Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені

По результатам детальных палинологических исследований морских, лагунно-морских и континентальных отложений верхнего миоцена–плиоцена платформенной Украины реконструирована динамика растительного покрова в конце миоцена и на протяжении плиоцена. Проанализировано влияние геологических событий конца п...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Сіренко, О.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут геологічних наук НАН України 2009
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12449
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені / О.А. Сіренко // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 48-57. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-12449
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-124492013-02-13T02:27:21Z Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені Сіренко, О.А. По результатам детальных палинологических исследований морских, лагунно-морских и континентальных отложений верхнего миоцена–плиоцена платформенной Украины реконструирована динамика растительного покрова в конце миоцена и на протяжении плиоцена. Проанализировано влияние геологических событий конца позднего миоцена и плиоцена на характер растительного покрова платформенной Украины. Установлены общие и региональные особенности состава позднемиоценовых и плиоценовых растительных группировок южных, восточных и центральных регионов Украины. Прослежены основные уровни изменения состава растительного покрова платформенной Украины в конце миоцена и в течение плиоцена. Based on results of detailed palynological research of marine, lagoon-marine, and continental Upper Miocene–Pliocene deposits of Platform Ukraine, the dynamics of vegetation cover development at end-Miocene and during Pliocene has been reconstructed. Geological events at the end of the Late Miocene and the Pliocene and their influence on the plant cover of platform Ukraine are analyzed. The general and regional composition peculiarities of Late Miocene and Pliocene vegetation groups for south, east, and central regions of Ukraine have been established. The basic levels of vegetation cover composition changes of Platform Ukraine at end-Miocene and during Pliocene have been traced. 2009 Article Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені / О.А. Сіренко // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 48-57. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0367-4290 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12449 561:551.782. 1?.2(477) uk Інститут геологічних наук НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	По результатам детальных палинологических исследований морских, лагунно-морских и континентальных отложений верхнего миоцена–плиоцена платформенной Украины реконструирована динамика растительного покрова в конце миоцена и на протяжении плиоцена. Проанализировано влияние геологических событий конца позднего миоцена и плиоцена на характер растительного покрова платформенной Украины. Установлены общие и региональные особенности состава позднемиоценовых и плиоценовых растительных группировок южных, восточных и центральных регионов Украины. Прослежены основные уровни изменения состава растительного покрова платформенной Украины в конце миоцена и в течение плиоцена.
format	Article
author	Сіренко, О.А.
spellingShingle	Сіренко, О.А. Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені
author_facet	Сіренко, О.А.
author_sort	Сіренко, О.А.
title	Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені
title_short	Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені
title_full	Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені
title_fullStr	Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені
title_full_unstemmed	Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені
title_sort	зміни рослинного покриву платформної україни наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені
publisher	Інститут геологічних наук НАН України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12449
citation_txt	Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені / О.А. Сіренко // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 48-57. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT sírenkooa zmíniroslinnogopokrivuplatformnoíukraíninaprikíncípíznʹogomíocenutauplíocení
first_indexed	2025-07-02T14:33:46Z
last_indexed	2025-07-02T14:33:46Z
_version_	1836546079890341888
