Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді

Рассмотрены условия разгрузки водоносних горизонтов, которые сформировались в четвертичных и палеогеновых отложениях на правом берегу Днепра в г. Киев. Определены границы бассейнов Днепра и Лыбеди по поверхностному стоку и первому водоносному горизонту на правобережной части Киева. Исследования пока...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Демчишин, М.Г., Анацький, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут геологічних наук НАН України 2009
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12468
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді / М.Г. Демчишин, О.М. Анацький // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 90-96. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-12468
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-124682010-10-09T12:02:13Z Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді Демчишин, М.Г. Анацький, О.М. Рассмотрены условия разгрузки водоносних горизонтов, которые сформировались в четвертичных и палеогеновых отложениях на правом берегу Днепра в г. Киев. Определены границы бассейнов Днепра и Лыбеди по поверхностному стоку и первому водоносному горизонту на правобережной части Киева. Исследования показали, что сложный рельеф территории — это результат деятельности поверхностных вод с выносом материала в долину р. Лыбедь. The conditions of unload of the aquifer formed in quaternary and paleogene deposits at the right bank of the Dnipro river in Kyiv are regarded. The borders of the surface runoff and upper water-bearing horizon water-collecting areas of the Dnipro and Lybid' rivers at the right-bank part of Kiev were determined. The researchers suggested that the complex terrain of the territory was the result of effect of surface waters with carrying-out of ground materials in to the valley of the Lybid' river. 2009 Article Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді / М.Г. Демчишин, О.М. Анацький // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 90-96. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0367-4290 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12468 624.131.543:551.311.21](477C25) uk Інститут геологічних наук НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Рассмотрены условия разгрузки водоносних горизонтов, которые сформировались в четвертичных и палеогеновых отложениях на правом берегу Днепра в г. Киев. Определены границы бассейнов Днепра и Лыбеди по поверхностному стоку и первому водоносному горизонту на правобережной части Киева. Исследования показали, что сложный рельеф территории — это результат деятельности поверхностных вод с выносом материала в долину р. Лыбедь.
format	Article
author	Демчишин, М.Г. Анацький, О.М.
spellingShingle	Демчишин, М.Г. Анацький, О.М. Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді
author_facet	Демчишин, М.Г. Анацький, О.М.
author_sort	Демчишин, М.Г.
title	Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді
title_short	Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді
title_full	Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді
title_fullStr	Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді
title_full_unstemmed	Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді
title_sort	умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин дніпра та либеді
publisher	Інститут геологічних наук НАН України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12468
citation_txt	Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді / М.Г. Демчишин, О.М. Анацький // Геологічний журнал. — 2009. — № 3. — С. 90-96. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT demčišinmg umovirozvantažennâvodonosnihgorizontívnashilahdolindnípratalibedí AT anacʹkijom umovirozvantažennâvodonosnihgorizontívnashilahdolindnípratalibedí
first_indexed	2025-07-02T14:34:38Z
last_indexed	2025-07-02T14:34:38Z
_version_	1836546133831188480
