Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках

Для квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, коефiцiєнти якої зображуванi у виглядi абсолютно та рiвномiрно збiжних рядiв Фур’є з повiльно змiнними коефiцiєнтами та частотою, отримано умови iснування часткового розв’язку аналогiчної структури у випадку, коли матриця лiнiйної частини си...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Щоголев, С.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут прикладної математики і механіки НАН України 2010
Schriftenreihe:Український математичний вісник
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124395
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках / С.А. Щоголев // Український математичний вісник. — 2010. — Т. 7, № 3. — С. 384-399. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-124395
record_format dspace
spelling irk-123456789-1243952017-09-25T03:02:47Z Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках Щоголев, С.А. Для квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, коефiцiєнти якої зображуванi у виглядi абсолютно та рiвномiрно збiжних рядiв Фур’є з повiльно змiнними коефiцiєнтами та частотою, отримано умови iснування часткового розв’язку аналогiчної структури у випадку, коли матриця лiнiйної частини системи має тотожно нульовi власнi значення 2010 Article Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках / С.А. Щоголев // Український математичний вісник. — 2010. — Т. 7, № 3. — С. 384-399. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1810-3200 2010 MSC. 34C10, 34C25. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124395 uk Український математичний вісник Інститут прикладної математики і механіки НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Для квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, коефiцiєнти якої зображуванi у виглядi абсолютно та рiвномiрно збiжних рядiв Фур’є з повiльно змiнними коефiцiєнтами та частотою, отримано умови iснування часткового розв’язку аналогiчної структури у випадку, коли матриця лiнiйної частини системи має тотожно нульовi власнi значення
format Article
author Щоголев, С.А.
spellingShingle Щоголев, С.А.
Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках
Український математичний вісник
author_facet Щоголев, С.А.
author_sort Щоголев, С.А.
title Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках
title_short Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках
title_full Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках
title_fullStr Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках
title_full_unstemmed Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках
title_sort про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках
publisher Інститут прикладної математики і механіки НАН України
publishDate 2010
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124395
