(Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність
Досліджено відносну реакційну здатність (ізокумарин-3-іл)- та (3,4-дигідроізокумарин-3-іл)феноксіоцтових кислот у синтезі їх амінокислотних похідних, що проходить через стадію утворення активованих N-гідроксисукцинімідних естерів. Встановлено, що для сполук з ненасиченим ізокумариновим циклом швидк...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Доповіді НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/126339 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | (Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність / С.В. Шилін, О.В. Шабликіна, В.В. Іщенко, В.П. Хиля // Доповіді Національної академії наук України. — 2017. — № 1. — С. 82-87. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-126339 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1263392017-11-21T03:02:36Z (Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність Шилін, С.В. Шабликіна, О.В. Іщенко, В.В. Хиля, В.П. Хімія Досліджено відносну реакційну здатність (ізокумарин-3-іл)- та (3,4-дигідроізокумарин-3-іл)феноксіоцтових кислот у синтезі їх амінокислотних похідних, що проходить через стадію утворення активованих N-гідроксисукцинімідних естерів. Встановлено, що для сполук з ненасиченим ізокумариновим циклом швидкість утворення активованого естеру істотно зменшується після введення замісника (незалежно від його розміру) в орто-положення до фрагмента оксіоцтової кислоти. Проте для їх насичених аналогів подібне уповільнення взаємодії з N-гідроксисукцинімідом через наявність орто-замісника не спостерігається. Исследована относительная реакционная способность (изокумарин-3-ил)- и (3,4-дигидро изокумарин-3- ил)феноксиуксусных кислот в синтезе их аминокислотных производных, который включает стадию получения активированных N-гидроксисукцинимидних эфиров. Установлено, что для соединений с ненасыщенным изокумариновым циклом скорость образования активированного эфира существенно уменьшается при введении заместителя (независимо от его размера) в орто-положении к фрагменту оксиуксусной кислоты. В то же время для их насыщенных аналогов подобное замедление взаимодействия з N-гидроксисукцинимидом по причине наличия орто-заместителя не наблюдается. The relative reactivities of (isocoumarin-3-yl)- and (3,4-dihydroisocoumarin-3-yl)phenoxyacetic acids in the synthesis of amino acid derivatives, which includes the activated N-hydroxysuccinimide esters producing, are studied. It is found that, for the compounds with unsaturated isocoumarin cycle, the rate of activated ester formation is significantly reduced, when a substituent (regardless of size) in the ortho position to the oxyacetic acid fragment appears. While the slowing interaction of their saturated analogues with N-hydroxysuccinimide is not observed due to the presence of the ortho substituent. 2017 Article (Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність / С.В. Шилін, О.В. Шабликіна, В.В. Іщенко, В.П. Хиля // Доповіді Національної академії наук України. — 2017. — № 1. — С. 82-87. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2017.01.082 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/126339 547.814.5+577.112.342 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хімія Хімія |
| spellingShingle |
Хімія Хімія Шилін, С.В. Шабликіна, О.В. Іщенко, В.В. Хиля, В.П. (Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність Доповіді НАН України |
| description |
Досліджено відносну реакційну здатність (ізокумарин-3-іл)- та (3,4-дигідроізокумарин-3-іл)феноксіоцтових кислот у синтезі їх амінокислотних похідних, що проходить через стадію утворення активованих
N-гідроксисукцинімідних естерів. Встановлено, що для сполук з ненасиченим ізокумариновим циклом швидкість утворення активованого естеру істотно зменшується після введення замісника (незалежно від його
розміру) в орто-положення до фрагмента оксіоцтової кислоти. Проте для їх насичених аналогів подібне
уповільнення взаємодії з N-гідроксисукцинімідом через наявність орто-замісника не спостерігається. |
| format |
Article |
| author |
Шилін, С.В. Шабликіна, О.В. Іщенко, В.В. Хиля, В.П. |
| author_facet |
Шилін, С.В. Шабликіна, О.В. Іщенко, В.В. Хиля, В.П. |
| author_sort |
Шилін, С.В. |
| title |
(Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність |
| title_short |
(Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність |
| title_full |
(Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність |
| title_fullStr |
(Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність |
| title_full_unstemmed |
(Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність |
| title_sort |
(ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. просторова будова та активність |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Хімія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/126339 |
| citation_txt |
(Ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова та активність / С.В. Шилін, О.В. Шабликіна, В.В. Іщенко, В.П. Хиля // Доповіді Національної академії наук України. — 2017. — № 1. — С. 82-87. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT šilínsv ízokumarin3ílfenoksíoctovíkislotivsintezíamínokislotnihpohídnihprostorovabudovataaktivnístʹ AT šablikínaov ízokumarin3ílfenoksíoctovíkislotivsintezíamínokislotnihpohídnihprostorovabudovataaktivnístʹ AT íŝenkovv ízokumarin3ílfenoksíoctovíkislotivsintezíamínokislotnihpohídnihprostorovabudovataaktivnístʹ AT hilâvp ízokumarin3ílfenoksíoctovíkislotivsintezíamínokislotnihpohídnihprostorovabudovataaktivnístʹ |
| first_indexed |
2025-07-09T04:48:26Z |
| last_indexed |
2025-07-09T04:48:26Z |
| _version_ |
1837143436035096576 |
| fulltext |
82 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. acad. nauk Ukr. 2017. № 1
doi: https://doi.org/10.15407/dopovidi2017.01.082
УДК 547.814.5+577.112.342
С.В. Шилін, О.В. Шабликіна, В.В. Іщенко, В.П. Хиля
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
E-mail: shablykina@ukr.net
(Ізокумарин-3-іл)феноксiоцтові кислоти
в синтезі амінокислотних похідних.
Просторова будова та активність
Представлено членом-кореспондентом НАН України В.П. Хиля
Досліджено відносну реакційну здатність (ізокумарин-3-іл)- та (3,4-дигідроізокумарин-3-іл)феноксi оц-
то вих кислот у синтезі їх амінокислотних похідних, що проходить через стадію утворення активованих
N-гідроксисукцинімідних естерів. Встановлено, що для сполук з ненасиченим ізокумариновим циклом швид-
кість утворення активованого естеру істотно зменшується після введення замісника (незалежно від його
розміру) в орто-положення до фрагмента оксіоцтової кислоти. Проте для їх насичених аналогів подібне
уповільнення взаємодії з N-гідроксисукцинімідом через наявність орто-замісника не спостерігається.
Ключові слова: (ізокумарин-3-іл)феноксіоцтові кислоти, (3,4-дигідроізокумарин-3-іл) феноксіоцтові кис-
лоти, метод активованих естерів, N-гідроксисукцинімід, похідні амінокислот.
Різноманіття природних речовин з ядром ізокумарину та 3,4-дигідроізокумарину, їх біо-
логічна активність та важлива роль, яку вони відіграють в життєдіяльності організмів, що
продукують такі ізохроменові структури [1], спонукають до створення нових похідних ізо-
кумаринів та 3,4-дигідроізокумаринів. Одним із найбільш результативних методів пошуку
потенційно біологічно активних сполук є модифікація базового гетероциклічного фрагмен-
та шляхом приєднання фармакофорних залишків за активними функціональними групами.
Саме за таким принципом нещодавно нами було отримано ряд 3-арилізокумаринів [2] та 3,4-
дигідроізокумаринів [3] з амінокислотними фрагментами в арильному заміснику. Амідний
зв’язок на базі карбоксильної групи (ізокумарин-3-іл)феноксiоцтових кислот 1—5 та аміно-
групи амінокислоти було побудовано за участю активованих естерів N-гідроксисукциніміду
(SuOH) [4, 5] (схема 1); вихідні кислоти 1-5 були синтезовані за методиками, наведеними в
роботах [3, 6].
Висока активність N-гідроксисукцинімідних естерів дає можливість залучати в реак-
цію широке коло амінокислот, у тому числі з об’ємними замісниками та функціональни-
ми групами. Даний метод одержання N-ациламінокислотних похідних є досить зручним та
ефективним, оскільки синтез N-гідроксисукцинімідних естерів та їх взаємодію з амінокис-
© С.В. Шилін, О.В. Шабликіна, В.В. Іщенко, В.П. Хиля, 2017
83ISSN 1025-6415. Доп. НАН України. 2017. № 1
(Ізокумарин-3-іл)феноксiоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова ...
лотами можна проводити одноколбовим методом, контролюючи хід реакції за допомогою
тонкошарової хроматографії (ТШХ). На вихід цільової речовини істотно впливає не стіль-
ки активність амінокислоти, скільки розчинність продукту та особливості його вилучення
[3], тому ключовою стадією синтезу амінокислотних похідних є легкість утворення саме
активованих естерів.
