Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена

Подано комбінований метод тунікоплікації у поєднанні з еліпсоподібною резекцією поздовжнього (зовнішнього) шару білкової оболонки статевого члена у пацієнтів із його вродженою ізольованою девіацією. Це хірургічне лікування дає змогу отримати хороші результати за рахунок мінімізації розвитку можливих...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Аркатов, А.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2016
Schriftenreihe:	Международный медицинский журнал
Schlagworte:	Хирургия
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125626
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена / А.В. Аркатов // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 4. — С. 28-32. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-125626
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1256262017-10-30T03:03:28Z Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена Аркатов, А.В. Хирургия Подано комбінований метод тунікоплікації у поєднанні з еліпсоподібною резекцією поздовжнього (зовнішнього) шару білкової оболонки статевого члена у пацієнтів із його вродженою ізольованою девіацією. Це хірургічне лікування дає змогу отримати хороші результати за рахунок мінімізації розвитку можливих післяопераційних ускладнень, які відзначаються після резекції всіх шарів білкової оболонки статевого члена і тунікоплікації як самостійних методів оперативної корекції девіації. Представлен комбинированный метод туникопликации в сочетании с эллипсовидной резекцией продольного (наружного) слоя белочной оболочки полового члена у пациентов с его врожденной изолированной девиацией. Данное хирургическое лечение позволяет добиться хороших результатов за счет минимизации развития послеоперационных осложнений, которые отмечаются после резекции всех слоев белочной оболочки полового члена и туникопликации как самостоятельных методов оперативной коррекции девиации. A combined method of tunica placation and ellipse resection of a longitudinal (external) layer of tunica albuginea of the penis in patients with congenital isolated penile deviation is presented. This method of treatment allows achieving good results at the expense of minimizing development of possible postoperative complications observed after resection of all layers of tunica albuginea of penis and tunica placation as independent methods of operative correction of deviation. 2016 Article Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена / А.В. Аркатов // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 4. — С. 28-32. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125626 616.66-007.271-089.844-091.8-092 uk Международный медицинский журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Хирургия Хирургия
spellingShingle	Хирургия Хирургия Аркатов, А.В. Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена Международный медицинский журнал
description	Подано комбінований метод тунікоплікації у поєднанні з еліпсоподібною резекцією поздовжнього (зовнішнього) шару білкової оболонки статевого члена у пацієнтів із його вродженою ізольованою девіацією. Це хірургічне лікування дає змогу отримати хороші результати за рахунок мінімізації розвитку можливих післяопераційних ускладнень, які відзначаються після резекції всіх шарів білкової оболонки статевого члена і тунікоплікації як самостійних методів оперативної корекції девіації.
format	Article
author	Аркатов, А.В.
author_facet	Аркатов, А.В.
author_sort	Аркатов, А.В.
title	Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена
title_short	Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена
title_full	Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена
title_fullStr	Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена
title_full_unstemmed	Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена
title_sort	хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена
publisher	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Хирургия
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125626
