії» з метою «ігнорування заходів уряду, культивуван­ ня і насадження націоналістичних теорій, виховання кадрів бур­ жуазно­націоналістичному  дусі»19. М. Є. Савченко теж визнав, що його «контрреволюційна шкід­ ницька робота, як секретаря краєзнавчого товариства» полягала у наступному: 1) на засіданні комітету краєзнавчого товариства він  підтримував  пропозиції Гериновича  про  випуск  шкідливих книг «Кам’янеччина». Тут пропагувалися буржуазно­націоналіс­ тичні теорії, з  класово ворожих позицій висвітлювалася  історія Кам’янеччини з гетьманами, отаманами, гайдамаками, що збурю­ вало націонал­патріотичні почуття кам’янчан; 2) за дорученням Гериновича через працівника окружного  відділу  народної осві­ ти домігся державних коштів для оплати видання в кількості 500 примірників книг «Кам’янеччина», що розповсюджувалися серед населення.  Гроші,  отримані  за  реалізацію  книг,  брав  особисто Геринович на потреби організації; 3) облік праці і членства това­ риства ставив так, щоб вони сприяли поповненню краєзнавчого товариства необхідними  людьми для  організації  і  прикривали контрреволюційну діяльність на периферії в краєзнавчих осеред­ ках; 4) з метою контрреволюційної роботи в краєзнавчому това­ ристві Геринович налагодив зв’язок з петлюрівською еміграцією за  кордоном  через сина члена  організації  Ю. Сіцинського,  який емігрував у Прагу20. У протоколі допиту за 27 липня 1933 р. М. Є. Савченко свідчив, що низовими контрреволюційними структурами були саме крає­ знавчі осередки, які спеціально організовувалися уповноважени­ ми  краєзнавчого  комітету.  Для  контрреволюційної  роботи осе­ редків  використовувалися  експедиції  з  кінозйомок,  геологічні досліди. Керівниками периферійних структур у м. Смотричі був 19 ДАХмО ф. Р­6193, оп. 12, спр. П­5966, т. 2, арк. 130. 20 Там само, арк.133. 264 Віктор Савчук син попа Георгіїв, у с. Баговиця Староушицького району, колиш­ ній офіцер Драгобецький в м. Китайгород, вчитель Кабачинський котрий раніше служив у галицькій армії21. Як отримувалися подібні свідчення від заарештованих по цій справі демонструвала заява Сергія Антоновича Плюйка генераль­ ному прокурору СРСР. Він писав,  що слідчий викликав його де­ кілька ночей підряд. Під час допиту він не давав можливості спа­ ти, вживати їжу, примушував стояти на одному місці по декілька годин підряд через це ноги його опухали, він не міг поворухнути­ ся з місця. Доведений такими методами слідства до відчаю, він підписав необхідні для слідчого свідчення22. Аналогічні методи застосовувалися до професора К. Т. Геращенка. Його під час допи­ ту слідчий довів до стану повного нервового розладу і він змуше­ ний був підписати протокол. Однак, фабрикація справи просувалася повільно. Слідство не раз  входило  з  клопотанням  до  прокурора  про  продовження термінів. Зрештою, слідчі підготували обвинувальний вирок про міфічні злочини  представників  краєзнавчого  руху,  який  підпи­ сав  прокурор  Кам’янець­Подільського  прикордонного  загону ДПУ.  Арештовані  обвинувачувалися  у  спрямуванні  краєзнавчої діяльності на: а) збереження і згуртування української націона­ лістичної інтелігенції; б) концентрації шовіністичних соціально чужих радянській владі кадрів студентства в інститутах і вихован­ ня їх в дусі підготовки до озброєного повалення радянської влади; в) шкідництво по лінії сільського господарства на базі організа­ ційної  діяльності в сільськогосподарському  інституті;  г) насад­ ження і згуртування повстанських осередків на периферії через наукові експедиції й екскурсії членів контрреволюційної органі­ зації, організації збройного повстання у квітні–травні на Кам’я­ неччині придушеного органами ДПУ23. Постановою «трійки» ДПУ УСРР А. В. Розенкранц, М. Т. Геращенко, С. А. Плюйко, Ф. С. Панасюк, Ф. Д. Наливайко, М. В. Курневич, В. П. Хра­ невич засуджені на 5 років позбавлення волі, Г. Д. Будко — до 3 років. М. Є. Савченко був висланий на 3 роки у Західно­сибірський край. 21 ДАХмО ф. Р­6193, оп. 12, спр. П­5966, т. 2, арк. 141–142. 22 Там само, арк. 242. 