Наслідки Першої світової війни: «українська проекція»

Аналізуються наслідки Першої світової війни, що виявилася першою глобальною геополітичною і духовною кризою сучасної цивілізації. Основну увагу акцентовано на з’ясуванні «української проекції» Великої війни в контексті модерного націєтворення і здобуття державності Україною....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2014
Main Author:	Черевко, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2014
Series:	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Subjects:	Геополітичний, державницький та воєнний аспекти
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124640
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Наслідки Першої світової війни: "українська проекція" / О.В. Черевко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 60-65. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-124640
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1246402017-10-01T03:03:35Z Наслідки Першої світової війни: «українська проекція» Черевко, О.В. Геополітичний, державницький та воєнний аспекти Аналізуються наслідки Першої світової війни, що виявилася першою глобальною геополітичною і духовною кризою сучасної цивілізації. Основну увагу акцентовано на з’ясуванні «української проекції» Великої війни в контексті модерного націєтворення і здобуття державності Україною. Анализируются последствия Первой мировой войны, ставшей первым глобальным геополитическим и духовным кризисом современной цивилизации. Основное внимание акцентировано на выяснении «украинской проекции» Великой войны в контексте модерного формирования нации и обретения Украиной государственности. The author analyses the consequences of the World War I that turned into the first global geopolitical and spiritual crisis of the contemporary civilization. The main attention is paid to the Ukrainian projection of the Great War in the context of modern nation-building and state development. 2014 Article Наслідки Першої світової війни: "українська проекція" / О.В. Черевко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 60-65. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124640 94 (100) «19» : 94 (477) «19» uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геополітичний, державницький та воєнний аспекти Геополітичний, державницький та воєнний аспекти
spellingShingle	Геополітичний, державницький та воєнний аспекти Геополітичний, державницький та воєнний аспекти Черевко, О.В. Наслідки Першої світової війни: «українська проекція» Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
description	Аналізуються наслідки Першої світової війни, що виявилася першою глобальною геополітичною і духовною кризою сучасної цивілізації. Основну увагу акцентовано на з’ясуванні «української проекції» Великої війни в контексті модерного націєтворення і здобуття державності Україною.
format	Article
author	Черевко, О.В.
author_facet	Черевко, О.В.
author_sort	Черевко, О.В.
title	Наслідки Першої світової війни: «українська проекція»
title_short	Наслідки Першої світової війни: «українська проекція»
title_full	Наслідки Першої світової війни: «українська проекція»
title_fullStr	Наслідки Першої світової війни: «українська проекція»
title_full_unstemmed	Наслідки Першої світової війни: «українська проекція»
title_sort	наслідки першої світової війни: «українська проекція»
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Геополітичний, державницький та воєнний аспекти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124640
citation_txt	Наслідки Першої світової війни: "українська проекція" / О.В. Черевко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 60-65. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
work_keys_str_mv	AT čerevkoov naslídkiperšoísvítovoívíjniukraínsʹkaproekcíâ
first_indexed	2025-07-09T01:46:20Z
last_indexed	2025-07-09T01:46:20Z
_version_	1837131975593295872