citation_txt Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках / С.А. Щоголев // Український математичний вісник. — 2010. — Т. 7, № 3. — С. 384-399. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Український математичний вісник
work_keys_str_mv AT ŝogolevsa prorozvâzkikvazilinijnoídiferencialʹnoísistemidrugogoporâdkuzobražuvanirâdamifurêzpovilʹnozminnimiparametramivdeâkihkritičnihvipadkah
first_indexed 2025-07-09T01:22:18Z
last_indexed 2025-07-09T01:22:18Z
_version_ 1837130466232107008
fulltext Український математичний вiсник Том 7 (2010), № 3, 384 – 399 Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи другого порядку, зображуванi рядами Фур’є з повiльно змiнними параметрами в деяких критичних випадках С. А. Щоголев (Представлена М. О. Перестюком) Анотацiя. Для квазiлiнiйної диференцiальної системи другого по- рядку, коефiцiєнти якої зображуванi у виглядi абсолютно та рiвно- мiрно збiжних рядiв Фур’є з повiльно змiнними коефiцiєнтами та частотою, отримано умови iснування часткового розв’язку аналогi- чної структури у випадку, коли матриця лiнiйної частини системи має тотожно нульовi власнi значення. 2010 MSC. 34C10, 34C25. Ключовi слова та фрази. Квазiлiнiйнi системи, частковi розв’яз- ки. 1. Вступ Стаття присвячена квазiлiнiйним диференцiальним системам з повiльно змiнними параметрами [1, 2] i продовжує дослiдження [3–5] щодо iснування в таких систем часткових розв’язкiв, зображуваних абсолютно та рiвномiрно збiжними рядами Фур’є з повiльно змiнними коефiцiєнтами та частотами. Введемо необхiднi означення. Нехай G = { t, ε : t ∈ R, ε ∈ [0, ε0], ε0 ∈ R + } . Означення 1.1 ( [3]). Скажемо, що функцiя f(t, ε) належить до класу Sm, m ∈ N ∪ {0}, якщо виконуються умови: 1) f : G ∈ C, де G = {t, ε : t ∈ R, ε ∈ [0, ε0], ε0 ∈ R +}, 2) f ∈ Cm(R) за t, Стаття надiйшла в редакцiю 9.09.2009 ISSN 1810 – 3200. c© Iнститут математики НАН України С. А. Щоголев 385 3) dkf/dtk = εkf∗k (t, ε), supG |f∗k | < +∞ (0 ≤ k ≤ m). Прикладами функцiй класу Sm можуть бути обмеженi разом зi своїми похiдними до m-го порядку включно функцiї, якi залежать вiд “повiльного часу” τ = εt: sin εt, arctg εt, εt 1+(εt)2 тощо. Також класу Sm належатимуть функцiї вигляду εmf(t), де f(t) — обмежена разом зi своїми похiдними до m-го порядку включно, наприклад εm sin t. Сталi функцiї, очевидно, також є функцiї класу Sm. Означення 1.2 ([3]). Домовимось писати, що функцiя f(t, ε, θ(t, ε)) належить до класу Bm, якщо f(t, ε, θ(t, ε)) = ∞∑ n=−∞ fn(t, ε)exp(in θ(t, ε)), де 1) fn ∈ Sm, d kfn/dt k = εkfnk(t, ε) (n ∈ Z, 0 ≤ k ≤ m), 2) ‖f‖Bm def = m∑ k=0 ∞∑ n=−∞ sup G |fnk| < +∞, 3) θ(t, ε) = t∫ 0 ϕ(τ, ε) dτ , ϕ : G→ R +, inf G ϕ > 0, ϕ ∈ Sm. Зокрема при ε = 0 : ϕ = const, θ = ϕt, fn = const, функцiї класу Bm перетворюються на 2π/ϕ-перiодичнi функцiї змiнної t f(t) = ∞∑ n=−∞ fne inϕt, такi, що ∞∑ n=−∞ |fn| < +∞. Функцiї класу Sm, очевидно, також є частковим випадком фун- кцiй