Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита
Рудоносные (апатит, ильменит) породы основного и ультраосновного состава Украинского щита связаны с анортозит-рапакивигранитными плутонами, щелочными и субщелочными комплексами. Клинопироксены во всех типах пород независимо от их щелочности принадлежат к высококальциевым разновидностям и на диаграмм...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут геологічних наук НАН України
2009
|
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12464 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита / С.Г. Кривдік, Т.В. Гуравський, О.В. Дубина // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 51-59. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12464 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-124642010-10-09T12:02:16Z Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита Кривдік, С.Г. Гуравський, Т.В. Дубина, О.В. Рудоносные (апатит, ильменит) породы основного и ультраосновного состава Украинского щита связаны с анортозит-рапакивигранитными плутонами, щелочными и субщелочными комплексами. Клинопироксены во всех типах пород независимо от их щелочности принадлежат к высококальциевым разновидностям и на диаграмме CaSiO3-MgSiO3-FeSiO3 располагаются в полях диопсида, салита, высокальциевого авгита и ферроавгита. При этом в щелочных и субщелочных комплексах гипабиссальной фации или умеренного эрозионного среза пироксены из рудоносных пород представлены титанистыми авгитами или титанавгитами (до 5—6% ТiО2). В породах нормальной щелочности (с ортопироксеном) клинопироксен всегда (даже при очень высоком содержании ильменита) характеризуется низким содержимым титана (0,1—0,3% ТiО2), в ортопироксенах его еще меньше. В глубокоэродированных массивах (абиссальная фация) содержание титана в пироксенах уменьшается, а их железистость — возрастает. The ore-bearing (apatite, ilmenite) rocks of the basic and ultrabasic composition of the Ukrainian shield are related to anorthosithe-rapakivi-granitic plutons, alkaline and subalkaline complexes. The clinopyroxenes from all types of these rocks (regardless of their alkalinity) are high calcium varieties and located on the diagram CaSiO3-MgSiO3-FeSiO3 in fields of diopside, sahlite, high-Ca augite and ferroaugite. At the same time pyroxenes from ore-bearing rocks in alkaline and subalkaline massifs of hipabyssal phases or moderate erosion cut are represented by titanian augite or Ti-augite (up to 5—6% TiO2). In the rocks of normal alkalinity (with ortopyroxenes) clinopyroxene is always characterized by low content of titanium (0,1—0,3% TiO2, even at very high content of ilmenite in rocks). In ortopyroxens it is more less. The content of titanium in pyroxenes and their magnesity are decrease in deep-eroded massifs (abyssal phases). 2009 Article Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита / С.Г. Кривдік, Т.В. Гуравський, О.В. Дубина // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 51-59. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0367-4290 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12464 549.642(477) uk Інститут геологічних наук НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Рудоносные (апатит, ильменит) породы основного и ультраосновного состава Украинского щита связаны с анортозит-рапакивигранитными плутонами, щелочными и субщелочными комплексами. Клинопироксены во всех типах пород независимо от их щелочности принадлежат к высококальциевым разновидностям и на диаграмме CaSiO3-MgSiO3-FeSiO3 располагаются в полях диопсида, салита, высокальциевого авгита и ферроавгита. При этом в щелочных и субщелочных комплексах гипабиссальной фации или умеренного эрозионного среза пироксены из рудоносных пород представлены титанистыми авгитами или титанавгитами (до 5—6% ТiО2). В породах нормальной щелочности (с ортопироксеном) клинопироксен всегда (даже при очень высоком содержании ильменита) характеризуется низким содержимым титана (0,1—0,3% ТiО2), в ортопироксенах его еще меньше. В глубокоэродированных массивах (абиссальная фация) содержание титана в пироксенах уменьшается, а их железистость — возрастает. |
| format |
Article |
| author |
Кривдік, С.Г. Гуравський, Т.В. Дубина, О.В. |
| spellingShingle |
Кривдік, С.Г. Гуравський, Т.В. Дубина, О.В. Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита |
| author_facet |
Кривдік, С.Г. Гуравський, Т.В. Дубина, О.В. |
| author_sort |
Кривдік, С.Г. |
| title |
Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита |
| title_short |
Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита |
| title_full |
Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита |
| title_fullStr |
Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита |
| title_full_unstemmed |
Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита |
| title_sort |
хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід українського щита |
| publisher |
Інститут геологічних наук НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12464 |
| citation_txt |
Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід Українського щита / С.Г. Кривдік, Т.В. Гуравський, О.В. Дубина // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 51-59. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT krivdíksg hímízmpíroksenívzrudonosnihosnovnihtaulʹtraosnovnihporídukraínsʹkogoŝita AT guravsʹkijtv hímízmpíroksenívzrudonosnihosnovnihtaulʹtraosnovnihporídukraínsʹkogoŝita AT dubinaov hímízmpíroksenívzrudonosnihosnovnihtaulʹtraosnovnihporídukraínsʹkogoŝita |
| first_indexed |
2025-07-02T14:34:27Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:34:27Z |
| _version_ |
1836546121983328256 |
| fulltext |
Вступ
В Україні відомі досить різноманітні габроїди
та піроксеніти з титановим (ільменіт, титаноC
магнетит) та фосфорним зруденінням.
