Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік
Выявлены особенности исторического развития, температурного и гидрологического режимов, условий седиментации маастрихтского морского бассейна территории платформенной Украины....
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геологічних наук НАН України
2009
|
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12461 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік / Л.М. Якушин, І.І. Іщенко // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 23-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12461 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-124612010-10-09T12:02:12Z Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік Якушин, Л.М. Іщенко, І.І. Выявлены особенности исторического развития, температурного и гидрологического режимов, условий седиментации маастрихтского морского бассейна территории платформенной Украины. The article deals with historical development, temperature and hydrological regimes, sedimentation conditions of Maastrichtian sea basins in territory of platform Ukraine. 2009 Article Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік / Л.М. Якушин, І.І. Іщенко // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 23-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0367-4290 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12461 551.863:551.763.331(477) uk Інститут геологічних наук НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Выявлены особенности исторического развития, температурного и гидрологического режимов, условий седиментации маастрихтского морского бассейна территории платформенной Украины. |
| format |
Article |
| author |
Якушин, Л.М. Іщенко, І.І. |
| spellingShingle |
Якушин, Л.М. Іщенко, І.І. Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік |
| author_facet |
Якушин, Л.М. Іщенко, І.І. |
| author_sort |
Якушин, Л.М. |
| title |
Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік |
| title_short |
Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік |
| title_full |
Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік |
| title_fullStr |
Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік |
| title_full_unstemmed |
Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік |
| title_sort |
палеогеографія території платформної україни у маастрихтський вік |
| publisher |
Інститут геологічних наук НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12461 |
| citation_txt |
Палеогеографія території платформної України у маастрихтський вік / Л.М. Якушин, І.І. Іщенко // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 23-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT âkušinlm paleogeografíâteritorííplatformnoíukraíniumaastrihtsʹkijvík AT íŝenkoíí paleogeografíâteritorííplatformnoíukraíniumaastrihtsʹkijvík |
| first_indexed |
2025-07-02T14:34:18Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:34:18Z |
| _version_ |
1836546113161658368 |
| fulltext |
Вступ
Стаття є продовженням серії публікацій про
особливості палеогеографії пізньої крейди
території платформної України, що започатC
кована в попередніх номерах журналу.
Маастрихтський вік завершив еру крейC
донакопичення і відзначився глобальною
регресією моря та вимиранням багатьох
груп фауни наприкінці крейдового періоду.
Матеріали та методика
Матеріал та методика досліджень викладені
в попередніх публікаціях [3, 4].
Обговорення результатів
Тектонічний розвиток території платформC
ної України у маастрихтський вік був успадC
кований з попереднього віку та характериC
зувався відносною стабільністю.
Маастрихтський морський басейн зменC
шився, порівняно з кампанським, і займав
72% території України. Він вкривав КарC
патську геосинкліналь, ДніпровськоCДоC
нецьку западину (ДДЗ), КаркінітськоCПівC
нічнокримський, Північноазовський та ІндоC
лоCКубанський прогини. Наприкінці віку
відбулася швидкоплинна регресія морськоC
го басейну. В маастрихтському морі існують
Центральноукраїнський, Донецький, ПередC
добрудзький та Азовський острови.
Маастрихтське море характеризується
незначними глибинами (5—50 м) (рис. 1),
помірноCтеплими температурами води, норC
мальною солоністю [1], переважаючим накоC
пиченням моховатковоCфорамініферових та
коколітовоCпітонеловоCфорамініферових
мулів, збагачених вуглекислотою в першу поC
ловину віку та піщанистих, піщанистоCвапнисC
тих, піщанистоCмергельних та кременистоC
піщанистоCкарбонатних осадків — у другу.
В басейні переважає карбонатне осадC
конакопичення (рис. 2).
Маастрихтські відклади представлені гоC
ловним чином вапняками та мергелями,
з підпорядкованим значенням писальної
крейди з прошарками пісків та пісковиків.