fulltext	Постійна зміна природних умов приводить і до змін умов водного режиму товщі порід на присхилових ділянках. Вихід вологи в атмосC феру в окремі періоди (весною, восени) суттєво зменшується, відбувається водонаC сичення порід, перекриваючих водоносні гоC ризонти на схилах, формуються струмки, які, в свою чергу, прорізаючи і розчленовуючи схили, утворюють постійні джерела розванC таження водоносних горизонтів. Другий воC доносний горизонт на схилах Дніпра в приC родному стані дренується в місцях його глиC бокого розчленування поперечними ярами, що перерізають водоносні породи і водоуC пор. Особливо характерним в цьому відноC шенні є схил Дніпра на Печерській ділянці, де нараховується 39 таких розчленовуючих схил ярів (так звані "зсувні цирки"), що на сьC огодні припинили свій ріст. Схема розвитку гідрографічної мережі на правобережній частині Києва показана на рис. 1. В долині Либеді, на Печерській і часткоC во Старошевченківській ділянках другий воC доносний горизонт перекривається алюC віальними відкладами р. Либідь, коефіцієнти фільтрації яких вище коефіцієнтів фільтрації водонесучих порід. Схема перекриття водоC носного горизонту наведена на рис. 2. Перекриття водоносного горизонту на схилах більш молодими породами відбуваC лося в четвертинний період у процесі приC родного розвитку гідрографічної мережі з участю як поверхневих, так і підземних вод, а також гравітаційного зносу. Беручи до уваги те, що найбільш активно гравітаційні процеси, як відмічається усіма без винятку авторами, що вивчали проблеC му зсувів у Києві, відбувалися весною і влітку, цілком виправданим є пояснення цьC ого режимом роботи водоносних гориC зонтів, що виходять на схили. Особливо виC разні ці процеси у другому водоносному гоC ризонті. Складний рельєф території є результаC том ерозійної діяльності поверхневих вод, що актуально і в наш час. Основною артеC рією, по якій виносився матеріал, була р. Либідь. Геологічні дані свідчать, що глибиC на врізання Либеді (як і Дніпра) на початку четвертинного періоду була більше, що зуC мовлено загальним зниженням ЧорноC морського басейну. При цих умовах руйнуC вання верхніх глинистоCпіщаних горизонтів і винос матеріалу були особливо активними. З базису ерозії активність процесів понизиC лася. В подальшому, в історичний період, без втручання людини на даній території був вироблений стійкий режим стоку, розвиC ток схилів у басейні Либеді набув форм повільної еволюції [1, 4]. На сьогоднішній день верхів'я її розташоване в межах моренC ноCзандрової рівнини (її витік знаходиться за 250 м від залізничної станції Борщагівка), середня та нижня течії перетинають розчлеC новану поверхню лесової рівнини. Верхів'я долини Либеді відрізняється неглибоким (до 25—30 м) ерозійним врізом, проте початок річки — це бетонні і закриті канали, шириC ною 0,5—0,7 м та глибиною до 1,0 м. ПросC тягаються вони до шляхопроводу ПовітрофC 90 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3 УДК 624.131.543:551.311.21](477C25) М. Г. Демчишин, О. М. Анацький УМОВИ РОЗВАНТАЖЕННЯ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ НА СХИЛАХ ДОЛИН ДНІПРА ТА ЛИБЕДІ Рассмотрены условия разгрузки водоносних горизонтов, которые сформировались в четвертичных и палеогеновых отложениях на правом берегу Днепра в г. Киев. Определены границы бассейнов ДнепC ра и Лыбеди по поверхностному стоку и первому водоносному горизонту на правобережной части Киева. Исследования показали, что сложный рельеф территории — это результат деятельности поC верхностных вод с выносом материала в долину р. Лыбедь. The conditions of unload of the aquifer formed in quaternary and paleogene deposits at the right bank of the Dnipro river in Kyiv are regarded. The borders of the surface runoff and upper waterCbearing horizon waterC collecting areas of the Dnipro and Lybid' rivers at the rightCbank part of Kiev were determined. The researchers suggested that the complex terrain of the territory was the result of effect of surface waters with carryingCout of ground materials in to the valley of the Lybid' river. © М. Г. Демчишин, О. М. Анацький, 