Для 3,4-дигідроізокумаринів 1—3 [3] швидкість утворення відповідних N-гідрокси-
сукцинімідних естерів фактично однакова для сполук з о- та п-розташуванням оксіоцтового
залишку відносно гетероциклу: взаємодія кислот 1—3 з N-гідроксисукцинімідом завершу-
ється за 3—4 год. У випадку ж сполук з ненасиченим гетероциклом у синтезі активованих
естерів потрібно враховувати стеричну доступність карбоксильної групи.
На прикладі кислот 4 та 5 нами було показано [2], що утворення активованого естеру
просторово утрудненої кислоти 5 вимагає набагато більше часу, ніж синтез естеру кислоти 4:
96 та 3—4 год відповідно. Оскільки гетероциклічний замісник не спряжений з карбок-
сильною групою, вплив електронних ефектів на активність останньої буде мінімальним.
Отже, такі значні зміни реакційної здатності можна пояснити тільки просторовими фак-
торами, зокрема схильністю до розташування в одній площині фенільного кільця та нена-
сиченого ізокумаринового ядра (на відміну від похідних 3,4-дигідроізокумаринів, в яких
фенільний замісник біля sp3-гібридизованого 3-го атома карбону виведений з площини
ізохромонової системи).
З огляду на досить великий об’єм ізокумаринового замісника, зниження активності кис-
лоти 5 не викликає подиву. Для встановлення залежності часу реакції з SuOH від розміру
замісника в о-положенні до фрагмента оксіоцтової кислоти нами була синтезована кислота
6 (схема 2), у якої в о-положенні до кислотного залишку знаходиться метильна група.
Схема 1
84 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. acad. nauk Ukr. 2017. № 1
С.В. Шилін, О.В. Шабликіна, В.В. Іщенко, В.П. Хиля
Виявилося, що в реакції (ізокумариніл)феноксіоцтових кислот 4—6 розмір замісника
в о-положенні до функціональної групи не має вирішального значення. Для сполуки 6
спостерігається таке ж зниження активності в реакції з SuOH, як і для кислоти 5 (порівняно
з позбавленою просторових утруднень сполукою 4). Утворення ж амінокислотних похідних
кислоти 6, як і сполуки 5, відбувається однаково ефективно та за той самий час (2—3 год),
що і похідних найбільш активної кислоти 1 (див. схему 2, порядок стадій для синтезу аміно-
кислотних похідних 10a—d аналогічний наведеному на схемі 1).
Отже, нами встановлено, що активність карбоксильної функції в складі (ізокумариніл)-
феноксіоцтових кислот значно знижується за умови наявності замісника (незалежно від
його розміру) в о-положенні до оксіоцтового фрагмента; натомість, порушення планарності
молекул внаслідок насичення положень 3 та 4 ізокумарину повністю нівелює вплив зазна-
чених просторових перешкод.
Експериментальна частина. Контроль за проходженням реакції та чистотою одержа-
них продуктів 6, 10a—d здійснювався методом ТШХ на платівках Silufol UV-254, елю-
ент — CHCl3—MeOH, 19:1. Спектри 1Н та 13С ЯМР виміряні на приладі Varian Mercury
400 (робоча частота відповідно 400 та 100 МГц; розчинник — ДМСО-d6). Дані елементного
аналізу отримані за допомогою приладу Vario Micro Cube та відповідають розрахованим.
Методику синтезу та фізичні характеристики сполук 8, 9 описано в [3].
[2-(2-Метил-4-(1-оксо-1Н-ізохроман-3-іл)фенокси]оцтова кислота (6). Суспензію
6,0 г (0,018 моль) кислоти 9 кип’ятять у 100 мл 20 % H2SO4 4—6 год (контроль ТШХ).
Осад відфільтровують, промивають водою та перекристалізовують із суміші ізопропанол —
Схема 2
85ISSN 1025-6415. Доп. НАН України. 2017. № 1
(Ізокумарин-3-іл)феноксiоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова ...