fulltext	Вступ Викопні рослини найбільш швидко та чутлиC во реагували на події, що відбувались в геоC логічному минулому Землі. Під впливом геоC логічних процесів орогенезу, морських трансгресій та регресій, зледенінь та міжльC довиків'їв відбувались зміни палеогеоC графічних умов: температурних показників та вологості клімату, складу викопних грунтів та характеру палеорельєфу, що відображались у змінах складу рослинності. Спори та пилок давніх рослин, на відміну від інших рослинних рештків, добре зберігаC ються в породах різного генезису, що роC бить їх важливою палеонтологічною групою при кореляційних зіставленнях різноC фаціальних відкладів. Таким чином, за реC зультатами палінологічних досліджень можC на не тільки реконструювати склад рослинC ного покриву тієї чи іншої території, простежити етапність розвитку рослинності та відтворити палеогеографічні умови її формування, але і виконувати міжрегіоC нальні кореляції. Палеогеографічні умови формування відкладів верхнього міоцену та пліоцену південних регіонів України та центральної і східної її частин помітно відрізнялись. У північній та східній частинах Керченського пCова (Чегерчинська мульда), Східному та Північному Приазов'ї (Причорноморська заC падина, південноCсхідний схил Українського щита – УЩ) наприкінці пізнього міоцену та у пліоценовий час існував морський режим [12], в межах ДніпровськоCДонецької запаC дини (ДДЗ), Донбасу та більшої частини УЩ встановився континентальний режим [12]. Протягом теплих фаз кліматичних ритмів на цих територіях формувались червоноC та буC роCкоричневі викопні грунти. В періоди поC холодань утворювались буроколірні міжгрунтові глини. Існування у центральній частині УЩ наприкінці міоцену – на початку пліоцену озерних умов обумовило формуC вання в межах цього регіону субаквальних сірих глин [3]. Таким чином, на характер рослинного покриву південних регіонів України значно впливали трансгресивноC регресивні фази понтичного, кімерійського та куяльницького морських басейнів. У розC витку пізньоміоценової та пліоценової росC линності центральних та східних регіонів УкC раїни чітко проявились відмінності у складі рослинних угруповань теплих та холодних фаз кліматичних ритмів. Формування відC 48 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 2 УДК 561:551.782. 1?.2(477) О. А. Сіренко ЗМІНИ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ ПЛАТФОРМНОЇ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ПІЗНЬОГО МІОЦЕНУ ТА У ПЛІОЦЕНІ (Рекомендовано акад. НАН України П. Ф. Гожиком) По результатам детальных палинологических исследований морских, лагунноCморских и континенC тальных отложений верхнего миоцена–плиоцена платформенной Украины реконструирована динаC мика растительного покрова в конце миоцена и на протяжении плиоцена. Проанализировано влияC ние геологических событий конца позднего миоцена и плиоцена на характер растительного покрова платформенной Украины. Установлены общие и региональные особенности состава позднемиоцеC новых и плиоценовых растительных группировок южных, восточных и центральных регионов УкраиC ны. Прослежены основные уровни изменения состава растительного покрова платформенной УкраC ины в конце миоцена и в течение плиоцена. Based on results of detailed palynological research of marine, lagoonCmarine, and continental Upper Miocene–Pliocene deposits of Platform Ukraine, the dynamics of vegetation cover development at endC Miocene and during Pliocene has been reconstructed. Geological events at the end of the Late Miocene and the Pliocene and their influence on the plant cover of platform Ukraine are analyzed. The general and regioC nal composition peculiarities of Late Miocene and Pliocene vegetation groups for south, east, and central regions of Ukraine have been established. The basic levels of vegetation cover composition changes of Platform Ukraine at endCMiocene and during Pliocene have been traced. © О. А. Сіренко, 2009 кладів теплої або холодної фази по суті було геологічною подією, яка знаходила своє відображення у зміні складу рослинного покриву вивчених регіонів. Кожна з фаз відрізнялась своїми індивідуальними палеоC географічними умовами, що також впливало на склад рослинного покриву. Матеріали та методи При виконанні реконструкцій використані результати палінологічних досліджень, проC ведених нами для понтичних відкладів КерC ченського пCова [7], кімерійських та куяльC ницьких відкладів Східного Приазов'я [9, 10], континентальних відкладів верхнього міоцеC ну–пліоцену Донбасу, ДДЗ [6] та центральної частини УЩ [3, 11] (див. рисунок), а також матеріали палінологічних досліджень понC тичних відкладів Арабатської Стрілки [16], Північного Приазов'я [16], кімерійських відкладів Керченського пCова [19], кімеC рійських та куяльницьких відкладів ПівнічноC го Приазов'я [17, 18], отриманих Н. О. Щекіною. Враховувались також палінологічні дані з вивчення понтичних відкладів ТаC манського пCова [1, 14] як найбільш предсC тавницьких для Східного Паратетіса. При вивченні верхньоміоценових та пліоценових відкладів південних регіонів УкC раїни ми користувались Регіональною страC тиграфічною шкалою неогену України [13], згідно з якою до верхнього міоцену відноC сять відклади понту, до нижнього пліоцену – кімерію, до верхнього пліоцену – куяльнику. Оскільки на сучасному етапі досліджень не існує загальноприйнятої Статиграфічної схеми континентальних відкладів України, для зіставлення використано палінологічну характеристику, отриману нами для 12 паC чок порід верхнього міоцену та пліоцену, що відрізняються певними літологічними особC ливостями та послідовно змінюються у конC тинентальному розрізі ДДЗ та Донбасу [8]. При виконанні реконструкцій враховуваC лись наступні особливості спектрів з морсьC ких та континентальних відкладів: споровоC пилкові комплекси з морських відкладів, порівняно