Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України

Здійснено оцінку економічного потенціалу розвитку деревообробної промисловості на основі запровадження випуску нових екологічно чистих конструкційних матеріалів із деревини, зокрема потенціалу енергозбереження й експортного потенціалу. Виконано аналіз інституційних та фінансових механізмів розвитку...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Лір, В.Е., Биконя, О.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2017
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125836
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України / В.Е. Лір, О.С. Биконя // Економіка промисловості. — 2017. — № 3 (79). — С. 18–38. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-125836
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1258362018-04-08T18:10:40Z Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України Лір, В.Е. Биконя, О.С. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Здійснено оцінку економічного потенціалу розвитку деревообробної промисловості на основі запровадження випуску нових екологічно чистих конструкційних матеріалів із деревини, зокрема потенціалу енергозбереження й експортного потенціалу. Виконано аналіз інституційних та фінансових механізмів розвитку ринку нових конструкційних матеріалів із деревини, на основі якого надано пропозиції щодо їх удосконалення. Дана оценка экономическому потенциалу развития деревообрабатывающей промышленности Украины на основе организации выпуска новых экологически чистых конструкционных материалов из древесины, в частности, определен потенциал энергосбережения, а также экспортный потенциал. Проведен анализ институциональных и финансовых механизмов развития рынка новых конструкционных материалов из древесины, на основе которого сформулированы предложения по их усовершенствованию. Institutional conditions of the national woodworking industry’s innovative development in the context of Ukrainian sustainable development were defined in the paper. These allowed to show that the actual requirement of time is to accelerate radical changes in the domestic market in terms of import substitution, as well as in the export’s commodity structure, which should be based on the production of innovative competitive products with high share of value added. Authors carried out the comparative analysis of technical and economic characteristics of traditional and new structural materials, that allowed to determine the most perspective types of products for the national woodworking industry.The estimation of an economic potential of the woodworking industry development on the basis of the implementation of new environmentally clean constructive materials from wood was carried out (in particular - the potential of energy saving in residential construction and modernization, as well as export potential of products with higher added value on the world markets. The conducted research shows high socio-economic and environmental effectiveness of projects for the organization of new constructive and thermal insulation materials from wood production.The analysis of institutional and financial mechanisms for the development of the market for new constructive materials from wood was carried out. It was proved that the widespread introduction of technologies for the production of new construction materials (wood chips) from wood is hampered by the imperfection of institutional conditions in the field of design and construction, as well as by the lack of financial mechanisms of public-private partnership in the process of improving advanced technologies in building. Authors offered measures to improve the institutional and financial provision of the new construction materials’ expansion on wood market.Taking into account considerable demand, national production development of new construction materials from wood is one of the perspective directions of growth of the domestic market and import substitution in the economy of Ukraine. Due to this it was suggested to include the woodworking industry’s development in the priority directions of industrial development in the context of sustainable development of Ukraine. 2017 Article Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України / В.Е. Лір, О.С. Биконя // Економіка промисловості. — 2017. — № 3 (79). — С. 18–38. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2017.03.018 JEL: L 52, L 59, L 73, L 74, L 79, O 31, F13, F19 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125836 338.45(477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
spellingShingle	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Лір, В.Е. Биконя, О.С. Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України Економіка промисловості
description	Здійснено оцінку економічного потенціалу розвитку деревообробної промисловості на основі запровадження випуску нових екологічно чистих конструкційних матеріалів із деревини, зокрема потенціалу енергозбереження й експортного потенціалу. Виконано аналіз інституційних та фінансових механізмів розвитку ринку нових конструкційних матеріалів із деревини, на основі якого надано пропозиції щодо їх удосконалення.
format	Article
author	Лір, В.Е. Биконя, О.С.
author_facet	Лір, В.Е. Биконя, О.С.
author_sort	Лір, В.Е.
title	Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України
title_short	Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України
title_full	Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України
title_fullStr	Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України
title_full_unstemmed	Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України
title_sort	економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125836
citation_txt	Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України / В.Е. Лір, О.С. Биконя // Економіка промисловості. — 2017. — № 3 (79). — С. 18–38. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT lírve ekonomíčnijpotencíalderevoobrobnoípromislovostívkontekstístalogorozvitkuukraíni AT bikonâos ekonomíčnijpotencíalderevoobrobnoípromislovostívkontekstístalogorozvitkuukraíni
first_indexed	2025-07-09T03:51:14Z
last_indexed	2025-07-09T03:51:14Z
_version_	1837139834387300352
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 18 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) УДК 338.45(477) doi: 10.15407/econindustry2017.03.018 Віктор Еріхович Лір, канд. екон. наук E-mail: liehr@ukr.net; Олександр Сергійович Биконя ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 01011, Україна, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26 E-mail: alexbikonya@ukr.net ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕРЕВООБРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ Здійснено оцінку економічного потенціалу розвитку деревообробної промислово- сті на основі запровадження випуску нових екологічно чистих конструкційних матеріа- лів із деревини, зокрема потенціалу енергозбереження й експортного потенціалу. Ви- конано аналіз інституційних та фінансових механізмів розвитку ринку нових конструк- ційних матеріалів із деревини, на основі якого надано пропозиції щодо їх удосконален- ня. Ключові слова: деревообробна промисловість, інновації, експорт, енергозбере- ження, сталий розвиток, інституційне забезпечення, фінансові механізми. JEL: L 52, L 59, L 73, L 74, L 79, O 31, F13, F19 Україна є однією з держав, які на міжнародному рівні взяли на себе зо- бов’язання щодо переходу системи гос- подарювання на принципи сталого роз- витку. Прагнення України до євроінтег- рації потребує дотримання положень «Стратегії сталого розвитку ЄС», яка бу- ла прийнята ще у 2001 р. на саміті лідерів країн-членів ЄС. У зв’язку з цим критерії сталого розвитку виходитимуть на пер- ший план у процесі європейської інтег- рації України. Прийнята у 2014 р. Стра- тегія сталого розвитку «Україна-2020» визначає низку відповідних цілей розвит- ку економіки держави, зокрема в частині досягнення європейських стандартів у сфері енергоефективності та загального рівня конкурентоспроможності країни. Угода про асоціацію між Україною та ЄС [1], що передбачає встановлення Зони вільної торгівлі з ЄС, створює не лише нові потенційні можливості для ек- спорту української продукції до європей- ського ринку, але і нові виклики для українських промисловців і підприємців. Відповідно до проекту Експортної стра- тегії України [2], підготовленої Міністер- ством економічного розвитку і торгівлі України у співпраці з вітчизняними та міжнародними експертами (презентована 28 березня 2017 р.), пріоритетними на- прямами розвитку українського експорту мають стати «сектори, здатні сприяти ін- новаціям, модернізації та створенню ви- сокої вартості; сектори з потенціалом розвитку малого та середнього бізнесу; сектори з високим попитом на світових ринках». Отже, актуальною вимогою ча- су є здійснення радикальних змін у това- рній структурі експорту, які мають бути засновані на виробництві інноваційних конкурентоспроможних товарів із висо- кою часткою доданої вартості. Усім названим критеріям пріоритет- них напрямів національної експортної політики відповідає деревообробна про- мисловість України, оскільки її функціо- нування базується на вітчизняній ресурс- © В.