citation_txt	Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена / А.В. Аркатов // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 4. — С. 28-32. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Международный медицинский журнал
work_keys_str_mv	AT arkatovav hírurgíčnakorekcíâvrodženihdevíacíjstatevogočlena
first_indexed	2025-07-09T03:31:10Z
last_indexed	2025-07-09T03:31:10Z
_version_	1837138573509263360
fulltext	28 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2016, № 4 © А. В. АркАтоВ, 2016 w w w .im j.k h. ua УДк 616.66-007.271-089.844-091.8-092 ХІРУРГІЧНА КОРЕКЦІЯ ВРОДЖЕНИХ ДЕВІАЦІЙ СТАТЕВОГО ЧЛЕНА Доц. А. В. АРКАТОВ Харківський національний медичний університет, Україна Подано комбінований метод тунікоплікації у поєднанні з еліпсоподібною резекцією поздовжньо- го (зовнішнього) шару білкової оболонки статевого члена у пацієнтів із його вродженою ізо- льованою девіацією. Це хірургічне лікування дає змогу отримати хороші результати за рахунок мінімізації розвитку можливих післяопераційних ускладнень, які відзначаються після резекції всіх шарів білкової оболонки статевого члена і тунікоплікації як самостійних методів оператив- ної корекції девіації. Ключові слова: девіація статевого члена, резекція білкової оболонки, тунікоплікація, післяопераційні ускладнення. Останнім часом підвищення сексуальної куль‑ тури та рівня поінформованості населення призве‑ ло до зростання кількості пацієнтів, які бажають отримати адекватне лікування з приводу девіацій статевого члена, в тому числі й вроджених. Незва‑ жаючи на делікатність проблеми і відсутність до‑ статнього сексуального досвіду у молодих людей, багато з них не хочуть миритися з цією проблемою, а тим більше — жити з пенільними деформаціями і приховувати їх. На відміну від набутих дефор‑ мацій, при яких найчастіше процес розвивається поступово, а чоловіки в більшості випадків мають достатній сексуальний досвід й адекватну психо‑ логічну реабілітацію, при вроджених у підлітків розвивається комплекс неповноцінності з імовір‑ ним прогресуванням у «пенільну дисморфофобію» і психогенну еректильну дисфункцію. Відзначено, що тяжкість сексуальної дисфункції у пацієнтів із ізольованою вродженою деформацією статево‑ го члена залежить не від кута девіації і ступеня укорочення органа, а від тривалості невротизуючої ситуації та наявності або відсутності позитивного сексуального досвіду в анамнезі [1, 2]. Слід зазначити, що до поняття «еректильна дисфункція» входить не тільки нездатність утри‑ мувати статевий член у стані ерекції, а також по‑ рушення оргазму, ослаблення лібідо й різні пеніль‑ ні деформації, що призводять до неможливості проведення статевого акту або повної відмови від статевого життя. На сьогоднішній день розрізняють ізольовану вроджену еректильну деформацію і викривлення статевого члена на тлі наявних аномалій уроге‑ нітального тракту. Причина розвитку ізольова‑ ної вродженої еректильної деформації криється в диспропорції розвитку кавернозних тіл, спон‑ гіозного тіла уретри, а також гіпоплазії білкової оболонки [3, 4]. Щодо питання необхідності корекції вродже‑ них деформацій статевого члена серед фахівців, що займаються зазначеною проблемою, розбіжностей не виникає. У теперішній час домінує виключно хірургічна концепція лікування пацієнтів із син‑ дромом деформованого статевого члена, що базу‑ ється на взаємозв’язку величини девіації пеніса і сексуальної дисфункції. Невирішеною дотепер залишається проблема пошуку найбільш оптималь‑ них шляхів корекції з позиції збереження довжини і функції статевого члена. На думку багатьох фа‑ хівців, не всі його девіації підлягають хірургічній корекції, особливо дорсальна менше 45 °, що дає змогу пацієнтам вести нормальне статеве життя. При цьому вентральні й латеральні викривлен‑ ня статевого члена менше 30 ° можуть істотно ускладнити інтроекцію і вимагають хірургічного втручання [5–7]. Однак слід зазначити, що незадоволеність ана‑ томічними розмірами, різного ступеня і спрямова‑ ності викривленнями статевого члена, що навіть не вимагають оперативного втручання, формують у чоловіків комплекс неповноцінності та погіршу‑ ють якість статевого життя. У свою чергу, статеве життя є однією з найважливіших складових пов‑ ноцінного життя сучасного чоловіка і залежить