Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації

Статтю присвячено визначенню шляхів реалізації неоіндустріальної моделі модернізації вітчизняного хімічного виробництва з урахуванням детермінуючих чинників. Виконано статистичний аналіз факторів прибутковості провідних хімічних компаній світу. На основі вивчення особливостей сучасної інституційної...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Шевцова, Г.З., Швець, Н.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2017
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125837
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації / Г.З. Шевцова, Н.В. Швець // Економіка промисловості. — 2017. — № 3 (79). — С. 39–57. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-125837
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1258372018-04-08T18:11:58Z Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації Шевцова, Г.З. Швець, Н.В. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Статтю присвячено визначенню шляхів реалізації неоіндустріальної моделі модернізації вітчизняного хімічного виробництва з урахуванням детермінуючих чинників. Виконано статистичний аналіз факторів прибутковості провідних хімічних компаній світу. На основі вивчення особливостей сучасної інституційної структури хімічної промисловості України встановлено, що перспективи процесів неоіндустріалізації в галузі пов’язані з малим і середнім інноваційним бізнесом та розвитком малотоннажних виробництв на завершальних стадіях ланцюгів доданої вартості. Статья посвящена определению путей реализации неоиндустриальной модели модернизации отечественного химического производства с учетом детерминирующих факторов. Проведен статистический анализ факторов прибыльности ведущих химических компаний мира. На основе изучения особенностей современной институциональной структуры химической промышленности Украины установлено, что перспективы процессов неоиндустриализации в отрасли связаны с малым и средним инновационным бизнесом и развитием малотоннажных производств на завершающих стадиях цепочек добавленной стоимости. The article investigates the problems associated with the adoption of a neo-industrial model of development within the Ukrainian chemical industry, and considers the determining factors. The relevance of this research lies in the declining competitive potential of the national chemical industry. At the same time, the contemporary chemical manufacture has a systematic influence on the processes of neo-industrial modernisation by means of producing cutting-edge materials and components for new "smart" industries. Because of this, the perspective of modernising the Ukrainian chemical industry is associated with the application of advantages of neo-industrialisation and its inclusion in global value chains. The choice of the ways, in which the neo-industrial concept is applied, depends on a number of current factors influencing the development of chemical manufacture. The main objective of this paper is to investigate those factors and to identify the paths for neo-industrial transformations within the industry. It is shown that among the determining factors, a distinction has to be made between those that are systematic (addressing the contents and character of neo-industrial transformations) and those that are situational (establishing the current conditions and local specifics). A statistical analysis of the factors, influencing the development of the Global Top 50 Chemical Companies, has been carried out. Differences in companies' indicators have been shown in relation to the focus of their activity. On the basis of a correlation and regression analysis, a close link has been found between the operating profits of large chemical businesses and their chemical assets, capital spending and R&D spendings.The specifics of the existing institutional structure of the Ukrainian chemical industry have been studied alongside the developments in its innovation processes to date. It has been concluded, that the large Ukrainian companies cannot become a driving force for neo-industrial change within the industry. It has been established, that the future of the national model for neo-industrialisation within the chemical industry should be for small and medium-sized innovative enterprises, and the development of light-weight production within the final stages of value chains. 2017 Article Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації / Г.З. Шевцова, Н.В. Швець // Економіка промисловості. — 2017. — № 3 (79). — С. 39–57. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2017.03.039 JEL: L690, O140, O330. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125837 338.45:66:330.341.424 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Шевцова, Г.З. Швець, Н.В. Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації Економіка промисловості
description	Статтю присвячено визначенню шляхів реалізації неоіндустріальної моделі модернізації вітчизняного хімічного виробництва з урахуванням детермінуючих чинників. Виконано статистичний аналіз факторів прибутковості провідних хімічних компаній світу. На основі вивчення особливостей сучасної інституційної структури хімічної промисловості України встановлено, що перспективи процесів неоіндустріалізації в галузі пов’язані з малим і середнім інноваційним бізнесом та розвитком малотоннажних виробництв на завершальних стадіях ланцюгів доданої вартості.
format	Article
author	Шевцова, Г.З. Швець, Н.В.
author_facet	Шевцова, Г.З. Швець, Н.В.
author_sort	Шевцова, Г.З.
title	Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації
title_short	Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації
title_full	Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації
title_fullStr	Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації
title_full_unstemmed	Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації
title_sort	дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125837
citation_txt	Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації / Г.З. Шевцова, Н.В. Швець // Економіка промисловості. — 2017. — № 3 (79). — С. 39–57. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT ševcovagz doslídžennâsučasnihčinnikívrozvitkuhímíčnogovirobnictvavkontekstíneoíndustríalízacíí AT švecʹnv doslídžennâsučasnihčinnikívrozvitkuhímíčnogovirobnictvavkontekstíneoíndustríalízacíí
first_indexed	2025-07-09T03:51:22Z
last_indexed	2025-07-09T03:51:22Z
_version_	1837139843424976896
