Участь А.В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст.

У статті проаналізовано діяльність А.В. Верзилова на початку ХХ ст., визначено його внесок у розвиток наукового та культурного життя Чернігова.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Скоренок, С.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2012
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Нова історія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125588
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Участь А. В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст. / С.Г. Скоренок // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2012. — Вип. 5. — С. 309-312. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-125588
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1255882017-10-30T03:02:55Z Участь А.В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст. Скоренок, С.Г. Нова історія У статті проаналізовано діяльність А.В. Верзилова на початку ХХ ст., визначено його внесок у розвиток наукового та культурного життя Чернігова. В статье проанализирована деятельность А.В. Верзилова в начале ХХ ст., определен его вклад в развитие научной и культурной жизни Чернигова. The article deals with the analysis of A.V. Verzylov’s work and determination of his contribution to development of scientific and cultural life of Chernihiv. 2012 Article Участь А. В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст. / С.Г. Скоренок // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2012. — Вип. 5. — С. 309-312. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125588 94 (092) (477.51) «19» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Скоренок, С.Г. Участь А.В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст. Сіверщина в історії України
description	У статті проаналізовано діяльність А.В. Верзилова на початку ХХ ст., визначено його внесок у розвиток наукового та культурного життя Чернігова.
format	Article
author	Скоренок, С.Г.
author_facet	Скоренок, С.Г.
author_sort	Скоренок, С.Г.
title	Участь А.В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст.
title_short	Участь А.В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст.
title_full	Участь А.В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст.
title_fullStr	Участь А.В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст.
title_full_unstemmed	Участь А.В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст.
title_sort	участь а.в. верзилова у науковому та культурному житті чернігова початку хх ст.
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2012
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125588
citation_txt	Участь А. В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст. / С.Г. Скоренок // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2012. — Вип. 5. — С. 309-312. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT skorenoksg učastʹavverzilovaunaukovomutakulʹturnomužittíčernígovapočatkuhhst
first_indexed	2025-07-09T03:27:39Z
last_indexed	2025-07-09T03:27:39Z
_version_	1837138351280357376
fulltext	ISSN 2218-4805 309 УДК 94 (092) (477.51) «19» С.Г. Скоренок УЧАСТЬ А.В. ВЕРЗИЛОВА У НАУКОВОМУ ТА КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ ЧЕРНІГОВА ПОЧАТКУ ХХ СТ. У статті проаналізовано діяльність А.В. Верзилова на початку ХХ ст., визначено його внесок у розвиток наукового та культурного життя Чернігова. Ключові слова: А.В. Верзилов, міська дума, освіта, «Просвіта», історія. Аркадій Васильович Верзилов (1867-1931) – відомий громадський діяч Чернігівщини. Деякі аспекти його діяльності відображені у публікаціях Г. Кураса [1] та О. Ісаєнко [2]. Втім, його життєвий шлях, участь у науковому та культурному житті Чернігова ще не знайшли висвітлення в історичній літературі. У даній статті зроблено спробу розкрити саме ці аспекти проблеми. Аркадій Васильович Верзилов народився 8 грудня 1867 р. у с. Ковчині Чернігівського повіту в православній родині [3, 1]. Батьком Аркадія був син секретаря Чернігівської палати кримінального та цивільного суду Василь Данилович Верзилов (1843- 1882), матір’ю – донька поштового чиновника Марія Іванівна Делегурова [4, 7 зв.-8]. Дитячі роки А.