не тільки від функціонального стану статевого члена, але й від його анатомічної будови [8]. Вибір методу хірургічного лікування викрив‑ лення статевого члена у першу чергу залежить від наявності або відсутності еректильної дис‑ функції, запального процесу, ступеня деформації та розмірів. На догоспітальному етапі важливо виявити або спростувати можливий органічний генез еректильної дисфункції. За відсутності ор‑ ганічних змін, що впливають на механізм ерекції, хірургічна корекція повинна бути спрямована на усунення еректильної деформації [9, 10]. Як відзначають дослідники, навіть у разі м’якого або середнього ступеня еректильної дис‑ функції за наявності субоптимальних значень пенільного кровотоку пацієнтам із низьким пе‑ нільним коефіцієнтом і кутом девіації менше 45 ° показані плікаційні методики, що сприяють змен‑ ХІРУРГІЯ 29 ХІРУРгІЯ w w w .im j.k h. ua шенню функціонального кавернозного обсягу. При вроджених девіаціях статевого члена перевага від‑ дається операції Nesbit та її модифікаціям. Мето‑ дика, запропонована R. Nesbit в 1965 р., технічно не складна і передбачає виконання одиничного або кількох еліпсоподібних розрізів на білковій оболонці на боці, протилежному викривленню, з ушиванням дефекту нерозсмоктувальними нит‑ ками. Можливі ускладнення: пошкодження уретри, втрата чутливості голівки і тіла пеніса, гематоми, затримка сечі. Одним із недоліків цього виду опе‑ рацій є укорочення статевого члена, що відзна‑ чається у пацієнтів із вираженою девіацією або у тих, які мали ускладнення у вигляді гематоми та інфекції [11, 12]. Рецидивування деформації після операції Nesbit у ранні терміни пов’язане з прорізуванням швів, а рецидив через 9–15 міс — із появою додат‑ кових вогнищ рубцювання. Причиною виникнен‑ ня венооклюзивної дисфункції деякі дослідники вважають технічний аспект методики Nesbit, який полягає в пошкодженні підоболонкового венозно‑ го сплетіння внаслідок резекції еліпсоподібних вікон. Резекція білкової оболонки, розтин інтра‑ кавернозного простору і можлива травматизація еректильної тканини обмежують її застосування і змушують фахівців вдаватися до модифікацій операції Nesbit [13, 14]. Сьогодні найчастіше використовується моди‑ фікація операції Nesbit, що була запропонована в 1980‑х рр. П. А. Щеплевим, А. Ф. Даренковим і Jonas. Суть її полягає в тому, що замість резекції частини білкової оболонки на боці, протилежно‑ му викривленню, нерозсмоктувальним шовним матеріалом створюється її дуплікатура у формі еліпса за допомогою інвагінації, не розкриваючи кавернозних тіл. На тлі періодично створюваної штучної ерекції під час операції, при турнікеті, на‑ кладеному на основу статевого члена, контролю‑ ється число швів та їх місце розташування [3, 12]. Одним із недоліків, що характерні для усіх модифікацій операції Nesbit, є утворення грану‑ льом, які формуються на кінцях ниток, залишених після їх обрізання, в результаті чого вони можуть пальпуватися під шкірою. Пацієнт може відчува‑ ти дискомфорт та іритативну симптоматику. При плікації білкової оболонки розсмоктувальним шов‑ ним матеріалом через певний час викривлення відновлюється [15, 16]. Із метою попередження утворення гранульом та їх пальпації було запропоновано коротке обрізання кінців ниток і обережне покриття їх фасцією Бака [17]. Результат цієї операції залежить від натяжін‑ ня шва, а не від загоєння рани, з чим пов’язаний менший відсоток випадків успішного лікування і частіше виникнення рецидиву деформації при застосуванні плікації, ніж при стандартній операції Nesbit, хоча показник кількості можливих інших ускладнень при плікації також нижчий. Успішне лікування із застосуванням плікації відзначається в 57–91 % виконаних операцій, що нижче, ніж при стандартній операції Nesbit. Неза‑ доволеність результатами оперативного лікування в разі ізольованої вродженої еректильної дефор‑ мації відзначено у 15–63 % пацієнтів, при пліка‑ ційних і клаптевих корпоропластиках — у 25 % випадків. Таким чином, аналіз літературних дже‑ рел демонструє, що незадовільні результати опе‑ ративного лікування, як і раніше, зберігаються на досить високому рівні (від 11 до 70 % випадків) [4, 8, 11, 14, 16]. Мета нашої