Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю
Розглянуто динаміку зміни індикаторів запалення: прозапальних (ІЛ−1β, ІЛ−8, ФНП−α), протизапальних (ІЛ−10) цитокінів та маркера гострої фази запалення С−реактивного білка у хворих на нетяжку негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю та їх вплив на перебіг захворювання....
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2017
|
| Назва видання: | Международный медицинский журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125645 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю / І.Г. Березняков, В.Й. Пожар, О.В. Дорошенко, Д.Ю. Сидоров, М.М. Лебединська // Международный медицинский журнал. — 2017. — Т. 23, № 1. — С. 25-28. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-125645 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1256452017-10-30T03:03:11Z Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю Березняков, І.Г. Пожар, В.Й. Дорошенко, О.В. Сидоров, Д.Ю. Лебединська, М.М. Терапия Розглянуто динаміку зміни індикаторів запалення: прозапальних (ІЛ−1β, ІЛ−8, ФНП−α), протизапальних (ІЛ−10) цитокінів та маркера гострої фази запалення С−реактивного білка у хворих на нетяжку негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю та їх вплив на перебіг захворювання. Рассмотрена динамика изменения индикаторов воспаления: провоспалительных (ИЛ−1β, ИЛ−8, ФНО−α), противовоспалительных (ИЛ−10) цитокинов и маркера острой фазы воспаления С−реактивного белка у больных с нетяжелой негоспитальной пневмонией и сопутствующей хронической сердечной недостаточностью и их влияние на течение заболевания. This article investigates the dynamics of changes in the indicators of inflammation: proinflammatory (IL−1β, IL−8, TNF−α), anti−inflammatory (IL−10) cytokines and marker of acute phase of inflammation C−reactive protein in patients with non−severe community−acquired pneumonia and concomitant chronic heart failure and their impact on the course of the disease. 2017 Article Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю / І.Г. Березняков, В.Й. Пожар, О.В. Дорошенко, Д.Ю. Сидоров, М.М. Лебединська // Международный медицинский журнал. — 2017. — Т. 23, № 1. — С. 25-28. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125645 616.24-002-06:616.12-008.46-036.1]-092:612.017 uk Международный медицинский журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Терапия Терапия |
| spellingShingle |
Терапия Терапия Березняков, І.Г. Пожар, В.Й. Дорошенко, О.В. Сидоров, Д.Ю. Лебединська, М.М. Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю Международный медицинский журнал |
| description |
Розглянуто динаміку зміни індикаторів запалення: прозапальних (ІЛ−1β, ІЛ−8, ФНП−α), протизапальних (ІЛ−10) цитокінів та маркера гострої фази запалення С−реактивного білка у хворих на нетяжку негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю та їх вплив на перебіг захворювання. |
| format |
Article |
| author |
Березняков, І.Г. Пожар, В.Й. Дорошенко, О.В. Сидоров, Д.Ю. Лебединська, М.М. |
| author_facet |
Березняков, І.Г. Пожар, В.Й. Дорошенко, О.В. Сидоров, Д.Ю. Лебединська, М.М. |
| author_sort |
Березняков, І.Г. |
| title |
Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю |
| title_short |
Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю |
| title_full |
Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю |
| title_fullStr |
Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю |
| title_full_unstemmed |
Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю |
| title_sort |
динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Терапия |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125645 |
| citation_txt |
