Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз

У статті проаналізовано повноту висвітлення історичною наукою бойової діяльності російських військ у Галицькій битві на українських землях, внеску окремих військових частин (з’єднань) у результат бойових дій (операцій), звитяги у боях окремих бійців і командирів....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Науменко, А.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2014
Schriftenreihe:	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Schlagworte:	Геополітичний, державницький та воєнний аспекти
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124638
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз / А.О. Науменко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 39-52. — Бібліогр.: 54 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-124638
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1246382017-10-01T03:03:30Z Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз Науменко, А.О. Геополітичний, державницький та воєнний аспекти У статті проаналізовано повноту висвітлення історичною наукою бойової діяльності російських військ у Галицькій битві на українських землях, внеску окремих військових частин (з’єднань) у результат бойових дій (операцій), звитяги у боях окремих бійців і командирів. В статье проанализирована полнота освещения исторической наукой боевой деятельности русских войск в Галицийской битве на украинских землях, вклад отдельных воинских частей (соединений) в результат боевых действий (операций), доблести в боях отдельных бойцов и командиров. The extent of coverage of the Russian forces combat activities during the Battle of Galicia on the Ukrainian territories, contribution of some military units (formations) to the combat actions (operations) outcome, victories of certain soldiers and commanders by the historic science are analyzed in the article. 2014 Article Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз / А.О. Науменко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 39-52. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124638 355.48 (477) «1914» uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геополітичний, державницький та воєнний аспекти Геополітичний, державницький та воєнний аспекти
spellingShingle	Геополітичний, державницький та воєнний аспекти Геополітичний, державницький та воєнний аспекти Науменко, А.О. Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
description	У статті проаналізовано повноту висвітлення історичною наукою бойової діяльності російських військ у Галицькій битві на українських землях, внеску окремих військових частин (з’єднань) у результат бойових дій (операцій), звитяги у боях окремих бійців і командирів.
format	Article
author	Науменко, А.О.
author_facet	Науменко, А.О.
author_sort	Науменко, А.О.
title	Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз
title_short	Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз
title_full	Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз
title_fullStr	Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз
title_full_unstemmed	Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз
title_sort	бойова діяльність російських військ на українських землях під час галицької битви: історіографічний аналіз
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Геополітичний, державницький та воєнний аспекти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124638
citation_txt	Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз / А.О. Науменко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 39-52. — Бібліогр.: 54 назв. — укр.
series	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
work_keys_str_mv	AT naumenkoao bojovadíâlʹnístʹrosíjsʹkihvíjsʹknaukraínsʹkihzemlâhpídčasgalicʹkoíbitviístoríografíčnijanalíz
first_indexed	2025-07-09T01:46:09Z
last_indexed	2025-07-09T01:46:09Z
_version_	1837131965375971328
fulltext	Геополітичний, державницький та воєнний аспекти 39 УДК: 355.48 (477) «1914» А.О. Науменко (м. Київ) БОЙОВА ДІЯЛЬНІСТЬ РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬК НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІД ЧАС ГАЛИЦЬКОЇ БИТВИ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ У статті проаналізовано повноту висвітлення історичною наукою бойової діяльності російських військ у Галицькій битві на українських землях, внеску окремих військових частин (з’єднань) у результат бойових дій (операцій), зви- тяги у боях окремих бійців і командирів. Ключові слова: Галицька битва, Південно-Західний фронт, російські вій- ська, бойові дії, армія, армійський корпус, звитяга бійців і командирів. Галицька битва є однією з найважливіших і масштабних військових подій на західноукраїнських землях під час Першої світової війни. Вивчення її історії викликає значний інтерес. Сьогодні воно необхідне перш за все для правильного розуміння військових подій столітньої давності на Російському фронті в цілому, оскільки саме цей фронт був одним з головних у 1914–1917 рр., а події, що відбувалися тут, здійснювали вагомий вплив на хід та результати війни. Наукове опрацювання даної теми сприятиме об’єктивному висвітленню воєнної історії України початку ХХ ст., більш глибокому відображенню виняткової ролі військ Російського Південно-Західного фронту у Першій світовій війні в цілому. Сучасні провідні вітчизняні дослідники наголошують, що збереження пам’яті про Велику війну полягає не лише в пошуку, упорядкуванні могил загиблих і встановленні пам’ятників, а й у вихованні молоді, науковому до- слідженні та переосмисленні неймовірного, як на той час, збройного конфлікту, який кардинально змінив