Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.)

У статті розповідається про побудову британськими військовими під час Східної війни 1853–1856 рр. у Криму першої в Україні залізниці сполученням Балаклава–Севастополь. Досліджено причини спорудження залізниці, процес прийняття рішення щодо її побудови, джерела фінансування прокладання рейкового шл...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автор: Молчанов, В.Б.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2016
Назва видання:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124797
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.) / В.Б. Молчанов // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 25. — С. 85-96. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-124797
record_format dspace
spelling irk-123456789-1247972017-10-06T03:03:07Z Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.) Молчанов, В.Б. Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії У статті розповідається про побудову британськими військовими під час Східної війни 1853–1856 рр. у Криму першої в Україні залізниці сполученням Балаклава–Севастополь. Досліджено причини спорудження залізниці, процес прийняття рішення щодо її побудови, джерела фінансування прокладання рейкового шляху, хід і масштаби будівництва, значення залізничної колії у військових операціях союзників та подальша доля залізниці після поразки Російської імперії. В статье рассказывается об устройстве британскими военными во время Восточной войны 1853–1856 гг. в Крыму первой в Украине железной дороги сообщением Балаклава–Севастополь. Исследованы причины сооружения железной дороги, процесс принятия решения о ее построении, источники финансирования прокладки рельсового пути, ход и масштабы строительства, значение железнодорожного пути в военных операциях союзников и дальнейшая судьба железной дороги после поражения Российской империи. The article describes the construction of British military during the Eastern War of 1853– 1856. Crimea Ukraine's first railway connections Balaklava — Sevastopol. The reasons construction of the railway, the process of making a decision on its construction, funding the construction of the track, the course and scope of construction, the value of the railway line allies in military operations and the fate of the railway after the defeat of the Russian Empire. 2016 Article Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.) / В.Б. Молчанов // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 25. — С. 85-96. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124797 94(477) uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
spellingShingle Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
Молчанов, В.Б.
Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.)
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
description У статті розповідається про побудову британськими військовими під час Східної війни 1853–1856 рр. у Криму першої в Україні залізниці сполученням Балаклава–Севастополь. Досліджено причини спорудження залізниці, процес прийняття рішення щодо її побудови, джерела фінансування прокладання рейкового шляху, хід і масштаби будівництва, значення залізничної колії у військових операціях союзників та подальша доля залізниці після поразки Російської імперії.
format Article
author Молчанов, В.Б.
author_facet Молчанов, В.Б.
author_sort Молчанов, В.Б.
title Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.)
title_short Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.)
title_full Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.)
title_fullStr Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.)
title_full_unstemmed Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.)
title_sort перша залізниця в україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в криму під час східної війни 1853–1856 рр.)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2016
topic_facet Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124797
citation_txt Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.) / В.Б. Молчанов // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 25. — С. 85-96. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