Частіше таке зруденіння розвивається сукупC
но, проте трапляються габроїди з суттєво апаC
титовою або ільменітовою, чи титаномагнеC
титCільменітовою мінералізацією. Рудоносні
апатитCільменітові та апатитCтитаномагнетиC
тові габроїди характерні для анортозитCраC
паківігранітних плутонів та їх аналогів (КоросC
тенський, ПівденноCКальчицький). Найбільш
відомі серед них рудні троктоліти, габроCтрокC
толіти, олівінове габро (Стремигородське,
Федорівське, Давидківське родовища), рідше
трапляються багаті ільменітом норити або габC
роCнорити (Носачівське, Пенизевицьке та ГраC
биCМеленівське родовища та рудопрояви).
Загальна характеристика та деякі мінераC
логічні особливості цих порід та родовищ наC
водилися нами в попередній публікації [9].
З лужними та сублужними комплексами
Приазов'я пов'язані суттєво титанові (магнеC
титCільменітові) родовища та рудопрояви в
рудних габро та піроксенітах (ПокровоC
Киріївський, Октябрський, Хомутівський,
Маріупольський, Чернігівський масиви). Як
приклад чисто апатитового типу рудних габC
роїдів та піроксенітів може слугувати ГоC
лосківське родовище в Побужжі [8]. Загальні
особливості речовинного складу габроїдів з
більшості названих родовищ та рудопроявів
розглядалися попередніми дослідниками [1,
4, 10, 13, 18] та в наших публікаціях [5, 8, 9].
Проте на даний час автори отримали нові реC
зультати досліджень з мінералогії та геохімії
Носачівського, Стремигородського та ДаC
видківського родовищ, які дозволили зробиC
ти певні узагальнення та петрологічні висC
новки, виявити деякі цікаві особливості склаC
ду породоутворювальних мінералів. Дана
стаття присвячена хімізму піроксенів з рудоC
носних мафітів цих родовищ. Особливу увагу
приділено клінопіроксенам як більш
варіабільним щодо хімізму мінералам
51ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
УДК 549.642(477)
С. Г. Кривдік, Т. В. Гуравський, О. В. Дубина
ХІМІЗМ ПІРОКСЕНІВ З РУДОНОСНИХ ОСНОВНИХ
ТА УЛЬТРАОСНОВНИХ ПОРІД УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
Рудоносные (апатит, ильменит) породы основного и ультраосновного состава Украинского щита свяC
заны с анортозитCрапакивигранитными плутонами, щелочными и субщелочными комплексами. КлиC
нопироксены во всех типах пород независимо от их щелочности принадлежат к высококальциевым
разновидностям и на диаграмме CaSiO3CMgSiO3CFeSiO3 располагаются в полях диопсида, салита,
высокальциевого авгита и ферроавгита. При этом в щелочных и субщелочных комплексах гипабисC
сальной фации или умеренного эрозионного среза пироксены из рудоносных пород представлены
титанистыми авгитами или титанавгитами (до 5—6% ТiО2). В породах нормальной щелочности (с орC
топироксеном) клинопироксен всегда (даже при очень высоком содержании ильменита) характериC
зуется низким содержимым титана (0,1—0,3% ТiО2), в ортопироксенах его еще меньше. В глубокоC
эродированных массивах (абиссальная фация) содержание титана в пироксенах уменьшается, а их
железистость — возрастает.
The oreCbearing (apatite, ilmenite) rocks of the basic and ultrabasic composition of the Ukrainian shield
are related to anorthositheCrapakiviCgranitic plutons, alkaline and subalkaline complexes. The clinopyC
roxenes from all types of these rocks (regardless of their alkalinity) are high calcium varieties and locatC
ed on the diagram CaSiO3CMgSiO3CFeSiO3 in fields of diopside, sahlite, highCCa augite and ferroaugite.
At the same time pyroxenes from oreCbearing rocks in alkaline and subalkaline massifs of hipabyssal
phases or moderate erosion cut are represented by titanian augite or TiCaugite (up to 5—6% TiO2). In the
rocks of normal alkalinity (with ortopyroxenes) clinopyroxene is always characterized by low content of
titanium (0,1—0,3% TiO2, even at very high content of ilmenite in rocks). In ortopyroxens it is more less.