світ, широкому інформуванню суспільства засобами масової інформації про його події, персоналії, наслідки і значення, а також пропаганді взаємоповаги і співпраці між народами1. Без глибокого аналізу бойових дій у 1914–1917 рр., внеску в їх результати окремих військових частин та вояків тогочасна історія українських земель не буде повною. Саме ця обставина і спонукає дослідників звернутися до грунтовного вивчення вій- ськових подій Першої світової війни в Україні. Дана стаття має на меті проаналізувати повноту висвітлення історичною наукою бойової діяльності російських військ у Галицькій битві на українських землях, внеску конкретних військових частин у результат бойових дій, звитяги у боях окремих бійців і командирів. Наукове опрацювання подій Великої війни почалося відразу після її за- вершення. Перші наукові праці з даної теми вийшли з-під пера її учасників. Початковим кроком стало створення у серпні 1918 р. спеціальної воєнно- історичної комісії з опису війни 1914–1918 рр., на яку покладалося завдання © А.О. Науменко, 2014 ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 40 опису останньої «з метою практичного використання її досвіду»2. Головою комісії було призначено В. Клембовського, який під час війни командував армійським корпусом, а пізніше став начальником штабу Південно-Західного фронту3. Відтак дану комісію очолювала особа, яка мала досвід війни і могла кваліфіковано організувати її роботу, а у кінцевому рахунку — надати необхідні результати. В подальшому комісія неодноразово реорганізовувалася, змінювався і її керівний склад. Зокрема, незабаром її очолив О. Свєчин. Всього ж протягом 1918–1921 рр. у роботі комісії брали участь як редактори, або упорядники багато військових спеціалістів старої російської армії, які зробили вагомий внесок у вивчення історії Першої світової війни в цілому і Галицької битви зокрема4. Однією з перших праць став «Стратегический очерк войны 1914–1918 гг.», виданий у семи частинах. Першу з них підготував Я. Цихович. У ній автор розглянув перебіг подій, що передували Галицькій битві, та саму битву. Незначною мірою ця праця містить окремі згадки про деякі полки і дивізії, щоправда, без детального розгляду їх дій. Виняток може становити аналіз бойової діяльності армійських корпусів. Проте дізнатися з праці Я. Циховича про внесок у результат бойових дій окремих військових частин та з’єднань, зокрема дивізій, а тим більше полків — неможливо. Також праця не містить відомостей про діяльність окремих героїв — солдатів, офіцерів і генералів5. Разом з тим «Стратегический очерк …» не втрачає свого значення завдяки винятковій хронологічній точності, а також публікації у ньому значної кількості різноманітних документів. Інша важлива праця підготовлена А. Зайончковським. Тут глибоко роз- глянуто хід подій всієї війни, в тому числі і події Галицької битви на західноукраїнських землях. Проте сама робота має яскраво виражений стра- тегічний характер, оскільки розглядає діяльність передусім фронтів та армій, подекуди — корпусів, аналіз же бойової діяльності полків і дивізій за мету не брався. В цілому ж дана праця є однією з провідних, присвячених історії Першої світової війни. Так, радянський дослідник І. Ростунов уважає, що робота А. Зайончковського тривалий час залишалася найповнішим описом Першої світової війни, що був у радянській історіографії. Вона містить багато важливих відомостей щодо російського фронту6. Востаннє доробок даного автора пере- видавався у 2002 році7. Важливе значення для дослідження історії Галицької битви має робота О. Колєнковського, присвячена саме першому періодові війни. Кожна операція у цій праці супроводжується розбором дій військ і рішень командування8. Подекуди відзначаються дії корпусів та окремих дивізій, що дає можливість оцінити їх участь у Галицькій битві9. У працях попередніх авторів подібні відомості майже не наводяться. Автор наголошує на виснаженні переможців — росіян, чим пояснює тимчасову зупинку російських армій для укомплектування і поповнення запасів, що дало можливість австрійцям відступити. При цьому О. Колєнковський визнає, що хоча загальні результати операції не дали того, що очікувалося російським командуванням, проте політичне значення її було величезним10. Зазначимо, що дана праця недостатньо глибоко висвітлює бойову Геополітичний, державницький та воєнний аспекти 41 діяльність військ, оскільки головна її мета — висвітлення подій першого періоду війни в цілому. Питання бойової діяльності військ Південно-Західного фронту широко висвітлювалися у монографічних дослідженнях, присвячених окремим опера- ціям. Сюди насамперед слід віднести роботу О. Бєлого, присвячену виключно Галицькій битві. Ця праця відзначається широким фактичним матеріалом і глибиною узагальнень автора. Зауважимо, що тогочасні дослідники залишили небагато такого роду праць. Величезна цінність доробку О. Бєлого полягає насамперед у тому, що він дослідив усі основні передумови, які передували початку бойових дій, та фактори впливу на них. Це, зокрема, зовнішньо- та внутрішньополітична обстановка, а також економічне становище ворогуючих сторін. При цьому автор робить дещо несподіваний висновок про те, що економічне становище Австро-Угорщини було важчим, аніж Росії11. Також для сучасних дослідників може представляти інтерес аналіз О. Бєлим українського питання в Галичині та можливий його вплив на війну12. Поглибленому опра- цюванню піддано плани війни, стратегічне розгортання та операції13. Безпосе- редньо для дослідження умов бойової діяльності військ важливе значення має здійснений автором огляд району воєнних дій14. О. Бєлий провів глибокий аналіз стану збройних