Е. Лір, О.С. Биконя, 2017 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 19 ній базі та розвинутих промислових по- тужностях. На жаль, тривалий час при- сутність України на світовому ринку продукції з деревини визначалася лише абсолютними природними конкурентни- ми перевагами. Натомість, на порядку денному постає завдання позиціонування України на зовнішньому ринку за раху- нок порівняльних переваг, а саме через розвиток інноваційних технологій та продуктів. Важливим фактором стиму- лювання розвитку виробництва готової продукції з деревини є те, що у 2015 р. Верховна Рада України ввела заборону (мораторій) на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді на 10 років. Слід зауважити, що продукція деревообробної галузі набуває зростаючого попиту у всіх життєво важливих сферах через поши- рення у провідних країнах світу парадиг- ми сталого розвитку. Реалізація програми розширення внутрішнього ринку й імпортозаміщення також є ключовим напрямом державної економічної політики. У цьому аспекті нові конструкційні матеріали з деревини (НКМ) через свої властивості мають зна- чний потенціал для використання у сфері енергозбереження, насамперед у будів- ництві та модернізації існуючого житло- вого фонду. У рамках виконання зо- бов’язань, взятих Україною згідно з До- говором про заснування Енергетичного Співтовариства, Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України у 2015 р. підготовлено Націона- льний план дій з енергоефективності на період до 2020 року. Загальною метою на національному рівні встановлено досяг- нення кількості збереженої енергії у 2020 р. у розмірі 9% від середнього показника кінцевого енергоспоживання за період 2005-2009 рр. Підвищення стандартів енергоефек- тивності житлово-комунального госпо- дарства (ЖКГ) України має стати одним із ключових напрямів державної політики сталого розвитку. Із міжнародного досві- ду відомо, що саме з цієї сфери розпочи- налися програми енергоефективності в більшості країн світу, оскільки в короткі терміни досягається суттєве зменшення енергоспоживання, перш за все теплової енергії на опалення будівель. Потенціал енергозбереження в секторі ЖКГ складає третину потенціалу енергозбереження по країні в цілому. Згідно з планами уряду передбачається, що нові будівлі в житло- вому секторі будуть побудовані відповід- но до нових стандартів Державних буді- вельних норм України (2016 р.), які вста- новлюють вищі вимоги до рівня енерго- ефективності споруд. Разом з тим до 2020 р. для третини існуючого житлового фонду мають бути проведені санаційні роботи. Санація старих будівель охоплює всі види ізоляційних технологій, у тому числі заміну вікон, утеплення даху, стін тощо. Усі ці заходи потребують викорис- тання нових конструкційних та ізоляцій- них матеріалів (НКМ). У даному кон- тексті постає проблема пошуку найбільш ефективних НКМ з точки зору підвищен- ня конкурентоспроможності вітчизняної деревообробної галузі та досягнення ці- лей, встановлених Стратегією сталого розвитку «Україна-2020». Проблеми розвитку деревообробної промисловості в контексті сталого роз- витку розглянуто у працях П. Купчака, Л. Дейнеко, О. Пінчевської, І. Лицура та Ю. Лимича [3-7], які переважно акцен- тують увагу традиційних виробах із де- ревини та загальних проблемах сталого розвитку. Між тим, сегмент ринку НКМ із деревини, які б у комплексному вигля- ді відповідали сучасним світовим стан- дартам безпеки, екологічності й енерго- ефективності в Україні, здебільшого пе- ребуває поза увагою дослідників. Разом з тим світовий ринок таких матеріалів ди- намічно розвивається. Автори зазначених публікацій звертають увагу на значний потенціал для розвитку вітчизняної дере- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 20 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) вообробної галузі. Зокрема, динаміка лі- сового фонду країни характеризується тим, що обсяги нових насаджень уже протягом багатьох років перевищують обсяги вирубки. Водночас реалізація цьо- го потенціалу має відбуватися на іннова- ційній основі з точки зору як нових тех- нологій деревообробки, так і нових кін- цевих продуктів галузі, які здатні бути конкурентоспроможними на зовнішніх ринках. У більш широкому аспекті дослі- дники відзначають труднощі в реалізації інноваційно-інвестиційної моделі реалі- зації стратегії сталого розвитку України, які полягають, «по-перше, у відсутності взаємозв’язку між владою, наукою і сус- пільством, а по-друге − у відсутності ме- ханізмів управління реалізацією завдань довгострокового характеру та державно- го і громадського контролю за їх резуль- татами» [7]. Отже, незважаючи на наявні в Україні ресурси сировинної та виробни- чої бази, низький рівень розвитку вітчиз- няного ринку таких перспективних мате- ріалів обумовлений специфічними тех- нологічними, інституційними та фінан- совими обмеженнями, які потребують спеціального розгляду. Крім того, попри ряд публікацій, присвячених зовнішній торгівлі продукцією з деревини [8-10], залишається нерозкритим питання оцінки експортного потенціалу розвитку вироб- ництва енергоефективних матеріалів із деревини в умовах дії мораторію на екс- порт необроблених лісоматеріалів. Вирі- шення цих проблем потребує активізації державно-приватного партнерства у фо- рмуванні сприятливих умов розвитку ри- нку НКМ із деревини та розробки кон- цептуальних засад його розвитку. Метою статті є: виконання порів- няльного аналізу техніко-економічних характеристик традиційних і нових конс- трукційних матеріалів; оцінка економіч- них ефектів розвитку ринку нових НКМ із деревини з точки зору їх виробництва в Україні та експорту, а також використан- ня, перш за все, у галузі будівництва; розробка пропозицій щодо інституційно- го та фінансового забезпечення розвитку вітчизняного ринку НКМ із деревини. Техніко-економічні характерис- тики НКМ із деревини Останнім часом у будівництві ви- користовують простий брус, профільова- ний брус, клеєний брус, профільовану колоду. Проте використання цих матері- алів має значні недоліки: усадка будівлі, деформація, розтріскування деревини тощо. Порівняльний аналіз техніко- економічних та екологічних характерис- тик існуючих матеріалів із деревини сві- дчить, що дана проблема може бути ви- рішена за рахунок упровадження нових матеріалів із деревини та панельно- каркасних технологій. На сьогоднішній день упроваджуються різноманітні тех- нології каркасного будівництва, серед яких є ті, що почали застосовуватися ще в минулому столітті [11]. У країнах ЄС при будівництві жит- ла та соціальних об’єктів почали активно використовувати панелі з поперечно- клеєної деревини – CLT (Cross-Laminated Timber) панелі. Це масивний багатошаро- вий клеєний матеріал із деревини, який має від 3 до 9 шарів, що укладаються у взаємно перпендикулярних напрямках, проклеюються екологічно чистим клеєм і пресуються. У результаті такі панелі на- бувають властивостей моноліту і за несу- чою здатністю не поступаються залізобе- тону. Панелі виготовляються завдовжки до 24 м, завширшки до 4 м, товщиною до 0,5 м. Вони мають невисоку щільність − 480-500 кг/м 3 . Висока міцність та розміри панелей дозволяють робити з них вели- когабаритні елементи стін, стель, дахів. На початку 90-х років минулого століття у Швейцарії були створені перші зразки перехресно-клеєної деревини. Компанії з Лозанни і Цюріха розпочали виробницт- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 21 во панелей із цього матеріалу для будіве- льних проектів. На початку ХХІ ст., із зростанням популярності екологічно чис- того житла та підвищенням вимог буді- вельних норм ЄС до енергоефективності, обсяги будівництва з використанням па- нелей із деревини значно збільшилися. Лідерами у виробництві та використанні даних технологій є Австрія, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Норвегія, Велико- британія. Нові заводи планується побу- дувати у Швеції, Австралії та Північній Америці. Це свідчить про зростаючий попит на даний вид будівельних матеріа- лів [12]. Використання нового матеріалу дало змогу побудувати в країнах Європи