23 ДТам само, арк. 191–192. Політичні переслідування краєзнавців ... у 1933 р. 265 Однак,  засудженням кам’янець­подільських науковців­крає­ знавців  не  припинився розгром  краєзнавчого руху.  Наприкінці грудня 1933 р. методична рада Камянець­Подільського Інстититу соцвиху прийняла постанову «Про шкідницькі настанови підруч­ ника Храневича В.П. «Курс загальної зоології» в світлі марксисько­ ленінської методології». В ній акцентувалася увага, що підручник був  виданий  українською  мовою.  Водночас  Інститут  наукової мови  у Києві  був найактивнішим  «осередком  СВУ».  Підкреслю­ валося, що підручник написано за «буржуазною методологією», у завуальовуваному вигляді підручнику проводилася шкідницька лінія «любарщини».  Шельмування  підручника продовжувалося 13 липня 1934 р. на зборах студентів­заочників біологічного фа­ культету.  У  прийнятій  резолюції  вказувалося,  що  підручник насичений «націоналістичною термінологією», «помітна тенден­ ція до затушування здобутків соціалістичної науки Радянського Союзу», недооціненні досягнення братерської РСФРР. Збори ух­ валили  вважати  «підручник  шкідливим  і  недопускати  його  до викладання у навчальних закладах»24. Таким чином, архівно­кримінальна справа кам’янець­поділь­ ських краєзнавців яскраво позначила ставлення владних струк­ тур до краєзнавчого руху на поч. 30­х рр ХХ ст. Для компромен­ тації активних поборників історії, культури рідного краю влада застосувала весь арсенал карально­репресивних органів. Більшо­ вики намагалися витіснити національно­свідому інтелігенцію з культурного простору, застосовуючи фальсифікації, грубий полі­ тичний тиск, фізичну розправу. Особливо слід нагоосити, що час­ тина засуджених краєзнавців були виховані на пріоритетах полі­ тичних уподобань радянської влади і кваліфікувалися як «соціа­ лістична  інтелігенція». В статье исследуются материалы архивно-уголовного дела, на основании которых были осуждены на разные сро- ки тюремного заключения активные члены краевед- ческого движения на Каменетчине. Автор акцентирует, что это дело отражает отношение существующей власти к ценителям родной истории, культуры, языка, которые подверглись политическим репрессиям. 24 Алещенко М.І., Нестеренко В.А. Професор  В. П. Храневич — відомий вче­ ний­зоолог Поділля. – С. 195. 266 Роман Подкур Ключевые слова: краеведение, контрреволюционная деятель- ность, преследования, притеснение, фальсифика- ция, репрессии. The author analyses the criminal case which served as a warrant for sentencing the active members of the regional studi- es movement of Kamianetchins to various durations of custody. Moreover, the author stresses that the case reflects the attitude of the current authorities to the connoisseurs native history, culture, language, whish were unwanted by the totalitarian system and were sub- jected to the political purges. Key words: regional studies, counterrevolutionary activities, per- secution, oppression, adulteration, purges. Роман Подкур* Взаємовідносини органів державної безпеки та прокуратури УРСР в період припинення «великого терору» (кінець 1938–1939 рр.) В статті досліджуються взаємовідносини органів державної безпеки та прокуратури УРСР в контексті припинення «великого терору» (листопад 1938–1939 рр.). Ключові слова: прокуратура, «великий терор», чистка, «єжов- ці», НКВС, «Реабілітовані історією». «Великий терор» 1937–1938 рр. в історичній пам’яті суспільст­ ва став символом репресій радянської доби. Оцінка наслідків для України  масштабних  арештів  1937–1938 рр. розпочалася  після розсекречення  документів  колишніх  радянських  спецслужб  та матеріалів  вищого  партійно­державного  керівництва СРСР.  На основі нових архівних даних вчені та громадськість сподівалися отримати науково­статистичні підтвердження злочинів сталінсь­ кої диктатури, закріпити у суспільній свідомості негативне став­ лення до комуністичної практики та ідеології «радянського зраз­ * Подкур  Р.Ю. —  кандидат  історичних  наук,  старший науковий  співробіт­ ник Інституту історії України НАН України.

Ähnliche Einträge