сил противників, визначив їх сильні та слабкі сторони. Він робить висновок, що на боці російської армії були майже всі переваги порівняно з австро-угорською. При більшій чисельності всієї армії, сильніших кадрах мирного часу, російська армія мала численніший склад і більшу бойову потуж- ність дивізій. Бойова підготовка російських військ була значно кращою ніж австро-угорських15. Саме у цій праці детально розкривається діяльність росій- ських та австро-угорських військ під час Галицької битви. В окремих випадках бойові дії розібрано буквально по днях, що, безумовно важливо для уточнення перебігу військових подій 1914 р. І глибокого аналізу дій кожної військової частини тут немає, оскільки автор не ставив перед собою такої мети, праця О. Бєлого все ж дає майже повне уявлення про особливості застосування різних родів військ — піхоти, кінноти, артилерії, інженерних військ та авіації. Це досягається розбором завдань, які ставилися перед військами та глибоким аналізом боїв і бойовищ, у яких вони брали участь16. На працю О. Бєлого звернули увагу і російські білоемігрантські дослідники за кордоном. Зокрема, М. Головін в одній зі своїх наукових робіт, також присвяченій подіям Галицької битви, на неї посилається17. Загалом праця О. Бєлого залишається поки що єдиним науковим доробком, який найповніше розкриває хід та обставини Галицької битви. Для висвітлення бойової діяльності військ у Галицькій битві важливе зна- чення мають роботи, присвячені історії окремих військових частин та з’єднань. Характерним прикладом у даному випадку служить праця Л. Бєльковича, де розглянуто бойові дії 8-го армійського корпусу у Городоцькому бойовищі. Автор розкриває дії всіх військових частин корпусу, часто зупиняється на діяльності та бойових подвигах окремих підрозділів. Тут уже зустрічаються прізвища деяких командирів, чого нема, зі зрозумілих причин, у працях ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 42 попередніх авторів18. Проте подібних праць, що розкривають діяльність окремих частин у Галицькій битві, радянські дослідники міжвоєнного періоду залишили зовсім небагато. Проаналізувавши ці та інші праці і підбиваючи підсумок вивчення нау- кового доробку з історії Галицької битви, зробленого у Радянському Союзі у міжвоєнний період, слід визнати, що дослідники провели величезну роботу щодо узагальнення досвіду військових подій 1914–1918 рр., зокрема і на укра- їнських землях у 1914 р. Ця велика за масштабами робота сприяла узагальненню досвіду війни і втіленню його у практику управління військами. Проте, звер- таючи основну увагу на розвиток стратегії, оперативного мистецтва і тактики, ці автори невиправдано мало приділили уваги героїзму військ під час Галицької битви. Майже нічого невідомо про героїчні подвиги бійців і командирів, конк- ретний внесок частин і підрозділів у результати боїв. Це пояснюється насам- перед тим, що в той час не прийнято було розвивати воєнну героїку на при- кладах Першої світової війни, яку радянські політичні провідники вважали несправедливою, імперіалістичною і т.д. Це повною мірою визначало характер історичних праць. Відтак у цілому подвиг воїнів 1914 р. залишається мало- дослідженним. Вивчення досвіду Першої світової війни відбувалося не тільки у Радян- ському Союзі, але і за кордоном. Значний інтерес представляє розвиток вій- ськово-історичної думки у середовищі російської еміграції, оскільки тут опи- нилася більшість воєнних теоретиків і воєначальників старої армії. Зарубіжних авторів хвилювали ті ж самі проблеми, що і їх колег у СРСР. Проте їх розділяли суворі ідеологічні обмеження. Для емігрантів це була Велика війна, під час якої Російська імператорська армія проявила героїзм і самопожертву. Так, вагомий внесок у вивчення історії Першої світової війни зробив М. Головін. Результати досліджень Галицької битви він виклав у кількох спеціальних роботах. Досліджуючи мобілізаційні заходи, М. Головін вказує, що оголошення війни Німеччиною викликало велике піднесення національного почуття. Наскільки широкі народні маси охопило це піднесення, можна судити по тому, як проходила мобілізація… Багато з запасних у провінції являлися перед комісіями по «воинскому присутствию» і просили не засвідчувати їх фізичну придатність, заявляючи, що вони цілком здорові; вони хотіли полег- шити роботу комісій і допомогти спішному ходові мобілізації. … На мобілі- зацію прибуло 96% усіх призваних, прибуло без відмови і воювали в подаль- шому на славу19. Підхід М. Головіна до оцінок діяльності російських військ в цілому неупереджений. Проте він уважає, що стара російська армія мала такі великі чесноти, що в очах серйозних людей, вона може тільки виграти від правди. Щодо військової звитяги і дій військових частин, аж до дивізій, російська армія 1914 р. може бути поставлена вище всіх армій, що воювали тоді. Разом з тим М. Головін справедливо наголошує на суттєвих недоліках в діяльності вищого військового управління. Він визнає, що у цій надто складній області людської діяльності досягнути досконалості надто важко, завжди можливі помилки. При Геополітичний, державницький та воєнний аспекти 43 цьому він вказує на помилки і з боку противника. Разом з тим М. Головін наголошує, що це не повинно служити причиною приховування таких помилок у росіян, оскільки виправлення цих помилок купується на війні ціною крові. У такій армії як стара російська армія, командний склад був розбещений доблестю військ. Надто часто його помилки могли залишатися непомітними під покриттям пролитої зайвої крові. Ця доблесть військ призводила до розумових лінощів. Подібно до дуже багатої людини, російський командний склад при- звичаївся надто