The content of titanium in pyroxenes and their magnesity are decrease in deepCeroded massifs (abyssal
phases).
© С. Г. Кривдік, Т. В. Гуравський, О. В. Дубина, 2009
порівняно з ортопіроксенами. КлінопіроксеC
ни властиві практично всім рудоносним
мафітам Українського щита (УЩ), здебільC
шого в останніх повністю відсутні ортопірокC
сени. Для порівняння на наведених діаграC
мах наносилися деякі параметри хімічного
складу піроксенів з мафітів відомих заC
рубіжних родовищ титану та апатиту (Телнес,
Грейдер, Сувалки, СантCУрбейн, Лабривіль).
Слід зазначити, що порівняння складу
піроксенів за результатами їх хімічних та
мікрозондових аналізів не завжди є коректC
ним. Особливо це стосується вмісту титану,
магнію та кальцію. Як для ортопіроксенів, так
і для клінопіроксенів із габроїдів анортозитC
рапаківігранітних плутонів характерні струкC
тури розпаду твердих розчинів, а нерідко таC
кож і дрібні вросткиCвключення ільменіту.
Природу останніх не з'ясовано: деякі з них
(дрібні та закономірно орієнтовані) можуть
бути ексолюційними виділеннями, тобто
входили до складу первинних (ще до розпаC
ду твердих розчинів) піроксенів, але значна
частина включень ільменіту (крупніших за
розмірами) належить, безумовно, до захопC
лених сторонніх (механічних) кристалічних
фаз (домішок). Проте і такі результати
хімічних аналізів можуть нести цікаву інфорC
мацію про первинний валовий склад пірокC
сенів, оскільки під час мікрозондових
досліджень цих піроксенів зі структурами
розпаду твердих розчинів частіше неможлиC
во оцінити внесок ексолюційних включень у
валовий (первинний) склад мінералів. Так,
підвищений вміст титану в опублікованих
хімічних аналізах піроксенів з основних порід
анортозитCрапаківігранітних плутонів [2,
10—12] так чи інакше свідчить про відому
металогенічну спеціалізацію цих порід на тиC
танове зруденіння (навіть у тих випадках, коC
ли ці піроксени мають механічні домішки ільC
меніту або титаномагнетиту).
Порівняльний аналіз наших та опублікоC
ваних даних дозволив зробити такий узаC
гальнюючий висновок про хімізм піроксенів з
рудоносних основних та ультраосновних
порід: в лужних (які завершуються нефеліноC
вими або лужними сієнітами) та сублужних
масивах піроксени завжди містять більше
титану порівняно з такими з однойменних
порід нормального (за лужністю) ряду. Це
справедливо навіть у тих випадках, коли руC
доносні породи нормального ряду містять
набагато більше титану (аж до масивних ільC
менітових руд), ніж лужні та сублужні породи.
При цьому в сублужних та лужних основних
та ультраосновних породах частіше наявний
олівін, а в однотипних породах нормального
ряду — ортопіроксен, часто з кварцом.
Відмітимо, що у визначенні назви порід не
завжди вдається бути послідовним і дотриC
муватися Петрографічного кодексу України
(1999), оскільки переважно йдеться про поC
роди зі значним або високим вмістом рудних
мінералів (ільменіт, магнетит) та апатиту, наC
явність яких знижує вміст кремнезему і вони
за рівним SiO2 "переходять" в розряд "ультC
раосновних". Тому автори в подальшому поC
роди зі значним вмістом плагіоклазу називаC
ли габро, габроїдами, норитами, троктолітаC
ми (залежно від кількості тих або інших
темноколірних мінералів), а для безплагіокC
лазових порід використовували такі назви, як
піроксеніт, мафіт, ультрамафіт, перидотит,
авгітит тощо (намагаючись дотримуватися
назв, поданих попередніми дослідниками).
Піроксени з рудоносних габроїдів
анортозитPрапаківігранітних
плутонів УЩ
Хоча ці породи відомі досить давно (понад
30 років), проте їх мінеральний склад, за виC
нятком ільменіту, титаномагнетиту та апатиC
ту (власне рудних мінералів), вивчено недосC
татньо. Так, не опубліковано жодного аналізу
клінопіроксену з рудних габроїдів (трокC
толітів) Стремигородського та норитів НоC
сачівського родовищ. Тільки зовсім нещоC
давно вийшла стаття про породоутворюC
вальні мінерали з габроїдів Федорівського
родовища [17]. Небагато аналізів піроксенів
з габроїдів Давидківського та Володарського
родовищ [5, 14]. В даній статті ми наводимо
нові і, ймовірно, результати перших мікроC
зондових аналізів з рудних норитів НоC
сачівського та Стремигородського родовищ.