з комплексами континентальних (особливо субаеральних) відкладів, відрізC няються більш багатим та різноманітним таксономічним складом. Це передусім пов'язано з тим, що спори та пилок у випадC ку морського генезису відкладів привноC сяться не тільки повітряним шляхом, але і водними потоками, часто з віддалених териC торій. Таким чином, споровоCпилкові компC лекси з морських відкладів більш усереднені і характеризують більші площі, ніж одC новікові комплекси континентальних субаеC ральних відкладів. У той же час споровоC пилкові комплекси з континентальних відкладів є більш локальними і знаходяться у певній залежності від геоморфологічних та географічних умов розташування розрізів, а також від фізикоCмеханічних та хімічних властивостей вміщуючих порід [4]. ВрахуC вання вказаних особливостей є також важC ливим і при кореляційних зіставленнях одC новікових різнофаціальних відкладів південC них та центральних регіонів України, у зв'язку з чим для кореляційних побудов в якості основного використовується кліматоC стратиграфічний метод. За даними В. О. Вронського [2], транC сгресивні відклади характеризуються значC ною концентрацією пилку та спор і підвищеC ною участю у складі спектрів пилку деревних порід, особливо широколистих, підвищеним вмістом у складі спектрів пилку злаків, різнотрав'я, осокових та прибережноCводC них рослин. Перевідкладені форми відмічені в невеликій кількості. Спектри, які характеC ризують відклади регресій, відрізняються переважанням у їх складі пилку ксероC і гаC лофітних рослин (Chenopodiaceae) та велиC кою кількістю перевідкладених форм. ОсC таннє свідчить про посилення ерозійних процесів, пов'язаних з пониженням рівня водоймища. Основні результати Аналізуючи результати палінологічних досліджень, можна таким чином реконструC ювати вплив основних геологічних подій на склад рослинного покриву районів, що вивC чались. На початку понтичного часу в реC зультаті інтенсивних висхідних тектонічних рухів у Гірському Криму відбулась ранньоC понтична трансгресія, яка вкрила всю териC торію Керченського пCова та Рівнинного Криму, а також Північного Причорномор'я до 48° п. ш. [5]. У цей час сформувався великий бассейн, що простягався від Югославії на заході до Закаспію на сході [5]. У рослинноC 49ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 2 50 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 2 К ар та Cс хе м а р о зт аш ув ан н я о сн о вн и х п ал ін о ло гі чн о в и вч е н и х р о зр із ів в е р хн ьо м іо ц е н о ви х (п о н ти чн и х) т а п лі о ц е н о ви х ві д кл ад ів п ла тф о р м н о ї У кр аї н и Р о зр із и , ви вч е н і а вт о р о м : � – с ве р д ло ви н и ; � – в ід сл о н е н н я. Р о зр із и , ви вч е н і Н . О . Щ е кі н о ю : � – с ве р д ло ви н и му покриві південних регіонів панували шиC роколистоCхвойні ліси, значна роль у яких належала термофільним рослинам та сосC нам різноманітного видового складу, вклюC чаючи теплолюбні види підроду Haploxylon K o e h n e. По берегах понтичного моря були розвинуті степові угруповання, переважно злаковоCполиновоCрізнотравноCлободові асоціації [1, 14, 16]. В межах ПівнічноC Східної та Східної України в цей час також домінували лісові ландшафти, але у складі дубовоCсоснових та змішаних лісів за учасC тю термофільних елементів. На відміну від південних регіонів, тут не зустрічались Cedrus, Keteleeria та Taxodiaceae. До лісоC вих угруповань також не входили деякі терC мофільні листяні рослини родини JuglanC daceae (Platycarya, Engelhardtia), а також Planera, Myrtacea, Comptonia, Acaceae, властиві лісам південних регіонів. У кінці раннього понту відбулась потужна регресія, що спричинила роз'єднання єдиC ного понтичного бассейну і автономний розC виток Дакійського, Евксинського та КасC пійського басейнів [5]. У результаті цієї регC ресії у кінці раннього понту в межах Керченського пCова та Рівнинного Криму встановився континентальний режим та акC тивізувались ерозійні процеси, про що свідчить високий вміст перевідкладеного пилку Pinus у складі встановленого нами спектра для портаферських відкладів КерC ченського пCова [7]. В межах Керченського пCова у цей час панували трав'янисті асоціації з різноманітними Chenopodiaceae, у той же час у складі рослинного покриву приймали участь і водні та прибережноC водні рослини родин Alismatacceae та Butomaceae. Аридізація клімату, яка відбуC валась у портаферський час, виявила вплив, але вже більш м'який, на склад рослинних угруповань ДДЗ та Донбасу. У цей час (період формування верхньої частини ІІІ пачки континентального розрізу) у рослинC ному покриві зазначених територій також переважали трав'янисті угруповання, але у їх складі більша роль належала представниC кам родин Asteraceae та різнотрав'ю. На поC нижених елементах рель'єфу існували деC ревні угруповання, у складі яких, окрім Pinus, зустрічались поодинокі Alnus sp., Betula sp., Quercus spp., Tilia cf. cordata M i l l., Euonymus sp., Lonicera sp. У другій поC ловині понтичного віку (босфорський час) морський басейн знаходився лише в найбільш увігнутій частині Індольської запаC дини на сході Керченського пCова [5]. У складі рослинного покриву