роботи — визначення ефективності запропонованої комбінованої методики оператив‑ ного лікування пацієнтів із ізольованою вродже‑ ною девіацією статевого члена. За період 2011–2016 рр. в андрологічному від‑ діленні КЗОЗ «Обласний клінічний центр урології і нефрології імені В. І. Шаповала» на обстеженні перебували 18 пацієнтів у віці від 18 до 27 років із вродженими девіаціями статевого члена. Паці‑ єнтам виконувалось оперативне лікування за за‑ пропонованою нами методикою — тунікоплікації у поєднанні з еліпсоподібною резекцією поздо‑ вжнього (зовнішнього) шару білкової оболонки статевого члена для корекції його вроджених де‑ віацій при збереженій еректильній функції [18]. Розробляючи зазначений метод, ми ґрунтува‑ лися на можливому патогенезі розвитку усклад‑ нень, що виникають у результаті резекції білкової оболонки. При цьому відбувається пошкодження не тільки зовнішнього, але і внутрішнього шару білкової оболонки. Яким би чином хірург не про‑ водив оперативне втручання, неминуче пошкоджу‑ ються циркулярно‑орієнтовані колагенові волокна, які вплітаються в кавернозну тканину, формуючи інтракавернозні внутрішні опори і серединну пе‑ ретинку, що створює передумови для можливого виникнення рубців та інтракавернозного фіброзу в післяопераційному періоді. Принцип оригінальної методики полягає в усу‑ ненні різниці в довжині кавернозних тіл шляхом еліпсоподібної резекції поздовжнього шару білко‑ вої оболонки на вигнутому боці статевого члена й ушивання утвореного дефекту нерозсмоктуваль‑ ним шовним матеріалом. При цьому зберігається цілісність внутрішнього циркулярного шару білко‑ вої оболонки і не розкривається кавернозна тка‑ нина. Формується мінімальна інвагінація білкової оболонки у бік кавернозної тканини (за рахунок тільки циркулярного шару) і досягається чітке зі‑ ставлення країв резекованого поздовжнього шару білкової оболонки (рис. 1, 2). У ході втручання навколовінцевим розрізом пеніс оголюється дощенту. Індукується артифі‑ ціальна ерекція. Мобілізується фасція Бака. По‑ вторно індукується ерекція. Згідно з геометрич‑ ним принципом розраховується різниця довжини більшої і меншої кривизни кавернозних тіл [6]. Кількість необхідних еліпсоподібних ділянок ре‑ зекції розраховується таким чином, щоб їхня ши‑ рина не перевищувала 0,5–0,7 см для уникнення в подальшому здавлення кавернозної тканини за 30 ХІРУРгІЯ w w w .im j.k h. ua рахунок інвагінації циркулярного шару білкової оболонки. Проводиться висічення волокон поздо‑ вжнього шару білкової оболонки еліпсоподібної форми розміром 0,5–0,7 см завширшки і в полови‑ ну окружності тіла на боці, протилежному макси‑ мальному викривленню. Утворений поверхневий дефект ушивають атравматичними нерозсмокту‑ вальними нитками (голка проводиться чітко через поздовжній шар без травматизації циркулярного шару і кавернозної тканини) з чітким зіставлен‑ ням країв дефекту поздовжнього шару білкової оболонки. При дорсальній девіації проводиться мобі‑ лізація уретри, при вентральній — судинно‑нер‑ вового пучка. Ретельно вшивається фасція Бака, щоб покрити вузли нерозсмоктувального шовного матеріалу і максимально уникнути можливих гра‑ нульом, незважаючи на коротке обрізання вузлів. Пацієнтам виконується циркумцизіо й ушивання шкіри навколовінцевим доступом. Запропонований метод забезпечує збереження еректильної тканини, мінімізує інвагінацію білко‑ вої оболонки у бік кавернозної тканини (тільки за рахунок циркулярного шару білкової оболонки) і, таким чином, унеможливлює ймовірність здав‑ лення кавернозної тканини й артерій, запобігаючи утворенню фіброзних змін кавернозної тканини. Чітке зіставлення країв поздовжнього шару сприяє загоєнню білкової оболонки, запобігає розвитку грубого післяопераційного рубцевого процесу і рецидиву девіації за рахунок неспроможності шовного матеріалу. Виключається можливість по‑ шкодження підоболонкового венозного сплетіння, що відбувається при резекції усіх шарів білкової оболонки статевого члена, і розвиток у подаль‑ шому венооклюзивної дисфункції. Обстеження пацієнтів включало збір анам‑ незу, фізикальне обстеження, ультразвукове до‑ слідження, фармакодопплерографію і за необхідності магніторезонансну