Динаміка зміни індикаторів запалення у хворих на негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю / І.Г. Березняков, В.Й. Пожар, О.В. Дорошенко, Д.Ю. Сидоров, М.М. Лебединська // Международный медицинский журнал. — 2017. — Т. 23, № 1. — С. 25-28. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Международный медицинский журнал |
| work_keys_str_mv |
AT bereznâkovíg dinamíkazmíniíndikatorívzapalennâuhvorihnanegospítalʹnupnevmoníûízsuprovídnoûhroníčnoûsercevoûnedostatnístû AT požarvj dinamíkazmíniíndikatorívzapalennâuhvorihnanegospítalʹnupnevmoníûízsuprovídnoûhroníčnoûsercevoûnedostatnístû AT dorošenkoov dinamíkazmíniíndikatorívzapalennâuhvorihnanegospítalʹnupnevmoníûízsuprovídnoûhroníčnoûsercevoûnedostatnístû AT sidorovdû dinamíkazmíniíndikatorívzapalennâuhvorihnanegospítalʹnupnevmoníûízsuprovídnoûhroníčnoûsercevoûnedostatnístû AT lebedinsʹkamm dinamíkazmíniíndikatorívzapalennâuhvorihnanegospítalʹnupnevmoníûízsuprovídnoûhroníčnoûsercevoûnedostatnístû |
| first_indexed |
2025-07-09T03:33:04Z |
| last_indexed |
2025-07-09T03:33:04Z |
| _version_ |
1837138697052487680 |
| fulltext |
25
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2017, № 1
© І. Г. БЕРЕЗНЯКОВ, В. Й. ПОЖАР, О. В. ДОРОШЕНКО та ін., 2017
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.24-002-06:616.12-008.46-036.1]-092:612.017
ДИНАМІКА ЗМІНИ ІНДИКАТОРІВ ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ
НА НЕГОСПІТАЛЬНУ ПНЕВМОНІЮ ІЗ СУПРОВІДНОЮ
ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ
Проф. І. Г. БЕРЕЗНЯКОВ, доц. В. Й. ПОЖАР, доц. О. В. ДОРОШЕНКО,
доц. Д. Ю. СИДОРОВ, канд. мед. наук М. М. ЛЕБЕДИНСЬКА
Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна
Розглянуто динаміку зміни індикаторів запалення: прозапальних (ІЛ-1β, ІЛ-8, ФНП-α), проти-
запальних (ІЛ-10) цитокінів та маркера гострої фази запалення С-реактивного білка у хворих
на нетяжку негоспітальну пневмонію із супровідною хронічною серцевою недостатністю та їх
вплив на перебіг захворювання.
Ключові слова: пневмонія, хронічна серцева недостатність, цитокіни, С-реактивний білок.
Дестабілізація хронічної серцевої недостат-
ності (ХСН) може бути одним із перших проявів
негоспітальної пневмонії (НП), що ускладнює
своєчасну діагностику обох захворювань. Так,
гостра дестабілізація ХСН і запальні захворю-
вання легень (пневмонія, хронічне обструктивне
захворювання легень, гострий бронхіт та ін.) на-
лежать до найчастіших причин гострої задишки
у хворих, які потрапляють у приймальні відділен-
ня стаціонарів [1]. ХСН належить до незалежних
факторів ризику виникнення НП в осіб старшої
вікової групи [2] і підвищує ризик госпіталізації
з приводу пневмонії [3].
Унаслідок анатомічних і фізіологічних змін,
які виникають у легенях із плином часу, люди
старечого віку більше схильні до захворювання
на пневмонії [4]. Понад 80 % усіх випадків НП
припадає на вікову категорію осіб старше 60 років
[5, 6]. Клінічні прояви НП (кашель, гнійна мокро-
та, лихоманка) у хворих похилого та старечого віку
можуть бути невираженими, а симптоми, типові
для гострого захворювання у дорослих молодо-
го та зрілого віку, відсутніми [7]. Таким чином,
клінічні прояви НП в осіб старшої вікової групи
частіше є атиповими, атиповий перебіг захворю-
вання на НП у цих хворих (незначність клінічної
симптоматики, відсутність температурної реакції,
переважання задишки та ін.) заважає своєчасному
встановленню правильного діагнозу [8].
Вважають, що місцева запальна реакція на ін-
фекцію у легенях хворих старечого віку знижуєть-
ся, що виявляється зменшенням кашлю і продукції
мокроти. Системна запальна відповідь (лихоман-
ка, лейкоцитоз) також знижується — вторинно
по відношенню до зниженої продукції цитокінів.