класу Bm (fn ≡ 0 ∀n 6= 0). Легко бачити, що множина функцiй класу Bm утворює лiнiйний простiр, який перетворюється на повний нормований простiр введе- нням норми ‖ · ‖Bm . Нехай задано двi функцiї класу Bm: u(t, ε, θ(t, ε)) = ∞∑ n=−∞ un(t, ε) exp(inθ(t, ε)), 386 Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи... v(t, ε, θ(t, ε)) = ∞∑ n=−∞ vn(t, ε) exp(inθ(t, ε)). Добуток цих функцiй визначимо формулою [6] uv = ∞∑ n=−∞ ( ∞∑ s=−∞ un−s(t, ε)vs(t, ε) ) exp(inθ(t, ε)). Очевидно, що цей добуток також належить класу Bm. Сформу- люємо деякi властивостi норми ‖ · ‖Bm . Нехай u, v ∈ Bm, k = const. Тодi: 1) ‖ku‖Bm = |k|‖u‖Bm , 2) ‖u+ v‖Bm ≤ ‖u‖Bm + ‖v‖Bm , 3) ‖u‖Bm = ∑m k=0 ∥∥∥ 1 εk ∂ku ∂tk ∥∥∥ B0 . 4) ‖uv‖Bm ≤ 2m‖u‖Bm · ‖v‖Bm . Остання властивiсть вимагає доведення. Дiйсно, для m = 0 справ- джується ‖uv‖B0 ≤ ‖u‖B0 · ‖v‖B0 . Далi на пiдставi властивостi 3) ‖uv‖Bm = m∑ k=0 ∥∥∥∥ 1 εk ∂kuv ∂tk ∥∥∥∥ B0 ≤ m∑ k=0 1 εk k∑ j=0 Cj k ∥∥∥∥ ∂ju ∂tj ∥∥∥∥ B0 · ∥∥∥∥ ∂k−jv ∂tk−j ∥∥∥∥ B0 ≤ 2m [ m∑ j=0 1 εj ∥∥∥∥ ∂ju ∂tj ∥∥∥∥ B0 ] · [ m∑ j=0 1 εj ∥∥∥∥ ∂jv ∂tj ∥∥∥∥ B0 ] = 2m‖u‖Bm · ‖v‖Bm , i властивiсть 4) доведено. На пiдставi властивостi 4) можна стверджувати, що простiр Bm утворює банахову алгебру [7]. Позначимо ∀ f ∈ Bm Γn(f) = 1 2π 2π∫ 0 f(t, ε, θ) exp(−inθ) dθ, n ∈ Z. Нехай задано вектор x(t, ε, θ) = colon(x1(t, ε, θ), . . . , xn(t, ε, θ)) i матриця P (t, ε, θ) = (pjk(t, ε, θ))j,k=1,n, елементи яких належать кла- су Bm. Пiд символом (P )jk будемо розумiти елемент pjk матрицi P . С. А. Щоголев 387 Пiд векторною нормою ‖x‖∗Bm i матричною нормою ‖P‖∗Bm будемо розумiти ‖x‖∗Bm = n∑ k=1 ‖xk‖Bm ; ‖P‖∗Bm = max 1≤j≤n n∑ k=1 ‖(P )jk‖Bm . 2. Постановка задачi Розглянемо наступну квазiлiнiйну систему диференцiальних рiв- нянь: dxj dt = 2∑ k=1 ajk(t, ε)xk + fj(t, ε, θ(t, ε)) + µXj(t, ε, θ(t, ε), x1, x2), j = 1, 2, (2.1) ajk ∈ Sm, fj ∈ Bm, (x1, x2) ∈ D, D — деяка замкнена обмежена область, функцiї X1, X2 належать класу Bm вiдносно t, ε, θ i мають в D неперервнi частиннi похiднi за x1, x2 до деякого порядку 2q+1 (q ≥ 1) включно, причому, якщо x1, x2 ∈ Bm, то цi частиннi похiднi також з класу Bm, µ ∈ ]0, 1[ . Зауваження. Останньою умовою охоплюється досить широкий клас нелiнiйностей, зокрема, що зустрiчаються у багатьох рiвняннях нелi- нiйної механiки. Має мiсце, наприклад, наступне твердження. Нехай u ∈ Bm, а функцiя f(t, ε, θ, u) належить Bm вiдносно t, ε, θ i аналiтична по u при |u| < r, тобто f(t, ε, θ, u) = ∞∑ k=0 fk(t, ε, θ)u k, де fk(t, ε, θ) ∈ Bm. Тодi якщо 2m · ‖u‖Bm ≤ r0 < r, то f(t, ε, θ, u) ∈ Bm, причому ‖f(t, ε, θ, u)‖Bm ≤ ∞∑ k=0 ‖fk‖Bm rk 0 . Дiйсно, на пiдставi властивостi 4) маємо ‖f(t, ε, θ, u)‖Bm = ∥∥∥∥ ∞∑ k=0 fk(t, ε, θ)u k ∥∥∥∥ Bm 388 Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи... ≤ ∞∑ k=0 2m‖fk‖Bm · ‖uk‖Bm ≤ ∞∑ k=0 2m‖fk‖Bm · 2m(k−1)‖u‖k Bm = ∞∑ k=0 ‖fk‖Bm [2m‖u‖Bm ]k ≤ ∞∑ k=0 ‖fk‖Bm rk 0 . Зокрема, всi полiноми вiд u з коефiцiєнтами