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 39 УДК 338.45:66:330.341.424 doi: 10.15407/econindustry2017.03.039 Ганна Зіївна Шевцова, д-р екон. наук, доц. Інститут економіки промисловості НАН України 03057, Україна, м. Київ, вул. Желябова, 2 E-mail: synergyann@gmail.com; Наталія Вячеславівна Швець, канд. екон. наук, доц. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля 93400, Україна, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, 59А E-mail: shvetsnnn@ukr.net ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ЧИННИКІВ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА В КОНТЕКСТІ НЕОІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ Статтю присвячено визначенню шляхів реалізації неоіндустріальної моделі мо- дернізації вітчизняного хімічного виробництва з урахуванням детермінуючих чинників. Виконано статистичний аналіз факторів прибутковості провідних хімічних компаній світу. На основі вивчення особливостей сучасної інституційної структури хімічної про- мисловості України встановлено, що перспективи процесів неоіндустріалізації в галузі пов’язані з малим і середнім інноваційним бізнесом та розвитком малотоннажних ви- робництв на завершальних стадіях ланцюгів доданої вартості. Ключові слова: хімічне виробництво, промисловість, модернізація, інноваційний розвиток, неоіндустріалізація, компанія. JEL: L690, O140, O330. Традиційна модель конкуренто- спроможності української хімічної індус- трії ґрунтувалася на екстенсивній екс- плуатації великотоннажних базових ви- робництв. Але проблеми забезпечення енергетично-сировинними ресурсами, по- гіршення ринкових умов збуту та втрата декількох стратегічних активів, що вхо- дили до важливих експортоорієнтованих виробничих ланцюгів, призвели до гли- бокої кризи галузевого виробництва. За підсумками 2013-2015 рр. виробництво хімічних речовин і хімічної продукції скоротилося на 41,3%, у тому числі ви- робництво основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук – на 53,2% (ку- мулятивні індекси розраховані за даними джерела [1], які не враховують тимчасово окуповані території АР Крим та частину зони проведення АТО). Відповідним чи- ном зменшилася і роль хімічної продукції у загальних обсягах експорту товарів: якщо раніше вона стабільно посідала друге місце після металургійної продук- ції, то зараз її частка не перевищує 5,4%. Підсумки 2016 р. дозволяли ствер- джувати, що після глибокого затяжного падіння галузь пройшла певне «дно», оскільки з’явилися окремі ознаки розво- роту тренду. Однак уже у першому пів- річчі 2017 р. під тиском негативних ситу- ативних чинників від’ємна динаміка хі- ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО- ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ © Г.З. Шевцова, Н.В. Швець, 2017 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 40 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) мічного виробництва відновилася, що підтверджує системний характер його дисбалансів та слабку життєздатність по- точної моделі функціонування. Отже, сьогодні українська хімічна галузь «зависла» у передбіфуркаційному стані й потребує нових концептів модер- нізації та розвитку. Подолання тяжіння попереднього аттрактора і зміна моделі в руслі сучасних неоіндустріальних транс- формацій світового хімічного виробниц- тва – це єдиний шанс кардинальної пере- будови і розвитку української хімічної галузі. Усі інші підходи – це спроба у той чи іншій спосіб виграти час і відстрочити процеси деіндустріалізації. У рамках загальної науково-прак- тичної проблеми визначення й обґрунту- вання стратегічної моделі модернізації хімічної промисловості України актуалі- зувалося завдання вивчення сучасних чинників розвитку хімічного виробницт- ва і світового досвіду їх залучення в кон- тексті неоіндустріальних трансформацій. На вирішення цього завдання спрямоване дане дослідження. Останніми роками теорія і методо- логія неоіндустріального розвитку еко- номіки України та її промислового ком- плексу активно опрацьовуються в робо- тах вітчизняних учених. Наукова школа Інституту економіки промисловості НАН України (О.І. Амоша, В.П. Вишневський, Л.О. Збаразська, В.І. Ляшенко та ін. [2- 12]) здійснює комплексні дослідження актуальних теоретичних і прикладних питань промислової політики, вибудовує системне бачення сутності й особливос- тей процесів неоіндустріалізації та роз- робляє науково-концептуальні основи її національної моделі. Основу цієї моделі становить переконання, що «Стратегічна мета неоіндустріалізації в Україні поля- гає у відродженні промислового вироб- ництва як провідної та високоефективної системної компоненти національного го- сподарства і рівноправного суб’єкта но- вітніх світогосподарських процесів» [9, с. 18], а найголовнішими передумовами ус- пішного використання переваг неоіндус- тріалізації визначено формування нових інституційних умов та проактивна, пос- лідовна і «довга» національна промисло- ва політика [2-7; 9]. На інституційній обумовленості ін- новаційних процесів й активній ролі держави у промисловому розвитку зроб- лено акценти і в дослідженнях учених Інституту економіки та прогнозування НАН України (В.М. Геєць, Ю.В. Кінд- зерський, О.Б. Саліхова [13-16]). А серед варіантів неоіндустріальної трансформа- ції вітчизняного промислового потенціа- лу України, на думку авторів колективної монографії [17], доцільно спиратися на комбінацію експортоорієнтованої та ін- новаційно спрямованої стратегій індуст- ріалізації. Комплексне бачення науковців НАН України стратегічних перспектив інноваційного розвитку економіки Укра- їни реалізовано в національній доповіді «Інноваційна Україна 2020» [18], де, се- ред інших аспектів, визначено потенціал інноваційного розвитку високотехно- логічних і традиційних секторів економі- ки. У роботах [19-25] досліджено сут- нісні, глобалізаційні та інтеграційні ас- пекти неоіндустріалізації національної економіки. У контексті даного дослідження важливим є те, що політика неоіндустрі- алізації, хоча і ґрунтується здебільшого на комплексі горизонтальних (міжгалузе- вих) заходів, має враховувати специфіку окремих галузей і виробництв. Тому слід відзначити наукові роботи, присвячені оцінюванню галузевих передумов і про- блемних питань імплементації неоіндус- тріальної концепції в базових галузях економіки [6; 11; 15; 17; 26; 27]. У роботі –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 41 [17, с. 58-70] чимало уваги приділено су- часним тенденціям і перспективам роз- витку основних груп виробництва хіміч- них речовин і хімічної продукції, але на- дані рекомендації здебільшого не вихо- дять за рамки звичайних пропозицій що- до інноваційно-інвестиційного розвитку і їх неоіндустріальний вектор потребує додаткового обґрунтування. Сьогодні у світі питання ролі хіміч- ної індустрії в сучасних неоіндустріаль- них трансформаціях, особливостей неоі- ндустріального розвитку власне хімічно- го виробництва, підходів до його дигіта- лізації та впровадження смарт-інновацій є предметом активних досліджень, дис- кусій і розробок з боку науковців, фахів- ців консалтингових компаній та галузевої бізнес-спільноти [28-33]. Формується Chemicals 4.0 – галузева концепція імп- лементації основ Четвертої промислової революції. Однак з боку вітчизняних дослідни- ків проблема формування неоіндустріа- льної моделі розвитку хімічної промис- ловості України не дістала належної ува- ги і потребує наукового опрацювання. У роботах [4, с. 155-190; 10] обґрунтовано авторське бачення концептуальних на- прямів неоіндустріального розвитку українського хімічного виробництва з урахуванням внутрішніх передумов та міжнародного досвіду. Проте вибір варі- анта реалізації неоіндустріальної концеп- ції залежить від ряду сучасних детермі- нуючих