У теперішній час для диференційної діагности-
ки й оптимізації лікування НП робляться спроби
визначити рівні біомаркерів (індикаторів запален-
ня), під якими розуміють вимірюваний біологічний
параметр, що використовується для визначення фі-
зіологічних або патологічних процесів [9]. Як біо-
маркери розглядаються прозапальні і протизапальні
цитокіни, гострофазові реагенти, молекули адгезії
та інші сполуки. Під цитокінами розуміють білки,
концентрація яких зростає (або зменшується) не
менш ніж на 25 % під час запальних процесів [10].
Роль певних цитокінів у запальній відповіді на НП
залишається предметом дискусій.
Захворювання на НП супроводжується швид-
ким підвищенням концентрації індикаторів запа-
лення: прозапальних цитокінів (інтерлейкінів —
ІЛ-6, ІЛ-8, фактора некрозу пухлин — ФНП-α) та
маркера гострої фази запалення — С-реактивного
білка (СРБ) [11]. При ХСН цитокіни також за-
лучаються до прогресування захворювання.
Мета дослідження — виявити динаміку зміни
прозапальних (ІЛ-1β, ІЛ-8, ФНП-α), протизапаль-
них (ІЛ-10) цитокінів та маркерів запалення (СРБ)
у хворих на НП у поєднанні з ХСН або без неї
та їх вплив на перебіг пневмонії.
Було обстежено 105 хворих у віці від 42 до
73 років. Пацієнтів було розподілено на три гру-
пи порівняння залежно від наявності або відсут-
ності ХСН та НП: 1-а група — пацієнти з НП та
супровідною ХСН, 2-а група — хворі на НП без
супровідних захворювань і модифікуючих факто-
рів, хворі на ХСН без НП увійшли до 3-ї групи.
Хворих було обстежено за загальноприйнятим
планом, з використанням лабораторних та інстру-
ментальних методів дослідження (згідно з прото-
колом надання медичної допомоги хворим на НП
МОЗ України № 128).
Рівні прозапальних (ІЛ-1β, ІЛ-8, ФНП-α),
протизапальних (ІЛ-10) цитокінів та маркерів за-
палення (СРБ) у хворих визначалися на початку
госпіталізації у терапевтичне відділення, до ліку-
вання і через дві-три доби потому за допомогою
твердофазного методу імуноферментного аналізу.
У результаті активації індикаторів запалення
(цитокінового каскаду) на час госпіталізації хво-
рих на НП концентрація цитокінів у крові досягає
пікових значень [12].
ТЕРАПІЯ
26
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
У нашому дослідженні на початку захворюван-
ня вивчені показники в 1-й групі майже не відріз-
нялися від таких у пацієнтів із 2-ї групи (табл. 1).
Натомість різниця між умістом ІЛ-10 у хворих із
ХСН порівняно з пацієнтами 1-ї і 2-ї груп не до-
сягла статистичної значущості, хоча була на межі
достовірності. При вимірюванні концентрації СРБ
спостерігалась статистично значуща різниця (на
користь хворих 1-ї та 2-ї груп порівняно з паці-
єнтами з ХСН).
Через 48–72 год від початку лікування збері-
галася різниця в концентраціях СРБ між хворими
1-ї та 2-ї груп і пацієнтами 3-ї групи (табл. 2).
У цей строк з’явилася також різниця в концентра-
ціях СРБ у крові між пацієнтами 1-ї та 3-ї груп
і хворими з 2-ї групи. Інших розбіжностей у кон-
центраціях вивчених цитокінів через 2–3 доби
від початку лікування між особами різних груп
виявлено не було, за винятком тенденції до під-
вищеного рівня ФНП-α у хворих із НП та ХСН
порівняно з пацієнтами з НП (p < 0,1).