В. Верзилова пройшли у рідному селі. Мати Аркадія була напівграмотною, тому початкову освіту він здобував вдома за допомогою батька та його письмоводів. Протягом навчання у Чернігівській класичній гімназії у 1879-1887 рр. [5, 496-497] А.В. Верзилов входив до молодіжного гуртка, який виник у 80-х роках ХІХ ст. Це була стихійно створена громадка, члени якої вільний від навчання час присвячували вивченню творів Т.Г. Шевченка, П.О. Куліша, М.І. Костомарова, а також проявляли цікавість до української мови та історії. На той час це було небезпечним заняттям через реакцію з боку уряду та поліції і загрожувало репресіями та переслідуваннями, тому зібрання студентської громади були таємними. Громадівці облаштували бібліотеку та читальню, де зберігалося чимало «нелегальних» видань. Разом з А. Верзиловим до гуртка входили П. Полторацький, М. Страдомський, О. Білопільський, С. Гречинський. Вони були здібними учнями і мали бездоганну поведінку, тому як не стежило за ними «недрімотне око начальства», але не могло викрити [6, 80-84]. З 1887 р. А.В. Верзилов навчався на історико- філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира майже одночасно з відомими у майбутньому українськими істориками та громадськими діячами М.С. Грушевським та М.В. Довнар-Запольським. Він належав до гурту молоді, що об’єднувався довкола В.Б. Антоновича, під керівництвом якого А.В. Верзилов працював у 17. НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 109/16, 6 арк. 18. НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 116/40, 5 арк. 19. НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 552, 4 арк. 20. Отчет о деятельности Черниговской губернской ученой архивной комиссии за 1911 год. – Чернигов: Типография Губернского земства, 1912. – 31 с. 21. Отчет о деятельности Черниговской губернской ученой архивной комиссии за 1912 год. – Чернигов: Типография Г. М. Веселой, 1913. – 19 с. 22. Поленов Д.В. Описание Бороздинского собрания рисунков к его археологическому путешествию по России с гг. Ермолаевым и Ивановым, в 1809-1810 гг. / Д.В. Поленов // Труды І Археологического съезда в Москве в 1869 г. / [под. ред. графа А. С. Уварова]. – М., 1871. – Т. 1. – C. 69-77. 23. Рукописний архів Інституту історії матеріальної культури Російської Академії наук (далі – РА ІІМК РАН), ф. 1, оп. 1888, спр. 15, 76 арк. 24. РА ІІМК РАН, ф. 1, оп. 1889, спр. 48, 8 арк. 25. РА ІІМК РАН, ф. 1, оп. 1891, спр. 175, 46 арк. 26. РА ІІМК РАН, ф. 1, оп. 1891, спр. 44, 67 арк. 27. РА ІІМК РАН, ф. 1, оп. 1903, спр. 96, 38 арк. 28. РА ІІМК РАН, ф. 3, оп. 1, спр. 400, 210 арк. 29. РА ІІМК РАН, ф. 4, спр. 53, 414 арк. 30. Самоквасов Д.Я., Уварова П.С. Выписки из дел Императорской археологической комиссии 1860-1905 гг. и Черниговского губернского Статистического комитета 1901 г., пополненные сведениями из архива графини П.С. Уваровой (О нахождении денежных кладов и других древностей) // Труды Московского предварительного комитета по устройству XIV Археологического съезда. – М., 1906. – Вып. 1. – С. 41-69. 31. Сведения 1873 г. о городищах и курганах. Черниговская губерния // Известия археологической комиссии. – СПб., 1903. – Вып. 5. – С. 92-95. Ясновская Л.В. К истории археологического изучения древнерусских древностей округи летописного Городка Остёрского в XIX – начале ХХ вв. В статье рассматриваются археологические памятники ІХ – ХІІІ вв. на территории Нижнего Подесенья, которые локализуются в округе летописного Городка Остёрского. Сделана попытка проследить историю их изучения, напомнить фамилии призабытых исследователей, выяснить их вклад в реконструкцию исторических событий в регионе. Ключевые слова: Нижнее Подесенье, Городок Остёрский, раскопки, городище, курган, Остёрская божница. Yasnovska L.V. On the history of archaeological study of ancient antiquities of the territory of chronicle Horodets Osterskyi and it’s surrounding territories in the nineteenth – early the twentieth century The article deals with archeological monuments of the IX – XIII centuries in the Lower Podesennia which are localized in the territory of chronicle Horodets Osterskyi and it’s surrounding territories . The attempt to highlight the history of their study, recall the names of forgotten researchers, determine their contribution to the reconstruction of historical events in the region. Key words: Lower Podesennia, Horodets Osterskyi, excavation, mound, barrow, Oster gods. 24.03.2012 р. Сіверщина в історії України, випуск 5, 2012 310 українському письменнику І. П. Котляревському. Під час революції 1905-1907 рр. він став чле- ном Конституційно-демократичної партії і 18 квітня 1906 р. був обраний чернігівським міським головою від поступової і ліберальної більшості думи [3, 4]. А.