багатоповерхові будинки, школи та інші соціальні споруди з використанням пане- лей із деревини [13]. Монтаж однієї па- нелі відбувається досить швидко − бли- зько двадцяти хвилин, що дозволяє здій- снювати зведення стін невеликого буди- нку за одну зміну. Оскільки панелі виро- бляються на заводах на високотехноло- гічному обладнанні з висушеної дереви- ни, вони не мають проблем усадки, дефо- рмації та розтріскування. Дана техноло- гія будівництва дозволяє проводити вну- трішні оздоблювальні роботи відразу пі- сля монтажу панелей, що скорочує тер- мін введення в експлуатацію будівлі [14]. Як теплоізоляційний, конструкцій- но-теплоізоляційний та акустичний мате- ріал використовують плити фібролітові. Фіброліт виготовляється зі спеціальної деревної вовни та неорганічної в’яжучої речовини (портландцементу, рідше – ма- гнезіальної в’яжучої). Деревну вовну одержують з неділової деревини хвой- них, рідше листяних порід на спеціаль- них верстатах у вигляді тонких і вузьких стружок. Щільність фібролітових плит становить 250-500 кг/м 3 . Плити виготов- ляють товщиною 30-150 мм [15]. До переваг фіброліту належать: ви- сокий ступінь вогнестійкості (фібролітові плити відносять до класу важкогорючих будівельних матеріалів); висока волого- стійкість сучасних фібролітових плит (їх можна використовувати у приміщеннях із вологістю до 75%); висока біологічна стійкість; досить низька теплопровідність (0,09-0,12 Вт/м °С); високий рівень зву- копоглинання та звукоізоляції, що обу- мовлено сполучним характером пор, а також хорошими оброблюваністю, гвоз- димістю, зчепленням зі штукатурним шаром та бетоном; тривалий термін екс- плуатації (50-60 років); висока міцність при згині, що уможливлює застосування фіброліту при зведенні міжкімнатних пе- регородок. Залежно від густини і серед- ньої товщини плит межа такої міцності становить 0,4-2 МПа; зручність в обробці матеріалу (легко ріжеться, свердлиться, легко забиваються цвяхи, можна оштука- турювати); висока швидкість монтажу плит. Фіброліт можна монтувати під м’яку покрівлю незалежно від пори року. Фібролітові плити можуть бути викорис- тані замість пінополістиролу та пінополі- уретану при утепленні та звукоізоляції будинків. З урахуванням стійкості до гризунів, вогнестійкості й екологічності даний матеріал має переваги перед полі- мерними. У випадках, коли потрібні міц- ність та жорсткість матеріалу для тепло- ізоляції, фіброліт має значні переваги над мінеральними утеплювачами. Потенціал енергозбереження при використанні НКМ у будівництві Як свідчать результати рейтингу Ukrainian Energy Index, показник енерго- ефективності для вітчизняної економіки становить 54,2% від середнього рівня країн ЄС [16]. Енергоефективність про- мисловості складає 51,1% від рівня ЄС, сільського господарства – 37,1, сектору послуг – 46,1, будівництва – 11,3, житло- вого сектору – 61,9%. Рейтинг енерго- ефективності серед регіонів очолили За- карпатська, Чернігівська та Вінницька області, показники енергоефективності в –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 22 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) яких складають 64,3; 63,8 і 62,9% від рів- ня ЄС відповідно. Потенціал енергозбе- реження для України складає 26,5 млн т нафтового еквіваленту (н.е.), що відпові- дає приблизно 29,3 млрд м 3 природного газу. У грошовому вимірі можлива еко- номія складає 11,4 млрд євро (у цінах 2010 р.). Промисловість і житловий сектор мають найвищий потенціал енергозбере- ження, оскільки вони є найбільшими споживачами енергоресурсів (рис. 1). Питома вага промисловості та житлового сектору в енергозбереженні України складає 48,0 і 34,9% відповідно. Слід від- значити, що промислово розвинуті краї- ни забезпечують близько 60-65% еконо- мічного зростання за рахунок енерго- ефективності. На кожний відсоток зрос- тання ВВП припадає лише 0,4% зростан- ня енергоспоживання. Незважаючи на те що частка ЖКГ у ВВП країни складає 5- 6%, галузь споживає 30% всієї енергії в країні. 11448; 16% 24845; 34% 23466; 32% 2184; 3% 11164; 15% Промисловість Транспорт Домогосподарства Сільське господарство Інші споживачі Складено за офіційними даними Міжнародного енергетичного агентства Рис. 1. Кінцеве енергоспоживання України, тис. т н.е. Енергоспоживання в секторі ЖКГ країни (теплова енергія), відповідно до даних, наведених в енергетичному балан- сі України за 2015 р., становило 2 874 тис. т н.е. [17], а згідно з продуктовим енергетичним балансом України було спожито 120 350 ТДж теплової енергії [18]. Як відзначають експерти, невисока ефективність сектору ЖКГ (62% від рів- ня ЄС) пояснюється економією на якіс- них будівельних матеріалах на етапі ма- сштабної забудови за радянських часів, відсутністю приладів обліку споживання теплової енергії, недоліками тарифної політики, застарілими нормативами енер- госпоживання у будівлях, які не зміню- валися протягом останніх 25 років. Під- вищення енергоефективності до європей- ського рівня в цій сфері дозволило б за- ощадити близько 8,3 млн т енергоресур- сів у нафтовому еквіваленті або близько 3,6 млрд євро. Отже, одним із головних завдань реформування ЖКГ України є підвищення ефективності енергоспожи- вання до рівня, здатного забезпечити не менше 20-30% економії ПЕР. Станом на 01.01.2016 р. житловий фонд України становить 973,8 млн м 2 за- гальної площі, з якої житлової площі жи- тлових приміщень − 613,4 млн м 2 . Жит- ловий фонд міських поселень становить 60,8%, або 592,5 млн м 2 , а житловий –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 23 фонд сільської місцевості − 39,2%, або 380,7 млн м 2 . Площа житлових примі- щень міських поселень становить 363,9 млн м 2 , а сільської місцевості − 249,4 млн м 2 . Загальна площа ветхих жи- тлових споруд становить 3,3 млн м 2 , а загальна площа аварійного житлового фонду − близько 1 млн м 2 . Кількість ава- рійних і ветхих будівель становить бли- зько 60 тис. од., у них проживає 88,5 тис. чол. [19]. За даними Державної служби ста- тистики в Україні за 4 роки кількість жи- тлових будинків знизилася на 10,6%: з 10,16 млн од. за підсумками 2010 р. до 9,1 млн од. у кінці 2014 р. При цьому ко- жен четвертий будинок у нашій країні побудовано в 1946-1960 рр., ще майже чверть – 60-х років будівництва. Крім то- го, майже 12% будинків було зведено в 1919-1945 рр. Слід відзначити, що дані про роки будівництва датуються почат- ком 2011 р., проте з тих пір через старість і аварійність із житлового фонду виклю- чили лише 1,6 млн м 2 , або 0,1% від зага- льного обсягу на той час (1,08 млрд м 2 ). Натомість було введено в експлуатацію 38 млн м 2 (3% від загальної кількості), тому ситуація з того часу мало змінилася [20]. У Середньостроковому плані пріо- ритетних дій Уряду до 2020 року плану- ється збільшити кількість житлових бу- динків, що перебувають під управлінням ОСББ, до 50% від загального обсягу жи- тлового фонду. Згідно із Законом Украї- ни «Про об'єднання співвласників бага- токвартирного будинку» ОСББ – це «юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна». За даними уряду, на кінець 2016 р. кількість діючих ОСББ становить 24,4 тис., що охоплює 23% за- гальної площі житлового фонду країни. Слід очікувати, що передача житлового фонду на баланс ОСББ разом з існуючи- ми законодавчими можливостями для ЖБК сформує платоспроможний попит на реновацію застарілого житлового фо- нду. У країнах із ринковою економікою значна частка інвестицій спрямовується на реконструкцію житлових будівель. За оцінками фахівців, частка інвестицій на реконструкцію житлових будівель у Ні- меччині становить 70%, у Канаді та Данії − приблизно до 50% обсягу коштів, які залучаються на нове будівництво. У США ця частка перевищує 40%, аналогі- чна тенденція спостерігається у Нідерла- ндах [21]. Варто відзначити, що фахівці вже зараз розробляють нові методи реко- нструкції житлових будинків сучасних серій [22] . На сьогодні існує два напрями ре- конструкції застарілого житлового фон- ду. Перший – знесення будинків, що су- проводжується виселенням мешканців і подальшим зведенням на їх місці нових висотних житлових комплексів. У цьому випадку виникають додаткові витрати, пов’язані із знесенням житлових буді- вель, вивезенням будівельного сміття і створенням фонду для переселення. Од- нак ці витрати досить швидко окупають- ся у великих містах (мегаполісах) за ра- хунок ціни містобудівної території та ре- алізації додаткових площ у нових будин- ках. Другий напрям – реконструкція жи- тлових будівель за рахунок прибудов, надбудов, вставок. Цей напрям на 20-30% дешевше нового будівництва. У сучасних умовах оптимальним є метод зведення ширококорпусних жит- лових будівель. Цей метод передбачає зведення енерго- і