неекономно пити офіцерську і солдатську кров20. У роботах М. Головіна приділяється певна увага діяльності військ у ході Галицької битви, аналізуються переваги й недоліки у їх застосуванні. Автор в окремих випадках розкриває глибинні причини невдач, що видно передусім на прикладі застосування 3-ї Донської козачої дивізії21. Також М. Головін у цілому позитивно оцінює діяльність армійських корпусів 3-ї та 8-ї армій і частин кінноти, що діяли у їх складі. Він детально розбирає діяльність дивізій, а подекуди і полків під час боїв22. Виділяється М. Головіним так звана «проблема Львова», а саме, дискусія, яка виникла між російськими воєначальниками щодо захоплення міста, оскільки Львів вважався фортецею23. В дійсності ж Львів був залишений австрійськими військами і росіяни зайняли його без бою. У даній роботі аналізується рішення військового керівництва противника та його стано- вище протягом усієї Галицької битви. При цьому автор робить наголос на настроях слов’янських частин австро-угорської армії, які не надто рвалися у бій за Двоєдину монархію24. Також цінним є і те, що М. Головін зупиняється на перебігу окремих боїв, відзначаючи дії російських військ. Зокрема, відтворено окремі епізоди діяльності частин 12-ї кінної дивізії після зайняття росіянами Львова та дії Апшеронського полку під Суходолами25. Використовуючи того- часні документи, автор доводить виняткове значення успіхів російських військ Південно-Західного фронту для фронту союзників і долі всієї війни26. Роботи М. Головіна вносять багато важливих відомостей і висновків щодо з’ясування подій Галицької битви. Особливо це стосується рішень команду- вання, завдань, що ставилися перед корпусами і дивізіями, бойової роботи військ. Своїми працями М. Головін зробив помітний внесок в опрацювання історії Галицької битви в цілому. Для вивчення найбільш загальних питань, пов’язаних з Галицькою битвою має значення робота Ю. Данілова. Він, як і М. Головін, також акцентує увагу на «проблемі Львова». Це він пояснює тим, що командування Київського вій- ськового округу протягом кількох років, що передували війні, культивувало у себе уявлення про Львів, як про пункт, укріплення якого, незважаючи на їх тимчасовий характер, являють значну силу. Разом з тим Данілов вказує, що Львів був історичним, культурним й адміністративним центром всієї Галичини, і це мало дуже важливе політичне і психологічне значення. Крім того, Львів був великим вузлом залізниць і ґрунтових доріг, що вели до Сану і Дністра, чим власне і визначалося його спеціально-військове значення. Зі Львовом у руки росіян переходила і багата військова здобич. Успіхи, досягнуті у Східній Гали- чині, завершені переходом до рук росіян Львова, значною мірою, пом’якшували ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 44 гіркоту східно-прусських невдач27. Конкретних прикладів бойової діяльності військ 3-ї та 8-ї армій даний автор не наводить, проте робить важливий загальний висновок, що російські війська проявили у цій операції багато доблесті і невтомності. Вони показали, що відповідно керовані, вміють виривати перемогу з рук дуже підготовленого противника. Хоча австрійська армія не була якісною, проте окремі її частини, особливо німецькі і мадярські, билися вперто. Ворожі війська добре провадилися і мали на чолі наполегливих і рішучих генералів. З російського боку, на думку Ю. Данілова, всі роди військ шляхетно змагалися один перед одним у пориві і самопосвяті. Але особливо автор підкреслює мистецтво та дієвість артилерійського вогню росіян. Російська польова артилерія з повною справедливістю заслужила назву володарки Галиць- ких полів бойовищ, і її спокійна і жертовна робота викликала захоплені відгуки з боку піхоти; для останньої вона не тільки готувала, але інколи і прокладала шлях до перемоги і слави28. Дослідники за кордоном значну увагу приділяли висвітленню окремих подій Галицької битви. Прикладом такої роботи є доробок О. Сливинського про найбільше кавалерійське зіткнення Першої світової війни на Російському фронті, яке відбулося неподалік с. Ярославичі (Тернопільська обл.). У ньому взяли участь російська 10-а кінна дивізія та 4-а австрійська. Ця подія і до сьогодні залишається маловідомою. Автор особисто брав участь у цьому бойо- вищі і свої спостереження виклав у даній праці. Докладно здійснено аналіз загальної обстановки, яка передувала бою і перебіг бою на всіх його ділянках. О. Сливинський також виклав свої висновки щодо ведення та результатів бою. Він стверджує, що бій 10-ї кавалерійської дивізії 8 (21) серпня 1914 р. є рід- кісним явищем у подіях Великої Європейської війни, являючи собою типовий зразок кінного бою з усіма фазами його розвитку, винятковий як за кількістю учасників, так і за наявністю у ньому суто кавалерійських прийомів29. Цінність роботи О. Сливинського полягає насамперед у тому, що вона всебічно висвітлює маловідому подію Галицької битви та має значення для вивчення воєнної історії України й окремого її регіону. Науковий характер має праця Д. Щербачова, присвячена участі 9-го армій- ського корпусу та 3-ї армії у Галицькій битві. Події, учасником яких був він сам, оскільки командував 9-м армійським корпусом під час битви, автор розглядає на фоні подій, які відбувалися на всьому Російському фронті. Поглиблено про- аналізовано діяльність військ корпусу, внесок їх у результати битви, а саме їх участь у Львівській та Рава-Руській операціях. Не обійдено увагою і недоліки та прорахунки у діяльності командування 3-ї армії. Оцінюючи підлеглі війська, Щербачов пише: «…можна сказати, що під сильним вогнем важкої артилерії противника, доводилося поступово захоплювати різні