чинників. Метою статті є дослі- дження цих чинників та визначення шля- хів неоіндустріальних трансформацій у галузі. У світовій економіці хімічна про- мисловість вважається одним із провід- них секторів економіки, який забезпечує зайнятість більше 20 млн чол. і щорічні продажі на понад 5 трлн дол. Розрахова- ний за даними табл. 1 середньорічний приріст світового хімічного виробництва протягом 2010-2016 рр. становить 4,5%. Таблиця 1 Динаміка світового хімічного виробництва у 2010-2016 рр. по регіонах, % 1 Регіони 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Азія (виключаючи Японію) 13,0 11,1 7,8 9,1 7,5 6,6 6,3 Японія 8,8 -3,1 -4,9 2,1 -0,8 1,6 1,4 США 5,0 2,1 2,1 2,7 1,4 1,9 0,4 Європейський Союз 10,1 1,6 -2,7 -0,2 0,6 0,9 0,4 Південна Америка 6,4 4,7 2,6 2,2 -1,7 -3,8 -0,8 Світ 9,3 4,8 2,9 4,5 3,5 3,6 3,4 1 Складено за даними джерела [34]. Хімічна промисловість має клієнтів практично у всіх галузях, зокрема через участь у різноманітних продуктових лан- цюгах. За оцінками фахівців консалтин- гової компанії Pricewaterhouse Coopers, «майже кожен вироблений товар – 96% – певним чином підпадає під вплив хімії» [32, с. 2]. Звідси формується мультиплі- кативний вплив інноваційних процесів у хімічному виробництві: генеруючи влас- ні продуктові та технологічні нововве- дення, воно забезпечує інноваційними матеріалами і технологіями інші сектори економіки та стає промоутером неоіндус- тріальних змін на різних стадіях глобаль- них ланцюгів вартості. Отже, хімічне виробництво є одним із тих особливих видів діяльності, про які –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 42 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) зазначає В.М. Геєць: «У сфері промисло- во-інноваційної діяльності важливо ви- окремити ті види, розвиток яких систем- но впливає на конкурентоспроможність провідних напрямів, насамперед промис- лового. Ними можуть бути і нові ліки, і нові види матеріалів, і нові види техніки та технологій» [13, с. 15]. Флагмани світової хімічної промис- ловості розуміють величезний потенціал неоіндустріальних перетворень і їхнє значення для утримання (нарощування) конкурентних переваг у найближчому майбутньому, тому докладають значних зусиль для забезпечення своїх лідирую- чих позицій у процесах неоіндустріаліза- ції. Так, компанія BASF – багаторічний лідер світового хімічного бізнесу – торік витратила на дослідження і розробки (R & D) 863 млн євро, концентруючи їх у рамках трьох глобальних технологічних платформ: Process Research & Chemical Engineering (Німеччина), Advanced Mate- rials & Systems Research (Китай), Biosci- ence Research (США). У сфері R & D компанії зайнято майже 10 тис. чол. Компанія фокусує свою інновацій- ну діяльність на трьох пріоритетних сфе- рах, де нововведення, засновані на новіт- ніх хімічних рішеннях, відіграватимуть провідну роль у майбутньому: ресурси, навколишнє середовище і клімат; їжа та харчування; якість життя. Наприклад, відповідаючи на запити ринку щодо пла- стикових пляшок на основі відновлюва- льної сировини, BASF спільно із голла- ндською компанією Avantium створила компанію Synvina, яка виробляє фуран- дикарбонову кислоту (FDCA) з фруктози. FDCA є вихідним продуктом для синтезу нового полімеру PEF – матеріалу, при- датного для виготовлення харчової упа- ковки та пляшок для напоїв [35]. З метою визначення чинників роз- витку хімічного виробництва досліджено показники діяльності провідних хімічних компаній світу, які увійшли до Global Top 50 Chemical Companies [36]. У пер- шій десятці за обсягами продажу – тільки диверсифіковані (BASF, Dow Chemical, MitsubishiChemical, DuPont) та нафто- хімічні компанії (Sinopec, SABIC, FormosaPlastics, Ineos Group Holdings, ExxonMobil, LyondellBasell Industries). Інший результат отримано за ре- зультатами аналізу рентабельності про- дажів компаній різної галузевої спрямо- ваності та їх кластеризації з визначенням діапазону рентабельності (табл. 2). Таблиця 2 Діапазони рентабельності продажів за галузевою спрямованістю 1 Галузева спрямованість Кількість компаній Діапазон рентабель- ності продажів, % Лідери за рентабель- ністю продажів Диверсифіковані 21 4,2-18,1 Bayer, Germany Нафтохімічні 15 3,1-31,1 SABIC, Saudi Arabia Виробництво промислових газів 4 18,9-33,1 Praxair, U.S. Агрохімічні 4 15,3-27,4 PotashCorp., Canada Виробництво спеціальних хімікатів 6 3,6-10,5 Solvay, Belgium 1 Складено на основі даних джерела [36]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 43 Із найбільшою рентабельністю пра- цюють компанії з виробництва промис- лових газів, нафтохімічні та агрохімічні компанії. Найнижча рентабельність – у виробництві спеціальних хімікатів. Слід зауважити, що ця група представлена лише європейськими та американськими компаніями. Отже, рівень прибутковості вироб- ництва за окремими сегментами хімічно- го виробництва може суттєво коливатися, бо визначається різними факторами. Так, результативність базової хімії тісно пов’язана із загальним промисловим ци- клом, нафтохімії – з цінами на нафту, аг- рохімії – з цінами на продовольство, а виробництва миючих і косметичних за- собів – з тенденціями у сфері споживчих витрат. Оскільки в розглянутий період на світовому ринку нафти спостерігалися значні коливання цін, при подальшому виконанні кореляційно-регресійного ана- лізу нафтохімічні компанії були виклю- чені з вибірки. Аналогічний аналіз частки R & D витрат в обсягах продажів (табл. 3) за- свідчив, що найбільших інноваційних витрат зазнають компанії, що диверсифі- кують свою діяльність, та виробники спеціальних хімікатів. У той же час 5 з 26 компаній, що надали відповідні дані, ви- трачають на R & D менш ніж 1% від об- сягів продажу. Цей факт та подальші роз- рахунки дозволяють стверджувати, що високі відносні показники R & D витрат не є запорукою швидкого зростання та надприбутковості великого хімічного біз- несу. Таблиця 3 Діапазони частки R & D витрат та капітальних витрат за галузевою спрямованістю, % 1 Галузева спрямованість Діапазон частки R&D витрат Лідери за часткою R&D витрат Діапазон част- ки капіталь- них витрат Лідери за часткою капітальних витрат Диверсифіковані 1,6-8,1 DuPont, U.S. 1,4-10,5 Shin-Etsu Chemical, Japan Нафтохімічні 0,4-1,5 Borealis, Austria 4,4-24,1 Sasol, South Africa Виробництво промислових газів 0,6-1,6 Air Liquide, France 12,4-16,3 Air Products & Chemicals, U.S. Агрохімічні н/д н/д 8,6-19,4 PotashCorp., Canada Виробництво спе- ціальних хімікатів 0,4-4,4 Johnson Matthey, U.K. 3,6-8,6 Solvay, Belgium 1 Складено на основі даних джерела [36]. Лідерами за питомою часткою капі- тальних витрат в обсягах продажів очіку- вано є нафтохімічні та агрохімічні ком- панії через особливості їхнього техніко- технологічного забезпечення. Модальний інтервал тут становить 5-10%. Для оцінки впливу інноваційно- інвестиційних факторів на результати ді- яльності обрано ті компанії, за якими у –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 44 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) Global Top 50 Chemical Companies вихід- ні дані представлені у повному обсязі. Загальний перелік компаній, які увійшли до вибірки для статистичного