Розвиток палеоландшафтів суходолу
контролюється тектонікою, евстатичним коC
ливанням рівня моря та кліматичними особC
ливостями, що визначають особливості деC
нудації, накопичення та транспортування
уламкового матеріалу. Відмічається суттєве
зростання денудації суходолу (домішка теC
ригенного матеріалу в морських осадових
збільшується до 10—35%).
Маастрихтські відклади представлені гоC
ловним чином вапняками та мергелями, з
підпорядкованим значенням писальної крейC
ди з прошарками пісків та пісковиків (рис. 3).
Потужність сантонських відкладів на теC
риторії платформної України коливається
від нульових відміток на піднятих ділянках
території Українського щита, в центральній
частині Донбасу та на Азовському валу до
900 м у Рівнинному Криму (рис. 4).
Маастрихтські відклади розповсюджені
на 15% території платформної України.
Аналіз геологічної інформації за фактичC
ними даними виявив відсутність маастриC
хтських відкладів на значній частині платфоC
рмної України, що відображено у побудоваC
них картах потужностей та літофацій. Ця
територія, на нашу думку, втратила маастC
рихтські відклади під час континентальних
умов її розвитку у палеоценовий час.
23ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
УДК 551.863:551.763.331(477)
Л. М. Якушин, І. І. Іщенко
ПАЛЕОГЕОГРАФІЯ ТЕРИТОРІЇ ПЛАТФОРМНОЇ УКРАЇНИ У МААСТРИХТСЬКИЙ ВІК
(Рекомендовано д$ром геол.$ мінерал. наук Д. Є. Макаренком)
Выявлены особенности исторического развития, температурного и гидрологического режимов,
условий седиментации маастрихтского морского бассейна территории платформенной Украины.
The article deals with historical development, temperature and hydrological regimes, sedimentation condiC
tions of Maastrichtian sea basins in territory of platform Ukraine.
© Л. М. Якушин, І. І. Іщенко, 2009
24 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
Рис. 1. Карта глибин маастрихтського моря території платформної України
1 — складчасті споруди Карпат і Гірського Криму; глибина моря (м): 2 — 0—10, 3—10—30, 4 —
глибше 30; 5 —місцезнаходження та межі виявлених островів
Рис. 2. КартаCсхема особливостей осадконакопичення в маастрихтському
морському басейні на території платформної України
1 — складчасті споруди Карпат і Гірського Криму; області осадконакопичення: 2 —
континентальна, 3 — верхньої літоралі з переважаючим накопиченням піщанистоCвапнистих,
піщанистоCмергельних, кременистоCпіщанистоCкарбонатних та моховатковоCфорамініферових
осадків, 4 — середньої та нижньої літоралі з переважаючим накопиченням форамініферовоC
коколітовоCпітонелових мулів
25ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
Рис. 3. ЛітологоCфаціальна карта маастрихтських відкладів території платформної
України
1 — складчасті споруди Карпат і Гірського Криму; відклади: 2 — піски і пісковики, 3 — глини
й аргіліти, 4 — мергелі, 5 — вапняки, 6 — писальна крейда, 7 — відсутність відкладів
Рис. 4. Карта потужностей маастрихтських відкладів території платформної України
1 — складчасті споруди Карпат і Гірського Криму; потужність відкладів (м): 2 — відсутність відкладів,
3 — 0—5, 4 —5—10, 5 — 10—20, 6 — 20—50, 7 — 50—100, 8 — 100—300, 9 — понад 300
Тепловий режим морського басейну.
Маастрихтський басейн у межах сучасної
України був частиною системи епіконтиненC
тальних морів океану Тетіс та займав до 72%
її території.
Басейн характеризувався помірноCтепC
лими температурами води, значним темпеC
ратурним градієнтом між поверхневими та
придонними водами. В маастрихті темпераC
тура води в басейні на південноCзахідній окC
раїні СЄП становила 14,3 — 21,2°С [6].