Керченського та Таманського пCовів, Рівнинного Криму, порівняно з періодом ранньопонтичної трансгресії, розширилась участь трав'янисC тих угруповань, а у їх складі мезофільного різнотрав'я. Пануючим став лісостеповий тип рослинності [1, 7, 14, 16]. Дещо змінивC ся також склад лісів. Так, у лісових угрупоC ваннях босфорського часу південних регіонів України значна роль належала лисC тяним рослинам (особливо представникам помірної зони – Betula і Alnus та помірноC теплої зони – Quercus); натомість, роль соC сен помітно скоротилась, особливо за рахуC нок теплолюбних представників підроду Haploxylon K o e h n e., зменшилась і їх видоC ва різноманітність. Процес аридізації постуC пово зростав від ранньобосфорського часу (доволі значна участь лісових широколистоC соснових угруповань у складі рослинного покриву) до пізньобосфорського часу (розC ширення ролі трав'янистих асоціацій). Подібні зміни простежувались і у складі росC линного покриву Донбасу та ДДЗ [6] під час формування IV пачки континентального розрізу [8]. Домінуючим в межах вказаних регіонів був також лісостеповий ландшафт. На початку етапу формування відкладів IV пачки континентального розрізу широкого розвитку набули розріджені дубовоCсоснові ліси, в яких, порівняно з попередніми етапаC ми, скоротилась участь теплолюбних видів Pinus. Інколи у складі лісів ДДЗ зустрічались Picea sect. Eupicea W i l l k m. та P. sp Omorica W i l l k m. Починаючи з другої половини етапу під впливом посилення аридізації клімату у складі рослинного покриву розширилась роль луговоCстепових асоціацій. В межах ДДЗ ліси у цей час були переважно заплавC ного типу, за участю Alnus cf. glutinosa (L) G a e r n., Alnus cf. incana (L) W i l l d., Betula cf. pubescens E h r h., Betula sp., Salix cf. caprea L. У складі трав'янистих угруповань були шиC роко представлені гідроC та гігрофільні росC лини. Все вказане є свідченням існування в межах ДДЗ низовинної алювіальної рівнини. У східній частині регіону зростали в'язовоC дубові ліси з Quercus cf. robur L. та Ulmus cf. laevis P a l l. На Донбасі у складі лісів, окрім 51ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 2 Pinus spp., зрідка зустрічалась Tsuga sp. Наприкінці етапу більша частина території Донбасу була вкрита трав'янистими угрупоC ваннями, у складі яких основна роль належаC ла Chenopodiaceae, Asteraceae та Poaceae. У кінці пізнього понту – на початку кімерію в межах південних регіонів відбуC лась потужна регресія, яка зумовила переC поглиблення раніше існуючих та формуванC ня нових річкових долин [5]. Аналізуючи склад палінокомплексів, приходимо до висC новку, що аридізація клімату, яка відбулась під час цієї регресії, виявила більший вплив на склад рослинного покриву території ДДЗ та Донбасу, ніж попередня (портаферська). В цей час (формування порід V пачки контиC нентального розрізу) в межах УЩ, ДДЗ та Донбасу [6, 11] на вододілах росли соснові ліси, в яких не зустрічались теплолюбні види сосен, на плакорах були поширені трав'яC нисті угруповання, в яких переважали лобоC дові та складноцвітні, на понижених елеменC тах рельєфу зростали березовоCсоснові ліси, у складі яких не приймали участі терC мофільні елементи та листяні рослини помірноCтеплої зони. В межах Таманського пCова [1] в цей час (формування озерних шарів "Кутря") домінували лободові, зустC річались також прибережноCводні рослини, а лісові угруповання складались із берези, вільхи та верби. Помітною подією, яка вплинула на палеоC географічні умови пліоцену, була кімерійсьC ка трансгресія. Саме у цей час сформувався морський АзовоCЧорноморський басейн у границях, близьких до сучасних, а також поC чалось формування сучасної глибоководної западини Чорного моря [5]. З середнім кімерієм пов'язується формування залізних руд. Керченський пCів у пліоцені являв соC бою область мінімальної тектонічної активC ності, тут переважало хемогенне осадконаC копичення [15]. Мінералогічні показники руд, як і багата і різноманітна фауна моC люсків та палінофлора, свідчать про відповідність рудного горизонту кімерію кліматичному оптимуму пліоцену. Так, за палінологічними даними з характеристики комишCбурунських відкладів середнього кімерію Керченського пCова [19] та ПриаC зов'я [10, 17] у цей час, порівняно з ранньоC кімерійським, зросли площі широколистих лісів та трав'янистих асоціацій, переважно мезофільного ряду, у складі лісів збільшиC лась різноманітність та кількість термофільC них рослин. За даними Н. О. Щекіної [19], в межах Керченського пCова лісові ландшафC ти раннього кімерію з пануванням соснових та дубовоCсоснових лісів у середньому кімерії змінились ландшафтами лісостепоC вого типу, а у рослинному покриві зменшиC лась роль хвойних порід, на зміну яким прийшли листяні угруповання багатого такC сономічного складу. Домінували лісостепові ландшафти у середньокімерійський час таC кож і в межах Північного та Східного ПриаC зов'я [10, 17]. Помітна участь у складі лісів Приазов'я широколистих і термофільних рослин (особливо таких як Engelhardtia, Pterocarya, Juglans, Carya Myrica, Celtis, Moraceae) та присутність таксодієвих у складі болотяних ценозів також є свідченC ням теплих та вологих кліматичних