аналізу, їхні вихідні та розрахункові показники наведено в табл. 4. Таблиця 4 Вибірка показників хімічних компаній із Global Top 50 Chemical Companies № з/ п Назва компанії, країна / напрям діяльності О б ся г п р о д аж у (C h em ic al S al es ), м л н д о л . О п ер ац ій н и й п р и б у то к (O p er at in g P ro fi ts ), м л н д о л . Р ен та б ел ь н іс ть п р о д аж ів , % Х ім іч н і ак ти в и (C h em ic al A ss et s) , м л н д о л . К ап іт ал ь н і в и тр ат и (C ap it al S p en d in g ), м л н д о л . В и тр ат и н а д о сл ід ж ен н я та р о зр о б к и ( R & D S p en d in g ), м л н д о л . R & D в и тр ат и д о о б ся гу п р о д аж ів , % К ап іт ал ь н і в и тр ат и д о о б ся гу п р о д аж ів , % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 BASF, Germany / Diversified 63749 5743 9,0 64872 4649 2112 3,3 7,3 2 Dow Chemical, U.S. / Diversified 48778 6373 13,1 68026 3703 1598 3,3 7,6 3 DuPont, U.S. / Diversified 20700 3490 16,9 14037 773 1683 8,1 3,7 4 Air Liquide, France / Industrial gases 17316 3363 19,4 28990 2172 313 1,6 12,5 5 Linde, Germany / Industrial gases 16831 4606 27,4 19283 2087 93 0,6 12,4 6 Akzo Nobel, Netherlands / Diversified 16488 1622 9,8 17713 722 385 2,3 4,4 7 Evonik Industries, Germany / Diversified 14988 2038 13,6 18869 1016 482 3,2 6,8 8 PPG Industries, U.S. / Diversified 14241 2287 16,0 1356 476 486 3,4 3,3 9 Yara, Norway / Agrochemicals 13869 2499 18,0 14732 1194 20 0,1 8,6 10 Covestro, Germany / Diversified 13407 721 5,4 11686 565 285 2,1 4,2 11 Solvay, Belgium / Specialty Chemicals 12258 1282 10,4 28106 1056 307 2,5 8,6 12 Bayer, Germany / Diversified 11504 2087 18,1 15790 818 1208 10,5 7,1 13 Mitsui Chemicals, Japan / Diversified 11102 643 5,8 11181 355 260 2,3 3,2 14 Praxair, U.S. / Industrial gases 10776 3571 33,1 18319 1541 93 0,9 14,3 15 Shin-Etsu Chemical, Japan / Diversified 10573 1723 16,3 20736 1113 439 4,2 10,5 16 Huntsman Corp., U.S. / Diversified 10299 706 6,8 9820 663 160 1,6 6,4 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 45 Закінчення табл. 4 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 17 DSM, Netherlands / Specialty Chemicals 9915 352 3,5 13030 508 377 3,8 5,1 18 Air Products & Chemicals, U.S. / Industrial gases 9895 1870 18,9 17438 1615 139 1,4 16,3 19 Eastman Chemical, U.S. / Diversified 9648 1567 16,2 15611 652 251 2,6 6,8 20 Lanxess, Germany / Diversified 8768 638 7,3 8010 482 144 1,6 5,5 21 Arkema, France / Diversified 8525 670 7,8 9677 547 232 2,7 6,4 22 DIC, Japan / Specialty Chemicals 7124 463 6,5 6415 258 100 1,4 3,6 23 Johnson Matthey, U.K. / Specialty Chemicals 6510 627 9,6 3389 256 287 4,4 3,9 1 Складено та розраховано за даними джерела [36]. Слід зауважити, що два роки пос- піль (2015 і 2016 рр.) у галузі спостеріга- лася незвичайна закономірність: сукупні обсяги продажів компаній з Top 50 ско- рочувалися в умовах низької ціни на на- фту, а сукупні прибутки зростали. Тому при виконанні кореляційно-регресійного аналізу як результуючий чинник обрано операційний прибуток. Підсумки оціню- вання його взаємозалежності з різними факторами наведено в табл. 5. Таблиця 5 Парні коефіцієнти кореляції (вибірка без нафтохімічних компаній) 1 Хімічні активи та операційний прибуток Капітальні витрати та операційний прибуток R & D ви- трати та операційний прибуток R & D витрати до обсягу продажів, % та операційний прибуток Капітальні витрати до обсягу прода- жів, % та опера- ційний прибуток 0,8437 0,8865 0,6485 0,04799 0,3904 1 Розраховано авторами. Результати кореляційно-регресій- ного аналізу за трьома найбільш значу- щими факторами (капітальні витрати, ва- ртість хімічних активів та R & D витрати) відображено на рис. 1. Отриманий висно- вок – найбільший вплив капітальних ви- трат – є цілком логічним, оскільки ре- зультативність діяльності хімічних ви- робництв значною мірою залежить від працездатності та надійності їх основних засобів. На наступному етапі дослідження проаналізовано показники найбільш кількісної групи хімічних компаній, що здійснюють диверсифіковану діяль- ність. Результаті кореляції наведено в табл. 6. Кореляція між обраними для аналі- зу змінними по диверсифікованих ком- паніях виявилася значно більшою, ніж за даними попередньої вибірки. Це поясню- ється широким спектром продуктів і споживачів таких компаній і меншою –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 46 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) Побудовано авторами Рис. 1. Результати кореляційно-регресійного аналізу (без нафтохімічних компаній) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 47 Таблиця 6 Парні коефіцієнти кореляції (вибірка по диверсифікованих компаніях) 1 Хімічні активи та операційний прибуток Капітальні витрати та операційний прибуток R & D ви- трати та операційний прибуток R & D витрати до обсягу продажів у % та операційний прибуток Капітальні витрати до обсягу продажів у % та операційний прибуток 0,8937 0,8976 0,8999 0,2562 0,2597 1 Розраховано авторами. залежністю від ситуативних чинників на окремих ринках. Змінилась і загальна ка- ртина: за отриманими результатами най- більший взаємозв’язок спостерігається між R & D витратами та операційним прибутком. На рис. 2 наведено двовимір- ні лінійні моделі за участю найбільш зна- чущих факторів. Подальший аналіз коефіцієнтів ко- реляції між факторними показниками ви- явив високий рівень мультиколінеарності (0,75-0,97), тож побудова багатофактор- ної моделі не здійснювалася. Виконане дослідження засвідчило, що у великому міжнародному хімічному бізнесі, окрім ситуативних ринкових чин- ників, на результативність діяльності впли- вають її напрям, вартість хімічних акти- вів та інноваційно-інвестиційні витрати. Чи можливо спроеціювати отримані результати на розвиток українського хі- мічного виробництва? Частково. Передусім важливо згадати про ін- ституційну структуру хімічної промисло- вості України. Переважна більшість ви- робників є малими підприємствами, які працюють на ринках пластмасових виро- бів, лакофарбових матеріалів, мийних засобів та засобів чищення тощо. Посту- пово зростає їхня частка за показниками кількості суб’єктів господарювання, кі- лькістю зайнятих працівників та обсягом реалізованої продукції (табл. 7). Нато- мість, роль великих підприємств, хоча і залишається досить високою (48,9% за кількістю зайнятих працівників та 61,2% за обсягом реалізованої продукції), однак має тенденцію до скорочення. До того ж вже який рік великі підприємства (перед- усім ті, що входять до складу холдингу OstChem) є головними генераторами збитків хімічної промисловості. У цей логічний ланцюжок укладається і згор- тання ними інноваційно-інвестиційної діяльності (детальніше проблемні питан- ня скорочення технологічної та іннова- ційно-інвестиційної складових конкурен- тоспроможності потенціалу структуроут- ворюючих хімічних підприємств розгля- нуто у статті [38]). З іншого боку, згідно з найпопуляр- нішим зараз у Європі (німецьким) варіан- том неоіндустріалізації, відомим як Industrie 4.0 [30; 31; 33], локомотивом нових «розумних» перетворень виступа- ють великі корпорації. Але є сумніви, що вітчизняні хімічні