2009 лотського проспекту вздовж насипу залізниці (правий берег) та автомобільних гаражів й автошляхом (лівий берег). У районі Повітрофлотського проспекту Либідь приймає праву притоку і зникає у туC нелі. Права притока тут представлена коC лектором прямокутної форми розміром 2— 3 м. І лише на декількох ділянках (від вул. Комінтерну до маргаринового заводу та від Стратегічного шосе до мосту на Столичному шосе) Либідь приймає природне русло. В будові Либеді чітко виражена права асиC метрія. В середній та нижній течіях глибина врізу долини досягає 80—90 м. Довжина річки становить 16,05 км, а площа водозбоC ру — 66,2 км2. В прирусловій частині шириC на її істотно зменшується, збільшується крутість схилів, що пояснюється проривом через локальне підняття. В будові долини р. Либідь бачимо заплаву і три надзаплавні акумулятивні тераси. Морфологічні елеменC ти долини в умовах міської забудови (урC банізованість території басейну — 80,4% заC гальної площі) виражені не завжди чітко, усC тупи терас часто сплановані. В цілому русло річки спрямлене, закріплеC не бетоном, тобто каналізоване. Довжина таC ких ділянок становить 95%. Штучний канал здебільшого має прямокутну форму шириC ною від 4 до 10 м та висотою 2—3 м, що захиC щає прилеглі території від ерозії [ 10 ]. Характерні процеси наступу Дніпра на правий берег спостерігаються постійно (осC таннім часом цьому сприяє діяльність людиC ни), що призводило до періодичного поруC шення водоносних горизонтів. Розкриття делювіальних чохлів, що перекривали друC гий водоносний горизонт, обумовило зменC 91ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3 Рис. 1. Схема розвитку гідрографічної мережі на правобережній частині Києва [6] 1 — водорозділ водозборів Либеді та Дніпра за поверхневим стоком; 2 — схили річкових долин, на яких розвиваються ерозійноCгравітаційні процеси; 3 — границі ділянок на межиріччі Дніпра і Либеді, відчленовані їх притоками: I — Видубицька, II — Печерська, III — Старокиївська, IV — Куренівська; 4 — низовинні ділянки; 5 — височинні ділянки шення площі підземного водозбору Либеді, що спричинило зменшення водності річки. Збільшився ріст ярів на схилах Дніпра. МожC ливо, що в розвитку ярів головну роль відіграли джерела другого водоносного гоC ризонту. Джерела цього горизонту дають значний суфозійний винос дрібних фракцій ґрунтів, що веде до виникнення суфозійних печер, які ростуть під кутом до схилу, концеC нтруючи в цьому напрямку підземний стік. Просідання та провали на суфозійних печеC рах призводять до концентрації над ними також поверхневого стоку, що дає початок регресивному росту ярів і з цим пов'язаних зсувів, опливин та обвалів. Із збільшенням кількості ярів роль джерел другого горизонC ту та їх вплив на зсувні процеси (зсувні цирC ки) менш суттєва. Часто саме джерело пеC рекривається зсувними масами, утворюєтьC ся місцевий підпір водоносного горизонту, вода розповсюджується по всьому тілу зсувних ґрунтів, і в умовах нормального виC паровування і присутності рослинного шару надмірного їх зволоження не спостерігаєтьC ся. Лише у весняноCосінні періоди зсувні породи насичуються в надлишку підземниC ми та поверхневими водами і дають значні виноси ґрунтів. Зсув порід у яру може сприC чинити розкриття діючого раніше джерела, що призводить до посилення суфозійної діяльності й активізації активності зсувних мас в усьому зсувному масиві та на його схилах. Проте підземні води другого водоC носного горизонту та їх дренування на схиC лах не впливає безпосередньо на процеси, що відбуваються у верхній частині схилу над шаром строкатих та бурих глин. Тут у зсувC них процесах беруть участь в основному леC сові породи та делювіальні відклади, що пеC рекривають вихід першого водоносного гоC ризонту [2, 4]. Роль дренування на схилах підземних вод другого водоносного горизонту на ВиC дубицькій ділянці та на інших ділянках по беC 92 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3 Рис. 2. Схема перекриття водоносного горизонту в долині р. Либідь 1 — схилові відклади; 2 — глини червоноCбурі; 3 — глини строкаті; 4 — піски та пісковики; 5 — піски та алеврити; 6 — алеврити; 7 — глинисті мергелі; 8 — річковий алювій; 9 — алювіальні відклади заплави; 10 — рівень ґрунтових вод регах Либеді в розвитку зсувів по схилах зовсім незначна. Сьогодні про розміри зсувів, що відбувались раніше, ми маємо відомості лише з описів. Л. С. Лічков у 1905 р. описав зсуви на Панкратівському узвозі, ВоC лодимирській горі і в Царському (Міському) саду, звідки вниз сповзло кілька сотень кубічних метрів землі. На Володимирській горі площа зсувів досягла 300 м2, причому сила сповзання була така велика, що одне з дерев розірвало наполовину [8]. Такі явища можуть бути викликані поверхневими зсуваC ми ґрунтів на схилах. Таким чином, підземC ний стік на рівні контакту мергельних глин київської світи і перекриваючих пісків у місцях їх розвантаження на схилах при поруC шенні сталого режиму в початковий період до вирівнювання напірних градієнтів супроC воджується механічною суфозією. Тривала робота джерел у такому режимі призводить до утворення суфозійних виїмок та промиC вин, а також до формування зон з більш одC норідним за зернистістю складом і підвищеC ним коефіцієнтом фільтрації. Виникнення зон з підвищеним коефіцієнтом фільтрації — явище, характерне для присхилових ділянок плато. Особливо для крутих схилів Дніпра на Старокиївській та СирецькоCПодільській ділянках. Зростання суфозійних пустот можливе при штучному водозаборі з пісків, що склаC дають товщу над мергельними пісками. При відкачуванні води з другого водоносного гоC ризонту кількість твердого осаду становило близько 1 м3 на 300 м3 води [3]. Історичні дані, описи міста, рисунки, маC теріали про забудову та реконструкцію, тоC пографія міста — все це дозволяє відновити приблизне розташування гідрографічної мережі. Існуючі матеріали дали можливість пояснити це зміною режиму підземних вод. В перший період існування м. Київ з V по XIII ст. забудова проводилась в основному на Старокиївській ділянці. На всіх інших ділянках були лісні масиви. Підземні гориC зонти зони активного водообміну добре дренувались на схилах. Можна говорити, що рівень води в другому водоносному гориC зонті був тоді нижче існуючого сьогодні як завдяки природному дренажу, так і наявC ності лесів. Вода в масиві утримувалась в зоні аерації. Басейн Либеді був більшим, ріка була повноводнішою. Водоносний гоC ризонт прорізався та дренувався такими джерелами: Наводницьким, Кловом, ГлибоC чицею, Киянкою, Юрківським. В другий період існування Києва, що умовно охоплює п'ять століть — XIII—XVIII ст., суттєвих змін рельєфу та гідрографічної мережі не було. За цей період є дані з топогC рафії у вигляді зарисовок та планів. Цікавим є рисунок загального виду Києва із боку Дніпра 1651 р. голландського художника А. Вестерфельда. На ньому видно, що схили на ділянці Лаври були без рослинності, поC казано яри, безпосередньо біля схилу була широка заплавна тераса Дніпра. На плані Києва 1695 р., складеним підполковником Ушаковим, майже по брівці обриву на СтаC рокиївській ділянці видно кам'яні кріпосні стіни, що може свідчити про дуже слабке протікання схилових процесів. Ситуаційні плани 1750—1752 рр. Печерська, старого міста та Подолу показують розташування деяких громадських і культових об'єктів безC посередньо в зоні, що відноситься зараз до зсувонебезпечної. Це говорить про те, що питання небезпеки зсувів у той час не ставиC лись. На перспективному виді печерської частини Києва 1783 р. показана Печерська фортеця з глибоким рівчаком, заповненим водою, передмістя фортеці з комплексом Микільського монастиря. Гідрографічна меC режа в період XIII—XVIII ст. була дещо змінеC на. Всі згадані природні дрени працювали. На деяких перспективних планах на місці так званих "зсувних цирків" показані яри з джеC релами по дну, що дренували другий водоC носний горизонт. Значні зміни, пов'язані з міським будівництвом, відбулися в третій період існуC вання міста — 1800—1917 рр. У цей період в зв'язку із забудовою усієї згаданої території було вирубано зелені масиви вздовж схилів Либеді, Клова, Глибочиці. Зникають з карти міста як струмок Клов, так і його притоки — Хрещатицький струмок і Козине болото, ГлиC бочиця з Киянкою, Юрківський струмок. БуC дуються Володимирський (ОлександрівсьC кий, 1849 р.), Дніпровський (Миколаївський, 1860 р.) узвози. Обидва узвози будувались довго і в складних умовах. В зв'язку з будівництвом Дніпровського узвозу були виC конані дренажі, в тому числі і дренажна щілиC на довжиною близько 650 м, що дренувала другий водоносний горизонт (система № 17). 93ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3 Більшість ярів та балок на правобережній теC риторії Києва, що "відкриваються" у бік Дніпра, Либеді чи інших дрібних річок, по яких протікали колись струмки, були або заC сипані, або сплановані. Над підземними струмками на окремих ділянках побудовані житлові будинки, розташовані вулиці, парC кові зони [5]. Побудований в 1854 р. підвісний міст та набережне шосе, проклаC дені в основі діючих ярів на шляхах розванC таження яружного виносу, в якійсь мірі приC вели до зміни режиму поверхневого та підземного стоків. Функціонування шосе періодично весною ускладнювалось яружниC ми виносами, що приводило до повного йоC го перекриття і припинення роботи трансC порту. Гостро постало питання ліквідації цих явищ. До розв'язання цих питань були залуC чені вчені та спеціалісти. Збільшення кільC кості зсувів на Володимирській та АндріївC ській горах створило проблему зміцнення схилів. Природний режим дренування другого водоносного горизонту був суттєво порушеC ний як на схилах Дніпра, так і на схилах ЛиC беді. В зв'язку з вирубкою лісу на Печерській та Старокиївській ділянках змінились умови живлення підземних вод. Велика кількість води із зони аерації почала надходити у воC доносні горизонти, засипка ярів ускладнила їх природний дренаж, особливо на ПеC черській ділянці по схилах Либеді. В той же час умови дренування якоюсь мірою були покращені інтенсивною кар'єрною виробC кою мергельних глин київської світи на ВиC дубицькій та Подільській ділянках. На початку цього періоду підземні (перші) від поверхні водоносні горизонти були основним джерелом питної води для міста. В 1817 р. в місті було 54 колодязя і два кам'яних фонтани. Цікаво відмітити, що обидва ці фонтани — фонтан "Самсон", що на Подолі на початку Фролівської вулиці, і фонтан біля пам'ятника Магдебурзькому праву, живились водою з другого водоносC ного горизонту, з джерел, що дренують цей горизонт. В цей період було поставлено питання про використання (1883 р.) вод другого воC доносного горизонту для потреб міста. ОдC нак дослідження джерел, що живили ці фонC тани — Бусловський, в долині Либіді та інші, показали, що вони дають недостатньо води. Спроби влаштувати свердловини для відбоC ру води з другого водоносного горизонту (1895 р.) були невдалими. В цей період як протизсувні заходи засC тосовувались поглинаючі колодці з перепусC ком води з першого водоносного горизонту в другий. Є свідчення про вказівки будівництва таких колодців на Печерській ділянці (район Міського парку) і на СтароC київській (район Володимирської гірки). Наприкінці 1907 р. в Києві на ВолодиC мирській гірці за пропозицією С. Г. Коклика почалось будівництво протизсувних штольC невих дренажів з дренуванням підземних вод першого водоносного горизонту на буC рих глинах. Як відмічав сам С. Г. Коклик, найбільш раціональним способом врегулюC вання зсувів та обвалів на Володимирській гірці, де насамперед було вирішено провесC ти укріплювальні роботи, є влаштування гаC лереї для водовідведення або штольні. Була запропонована саме штольня, а не нагорна канава, бо водоносний пласт знаходився на глибині 23,4 м. На той час (з 1885 до 1915 р.) були зафіксовані зсувні явища, що навоC дяться Л. С. Лічковим за даними міської упC рави. Згідно з цими даними, зсуви зайняли площі понад 100 десятин (110 га), при цьому зруйновано вісім кам'яних та 24 дерев'яних оселі. Місто та приватні особи