На даний час ми поділяємо рудні габC
роїди, пов'язані з анортозитCрапаківіC
гранітними плутонами УЩ, на дві групи (ряC
ди): 1) сублужні, звичайно з олівіном (габро,
габроCтроктоліти, троктоліти, казанскіти);
2) нормальні, завжди з ортопіроксеном,
часто з кварцом (норити, габронорити).
Перші характерні для Стремигородського,
Федорівського, Давидківського та ВолоC
52 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
дарського родовищ. Більшість з них раніше
розглядалися в складі габроCсієнітової форC
мації [5]. Другі найбільше поширені в НоC
сачівському родовищі та згадуються або коC
ротко характеризуються в ГрабиCМеленіC
вському та Пенизевицькому рудопроявах
[13]. В породах останнього нещодавно проC
аналізовано піроксени (Митрохин и др.,
2008), які подібні до однойменних мінералів
з норитів Носачівського родовища, оскільки
породи в них аналогічні або ідентичні [13].
Піроксени з сублужних габроїдів ДаC
видківського, Федорівського та СтремигоC
родського родовищ представлені коричнюC
ватоCбурими (в шліфах) титанистими авгітаC
ми і на діаграмі Хесса займають переважно
поле висококальцієвого авгіту або частково
саліту (рис. 1). Вміст титану в них виявився
досить незначним, як цього можна було
очікувати, виходячи з їх забарвлення.
Найбільш збагаченими на титан є піроксени
олівінових габро Давидківського масиву
(1,32% ТіО2), піроксени із габро ФедорівсьC
кого родовища — 0,45—1,13, частіше 0,8—
1,0% і дещо зростає з глибиною [17] та
піроксени габроCтроктолітів з СтремигоC
родського родовища — 0,92% (всього один
аналіз). Дещо нижчий вміст ТіО2 в більш
залізистих зелених фероавгітах (рис. 2) з
габроїдів Володарського родовища: за нашиC
ми даними — 0,44—0,66%, за іншими джереC
лами [14] — 0,27—0,62% (частіше 0,40%).
В шліфах ці піроксени виглядають зазвичай
оптично гомогенними, хоча в деяких з них під
час мікрозондових досліджень фіксувалися
ексолюційні вростки гіперстену, наприклад
в габро Федорівського родовища [17].
Зауважімо, що такий же вміст титану, за
даними хімічних аналізів, і в клінопіроксенах
з основних порід більшості анортозитCраC
паківігранітних плутонів УЩ та СхідноCЄвроC
пейської платформи [2, 10—12] (рис. 3).
В той же час несподівано низьким вияC
вився вміст титану в клінопіроксенах з рудC
них, багатих ільменітом норитів НосачівсьC
кого родовища — всього 0,10—0,33% ТіО2.
До того ж в клінопіроксені, що включений
в ільменіті, зафіксовано лише 0,16% ТіО2.
Тобто, незважаючи на навіть дуже високий
вміст титану в норитах та високі температуC
ри їх кристалізації (для всіх кліноC та орC
топіроксенів властиві структури розпаду
твердих розчинів), титан входить до складу
клінопіроксенів в дуже незначній кількості
(в ортопіроксенах його ще менше).
Відмітимо, що ці рудні норити характериC
зуються невисоким вмістом апатиту (2—3,
рідко 5—7%), значно нижчим, ніж сублужні
олівінові габроCтроктоліти (з титанистим
авгітом) Стремигородського, Федорівського
та Давидківського родовищ. Принагідно зауC
важімо, що в ортопіроксенових троктолітах
КорсуньCНовомиргородського плутону загаC
лом [10] і Носачівського родовища зокрема
більше апатиту (до 7%), ніж в рудних норитах.
Незважаючи на наявність ортопіроксену,
клінопіроксени з норитів та габроCноритів
Носачівського родовища на діаграмі Хесса
займають ті ж поля (висококальцієвий авгіт,
саліт, феросаліт), що й піроксени з сублужC
них габроїдів Федорівського та ВолодарсьC
кого родовищ (рис. 1). Водночас більшість
клінопіроксенів з безрудних основних порід
анортозитCрапаківігранітних плутонів зайC
має поле авгіту, фероавгіту з різним вмістом
кальцію, які переходять в низькокальцієві
авгіти і піжоніти (рис. 1).
З літературних джерел відомо, що
в подібних до Носачівського родовищах
клінопіроксени також мають такий же низьC
кий вміст титану [18, 19] (рис. 2, 4).
Виходячи з цих даних, автори ще раніше [9]
прийшли до висновку, що в анортозитCраC
паківігранітних плутонах УЩ збагаченість фосC
фором відбувається в породах (магмах) підвиC
щеної лужності, якими є відмічені вище
олівінові габро, габроCтроктоліти та троктоліти.