ДМФА. Вихід 94 %, Тпл 203—204 °С. Спектр 1Н ЯМР, δ, м.ч. (J, Гц): 2,27 (3Н, с, СН3-3′), 4,80
(2Н, с, ОСН2-4′), 6,97 (1Н, д, J = 8,8, Н-5′), 7,35 (1Н, с, Н-4), 7,55 (1Н, т, J = 7,6, Н-7), 7,66
(1Н, д, J = 7,6, Н-5), 7,69 (1Н, уш. д, J = 8,8, Н-6′), 7,73 (1Н, уш. с, Н-2′), 7,83 (1Н, т, J = 7,6,
Н-6), 8,14 (1Н, д, J = 7,6, Н-5), 13,14 (1Н, уш. с, СООН). Спектр 13С ЯМР, δ, м.ч.: 16,6, 65,3,
100,9, 112,1, 112,0, 124,6, 126,7, 126,8, 127,2, 127,8, 128,5, 129,4, 135,8, 138,3, 153,3, 158,0, 162,1,
170,7.
Загальна методика синтезу амінокислотних похідних 10a—d. До розчину 0,62 г
(2,0 ммоль) кислоти 6 та 0,26 г (2,2 ммоль) N-гідроксисукциніміду в 20 мл абсолютно-
го діоксану при кімнатній температурі й інтенсивному перемішуванні додають 0,46 г
(2,2 ммоль) дициклогексилкарбодиіміду. Реакційну суміш перемішують при кімнатній
температурі не менше 96 год (повноту перетворення контролюють методом ТШХ), після
чого до утвореного активованого естеру додають розчин 2,2 ммоль відповідної амінокислоти
та 0,28 г NaHСО3 (3,3 ммоль) у 20 мл води. Реакційну суміш перемішують при кімнатній
температурі 2 год, контролюючи хід реакції за допомогою ТШХ. Осад дициклогексилсе-
човини відфільтровують, фільтрат виливають у 100 мл води та додають розведену соляну
кислоту до слабкокислої реакції. Утворений осад відфільтровують та перекристалізовують
із пропанолу-2 (сполуку 10а перекристалізовують двічі).
N-{[2-Метил-4-(1-оксо-1H-ізохромен-3-іл)фенокси]ацетил}гліцин (10a). Вихід
16 %, Тпл 285 °С (розкл.). Спектр 1Н ЯМР *, δ, м.ч. (J, Гц): 2,30 (3Н, уш. с, СН3-3′), 3,87 (2Н,
уш. с, СH2NH), 4,61 (2Н, уш. с, СН2О-4′), 7,00 (1Н, уш. д, J = 4,6, Н-5′), 7,23 (1Н, уш. с, Н-4),
7,53 (1Н, уш. т, J = 5,2, Н-7), 7,61—7,72 (3Н, м, Н-5,6′,2′), 7,79 (1Н, уш. т, J = 5,2, Н-7), 8.14
(1Н, уш. д, J = 5,2, Н-8), 8,26 (1Н, м, NH). Спектр 13С ЯМР, δ, м.ч.: 16,8, 41,2, 67,7, 101,1, 112,6,
120,0, 124,7, 125,0, 126,9, 127,5, 127,8, 127,9, 128,6, 129,4, 135,8, 138,3, 153,3, 157,9, 162,0, 168,6,
171,6.
N-{[2-Метил-4-(1-оксо-1H-ізохромен-3-іл)фенокси]ацетил}аланін (10b). Вихід 65 %,
Тпл 275—276 °С. Спектр 1Н ЯМР, δ, м.ч. (J, Гц): 1,36 (3Н, уш. д, J = 5,2, СН3СHNH), 2,30
(3Н, с, СН3-3′), 4,35 (1Н, м, СН3СHNH), 4,60 (2Н, м, СН2О-4′), 6,98 (1Н, д, J = 7,2, Н-5′),
7,21 (1Н, уш. с, Н-4), 7,51 (1Н, т, J = 7,0, Н-7), 7,57—7,70 (3Н, м, Н-5,6′,2′), 7,77 (1Н, т, J = 7,0,
Н-7), 8,01 (1Н, уш. с, NH), 8,11 (1Н, д, J = 7,4, Н-8). Спектр 13С ЯМР*, δ, м.ч.: 16,7, 18,0, 48,1,
67,8, 101,1, 112,7, 120,1, 124,7, 125,0, 126,9, 127,5, 127,9, 128,6, 129,4, 135,8, 138,3, 153,4, 158,1,
162,0, 167,8, 174,3.