пункти, висоти, села, гаї, переважно вночі і пересуваючи артилерію ближче, гасити вогонь батарей про- тивника зосереджуючи по них артилерійський вогонь, …. дух і звитяга наших військ були вище і ніхто не сумнівався у рішучій перемозі, хоча потрібно було багато зусиль і рішучості…»30. Доробок Щербачова має значення передусім для Геополітичний, державницький та воєнний аспекти 45 з’ясування діяльності військового з’єднання, солдати й офіцери якого зробили вагомий внесок у збройну боротьбу на землях Галичини. Певною мірою на стан досліджень Галицької битви, зокрема діяльності у ній російських військ, може впливати робота І. Рубця, вміщена у білоемігрант- ському виданні «Военная быль». Її автор, учасник війни 1914–1917 рр., зібрав відомості щодо бойової діяльності російської кінноти у Першій світовій війні, зокрема й у Галицькій битві. Короткий огляд кінних атак з їх результатами дозволяє з’ясувати, як діяла кіннота у тих подіях31. Однією з важливих робіт російської білоемігрантської історіографії є праця А. Керсновського «История русской армии». Подіям Першої світової війни при- свячено останні два томи цієї роботи. Автор досить глибоко аналізує операції російських військ, коротко зупиняється на внескові окремих військових частин у результати боїв. Подібні відомості у загальних працях більшості дослідників зустрічаються мало. Наявність такого матеріалу є безумовною перевагою до- робку А. Керсновського. У заключенні він дає коротку оцінку бойовим діям всіх дивізій і корпусів, що значною мірою сприяє розширенню знань про характер бойової діяльності військ у цілому. Проте не завжди можна погодитись з оцін- ками дій окремих військових частин і з’єднань та деяких військових керів- ників32. Слід, однак, визнати, що дана праця значною мірою заповнює проблему вивчення внеску військових частин у хід та результати Галицької битви. Розглядаючи ці та інші наукові праці, підготовлені російськими білоемі- грантськими дослідниками, можна стверджувати, що їх внесок у висвітлення означеної проблеми досить значний. Адже вони, прагнучи підкреслити героїзм і жертовність військ, дійсно приділили багато уваги їх бойовій роботі на фронті. Якщо радянські міжвоєнні дослідники готували праці переважно прикладного характеру, призначені для вивчення досвіду війни, необхідного червоним ко- мандирам, то дослідники за кордоном намагалися донести до широкого сус- пільного загалу те, що не висвітлили їх радянські колеги — подвиг військ та окремих бійців і командирів у війні в цілому, а зокрема — й у Галицькій битві 1914 р. У другій половині ХХ ст. дослідження історії Першої світової війни про- довжувалися. Проте значної активності та зацікавленості тут уже не спосте- рігається. Прикладний інтерес до подій цієї війни у дослідників та у суспільстві значно знизився. Це пояснюється тим, що більш актуальним став досвід Великої Вітчизняної війни. Відтак основні зусилля істориків були спрямовані на вій- ськові події саме цього періоду. Разом з тим з’явилася низка праць, де роз- глядаються події Першої світової війни в цілому. До них, передусім, відносимо роботу І. Ростунова, присвячену військовим подіям на Російському фронті33, а також декілька важливих робіт, де розглядається хід подій на всіх фронтах війни, в тому числі — і на Російському34. Сучасні вітчизняні дослідники звертають увагу на те, що І. Ростунов повністю спростував точку зору німецьких істориків відносно другорядності Східного фронту для Центральних держав35. Події Галицької битви тут розглядаються в контексті всієї війни. Для цих робіт характерно те, що у них висвітлено бойові дії на фронтах в цілому. Здійснено ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 46 аналіз діяльності фронтів і армій. При цьому майже не згадуються прізвища воєначальників (за невеликим винятком), не кажучи вже про менші військові частини, їх командирів та особовий склад. Цінність цих та інших подібних робіт полягає, насамперед, у тому, що вони передають загальний хід подій з великою точністю у хронологічному і територіальному аспектах. Разом з тим традиційні підходи до подій Першої світової війни з боку офіційної радянської історіографії залишалися незмінними, що в першу чергу визначало напрямки досліджень даної теми. Відтак на глибоке об’єктивне висвітлення бойової діяльності військ на фронтах у 1914–1917 рр. годі було сподіватися. В умовах загальної демократизації суспільства після 1991 р. виникли спри- ятливі умови для всебічного й неупередженого вивчення військової історії. Посилився інтерес і до подій Першої світової війни. Протягом останніх років з’явилися наукові праці, в яких різною мірою досліджується перебіг подій цієї війни та Галицької битви зокрема. Зазначимо, що інтерес до їх історії значною мірою посилився. Переважно це праці російських і українських авторів. Га- лицька битва розглядається там переважно в контексті історії бойових дій у 1914–1917 рр. Так, В. Волковинський розглянув перебіг бойових дій на україн- ських землях у роки Першої світової війни, приділивши певну увагу і Галицькій битві36. Вітчизняний дослідник Б. Кривошина вважає, що сучасний історіогра- фічний етап дослідження подій Першої світової війни в Україні характери- зується концептуальним переосмисленням багатьох аспектів війни. Визначаль- ним стало намагання українських істориків відтворити події війни з позицій українського національно-визвольного руху та боротьби за державну неза- лежність. Проте історіографічний доробок щодо подій Галицької битви цей дослідник глибоко не аналізував37. Важливі, на наш погляд, проблеми вивчення історії Першої світової війни було поставлено на Всеукраїнському круглому столі «Велика війна 1914–1918 рр. і Україна», проведеному з нагоди 90-річчя початку цієї війни. Було виявлено основні аспекти у її історії, які потребують свого грунтовного висвітлення38. 