Маастрихтський басейн характеризуєтьC
ся інтенсивною гідротермальною діяльністю,
яка визначала гідрологічний, гідрохімічний і
температурний режими басейну та впливала
на характер осадконакопичення і збагачення
осадків, насамперед вуглекислотою та кремC
неземом. Головними хімічними компонентаC
ми сантонського басейну були CO та CO2.
Окрім того, суттєву роль відігравали іони
карбонату (СО3''), натрію (Na'), магнію (Mg''),
кальцію (Са''), хлору (Сl' ), сульфату (SO4'),
бікарбонату (НСО3') і калію (К') [1].
Клімат суходолу. Маастрихтську флору
вивчали різні дослідники [7—10 та ін.]. РанC
ньомаастрихтська флора, що знайдена
Я. Новак біля с. Потелич (Західна Україна),
представлена знахідками 20 видів листків
наземних рослин. Вчений зробив висновок,
що рослини в цей час існували у гарячому
кліматі, в якому не було холодних або сухих
вегетаційних перерв.
Комплекс рослин з магнолією, лавром та
іншими теплолюбними видами відомий з
порід нижнього маастрихту Північного РозC
точчя, Люблінської височини та окраїн
Свєнтокшинських гір [5 та ін.].
Пізньомаастрихтська флора досліджуваC
лась М. Раціборські [10] біля с. Зашков, що на
Розточчі, на північ від м. Львів. У мергелях
верхнього маастрихту знайдені уламки гілок
хвойних дерев, а також коріння папороті
Rhisodendron oppoliense G o e p. З відкладів
пізнього маастрихту території Західної України
в музеї Львівського національного університеC
ту ім. Івана Франка зберігаються Araucarites
sternbergii G o e p p., Sequcia reichenbachii (G e іC
n і t s) H e e r. та ін. Встановлений комплекс дозC
воляє припустити існування в цей час субтC
ропічного теплого помірноCвологого клімату.
Розглянемо палеогеографічні обстановC
ки маастрихтського віку для різних териC
торій платформної України.
Український щит у маастрихтський вік заC
лишається тектонічно стабільною територією
та являє собою область денудації. Море
вкривало його північноCзахідні та північноC
східні окраїни та більшу частину ПриазовсьC
кого кристалічного масиву. Відклади маастC
рихту представлені мергелями, пісками та
пісковиками потужністю до 50 м.
В маастрихтський вік ДДЗ продовжує усC
падковано розвиватись. В цей час море
вкриває всю її територію.
Відклади маастрихтського ярусу предсC
тавлені писальною крейдою, яка вище по
розрізу переходить у крейдоподібні мергелі.
Уверх по розрізу збільшується піскуватість.
Маастрихтські відклади згідно залягають
на кампанських і незгідно перекриваються треC
тинними. Потужність їх коливається від 50 м на
бортах до 250 м в осьовій частині западини.
В маастрихті центральна частина Донба$
су була суходолом. На півночі, сході та півдні
спостерігається суттєве скорочення площі
морського басейну, про що свідчить поява в
розрізі теригенних фацій. На окраїнах ДонC
басу панують області прибережного мілкоC
воддя. Відклади маастрихту представлені
глауконітовоCкварцовими пісками та глиC
нистими мергелями.
Відклади маастрихту на північно$захід$
ному шельфі Чорного моря складені різноC
манітними вапняками, рідше мергелями
і вапнистими пісковиками або перешаруC
ванням цих порід. Максимальна потужність
відкладів зафіксована у Каркінітському проC
гині — 450 м [2].
У Рівнинному Криму маастрихтські
відклади представлені переважно мергеляC
ми з прошарками глинистих вапняків і лінзаC
ми кременистих порід. Потужність їх на окC
ремих ділянках перевищує 900 м.
В Причорномор'ї, за винятком більшої
частини Західного Причорномор'я, де відC
клади відсутні, маастрихтські утворення
складені вапняком крейдоподібним з проC
шарками мергелів і глин. Потужність
відкладів — до 200 м.