Як зазначалося вище, в олівінових норитах і орC
топіроксенових троктолітах Носачівського роC
довища і КорсуньCНовомиргородського плутоC
ну також більше апатиту, ніж в ільменітових
рудних норитах. Як відомо, наявність орC
топіроксену є індикатором низької лужності
порід. За рівності всіх інших умов (температуC
ра, тиск, вміст титану) підвищена лужність
порід (розплавів) сприяє входженню титану до
складу клінопіроксенів (а також амфіболів).
Піроксени з габроїдів
та мафітPультрамафітів
лужних комплексів
Коротко розглянемо піроксени з ОктябрсьC
кого, ПокровоCКиріївського, Чернігівського
та Малотерсянського масивів. Відмітимо,
що в останньому рудні габроїди не виявлені.
53ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
Крім того, згадаємо піроксени з деяких дайC
кових порід Східного Приазов'я, які можуть
бути жильними аналогами ПокровоC
Киріївського масиву (рис. 1) [1]. ЧернігівсьC
кий масив належить до карбонатитової
(лужноCультраосновної) формації, а решта
названих масивів — до габроCсієнітової (сюC
ди ж ми відносимо і ПокровоCКиріївський).
У всіх масивах останньої формації піроксен
в габро, піроксенітах та перидотитах предсC
тавлений переважно магнезіальним титаC
нистим авгітом або титанистим діопсидом в
перидотитах ПокровоCКиріївського масиву.
При цьому залізистість піроксенів в перидоC
титах і піроксенітах ПокровоCКиріївського
масиву дещо нижча (19—25%), ніж в габро,
піроксенітах і перидотитах Октябрського
масиву (23—34%), а в габро МалотерсянсьC
кого масиву — 29%. Проте вміст титану
порівняно низький або невисокий (0,84—
2,37, частіше 1—2% ТіО2). При цьому в більш
магнезіальних та істотно діопсидових пірокC
сенах вміст титану переважно невисокий
і зростає звичайно з підвищенням їх
залізистості (до салітів). Проте в деяких виC
сокомагнезіальних і гіпабісальних породах
54 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
Рис. 1. Діаграма складу піроксенів з основних і ультраосновних порід (а) та її фрагмент (б)
Масиви, родовища, прояви: 1 — Федорівське; 2 — Стремигородське; 3 — Давидківське; 4 — Володарське
(ПівденноCКальчицький масив); 5 — Носачівське; 6 — Голосківське; 7 — Октябрський і Малотерсянський; 8 —
ПокровоCКиріївський, Маріупольський, Хомутівський, пікритоCбазальти зони зчленування УЩ зі складчастим
Донбасом, авгітиту с. Андріївка; 9 — поле піроксенів із зарубіжних родовищ (Телнес, Грейдер, Сувалки, Лабривіль,
СантCУрбейн) [18, 19]
55ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
Рис. 2. Співвідношення MgOCFeO*C20TiO2 (лівий трикутник) CaOC(MgO+FeO*)C20TiO2 (правий
трикутник) в піроксенах з основних і ультраосновних порід
Масиви, родовища, прояви: 1 — Стремигородське; 2 — Давидківське; 3 — Федорівське; 4 — Володарське
(ПівденноCКальчицький масив); 5 — Носачівське; 6 — основні породи анортозитCрапаківігранітних плутонів [2, 11];
7 — Телнес, Грейдер, Сувалки [18]; 8 — Лабривіль, СантCУрбейн [19]; 9 — Голосківське; 10 — Октябрський і
Малотерсянський; 11 — ПокровоCКиріївський, Маріупольський, Хомутівський, пікритоCбазальти зони зчленування
УЩ зі складчастим Донбасом, авгітиту с. Андріївка; 12 — Чернігівський (піроксеніти)
Рис. 3. Піроксени з основних порід анортозитCрапаківігранітних плутонів: 1 — за даними робіт [2, 11];
2 —поле клінопіроксенів з Коростенського плутону [12]
титан входить до складу майже чистих діопC
сидів, як це спостерігається, наприклад,
в лампроїтах Австралії (до 2,8% ТіО2).
Водночас в жильних породах (авгітитах)
Східного Приазов'я та сублужних олівінових
базальтах зони зчленування УЩ зі складчасC
тим Донбасом піроксени містять до 5,14
і 5,68% ТіО2, відповідно [1, 5]. Характерною
особливістю титанистих авгітів з названих
порід є підвищений або високий вміст
алюмінію — до 4—7% Al2O3 (рис. 4). Загалом,
між вмістом алюмінію та титану існує позиC
тивна кореляція, хоча є певні відхилення
(рис. 4). Як відомо, високоглиноземисті та
високотитанисті піроксени характерні для
лужних базитових комплексів. При цьому
в гіпабісальних фаціях порід з цих компC
лексів вміст титану та алюмінію, як правило,
вищий, ніж в їх абісальних аналогах. За висоC
кого вмісту алюмінію в клінопіроксенах в них
проявляється недонасиченість кремнезеC
мом (замість анортиту СаAl2Si2O8 розрахоC
вується чермакітовий мінал CaAlSiO6), а при
наявності натрію — нормативний нефелін.