work_keys_str_mv AT molčanovvb peršazalíznicâvukraínínačestʹ160ríččâpobudovibritansʹkoízalíznicívkrimupídčasshídnoívíjni18531856rr
first_indexed 2025-07-09T02:03:07Z
last_indexed 2025-07-09T02:03:07Z
_version_ 1837133033018228736
fulltext Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії 85 УДК 94(477) В.Б. Молчанов (м. Київ) ПЕРША ЗАЛІЗНИЦЯ В УКРАЇНІ (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853–1856 рр.) У статті розповідається про побудову британськими військовими під час Східної війни 1853–1856 рр. у Криму першої в Україні залізниці спо- лученням Балаклава–Севастополь. Досліджено причини спорудження заліз- ниці, процес прийняття рішення щодо її побудови, джерела фінансування прокладання рейкового шляху, хід і масштаби будівництва, значення заліз- ничної колії у військових операціях союзників та подальша доля залізниці після поразки Російської імперії. Ключові слова: Східна війна 1853–1856 рр., Крим, залізниця, Балаклава, Воронцовське шосе, Севастополь, союзники, фронт, Кади-Кой, локомотив, поїзд, британці, французи, Сапун-гора, гора Гасфорта. У сучасних умовах досить непростого соціально-економічного і полі- тичного розвитку України, коли європейські прагнення українських гро- мадян призвели до збройних конфліктів у середині країни, зовнішньої інтервенції та втрати Українською державою своїх територій, вивчення й переосмислення історичного минулого українського народу має неабияке значення. Річ у тім, що вітчизняна історична наука досить значний період перебувала в тіні спочатку дореволюційних російських авторів, які у своїх працях підходили до аналізу історичних явищ і подій виключно з імперських позицій, не згадуючи про ті історичні реалії, котрі могли применшити велич російського самодержавства. Згодом, після встановлення радянського ре- жиму в Україні, історичні дослідження здійснювались винятково під кутом зору всеохоплюючої людиноненависницької комуністичної ідеології, коли будь-які спроби вітчизняних дослідників неупереджено підійти до висвіт- лення українського історичного минулого могли б мати для них фатальні наслідки. Тож необхідно визнати, що історичні факти вченими підбирались під певні концепції, залишаючи на узбіччі історичного дискурсу ті історичні явища й події, котрі не вписувались у «прокрустове ложе» тієї чи іншої пануючої ідеології. Саме тому в нинішніх умовах необхідно більш об’єк- тивно, без ідеологічних озирань підійти до висвітлення історичного мину- лого України, незважаючи на політичні та ідеологічні вподобання попе- редніх дослідників. © В.Б. Молчанов, 2016 ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2016. Випуск 25 86 До однієї з «білих плям» української історії ХІХ ст. слід віднести по- чаток розбудови залізничної мережі на українських землях імперії Рома- нових. Річ у тім, що прокладення залізничних шляхів сполучення стало важливим фактором здійснення промислового перевороту, котрий пред- ставляв собою перехід від мануфактури, яка базувалася на високому ступені розподілу ручної праці та мала ремісничу техніку, до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував впровадження у про- мислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигу- нів, створення самостійної машинобудівної галузі. У соціальному плані завдяки промисловому перевороту головну роль почали відігравати фабри- канти та люди найманої праці. Завершення промислового перевороту зна- менувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною. У зв’язку з цим початок побудови залізничних шляхів сполучення в Україні здавна привертав увагу українських істориків і не лише їх. Протягом століть у всіх солідних наукових виданнях замовчувалося, що початок заліз- ничному будівництву в Україні було покладено британськими військовими, котрі під час Східної війни 1853–1856 рр. вперше в Україні на території Кримського півострова проклали залізницю сполученням Балаклава–Севас- тополь. Аналізуючи історіографію проблеми слід вказати, що дореволюційні вітчизняні автори у своїх творах замовчували побудову англійцями першої в Україні залізниці в Криму під час Кримської війни1. Радянські академічні видання також залишали цю подію поза своєю увагою2. Як не дивно, навіть після набуття Українською державою