300-літня історія Харківських полків вивчається у роботі харківського дослідника С. Потрашкова. Він прослідкував бойовий шлях Харківського і Чугуївського уланських та Ізюмського гусарського полків за 300 років. Не оминув увагою автор і Першу світову війну, де ці полки брали активну участь. Зокрема, коротко відзначається участь Чугуївського та Ізюмського полків у Галицькій битві39. Доробок С. Потрашкова має важливе значення для вивчення історії окремих військових частин. Протягом 2009–2013 рр. з ініціативи Національного військово-історичного музею проведено цілу низку конференцій, присвячених військовій історії усіх регіонів України. Подібний проект вивчення регіональної військової історії не має аналогів в Україні, а можливо, і за її межами. Учасники їх неодноразово акцентували на тому, що Перша світова війна займає важливе місце в історії України, в тому числі це повною мірою стосується і тогочасних військових подій на українських землях. Окремі епізоди Галицької битви висвітлено у тезах О. Дем’янюка, О. Івахіва, А. Щеглова, О. Куцької, О. Марущака, А. Науменка, В. Топальського40. Геополітичний, державницький та воєнний аспекти 47 Напередодні 100-літнього ювілею початку Першої світової війни наголо- шується на розгляді проблеми її «спадщини» та історичної пам’яті про неї в сучасному українському соціумі41. Це повною мірою стосується і пам’яті вояків та військових частин, які брали участь у Галицькій битві. Проводяться наукові заходи, присвячені цьому історичному ювілею. Так, у Львові наприкінці червня 2014 р. відбувся Міжнародний науковий форум «Перша світова війна у вій- ськово-історичному вимірі». На даному форумі було порушено багато важливих проблем історії Першої світової війни, в тому числі обговорювалися і події Галицької битви. Зокрема, окремі її епізоди розглянуто у тезах В. Виздрика, М. Слободянюка і Л. Войтовича42. Як видно, історія Першої світової війни постійно перебуває в полі зору вітчизняних науковців, проте цілісної праці, присвяченої бойовій діяльності російських військ у Галицькій битві, яка з сучасних позицій розглядала б дане питання, в Україні поки що не створено. Над історією Першої світової війни працюють російські дослідники. У вересні 2004 р. у Москві відбулася міжнародна наукова конференція, на якій висвітлювалися найрізноманітніші аспекти цієї війни. Проте Галицька битва розглядається лише побіжно у роботах учасників даної конференції — І. Анфєртьєва, В. Малькова, Н. Тархової, А. Шишова43. Невелику працю про Галицьку битву підготував М. Оськін. Вона написана на стратегічному рівні і в ній містяться лише окремі згадки про дії корпусів і дивізій44. В іншій роботі цього автора наводяться приклади застосування кінноти у Галицькій битві, наголошуючи на визначальних тенденціях, що були характерними протягом всієї війни45. Події Галицької битви показано у працях російського дослідника С. База- нова, який розглядає бойову діяльність військ через короткий огляд бойового шляху російських армій, через біографію О. Брусилова і т.д.46 Подібний же підхід простежується у роботах А. Шишова, хоча останній, все ж, коротко звертає увагу на окремі епізоди Галицької битви, відзначаючи внесок у її хід та результати деяких військових частин47. Проте ці та інші автори, ставлячи перед собою чітко визначену мету, не досліджували у прямій постановці діяльність військ і тогочасну воєнну героїку. Висвітленню участі російських військ у битві в Галичині значною мірою сприяють збірники біографій воєначальників. Зокрема, це праця групи авторів, де вміщено біографії відомих військових діячів — М. Алєксєєва, О. Брусилова, Л. Корнілова. Вони відтворені на маловідомому архівному матеріалі та із залу- ченням спогадів очевидців48. Більш широкі відомості про воєначальників Пер- шої світової війни вміщено у біографічному енциклопедичному словнику, під- готовленому К. Залеським. Тут зібрано статті більш ніж про 700 військових діячів. Крім вищеназваних, висвітлено біографії генералів російської армії — М. Бонч-Бруєвича, Ю. Данилова, А. Денікіна, В. Драгомирова, М. Іванова, О. Каледіна, Ф. Келлера, П. Ломновського, Д. Надьожного, Р. Радка-Дмитрієва, М. Рузського, О. Цурікова, Д. Щербачова, Е. Екка49. Дані відомості великою мірою дозволяють визначити ступінь участі цих воєначальників і підлеглих їм військ у Галицькій битві. ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 48 Бойова діяльність військ під час бойовищ Першої світової війни розгля- дається у монографіях, дисертаціях, окремих статтях. Події Галицької битви тут займають поважне місце. Діяльність кінноти Південно-Західного фронту висвіт- лена у дисертаційному дослідженні А. Лужбіна. Він уважає, що російська кіннота змогла проявити свої бойові якості, діючи як у кінних, так і у піших боях, діяла успішно, незважаючи на те, що верховне командування часто вико- ристовувало її не за призначенням. Як приклади, він наводить окремі епізоди дій кінних частин у Галицькій битві50. У статті С. Картагузова висвітлено діяльність 1-го Уральського козачого полку на фронтах Першої світової війни51. Бойовій діяльності Донського козацького війська на фронті присвячена робота Н. Риж- кової. Дана авторка показала внесок донських козаків у перемогу російських військ у Галицькій битві52. Діяльність російської авіації розкриває С. Грибанов53. Разом з тим зазаначимо, що на якість досліджень окремих російських істориків досить часто негативно впливає їх промовисте незнання елементарної української