N-{[2-Метил-4-(1-оксо-1H-ізохромен-3-іл)фенокси]ацетил}валін (10c). Вихід 56 %,
Тпл 248—249 °С. Спектр 1Н ЯМР*, δ, м.ч. (J, Гц): 0,91 (6Н, м, (СН3)2СНСHNH), 2,08—2,18
(1Н, м, (СН3)2СНСHNH), 2,30 (3Н, с, СН3-3′), 4,22—4,27 (1Н, м, (СН3)2СНСHNH), 4,66—
4,76 (2Н, м, СН2О-4′), 6,98 (1Н, д, J = 8,0, Н-5′), 7,36 (1Н, уш. с, Н-4), 7,55 (1Н, т, J = 7,4,
Н-7), 7,65 (1Н, д, J = 7,4, Н-5), 7,69 (1Н, уш. д, J = 8,0, Н-6′), 7,74 (1Н, уш. с, Н-2′), 7,83 (1Н,
т, J = 7,4, Н-7), 8,08 (1Н, уш. д, J = 8,2, NH), 8,14 (1Н, д, J = 7,4, Н-8). Спектр 13С ЯМР, δ, м.ч.:
16,8, 18,4, 19,8, 30,7, 57,4, 67,4, 101,0, 112,3, 120,0, 124,6, 124,8, 126,9, 127,2, 127,8, 128,6, 129,4,
135,8, 138,3, 153,3, 158,0, 162,1, 168,2, 173,4.
N-{[2-Метил-4-(1-оксо-1H-ізохромен-3-іл)фенокси]ацетил}метіонін (10d). Вихід
53 %, Тпл 241—242 °С. Спектр 1Н ЯМР*, δ, м.ч. (J, Гц): 1,82—2,07 (5Н, м, СН3SСН2СH2CHNH),
* Встановити положення сигналу протона групи СООН сполук 10a–d не вдалося через обмінні процеси.
86 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. acad. nauk Ukr. 2017. № 1
С.В. Шилін, О.В. Шабликіна, В.В. Іщенко, В.П. Хиля
2,34 (3Н, с, СН3-3′), 2,48 (2Н, м, СН3SСН2), 4.42 (1Н, м, СН3S(СН2)2CHNH), 4,62 (2Н, м,
СН2О-4′), 6,94 (1Н, д, J = 9,2, Н-5′), 7,21 (1Н, уш. с, Н-4), 7,49 (1Н, т, J = 7,8, Н-7), 7,56—7,68
(3H, м, Н-5,6′,2′), 7,76 (1Н, т, J = 7,8, Н-7), 8,09 (1Н, уш. д, J = 7,0, NH), 8,19 (1Н, д, J = 7,4,
Н-8). Спектр 13С ЯМР, δ, м.ч.: 15,2, 16,8, 30,3, 31,2, 51,5, 67,7, 101,1, 120,0, 112,5, 124,6, 124,9,
126,9, 127,5, 127,8, 128,6, 129,4, 135,4, 138,3, 153,3, 158,0, 162,1, 168,4, 173,6.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Hill R. A. Naturally occurring isocoumarins. — Vienna: Springer, 1986. —78 p. — (Progress in the Chemistry
Organic Natural Products; Vol. 49. — DOI: 10.1007/978-3-7091-8846-0.
2. Шилин С. В., Шаблыкина О. В., Ищенко В. В., Хиля В. П. 3-Арилизокумарины с аминокислотными фраг-
ментами // Химия природн. соедин. — 2014. — № 4. — С. 554—558. — DOI: 10.1007/s10600-014-1042-5.
3. Шилин С. В., Шаблыкина О. В., Заболотная Ю. Н., Ищенко В. В., Хиля В. П. 3-Арил-3,4-дигидро изо ку ма-
ри ны с аминокислотными фрагментами // Химия природн. соедин. — 2016. — № 4. — С. 516—521.
4. Гершкович А. А., Кибирев В. К. Химический синтез пептидов. — Киев: Наук. думка, 1992. — 360 c.
5. Anderson G. W., Zimmerman J. E., Callahan F. M. N-Hydroxysuccinimide Esters in Peptide Synthesis // J. Am.
Chem. Soc. — 1963. — 85. — P. 3039. — DOI: 10.1021/ja00902a047.