умов. Участь у складі рослинного покриву СхідноC го Приазов'я водних та прибережноCводних рослин свідчить про існування в межах цьоC го регіону прісноводних водоймищ. У приC бережній зоні, вірогідно, росли злакові, складноцвітні та ефедра. Відкриті простори були вкриті мезофільним різнотрав'ям. Подібні закономірності простежувались і у складі рослинного покриву Центрального Донбасу, ДДЗ, та центральної частини УЩ [6, 11] під час формування порід VI пачки континентального розрізу. В межах східних та центральних регіонів України на початку етапу формування пачки VI широкого розC витку набули широколистоCхвойні ліси, осC новним едифікатором яких був Pinus. За таксономічним складом вони були близькі до лісів часу формування II пачки континенC тального розрізу і відрізнялись від них лише зменшенням участі термофільних елеC ментів. На Донбасі по берегах водоймищ зустрічались поодинокі Myrica cf. gale L., а в межах Придніпровської низовини – Taxo& dium sp. Середня частина етапу відрізняC лась деякою аридізацією кліматичних умов та зростанням ролі у складі рослинного покC риву трав'янистих угруповань, причому не тільки за рахунок Chenopodiaceae, але і меC зофільного різнотрав'я. В межах всіх вказаC них регіонів панівним став лісостеповий тип рослинності. У складі лісів підвищилась участь широколистих порід помірноCтеплої зони та термофільних рослин і одночасно 52 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 2 зменшилась роль Pinus. Світлі соснові ліси зустрічались лише на північних схилах водоC розділів, а на схилах південних експозицій зростали листяні ліси, у складі яких, окрім панівних Quercus spp., брали участь Tilia cf. platyphyllos S c o p., T. сf. cоrdata M i l l., Carpinus cf. betulus L., Fagus sp., Zelkova sp., Juglans cf. sieboldiana M a x i m., J. cf. cinerea L., J. cf. regia L., Juglans sp., підлісок утворюC вали Corylus spp., зрідка – Celtis sp. Аридізація клімату та деяке похолодання під час пізньокімерійської регресії [5] призC вели до збіднення складу рослинних угрупоC вань південних регіонів України, у яких домінантами стали рослини помірної зони, та ще більшої участі у складі рослинного покриву трав'янистих асоціацій. На початку пізнього кімерію в межах Приазов'я [10, 17] переважали соснові та змішані ліси з незC начною домішкою Tsuga, Picea sp.sect. Eupicea W i l l k m., у складі яких, порівняно з середньокімерійським часом, скоротились кількість термофільних елементів, а також таксономічна різноманітність широколистих порід. Нечисленні трав'янисті асоціації росC ли лише біля морського узбережжя. Саме у пізньокімерійський час у межах Східного Приазов'я відбулась зміна складу болотних ценозів, а саме: таксодієві поступились більш помірним таксонам, переважно сфагC новим мохам, що також свідчить про похоC лодання клімату та існування великої кільC кості сфагнових боліт. За даними Н. О. Щекіної [19], в межах Керченського пCова у пізньокімерійський час також почався розC виток боліт, свідченням чого було зростання у рослинному покриві ролі справжніх, сфагC нових та печінкових мохів. Палінологічні матеріалиі свідчать про те, що починаючи з середини пізнього кімерію в межах Східного Приазов'я існував режим, близький до континентального [10]. У складі змішаних та сосновоCшироколистих лісів продовжилось подальше скорочення ролі термофільних елементів, представлених пеC реважно Juglans, та одночасно зросла участь рослин помірноCтеплої (Quercus) та помірної (Betula, Alnus) зон. У структурі росC линного покриву збільшилась роль трав'яC нистих угруповань, а у їх складі – ксерофітів родин Chenopodiaceae та Asteraceae. За даC ними Н. О. Щекіної [19], у структурі рослинC ного покриву Керченського пCова помітно скоротилась роль хвойних та термофільних рослин; натомість, зросла участь листяних порід (переважно за рахунок Quercus, Alnus, Ulmus) та трав'янистих рослин. У кінці пізньC ого кімерію в межах Керченського пCова пеC реважали відкриті ландшафти. Аналіз склаC ду реконструйованої рослинності дозволяє зробити висновок про збільшення аридізації клімату та наростання похолодання, яке буC ло зафіксоване на початку пізнього кімерію. Незначне похолодання та наростання аридізації почалось під час завершальної фази етапу утворення порід верхньої частиC ни VI пачки континентального розрізу ДДЗ та Донбасу [6, 8]. У складі лісових угрупоC вань зросла участь листяних порід помірної зони (Alnus, Betula, Salix); натомість, зменC шилась роль широколистих та термофільC них рослин. Час формування VII пачки конC тинентального розрізу пов'язаний з наросC танням аридізаціїї клімату та розширенням участі у складі рослинного покриву лободоC воCполинових степів (на початку етапу) та лучних асоціацій (у кінці етапу). По річкових терасах росли соснові бори, а у долинних лісах інколи зустрічались Quercus cf. robur L., Juglans cf. cinerea L. Протягом етапу формування VIII пачки континентального розрізу доволі значні площі ДДЗ та Донбасу були вкриті трав'янистими асоціаціями, але у їх складі роль різнотрав'я була незначною. Лісові угруповання зустрічались переважно по річкових долинах та терасах, домінантаC ми у них були Pinus spp. та Quercus