гіганти здатні ви- конати цю відповідальну місію і модерні- зувати свої виробництва на засадах Chemicals 4.0. І справа не тільки в ситуа- тивних чинниках і поточній фінансово- економічній кризі. Річ у тому, що звичайна бізнес- модель українських хімічних (і не тільки хімічних) підприємств ґрунтується на експлуатації ресурсоємних виробництв низьких технологічних переділів і має на меті «витиснути» з них максимальний результат за рахунок набуття певних по- заекономічних переваг. Головні суб’єкти вітчизняної хімічної галузі практично не мають досвіду реалізації активних –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 48 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) Побудовано авторами Рис. 2. Результати кореляційно-регресійного аналізу за даними диверсифікованих компаній –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 49 Таблиця 7 Показники діяльності підприємств з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції за їх розмірами в Україні 1 Підприємства 2011 рік 2015 рік абсолютне значення % до загально- го показника абсолютне значення % до загально- го показника Кількість підприємств, од. Великі 18 1,3 11 0,8 Середні 193 13,7 152 11,0 Малі 1194 85,0 1219 88,2 Кількість зайнятих працівників, тис. чол. Великі 45,3 47,5 35,5 48,9 Середні 40,5 42,5 27,8 38,4 Малі 9,4 10,0 9,2 12,7 Обсяг реалізованої продукції, млн грн Великі 39638,7 72,9 42569,7 61,2 Середні 11932,8 22,0 20244,9 29,1 Малі 2795,9 5,1 6705,4 9,7 Фінансові результати до оподаткування, млн грн Великі -989,3 х -32823,7 х Середні 101,4 х -754,0 х Малі -173,5 х -722,1 х Рівень рентабельності (збитковості) операційної діяльності, % Великі -0,6 х -20,8 х Середні 3,6 х 3,4 х Малі -0,3 х -4,6 х 1 Складено за даними джерела [37, с. 180, 183, 270, 279, 303]. інноваційних конкурентних стратегій, а їхня попередня інноваційно-інвестиційна діяльність мала (за рідкісним винятком) вимушений характер і була спрямована на підтримку працездатності й ефектив- ності наявної техніко-технологічної бази. У той же час у розвинутих країнах зараз формується інший стратегічний підхід до неоіндустріалізації, пов'язаний із пошуком національних продуктово- технологічних ніш у глобальних ланцю- гах доданої вартості, зокрема на їхніх за- вершальних стадіях, шляхом створення наукомістких малотоннажних та еколо- гічно чистих виробництв [4; 10]. Серед перспективних напрямів ви- робництва інноваційної хімічної продук- ції з високою доданою вартістю, які ма- ють значний ринковий потенціал з ура- хуванням завдань імпортозаміщення, можна виділити комплексні мінеральні добрива та іншу агрохімічну продукцію, лакофарбові матеріали, реагенти для очищення природних і стічних вод, анти- пірени, товари побутової хімії, мийні за- соби та засоби для чищення, матеріали для сучасних методів діагностики, допо- міжні хімічні матеріали для харчових ви- робництв, фармацевтичні препарати то- що. Головну роль у цих процесах мають –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 50 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) відігравати виробничі й інноваційні структури середнього і малого бізнесу Варто зауважити, що внаслідок складної адаптації галузевої науки хіміч- ного сектору до ринкових умов відбулося руйнування потужної мережі її науково- дослідних і проектно-конструкторських організацій. Але паралельно з цим проце- сом (а частіше завдяки різним варіантам реструктуризації колишніх структур) ви- ник та зміцнив свої позиції вітчизняний малий і середній інноваційний бізнес, який зараз за окремими науково- технічними напрямами має конкуренто- спроможний портфель інноваційних роз- робок і налагоджену систему комерцій- них відносин із виробниками хімічної продукції. Саме ці суб’єкти (а не великі підприємства) мають становити основу нової «розумної» індустріалізації хіміч- ної промисловості України. Це дозволить не повторювати всі складні траєкторії та наздоганяти позавчорашній рівень світо- вого хімічного виробництва, а сформува- ти випереджальну стратегію розвитку з орієнтацією на високотехнологічні стадії глобальних виробничих ланцюгів. Мабуть, саме такий підхід має на увазі В.М. Геєць: «… серед лідерів інно- ваційного розвитку в ЄС опинилися малі країни, які ніколи не могли похвалитися наявністю великої науки, наприклад Бельгія, Кіпр, Ірландія, Люксембург, Ні- дерланди, Словенія, Швеція. І це не ви- падково, оскільки неповоротка система державного протекціонізму великих кра- їн вимушено орієнтується на ті техноло- гічні рішення, в яких у першу чергу заін- тересований великий бізнес, тоді як ме- нші країни представлені порівняно ма- лим і середнім бізнесом, якому доводить- ся самому вирішувати, які інновації і яким шляхом використовувати, щоб до- сягти бажаного успіху. І на сьогодні це важливо і перспективно …» [13, с. 9]. Системні та ситуативні чинники зараз сприяють реалізації саме такого варіанта неоіндустріального розвитку українсько- го хімічного виробництва. Висновки. Хімічне виробництво має системний вплив на процеси неоіндустрі- альної модернізації через виготовлення та постачання новітніх матеріалів і напів- продуктів для нової «розумної» промис- ловості. Але така точка зору на його роль ще не набула достатнього поширення у вітчизняній теорії та практиці галузевого управління. Переважає традиційне розу- міння хімічної індустрії як сукупності великотоннажних, ресурсоємних, небез- печних і шкідливих виробництв із відпо- відними ресурсними, соціальними й еко- логічними проблемами. При опрацюванні галузевого аспек- ту реалізації неоіндустріальної моделі важливе значення має дослідження дете- рмінуючих чинників. Серед останніх слід виокремити системні (які й обумовлюють зміст і характер неоіндустріальних транс- формацій) і ситуативні (які визначають поточні умови та локальні особливості). Статистичний аналіз факторів роз- витку провідних хімічних компаній світу свідчить, що прибутковість великого хі- мічного бізнесу зараз визначається на- прямами діяльності, величиною хімічних активів та інноваційно-інвестиційними витратами. На основі вивчення особливостей сучасної інституційної структури хіміч- ної промисловості України та попередніх процесів її інноваційного розвитку можна стверджувати, що наразі великі підпри- ємства не здатні виконати роль локомо- тиву неоіндустріальних перетворень у галузі. Перспективи національної моделі неоіндустріалізації хімічної галузі слід пов’язувати з малим і середнім іннова- ційним бізнесом та розвитком малотон- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 51 нажних виробництв на завершальних стадіях ланцюгів доданої вартості. Зрозуміло, що реалізація такої мо- делі потребує застосування відповідних форм «точкової» підтримки і стимулю- вання розвитку «розумних» виробництв, залучення механізмів державно-приват- ного партнерства та використання новіт- ніх організаційно-технологічних інстру- ментів інноваційної діяльності. На опра- цювання цих питань і будуть спрямовані подальші дослідження. Література 1. Індекси промислової продукції за видами діяльності за 2013-2016 роки. Державна служба статистики України. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua (Дата звернення 27.07.2017). 