В. Верзилов багато встиг зробити на цій посаді, сприяв розбудові міського водогону, розробив проект електрифікації міста, будівництва електростанції, лазні, Вільної пожежної команди, брав участь у підготовці та проведенні ХІV Археологічного з’їзду у 1908 р., при- свяченого 1000-річчю першої літописної згадки про Чернігів. На честь цієї події він підготував «Очерк истории Чернигова 907-1907 рр.». Міський голова ба- гато уваги приділяв вирішенню гуманітарних питань, дбав про збереження та вивчення історичних пам’яток, увічнював пам’ять славетних співвітчизників. Так, постановою Чернігівської міської думи від 28 січня 1909 р. було засновано стипендію ім.М.В. Гого- ля для підтримки бідних учнів чернігівських на- вчальних закладів. У 1910 р. А.В.Верзилов брав участь у розробці питання з увічнення пам’яті графа Л.М. Толстого. Було прийнято рішення, починаючи з 1912 р., розповсюджувати серед народу твори Л.М. Толстого, а випускники навчальних закладів повинні були обов’язково писати твір, присвячений роману Л.М. Толстого «Війна та мир» [15]. У зв’язку із 100-річчям від дня народження Т. Г. Шевченка, за ініціативою А. В. Верзилова 26 лютого 1914 р. міська дума ухвалила рішення перейменувати Театральний сквер Чернігова на Шевченківський, а у міській громадській бібліотеці створити відділ Кобзаря. Ім’я поета було увіковічене і в системі освіти. З цього часу талановиті діти з найбідніших прошарків населення отримували Шевченківську стипендію на навчання в художніх та музичних закладах [16]. У 1914 р. А.В. Верзилов задовольнив прохання директора народних училищ Чернігівської губернії про надання фінансової підтримки в розмірі 20000 руб. для створення в місті двох вищих начальних училищ. Він позитивно відгукнувся на дане прохання, аргументуючи це тим, що міське самоврядування повинно допомагати не лише розвитку початкових освітніх закладів, але й розвитку вищих училищ в місті [17]. З жовтня 1915 р. у Чернігові за сприяння міського голови, членів міської думи та губернського земства почали діяти курси малювання, креслення та ліпки для кустарів та ремісників на базі Петроградського товариства вчителів малювання. За діяльність на чолі Чернігівського міського самоврядування А.В. Верзилов неодноразово нагороджувався медалями та орденами [18, 20 зв.-25 зв.]. Водночас його громадсько-політична діяльність насторожувала місцеву владу й за ним стежила поліція. Так, у таємному донесенні чернігівського поліцмейстера губернатору М.О. Маклакову, зокрема зазначалося, що у політичному відношенні Київському центральному архіві, де збирав матеріали з історії та археології [7, 150]. Свої студентські роки він згадував у споминах про В.Б. Антоновича, який залишився у пам’яті як талановитий учений, добра, чуйна і відкрита людина. На першому курсі навчання в університеті, займаючись гімнасткою, А.В. Верзилов отримав пахову грижу і потрапив до лікарні, де його прооперували. Увесь цей час за нього клопоталися В.Б. Антонович та І.В. Лучицький [8, 86-105]. Ця травма нагадувала про себе історику до кінця його життя. З кінця 80-х рр. ХІХ ст. починається самостійна науково-дослідна праця А.В. Верзилова. У 1889 р. він брав участь у археологічних розкопках на Соборній площі Чернігова, детальний опис яких опублікував на сторінках місцевої преси. Він не полишав і своє давнє захоплення – збирав народні, пісні та легенди, які оприлюднював на сторінках місцевих видань під псевдонімом Ковчинець [9]. Дослідника зацікавили проблеми історії торгівлі й промислів на Україні часів Литовської доби. Він ретельно готувався до семінарів, підбирав матеріал у архіві, на ґрунті якого згодом написав свою наукову працю «Очерки торговли Южной Руси с 1480-1569», яку подав до Державної комісії як кандидатську працю й одержав диплом 1-го ступеня [10]. Після закінчення університету А.