На Волино$Поділлі у маастрихтський вік
морський басейн існував лише на території
Волині, у Передкарпатському прогині та
Львівській мульді. Решта території була суC
ходолом.
Відклади маастрихтського ярусу предсC
тавлені у Передкарпатському прогині мерC
26 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
гелями потужністю до 250 м, у ЛьвівськоC
Люблінському прогині — кремнеземистими
вапняками, мергелями, силіцитами й опокаC
ми потужністю до 200 м, на Волині — крейC
дою та глинистими мергелями потужністю
до 30 м.
Висновки
На підставі викладеного можна стверджуваC
ти таке:
— Маастрихтський вік завершив еру
крейдонакопичення і відзначився глобальC
ною регресією моря та вимиранням багатьC
ох груп фауни наприкінці крейдового
періоду.
— Максимальна площа, яку займав маC
астрихтський морський басейн, становила
до 72% території сучасної платформної УкC
раїни.
— Маастрихтський басейн характеризуC
вався помірноCтеплими температурами воC
ди (14,3—21,2°С), інтенсивною гідротерC
мальною діяльністю, розвитком організмів з
карбонатним скелетом.
— Осадконакопичення в маастрихтський
вік мало карбонатний характер.
— Маастрихтські відклади розповсюдC
жені на 15% території платформної України.
— Потужність маастрихтських відкладів
на території платформної України колиC
вається від нульових відміток на піднятих
ділянках території Українськог щита, в центC
ральній частині Донбасу та на Азовському
валу до 900 м у Рівнинному Криму.
1. Васильєв О. М., Смислова Л. І., Ковальчук М. С.,
Якушин Л. М. Хімічний склад черепашок устриць
з верхньої крейди північної окраїни Донбасу //
Геол. журн. — 1998. — № 3—4. — С. 75—80.
2. Гожик П. Ф., Маслун Н. В., Плотнікова Л. Ф. та
ін. Стратиграфія мезокайнозойських відкладів
північноCзахідного шельфу Чорного моря. —
К.: Логос, 2006. — 171 с.
3. Іщенко І. І., Якушин Л. М. Палеогеографія теC
риторії платформної України у сеноманський
вік // Геол. журн. — 2008. — № 1. — С. 38—47.
4. Іщенко І. І., Якушин Л. М. Палеогеографія теC
риторії платформної України у туронський вік
// Там же. — № 2. — С. 62—68.
5. Пастернак С. І., Сеньковський Ю. М., Гаврили$
шин В. І. ВолиноCПоділля у крейдовому
періоді. — К.: Наук. думка, 1987. — 258 с.
6. Тейс Р. В., Найдин Д. П. Палеотермометрия и
изотопный состав органогенных карбонатов. —
М.: Наука, 1973. — 255 с.
7. Шевчук О. Знахідки цист динофлагелят в крейC
дових відкладах ВолиноCПоділля // Палеонтол.
зб. — 2005. — № 37. — С. 84—88.
8. Шевчук Е. А. Динофитовые водоросли из меC
ловых отложений североCзападной Украины //
Проблеми палеонтології та біостратиграфія
протерозою і фанерозою України: Зб. наук. пр.
ІГН НАН України. — К., 2006 — С. 118—123.
9. Nowak J. Kopalna flora senonska z Potylicza //
Rozprawy Wydz. mat.Cprzyrodn. Akad. Um. w
Krakowie. Ser. B. — 1907. — T. 47. — S. 1—27.
10. Raciborski M. Rhizodendron w opoce lwowskiej
// Kosmos. — 1909. — Rosz. 34. — S. 845—847.
ІнCт геол. наук НАН України, Стаття надійшла
Київ 30.01.09
ECmail: yakushin@ukr.net
ДП "Науканафтогаз" НАК "Нафтогаз України",
Київ
ECmail: paleontolog@bigmir.net
27ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
|