томографію. Ультразвукове доппле‑ рівське дослідження статевого члена із застосуванням інтракавернозного фармакотеста, на нашу думку, є пер‑ шочерговим діагностичним методом, що дає змогу отримати інформацію про стан білкової оболонки, тканини кавернозних тіл і пенільну гемодина‑ міку. У нашому дослідженні показни‑ ки пенільної гемодинаміки у пацієнтів перебували в межах допустимої нор‑ ми, фіброзних змін білкової оболонки, кавернозної тканини статевого члена, а також із боку спонгіозного тіла уре‑ три виявлено не було, що характери‑ зує зазначений вид девіації статевого члена як вроджений ізольований. Визначали критерії ефективності оперативного втручання: усунення деформації пеніса, збереження ерек‑ тильної функції, поліпшення якості життя пацієнта, суб’єктивну оцінку стану, а також показники ультразвукового допплерівського кон‑ тролю білкової оболонки, тканини кавернозних тіл і гемодинаміки статевого члена. Найближчий післяопераційний період ха‑ рактеризувався у пацієнтів відсутністю інфек‑ ційних ускладнень. Час спостереження за хво‑ рими коливався у межах від 6 міс до 2 років. Результати оперативної корекції девіації пеніса оцінювалися через 6 міс спостереження за умов індукованої ерекції. Відсутність девіації стате‑ вого члена було відзначено у 16 (89 %) пацієн‑ тів, а залишкове викривлення, що не перевищує 10°, зафіксовано у 2 (11 %) хворих, що, на нашу думку, пов’язано зі щільним герметичним уши‑ ванням фасції Бака. При ультразвуковому обстеженні грубих руб‑ цевих змін у білковій оболонці, а також змін із боку кавернозної тканини статевого члена не спо‑ стерігалося. Показники його гемодинаміки зали‑ шалися в межах норми без негативної тенденції. Пацієнти не відзначали дискомфорту, іритативної симптоматики і зниження чутливості голівки. Скорочення статевого члена зафіксовано в 100 % випадків, у середньому воно дорівнювало 1,3 см. Проте пацієнти щодо цього питання занепокоєння не виявляли, що, ймовірно, пов’язано з відсутніс‑ тю достатнього сексуального досвіду, а можливо, з тим, що візуально довжина прямого об’єкта зда‑ ється більшою, ніж вигнутого тієї самої довжини. При оцінці суб’єктивного стану пацієнтів (за між‑ народним індексом еректильної функції, шкалою кількісної оцінки чоловічої копулятивної функції, госпітальною шкалою тривоги і депресії) було відзначено виражену позитивну динаміку у всіх оперованих хворих, що свідчить про їх адекватну психологічну реабілітацію. У сукупності з явними перевагами прямого статевого члена, можливістю Рис. 1. Вентральна девіація при гіпоплазії уретри губчастого тіла (гіпоспадія без гіпоспадії) у пацієнта із «достатніми» розмірами статевого члена Рис. 2. Проведена тунікопліка‑ ція в поєднанні з еліпсоподіб‑ ною резекцією поздовжнього (зовнішнього) шару білкової оболонки статевого члена 31 ХІРУРгІЯ w w w .im j.k h. ua налагодити нормальне статеве життя все зазна‑ чене зумовило 100 %‑ву задоволеність результа‑ тами операцій. Таким чином, комбінований метод туніко‑ плікації у поєднанні з еліпсоподібною резекці‑ єю поздовжнього (зовнішнього) шару білкової оболонки статевого члена у пацієнтів із його вродженою ізольованою девіацією дає змогу досягти позитивних результатів за рахунок мі‑ німізації розвитку можливих післяопераційних ускладнень, які відзначаються після резекції усіх шарів білкової оболонки статевого члена і туні‑ коплікації як самостійних методів оперативної корекції девіації. С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Гурженко Ю. М. Фібропластична індурація статевого члена / Ю. М. гурженко.— К., 2004.— 382 с. 2. Ostrowski K. A. A review of the epidemiology and treatment of Peyronie’s disease / K. A. Ostrowski, J. R. Gannon, T. J. Walsh // Res. Rep. Urol.— 2016.— Vol. 29, № 8.— Р. 61–70. 3. Щеплев П. А. Реконструктивная и эстетическая хи‑ рургия полового члена: автореф. дис. на соискание ученой степени д‑ра мед. наук; спец. 14.00.40 «Уро‑ логия» / П. А. Щеплев.— М., 1996.— 56 с. 4. The Nesbit operation for Peyronie’s disease: an analysis of failures / H. O. Andrews, M. Al‑Akraa, J. P. Pryor, D. J. Ralph // BJU Int.— 2001.— № 87.— Р. 658–660. 5. Hatzichristodoulou G. Grafting techniques for Peyro‑ nie’s disease / G. Hatzichristodoulou // Transl. Androl. Urol.