6. Ищенко В. В., Воевода Н. М., Шаблыкина О. В., Туров А. В. , Хиля В. П. Восстановление 3-(карбоксиарил)
изокумаринов боргидридом натрия // Химия гетероцикл. соедин. — 2011. — 532, № 10. — С. 1471—
1484. — DOI: 10.1007/s10593-013-1183-7.
Надійшло до редакції 06.06.2016
REFERENCES
1. Hill R.A. Naturally occurring isocoumarins, Progress in the Chemistry of Organic Natural Products, Vol. 49,
Vienna: Springer, 1986, DOI: 10.1007/978-3-7091-8846-0.
2. Shilin S.V., Shablykina O.V., Ishchenko V.V., Khilya V.P. Chem. Nat. Compd., 2014, 50, Iss. 4: 638—643, DOI:
10.1007/s10600-014-1042-5.
3. Shilin S.V., Shablykina O.V., Zabolotnaya Yu.N., Ishchenko V.V., Khylia V.P. Khimiya prirodn. soyedin., 2016,
No 4: 516—521 (in Russian).
4. Hershkovich A.A., Kibyrev V.K. Chemical synthesis of peptides, Kiev: Naukova Dumka, 1992 (in Russian).
5. Anderson G. W., Zimmerman J. E., Callahan F. M. J. Am. Chem. Soc., 1963, 85: 3039, DOI: 10.1021/ja00902a047.
6. Ishchenko V.V., Voevoda N.M., Shablykina O.V., Turov A.V., Khilya V.P. Chem. Heterocycl. Comp., 2012, 47,
No 10: 1212—1224, DOI: 10.1007/s10593-013-1183-7.
Received 06.06.2016
С.В. Шилин, О.В. Шаблыкина, В.В. Ищенко, В.П. Хиля
Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
E-mail: shablykina@ukr.net
(ИЗОКУМАРИН-3-ИЛ)ФЕНОКСИУКСУСНЫЕ КИСЛОТЫ
В СИНТЕЗЕ АМИНОКИСЛОТНЫХ ПРОИЗВОДНЫХ.
ПРОСТРАНСТВЕННОЕ СТРОЕНИЕ И АКТИВНОСТЬ
Исследована относительная реакционная способность (изокумарин-3-ил)- и (3,4-дигидро изокумарин-3-
ил)феноксиуксусных кислот в синтезе их аминокислотных производных, который включает стадию по-
лучения активированных N-гидроксисукцинимидних эфиров. Установлено, что для соединений с ненасы-
щенным изокумариновым циклом скорость образования активированного эфира существенно уменьша-
ется при введении заместителя (независимо от его размера) в орто-положении к фрагменту оксиуксусной
кислоты. В то же время для их насыщенных аналогов подобное замедление взаимодействия з N-гид рок си-
сукцинимидом по причине наличия орто-заместителя не наблюдается.
Ключевые слова: (изокумарин-3-ил)феноксиуксусные кислоты, (3,4-дигидроизокумарин-3-ил)феноксиук-
сусные кислоты, метод активированных эфиров, N-гидроксисукцинимид, производные аминокислот.
87ISSN 1025-6415. Доп. НАН України. 2017. № 1
(Ізокумарин-3-іл)феноксiоцтові кислоти в синтезі амінокислотних похідних. Просторова будова ...
S.V. Shilin, O.V. Shablykina, V.V. Ishchenko, V.P. Khylia
Taras Shevchenko National University of Kiev
E-mail: shablykina@ukr.net
(ISOCOUMARIN-3-YL)PHENOXYACETIC ACIDS IN THE AMINO ACID
DERIVATIVES SYNTHESIS. STRUCTURE AND ACTIVITY
The relative reactivities of (isocoumarin-3-yl)- and (3,4-dihydroisocoumarin-3-yl)phenoxyacetic acids in the
synthesis of amino acid derivatives, which includes the activated N-hydroxysuccinimide esters producing, are
studied. It is found that, for the compounds with unsaturated isocoumarin cycle, the rate of activated ester
formation is significantly reduced, when a substituent (regardless of size) in the ortho position to the oxyacetic
acid fragment appears. While the slowing interaction of their saturated analogues with N-hydroxysuccinimide is
not observed due to the presence of the ortho substituent.
Keywords: (isocoumarin-3-yl)phenoxyacetic acids, (3,4-dihydroisocoumarin-3-yl)phenoxyacetic acids, activated
ester method, N-hydroxysuccinimide, amino acid derivatives.
|