В. Верзилов працював у Центральному архіві Києва, публікував краєзнавчі праці. У 1893 р. повернувся до Чернігова, і з цього часу розпочалась його діяльність у міському самоврядуванні. У 1893 р. він був обраний на посаду міського секретаря [11, 26 зв.-28 зв.]. Історик не зміг не звернути увагу на створення у цей час в Чернігові архівної комісії і 7 листопада 1900 р. став її членом [12, 6]. Варто зазначити, що А.В.Верзилов погодився на дану посаду за рекомендацією тодішнього губернатора Є.К. Андрієвського. Наявні протоколи засідань Чернігівської архівної комісії засвідчують, що він брав активну участь в обговоренні проблем діяльності комісії, здобув собі репутацію компетентного дослідника та завоював повагу серед істориків. Так відомий український громадський діяч, історик, публіцист Д.І. Дорошенко називав А.В. Верзилова одним із найвпливовіших членів Чернігівської архівної комісії [12]. На сторінках її «Трудов» дослідник опублікував чимало своїх нарисів, присвячених відомим історичним діячам [13, 13-20]. Результатом плідної роботи в комісії стало обрання А.В. Верзилова до складу «Комісії з розробки програми для збирання археологічних, історичних та етнографічних відомостей про Чернігівську губернію». Головним його обов’язком було складання розділу про археологічні, юридичні та історичні старожитності [14, 33]. У 1903 р. А.В. Верзилов був делегований від Чернігівської думи до Полтави на відкриття пам’ятника ISSN 2218-4805 311 посади П.Я. Соколова 28 лютого 1918 р. міським головою знову став А. В. Верзилов. На цій посаді він перебував до скасування радянською владою в січні 1919 р органів місцевого самоврядування. Аркадій Васильович брав активну участь у культурно-національному житті Чернігова. Зо- крема, він був директором першої україномовної гімназії, в якій викладав курс «Історія України і Руси з ХІ по ХVII ст.», читав курс «Історія Чернігова» в Чернігівському народному університеті, викладав на учительських та кооперативних курсах і виступав з доповідями про І.С. Мазепу, М.П. Драгоманова, Л.І. Глібова. Тоді ж історик почав писати твори українською мовою. На виборах губернських земських гласних, що проходили у квітні 1918 р., він разом із О.О. Бакуринським та І.З. Брегиним був обраний до складу Чернігівського губернського земського зібрання від Чернігівського міського самоуправління [24]. У той складний час Аркадій Васильович опікувався збереженням експонатів чернігівських музеїв. На засіданні губернського земського зібрання 21 квітня 1918 р., доповідаючи про стан чернігівських музеїв, він наполягав на необхідність їхнього об’єднання [25]. У 1918 р. вийшла публікація А.В. Верзилова «Дві мови». Її можна вважати продовженням доповіді про українізацію шкіл 1917 р. В ній автор детально аналізує існуючі моделі двомовних держав Європи та висловлює своє критичне ставлення до прийняття Україною двох державних мов, оскільки, на його думку, «це антидемократично й суперечить принципам педагогії, принципам самоозначення народів, йде всупереч із ходом відродження слов’янських народів» [26]. Того ж таки року була надрукована його стаття «Шевченківський і галицький «языки». Алегорія, використана в самій її назві, відображає спрямованість публікації, в якій йшлося про абсурдність поділу української мови на шевченківську та галицьку. Автор зазначав, що, виділяючи особливості тієї або іншої мови, людина, яка робить даний поділ, сама ледве спілкується українською. Наприкінці статті історик попереджає про можливість використання «культу Шевченка», що і було зроблено пізніше більшовиками [27]. З нагоди 25-ї річниці від дня смерті славетно- го українського байкаря Л.І. Глібова А.В. Верзи- ловим була підготовлена доповідь у якій йшлося про найголовніші періоди в житті та діяльності письменника [28]. 30 квітня 1919 р. краєзнавець звернувся до Комітету охорони пам’яток старовини з проханням призначити його завідуючим міським історичним музеєм «В память тысячелетия г. Чернигова», додавши своє резюме [29, 30-30 зв.], але 17 травня 1919 р. на цю посаду було призначено В.Г. Дроздова [30, 33]. А.В. Верзилов є особою з лівими поглядами, і на підставі цього поліцмейстер вважав недоцільним затверджувати А.В. Верзилова головою міської думи на новий термін [19, 6 зв.]. Однак чернігівці шанували свого голову, популярність якого була великою, і обирали його на цю посаду протягом десяти років – до 1917 р. Такий сталий вибір можна пояснити не тільки енергійністю А.