з Bm, функцiї expu, sinu, cosu належать Bm. Для функцiї expu маємо ‖ expu‖Bm ≤ 2−m exp (2m‖u‖Bm ) , зокрема, ‖ expu‖B0 ≤ exp(‖u‖B0 ). Аналогiчно можна довести твердження. Нехай функцiї u1, u2, . . . , un∈Bm, а функцiя f(t, ε, θ, u1, u2, . . . , un) належить класу Bm вiдносно t, ε, θ i аналiтична вiдносно u1, u2, . . . , un при |uj | < r (j = 1, n), тобто f(t, ε, θ, u1, u2, . . . , un) = ∞∑ k1,k2,...,kn=0 fk1k2···kn (t, ε, θ)uk1 1 u k2 2 · · ·ukn n , де fk1k2···kn (t, ε, θ) ∈ Bm. Тодi, якщо 2m‖uj‖Bm ≤ r0 < r (j = 1, n), то функцiя f(t, ε, θ, u1, u2, . . . , un) ∈ Bm, причому ‖f(t, ε, θ, u1, u2, . . . , un)‖Bm ≤ ∞∑ k1,k2,...,kn=0 ‖fk1k2···kn ‖Bm rk1+k2+···+kn 0 . Деякi iншi ознаки належностi функцiї f(t, ε, θ, u(t, ε, θ)) класу Bm можна отримати певним звуженням класу функцiй, що дослiджую- ться, i використанням вiдомих достатнiх умов абсолютної та рiвно- мiрної збiжностi тригонометричних рядiв [6]. Метою статтi буде встановлення ознак iснування в системи (3.7) часткових розв’язкiв класiв Bk (0 ≤ k ≤ m). У роботi [3] дослiджу- вався випадок, коли власнi значення матрицi A(t, ε) = (ajk(t, ε))j,k=1,2 мають вiдокремленi вiд нуля дiйснi частини. В роботах [4,5] встанов- лено ознаки iснування розв’язкiв вказаного типу у випадку суто уяв- них, але вiдокремлених вiд нуля власних значень матрицi A(t, ε) у не- резонансному [4] та у резонансному [5] випадках. У данiй статтi при- пускається наявнiсть тотожно нульових коренiв рiвняння det(A(t, ε)− λE) = 0. Для скорочення викладення припустимо , що це рiвняння має тотожно нульовий корiнь другої кратностi, якому вiдповiдає еле- ментарний дiльник також другої кратностi. С. А. Щоголев 389 У цьому випадку матриця A(t, ε) має вигляд: A(t, ε) = ( a(t, ε) a12(t, ε) a21(t, ε) −a(t, ε) ) , причому a12(t, ε)a21(t, ε) = −a2(t, ε). Зокрема, a(t, ε), a12(t, ε) можуть бути тотожними нулями. Якщо це не так, то припустимо, що inf G |a(t, ε)| > 0, inf G |a12(t, ε)| > 0. Побудуємо матрицю L(t, ε) = ( −a12(t, ε) −a(t, ε)a12(t, ε) 0 a2(t, ε) ) (|detL(t, ε)| = |a2(t, ε)a12(t, ε)| > 0) i перетворенням ( x1 x2 ) 0 = L(t, ε) ( y1 y2 ) приведемо систему (2.1) до вигляду dy1 dt = −da12/dt a12 y1 + a12 d dt ( a a12 ) y2 + g1(t, ε, θ) + µY1(t, ε, θ, y1, y2), dy2 dt = y1 − 2 da/dt a y2 + g2(t, ε, θ) + µY2(t, ε, θ, y1, y2), (2.2) gj ∈ Bm (j = 1, 2). Далi перетворенням y1 = a12(0, ε) a12(t, ε) z1, y2 = a2(0, ε) a2(t, ε) z2 зведемо систему (2.2) до вигляду dz1 dt = εα(t, ε)z2 + h1(t, ε, θ) + µZ1(t, ε, θ, z1, z2), dz2 dt = b(t, ε)z1 + h2(t, ε, θ) + µZ2(t, ε, θ, z1, z2), (2.3) α ∈ Sm−1, b ∈ Sm, h1, h2 ∈ Bm, infG |b| > 0. Тому будемо вважати, що система (2.1) має вигляд (2.3). 