матеріалоекономічних споруд на місці житлових будівель без знесення останніх. Основна ідея полягає у поєднанні процесів проектування та реконструкції існуючих будівель із по- ліпшенням їх споживчих якостей і подо- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 24 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) вження життєвого циклу. При цьому їх житлова площа збільшується більш ніж у два рази при одночасному зростанні кі- лькості квартир. Рішення, які пропону- ються, дають змогу зводити ширококор- пусні будинки висотою до 17 поверхів різноманітної конфігурації при реконст- рукції житлового фонду, розташованого в центральній частині міста, і будинків, побудованих у період індустріального домобудування [23]. При їх зведенні використовується існуюча виробнича база цегляного, блоч- ного, панельного і монолітного домобу- дування, яка забезпечує: зниження варто- сті будівництва житла на 12-15%; скоро- чення експлуатаційних затрат на 30-40%; економію території забудови на 15-20%; варіантний, за замовленням, набір квар- тир від однієї до шести і більше кімнат, включаючи квартири у двох рівнях, му- ніципального і комерційного призначен- ня; відповідний сучасним вимогам набір санітарних, побутових, оздоровлюючих і допоміжних приміщень достатньої пло- щі; більш повноцінне використання пер- ших поверхів житлових будівель для роз- ташування об'єктів торгівлі, обслугову- вання населення, комерційних підпри- ємств; використання цокольних і підва- льних приміщень; більш різноманітні ар- хітектурні форми та індивідуальний зов- нішній вигляд житлових будівель, які бу- дуються чи реконструюються [24]. Внут- рішнє перепланування та надбудова до- даткових приміщень на базі існуючих фундаментів і збереження основних не- сучих конструкцій передбачає широке використання НКМ. Таким чином, з пе- реходом на проектування і будівництво ширококорпусних будинків вирішуються практично всі основні аспекти раціоналі- зації житлових будинків перших масових серій – від поліпшення комфорту будин- ків і квартир, архітектури і зовнішнього вигляду забудови, підвищення технічно- го рівня і соціально-економічних харак- теристик житла до оптимізації експлуа- тації житлового фонду. Тарифи на теплопостачання фор- муються згідно з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробниц- тво, транспортування та постачання, пос- луги з централізованого опалення і пос- тачання гарячої води (далі − Порядок) затвердженим Постановою Кабінету Мі- ністрів України «Про забезпечення єди- ного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» від 1 червня 2011 р. Порядок застосовується при установлен- ні Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комуна- льних послуг, та органами місцевого са- моврядування тарифів на теплову енер- гію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб’єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміж- них ринках. Порядок визначає обсяг і групування планованих витрат, що вклю- чаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, а також централізованого опалення; плановий прибуток для враху- вання в одно- та двоставкових тарифах на теплову енергію, її виробництво, транс- портування та постачання, а також пос- луг централізованого опалення. Тарифи на централізоване опален- ня, що діють з 1 липня 2016 р., затвер- джені постановою НКРЕКП від 09.06.2016 р. № 1101 [25]. Відповідно до даного нормативного акта в м. Києві ПАТ «Київенерго» надає послугу з централізованого опалення для мешкан- ців житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії за тарифом 1 416,96 грн / Гкал з урахуванням податку на додану вартість. Для мешканців будинків без приладів об- ліку за тарифом 32,97 грн / м 2 на місяць в –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 25 опалювальний сезон [26]. За даними НКРЕКП середньозважений тариф на опалення по регіонах становить 1035,68 грн / Гкал без урахування податку на до- дану вартість станом на 13 січня 2017 р. [27]. Протягом п’яти останніх років в Україні прийнято більше півтора десятка державних будівельних норм і націона- льних стандартів, спрямованих на підви- щення показників енергоефективності будівельних об’єктів, які стали застосо- вуватися у новобудовах. Запроваджені механізми підвищення рівня теплоізоля- ції житлових будинків дозволять після введення їх в експлуатацію досягти зме- ншення енерговитрат на опалення жит- лових квартирних будинків на 1,2 ТДж/рік, або на 3,6 млрд м 3 природ- ного газу щорічно з відповідним знижен- ням викидів СО2 на 2,2 млн т/рік. Мож- ливу економію енергоресурсів у віднос- ному вимірі від запровадження заходів щодо реновації будівель наведено в табл. 1. Таблиця 1 Енергоефективні заходи при реконструкції та реновації будівель 1 Заходи Розрахункова економія ПЕР, % Термін окупності заходу Утеплення приміщення зсередини 25-30 1-2 сезони Утеплення приміщення ззовні 20-25 2-3 сезони Заміна вікон та дверей 7-8 20 років Утеплення стелі та даху 3-5 40 років Зменшення вентиляційних втрат 19-21 1 сезон Запровадження систем регульованого споживання 37-60 15 років Перехід на локальні системи до 50 1-2 сезони Заміна трубопроводів та батарей 10-12 10 років Системи регульованого споживання 7-8 1-2 сезони 1 Складено за даними джерела [28]. Однак наразі застарілий житловий фонд залишається вкрай енерговитрат- ним. До того ж окупність утеплення до- мівок зовсім не така вже і очевидна, як прийнято вважати, – вона становить 25- 30 років. Стіни практично неефективно утеплювати вище давно встановленого коефіцієнта термічного опору R = 1,1 – 1,5 К·м 2 /Вт. Соціальні норми та нормативи ко- ристування житлово-комунальними пос- лугами регламентуються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 409 «Про встанов- лення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслугову- вання» [29]. Норма використання тепло- вої енергії для централізованого опален- ня житлових будинків, обладнаних буди- нковими або квартирними приладами об- ліку, становить 0,0548 Гкал / м 2 опалю- ваної площі на місяць в опалювальний період [30]. Таким чином, із наведених вище вихідних даних можливо оцінити потен- ційний ефект від реконструкції житлово- го фонду України з використанням енер- гоефективних НКМ, що становить близь- ко 8,6 млрд грн щорічно, або близько 10% від загального потенціалу енерго- збереження в секторі ЖКГ (табл. 2). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 26 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) Таблиця 2 Оцінка потенціалу енергозбереження від використання НКМ при реконструкції та реновації житлового фонду України 1 Показник Значення Житловий фонд України станом на початок 2016 р., млн м 2 613,4 Норматив споживання на 1 м 2 за рік, Гкал 0,16 Споживання теплової енергії за рік, млн Гкал за рік (2015 р.) 28,8 Площа потреби в модернізації/утепленні житлового фонду, млн м 2 490,7 Економія теплової енергії від використання НКМ, млн Гкал за рік 7,8 Зменшення викидів парникових газів, млн т СО2 за рік 1,7 Тариф на теплову енергію для житлового фонду січень 2017 р., тис грн/Гкал 1,24 Вартість теплової енергії для опалення житлового фонду, млрд грн. за рік 28,6 Вартість зекономленої теплової енергії житлового фонду, млрд грн. за рік 8,6 Витрати на модернізацію/утеплення житлового фонду, млрд грн 84,6 Економічна ефективність модернізації/утеплення житлового фонду 0,10 Період окупності, років 10 1 Складено авторами. Експортний потенціал розвитку виробництва НКМ Проект Експортної стратегії Украї- ни встановлює перелік пріоритетних сек- торів експорту, серед яких зазначені і ви- роби з деревини. Даний напрям є перс- пективним за трьома пріоритетами екс- портної стратегії, визначеними в даному документі. Важливим фактом розвитку виробництва виробів із деревини є те, що у 2015 р. Верховна Рада України ввела заборону на експорт лісо- та пиломатері- алів у необробленому вигляді на 10 років. Відповідно до Закону України № 325- VIII від 9 квітня 2015 р. «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лі- соматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді» забороняється вивезення за межі України лісоматеріалів у вигляді необ- робленої деревини, зокрема, ліс-кругляк у вигляді колод, стовпів із транспортною вологістю більше 22% та пиломатеріали і заготівки товщиною більше 70 мм із тра- нспортною вологістю більше 22%. Мора- торій набув чинності з 01.11.2015 р. для всіх порід, окрім сосни, та з 01.01.2017 р. і для сосни. До переліку цінних порід, які не підлягають експорту в будь-якому ви- гляді, внесли також дуб [31]. Відповідним чином змінилися обся- ги експорту деревини з України (рис. 2). Отже, внаслідок дії мораторію в Україні значно зростає додаткова сировинна база для розвитку ринку НКМ із деревини, яка користується попитом на світовому рин- ку цих технологій, і наразі становить близько 1,5 млн м 3 вартістю 76 млн дол. США. Слід зазначити, що вартість 1 м 3 необроблених лісоматеріалів теж змен- шилася. Це свідчить про необхідність змін існуючої тенденції сировинного ек- спорту та доцільності експорту виробів з деревини з більшою доданою вартістю. Якщо у 2014 р. експорт деревини з України становив 3,5 млн м 3 на суму 254,2 млн дол. США, то вже у 2015 р. бу- ло експортовано 3,0 млн м 3 на суму 172,5 млн дол. США, у 2016 р. – лише 2,1 млн м 3 . Основними напрямами експорту приблизно в рівній пропорції стали краї- ни Європи та Азії (рис. 3, 4). Перспекти- вним напрямом експорту продукції дере- вообробної галузі є країни ЄС, а саме Ав- стрія, Німеччина та Італія. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 27 Складено за даними Держаної служби статистики України Рис. 2. Обсяги експорту необробленої деревини Складено за даними Держаної служби статистики України Рис. 3. Географічний розподіл експорту необробленої деревини Складено за даними Держаної служби статистики України Рис. 4. Експорт необробленої деревини у грошовому вимірі, млн дол. США –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 28 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) Про перспективність розвитку екс- порту НКМ із деревини свідчить той факт, що на європейському ринку серед- ня вартість лісу-кругляку становить 80- 90 дол. США / м 3 , а обробленої дереви- ни − на порядок вища залежно від ступе- ня обробки. Наприклад, на ринку ЄС 1 м 3 CLT панелей коштує на 500 євро. Таким чином, експортна ефективність (різниця між потенційним експортом необробле- ної деревини та виробів із НКМ) стано- витиме близько 134 млн дол. США. Да- ного ефекту можливо досягти за рахунок виробництва й експорту НКМ із лісу- кругляку, який надійде на внутрішній ринок унаслідок дії мораторію. Отже, економічна доцільність заходів щодо приведення української промислової продукції у відповідність до технічних стандартів ЄС є беззаперечною. Наразі доступ деяких видів україн- ської продукції на європейський ринок залишається ускладненим через наяв- ність нетарифних бар’єрів. Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) є інстру- ментом усунення технічних бар’єрів у торгівлі України та ЄС. Підписання да- ного документа передбачено Угодою про асоціацію між Україною та країнами Єв- ропейського Союзу. Оскільки Угодою АСАА регламен- товано, що торгівля товарами між Украї- ною та ЄС в охоплених цією угодою сек- торах здійснюватиметься на тих самих умовах, що застосовуються в торгівлі то- варами між країнами-членами ЄС, у сфе- ру дії Угоди АСАА доцільно включити інноваційну продукцію деревообробної промисловості. Це стимулюватиме засто- сування новітніх стандартів, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності промислової продукції деревообробної галузі. Окрім зазначеного в Угоді АСАА переліку з 27 сфер, які потребують пер- шочергової гармонізації вітчизняного за- конодавства з європейським (згідно із вка- заними термінами перехідного періоду), під дію Угоди згодом можуть потрапити й інші сектори промисловості, зокрема ті, що стосуються виробництва НКМ. Інституційне та фінансове забез- печення розвитку ринку НКМ із дере- вини За оцінками Держенергоефективно- сті та міжнародних консультантів, зага- льна потреба в інвестиціях у термомоде- рнізацію житлового фонду складає до 830 млрд грн (станом на ІІ квартал 2015 р.). У 2015 р. Урядом відповідно до кращих єв- ропейських практик започатковано на державному рівні механізм співфінансу- вання впровадження енергоефективних заходів для населення – фізичних осіб та ОСББ (постанова Кабінету Міністрів України № 231 від 8 квітня 2015 р.). Фі- нансування механізму передбачено в ра- мках виконання Державної цільової еко- номічної програми енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносі- їв з відновлюваних джерел енергії та аль- тернативних видів палива на 2010-2015 роки (далі – Програма). Для забезпечення безперервного фінансування запроваджених механізмів державної підтримки та можливого до- даткового залучення коштів міжнародних фінансових і донорських організацій прийнято рішення про подовження вико- нання Програми спочатку на 2016 р., а згодом і на 2017 р. Відповідно до поста- нови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 69 орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 344,65 млрд грн, у тому числі 6,34 млрд грн – за рахунок державного бюджету, 15 млрд грн – за рахунок місцевих бюджетів, 323,31 млрд грн – за рахунок інших дже- рел (табл. 3). Державні асигнування на безпосе- реднє здійснення заходів щодо енерго- збереження й енергоефективності згідно із Законом України «Про Державний бю- джет України на 2017 рік» наведено в табл. 4. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 29 Таблиця 3 Джерела та обсяг фінансування заходів щодо енергоефективності, млрд грн Джерело фінансування Обсяг фінан- сування У тому числі по роках 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 Державний бюджет 6,34 0,6 0,91 0,83 1,77 0,5 0,41 0,89 0,43 Місцеві бюджети 15 1,8 2 2,3 2,65 2,95 3,3 Інші джерела 323,31 6,78 27,94 40,58 62,88 86,41 98,72 Усього 344,65 9,18 30,85 43,71 67,3 89,86 102,43 0,89 0,43 Таблиця 4 Державне фінансування заходів щодо енергоефективності у 2017 р., млн грн Розпорядник коштів Статті програмної класифікації видатків Сума видатків Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Функціонування Фонду енергоефек- тивності 400,0 Державне агентство з енергоефектив- ності та енергозбереження України Реалізація Державної цільової еко- номічної програми енергоефектив- ності 400,0 Потреба у подовженні Програми обумовлена необхідністю фінансування механізмів державної підтримки насе- лення за принципами співфінансування у наступних бюджетних періодах (2016- 2017 рр.), а саме спрямування коштів на пряме бюджетне фінансування за меха- нізмом конкурсного відбору. Таким чином, нова редакція Про- грами спрямована на забезпечення про- довження фінансування державної під- тримки населення на впровадження енер- гоефективних заходів шляхом надання відшкодування частини суми кредитів, залучених фізичними особами, ОСББ та ЖБК на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів. Зокрема, у 2016 р. було передбачено спрямувати 84,96 млн грн на стимулювання фізичних осіб − індивідуальних власників житла (одноквартирні будинки та окремі квар- тири багатоквартирних будинків) та 42,02 млн грн – на стимулювання ОСББ до впровадження енергоефективних за- ходів у багатоквартирних будинках. Відповідно до Плану заходів щодо реалізації Національного плану дій з ене- ргоефективності на період до 2020 року з метою створення інституційних механіз- мів фінансування енергоефективних за- ходів і проектів упровадження гаранто- ваного джерела фінансового забезпечен- ня політики підвищення енергоефектив- ності, зокрема із залученням позабюдже- тних (міжнародних) фінансових ресурсів, передбачено створення Державного фон- ду енергоефективності. Згідно з проектом Концепції нового Фонду енергоефектив- ності [32], розробленим за сприяння Мін- регіонбуду України, головними завдан- нями Фонду енергоефективності є: кон- солідація фінансування енергоефектив- них проектів зрізних джерел; забезпечен- ня привабливих умов для фінансування проектів; розподіл і контроль ефективно- го використання фінансових ресурсів; створення умов для залучення співфінан- сування проектів. Ключова ідея Фонду полягає у спрямуванні енергетичних суб- сидій на фінансування енергоефективних заходів. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 30 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 16 квітня 2017 р. Президент Украї- ни підписав Закон України щодо продо- вження укладання енергосервісних дого- ворів для термомодернізації будівель бюджетних установ. Цей закон дає «зе- лене» світло роботі ЕСКО-компаній у бюджетній сфері та дозволяє вирішити питання підвищення рівня енергоефекти- вності в закладах соціальної сфери без залучення додаткових бюджетних кош- тів. Відтепер ЕСКО-компанії матимуть усі законодавчі підстави залучати при- ватні інвестиції у впровадження енерго- ефективних заходів у школах, дитсадках, лікарнях тощо. Зокрема, цим Законом удосконалено механізм енергосервісу і передбачено можливість застосування електронних аукціонів через систему PROZORRO для закупівель енергосерві- су. Серед основних переваг Закону: зме- ншення енергоспоживання у близько 100 тис. бюджетних установ України; заоща- дження мільйонів гривень бюджетних коштів на модернізацію бюджетних установ; активізація малого та середньо- го бізнесу, створення нових робочих місць; зміцнення співпраці влади та біз- несу в рамках ЕСКО-договорів; поліп- шення комфортних умов перебування у закладах соціальної сфери. За оцінками Держенергоефективності, ємність укра- їнського ринку енергосервісу в Україні сягає близько 5 млрд євро, зокрема у 2017 р. очікується укладення близько 100 ЕСКО-договорів. Для впровадження і поширення енергоефективних технологій та матеріа- лів серед споживачів ПЕР в енергетич- ному законодавстві низки країн передба- чено визначення основних типів енерго- ефективних проектів, які можуть креди- туватися державою. В основному випад- ку кредити на впровадження енергоефек- тивної техніки надаються на 3-5 років із подальшим поверненням кредиту протя- гом 5 років. У країнах, де діють класичні ринкові механізми у сфері енергозбере- ження та енергетичні перфоманс-конт- ракти, відсоткова ставка на кредити ко- ливається в межах 5-9%. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 р. № 231 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 243 і від 17 жовтня 2011 р. № 1056» механізм державної підтримки енергозберігаючих заходів має вигляд, представлений на рис. 5. Придбання з ініціативи підпри- ємств-споживачів паливно-енергетичних ресурсів енергоефективних технологій, обладнання, матеріалів, засобів вимірю- вання, контролю та управління витрата- ми ПЕР, а також інвестиції в будівництво енергоефективних об’єктів кредитуються на пільгових умовах за наявності відпо- відного експертного висновку органів управління енергозбереженням. Розмір зниження відсоткової ставки залежить від енергетичної ефективності впрова- дження енергоефективних заходів. Ком- пенсація збитків кредитних установ від зменшення позикового відсотка здійсню- ється за рахунок коштів фонду енерго- збереження. Відповідно до ст. 16 Закону Украї- ни «Про енергозбереження» стимулю- вання енергозбереження здійснюється зокрема шляхом пріоритетного кредиту- вання заходів щодо забезпечення раціо- нального використання та економії енер- горесурсів: «Пріоритетному кредитуван- ню підлягають енергоефективні заходи, що реалізуються згідно з рекомендаціями територіальних органів державної енер- гетичної інспекції, включаючи витрати на науково-дослідні та дослідно- конструкторські розробки, виготовлення дослідних зразків та експериментальних установок, упровадження у виробництво високоефективних технологій та матеріа- лів». –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 31 Складено за даними Держаної служби статистики України Рис. 5. Механізм державної підтримки енергозберігаючих заходів Крім державних фінансових ресур- сів та кредитних програм комерційних банків України, до розвитку ринку НКМ можуть бути залучені кредитні лінії та програми міжнародних фінансових уста- нов та організацій, таких як Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Кредитна установа для відбудови. Загальна сума коштів, що можуть бути залучені до реалізації проектів із вироб- ництва НКМ із деревини та використання таких матеріалів для здійснення енер- гозберігаючих соціально значимих про- ектів у сфері будівництва, становить 880 млн дол. США. Основні проекти, що пропонуються фінансовими донорами, наведено в табл. 5. Висновки. З урахуванням значного попиту розвиток вітчизняного виробниц- тва НКМ із деревини є одним із перспек- тивних напрямів розширення внутріш- нього ринку та збільшення експорту. Од- нак наразі промислового виробництва панелей НКМ із деревини в Україні поки немає, хоча дослідні партії вже випуска- ються. Натомість іноземні компанії про- понують достатньо широкий спектр ус- таткування для відповідних технологій виготовлення. Широкому впровадженню технологій виробництва НКМ із дереви- ни заважає недосконалість інституційно- го забезпечення в галузі будівництва, а також відсутність фінансових механізмів державно-приватного партнерства у про- цесі впровадження провідних технологій. Здійснені дослідження свідчать про високу соціально-економічну й екологіч- ну ефективність проектів із виробництва НКМ, виготовлених із деревини, та пода- льшого їх використання в будівництві. Так, потенціал енергозбереження при ре- новації та відновленні житлового фонду на принципово новій основі з викорис- танням НКМ становить близько 8,6 млрд грн щорічно, або близько 10% від загаль- Держенергоефекивності Запровадження регіональ- ної підтримки – відшкоду- вання частини відсотків за кредитами (за досвідом Львівської області – 15%; 20%) ОСББ/ Населення Банк Підрядник Термін виплати допомоги – до 2 місяців після впровадження заходів (6) Зведений реєстр позичальників + копії документів, що підтверджують цільове використання коштів (7) 20; 30; 40% від тіла кредиту (на обладнання + матеріали) ПРОПОЗИЦІЯ (5) Рахунки-фактури, акт використаних робіт тощо (2) Надання кредитних коштів (1) Звертається за кредитом (8) Компенсація 20; 30; 40% від тіла кредиту (на обладнання + матеріали) (4) Рахунки-фактури, акт виконаних робіт (3) Оплата робіт –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 32 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) Таблиця 5 Кредитний портфель заходів щодо енергоефективності від міжнародних фінансових установ та організацій 1 Організація / установа Програма / проект Сума Термін реалізації Світовий банк Проект доступу до довготермінового фі- нансування 150 млн дол. США Узгоджується Європей- ський банк реконструкції та розвитку Програма «IQ energy» з підтримки енерго- ефективної модернізації житла 75 млн євро Узгоджується Кредит на фінансування заходів щодо під- вищення енергоефективності громадських будівель 10 млн євро Узгоджується Європей- ський інвес- тиційний банк Проект «Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній із сере- днім рівнем капіталізації» 400 млн євро 2015-2017 рр. Проект «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» 200 млн євро 2015-2017 рр. Кредитна установа для відбудови Проект інвестицій у відбудову та модерні- зацію інфраструктури регіонів східної ча- стини України (енергетика/комунальна інфраструктура) 150/90 млн євро 2015-2017 рр. 1 Складено за даними Міністерства фінансів України. ного потенціалу енергозбереження у сек- торі ЖКГ. Експортна ефективність, тобто збільшення вартості експорту готової продукції у вигляді НКМ порівняно з ек- спортом необробленої сировини, стано- витиме близько 134 млн дол. США щорі- чно. Розвиток виробництва НКМ дозво- лить підвищити зайнятість населення, оскільки додатково може бути створено близько 5 тис. робочих місць. На реалізацію заходів щодо енерго- збереження й енергоефективності мо- жуть бути спрямовані значні фінансові ресурси. Так, у Державному бюджеті України на 2017 рік на виконання Дер- жавної цільової економічної програми енергоефективності виділено 800 млн грн: 400 млн − Міністерству регіонально- го розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України на формування Державного фонду енерго- ефективності та 400 млн грн – Держав- ному агентству з енергоефективності та енергозбереження України. Кредитний портфель міжнародних фінансових уста- нов та організацій, що може бути вико- ристаний, у тому числі при реалізації проектів із виробництва та використання енергозберігаючих і соціально значущих проектів у сфері будівництва з викорис- танням НКМ із деревини, становить бли- зько 880 млн дол. США. Одним із напрямів вирішення про- блеми розвитку в Україні виробництва НКМ із деревини могло б стати поши- рення дії Закону України «Про стимулю- вання інвестиційної діяльності у пріори- тетних галузях економіки з метою ство- рення нових робочих місць» на випуск НКМ. Крім того, доцільно доповнити за- значеними НКМ діючий орієнтовний пе- релік енергоефективного обладнання та матеріалів, які є складовими (комплек- туючими) устаткування, а також матеріа- лів, що визначені Порядком використан- ня коштів, передбачених у державному –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 33 бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затверд- женого постановою КМУ від 17 жовтня 2011 р. № 1056. Саме за цими матеріала- ми державою здійснюється часткове від- шкодування витрат на їх придбання. Оскільки розвиток виробництва НКМ відповідає стратегічним програмним до- кументам розвитку економіки України, а вітчизняний ринок страхування фінансо- вих ризиків поки що недостатньо розви- нутий, доцільним є використання меха- нізму надання державних гарантій для реалізації відповідних пілотних інвести- ційних проектів із залученням іноземного капіталу. Саме в такий спосіб може бути реально задіяний механізм державно- приватного партнерства. Перспективними напрямами по- дальших досліджень є розробка концеп- туальних засад розвитку ринку нових енергозберігаючих конструкційних мате- ріалів із деревини в частині державної підтримки (стимулювання) попиту на внутрішньому ринку та реалізації екс- портного потенціалу. Відповідні поло- ження доцільно імплементувати у проек- ти Стратегії розвитку промисловості України та Стратегії сталого розвитку України на період після 2020 року. Література 1. Угода про Асоціацію між Украї- ною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_ 011. 