2. Амоша А.И., Вишневский В.П., Збаразская Л.А. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины. Економіка промисловості. 2012. № 1-2 (57-58). C. 3-36. 3. Вишневський В. П. Глобальна неоіндустріалізація та її уроки для Украї- ни. Економіка України. 2016. № 8. С. 26- 43. 4. Вишневський В.П., Збаразська Л.О., Заніздра М.Ю., Чекіна В.Д., Поло- вян О.В., Щетілова Т.В., Вєткін А.С., Єрфорт І.Ю. та ін. Національна модель неоіндустріального розвитку України: монографія; за ред. В.П. Вишневського (заг. ред.). К.: Ін-т економіки пром-сті НАН України, 2016. 518 с. 5. Вишневский В.П., Амоша А.И., Збаразская Л.А., Охтень А.А., Череват- ский Д.Ю. Промышленная политика и управление развитием промышленности в условиях системных дисбалансов: кон- цептуальные основы: монография; под ред. В.П. Вишневского и Л.А. Збаразской (общ. ред.). Донецк: Ин-т экономики пром-сти НАН Украины, 2013. 180 с. 6. Алимов О.М., Амоша О.І., Ал- фьорова І.Є., Андрушків Б.М., Антонюк В.П., Бережна А.Ю., Біла С.О., Богатчик Л.А. та ін. Перший етап модернізації економіки України: досвід та проблеми: за ред. В.І. Ляшенка (заг. ред.). Запоріж- жя: ІЕП НАН України, КПУ, 2014. 798 с. 7. Ляшенко В.І., Котов Є.В. Украї- на XXI: неоіндустріальна держава або «крах проекту»?: моногр. К.: Ін-т еконо- міки пром-сті НАН України, Полтавсь- кий ун-т економіки і торгівлі. 2015. 196 с. 8. Ляшенко В.І., Котов Є.В. Мето- дичні підходи до оцінювання процесів модернізації промислово розвинутих те- риторій України. Економіка України. 2015. № 10. С. 32-44. 9. Збаразська Л.О. Неоіндустріалі- зація в Україні: концепт національної моделі. Економіка промисловості. 2016. № 3(75). С. 5-32. 10. Шевцова Г.З. Трансформація концептуальних підходів до управління розвитком хімічної промисловості в кон- тексті неоіндустріалізації. Економіка та право. Серія: Економіка. 2016. № 2. С. 146-156. 11. Нікіфорова В. А. Неоіндустріа- льний розвиток металургії України: пе- редумови, проблеми, напрями. Економіка промисловості. 2016. № 3 (75). С. 33- 64. 12. Дасив А.Ф., Руссиян Е.А. Ана- лиз функционирования промышленности Украины с позиции неоиндустриализа- ции. Вісник економічної науки України. 2016. № 2 (31). С. 57- 65. 13. Геєць В.М. Інституційна обу- мовленість інноваційних процесів у про- мисловому розвитку України. Економіка України. 2014. № 12. С. 4-19. 14. Геєць В.М. Бар’єри на шляху розвитку промисловості на інноваційній основі та можливості їх подолання. Еко- номіка України. 2015. № 1. С. 4-25. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 52 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 15. Кіндзерський Ю.В. Антикризо- ва промислова політика: варіант вітчиз- няного концепту. Вісник Національної академії наук України. 2016. № 10. С. 27- 42. doi: 10.15407/visn2016.10.027. 16. Саліхова О.Б. Ренесанс держав- ної інтервенції у промисловий розвиток: останні світові тенденції та уроки для України. Економіка України. 2015. № 9. С. 19-38. 17. Дейнеко Л.В., Шовкун І.А., Шелудько Е.І., Гахович Н.Д., Кушнірен- ко О.М., Завгородня М.Ю., Романюк І.М., Зарудна О.С. Неоіндустріальна трансформація промислового потенціалу України: колективна монографія; Л.В. Дейнеко (заг. ред.). К: Національна академія наук України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН Украї- ни», 2016. 278 с. Режим доступу: http://ief.org.ua/docs/mg/ 277.pdf. (Дата звернення 27.07. 2017). 18. Інноваційна Україна 2020: наці- ональна доповідь: ред. В.М. Геєць, А.І. Даниленко, Е.М. Лібанова, А.А. Гри- ценко, О.В. Макарова, М.О. Кизим, І.Ю. Єгоров, І.В. Одотюк. К.: НАН Укра- їни, 2015. 336 с. 19. Білорус О.Г. Проблеми глоба- льної модернізації та імперативи неоін- дустріалізації транзитивних країн. Еко- номічний часопис – XXI. 2012. № 9-10. С. 3-6. 20. Задоя А.А. «Новая индустриа- лизация» в контексте стратегических це- лей Украины. Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. 2012. № 1 (5). Т. 1. С. 146-154. 21. Іванов С.В., Перебийніс В.І., Котов Є.В., Федірець О.В. Розвиток наці- ональної економіки на засадах неоіндус- тріальної модернізації. Управління еко- номікою: теорія та практика: зб. наук. пр. К.: ІЕП НАН України, 2015. С. 31-41. 22. Воробьев Е.М., Демченко Т.И. Неоиндустриализация как форма эконо- мической модернизации. Вісник Харків- ського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Міжнародні відно- сини. Економіка. Країнознавство. Ту- ризм». 2013. № 1042. С. 76-80. 23. Прушківська Е.В. Неоіндустрі- алізація як процес оновлення вторинного сектору економіки в період економічної нестабільності. Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. праць. 2013. Вип. 28. Т. 1. С. 191-197. 24. Бондарець М.В. Еволюція кон- цепцій неоіндустріалізації транзитивних країн. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. № 4. Режим доступу: http://global-national.in.ua/archive/4- 2015/10.pdf (Дата звернення 27.07. 2017) 25. Малік М.А. Неоіндустріаліза- ція національної економіки в контексті світових інтеграційних процесів: авторе- ферат дис ... канд. екон. наук. Донбаська державна машинобудівна академія. Кра- маторськ, 2015. 26. Гахович Н.Г., Завгородня М.Ю. Особливості неоіндустріальної модерні- зації машинобудування України в сучас- них умовах. Економічний вісник універ- ситету: зб. наук. праць учених та аспі- рантів. Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2016. Вип. 29(2). С. 139-145. 27. Чукурна О.П. Напрямки розви- тку машинобудівної галузі в контексті неоіндустріалізації. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний ін- ститут». 2014. № 11. С. 177-184. 28. SusChem Strategic Innovation and Research Agenda. (2015). SusChem. Retrieved from: http://www.suschem.org/ cust/documentrequest.aspx?DocID=928 [Accessed 26.11.2016]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 53 29. LRI Research Strategy 2015-2019 (2014). American Chemistry Council. Re- trieved from: http://lri.americanchemistry. com/LRI-Research-Program/Research- Strategies/LRI-Research-Strategy-2015- 2019.pdf [Accessed 12.05.2017]. 30. Wehberg G. Chemicals 4.0. In- dustry digitization from a business-strategic angle. Deloitte. 2015. 44 р. Retrieved from: https://www2.deloitte.com/content/dam/Del oitte/de/Documents/consumer-industrial- products/Deloitte_Chemicals_4.0%20G.We hberg.pdf [Accessed 12.05017]. 31. Thienen S., Clinton A., Mahto M., Shiderman B. Industry 4.0 and the chemicals industry. Catalyzing transforma- tion through operations improvement and business growth. Deloitte University Press. 2016. 20 p. 32. Westerman A., Fitzner V. Using innovation to drive sustainable growth in the chemical industry. PwC. 2016. 28 р. 33. Leeuw V. Industrie 4.0 in the Chemical Industry. Covestro’s View. ARC Insights. 2017. March 21. Retrieved from: https://industrial-iot.com/2017/03/industrie-4- 0-chemical-industry [Accessed 12.05.2017]. 34. Global chemical production change by region 2010-2016. Statista. The Statiatics Portal. Retrieved from: https://www.statista.com/statistics/272157/ chemical-production-forecast-worldwide [Accessed 27.07. 2017]. 