У 1-й та 2-й групах через 48–72 год дослі-
джено статистично значуще підвищення рівнів
ІЛ-10 і, навпаки, зниження рівнів ІЛ-8 та СРБ
порівняно з днем до початку лікування. Динамі-
ка рівнів цитокінів у ці строки в 2-й групі мала
одну відмінність — концентрація ІЛ-10 збільши-
лися, а СРБ — зменшилася, рівні інших цитокінів
залишилися незмінними. У хворих із серцевою
недостатністю без НП також збільшилася кон-
центрація ІЛ-10. Вміст інших цитокінів не змі-
нився, за винятком ФНП-α, концентрація якого
знизилася. Для усіх груп обстежених характерно
підвищення вмісту ІЛ-10 і відсутність змін кон-
центрації ІЛ-1β через 48–72 год від початку ліку-
вання. Вміст ФНП-α знижується лише у хворих
із ХСН без НП. В осіб 1-ї групи зменшується
вміст ІЛ-8 та СРБ, у 2-й групі хворих — лише
вміст СРБ, а у пацієнтів з ХСН без НП концен-
трації обох цитокінів не змінюються. Стійке під-
вищення концентрації СРБ у процесі лікування
хворих на НП асоціюється з ускладненнями та
клінічними невдачами [13], тоді як зниження кон-
центрації — з одужанням [14]. Особливістю пере-
бігу НП у пацієнтів із ХСН є підвищення вмісту
СРБ у сироватці крові на початку захворювання
порівняно з хворими на ХСН без НП, яке збері-
гається і через 48–72 год від початку лікування.
Іншою особливістю перебігу НП в осіб 1-ї групи
є зниження вмісту ІЛ-8 та СРБ через 48–72 год
від початку лікування, в той час як у 2-й групі
зменшується лише концентрація СРБ, а в осіб
з 3-ї групи вміст обох цитокінів не змінюється.
У зарубіжний літературі існують відомості
про те, що підвищена початкова концентрація
ІЛ-6 та ІЛ-10 асоціюється з гіршим виживанням
протягом найближчих 180 дн [15]. Залишається
невідомим, як довго це запалення персистує після
виписки та які зміни концентрації цитокінів під
час НП корелюють з кардіоваскулярними подіями.
У нашому дослідженні у хворих із 2-ї групи до
початку лікування корелювали між собою лише
концентрації ІЛ-1β та ІЛ-10 (r = –0,401), а в осіб
з 3-ї групи — ІЛ-8 та ІЛ-10 (r = –0,480). Зв’язок
із наслідками захворювання на НП установлений
лише щодо вмісту ІЛ-8, причому напрямок його
був протилежним, ніж у хворих із супровідною
ХСН: зворотним — з одужанням (r = –0,458)
і прямим — з поліпшенням (r = 0,539).
Таким чином, особливістю перебігу пнев-
монії у пацієнтів із ХСН є підвищення вмісту
СРБ у сироватці крові на початку захворювання
Таблиця 1
Рівні прозапальних, протизапальних цитокінів та маркерів запалення до початку лікування, М±m
Показник 1-а, n = 56 2-а, n = 27 3-я, n = 22 р1–3
СРБ 14,66±1,00 16,14±1,08 11,11±1,54 < 0,05
ІЛ-10 13,59±1,49 14,96±1,54 19,66±3,89 = 0,05
ІЛ-1β 2,28±0,34 2,15±0,20 2,51±0,59
ФНП-α 3,88±0,66 7,19±6,06 2,94±0,57
ІЛ-8 33,01±6,71 18,23±4,50 31,30±13,27
Таблиця 2
Рівні прозапальних, протизапальних цитокінів та маркерів запалення через 48–72 год після
початку лікування, М±m
Показник 1-а, n = 56 2-а, n = 27 3-я, n = 22 р1–2 р1–3
СРБ 12,02±0,89 8,34±0,79 8,67±0,89 < 0,01 < 0,05
ІЛ-10 32,88±3,57 26,55±1,63 38,81±4,65
ІЛ-1β 2,61±0,42 2,02±0,27 1,75±0,41
ФНП-α 5,31±1,74 1,26±0,11 2,25±0,34 < 0,1
ІЛ-8 18,94±4,37 12,50±2,06 13,55±2,26
27
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
порівняно з хворими на ХСН без НП, яке збері-
гається і через 48–72 год від початку лікування.