географії. Так, наприклад, С. Картагузов уважає, що м. Кременець (Тернопільська обл.) знаходиться під Києвом, а на думку С. Базанова, м. Луцьк (обласний центр Волині) — у Галичині54. Отже, події Галицької битви знайшли своє висвітлення у багатьох наукових працях істориків Першої світової війни. Бойова діяльність військ розглядалася у більшості з них. Проте висвітлювалася вона з різними підходами, що обумов- лювалися середовищем, у якому проводилася робота. У працях радянських дослідників, котрі перебували під сильним ідеологічним тиском, переважав яскраво виражений стратегічний характер досліджень, що мав практичне зна- чення для підготовки командирів Радянської армії. У цих працях обмаль прі- звищ воєначальників, не кажучи вже про окремих героїв або приклади внеску військових частин у результати боїв. Виховне значення досвіду участі військ у Галицькій битві радянською історичною наукою не враховувалося, відтак до вивчення діяльності військ радянські автори не доходили. Натомість закордонні, передусім російські білоемігрантські історики, не обходили увагою висвітлення героїзму військ під час битви. Тому можна стверджувати, що останні зробили найбільший внесок у вивчення даного питання. Сучасні дослідники, як вітчизняні так і зарубіжні, в першу чергу російські, також приділяють увагу вивченню бойової роботи російських військ на фронті. Проте їх праці мають лише поодинокий характер, хоча певною мірою і роз- вивають висвітлення порушеної проблеми. В цілому ж комплексного дослідження, яке всебічно розкривало б воєнну героїку Галицької битви 1914 р. поки що не створено. Хоча така робота ак- туальна сьогодні, оскільки значною мірою впливає на розширення знань про Першу світову війну в цілому, розкриває героїзм військ, окремих бійців і командирів, а відтак значною мірою сприятиме патріотичному вихованню молоді, в першу чергу військової, збагачуватиме знання в області військової історії України. Геополітичний, державницький та воєнний аспекти 49 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ —————— 1 Велика війна 1914–1918 рр. і Україна. У двох книгах. — Кн. 1: Історичні нариси. — К.: ТОВ «Видавництво „КЛІО”», 2014. — С. 709–710. 2 Тархова Н. Как создавалась история Первой мировой войны (о деятельности Комиссии по исследованию и использованию опыта войны 1914–1918 гг.) // Последняя война Российской империи: Россия, мир накануне, в ходе и после Первой мировой войны по документам российских и зарубежных архивов: материалы Международной научной конференции 7–8 сентября 2004. — М.: Наука, 2006. — С. 27–28. 3 Залесский К. Кто был кто в Первой мировой войне / К.А. Залесский. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2003. — С. 307–308. 4 Тархова Н. Указ. соч. — С. 28–29. 5 Стратегический очерк войны 1914–1918 гг. — Ч. 1: Период от объявления войны до начала сентября 1914 г. Первое вторжение русских армий в Вост. Пруссию и Галицийская битва. — М., 1922 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.grwar.ru/library/Strateg_Essay_1/index.html. 6 Ростунов И. Русский фронт Первой мировой войны. — М.: Наука, 1976. — С. 6. 7 Зайончковский А. Первая мировая война / А. Зайончковский. — СПб.: ООО «Издательство «Полигон», 2002. — 878 с. 8 Коленковский А. Маневренный период первой мировой империалистической войны 1914 г. — М.: Воениздат НКО СССР, 1940. — 368 с. 9 Там же. — С. 248. 10 Там же. — С. 264. 11 Белой А. Галицийская битва. — М., 1929. — С. 12. 12 Там же. — С. 18. 13 Там же. — С. 20–31. 14 Там же. — С. 31–41. 15 Там же. — С. 48. 16 Там же. 17 Головин Н. Из истории кампании 1914 г. Дни перелома Галицийской битвы (1–3 сентября нового стиля). — Париж, 1940. 18 Белькович Л. Части 8-го арм. корпуса в бою под Городком в сент. 1914 (поме- щенной в 4-м выпуске Военно-Исторического Сборника). — М., 1920. — С. 70–72. 19 Головин Н. Из истории кампании 1914 г. на русском фронте. Начало войны и операции в Вост. Пруссии. Прага, 1926. — С. 82–83. 20 Головин Н. Из истории кампании 1914 г. Дни перелома Галицийской битвы. — С. 7. 21 Там же. — С. 45. 22 Там же. — С. 125–144. 23 Там же. — С. 144. 24 Там же. — С. 152, 158. 25 Там же. — С. 168–169, 183–196. 26 Там же. — С. 171. 27 Данилов Ю. Россия в мировой войне. 1914–1915 гг. — Берлин, 1924. — С. 167– 169. 28 Там же. — С. 173. ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 50 29 Сливинский А. Конный бой 10-й кавалерийской дивизии генерала графа Келлера 8/21 августа 1914 года у д. Ярославице. — Сербия, 1921. — С. 47. 30 Щербачев Д. Львов–Рава Русская–Перемышль. 9-й Корпус и 3-я армия в Галиции в 1914 г. // Военный сборник. — Кн. 10/11. — Белград, 1929–1930. — С. 152. 31 Рубец И. Конные атаки Российской Императорской Кавалерии в первую мировую войну // Военная быль. — 1964. — № 68. — С. 15–18. 32 Керсновский А. История Русской Армии. — М.: Воениздат, 1994. — Т. 4. — 338 с. 33 Ростунов И. Указ. соч. 34 Агеев А. История первой мировой войны 1914–1918 гг. / Под редакцией доктора исторических наук И.И. Ростунова. — Москва: Наука, 1975. — 712 с. 35 Виздрик В. Проблеми висвітлення Першої світової війни радянською історіо- графією: етапи історичних досліджень // Перша світова війна у військово-історичному вимірі (до 100-річчя події): Збірка матеріалів Міжнародного наукового форуму 26–28 червня 2014 р. — Львів: АСВ, 2014. — С. 35. 36 Волковинський В. Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни // Український історичний журнал. — 2004. — № 4. — С. 41–44. 37 Кривошина Б. Військові дії Першої світової війни у 1914–1916 рр. на території України у сучасній вітчизняній історіографії (середина 80-х — 90-і роки ХХ століття) // Література та культура Полісся. Забуті та воскреслі імена в історії та культурі України, спірні історичні питання. — Ніжин, 2002. — Вип. 21. — С. 86–96. 