В. Верзилова, але і його справедливістю при вирішенні громадських справ. 1917 рік став вирішальним у діяльності А.В.Верзилова. Він вийшов із загально-російської кадетської партії, в якій перебував з 1906 р., та вступив до Української партії автономістів-федералістів. Протягом 1917 р. обіймав посаду заступника міського голови. На першій нараді міської думи, скликаній 17 січня 1917 р., піднімалося питання про заснування в Чернігові технічного училища. В результаті обговорення було визнано необхідним заснування в Чернігові середньотехнічного професійного училища та перетворення існуючого в місті ремісничого училища ім. Олександра Благословенного на чотирикласне середньотехнічне училище з відділами механіки та будівництва [20]. Після революції 1917 р. поновила свою робо- ту Чернігівська «Просвіта». Перші її загальні збори відбулись 24 квітня 1917 р. Вони проходили в залі ко- лишнього Дворянського зібрання в присутності 150 членів. Головою зборів було обрано І.Л. Шрага, секре- тарем – І.О. Коновала. Відкриваючи збори, А.В. Вер- зилов привітав присутніх з відкриттям «Просвіти» і висловив побажання, щоб «відродившись в часи волі, «Просвіта» як найбільше поширила свою діяльність на полі культурно-національної освіти». Тоді ж його обрали одним з 15 членів ради Товариства [21]. 5 квітня 1917 р. на першому засіданні з’їзду вчителів А.В. Верзилов зачитав доповідь «Етнографічний склад людності на Чернігівщині», в якій навів кількісні показники українського населення в північних та південних повітах губернії. Він вважав, що Чернігівський, Городнянський та Новгород-Сіверський повіти належать до українських повітів. В процесі обговорення доповіді Аркадій Васильович висвітлив ситуацію з українізацією шкіл із позицій державної автономії. В результаті дебатів, що розгорнулися навколо цього питання та проблеми створення єдиної системи навчання українською мовою, А.В. Верзилов, наводячи чисельні приклади, наполягав на доцільності реформування системи мовної освіти в школах [22]. Влітку 1917 р. у Чернігові було створено Товариство охорони пам’яток старовини та мистецтва, що взяло під свій догляд ті культурно- історичні цінності, що зберігались у музеях та архівах Чернігівщини. Історик неодноразово брав участь у зборах Товариства та виступав з промовами. 28 серпня 1917 р. міським головою Чернігова було обрано П.Я. Соколова, а його першим заступником – А.В. Верзилова [23]. У зв’язку з відмовою від Сіверщина в історії України, випуск 5, 2012 312 Чернигов, 1906. – 513 с. 6. Скугар-Скварський М. Спомини про П.О. Куліша / М. Скугар- Скварський // Україна. – 1930. – Липень-серпень. – С. 80-84. 7. Верзилів А. Мої спогади про чернігівських археологів / А. Верзилів // Український історик. – 1991. – № 1-2. – С. 150. 8. Труды Черниговской архивной комиссии. – Чернигов, 1906-1908. – Вып. 7. – С. 86-105. 9. Ковчинець. Легенда о Петре Великом. Народное предание об императрице Екатерине ІІ Великой // Черниговские губернские ведомости. – 1889. – № 5. – Часть неофициальная. – С. 6. 10. Верзилов А.В. Очерки торговли Южной Руси с 1480-1569 / А.В. Верзилов // Земский сборник Черниговской губернии. – 1898. – № 1. – С. 44-66; № 2. – С. 40-52; № 3. – С. 11-32; № 7. – С. 16-41. 11.ДАЧО, ф. 127, оп. 14, спр. 4031, 349 арк. 12. Труды Черниговской губернской архивной комиссии – Чернигов, 1902. – Вып. 4. – С. 6. 13. Труды Черниговской архивной комиссии. – Чернигов, 1903. – Вып. 5. – С. 13-20. 14. Там само. 15. Земская и городская хроника Черниговской губернии // Черниговская земская неделя – 1914. – № 50. – С. 2. 16. Земская и городская хроника Черниговской губернии // Черниговская земская неделя – 1914. – № 9. – С. 7. 17. ДАЧО, ф. 145, оп. 1, спр. 890, арк. 480. 18. ДАЧО, ф. 145, оп. 3, спр. 2719, 113 арк. 19. ДАЧО, ф. 145, оп. 2, спр. 1373, 10 арк. 20. Средне-техническое училище в Чернигове // Черниговская земская газета (далі – ЧЗГ ) – 1917. – № 65. – 25 августа. – С. 3. 21. Перші загальні збори Чернігівської «Просвіти» // ЧЗГ. – 1917. – № 34. – 28 квітня. – С. 4-5. 22. Учительський з’їзд в Чернигові // ЧЗГ. – 1917. – № 37. – 19 травня. – С. 5 -7. 23. Вибори // ЧЗГ. – 1917. – № 68. – 5 вересня. – С. 3. 