Водночас в рудних (ільменіт + магнетит)
піроксенітах (ТіО2 — 5—8%) Чернігівського
карбонатитового масиву клінопіроксени
представлені егіринвмісними діопсидами
або егіринсалітами з досить низьким, за даC
ними хімічного аналізу, вмістом титану
(0,1—0,6% ТіО2). При цьому в них часто
спостерігаються ексолюційні вростки ільC
меніту, тобто в самій матриці піроксену тиC
тану ще менше.
Таку "невідповідність" між високим
вмістом титану в лужних піроксенітах
Чернігівського масиву і низьким вмістом тиC
тану в піроксенах з цих порід ми пояснюємо
перш за все абісальними умовами крисC
талізації. Як неодноразово підкреслювалося
в попередніх публікаціях [3, 5, 7], ЧернігівсьC
кий карбонатитовий масив належить до одC
ного з найбільш еродованих в світі (за різниC
ми оцінками від 9 до 20 км). За таких умов тиC
тан входить переважно до складу ільменіту.
Як відомо, високотитанисті амфіболи крисC
талізуються також в гіпабісальних інтрузіях
основних та лужних порід (керсутити) або
в лампроїтах (високотитанисті рихтерити).
В інших менш еродованих карбонатитоC
вих комплексах (МаймечаCКотуйська, КоC
льськоCКарельська провінції) піроксени
56 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
Рис. 4. Співвідношення Al2O3 i TiO2 в піроксенах
Масиви, родовища, прояви: 1 — Стремигородське; 2 — Давидківське; 3 — Федорівське; 4 — Володарське
(ПівденноCКальчицький масив); 5 — Носачівське; 6 — основні породи анортозитCрапаківігранітних плутонів [2, 11];
7 — Телнес, Грейдер, Сувалки [18]; 8 — Лабривіль, СантCУрбейн [19]; 9 — Голосківське; 10 — Октябрський і
Малотерсянський; 11 — ПокровоCКиріївський, Маріупольський, Хомутівський, пікритоCбазальти зони зчленування
УЩ зі складчастим Донбасом, авгітиту с. Андріївка; 12 — Чернігівський (піроксеніти)
з рудоносних піроксенітів, якупірангітів, пеC
ридотитів (олівініти, дуніти), пікритів звичайC
но характеризуються підвищеним вмістом
титану (до 2,5—3,4% ТіО2). Виняток становC
лять гіпабісальні інтрузії та дайки мельC
тейгітCякупірангітів північноCзахідної часC
тини УЩ (Городницька, Глумчанська, БоC
лярківська інтрузії, Покошівські дайки), які є
аномально низькотитанистими і безрудниC
ми породами [6, 15, 16]. В них звичайними є
низькотитанисті клінопіроксени (діопсиди),
хоча в амфіболах вміст ТіО2 може досягати
3—4%.
Намічаються деякі подібності за низьким
вмістом титану в піроксенах між піроксенітаC
ми Чернігівського масиву та рудними нориC
тами Носачівського ільменітового родовиC
ща. Ці два об'єкти формувалися в фації
абісальних глибин.
Піроксени з сублужних габроїдів
та мафітPультрамафітів
До таких належать породи з таких двох неC
великих і слабо вивчених масивів у Східному
Приазов'ї, як Хомутівський та МаріупольсьC
кий. З Хомутівського масиву опубліковано
[4] лише три аналізи титанавгітів, стільки
ж авторських аналізів винесено на діаграми
(рис. 1—4) з Маріупольського масиву. ФорC
маційну належність цих масивів не з'ясоваC
но. За мінеральним та хімічним складом габC
ро, піроксеніти, олівінові піроксеніти та
перидотити цих масивів подібні до однойC
менних порід ПокровоCКиріївського та
Октябрського масивів. Очевидно, вони є
палеозойськими інтрузіями, K—Ar вік за
керсутитом (з піроксеніту та габро) МаріуC
польського масиву становить відповідно
360±15 і 345±30 млн років (наші дані). Для
Хомутівського масиву характерні рудні
різновиди піроксенітів (6—9% ТіО2) з ільC
менітом і титаномагнетитом, а в породах
Маріупольського масиву цих рудних мінеC
ралів значно менше (вміст ТіО2 рідко переC
вищує 4%). В обох масивах досить низький
вміст апатиту, хоча в деяких різновидах
піроксенітів з Хомутівського масиву він доC
сягає 9% (3,3% Р2О5) [4].