fulltext	ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 60 УДК 94 (100) «19» : 94 (477) «19» О.В. Черевко (м. Черкаси) НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: «УКРАЇНСЬКА ПРОЕКЦІЯ» Аналізуються наслідки Першої світової війни, що виявилася першою глобальною геополітичною і духовною кризою сучасної цивілізації. Основну увагу акцентовано на з’ясуванні «української проекції» Великої війни в контексті модерного націєтворення і здобуття державності Україною. Ключові слова: Перша світова війна, Україна, українці, національна сві- домість, держава. Виповнилося 100 років від початку Першої світової війни — однієї з найбільших катастроф в історії людства. Віковий ювілей суттєво актуалізує увагу світової й української інтелектуальної спільноти до подій Великої війни 1914–1918 рр., як її називають західні дослідники. Вважаємо це цілком ви- правданим не лише з погляду пошанування героїзму предків (незалежно від того на чиєму боці вони боролись), а й необхідності переосмислення наслідків і фундаментальних зрушень, до яких спричинило глобальне мілітарне дійство, що породило світ сучасного зразка. З глобального конфлікту — Великої війни — почалося драматичне XX ст., відзначене найглибшими революційними потрясіннями, гострими міжнарод- ними конфліктами, відкритою і цинічною боротьбою за світове лідерство, протистоянням демократії і тоталітаризму, стихійними та руйнівними поривами мас, духовною кризою і пошуками нових ціннісних орієнтацій. Не випадково найбільш проникливі сучасники Першої світової війни вважали, що «справжнє, не календарне двадцяте століття», століття воєн і революцій в Європі, почалося саме в 1914 р.1 Популярний англійський історик Норман Дейвіс у широко- відомій праці «Історія. Європа» справедливо зауважував, що початок війни 1914 р. спонукає до роздумів про історичну причинність більше, ніж будь-яка інша подія новітньої історії2. Донині небагато істориків сприймає Велику війну як цивілізаційну кризу. Щоб вийти на таке розуміння історичної причинності, на нашу думку, важливо проаналізувати її події під кутом зору відносин між суспільством і державою. На початку ХХ ст. утвердилося індустріальне суспільство, яке у своєму полі- тичному вимірі, зокрема державні інститути, ще залишалося традиційним. Разом з тим владні інституції вперше дістали можливість мобілізовувати колосальні ресурси. Нові можливості були якнайповніше використані, насамперед, для реа- лізації найголовнішої функції держави — силової. Ті, хто мав владу, не заба- рилися пустити її в хід, щоб силою розв’язати завжди існуючі міждержавні суперечності. Неконтрольовані населенням урядові структури втягнули свої © О.В. Черевко, 2014 Геополітичний, державницький та воєнний аспекти 61 країни у вир небаченої війни з колосальними людськими і матеріальними втратами. Так, під час Першої світової війни бездержавний, розчленований український народ не за своєю волею опинився по обидва боки ворогуючих блоків держав, які мали далекосяжні імперські плани стосовно його земель. Ці роки обернулися новим актом трагедії: Україна, знаходячись в епіцентрі схід- ноєвропейського театру воєнних дій, стала плацдармом небачених побоїщ, вели- чезних людських жертв, ареною виснаження потенційних економічних можли- востей та масового зубожіння. Під прапорами ворогуючих імперій — Російської, Австро-Угорської — брати-українці тоді воювали один проти одного. Водночас це війна, яка змусить «традиційні» імперії, що не здолали ста- новості й етноієрархізму, канути в Лету. Її геополітичними підсумками є крах Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій. Загалом же актуальні й донині уроки Першої світової війни науковці окреслюють як фено- мен кризи імперства. Держави вийшли з Великої війни у зміненому вигляді. Шляхом реформ або революцій традиційне суспільство почало перетворюватися на громадянське. Однак у деяких випадках процес перетворення зупинився на початковій стадії, і замість громадянського суспільства почала формуватися його тоталітарна мута- ція. Велика війна поклала початок таким потужним суспільним мутаціям, як комунізм, фашизм і націонал-соціалізм3. Перша світова війна мала тотальний характер — лише за один тиждень близько 900 млн жителів планети перебували у стані війни, а протягом