незалежності, вітчизняні дослідники не виправили цю прикру помилку і продовжують у своїх роботах не помі- чати цього історичного факту3. Лише українські вчені В. Волковинський і О. Реєнт4 та відомий севастопольський краєзнавець В. Іванов5 у своїх працях акцентували увагу на побудову британцями на Кримському півострові заліз- ничного шляху сполученням Балаклава–Севастополь під час Кримської війни 1853–1856 рр. Таким чином, мета нашого дослідження полягає у всебічному висвіт- ленні всіх обставин, пов’язаних з побудовою залізничного шляху в Україні у роки Кримської війни. Оскільки події Кримської кампанії, в якій проти Росії виступили об’єд- нані сили Туреччини, Англії, Франції і Сардинського королівства, були тісно пов’язані з комунікаційними труднощами, а відстань від берегової бази союзників у Балаклаві до передових позицій англійських військ під Севас- тополем перевищувала 10 км, доставка на передові позиції боєприпасів і продовольства ґрунтовим шляхом була досить ускладнена. Ґрунтові дороги розмило. У грудні випав глибокий сніг і вдарили морози. Близько 150 анг- лійців щоденно лягали в госпіталь, а 40–50 помирали кожного дня. Ускладнилось постачання армії, що призвело до зменшення солдатської Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії 87 норми. Через недоїдання та несприятливі побутові умови у військах з’яви- лась цинга й епідемія холери6. Фото 1. Дорога з Балаклави до Севастополя через Кади-Кой. Літографія В. Сімпсона7 Доставка гармат і мортир на позиції призупинилась, виникла серйозна загроза повної зупинки підвозу провізії. До січня 1855 р. у Балаклавському порту накопичилось багато вантажів з Англії. Серед усього іншого там був теплий одяг і збірні бараки, проте в таборах люди помирали від холоду. Командування розуміло, що армія повинна бути нагодованою й одягнутою, важкі засоби прориву оборони ворога повинні бути доставлені до фронту. Британський військовий міністр герцог Ньюкестельський порушив питання про побудову залізниці під Севастополем. Більшість громадськості Британії схилялась до думки, що побудова залізниці на території країни, з якою воює Англія, і, тим більше в передгірській місцевості, буде справою дуже ризи- кованою. Але становище було безвихідним і залізницю вирішили будувати. Англійський уряд прийняв пропозицію панів Пето, Беттса і Брессі, котрі запропонували прокласти залізничну колію від Балаклави до штабу союз- ників і різних ділянок фронту і відмовилися від отримання будь-якої гро- шової вигоди з цієї угоди, попросивши у держави лише відшкодувати реальні витрати8. ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2016. Випуск 25 88 8 лютого 1855 р. було розпочато будівництво залізниці у виноградниках поблизу Балаклави. На її прокладання як робочу силу британці задіяли 150 солдатів 14-го і 89-го полків під керівництвом цивільного інженера. З Константинополя очікувалося прибуття кількох сотень хорватів, а з Англії 19 січня корабель «Леді Еліс» привіз першу партію робітників з головним інженером Джеймсом Бетті. Сер Мортон Пето і його колеги самі набрали команду робітників, включаючи велику групу гігантів, відомих як «Navvies», для яких був організований окремий Комісаріат, повністю незалежний від уряду. Пето, Беттс і Брессі самі зафрахтували в Англії кораблі і перевезли в Балаклаву всі необхідні матеріали. До складу вантажу входило 1800 тонн рейок, 6000 шпал, 300 тонн дощок, два локомотиви і навіть машина для забивання паль. У розібраному вигляді з Англії була привезена і ціла пристань9. Керував будівництвом дороги Вільям Мурдо, який 26 лютого 1855 р. прибув до Скутарі, щоб організувати наземні транспортні підрозділи. Їх основу складали коні та мули, котрі були придбані майором Феллоусом, який для цього на початку лютого спеціально приїхав з Балаклави. Роботи по прокладенню залізниці здійснювалися цілодобово. Весь управлінський апа- рат експедиції включав у себе 14 осіб, що становило лише 2,8% від загальної кількості найманих робітників10. Фото 2. Ділянка Великої Кримської Центральної залізниці11 Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії 89 Будівельники на прокладанні залізниці працювали за будь-якої погоди. Для них видавався спецодяг, діяла переносна кухня на 6 чоловік. Для проживання