390 Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи... 3. Деякi допомiжнi твердження Лема 3.1. Нехай задано лiнiйну однорiдну систему 2-го порядку dx dt = ( Λ(t, ε) + q∑ l=1 Pl(t, ε, θ)µ l ) x, x = col(x1, x2), Λ(t, ε) = ( 0 0 b(t, ε) 0 ) , inf G |b(t, ε)| > 0, (3.1) елементи двовимiрних матриць Pl (l = 1, q) належать класу Bm. Тодi для достатньо малих значень µ iснує невироджене перетво- рення вигляду x = ( E + q∑ l=1 Ψl(t, ε, θ)µ l ) y, (3.2) y = col(y1, y2), де елементи двовимiрних матриць Ψl(t, ε, θ) (l = 1, q) належать класу Bm, яке зводить систему (3.1) до вигляду dy dt = ( Λ(t, ε) + q∑ l=1 Ul(t, ε)µ l + ε q∑ l=1 Vl(t, ε, θ)µ l + µq+1W (t, ε, θ, µ) ) y, (3.3) де Ul — матрицi з елементами класу Sm, Vl,W — матрицi з еле- ментами класу Bm−1. Доведення. Пiдставимо вираз (3.2) до системи (3.1) i вимагатимемо, щоб перетворена система мала вигляд (3.3). Тодi одержимо наступнi матричнi рiвняння для визначення Ψ1, . . . ,Ψq: dΨ1 dt = Λ(t, ε)Ψ1 − Φ1Λ(t, ε) + P1(t, ε, θ) − U1(t, ε) − εV1(t, ε, θ), dΨl dt = Λ(t, ε)Φl − ΦlΛ(t, ε) + Pl(t, ε, θ) + l−1∑ ν=1 Pν(t, ε, θ)Ψl−ν − l−1∑ ν=1 ΨνUl−ν(t, ε) − ε l−1∑ ν=1 ΨνVl−ν(t, ε, θ) − Ul(t, ε) − εVl(t, ε, θ), l = 2, q. (3.4) При цьому матриця W визначиться з рiвняння: С. А. Щоголев 391 ( E + q∑ l=1 Ψlµ l ) W = q−1∑ s=0 [ ∑ σ+δ=s+q+1 (PσΨδ − ΨσUδ) ] µs − ε q−1∑ s=0 ( ∑ σ+δ=s+q+1 ΨσVδ ) µs. (3.5) Виходячи з цих рiвнянь, покладемо (Ψl)12 = ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn((Tl)12) inϕ exp(inθ), (Ψl)22 = −b ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn((Tl)12) n2ϕ2 exp(inθ) + ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn((Tl)22) inϕ exp(inθ), (Ψl)11 = b ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn((Tl)12) n2ϕ2 exp(inθ) + ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn((Tl)11) inϕ exp(inθ), (Ψl)21 = 2b2 ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn((Tl)12) in3ϕ3 exp(inθ) − b ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn((Tl)11 − (Tl)22) n2ϕ2 exp(inθ) + ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn((Tl)21) inϕ exp(inθ), (Ul)jk = Γ0((Tl)jk), (Vl)12 = − ( l−1∑ s=1 ΨsVl−s ) 12 − 1 ε ∞∑ n=−∞ (n6=0) d dt ( Γn((Tl)12) inϕ ) exp(inθ), (Vl)11 = − ( l−1∑ s=1 ΨsVl−s ) 11 − 1 ε ∞∑ n=−∞ (n6=0) d dt ( bΓn((Tl)12) n2ϕ2 ) exp(inθ) − 1 ε ∞∑ n=−∞ (n6=0) d dt ( Γn((Tl)11) inϕ ) exp(inθ), 392 Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи... (Vl)22 = − ( l−1∑ s=1 ΨsVl−s ) 22 + 1 ε ∞∑ n=−∞ (n6=0) d dt ( bΓn((Tl)12) n2ϕ2 ) exp(inθ) − 1 ε ∞∑ n=−∞ (n6=0) d dt ( Γn((Tl)22) inϕ ) exp(inθ), (Vl)21 = − ( l−1∑ s=1 ΨsVl−s ) 21 − 1 ε ∞∑ n=−∞ (n6=0) d dt ( 2b2Γn((Tl)12) in3ϕ3 ) exp(inθ) + 1 ε ∞∑ n=−∞ (n6=0) d dt ( bΓn((Tl)11 − (Tl)22) n2ϕ2 ) exp(inθ) − 1 ε ∞∑ n=−∞ (n6=0) d dt ( Γn((Tl)21) inϕ ) exp(inθ), де Tl = Pl + l−1∑ s=1 (Pl−sΨs − ΨsUl−s), l = 1, q (при l = 1 сума ∑l−1 s=1 вважається нулем). Матриця W при достатньо малих значеннях µ визначатиметься з рiвняння (3.5). Лему 3.1 доведено. Повернемось до системи (2.3). Введемо функцiї: ξ10(t, ε, θ) = ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn(h1(t, ε, θ)) inϕ exp(inθ) − Γ0(h2(t, ε, θ)) b(t, ε) , (3.6) ξ20(t, ε, θ) = −b(t, ε) ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn(h1(t, ε, θ)) n2ϕ2 exp(inθ) + ∞∑ n=−∞ (n6=0) Γn(h2(t, ε, θ)) inϕ exp(inθ) +N0(t, ε), (3.7) С. А. Щоголев 393 де функцiя N0(t, ε) визначається з рiвняння Q(t, ε,N0) = 0, (3.8) де Q(t, ε,N0) = Γ0(Z1(t, ε, θ, z10, z20)) = 1 2π 2π∫ 0 Z1(t, ε, θ, z10(t, ε, θ), z20(t, ε, θ)) dθ. Лема 3.2. Нехай система (2.3) задовольняє наступнi умови: 1) Γ0(h1(t, ε, θ)) = 1 2π 2π∫ 0 h1(t, ε, θ) dθ ≡ 0 ∀ t, ε ∈ G, 2) рiвняння (3.8) має корiнь N0(t, ε), який задовольняє умову inf G ∣∣∣∣ dQ(t, ε,N0) dN0 ∣∣∣∣ > 0, (3.9) 3) функцiї Z1, Z2 мають неперервнi частиннi похiднi за z1, z2 до порядку 2q + 1 включно, i якщо z1, z2 ∈ Bm, то цi частиннi похiднi також з класу Bm. Тодi для достатньо малих значень µ iснує перетворення вигляду zj = ξj(t, ε, θ, µ) + 2∑ k=1 ψjk(t, ε, θ, µ)z̃k, j = 1, 2, (3.10) де ξj , ψjk ∈ Bm (j, k = 1, 2), яке систему (2.3) зводить до вигляду dz̃j dt = (j − 1)b(t, ε)z̃j + 2∑ k=1 ( q∑ l=1 ajkl(t, ε)µ l ) z̃k + εcj(t, ε, θ, µ) + µ2q(t, ε, θ, µ) + ε 2∑ k=1 rjk(t, ε, θ, µ)z̃k + µq+1 2∑ k=1 wjk(t, ε, θ, µ)z̃k + µZ̃j(t, ε, θ, z̃1, z̃2, µ), j = 1, 2, (3.11) де ajkl ∈ Sm, cj, dj, rjk, wjk ∈ Bm−1, Z̃j мiстять доданки не нижче 2-го порядку вiдносно z̃1, z̃2. 394 Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи... Доведення. Поряд з системою (2.3) розглянемо допомiжну систему ϕ(t, ε) dξ1 dθ = h1(t, ε, θ) + µZ1(t, ε, θ, ξ1, ξ2), ϕ(t, ε) dξ2 dθ = b(t, ε)ξ1 + h2(t, ε, θ) + µZ2(t, ε, θ, ξ1, ξ2), (3.12) у якiй t, ϕ розглядаються як сталi. Побудуємо часткову суму розвинення в ряд за степенями µ 2π- перiодичного розв’язку системи (3.12) ξj(t, ε, θ, µ) = 2q−1∑ k=0 ξjk(t, ε, θ)µ k, j = 1, 2. (3.13) Коефiцiєнти ξjk визначатимуться з наступного ланцюжка лiнiй- них систем: ϕ(t, ε) dξj0 dθ = (j − 1)b(t, ε)ξ10 + hj(t, ε, θ)), j = 1, 2, (3.14) ϕ(t, ε) dξj1 dθ = (j − 1)b(t, ε)ξ11 + Zj(t, ε, θ, ξ10, ξ20), j = 1, 2, (3.15) ϕ(t, ε) dξj2 dθ = (j − 1)b(t, ε)ξ12 + 2∑ k=1 ∂Zj(t, ε, θ, ξ10, ξ20) ∂ξk ξk1, j = 1, 2, (3.16) ϕ(t, ε) dξjs dθ = (j − 1)b(t, ε)ξ1s + 2∑ k=1 ∂Zj(t, ε, θ, ξ10, ξ20) ∂ξk ξk,s−1 + Fjs(t, ε, θ, ξ10, ξ20, . . . , ξ1,s−2, ξ2,s−2), j = 1, 2; s = 3, 2q − 1. (3.17) Умова 1) леми забезпечує iснування 2π-перiодичного розв’язку ξj0(t, ε, θ) (j = 1, 2) породжуючої системи (3.14), який визначається формулами (3.6), (3.7). Умова 2) леми забезпечує iснування 2π-перiо- дичного розв’язку кожної з систем (3.15)–(3.17). Всi цi розв’язки, оче- видно, являються функцiями класу Bm. У системi (2.3) здiйснимо пiдстановку zj = ξj(t, ε, θ, µ) + ηj , j = 1, 2, (3.18) де η1, η2 — новi невiдомi функцiї, вiдносно яких одержимо систему С. А. Щоголев 395 dηj dt = (j − 1)b(t, ε)η1 + (2 − j)εα(t, ε)η2 + εh̃j(t, ε, θ, µ) + µ2qkj(t, ε, θ, µ) + 2∑ k=1 ( q∑ l=1 bjkl(t, ε, θ)µ l ) ηk + µq+1 2∑ k=1 qjk(t, ε, θ, µ)ηk + µHj(t, ε, θ, η1, η2, µ), j = 1, 2 (3.19) На пiдставi леми 3.1 систему (3.19) зводимо тепер до вигляду (3.11). Лему 3.2 доведено. 