35. BASF Report 2016. BASF. 242 p. Retrieved from: https://report.basf.com/ 2016/en/ [Accessed 27.07. 2017]. 36. Global Top 50 Chemical Com- panies of 2015. Chemical & Engineering News. Retrieved from: http://cen.acs.org/ global-top-50.html (Accessed 12.02.2017). 37. Діяльність суб’єктів великого, середнього, малого та мікропідприєм- ництва, 2015: стат. зб. Державна служба статистики України: за ред. М.С. Куз- нєцової. К: ТОВ «Видавництво «Консу- льтант», 2016. 514 с. 38. Shevtsova A. Z., Braslavska O.V. Research preconditions of Ukrainian che- mical industry modernization based on the assessment competitiveness of its potential. Economic Processes Management: International Scientific E-Journal. 2016. 1. Retrieved from: http://epm.fem.sumdu. edu.ua/download/2016_1/2016_1_12.pdf (Accessed 27.07.2017). References 1. Index of Industrial Production, by types of activity in 2013-2016 years (2017). State Statistics Service of Ukraine. Re- trieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian]. 2. Amosha, O.I., Vyshnevskyi, V.P., & Zbarazska L.O. (2012). Neoindustrializa- tion and the new industrial policy of Ukraine. Econ. promisl., 1-2 (57-58), pp. 3- 32 [in Russian]. 3. Vyshnevskyi V.P. (2016). Global neoindustrialization and its lessons for Ukraine. Economy of Ukraine, 8, pp. 26-43 [in Ukrainian]. 4. Vyshnevskyi, V.P., Zbarazska, L.O., Zanizdra, M.Yu., Chekina, V.D., Polovian, O.V., Shchetilova, T.V., Vietkin, A.S., Yerfort I. Yu. and etc. (2016). National model of neoindus- trial development of Ukraine. In V.P. Vyshnevskiy (Ed.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 5. Vishnevsky, V.P., Amosha, A.I., Zbarazskaja, L.A., Ohten', A.A., Cherevat- skij, D.Ju. (2013). Industrial policy and management of industrial development in the context of system imbalances: the con- ceptual framework. In V.P. Vishnevsky and L.A. Zbarazskja (Eds.). Doneck: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 54 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 6. Alymov, O.M., Amosha, O.I., Al- forova, I.Ye., Andrushkiv, B.M., Antoniuk, V.P., Berezhna, A.Yu., Bila, S.O., Bo- hatchyk L.A. and etc. (2014). The first stage of modernization of the Ukrainian economy: experience and problems. In V.I. Lyashenko (Ed.). Zaporizhzhia: IEP NAN Ukrainy, KPU [in Ukrainian]. 7. Lyashenko, V., & Kotov, Ye. (2015). Ukraine XXI: neoindustrialna state or "crash of the project"? Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 8. Lyashenko, V., & Kotov, Ye. (2015). Methodical approaches to the esti- mation of processes of modernization of Ukraine’s industrially developed territories. Economy of Ukraine, 10, pp. 32-44 [in Rus- sian]. 9. Zbarazska, L. (2016). Neoindustriali- zation in Ukraine: concept of national model. Econ. promisl., 3(75), pp. 5-32 [in Ukrainian]. doi: 10.15407/econindustry2016.03.005. 10. Shevtsova, G.Z. (2016). Transfor- mation of conceptual approaches to mana- ging the development of chemical industry within the neo-industrialization context. Economics and Law, 2, pp. 146-156 [in Ukrainian]. 11. Nikiforova, V.A. (2016) Neoindust- rial development of steel industry of Ukraine: prerequisites, problems, directions. Econ. promisl., 3(75), pp. 33-64 [in Ukrainian]. doi: 10.15407/econindustry2016.03.033 12. Dasiv, A.F., & Russijan, E.A. (2016). The Special Aspects of Functioning and Possibilities of Industry Industria- lization in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (31), pp. 57-65 [in Rus- sian]. 13. Heyets, V.M. (2014). Institutional conditionality of innovative processes in the industrial development of Ukraine. Economy of Ukraine, 12, pp. 4-19 [in Ukrainian]. 14. Heyets, V.M. (2015). Barriers on a way of development of the industry on the innovative basis and possibilities to overcome them. Economy of Ukraine, 1, pp. 4-25 [in Ukrainian]. 15. Kindzers’kyi, Yu.V. (2016). Anti- crisis industrial policy: version of domestic concept. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, 10, 27-42 [in Ukrainian]. doi: 10.15407/visn2016.10.027 16. Salikhova, O.B. (2015). Renais- sance of state’s intervention into the in- dustrial development: last world tendencies and lessons for Ukraine. Economy of Ukraine, 9, 19-38 [in Ukrainian]. 17. Deineko, L.V., Shovkun, I.A., Sheludko, E.I., Hakhovych, N.D., Kush- nirenko O.M., Zavhorodnia M.Yu., Roma- niuk I.M., & Zarudna O.S. (2016). Neoindustrial transformation of industrial potential of Ukraine. In L.V. Deineko (Ed.). Kyiv: Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, DU «Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy». Retrieved from http: http://ief.org.ua/docs/mg/277.pdf [in Ukra- inian]. 18. Heits, V.M., Danylenko, A.I., Li- banova, E.M., Hrytsenko, A A., Makarova, O.V., Kyzyma, M.O., Yehorov, I.Yu., Odo- tiuk, I.V. (Eds.) (2015). Innovative Ukraine 2020: National Report. Kyiv: The NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 19. Bilorus, O.G. (2012). Problems of global modernization and imperatives of transitive countries new industrialization. Ekonomichnyi chasopys – XXI, 9-10. pp. 3- 6. [in Ukrainian]. 20. Zadoya A.A. (2012), "New Indus- trialization" in the context of Ukraine’s stra- tegic goals. Byuleten’ Mizhnarodnogo No- belivs’kogo ekonomichnogo forumu, 1 (5), Vol. 1, pp. 146-154 [in Ukrainian]. 21. Ivanov, S.V., Perebyinis, V.I., Ko- tov, Ye.V., & Fedirets, O.V. (2015). Development of the national economy on –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 55 the basis of neo-industrial modernization. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka Kyiv: Institute of Industrial Eco- nomics of NAS of Ukraine, 31-41 [in Ukrainian]. 22. Vorobev, E.M., & Demchenko, T.Y. (2013). Neoindustrialization as a form of economic modernization. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia «Mizhnarodni vidnosyny. Ekonomika. Krainoznavstvo. Turyzm», 1042, pp. 76-80 [in Russian]. 23. Prushkovskaia, E.V. (2013). Neo- industrialization as renewal process in sec- ondary sector in periods of economic uncer- tainty. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky: zb. nauk. prats, Iss. 28, Vol. 1., pp. 191-197 [in Ukrainian]. 24. Bondarets, M. V. (2015). Evolu- tion of the concepts of neo-industrialization of transitive countries. Hlobalni ta natsion- alni problemy ekonomiky. Retrieved from http://global-national.in.ua/archive/4- 2015/10.pdf [in Ukrainian]. 25. Malik, M.A. (2015). Neoindustri- alization of the national economy in the con- text of the word integration processes (Un- published candidatethesis). Donbass State Engineering Academy of Ministry of Educa- tion and Science of Ukraine, Kramatorsk, Ukraine [in Ukrainian]. 26. Gahovich, N.G., & Zavgorodnia M.Y. (2016). Features neoindustrial mod- ernization of mechanical engineering of Ukraine in modern conditions. Ekonomich- nyi visnyk universytetu: zb. nauk. prats uchenykh ta aspirantiv, Pereiaslav-Khmel- nytskyi: DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody» [in Ukrainian]. 27. Chukurna, O.P. (2014). Directions of development of machine-building indus- try are in context of neoindustrialization. Economic bulletin of NTUU «KPI», 11, pp. 177-184 [in Ukrainian]. 