Через дві-три доби від початку прийому антибак-
теріальної терапії вміст СРБ у пацієнтів із НП
та ХСН перевищував також концентрацію СРБ
у хворих на НП без ХСН, незважаючи на те, що
вміст СРБ за перші 2–3 дн лікування знижується
в осіб з НП (як із ХСН, так і без неї) і залишаєть-
ся незмінним у пацієнтів із ХСН без НП. Підви-
щення вмісту ІЛ-10 спостерігається в осіб з НП,
ХСН та із супровідною патологією. Характерною
ознакою перебігу НП у пацієнтів із ХСН є зни-
ження вмісту ІЛ-8 та СРБ через 48–72 год від
початку лікування, тоді як в групі хворих із НП
без ХСН зменшується лише концентрація СРБ,
а в осіб із ХСН вміст обох цитокінів не змінюєть-
ся. На початку лікування у хворих із НП та ХСН
для прогнозування наслідків лікування доцільно
визначати концентрації ІЛ-1β та ІЛ-8 у крові, під-
вищення яких прямо асоціюється з одужанням
і зворотно — з поліпшенням.
Результати проведених досліджень свідчать,
що ХСН негативно впливає на клінічний перебіг
і прогноз хворих із НП та збільшує ризик неспри-
ятливого кінця захворювання. Інтерес до динамі-
ки зміни індикаторів запалення — прозапальних,
протизапальних цитокінів та маркера гострої фази
запалення СРБ — у хворих на нетяжку НП із су-
провідною ХСН обумовлений необхідністю пошу-
ку шляхів покращання її діагностики і лікування.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Рекомендації з діагностики та лікування хронічної
серцевої недостатності (2012) Української асоціації
кардіологів, Української асоціації фахівців з серцевої
недостатності; за pед. Л. Г. Воронкова [та ін.] //
Серцева недостатність.— 2012.— № 3.— C. 60–96.
2. Environmental risk factors for community-acquired
pneumonia hospitalization in older adults / M. Loeb,
B. Neupane, S. D. Walter [et al.] // J. Am. Geriatr.
Soc.— 2009.— Vol. 57.— P. 1036–1040.
3. Chronic heart failure and risk of hospitalization with
pneumonia: A population-based study / A. Mor,
R. W. Thomsen, S. P. Ulrichsen, H. T. Sоrensen // Eur.
J. Intern. Med.— 2013.— Vol. 1.— Р. 112–117.
4. Chong C. P. Pneumonia in the elderly: A review of the
epidemiology, pathogenesis, microbiology, and clinical
features / C. P. Chong, P. R. Street // South Med.
J.— 2008.— Vol. 101.— P. 1141–1145.
5. New perspectives on community-acquired pneumonia in
388 406 patients. Results from a nationwide mandatory
performance measurement programme in healthcare
quality / S. Ewig, N. Birkner, R. Strauss [et al.] //
Thorax.— 2009.— Vol. 64.— P. 1062–1069.
6. Лишневская В. Ю. Особенности лечения хронической
сердечной недостаточности у лиц пожилого воз-
раста / В. Ю. Лишневская // Укр. мед. часопис.—
2010.— № 6 (80).— С. 87–93.
7. Кудряшова И. А. Сравнительное изучение продукции
провоспалительных цитокинов при внебольничной
пневмонии в разные сроки заболевания в зависи-
мости от возраста пациентов / И. А. Кудряшова,
О. С. Полунина // Фундаментальные исследова-
ния.— 2007.— № 12.— С. 113–114.