і відпочинку був виділений намет з вологотривкої тканини на 40 осіб. Передбачалася і добова порція рому — 1/3 пляшки на людину. Робітники були розділені на групи по 60 чоловік. Вдень половина робітників вкладала шпали та рейки, а вночі інша частина будівельників засипала їх баластом з каменю і землі. На початку лютого на набережній Балаклави, де починалася дорога, було покладено 50 ярдів рейкового шляху й підготовлено велику ділянку для вкладання рейок до церкви Кади-Коя12. За добу будівельники прокладали 1/4 милі шляху (400–500 м) вклю- чаючи спорудження невеликих мостів, насипів та виїмок для вирівнювання залізничного полотна. До 13 лютого шлях був покладений до позначки в 300 ярдів від Балаклави. 19 лютого — до Кади-Коя13. Фото 3. Англійська залізниця. Літографія з музею Кримської війни. Турін14 23 лютого по залізниці кіньми було перевезено перший вантаж від Балаклави до Кади-Коя. До 26 березня рейки були укладені аж до головної квартири англійців, що знаходилася за 4,5 милі від Балаклави. Будівництво залізниці завершили за 7 тижнів — до 26 березня 1855 р. Залізниця, почи- наючи з «Генерального двору», проходила вздовж західного берега Балак- лавської бухти і до Алмазної пристані на східному березі, потім подвійна колія йшла до Кади-Коя, повертала ліворуч на північ, тяглася до перехрестя ґрунтових доріг, проходила повз хутір генерала Бранера і досягала Ворон- цовського шосе15. У квітні залізнична лінія вже доходила до передових позицій британців. По ній інтенсивно доставлялися до траншей союзників під час другого бом- бардування Севастополя всі необхідні військові припаси. Для підвезення снарядів і військового спорядження до батарей і дивізіонів, котрі розташо- вувались на плато між Сапун-горою і Хомутовою балкою, наприкінці березня прискореним методом стали продовжувати прокладати полотно залізниці16. ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2016. Випуск 25 90 Фото 4. Гравюра з зображенням під’їзних шляхів Кримської залізниці у Балаклаві17 Спочатку вважалося, що довжина дороги становила 7 миль (11 км). Однак, разом з відгалуженнями довжина залізниці склала близько 14 миль (22,5 км), а з урахуванням поворотів, роз’їздів і запасних шляхів загальна довжина залізничних колій сягала 20 миль (32 км). До кінця 1855 р. від основної лінії на плато Сапун-гори, правіше головної квартири англійської армії, були побудовані гілки до позицій 1-ї, 3-ї і Легкої дивізій, а до початку вересня 1855 р. — до сардинського табору поблизу гори Гасфорта18. На плато в районі хутора Лукомського дорога розгалужувалася. Головна її гілка довжиною в 1 милю йшла до Воронцовської дороги, інша гілка йшла на захід до 3 і 4 дивізіонів і облогових батарей. Новоспоруджена ділянка обслуговувала друге бомбардування Севастополя 9–19 квітня. На ділянці від стаціонарних паровозів вгору вагони тягнули коні й мули. Перевезення снарядів розпочалося у квітні, що дозволило союзникам забезпечити без- перебійне бомбардування Севастополя. Щодня у квітні сюди перевозилося до 110 тонн вантажів. Вагонетки з вантажами мули і коні рухали зі швид- кістю 20 миль (32 км) на годину19. Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії 91 Фото 5. Топографічна карта Кримської залізниці20 Використання локомотивів нерідко ставало неможливим через значну крутизну схилів. Тоді ломові коні та мули тягли поїзди вгору. Там, де ухил був не по силі цим тваринам, на зміну приходили стаціонарні двигуни, забезпечені приводним тросом. Зворотно платформи спускалися за інерцією. У червні 1855 р., під час нового бомбардування Севастополя, залізниця знову використовувалася для підвозу снарядів. По ній назад у Балаклаву від- правляли поранених. У липні для дороги були замовлені нові паровози, 130 вагонів і 40 машин. Вони були доставлені в Балаклаву морем у вересні і використовувалися на ділянці нової лінії від Кади-Коя на схід до військового табору сардинців на Воронцовському шосе, у бік гори Гасфорт. Побудова цієї сардинської гілки була закінчена в листопаді 1855 р.21 ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2016. Випуск 25 92 Фото 6. Зображення руху по Кримській залізниці22 З трьох типів локомотивів, виготовлених у Британії, які обслуговували залізницю в Балаклаві