чотирьох років було мобілізовано 73,5 млн осіб4. На полях Фландрії, передгір’ях Карпат, на Марні й у «Верденській м’ясорубці» перемелювалось ХІХ ст. і народжу- валась нова епоха. Війна виявилася надпотужним каталізатором цих процесів. Згадаймо, що тільки в «непроглядному пеклі» Вердена до кінця 1916 р. було підірвано 26 млн звичайних снарядів і 100 тис. снарядів, начинених отруйними газами. Тотальність воєнних подій 1914–1918 рр. розчинила особистість у колек- тивній психології натовпу. Саме Першій світовій війні людство найбільшою мірою зобов’язано формуванням такого феномена XX ст., як масова «мілітарна свідомість». У такий спосіб Велика війна окреслила духовний присмерк Європи, продемонструвала кризу ідеалів і цінностей індустріального суспільства, у раціоналізмі якого губиться найвища цінність — Людина. Перша світова війна зруйнувала уявлення щодо гуманістичного характеру європейської цивілізації, поставила під сумнів віру в безмежний технічний прогрес, виявила неефективність окремих суспільно-політичних і соціально- економічних учень в умовах «світової кризи», показала застарілість дипло- матичних традицій провідних держав, які розглядали війну як спосіб вирішення міжнародних проблем5. На багато десятиліть Перша світова війна визначила соціально-економічний, політичний і духовний розвиток багатьох європейських країн, намітила «домінанти» в міжнародних відносинах, а тому інтерес до неї не зменшується протягом усього XX — початку ХХІ ст., що зумовлено, насам- перед, потребою осмислити трагічні уроки історії задля уникнення нових глобальних і локальних збройних конфліктів між націями. ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 62 Упродовж 1914−1918 рр. якісний стрибок у розвитку продуктивних сил особливо переконливо матеріалізувався на полі бою. Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Війна втратила характер локальних кампаній, які розв’язувалися окремими битвами, коли зуст- річалися між собою ворогуючі армії. Вона стала позиційною: фронт позначився на місцевості суцільною лінією окопів. Зокрема, на західних кордонах Росій- ської імперії окопи простягнулися від Балтійського до Чорного морів. Мільйони солдатів у цих окопах необхідно було обмундирувати, озброїти, навчити воло- діти зброєю, нагодувати. У результаті народне господарство ворогуючих країн зазнало глибокої мілітаризації. Війна перестала бути справою професіоналів і вторглася в кожну оселю. Варто наголосити і на мотиваційному аспекті війни, який, безумовно, визначав інші психологічні параметри, що окреслилися у психології бою, коли солдати не завжди розуміли, за що, власне, вони йдуть вмирати; психології «виходу з війни», коли до посттравматичного синдрому долучився морально- психологічний надлом, «криза цінностей», характерний для багатьох учасників Першої світової війни (так зване «втрачене покоління»). Оскільки територія України на момент початку Першої світової війни була поділена між двома ворогуючими державами — Австро-Угорською та Російською імперіями, то, зрозуміло, що українці отримали найболісніший удар, бо перебували в зоні зіткнення інтересів і армій воюючих коаліцій. Величезною наругою над здо- ровим глуздом і невигойною раною став, за словами С. Єфремова, феномен «ворогів-братів» — у Першій світовій війні українці воювали по різні боки фронтів6. Водночас війна актуалізувала національно-визвольну боротьбу поневолених націй та їхні прагнення до державного життя. Західний дослідник Марк фон Гаген стверджує, що війна піднесла українське питання до безпрецедентного рівня і привела до сильного піднесення національного руху. Якщо творення сучасних націй було результатом модернізаційних процесів, то, власне, ця війна була найбільшим вторгненням модерного світу у традиційне життя селян, які становили абсолютну більшість у соціальному складі всіх етнічних груп у цьому регіоні. Осмислюючи трагічний досвід тієї Великої війни, підкреслимо його надзвичайну роль у долі українського народу, пробудженні національної сві- домості, яка дала шанс українцям стати державним народом. Час, «коли