4. Формулювання результатiв Введемо матрицю A∗(t, ε, µ) = J(t, ε) + q∑ l=1 Al(t, ε)µ l, де J(t, ε) = ( 0 0 b(t, ε) 0 ) , Al(t, ε) = (ajkl(t, ε))j,k=1,2 (ajkl визначенi в лемi 3.2). Теорема 4.1. Нехай система (3.11) задовольняє умови: 1) власнi значення λ∗j (j = 1, 2) матрицi A∗(t, ε, µ) такi, що inf G |Reλ∗j (t, ε, µ)| ≥ γ0µ q0 (γ0 > 0, 0 < q0 ≤ q), 2) для матрицi A∗(t, ε, µ) iснує матриця U(t, ε, µ) така, що а) infG |detU(t, ε, µ)| > 0, б) U−1A∗U = Λ(t, ε, µ) — дiагональна матриця. Тодi для достатньо малих значень µ, ε/µ2q0−1 система (3.11) має частковий розв’язок класу Bm−1. Доведення. Здiйснимо в системi (3.11) пiдстановку z̃j = ε+ µ2q µq0 ỹj , j = 1, 2, (4.1) де ỹ1, ỹ2 — новi невiдомi функцiї. Одержимо 396 Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи... dỹj dt = (j − 1)b(t, ε)ỹj + εµq0 ε+ µ2q cj(t, ε, θ, µ) + µ2q+q0 ε+ µ2q dj(t, ε, θ, µ) + 2∑ k=1 ( q∑ l=1 ajkl(t, ε)µ l ) ỹk + ε 2∑ k=1 rjk(t, ε, θ, µ)ỹk + µq+1 2∑ k=1 wjk(t, ε, θ, µ)ỹk + ε+ µ2q µq0−1 Ỹj(t, ε, θ, ỹ1, ỹ2, µ), j = 1, 2 (4.2) Розглянемо вiдповiдну лiнiйну неоднорiдну систему dỹj0 dt = (j − 1)b(t, ε)ỹj0 + 2∑ k=1 ( q∑ l=1 ajkl(t, ε)µ l ) ỹk0 + εµq0 ε+ µ2q cj(t, ε, θ, µ) + µ2q+q0 ε+ µ2q dj(t, ε, θ, µ), j = 1, 2. (4.3) На пiдставi результатiв роботи [3] i внаслiдок умов теореми може- мо стверджувати, що система (4.3) має єдиний частковий розв’язок ỹj0(t, ε, θ, µ) (j = 1, 2) класу Bm−1, причому ∃K ∈ ]0,+∞[ таке, що 2∑ k=1 ‖ỹj0‖Bm−1 ≤ K γµq0 ( εµq0 ε+ µ2q 2∑ k=1 ‖cj‖Bm−1 + µ2q+q0 ε+ µ2q 2∑ k=1 ‖dj‖Bm−1 ) < K γ ( 2∑ k=1 ‖cj‖Bm−1 + 2∑ k=1 ‖dj‖Bm−1 ) . Розв’язок класу Bm−1 системи (4.2) шукатимемо методом послi- довних наближень, обираючи в якостi початкового ỹj0 (j = 1, 2), а подальшi — обираючи як розв’язки класу Bm−1 лiнiйних систем dỹj,s+1 dt = (j − 1)b(t, ε)ỹj,s+1 + εµq0 ε+ µ2q cj(t, ε, θ, µ) + µ2q+q0 ε+ µ2q dj(t, ε, θ, µ) + 2∑ k=1 ( q∑ l=1 ajkl(t, ε)µ l ) ỹk,s+1 + ε 2∑ k=1 rjk(t, ε, θ, µ)ỹks + µq+1 2∑ k=1 wjk(t, ε, θ, µ)ỹks + ε+ µ2q µq0−1 Ỹj(t, ε, θ, ỹ1s, ỹ2s, µ), j = 1, 2, s = 0, 1, . . . (4.4) С. А. Щоголев 397 Визначимо область Ω = { ỹ1, ỹ2 ∈ Bm−1 : 2∑ j=1 ‖ỹj − ỹj0‖Bm−1 ≤ d } . Позначимо R = max j,k ‖rjk‖Bm−1 , W = max j,k ‖wjk‖Bm−1 , M(d) = 2∑ j=1 sup y1,y2∈Ω ‖Ỹj(t, ε, θ, y1, y2, µ)‖Bm−1 . Внаслiдок властивостей функцiй X1, X2 iснує L(d) ∈ ]0,+∞[ таке, що ∀ (y1, y2), (z1, z2) ∈ Ω виконано 2∑ j=1 ‖Ỹj(t, ε, θ, y1, y2, µ) − Ỹj(t, ε, θ, z1, z2, µ)‖Bm−1 ≤ L(d) 2∑ j=1 ‖yj − zj‖Bm−1 . Використовуючи звичайну методику принципу стискуючих вiд- ображень [7], легко показати, що при умовi K γµq0 [ 2m(Rε+Wµq+1) ( d+ 2∑ j=1 ‖ỹj0‖Bm−1 ) + ε+ µ2q µq0−1 M(d) ] ≤ d0 < d (4.5) всi наближення ỹjs (j = 1, 2; s = 1, 2, . . .) залишаються всерединi областi Ω. При виконаннi умови K γµq0 [ 2m(Rε+Wµq+1) + ε+ µ2q µq0−1 L(d) ] < 1 (4.6) послiдовнiсть {ỹjs}s=0,1,2... (j = 1, 2) збiгається за нормою ‖ · ‖Bm−1 до розв’язку класу Bm−1 системи (4.2). Нерiвностi (4.5) та (4.6) викону- ються при достатньо малих µ, ε/µq0 , ε/µ2q0−1. Оскiльки 0 < µ < 1, то ε/µq0 ≤ ε/µ2q0−1, отже достатньо вимагати малiсть µ i вiдношення ε/µ2q0−1. Враховуючи (4.1), отримуємо твердження теореми. З леми 3.2 та теореми 4.1 випливає Теорема 4.2. Нехай система (2.3) така, що 398 Про розв’язки квазiлiнiйної диференцiальної системи... 