38 Молчанов В. Всеукраїнський круглий стіл «Велика війна 1914–1918 рр. і Україна» (До 90-річчя з початку Першої світової війни) // Український історичний журнал. — 2005. — № 1. — С. 217–219. 39 Потрашков С. Харьковские полки. Три века истории / Сергей Потрашков. — Харьков: Око, 1998. — С. 109. 40 Дем’янюк О. Військове протистояння на території Волинської губернії на початковому етапі Першої світової війни // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції «Воєнна історія Середньої Наддніпрянщини», 15 бе- резня 2012. — К.: Національний військово-історичний музей, 2012. — С. 288–292; Івахів О., Щеглов А. Городоцька битва: дії воюючих сторін в період з 1-го по 9-те вересня / Матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції «Воєнна історія Галичини та Закарпаття», 14–15 квітня 2010 р. — К.: Національний військово- історичний музей, 2010. — С. 113–120; Куцька О. Галич-Львівська наступальна операція (серпень 1914 року) // Там само. — С. 121–124; Марущак О. 12-й гусарський Охтирський полк у Галицькій битві (серпень–вересень 1914 року) // Там само. — С. 144–147; Науменко А. Найбільше кавалерійське зіткнення Першої Світової війни // Там само. — С. 130–135; Топальський В. Участь авіаційних підрозділів в бойових діях на Буковині у роки Першої світової війни // Матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції «Воєнна історія Поділля та Буковини», 25–26 листопада 2009 р. — К.: Центральний музей Збройних Сил України, 2009. — С. 166–171. 41 Велика війна 1914–1918 рр. і Україна. У двох книгах. — Кн. 1: Історичні нариси. — К.: ТОВ «Видавництво „КЛІО”», 2014. — С. 44. 42 Виздрик В. Вказ. праця. — С. 35; Войтович Л. Забутий епізод Галіційської битви: бій між Демнею та Лінденфельдом досліджень // Перша світова війна у військово- історичному вимірі (до 100-річчя події): Збірка матеріалів Міжнародного наукового форуму 26–28 червня 2014 р. — Львів: АСВ, 2014. — С. 160–162; Слободянюк М. Львів як центр розгортання австрійської армії у коронному краю Галіція на початку Першої світової війни 1914 р. // Там само. — С. 145–147. Геополітичний, державницький та воєнний аспекти 51 43 Анфертьев И. История Первой мировой войны на страницах «Военно-исто- рического журнала» (1994–2004) // Последняя война Российской империи: Россия, мир накануне, в ходе и после Первой мировой войны по документам российских и зару- бежных архивов: материалы Международной научной конференции 7–8 сентября 2004. — М.: Наука, 2006. — С. 74–81; Мальков В. О новых подходах в изучении истории Первой мировой войны // Там же. — С. 17–26; Шишов А. Участие Русской армии в боевых действиях Первой мировой войны // Там же. — С. 216–220; Тархова Н. Указ. соч. — С. 27–38. 44 Оськин М. Галицийская битва. Август 1914. — М.: Цейхгауз, 2006. — С. 15, 18, 23, 27, 43. 45 Оськин М. Крах конного блицкрига. Кавалерия в Первой мировой войне / Максим Оськин. — М.: Яуза: Эксмо, 2009. — С. 140. 46 Базанов С. Фронтовые пути русских армий // Военно-исторический журнал. — 1996. — № 1. — С. 72–81; № 4. — С. 24–36; Его же. Алексей Алексеевич Брусилов. — М.: Цейхгауз, 2006. — 48 с. 47 Шишов А. Голгофа Российской империи / А.В. Шишов. — М.: Вече, 2005. — 448 с. 48 Португальский Р.М., Алексеев П.Д., Рунов В.А. Первая мировая в жизнеописаниях русских военачальников. — М.: Элакос, 1994. — С. 57, 114, 158. 49 Залесский К. Указ. соч. — С. 75, 190, 200, 220, 249, 267, 295, 369, 509, 533, 658, 688, 703. 50 Лужбин А. Кавалерия Юго-Западного фронта Первой мировой войны: Дис. ... канд. ист. наук: 07.00.02: Санкт-Петербург, 2004. — 259 c. 51 Картагузов С. 1-й Уральский казачий полк на фронтах Первой мировой войны // Военно-исторические исследования в Поволжье. — Саратов, 2005. — Вып. 6 [Элект- ронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.august-1914.ru/kartaguzov.html. 52 Рыжкова Н. Донское казачество в войнах начала ХХ века / Н.В. Рыжкова. — М.: Вече, 2008. — С. 71–90. 53 Грибанов С. Пилоты Его Величества. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2007. — 382 с. 54 Картагузов С. Указ. соч.; Базанов С. Алексей Алексеевич Брусилов. — С. 30. Стаття надійшла до редколегії 23.10.2014 р. БОЕВАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ РОССИЙСКИХ ВОЙСК НА УКРАИНСКИХ ЗЕМЛЯХ ВО ВРЕМЯ ГАЛИЦИЙСКОЙ БИТВЫ: ИСТОРИОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ В статье проанализирована полнота освещения исторической наукой боевой деятельности русских войск в Галицийской битве на украинских землях, вклад отдель- ных воинских частей (соединений) в результат боевых действий (операций), доблести в боях отдельных бойцов и командиров. Ключевые слова: Галицийская битва, Юго-Западный фронт, русские войска, бое- вые действия, армия, армейский корпус, доблесть бойцов и командиров. ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 52 COMBAT ACTIVITY OF RUSSIAN TROOPS DURING THE BATTLE OF GALICIA ON THE UKRAINIAN TERRITORIES: HISTORIOGRAPHICAL ANALYSIS The extent of coverage of the Russian forces combat activities during the Battle of Galicia on the Ukrainian territories, contribution of some military units (formations) to the combat actions (operations) outcome, victories of certain soldiers and commanders by the historic science are analyzed in the article. Keywords: The Battle of Galicia, South and Western Front, the Russian Forces, combat actions, army, the Army Corps, victory of soldiers and commanders.

Бойова діяльність російських військ на українських землях під час Галицької битви: історіографічний аналіз

Institution

Ähnliche Einträge