8. Chang A. M. Diagnosis of heart failure / A. M. Chang,
A. S. Maisel, J. E. Hollander // Heart Failure Clin.—
2009.— Vol. 5.— P. 25–35.
9. Inflammatory biomarkers in heart failure revisited:
much more than innocent bystanders / S. Haehling,
J. C. Schefold, M. Lainscak [et al.] // Heart Failure
Clin.— 2009.— Vol. 5.— P. 549–560.
10. Morley J. J. Serum C-reactive protein levels in disease /
J. J. Morley, I. Kushner // Ann. N. Y. Acad. Sci.—
1982.— Vol. 389.— P. 406–418.
11. Singanayagam A. Is community-acquired pneumonia an
independent risk factor for cardiovascular disease? /
A. Singanayagam, D. H. J. Elder, J. D. Chalmers //
Eur. Respir. J.— 2012.— Vol. 39.— P. 187–196.
12. Understanding the inflammatory cytokine response
in pneumonia and sepsis / J. A. Kellum, L. Kong,
M. P. Fink [et al.] // Arch. Intern. Med.— 2007.—
Vol. 167.— P. 1655–1663.
13. Community-Acquired Pneumonia Maresme Study
Group. Contribution of C-reactive protein to the diag-
nosis and assessment of severity of community-acquired
pneumonia / J. Almirall, I. Bolibar, P. Toran [et al.] //
Chest.— 2004.— Vol. 125 (4).— P. 1335–1342.
14. Hansson L. O. Sequential changes of inflammatory
and nutritional markers in patients with community-
acquired pneumonia. Scand. J. / L. O. Hansson,
J. U. Hedlund, A. B. Ortqvist // Clin. Lab. Invest.—
1997.— Vol. 57 (2).— P. 111–118.
15. Kellum J. A. Understanding the inflammatory cytokine
response in pneumonia and sepsis / J. A. Kellum,
L. Kong, M. P. Fink [et al.] // Arch. Intern. Med.—
2007.— Vol. 167.— P. 1655–1663.
ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЯ ИНДИКАТОРОВ ВОСПАЛЕНИЯ
У БОЛЬНЫХ С НЕГОСПИТАЛЬНОЙ ПНЕВМОНИЕЙ И СОПУТСТВУЮЩЕЙ
ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ
И. Г. БЕРЕЗНЯКОВ, В. И. ПОЖАР, О. В. ДОРОШЕНКО, Д. Ю. СИДОРОВ,
М. Н. ЛЕБЕДИНСКАЯ
Рассмотрена динамика изменения индикаторов воспаления: провоспалительных (ИЛ-1β, ИЛ-8,
ФНО-α), противовоспалительных (ИЛ-10) цитокинов и маркера острой фазы воспаления
28
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
С-реактивного белка у больных с нетяжелой негоспитальной пневмонией и сопутствующей хро-
нической сердечной недостаточностью и их влияние на течение заболевания.
Ключевые слова: пневмония, хроническая сердечная недостаточность, цитокины, С-реактивный белок.
DYNAMICS OF CHANGES OF INFLAMMATION INDICATORS
IN PATIENTS WITH COMMUNITY-ACQUIRED PNEUMONIA
AND CONCOMITANT CHRONIC HEART FAILURE
I. H. BEREZNIAKOV, V. Y. POZHAR, O. V. DOROSHENKO,
D. Yu. SYDOROV, M. M. LEBEDYNSKA
This article investigates the dynamics of changes in the indicators of inflammation: proinflammatory
(IL-1β, IL-8, TNF-α), anti-inflammatory (IL-10) cytokines and marker of acute phase of inflamma-
tion C-reactive protein in patients with non-severe community-acquired pneumonia and concomitant
chronic heart failure and their impact on the course of the disease.
Key words: pneumonia, chronic heart failure, cytokines, C-reactive protein.
Надійшла 19.10.2016
|