spp., у меншій кількості траплялись Betula spp., Acer cf. platanoides L., Tilia cf. cordata M i l l., Morus sp. Підлісок складали Corylus sp., Euonymus sp. та Celtis sp., у долинних лісах ріс Juglans sp. В межах території ЦентральC ного Донбасу, у зволожених місцях зустрічаC лись зарості вільхи та верби, а у кінці етапу соснові ліси знову зайняли вододільні просC тори. Пік похолодання був пов'язаний з етапом формування VIII пачки континенC тального розрізу ДДЗ та Донбасу [6, 8], що відобразилося у подальшому збідненні такC сономічного складу деревних рослин. ОсC новними складовими лісових угруповань, окрім Pinus spp. subg. Diploxilon K o e h n e., були Betula sp. та Salix sp., і лише інколи у деревостої лісів зустрічались Quercus cf. robur L., Quercus sp., Corylus cf. avellana L. В межах території ДДЗ переважав лісостеC 53ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 2 повий тип рослинності. Доволі значні площі були вкриті трав'янистими угрупованнями, у складі яких домінували Chenopodiaceae та Asteraceae, ліси мали підпорядковане знаC чення. На Донбасі соснові ліси займали більш значні площі. У середині етапу, у період короткочасного потепління у їх складі зустрічались поодинокі Juglans sp. та Moraseae. Слід зазначити, що протягом всього пліоцену у складі рослинного покриву центC ральної частини УЩ [11] у значній кількості були присутні водні та прибережноCводні рослини, представлені досить різноманітно: Typha cf. angustifolia L., Typha latifolia L., Typha shuttleworthii K o c h. et S o n d., Typha sp., Sparganium sp., Potamogeton sp. У той же час незначна участь Typha latifolia L., Sparganium sp. та Potamogeton sp. була хаC рактерна для рослинних угруповань, що існували у межах ДДЗ та Донбасу лише в кінці пізнього пліоцену [6]. Порівняно з лісаC ми Донбасу та ДДЗ, у складі лісових угрупоC вань УЩ (як періодів похолодань, так і поC теплінь) зафіксована найбільш значна участь широколистих та термофільних росC лин (особливо роду Juglans). Це може бути пов'язано з тим, що велике водоймище, яке існувало в межах досліджуваної території у пізньоміоценовий час і, вірогідно, на початку пліоценового часу [3], деякою мірою нівеC лювало загальні кліматичні флуктуації, які відбувалися в межах всієї платформної УкC раїни у пліоцені, та впливало на склад росC линного покриву прилеглих територій. Палеогеографічні умови куяльницького та акчагильського часів були дуже складниC ми. До основних подій цього періоду можна віднести дві трансгресивні та регресивні фази розвитку морського басейну, а також встановлення зв'язку Чорноморського баC сейну з Каспієм, з одного боку, та з СередC земним морем – з іншого [5]. Протягом цьоC го часу зафіксована найбільш чітка та різка зміна кліматичних умов, що знайшло яскраC ве відображення у характері змін флорисC тичних угруповань. Під час ранньокуяльницької трансгресії, вірогідно, морські води не повністю вкриваC ли Східне Приазов'я. На територіях біля морського узбережжя існували лісостепові ландшафти. У складі лісових угруповань, порівняно з пізньокімерійським часом, зноC ву збільшилась роль Pinus, що належали пеC реважно секції Eupitys, хоча інколи зустрічаC лись також Pinus sp. sect. Banksia M a y r, P. sp. sect Cembrae, P. sp. sect. Strobus, Р. longifoliaformis Z a k l. Палінологічні маC теріали свідчать також про збільшення ролі Tsuga: Tsuga cf. diversifolia (M a x i m) M a s t., T. canadensis C a r r., T. piccolo M c h e d., T. tortuosa M c h e d., але не можна однозC начно стверджувати, що вони росли саме в межах Приазов'я. Можливо припустити, що пилок Tsuga був привнесений з Криму, оскільки не зустрічався у складі споровоC пилкових спектрів з субаеральних верхньC опліоценових відкладів Східного Приазов'я. У широколистоCхвойних лісах росли також Picea sp. sect. Eupicea, зрідка зустрічались Picea sp. sect. Omorica, Abies, Cupressaceae, однак едифікаторами цих лісів були Pinus та Quercus. У невеликій кількості до складу лісів входили Ulmus laevis, Ulmus sp., Carpinus cf. betulus., Tilia cf. cordata, T. cf. platyphyllos, Acer, інколи – Fagus, Castanea, Rhus. Підлісок складали Corylus та Ericaceae. У зволожених місцях, по річкових долинах у складі лісових угруповань ще зустрічались Juglans, Carya, Pterocarya, Мyrica. У складі болотних ценозів переважали сфагнові моC хи, і лише інколи зустрічались болотні кіпаC риси. На відміну від Північного Приазов'я [18], участь Betula та Alnus у складі лісів була незначною. У трав'яному покриві лісів значна роль належала папоротям Polypodiaceae, у зволожених місцях росли плавуни Lycopo& dium, а Selaginella, Lygodium., Gleihenia зустрічались дуже рідко. Характерною особC ливістю степових асоціацій було переважанC ня злаків та мезофільного різнотрав'я. У куC яльницький час в межах Приазов'я була добC ре розвинена річкова сітка [5], що підтверджується широким представництвом у складі рослинного покриву водних та приC бережноCводних рослин родин Typhаceae, Sparganiaceae, Potamogetonaceae, AlismataC ceae, Nupharaceae. Наприкінці першої половини ранньокуC яльницького часу склад лісів помітно збіднився, переважно за рахунок широкоC листих та термофільних рослин. У кінці