зазнали значC них збитків. Про ефективність здійснених протизсувних заходів говориться так: "…На Володимирській горі майже всі дренажі, влаштовані до цього часу, були закладені в видах економічних мілкіше, ніж треба було, тому й не задовольняли своєму призначенC ню. Кореспонденти відзначали безкоC рисність цих дренажів, побудова яких була непотрібною витратою коштів" [8]. Загалом, розглядаючи впливи водоносC них горизонтів, що дренуються на схилах Дніпра, слід брати до уваги схеми перекритC тя цих виходів схиловим делювієм, що ускC ладнюється зсувними відкладами (рис. 3). Розглядаються чотири схеми перекриття, в яких спостерігається вільний вихід джерел на схил (варіант а), а також фільтрація джеC рел через делювіальну призму (варіант б). У варіанті в відбувається підпір водоносного горизонту делювіальною призмою, а на схемі г показані джерела, що переливаютьC ся через делювіальну призму. На схемах коC ефіцієнт К — це коефіцієнт фільтрації. 94 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3 Далеко не повний огляд робіт, виконаних за період 1800—1917 рр. на території Києва, доводить, що багато з них істотно вплинули на режим дренування водоносних гориC зонтів, а в окремих випадках стали причиC ною активізації зсувів. Цікавими є явища маC сових зміщень породних мас у другій полоC вині XIX — на початку XX ст. на так званій 95ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3 Рис. 3. Схеми перекриття контактів водоносних і водоупорних горизонтів делювіальною призмою на схилах 1 — піски полтавські; 2 — піски харківські; 3 — алеврити; 4 — схиловий делювій; 5 — яружний алювій; 6 — річковий алювій; 7 — глинисті мергелі; 8 — рівень ґрунтових вод; 9 — дренажна штольня "центральній зсувній ділянці" — береговий схил Дніпра від Поштової площі до Лаври, де нараховується 28 "зсувних цирків". ПрофеC сор Б. Л. Лічков пише про це так: "Из больC ших рукавов (Днепра) здесь особого внимаC ния заслуживают Черторой и продолжение его Русановский залив у Киева. В частности в Черторой, имеющий вместе с РусановсC ким заливом длину 10 с лишним верст (10,66 км), едва не ушло под Киевом главC ное русло Днепра; чтобы сохранить его вблизи города пришлось предпринять спеC циальные работы по урегулированию течеC ния Днепра, закончившиеся полным уничтоC жением Чертороя поперек которого была устроена плотина" [9]. Таким чином, ерозійна діяльність Дніпра біля правого беC рега на центральній ділянці була штучно підсилена. Період з 1917 р. і до сьогоднішніх днів є періодом планомірного проведення заходів з дренування підземних вод. 1. Барщевский Н. Е., Купраш Р. П., Швыдкий Ю. Н. Геоморфология и рельефообразующие отлоC жения района г. Киева. — Киев: Наук. думка, 1989. — 188 с. 2. Борейко В. Ф. Про геоморфологічну будову Дніпровської долини // Фізична географія та геоморфологія. — К., 1978. — С. 129—137. 3. Грубрин Ю. Л. БалковоCяружні форми праC вобережжя Київського Придніпров'я // Вісн. Київ. унCту. — 1960. — № 3, вип. 1. — С. 55—60. 4. Демчишин М. Г. Про роль відкладів київської світи в розвитку берегових схилів Дніпра в межах м. Києва // Доп. АН УССР. Сер. Б. — 1981. — № 8. — С. 20—23. 5. Демчишин М. Г. Геологическая среда Киева // Геол. журн. — 1991. — № 2. — С. 14—24. 6. Екологічний атлас Києва / Керівник проекту Сидоренко О.А. — К.: ТОВ "Агентство ІнтерC медіа", 2006. — 60 с. 7. Коклик С. Г. Подземные воды г. Киева. — КиC ев, 1909. — 127 с. 8. Лічков Л. С. До питання про режим зсувних явищ в районі розташування м. Києва та його околиць // Геол. журн. — 1938. — № 3. — С. 3—10. 9. Лічков Б. Л. Очерк Киевской губернии. — КиC ев, 1922. — С. 62—65. 10. Стецюк В., Романчук С. Київ як екологічна система: природа — людина — виробництво — екологія. — К.: Центр екол. освіти та інформ., 2001. — С. 56—57. ІнCт геол. наук НАН України, Стаття надійшла Київ 30.04.09 ECmail: geoj@bigmir.net 96 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2009. № 3

Умови розвантаження водоносних горизонтів на схилах долин Дніпра та Либеді

Репозитарії

Схожі ресурси