— 2016.— № 5 (3).— Р. 334–341. 6. The Nesbit operation for penile curvature: an easy and effective technical modification / L. Rolle, A. Tamag‑ none, M. Timpano [et al.] // J. Urol.— 2005.— № 173 (1).— Р. 171–173. 7. The Lue procedure: an analysis of the outcome of Peyro‑ nie’s disease / A. A. Adeniyi, S. R. Goorney, J. P. Pryor, D. J. Ralph // BJU Int.— 2002.— № 89.— Р. 404–408. 8. Priapism, Peyronie’s disease and penile reconstructive surgery / J. Pryor, E. Akkus, G. Alter [et al.] // Sexual medicine and sexual dysfunctions in men and women / Lue T. F., Basson R., Rosen R., Giuliano F., Khoury S., Montorsi F. ed.— Plymouth, United Kingdom: Health Publications, 2004.— P. 383–409. 9. Lengthening strategies for Peyronie’s disease / C. D. Gaffney, M. J. Pagano, A. C. Weinberg [et al.] // Transl. Androl. Urol.— 2016.— № 5 (3).— Р. 351–362. 10. Egydio P. H. Treatment of Peyronie’s disease by incom‑ plete circumferential incision of the tunica albuginea and plaque with bovine pericardium graft / P. H. Egydio, A. M. Lucon, S. Arap // Urology.— 2002.— Vol. 59.— 570 p. 11. Long term results with Nesbit’s procedure as treat‑ ment of Peyronie’s disease / G. Savocca, C. Trombetta, S. Campalini [et al.] // Int. J. Impot. Res.— 2000.— № 12.— Р. 289–294. 12. Schwarzer J. U. Tunica albuginea underlap — a new modification of the Nesbit procedure: description of the technique and preliminary results / J. U. Schwarzer, H. Steinfatt // J. Sex Med.— 2012.— № 9 (11).— Р. 2970–2974. 13. Surgical treatment of Peyronie’s Disease: a critical analysis / A. Kadioglu, T. Akman, O. Sanli [et al.] // Eur. Urol.— 2006.— № 50.— Р. 235–248. 14. Cavallini G. Pilot study to determine improvements in subjective penile morphology and personal rela‑ tionships following a Nesbit plication procedure for men with congenital penile curvature / G. Cavallini, S. Caracciolo // Asian J. Androl.— 2008.— № 10 (3).— Р. 512–519. 15. Plaque incision and fascia lata grafting in the surgi‑ cal management of Peyronie’s disease / J. S. Kalsi, N. Christopher, D. J. Ralph, S. Minhas // BJU Int.— 2006.— № 98 (1).— Р. 110–114. 16. Plaque incision and grafting as a salvage after a failed Nesbit procedure for Peyronie’s disease / A. Muneer, J. Kalsi, N. Christopher [et al.] // BJU Int.— 2004.— № 94 (6).— Р. 878–880. 17. Corporeal placation for surgical correction of Peyro‑ nie’s disease / G. R. Mufti, M. Aitchison, S. P. Bram‑ well [et al.] // J. Urol.— 1990.— № 144 (2 P. 1).— Р. 281–282; discussion 283. 18. Пат. України № 77101 «Спосіб лікування приро‑ джених скривлень статевого члена» / А. В. Арбатов. Опубл. 25.012013; бюл. 2. ХИРУРГИЧЕСКАЯ КОРРЕКЦИЯ ВРОЖДЕННЫХ ДЕВИАЦИЙ ПОЛОВОГО ЧЛЕНА А. В. АРКАТОВ Представлен комбинированный метод туникопликации в сочетании с эллипсовидной резекцией продольного (наружного) слоя белочной оболочки полового члена у пациентов с его врожденной изолированной девиацией. Данное хирургическое лечение позволяет добиться хороших резуль- татов за счет минимизации развития послеоперационных осложнений, которые отмечаются после резекции всех слоев белочной оболочки полового члена и туникопликации как самостоятельных методов оперативной коррекции девиации. Ключевые слова: девиация полового члена, резекция белочной оболочки, туникопликация, послеоперационные осложнения. 32 ХІРУРгІЯ w w w .im j.k h. ua SURGICAL CORRECTION OF CONGENITAL PENILE DEVIATIONS A. V. ARKATOV A combined method of tunica placation and ellipse resection of a longitudinal (external) layer of tunica albuginea of the penis in patients with congenital isolated penile deviation is presented. This method of treatment allows achieving good results at the expense of minimizing development of pos- sible postoperative complications observed after resection of all layers of tunica albuginea of penis and tunica placation as independent methods of operative correction of deviation. Key words: penile deviation, resection of tunica albuginea, tunica placation, postoperative complications. Надійшла 22.08.2016

Хірургічна корекція вроджених девіацій статевого члена

Institution

Ähnliche Einträge