другої половини ранньокуяльC ницького часу – на початку пізнього у росC линному покриві домінували трав'янисті асоціації, що складались переважно з лобоC 54 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 2 дових та полину. Лісові угруповання існуваC ли лише по долинах річок, у їх складі знову з'явились поодинокі Nyssa, Carya, Engelhardtia. У кінці пізньокуяльницького чаC су, в межах Східного Приазов'я, вірогідно, вже існував континентальний режим, форC мувались червоноколірні викопні грунти та міжгрунтові глини. В межах Донбасу, ДДЗ та центральної частини УЩ на початку етапу формування Х пачки континентального розрізу у складі рослинного покриву збільшилась роль деC ревних порід. Лісові угруповання займали не лише понижені елементи рельєфу, але і вододільні простори. Основними складовиC ми хвойних та змішаних лісів цього періоду були Pinus spp. sect. Eupitus S p a c h., у невеC ликій кількості зустрічались також теплоC любні види сосен підроду Haploxylon та темC нохвойні породи: Picea sp. sect. Eupicea, P. sp. sect. Omorica. Листяні рослини частіше за все були представлені Alnus spp., Betula spp., Quercus spp., Tilia spp., Corulus cf. avellana L., інколи – Ulmus cf. laevis P a l l., Moraceae. Переважно по річкових долинах зустрічались Carpinus cf. betulus L. та Juglans spp. У кінці першої половини етапу розширилась участь трав'янистих угрупоC вань у складі рослинного покриву – лугового різнотрав'я для території ДДЗ та лободових і складноцвітних в межах Донбасу. Найбільш помітні зміни у складі рослинC ного покриву ДДЗ та Донбасу відбулись під час формування середньої та верхньої часC тин Х пачки континентального розрізу. Такі зміни полягали у збідненні лісових угрупоC вань, у складі яких домінантами залишились Pinus, Betula та Alnus. Крім того, у цей час яскраво проявились регіональні відміни у рослинному покриві ДДЗ та Донбасу. В меC жах ДДЗ існували соснові ліси, іноді з домішкою Picea, також зарості вільхи та верC би, а в межах Донбасу – переважали полиC новоCлободові асоціації. Термофільні рослиC ни у складі лісових угруповань майже не зустрічались. У самому кінці етапу панівним був лісостеповий тип рослинності. У складі лісів знову почали зустрічатись поодинокі Quercus, Juglans та Moraceae, але у значно меншій кількості, ніж на початку етапу. Рослинний покрив Донбасу, ДДЗ та УЩ часу формування XI пачки континентального розрізу був неоднорідним. В межах ДДЗ та центральної частини УЩ на початку та в кінці етапу широкий розвиток мали луговоCстеC пові угруповання з багатим різнотрав'ям. У водоймищах та по їх берегах росли водні та прибережноCводні рослини родин СyperC aceae, Liliaceae, Sparganiaceae, Typhaceae, Potamogetonaceae. Лісові угруповання з Pinus spp., Betula spp., Alnus spp., Tilia cf. cordata M i l l., Ulmus spp. займали лише поC нижені елементи рельєфу. На Донбасі сосC нові та березовоCсоснові ліси зустрічались також і на схилах водорозділів, а у складі трав'янистих ценозів основна роль належаC ла різноманітним складноцвітним. Під час формування середньої частини пачки XI у складі рослинного покриву всіх згаданих регіонів помітно збільшилась участь лісів, а у їх складі широколистих та термофільних рослин. Найбільш типовими для цього часу були світлі древостої з Quercus spp. та незC начною домішкою Tilia cf. cordata M i l l., Acer cf. platanoides L. У річкових заплавах у складі лісів знову з'явились Carpinus cf. betulus L., Juglans sp., Ostrya cf. carpinifolia S c o p., а у межах території ДДЗ – Pterocarya sp. На жаль, на сучасному етапі досліджень не вдалось зіставити основні риси змін росC линного покриву, які відбувались під час формування XII пачки континентального розрізу ДДЗ та Донбасу, з такими південних регіонів. Це пов'язано з недостатньою палінологічною вивченістю куяльницьких (особливо верхньокуяльницьких) відкладів, що і буде складати предмет наших подальC ших досліджень. Висновки Аналіз палінологічних матеріалів свідчить про те, що, незважаючи на відмінні палеоC географічні умови формування верхньоC міоценCпліоценових відкладів різних регіонів, простежуються загальні закоC номірности зміни складу рослинного покриC ву платформної України, починаючи з кінця міоцену та протягом пліоцену. Встановлені закономірності пов'язані передусім з вплиC вом кліматичних факторів (температурного режиму та вологості) на склад рослинних угC руповань. В межах регіонів розвитку контиC нентальних відкладів найбільш яскраві відміни були характерні для часу формуванC ня порід другої пачки континентального 55ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 2 розрізу [8]. Саме в цей період практично вся територія платформної України була вкрита лісами. Домінантами у їх складі були різноC манітні види Pinus, причому такої видової різноманітності Pinus не простежувалось у складі лісів жодного з наступних етапів. Відмінною особливістю лісових угруповань цього часу була також значна роль у їх складі широколистих порід помірноCтеплої зони та термофільних рослин. Подібні ландшафти існували у новоросійський час пізнього міоцену у Причорномор'ї [16] та в межах Керченського пCова [7]. Другий рівень змін пов'язаний з часом