24. Земская и городская хроника Черниговской губернии // ЧЗГ. – 1917. – 12 апреля. – С. 3. 25. Черниговское очередное губернское земское собрание // ЧЗГ. – 1918. – № 31-32. – 20-27 апреля. – С. 6-8. 26. В.А. «Дві мови» / А.В. // ЧЗГ. – 1918. – № 81-82. – С. 12-13. 27. В.А. Шевченківський і галицький «языки» / А.В. // ЧЗГ. – 1918. – № 85-86. – С. 71-72. 28. Глібовське свято // ЧЗГ. – 1919. – № 93-94. – С. 7. 29. ДАЧО, ф. Р.-593, оп. 1, спр. 56, 46 арк. 30. ДАЧО, ф. Р.-593, оп. 1, спр. 52, арк. 33. 31. ДАЧО, ф. Р.-593, оп.1, спр. 52, арк. 100. 32. Коваленко О., Курас Г. Михайло Грушевський: тиждень в Чернігові / О. Коваленко, Г. Курас // Сіверянський літопис. – 1999. – № 1. – С. 152. Скоренок С.Г. Участие А.В. Верзилова в научной и культурной жизни Чернигова начала ХХ в. В статье проанализирована деятельность А.В. Верзилова в начале ХХ ст., определен его вклад в развитие научной и культурной жизни Чернигова. Ключевые слова: А.В. Верзилов, городская дума, образование, «Просвита», история. Skorenok S.H. Arkadii Verzilov’s participation in scientific and cultural life of Chernihiv of the beginning of the 20th century The article deals with the analysis of A.V. Verzylov’s work and determination of his contribution to development of scientific and cultural life of Chernihiv. Key words: A.V. Verzylov, municipal council, education, «Prosvita», history. 13.03.2012 р. В останній період діяльності Чернігівської архівної комісії А.В. Верзилов виконував обов’язки її голови. Про це говорить документ-посвідчення виконуючого обов’язки голови комісії А.В. Верзилова на дозвіл проводити в межах Чернігівської губернії дослідження пам’яток старовини й мистецтва, зокрема архівів і бібліотек. Досвідченому фахівцеві було доручено здійснити заходи щодо охорони пам’яток від знищення, пошкодження або пограбування. Усім ревкомам та комбідам пропонувалось сприяти історику в цій справі [31, 100]. Під час війни денікінців із більшовиками Аркадій Васильович мусив виїхати з Чернігова до Єлисаветграду, де мешкав у 1920-1921 рр., викладаючи українознавство у тамтешніх навчальних закладах. У 1922 р. він повернувся до рідного міста, де працював спочатку головою розбіркової комісії при губміськкомунгоспі, потім учителем у землевпорядному технікумі. Влітку 1924 р. його відвідав М.С. Грушевський, який декілька днів перебував у Чернігові [32]. У грудні 1928 р. А.В.Верзилов був змушений звільнитися з роботи за станом здоров’я, але, незважаючи на труднощі, продовжував займатися науковою роботою, готував статті, виступав на народних зборах та наукових конференціях. Історик активно співпрацював з Постійною комісією УАН-ВУАН, яка складала Біографічний словник діячів України, упорядковував список діячів Чернігівщини, готував біографічні статті про видатних земляків, зокрема П.І. Дорошенка та П.М. Добровольського. 14 липня 1931 р., змучений тяжкою хворобою, А.В. Верзилов пішов із життя. Смерть колишнього міського голови пройшла непоміченою для мешканців міста. Відсутність газетного некрологу була обумовле- на, перш за все, несприятливою соціально-економічною та політичною ситуацією в країні. На початку 30-х р. продовжувалася ліквідація академічних установ та наступ на українську інтелігенцію. В місцевих газе- тах розглядались зовсім інші проблеми, які, на жаль, не стосувалися діяльності видатного діяча. Пізніше історики через брак інформації навіть не могли вказа- ти точну дату його смерті. Проте Аркадій Васильович Верзилов залишив помітний слід у науковому й куль- турному житті Чернігова початку ХХ ст. Посилання 1. Курас Г. М.А. Верзилов у Чернігівській губернській вченій архівній комісії / Г.М. Курас // Сіверянський архів. – 2007. – Вип. 1. – С. 72-78. 2. Ісаєнко О. Доповідь у міській думі: (До 135-річчя від дня народження А.В. Верзилова) // Сіверянський літопис. – 2002. – № 6. – С. 108-110. 3. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (ІР НБУВ), ф. Х, спр. 4930, 12 арк. 4. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), ф. 244, оп. 1, спр. 427, 114 арк. 5. Столетие Черниговской гимназии 1805-1905. Краткая историческая записка, составленная преподавателем истории и географии Черниговской гимназии М.Т. Тутолминым. –

Участь А.В. Верзилова у науковому та культурному житті Чернігова початку ХХ ст.

Institution

Ähnliche Einträge