2. Експортна стратегія України: Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021. Женева: Міжнарод- ний торговельний центр, 2017. 135 с. 3. Купчак П.М. Перспективи розви- тку деревообробної промисловості в Україні. Режим доступу: http://www.eco- nomy.nayka.com.ua/?op=1&z=3556. 4. Дейнеко Л.В., Купчак П.М. Рин- ки продукції деревообробної та целюлоз- но-паперової промисловості. Проблеми, напрями та чинники сприяння розвитку внутрішнього ринку України (реальний сектор економіки): кол. монограф. За ред. А.І. Даниленка; Л.В. Дейнеко; В.О. То- чиліна. Київ : НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2013. С. 152- 165. 5. Деревообробна галузь: як захи- щати та розвивати. Режим доступу: https://voxukraine.org/2017/05/19/derevoob robna-galuz-yak-zahishhati-ta-rozvivati/. 6. Пінчевська О.О. Актуальні на- прями розвитку деревообробної промис- ловості в Україні. Режим доступу: http://www.nubip.edu.ua. 7. Ліцур І.М., Лімич Ю.В. Чинники формування інноваційно-інвестиційної політики сталого розвитку. Ефективна економіка. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1& z=2299. 8. Карпук А. Розвиток зовнішньої торгівлі України деревинною продукці- єю. Товари і ринки. 2011. № 2. С. 26-36. 9. Горохівський О.І. Вплив обмін- ного курсу валют на експорт деревинної продукції. Вісник Хмельницького націо- нального університету. 2010. № 3, т. 1. С. 36-39. 10. Максимець О.В. Ефективність зовнішньої торгівлі деревиною та проду- кцією з деревини українських підпри- ємств після вступу до СОТ та в умовах глобальної кризи. Ефективна економіка. Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua. 11. Каркасний будинок. Режим до- ступу: https://uk.wikipedia.org. 12. Панели из поперечно-клееной древесины (CLT). Режим доступу: http://derevo.ua/articles/details/paneli-iz- poperechno-kleenoj-drevesiny-clt-65. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 34 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 13. Дерев’яні багатоповерхівки міф чи реальність. Режим доступу: http://statti. in.ua/krasa/derev-jani-bagatopoverhivki- mif-chi-realnist.html. 14. Комплексные линии Ledinek для производства CLT-панелей. Режим доступу: http://www.derevo.info/content/ detail/5451. 15. Что такое фибролит? Где при- меняют фибролит? Его достоинства и не- достатки. Режим доступу: http://gidproekt. com/chto-takoe-fibrolit-gde-primenyayut- fibrolit-ego-dostoinstva-i-nedostatki.html. 16. Рейтинг енергоефективності областей України. Ukrainian Energy Index. Режим доступу: http://energy- index.scm.com.ua/media/report/pdf/UEI_13 _3.pdf. (2013. – 104 с.) 17. Енергетичний баланс України за 2015 рік. Режим доступу: http://ukrstat. gov.ua. 18. Енергетичний баланс України (продуктовий) за 2015 рік. Режим досту- пу : http://ukrstat.gov.ua. 19. Житловий фонд України у 2015 році. Статистичний бюлетень. К.: Держа- вна служба статистики України. 2016. 80 с. 20. Держстат: кожному четвертому будинку більше 60 років. Режим доступу: https://www.biznews.com.ua/derzhstat- kozhnomu-chetvertomu. 21. Костецкий К.Ф., Гурко А.И. За- рубежный опыт воспроизводства жи- лищного фонда, его сохранения и модер- низации. Экономика строительства. 2003. № 5. С. 33-45. 22. Олійник Н.І. Зарубіжний досвід реконструкції житлового фонду. Держав- не управління: теорія та практика. 2009. № 2. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/e- journals/Dutp/2009_2/doc_pdf/Oliinyk.pdf. 23. Булгаков С.К. Новые техноло- гии системного решения критических проблем городов. Известия вузов. Стро- ительство. 1998. № 3. С. 5-23. 24. Булгаков С.К. Проблемы и пути развития современных городов. Пром. и гражд. строительство. 1998. № 3. С. 11- 12. 25. Постанова НКРЕКП від 09.06.2016 р. № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171». Режим до- ступу: http://www.nerc.gov.ua. 26. Тарифи на опалення. Режим до- ступу: http://kyivenergo.ua/te-home/opalen- nya. 27. Довідка про діючі станом на 13 січня 2017 року економічно обґрунтовані тарифи та собівартість теплової енергії для потреб населення, встановлені ліцен- зіатам. Режим доступу: http://www.nerc. gov.ua/data/filearch/teplo/taryfy/naselennia/ Taryfy_teplo_naselennia.pdf. 28. Лір В.Е., Письменна У.Є. Еко- номічний механізм реалізації політики енергоефективності в Україні. К.: НАН України; Ін-т екон. та прогнозув, 2010. 208 с. 29. Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 409 «Про встановлення державних соціальних ста- ндартів у сфері житлово-комунального обслуговування». Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409- 2014-%D0%BF. 30. Соціальні норми та нормативи. Режим доступу: http://sobes.ua/ua/baza- znan/entsiklopediya-subsidij/item/788- sotsialni-normy-ta-normatyvy. 31. Закон України від 09.04.2015 р. № 325-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підпри- ємницької діяльності, пов’язаної з реалі- зацією та експортом лісоматеріалів» що- до тимчасової заборони експорту лісома- теріалів у необробленому вигляді». Ре- жим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/325-19. 32. Концепція Фонду енергоефек- тивності. Проект. Міністерство регіона- льного розвитку, будівництва та житло- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 35 во-комунального господарства України. Режим доступу: http://municipalenergy. org.ua/wp-content/uploads/2016/02/Minre- gion_Kontseptsiya_Fondu_Energoefektivno sti.pdf. References 1. Association Agreement between the European Union and the European Atomic Energy Community and their mem- ber states, of the one part, and Ukraine, of the other part. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_0 11 [in Ukrainian]. 2. Export strategy of Ukraine: Strate- gic trade development road map 2017-2021 (2017). Geneva: International Trade Center [in Ukrainian]. 3. Kupchak, P.M. (2014, November) Prospects of development of woodworking industry are in Ukraine. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1& z=3556 [in Ukrainian]. 4. Deyneko, L.V., & Kupchak, P.M. (2013). Markets of products of woodwork- ing, pulp and paper industry. In A.I. Danylenka, L.V. Deyneko & V.O. To- chylina (Eds.). Problems, directions and factors of assistance to internal market of Ukraine (real sector of economy) develop- ment (pp. 152-165). Kyiv: The State Organ- ization "Institute for Economic and Fore- casting, National Academy of Sciences of the Ukraine" [in Ukrainian]. 5. Woodworking industry: how to protect and develop. Retrieved from: https://voxukraine.org/2017/05/19/derevoob robna-galuz-yak-zahishhati-ta-rozvivati/ [in Ukrainian]. 6. Pinchevs'ka, O.O. Actual directions of development of woodworking industry are in Ukraine. Retrieved from: http://www.nubip.edu.ua [in Ukrainian]. 7. Lytsur I.M., & Lymych Y.V. (2013, September). Factors of innovation- investment policy for sustainable develop- ment. Effective economy. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua [in Ukrainian]. 8. Karpuk A. (2011). Development of foreign trade of Ukraine wood products. Commodities and markets, 2, pp. 26-36 [in Ukrainian]. 9. Horokhivs'kyy O.I. (2010). Influ- ence of course of exchange of currencies is on the export of wood products. Announcer of the Khmelnytsk national university, 3, Vol. 1, pp. 36-39 [in Ukrainian]. 10. Maksymets, O.V. (2009, Febru- ary). Efficiency of foreign trade wood and products from wood of the Ukrainian enter- prises after entering to WTO and in the con- ditions of global crisis. Effective economy. Retrieved from: http://www.economy. nayka.com.ua [in Ukrainian]. 11. Frame-house. Retrieved from: https://uk.wikipedia.org [in Ukrainian]. 12. Panels from the transversal-glued wood (CLT). Retrieved from: http://derevo. ua/articles/details/paneli-iz-poperechno- kleenoj-drevesiny-clt-65 [in Russian]. 13. Wooden multi-storey buildings is a myth or reality. Retrieved from: http://stat- ti.in.ua/krasa/derev-jani-bagatopoverhivki- mif-chi-realnist.html [in Ukrainian]. 14. Complex lines of Ledinek for the production of CLT-panels. Retrieved from: http://www.derevo.info/content/detail/5451 [in Russian]. 15. What fiberboard? Where does ap- ply a fiberboard? His dignities and defects. Retrieved from: http://gidproekt.com/chto- takoe-fibrolit-gde-primenyayut-fibrolit-ego- dostoinstva-i-nedostatki.html [in Russian]. 