формування босфорських відкладів понту південних регіонів та порід IV пачки розрізу континентальних відкладів платформної УкC раїни. У складі лісів зменшилась роль хвойC них (переважно Pinus) та їх видова різноC манітність, зросла участь листяних рослин помірної зони, збільшилась роль у рослинC ному покриві трав'янистих угруповань, а у їх складі водних та прибережноCводних росC лин. На зміну лісовим ландшафтам прийшли ландшафти лісостепового типу, які продовC жували існувати протягом майже всього чаC су утворення пліоценових відкладів. Третій рівень змін відповідав завершальC ному етапу формування верхньопонтичних відкладів півдня України та породам V пачки континентального розрізу і відрізнявся значC ним збідненням таксономічного складу росC линних угруповань та зникненням терC мофільних рослин. Найбільш яскраві риси притаманні четC вертому рівню – часу формування кімерійсьC ких відкладів південних регіонів України та порід VI пачки континентального розрізу. Рослинні угруповання цього періоду відрізняC лись найбільшим вмістом і різноманіттям рослин помірноCтеплої і теплоCпомірної зон та термофільних порід. Саме в цей час мав місце кліматичний оптимум пліоцену. П'ятий рівень змін пов'язаний з куяльC ницьким часом (вірогідно, кінець раннього куяльнику) у південних регіонах та періодом формування середньої частини пачки Х конC тинентального розрізу. У цей час зі складу лісів зникли всі термофільні елементи, а домінантами лісів були Pinus subg. Diploxylon та Betula spp. Встановлені рівні змін складу рослинноC го покриву не тільки чітко фіксують клімаC тичні особливості етапів пізньоміоценової та пліоценової історії в межах платформної УкC раїни, але і можуть бути використані для стратифікації та кореляції відкладів, що формувались протягом цих етапів. 1. Ананова Е. Н., Волкова Н. С., Зубаков В. А. и др. Новые данные по Таманскому опорному разрезу миоCплиоцена Причерноморья // Докл. АН СССР. – 1985. – Т. 284, № 4. – С. 925 – 928. 2. Вронский В. А. Маринопалинология и палеоC география южных морей СССР в голоцене: Автореф. дис … дCра геогр. наук. – Баку, 1983. – 50 с. 3. Зосимович В. Ю., Карпенко А. М., Сіренко О. А., Циба М. М. Стратиграфічне положення, вік, седиментаційні особливості та палеоC географія боярської товщі // Геол. журн. – 2006. – № 1. – С. 123–136. 4. Методические аспекты палинологии. – М.: Недра, 1987. – 223 с. 5. Семененко В. Н. Стратиграфическая корреC ляция верхнего миоцена Восточного ПаратеC тиса и Тетиса. – Киев: Наук. думка, 1987. – 232 с. 6. Сиренко Е. А. Развитие растительного покроC ва Восточной Украины в плиоцене (по палиC нологическим данным) // Актуальные пробC лемы палинологии на рубеже третьего тысяC челетия. – М., 1999. – С. 223–229. 7. Сиренко Е. А. К палинологической характеC ристике понтических отложений Восточного Паратетиса // Геол. журн. – 2003. – № 4. – С. 54–58. 8. Сиренко Е. А. Палинологические и палеопеC дологические данные к характеристике субаэральных верхнемиоценCплиоценовых отложений платформенной Украины // Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України. Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – К., 2006. – С. 273–281. 9. Сиренко Е. А. Первые результаты палинолоC гических исследований разнофациальных отложений верхнего плиоцена Восточного Приазовья // Сучасні напрямки української геологічної науки: Зб. наук. пр. ІГН НАН УкC раїни. – К., 2006. – С. 277–283. 10. Сиренко Е. А. Палинологические данные к хаC рактеристике киммерийских отложений ВосC точного Приазовья // Палеонтологічні дослідC ження в Україні: історія, сучасний стан та 56 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 2 перспективи: Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – К., 2007. – С. 342–348. 11. Сіренко О. А. Перші палінологічні дані з харакC теристики пліоценових відкладів центральної частини Українського щита // Геол. журн. – 2007. – № 1. – С. 92–98. 12. Стратиграфія УРСР. Т. 10. Неоген. – К.: Наук. думка, 1975. – 268 с. 13. Стратиграфічний кодекс України. – К., 1977. – 39 с. 14. Филиппова Н. Ю. Споры, пыльца и органиC костенный фитопланктон из неогеновых отC ложений опорного разреза Железный Рог (Таманский полуостров) // Стратиграфия. ГеC ол. корреляция. – 2002. – Т. 10, № 2. – С. 80–92. 15. Шнюков Е. Ф. Генезис железных руд АзовоC Черноморской рудной провинции. – К.: Наук. думка, 1965. – 195 с. 16. Щекина Н. А. История флоры и растительносC ти юга Европейской части СССР в позднем миоцене – раннем плиоцене. – К.: Наук. думC ка, 1979. – 200 с. 17. Щекіна Н. О. Матеріали до флори й рослинC ності кімерійського віку Північного Приазов'я // Укр. ботан. журн. – 1964. – Т. 21, № 2. – С. 61–69. 18. Щекіна Н. О. До вивчення флори і рослинного покриву півдня України у куяльницькому віці // Там же. – Т. 26, № 3. – С. 84–89. 19. Щекіна Н. О. Результати споровоCпилкового аналізу кімерійських відкладів Керченського півострова // Там же. – 1977. – Т. 34, № 1. – С. 76–81. ІнCт геол. наук НАН України, Стаття надійшла Київ 29.04.09 ECmail: o_sirenko@ukr.net 57ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 2

Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені

Репозитарії

Схожі ресурси