війна являється неминуча…мусимо старатися, щоб ті жертви, яких вона від нас вимагає, не пішли марно, щоби кров батьків принесла добро дітям», — повідомлялось у відозві Головної української ради7. Саме під час війни вперше за тривалий період з’явилися українські національні частини. Спершу у складі австрійського війська легіон Українських січових стрільців, потім — з літа 1917 р. — й у складі російської армії. Перша світова війна прискорила процес трансформації українців «із селян у націю». Армії Російської й Австро-Угорської імперій завоювали чужі території з населенням, яке розмовляло тією ж мовою, співало ті ж пісні, мало такі ж Геополітичний, державницький та воєнний аспекти 63 традиції й звичаї, що й вони самі. Безпосередні контакти між українцями з обох сторін фронту прискорювали кристалізацію національної ідентичності. Зокрема, драматург Микола Куліш, який за військовим фахом був артилеристом, зазна- чав, що вперше усвідомив себе українцем у Галичині, перебуваючи там із російським військом8. У роки Першої світової війни наддніпрянські політемі- гранти в Австро-Угорщині, об’єднані в Союзі визволення України, активно впливали на суспільно-політичне життя регіону, брали безпосередню участь у діяльності громадсько-політичних організацій і рухів Галичини та Буковини, налагодили тісні стосунки з Українськими січовими стрільцями, популяризували національну ідею через пресу та іншу друковану продукцію. Велика війна — це максимальне напруження всіх наявних сил народів- учасників, це величезний виплеск творчої та деструктивної енергій, це коло- сальний державотворчий ентузіазм. Ще під час Першої світової війни у ре- зультаті української революції на Наддніпрянській Україні була утворена Українська Народна Республіка (7 листопада 1917 р.). Наслідком посилення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях стало проголо- шення 1 листопада 1918 р. Західно-Української Народної Республіки, які 22 січня 1919 р. заявили про своє з’єднання. Нинішнім поколінням, хто живе сьогодні, за 100 років, винятково важливо осмислити трагічний досвід тієї Великої війни, її перебіг, наслідки та уроки. Це абсолютно повною мірою стосується і нас, українців − адже Перша світова війна залишила кривавий, непроминальний слід у нашій національній історії. Світова «первинна катастрофа» XX ст. створила умови для донесення змісту україн- ського питання до європейської політичної свідомості. Від його позитивного розв’язання залежало не лише майбутнє українців, а й тих монархій, яким належала їхня територія. Відомий шведський аналітик і фундатор геополітики Рудольф Челлен, аналізуючи в 1915 р. у праці «Політичні проблеми світової війни» причини, що призвели до її спалаху, та можливі наслідки цієї катастрофи, зазначив: саме замасковане панславістською пропагандистською демагогією бажання приєд- нати західноукраїнські землі було причиною вступу Російської імперії у Велику війну. Він констатував: «Маємо... всі підстави зараховувати українське питання до одного з головних мотивів світової війни»9. Від того ж, який баланс сил і конфігурація кордонів сформується в результаті війни у Східній Європі, Р. Челлен узалежнював на тривалий час долю всієї Європи. Українське питання й, відповідно, роль незалежної української державності у структуруванні центрально-східноєвропейського державно-політичного про- стору знайшли певне відбиття у стратегічних планах Центральних держав (Німеччини й, меншою мірою, Австро-Угорщини) напередодні та під час Пер- шої світової війни. Україна розцінювалася ними як важливий чинник послаб- лення, а то й розвалу Російської імперії. Видатний історик Арнольд Дж. Тойнбі ще 1915 р. зазначав: «Малоросійський елемент становить майже третину всієї раси, і якщо він буде відірваний від основної маси і створить власну орбіту тяжіння, це в критичній мірі послабить всю систему», що матиме наслідком розпад чи, щонайменше, параліч Російської імперії10. ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 64 Один із засновників Школи слов’янських та східноєвропейських досліджень при Лондонському університеті Р. Сетон-Вотсон спільно з майбутнім першим президентом Чехословаччини Т. Масариком у жовтні 1916 р. у журналі «Нова Європа» сформулював концепцію «Нової Європи». Зокрема, британський славіст обстоював потребу створення незалежних України, Польщі, Литви та інших держав, що відповідало б довготривалим інтересам Європи. Подібно Р. Челлену, він вважав, що українське питання було однією з головних причин Першої світової війни, а перебіг її подій довів, що надалі ігнорувати цю проблему неможливо. Українське питання, переконував Р. Сетон-Вотсон, — не модерна вигадка Берліна й Відня, а застаріла проблема Європи, «про що свідчать численні книги, присвячені українським подіям, що були надруковані англійською вже ХVІІ ст.»11. На завершення процитуємо відомого чеського публіциста Карела Гавлічека, який наголошував: «Україна — це постійне прокляття, яке самі над собою проголосили її гнобителі. Так їм мститься пригноблена Україна… Доки не буде виправлена кривда, завдана українцям, доти неможливий справді міжнародний спокій»12. Ці слова спонукають усіх нас і світову спільноту до роздумів, оскільки події, що відбуваються сьогодні в Україні, укорінені у стані неста- більності, який народився ще у 1914 р. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ —————— 1 Шлёгель К. Немецкий образ России в первой трети 20-го столетия: попытка реконструкции // Вопросы философии. — 1994. — № 5. — С. 49. 2 Норман Дейвіс. Європа: історія / Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. — К.: Основи, 2000. — С. 789. 3 Кульчицький С. Перша світова війна: початок XX століття, що закінчилося… 1991 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/persha_ svitova_viyna_pochatok_xx_stolittya,_scho_zakinchilosya_1991_roku.html 4 Реєнт О. Україна в Першій світовій війні: сучасні науково-методологічні акценти. — С. 88: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://histans.com/JournALL/pro/16/1/ 19.pdf 5 Шпенглер О. Закат Европы. — М.: Мысль, 1993. — Т. 1. — С. 172. 6 Україна і українці у вирі Першої світової війни: Документи з фондів ЦДАВО України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://tsdavo.gov.ua/4/webpages/ 63421849.html 7 Маніфест Головної Української Ради // Кость Левицький. Iсторiя полiтичної думки галицьких українцiв 1848–1914. — Львів: Друкарня оо. Василіян у Жовкві, 1926. — С. 721. 8 Куліш А. Спогади про Миколу Куліша // М.Г. Куліш. Твори: В 2 т. — К., 1990. — Т. 2. — С. 695. 9 Українська державність у ХХ столітті: Історико-політологічний аналіз / О. Дер- гачов (кер. авт. кол.). — К.: Політична думка, 1996. — С. 125. 10 Toynbee A.J. The new Europe. Some essays in reconstruction. — London and Toronto: J.M. Dent and sons ltd, 1916. — P. 77. Геополітичний, державницький та воєнний аспекти 65 11 Головченко В.І., Солдатенко В.Ф. Українське питання в роки Першої світової війни. — К.: Парламентське вид-во, 2009. — С. 91. 12 Цит. за: Сарбей В.Г. Національне відродження України. — К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1999. — С. 45. Стаття надійшла до редколегії 19.10.2014 р. ПОСЛЕДСТВИЯ ПЕРВОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ: «УКРАИНСКАЯ ПРОЕКЦИЯ» Анализируются последствия Первой мировой войны, ставшей первым глобальным геополитическим и духовным кризисом современной цивилизации. Основное внимание акцентировано на выяснении «украинской проекции» Великой войны в контексте модерного формирования нации и обретения Украиной государственности. Ключевые слова: Первая мировая война, Украина, украинцы, национальное созна- ние, государство. THE CONSEGUENCES OF THE WORLD WAR I: «UKRAINIAN PROJECTION» The author analyses the consequences of the World War I that turned into the first global geopolitical and spiritual crisis of the contemporary civilization. The main attention is paid to the Ukrainian projection of the Great War in the context of modern nation-building and state development. Keywords: the World War I, Ukraine, Ukrainians, national consciousness, state.

Наслідки Першої світової війни: «українська проекція»

Institution

Similar Items