протягом Кримської війни, два локомотиви були побудовані компанією Е B Wilson and Co of Leeds (вони називалися Alliance і Victory). Інший тип 2-2-0 тендер — локомотив, який спроектував Edward Bury, побудувала компанія B Hick of Bolton. У Балаклаві працювали два тендери. Паровозів третього типу був лише один екземпляр. Він був відомий під ім’ям Swan і був куплений у залізниці St Helen. Це був 0-4-0 тендер, його побудували Jones Turner і Evans of Newton — Willows. Їх використовували лише на ділянці залізниці від Балаклави до Кади-Коя23. Французи також хотіли прокласти свою залізничну гілку від британської залізниці, але цей проект не був реалізований. Під час бойових дій анг- лійською Балаклавською залізницею щодня перевозилося до 250–300 тонн вантажу. У грудні 1855 р. на балаклавській залізниці працювали 4 паровози і 2 стаціонарних паровози-машини для підняття вагонів з низовини біля Балаклави на плато перед Севастополем. Для перевезення вантажів вико- ристовувалося 190 вагонів, на окремих ділянках застосовували 215 коней і 17 мулів. Розклад руху поїздів строго контролювався диспетчерською служ- бою. Поїзд відходив з Балаклави щогодини з 7:00 ранку до 7:00 вечора. До першої стаціонарної станції потяг досягав за 48 хвилин24. Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії 93 Фото7. Один з паровозів типу 1-1-1, які використовувались на Кримській залізниці25 Фото 8. Залізнична станція у Балаклаві26 У лютому 1856 р. на залізниці використовувалося в середньому до 130 вагонів, які щодня перевозили близько 425 тонн різних вантажів. У тому числі по головній лінії Балаклава — Каткартів пагорб 87 вагонів перевозили ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2016. Випуск 25 94 240 тонн вантажу. Решта вантажу доставлялася по сардинській гілці. У травні 1856 р. через непотрібність залізниця була розібрана і вивезена до Туреччини. 12 липня 1856 р. англо-французько-італійські війська остаточно покинули Крим. Перед відходом з Криму англійці на скелі в районі Кади-Коя встановили мармурову дошку з меморіальним написом на честь побудови залізниці, але вже влітку 1860 р. її вирвали зі скелі і розбили. За поясненням таврійського цивільного губернатора генерал-лейтенанта Г. Жуковського, це зробили за особистим наказом новоросійського і бессарабського генерал- губернатора графа О. Строганова27. Підсумовуючи викладене, можна зробити деякі висновки: 1. Кримський півострів є невід’ємною частиною України, адже ще з часів середньовіччя, як стверджує український історик Т. Чухліб, домінуючою частиною його населення були саме вихідці з українських земель. Величезну роль відігравали українці й у відвоюванні Криму Російською імперією від Туреччини. Саме тому спорудження британцями на території півострова залізниці під час Східної війни 1853–1856 рр. необхідно вважати першим в історії України випадком побудови і налагодження регулярного залізничного сполучення. 2. Поразка імперії Романових у Кримській війні була зумовлена значною технічною відсталістю Росії та відсутністю якісних шляхів сполучення. Наявність кримської залізниці дала можливість військам союзників більш ефективно вести бойові дії у Криму й успішно завершити осаду Севастополя. Ця поразка продемонструвала небоєздатність Російської імперії і спричинила до проведення царським урядом ряду реформ у військовій галузі, пришвид- шення завершення промислового перевороту та розгортання залізничного будівництва на теренах українських земель. 3. Природне прагнення як дореволюційних російських авторів, так і ра- дянських істориків та сучасних дослідників не помічати ролі кримської залізниці у Східній війні 1853–1856 рр. пояснюється намаганнями примен- шити грандіозність поразки Росії у цьому конфлікті. Тож сучасним укра- їнським історикам не варто продовжувати цю імперську традицію і не озираючись на думку «старшого брата» правдиво й об’єктивно підходити до вивчення власного історичного минулого. 4. Спорудження британцями залізниці у Криму, як за строками про- кладання рейкової колії, так і за масштабами та організацією самого будівництва, так і за якістю налагодження залізничного сполучення стало прикладом колосальної технічної переваги нового індустріального суспіль- ства, яке утверджувалось у той час у країнах Західної Європи над відсталим аграрним устроєм патріархальної імперії Романових. Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії 95 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ —————— 1 Иллюстрированный путеводитель по Юго-Западным Казенным Железным Доро- гам. Издание второе. — К.: Тип-я С.В. Кульженко, 1899. — С. 12–15; Военное обозрение Одесского военного округа / Я. Крживоблоцкий, П. Милорадович, И. Бодаревский. — Одесса: Типография П. Францова, 1871. 2 Украинская советская энциклопедия: в 12 т. Т. 4: Желатин — Кетозы / Редкол.: Гл. ред. М. Платонович Бажан. — К.: Укр. сов. эн-я, 1980 . — С. 7. 3 Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В.М. Литвин (голова), Г.В. Боряк, В.М. Геєць та ін.; відп. ред. В.А. Смолій; авт. кол.: Т.А. Балабушевич, В.Д. Баран, В.К. Баран та ін.]; НАН України. Інститут історії України. — К.: Ніка-Центр, 2011. — Т. 1. — С. 616–617; Богатчук С.С. Залізничний транспорт України у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. (соціально-економічний аспект): Автореф. дис. … канд. іст. наук. — К., 2000. 4 Волковинський В., Реєнт О. Україна у Кримській війні 1853–1856 рр. / В. Вол- ковинський, О. Реєнт. — К.: Ін-т іст. Укр. НАН Укр., 2006. — С. 72–73, 140. 5 Иванов В. Британские военно-технические инновации на примере английской железной дороги и их роль для достижения победы в Крымской войне 1853–1856 гг. / В. Иванов // Кримська війна: історія та уроки. 1853–1856 рр. Матеріали міжнар. військ.- істор. конф. 27–29 вересня 2013 р. у Севастополі. — К.: ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2013. — С. 68–74. 6 Там же. — С. 69. 7 Взято з: http://ivb.com.ua/stat33.htm 8 Волковинський В., Реєнт О. Вказ. праця. — С. 72. 9 Там само. 10 Иванов В. Указ. соч. — С. 70. 11 Взято з: http://ivb.com.ua/stat33.htm 12 Иванов В. Указ. соч. — С. 71. 13 Там же. 14 Взято з: http://ivb.com.ua/stat33.htm 15 Волковинський В., Реєнт О. Вказ. праця. — С. 73. 16 Иванов В. Указ. соч. — С. 71. 17 Взято з: http://ivb.com.ua/stat33.htm 18 Волковинський В., Реєнт О. Вказ. праця. — С. 73. 19 Волковинський В., Реєнт О. Вказ. праця. — С. 73. 20 Взято з: http://ivb.com.ua/stat33.htm 21 Там само. 22 Взято з: http://ivb.com.ua/stat33.htm 23 Иванов В. Указ. соч. — С. 73. 24 Иванов В. Указ. соч. — С. 74. 25 Взято з: http://ivb.com.ua/stat33.htm 26 Взято з: http://ivb.com.ua/stat33.htm 27 Иванов В. Указ. соч. — С. 74. Стаття надійшла до редколегії 15.11.2015 р. ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2016. Випуск 25 96 В.Б. Молчанов ПЕРВАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА В УКРАИНЕ (в честь 160-летия построения британской железной дороги в Крыму во время Восточной войны 1853–1856 гг.) В статье рассказывается об устройстве британскими военными во время Вос- точной войны 1853–1856 гг. в Крыму первой в Украине железной дороги сообщением Балаклава–Севастополь. Исследованы причины сооружения железной дороги, процесс принятия решения о ее построении, источники финансирования прокладки рельсового пути, ход и масштабы строительства, значение железнодорожного пути в военных операциях союзников и дальнейшая судьба железной дороги после поражения Россий- ской империи. Ключевые слова: Восточная война 1853–1856 гг., Крым, железная дорога, Балак- лава, Воронцовское шоссе, Севастополь, союзники, фронт, Кады-Кой, локомотив, поезд, британцы, французы, Сапун-гора, гора Гасфорта. V.B. Molchanov FIRST RAILWAY IN UKRAINE (in honor of the 160 th anniversary of the British railways in East Crimea during the war of 1853–1856) The article describes the construction of British military during the Eastern War of 1853– 1856. Crimea Ukraine's first railway connections Balaklava — Sevastopol. The reasons construction of the railway, the process of making a decision on its construction, funding the construction of the track, the course and scope of construction, the value of the railway line allies in military operations and the fate of the railway after the defeat of the Russian Empire. Keywords: Eastern War of 1853–1856. Crimea, railway, Balaklava, Vorontsov highway, Sevastopol, allies front, Kady-Koy, locomotive, train. British, French, Sapun Mountain, Mount Gasfort.