1) виконано умови леми 3.2, 2) система (3.11), яка отримується з системи (2.3) за допомогою пiдстановки (3.10), задовольняє умови теореми 4.1. Тодi для достатньо малих значень µ, ε/µ2q0−1 система (2.3) має частковий розв’язок класу Bm−1. Приклад. Розглянемо систему, яка вiдповiдає рiвнянню d2x dt2 = f(t, ε) sin θ(t, ε) + µx3. (4.7) Система має вигляд: dx1 dt = f(t, ε) sin θ(t, ε) + µx3 2, dx2 dt = x1. (4.8) Обчислення дають Q(t, ε,N0) = N3 0 + 3f2(t, ε) 2ϕ4(t, ε) N0. Рiвняння Q(t, ε,N0)=0 має коренi: N01≡0, N02 =−N03 =−i √ 3 2 f(t,ε) ϕ2(t,ε) . Маємо ∂Q ∂N0 = 3N2 0 + 3f2(t,ε) 2ϕ4(t,ε) . Обмежимось випадком q = 1. Тодi A∗(t, ε, µ) = J(t, ε) + µA1(t, ε), де в даному випадку: J = ( 0 0 1 0 ) , A1(t, ε) = ( 0 Γ0(3x 2 20) 0 0 ) . x10 = − f(t,ε) ϕ(t,ε) cos θ, x20(t, ε, θ) = − f(t,ε) ϕ2(t,ε) sin θ +N0. Якщо обрати N0 = N01 = 0, то власнi значення матрицi A∗(t, ε, µ) дорiвнюють λ∗1,2(t, ε) = ± √ 3 2 f(t, ε) ϕ2(t, ε) √ µ, i таким чином вони задовольняють умову 1) теореми 4.1 з показником q0 = 1/2 (звернемо увагу на те, що в даному випадку цей показник може бути дробовим). Якщо обрати N0 = N02 = N03, то λ1,2(t, ε) = ±i √ 3 f(t, ε) ϕ2(t, ε) √ µ, i таким чином умова 1) теореми 4.1 не виконується. С. А. Щоголев 399 Лiтература [1] А. М. Самойленко, Р. I. Петришин, Математичнi аспекти теорiї нелiнiйних коливань, К.: Наук. думка, 2004, 474 с. [2] М. Р. Меркин, В. М. Фридман, Проекционный метод решения задачи о выну- жденных колебаниях в нелинейных системах с медленно меняющимися ко- эффициентами // Прикл. матем. и механ., 45 (1981), вып. 1, 71–76. [3] А. В. Костин, С. А. Щёголев, Об устойчивости колебаний, представи- мых рядами Фурье с медленно меняющимися параметрами // Дифференц. уравн., 44 (2008), N 1, 45–51. [4] А. В. Костин, С. А. Щёголев, О решениях квазилинейной дифференциаль- ной системы второго порядка, представимых рядами Фурье, содержащими медленно меняющиеся параметры // Укр. матем. журн., 50 (1998), N 5, 654– 664. [5] С. А. Щёголев, Резонансный случай существования решений квазилинейной дифференциальной системы второго порядка, представимых рядами Фурье, содержащими медленно меняющиеся параметры // Укр. матем. журн., 51 (1999), N 2, 285–288. [6] Н. К. Бари, Тригонометрические ряды, М.: Физматгиз, 1961, 935 с. [7] А. Н. Колмогоров, С. В. Фомин, Элементы теории функций и функциональ- ного анализа, М.: Наука, 1972, 496 с. Вiдомостi про авторiв Сергiй Авенiрович Щоголев Одеський нацiональний унiверситет iм. I. I. Мечникова вул. Дворянська, 2, Одеса, 65082 Україна E-Mail: shchogolevs@rambler.ru