За близької магнезіальності в титанисC
тих авгітах з піроксенітів Хомутівського маC
сиву дещо більше титану (1,8—2,4% ТіО2),
ніж в однойменних мінералах і породах, а таC
кож габро Маріупольського масиву (1,0—
1,3% ТіО2) (рис. 2, 4). За цими особливостяC
ми хімізму такі піроксени мають подібність
з однойменними мінералами ПокровоC
Киріївського масиву (рис. 4).
Як згадувалося вище і було показано
в одній з публікацій авторів [8], піроксени
Голосківського апатитового рудопрояву
відрізняються від піроксенів всіх розглянуC
тих типів рудоносних порід (рис. 1).
Обговорення результатів
та висновки
Хімічний склад піроксенів, особливо їх моC
ноклінних видів, є відображенням умов
кристалізації та індикатором зруденіння на
титан (ільменіт, титаномагнетит, перовскіт).
У породах з титановою мінералізацією виявC
лено певні особливості хімізму клінопірокC
сенів.
В лужних та сублужних комплексах
гіпабісальної фації або помірного ерозійного
зрізу (до 3—5 км) піроксени з рудоносних (на
титан) порід представлені титанистими
авгітами або титанавгітами (до 5—6% ТіО2).
Є деякі підстави вважати, що в таких масивах
з глибиною ерозійного зрізу (до абісальної
фації) вміст титану в піроксенах зменшуєтьC
ся і збільшується їх залізистість [9]. Це спраC
ведливо також і для масивів зі слабо або
й зовсім не проявленою титановою спеціаC
лізацією (як це видно при порівнянні лужноC
ультраосновних Чернігівського, ПроскурівC
ського та Антонівського масивів [5, 7]).
В анортозитCрапаківігранітних плутонах
УЩ рудоносні габроїди з підвищеним або
високим вмістом апатиту належать до субC
лужного ряду, в яких піроксен частіше
представлений титанистим авгітом або феC
росалітом. Ця властивість "передається"
певною мірою і олівіновим норитам та орC
топіроксеновим троктолітам Носачівського
родовища.
В рудних породах нормальної лужності
— габроїдах з ортопіроксеном, норитах,
двопіроксенових піроксенітах — клінопірокC
сен незалежно від кількості ільменіту або
апатиту характеризується низьким вмістом
титану. Навіть нижчим, ніж в середньому, за
даними хімічних аналізів, для безрудних осC
новних порід анортозитCрапаківігранітних
плутонів. Проте клінопіроксени зі всіх
57ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
досліджуваних нами рудних габроїдів та
мафітів УЩ незалежно від їх формаційної
належності є більш кальцієвими, ніж переC
важна більшість однойменних мінералів з
основних порід анортозитCрапаківігранітC
них плутонів і на діаграмі Хесса розташовуC
ються в полі висококальцієвого авгіту,
саліту, фероавгіту вище тренду клінопірокC
сенів Скергаардської інтрузії і на продовC
женні тренду піроксенів сублужних баC
зальтів (рис. 1). Тобто, рудні габроїди та
мафіти ніби проявляють підвищену лужність
навіть у тих випадках, коли в них відсутні її
явні ознаки за мінеральним складом: в них
клінопіроксен без явних ознак лужності (без
натрію і з дуже низьким вмістом титану), неC
має керсутиту і наявний ортопіроксен. Як
прикмети підвищеної лужності, крім високої
кальцієвості клінопіроксену, в цих рудоносC
них і рудних породах можна відмітити хіба
що наявність титанистого або з підвищеним
вмістом титану слюд флогопітCбіотитового
ряду та ортоклазу (часто з підвищеним
Ва — до 1%).
Хоча на даний час важко простежити
взаємовідношення та послідовність утвоC
рення рудних норитів з ільменітом, з одного
боку, та сублужних ільменітCапатитових габC
роїдів (з титанистим авгітом та олівіном,
без кварцу і ортопіроксену) — з іншого,
можна припустити, що останні є дещо
пізнішими диференціатами. Подальша диC
ференціація розплавів, з яких утворилися
такі сублужні габроїди, призводить до форC
мування сієнітів з рідкіснометалевою мінеC
ралізацією, характерних для анортозитCраC
паківігранітних плутонів УЩ (сієнітовий
тренд диференціації).
Розглянуті особливості хімічного складу
піроксенів з габроїдів та мафітів УЩ можна
певною мірою вважати критеріями оцінки
потенційної рудоносності цих порід та визC
наченості типу мінералізації (ільменіт, апаC
тит), а також умов їх формування.