16. Rating of Power efficiency of are- as of Ukraine. Ukrainian Energy Index. Re- trieved from: http://energy-index.scm.com. ua/media/report/pdf/UEI_13_3.pdf. [in Uk- rainian]. 17. State Statistics Service of Ukraine (2016). Power balance of Ukraine is for 2015. Retrieved from: http://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 36 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 18. State Statistics Service of Ukraine (2016). Power balance of Ukraine (product) is for 2015. Retrieved from: http://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian]. 19. State Statistics Service of Ukraine (2016). A housing fund of Ukraine is in 2015. Statistical bulletin. Kyiv. [in Ukraini- an]. 20. Committee of State statistics: every fourth house is 60 more than. Retrieved from: https://www.biznews.com.ua/derzhstat- kozhnomu-chetvertomu-domu-v-ukrayini- bilshe-rokiv/ [in Ukrainian]. 21. Kostetskyy, K.F., & Gurko, A.I. (2003). Foreign experience of reproduction of housing fund, his maintenance and mod- ernisation. Building economy, 5, pp. 33-45 [in Russian]. 22. Oliynyk, N.I. (2009). Foreign ex- perience of reconstruction of housing fund. Public administration: theory and practice, 2. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/e- journals/Dutp/2009_2/doc_pdf/Oliinyk.pdf. [in Ukrainian]. 23. Bulgakov, S.K. (1998). New technologies of system decision of critical problems of cities. News of institutions of higher learning. Building, 3, pp. 5-23 [in Russian]. 24. Bulgakov, S.K. (1998). Problems and ways of development of modern cities. Industrial and civil building, 3, pp. 11-12 [in Russian]. 25. Energy and utilities the national regulatory commission of Ukraine (2016). Resolution About making alteration to reso- lution of the National commission that car- ries out government control in the spheres of energy and building services of March, 31, 2015, No. 1171 of June, 09, No. 1101. Retrieved from: http://www.nerc.gov.ua [in Ukrainian]. 26. Tariffs are on heating. Retrieved from: http://kyivenergo.ua/te-home/opalennya [in Ukrainian]. 27. Energy and utilities the national regulatory commission of Ukraine (2017). Certificate about operating by the state on January, 13, 2017 economically reasonable tariffs and prime price of thermal energy for necessities the populations set to the licen- sees. Retrieved from: http://www.nerc.gov. ua/data/filearch/teplo/taryfy/naselennia/Tary fy_teplo_naselennia.pdf [in Ukrainian]. 28. Lir, V.E., & Pys'menna, U.Ye. (2010). An economic mechanism of realiza- tion policy of energy efficiency is in Ukraine. Kyiv: The State Organization "In- stitute for Economic and Forecasting, Na- tional Academy of Sciences of the Ukraine" [in Ukrainian]. 29. Cabinet of Ministers of Ukraine (2014). Resolution: About establishment of state social standards in the field of housing and communal service of August, 06, No. 409. Retrieved from: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF [in Ukrainian]. 30. Social norms. Retrieved from: http://sobes.ua/ua/baza-znan/entsiklopediya- subsidij/item/788-sotsialni-normy-ta- normatyvy [in Ukrainian]. 31. Verkhovna Rada of Ukraine (2015). Law of Ukraine: About making alteration in Law of Ukraine "On the features of government control of activity of performers of entrepreneurial activities, related to realization and export of com- mercial timbers" in relation to a temporal embargo on the export of commercial tim- bers in an untilled kind" of April, 09, No. 325-VIII. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/325-19 [in Ukrainian]. 32. Ministry of regional development, building and housing and communal ser- vices of Ukraine (2016). Project: Concep- tion of Fund of Power efficiency of Febru- ary, 22. Retrieved from: http://municipalle- nergy.org.ua/wp-content/uploads/2016/02/ Minregion_Kontseptsiya_Fondu_Energo- efektivnosti.pdf [in Ukrainian]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 37 Виктор Эрихович Лир, канд. экон. наук E-mail: liehr@ukr.net; Александр Сергеевич Быконя ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» 01011, Украина, г. Киев, ул. Панаса Мирного, 26 E-mail: alexbikonya@ukr.net ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ ДЕРЕВООБРАБАТЫВАЮЩЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ В КОНТЕКСТЕ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ Дана оценка экономическому потенциалу развития деревообрабатывающей про- мышленности Украины на основе организации выпуска новых экологически чистых конструкционных материалов из древесины, в частности, определен потенциал энерго- сбережения, а также экспортный потенциал. Проведен анализ институциональных и финансовых механизмов развития рынка новых конструкционных материалов из дре- весины, на основе которого сформулированы предложения по их усовершенствованию. Ключевые слова: деревообрабатывающая промышленность, инновации, экспорт, энергосбережение, устойчивое развитие, институциональное обеспечение, финансовые механизмы. JEL: L 52, L 59, L 73, L 74, L 79, O 31, F13, F19. Viktor E. Lir, PhD in Economics, E-mail: liehr@ukr.net; Oleksandr S. Bykonia Organization “Institute for Economics and Forecasting, Ukrainian National Academy of Sciences” 01011, Ukraine, 26, Panasa Myrnoho St. E-mail: alexbikonya@ukr.net ECONOMIC POTENTIAL OF WOODWORKING INDUSTRY IN THE CONTEXT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF UKRAINE Institutional conditions of the national woodworking industry’s innovative development in the context of Ukrainian sustainable development were defined in the paper. These allowed to show that the actual requirement of time is to accelerate radical changes in the domestic market in terms of import substitution, as well as in the export’s commodity structure, which should be based on the production of innovative competitive products with high share of val- ue added. Authorths carried out the comparative analysis of technical and economic characteris- tics of traditional and new structural materials, that allowed to determine the most perspective types of products for the national woodworking industry. The estimation of an economic potential of the woodworking industry development on the basis of the implementation of new environmentally clean constructive materials from wood was carried out (in particular – the potential of energy saving in residential construction and modernization, as well as export potential of products with higher added value on the world markets. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) The conducted research shows high socio-economic and environmental effectiveness of projects for the organization of new constructive and thermal insulation materials from wood production. The analysis of institutional and financial mechanisms for the development of the mar- ket for new constructive materials from wood was carried out. It was proved that the widespread introduction of technologies for the production of new construction materials (wood chips) from wood is hampered by the imperfection of insti- tutional conditions in the field of design and construction, as well as by the lack of financial mechanisms of public-private partnership in the process of improving advanced technologies in building. Authors offered measures to improve the institutional and financial provision of the new construction materials’ expansion on wood market. Taking into account considerable demand, national production development of new construction materials from wood is one of the perspective directions of growth of the domes- tic market and import substitution in the economy of Ukraine. Due to this it was suggested to include the woodworking industry’s development in the priority directions of industrial de- velopment in the context of sustainable development of Ukraine. Keywords: woodworking industry, innovation, export, energy saving, sustainable de- velopment, institutional provision, financial mechanisms. JEL: L52, L59, L73, L74, L79, O31, F13. Формати цитування: Лір В.Е., Биконя О.С. Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України. Економіка промисловості. 2017. № 3 (79). С. 18- 38. doi: 10.15407/econindustry2017.03.018 Lir, V.E., & Bykonia, O.S. (2017). Economic potential of woodworking industry in the context of sustainable development of Ukraine. Econ. promisl., 3 (79), pp. 18-38. doi: 10.15407/econindustry2017.03.018 Надійшла до редакції 17.07.2017 р.

Економічний потенціал деревообробної промисловості в контексті сталого розвитку України

Репозитарії

Схожі ресурси