28. SusChem Strategic Innovation and Research Agenda. (2015). SusChem. Re- trieved from http://www.suschem.org/cust/ documentrequest.aspx?DocID=928 [in Eng- lish]. 29. LRI Research Strategy 2015-2019, (2014). American Chemistry Council. Re- trieved from http://lri.americanchemistry. com/LRI-Research-Program/Research- Strategies/LRI-Research-Strategy-2015- 2019.pdf [in English]. 30. Wehberg, G. (2015). Chemicals 4.0. Industry digitization from a business- strategic angle. Deloitte. Retrieved from https://www2.deloitte.com/content/dam/Del oitte/de/Documents/consumer-industrial- products/Deloitte_Chemicals_4.0%20G.We hberg.pdf [in English]. 31. Thienen, S., Clinton, A., Mahto, M., & Shiderman, B. (2016). Industry 4.0 and the chemicals industry. Catalyzing trans- formation through operations improvement and business growth. Deloitte University Press, 20 p. [in English]. 32. Westerman, A., & Fitzner V. (2016). Using innovation to drive sustainable growth in the chemical industry. PwC., 28 р. [in English]. 33. Leeuw V. (2017, March). Industrie 4.0 in the Chemical Industry. Covestro’s View. ARC Insights. Retrieved from https://industrial-iot.com/2017/03/industrie- 4-0-chemical-industry [in English]. 34. Global chemical production change by region 2010-2016. Statista. (2017). The Statiatics Portal. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/272157/ chemical-production-forecast-worldwide [in English]. 35. BASF Report 2016. (2017). BASF. Retrieved from https://report.basf.com/ 2016/en [in English]. 36. Global Top 50 Chemical Companies of 2015. (2016). Chemical & Engineering News. Retrieved from –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 56 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) http://cen.acs.org/global-top-50.html [in English]. 37. Activity of large, middle-size, small and micro-enterepreneurship entities, 2015: statista. (2016). State Statistics Ser- vice of Ukraine. In M. S. Kuznietsovoi (Ed.). Kyiv: TOV «Vydavnytstvo «Konsult- ant» [in Ukrainian]. 38. Shevtsova, A.Z., & Braslavska O.V. (2016). Research preconditions of Ukrainian chemical industry modernization based on the assessment competitiveness of its potential. Economic Processes Management: International Scientific E-Journal, 1. Retrieved from http://epm. fem.sumdu.edu.ua/download/2016_1/2016_ 1_12.pdf [in English]. Анна Зиевна Шевцова, д-р экон. наук, доц. Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2 E-mail: synergyann@gmail.com; Наталия Вячеславовна Швец, канд. экон. наук, доц. Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля 93400, Украина, г. Северодонецк, пр. Центральный, 59А E-mail: shvetsnnn@ukr.net ИССЛЕДОВАНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ФАКТОРОВ РАЗВИТИЯ ХИМИЧЕСКОГО ПРОИЗВОДСТВА В КОНТЕКСТЕ НЕОИНДУСТРИАЛИЗАЦИИ Статья посвящена определению путей реализации неоиндустриальной модели модернизации отечественного химического производства с учетом детерминирующих факторов. Проведен статистический анализ факторов прибыльности ведущих химичес- ких компаний мира. На основе изучения особенностей современной институциональ- ной структуры химической промышленности Украины установлено, что перспективы процессов неоиндустриализации в отрасли связаны с малым и средним инновационным бизнесом и развитием малотоннажных производств на завершающих стадиях цепочек добавленной стоимости. Ключевые слова: химическое производство, промышленность, модернизация, ин- новационное развитие, неоиндустриализация, компания. JEL: L690, O140, O330. Ganna Z. Shevtsova, Doctor of economics Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 Gelabov Str. E-mail: synergyann@gmail.com; Natalya V. Shvets, PhD in Economics. Volodymyr Dahl East Ukrainian National University 93400, Ukraine, Severodonetsk, 59А Central pr. E-mail: shvetsnnn@ukr.net –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79) 57 RESEARCH OF THE CURRENT FACTORS INFLUENCING THE DEVELOPMENT OF CHEMICAL MANUFACTURING WITHIN THE NEO-INDUSTRIAL CONTEXT The article investigates the problems associated with the adoption of a neo-industrial model of development within the Ukrainian chemical industry, and considers the determining factors. The relevance of this research lies in the declining competitive potential of the nation- al chemical industry. At the same time, the contemporary chemical manufacture has a system- atic influence on the processes of neo-industrial modernisation by means of producing cut- ting-edge materials and components for new "smart" industries. Because of this, the perspec- tive of modernising the Ukrainian chemical industry is associated with the application of ad- vantages of neo-industrialisation and its inclusion in global value chains. The choice of the ways, in which the neo-industrial concept is applied, depends on a number of current factors influencing the development of chemical manufacture. The main objective of this paper is to investigate those factors and to identify the paths for neo- industrial transformations within the industry. It is shown that among the determining factors, a distinction has to be made between those that are systematic (addressing the contents and character of neo-industrial transfor- mations) and those that are situational (establishing the current conditions and local specifics). A statistical analysis of the factors, influencing the development of the Global Top 50 Chemical Companies, has been carried out. Differences in companies' indicators have been shown in relation to the focus of their activity. On the basis of a correlation and regression analysis, a close link has been found between the operating profits of large chemical busi- nesses and their chemical assets, capital spending and R&D spendings. The specifics of the existing institutional structure of the Ukrainian chemical industry have been studied alongside the developments in its innovation processes to date. It has been concluded, that the large Ukrainian companies cannot become a driving force for neo- industrial change within the industry. It has been established, that the future of the national model for neo-industrialisation within the chemical industry should be for small and medium- sized innovative enterprises, and the development of light-weight production within the final stages of value chains. Keywords: chemical manufacturing, industry, modernization, innovative development, neoindustrialization, company. JEL: L690, O140, O330. Формати цитування: Шевцова Г.З., Швець Н.В. Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації. Економіка промисловості. 2017. № 3 (79). С. 39-57. doi: 10.15407/econindustry2017.03.039 Shevtsova, G.Z., & Shvets, N.V. (2017). Research of the current factors influencing the development of chemical manufacturing within the neo-industrial context. Econ. promisl., 2 (78), рр. 39-57. doi: 10.15407/econindustry2017.03.039 Надійшла до редакції 11.08.2017 р.

Дослідження сучасних чинників розвитку хімічного виробництва в контексті неоіндустріалізації

Репозитарії

Схожі ресурси