1. Бутурлинов Н. В., Гоньшакова В. И.,
Зарицкий А. И. и др. Девонский щелочноC
ультраосновныйCщелочнобазальтоидный
комплекс сочленения Донбасса с приазовC
ской частью Украинского щита // БазитC
ультрабазитовый магматизм и минерагения
юга ВосточноCЕвропейской платформы. —
М.: Недра, 1973. — С. 171—263.
2. Великославинский Д. А., Биркис А. П.,
Богатиков О. А. и др. АнортозитCрапакивиC
гранитная формация ВосточноCЕвропейской
платформы. — Л.: Наука, 1978. — 296 с.
3. Глевасский Е. Б., Кривдик С. Г. Докембрийский
карбонатитовый комплекс Приазовья. — Киев:
Наук. думка, 1981. — 228 с.
4. Кравченко Г. Л., Донской А. Н. Хомутовский
субщелочной массив (Восточное ПриаC
зовье): минеральный состав, парагенезис //
Минерал. журн. — 1999. — Т. 21, № 5/6. —
С. 78—85.
5. Кривдик С. Г., Ткачук В. И. Петрология
щелочных пород Украинского щита. — Киев:
Наук. думка, 1990. — 408 с.
6. Кривдик С. Г., Цымбал С. Н., Гейко Ю. В.
Протерозойский щелочноCультраосновный
магматизм североCзападной части УкраинсC
кого щита как индикатор кимберлитоC
образования // Мінерал. журн. — 2003. —
Т. 25, № 5/6. — С. 57—69.
7. Кривдік С. Г., Дубина О. В. Типохімізм мінеC
ралів лужноCультраосновних комплексів
Українського щита як індикатор глибинності
їх формування // Там же. —2005. — Т. 27, №1. —
С. 64—76.
8. Кривдік С. Г., Дубина О. В., Юрчишин А. П. та
ін. Новий тип апатитоносних габроїдів
у Верхньому Побужжі // Там же. — 2007. —
Т. 29, №1. — С. 23—34.
9. Кривдік С. Г., Дубина О. В., Гуравський Т. В.
Деякі мінералогічні та петрологічні особлиC
вості рудоносних (фосфор, титан) габроїдів
анортозитCрапаківігранітних плутонів УкраїнC
ського щита // Там же. — 2008. — Т. 30, № 4. —
С. 41—57.
10. Кононов Ю. В. Габрові масиви Українського
щита (центральна частина). — К.: Наук.
думка, 1966. — 100 с.
11. Личак И. П. Петрология Коростенского
плутона. — К.: Наук. думка, 1983. — 248 с.
12. Митрохін О. В. Петрологія габроCанортозитових
масивів Коростенського плутону: Автореф. дис.
... канд. геол. наук. — К., 2001. — 16 с.
13. Тарасенко В. С. Богатые титановые руды
в габброCанортозитовых массивах УкраинсC
кого щита // Изв. АН СССР. Сер. геол. — 1990. —
№ 8. — С. 35—44.
14. Царовский И. Д., Кравченко Г. Л. Эволюция
минерального состава габброидов и сиениC
тов ЮжноCКальчикского массива (ПриC
азовье) // Геол. журн. — 1992. — № 2. —
С. 15—26.
58 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
15. Цымбал С. Н., Гейко Ю. В., Кривдик С. Г. и др.
Болярковская интрузия щелочноCультраC
основных пород (североCзапад Украинского
щита) // Актуальные проблемы геологии
Беларуси и смежных территорий: Материалы
междунар. науч. конф., Минск, 9—10 дек.
2008 г. — Минск, 2008. — С. 35—40.
16. Цымбал С. Н., Щербаков И. Б., Кривдик С. Г.,
Лабузный В. Ф. ЩелочноCультраосновные
породы Городницкой интрузии (североC
запад Украинского щита) // Минерал. журн. —
1997. — Т. 19, № 3. — С. 61—80.
17. Шумлянський Л. В. Варіації хімічного складу
силікатних мінералів та апатиту ФедоC
рівського апатитCільменітового родовища
(Коростенський плутон) // Там же. — 2007. —
Т. 29, № 1. — С. 5—22.
18. Bernard Charlier. Petrogenesis of magmatic
ironCtitanium deposits associated with ProteC
rozoic massifCtype anorthosites. — Universite de
Liege, 2007. — 165 p.
19. Owens B. E., Dymek R. F. FeCTiCPCrich rocks
and massif anorthosite: problems of interpretaC
tion illustrated from the Labrieville and StCUrbain
plutons, Quebec // Can. Mineral. — 1992. — Vol.
30. — P. 163—190.
ІнCт геохімії, мінералогії Стаття надійшла
та рудоутворення 18.02.09
ім. М. П. Семененка НАН України
59ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3
|