Робітничий клас та соціал-демократія в Російській імперії: діалектика взаємин у контексті специфіки українських губерній наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.
У статті зазначається, що внаслідок розвитку капіталізму та модернізації в Російській імперії відбулися значні прогресивні зміни в розвитку економіки, в соціальній структурі суспільства, зростала питома вага міського населення та ролі міст у житті країни. Водночас, політична система ґрунтувалася н...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124802 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Робітничий клас та соціал-демократія в Російській імперії: діалектика взаємин у контексті специфіки українських губерній наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. / О.М. Федьков // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 25. — С. 147-180. — Бібліогр.: 141 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | У статті зазначається, що внаслідок розвитку капіталізму та модернізації в Російській імперії відбулися значні прогресивні зміни в розвитку
економіки, в соціальній структурі суспільства, зростала питома вага міського населення та ролі міст у житті країни. Водночас, політична система
ґрунтувалася на ідеї абсолютизму й царизм всіляко обмежував діяльність
політичних партій та громадських організацій, а його національна та
конфесійна політика посилювала нерівноправність націй. Все зазначене засвідчувало конфліктність процесу модернізації і необхідність змін у країні.
Серед багатьох альтернативних урядовому курсу моделей розвитку суспільства існувала соціал-демократична, що ґрунтувалася на марксизмі. Усі
марксистські партії та спілки романівської Росії, за запропонованою автором класифікацією, поділялись на інтернаціональні (РСДРП, СДКПіЛ, Українська соціал-демократична спілка) та національні (всі інші, зокрема й РУП
(УСДРП)). Попри єдину ідеологічну основу, перші виступали за пріоритет
соціальних аспектів у революційній боротьбі та за побудову єдиної централізованої марксистської партії з автономними національними секціями.
Другі поділяли принципи класової революційної боротьби, проте водночас
виступали на захист національних прав пригноблених націй і за забезпечення
їхнього державно-правового статусу в майбутньому. У партійному будівництві вони були прихильниками федеративного устрою РСДРП або ж
обстоювали самостійне існування національних марксистських партій.
Соціал-демократи представляли себе партіями робітничого класу, чисельність якого в Російській імперії неухильно зростала в другій половині ХІХ
та на початку ХХ ст. І хоча пролетарі складали меншість населення країни,
проте вони були політично та соціально активною групою. Пролетаріат
був поліетнічним і це створювало передумови для діяльності інтернаціональних і національних марксистських партій. Відзначено національні та
регіональні особливості робітництва. В українських губерніях імперії переважав російський пролетаріат. Існувала специфіка в розвитку індустріального, ремісничого та кустарного й сільськогосподарського робітництва. |
|---|