Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів

Статья посвящена советскому периоду научной деятельности НИИ физики Одесского Национального университета им. И. И. Мечникова. В статье проанализирован вклад одесских физиков в развитие теории научной фотографии....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Філіпова, О.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури 2009
Schlagworte:	Наукові товариства, школи, зв’язки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12646
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 4. — С. 24-32. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-12646
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-126462010-10-16T12:01:40Z Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів Філіпова, О.І. Наукові товариства, школи, зв’язки Статья посвящена советскому периоду научной деятельности НИИ физики Одесского Национального университета им. И. И. Мечникова. В статье проанализирован вклад одесских физиков в развитие теории научной фотографии. Article is devoted to the Soviet period of scientific activity of scientific research institute of physics of the Odessa National university of I.I.Mechnikov. The contribution of the Odessa physics in the theory of scientific photography is analysed in this article. 2009 Article Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 4. — С. 24-32. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12646 (5309) uk Центр пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові товариства, школи, зв’язки Наукові товариства, школи, зв’язки
spellingShingle	Наукові товариства, школи, зв’язки Наукові товариства, школи, зв’язки Філіпова, О.І. Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів
description	Статья посвящена советскому периоду научной деятельности НИИ физики Одесского Национального университета им. И. И. Мечникова. В статье проанализирован вклад одесских физиков в развитие теории научной фотографии.
format	Article
author	Філіпова, О.І.
author_facet	Філіпова, О.І.
author_sort	Філіпова, О.І.
title	Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів
title_short	Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів
title_full	Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів
title_fullStr	Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів
title_full_unstemmed	Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів
title_sort	напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики одеського державного університету за радянських часів
publisher	Центр пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури
publishDate	2009
topic_facet	Наукові товариства, школи, зв’язки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12646
citation_txt	Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 4. — С. 24-32. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT fílípovaoí naprâminaukovoídíâlʹnostínaukovodoslídnogoínstitutufízikiodesʹkogoderžavnogouníversitetuzaradânsʹkihčasív
first_indexed	2025-07-02T14:41:33Z
last_indexed	2025-07-02T14:41:33Z
_version_	1836546745930088448
fulltext	НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 4 24 УДК (5309) НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ФІЗИКИ ОДЕСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЗА РАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ Філіпова О.І., аспірантка (Одеський Національний політехнічний університет) Статья посвящена советскому периоду научной деятельности НИИ физики Одес- ского Национального университета им. И. И. Мечникова. В статье проанализирован вклад одесских физиков в развитие теории научной фотографии. Article is devoted to the Soviet period of scientific activity of scientific research institute of physics of the Odessa National university of I.I.Mechnikov. The contribution of the Odessa physics in the theory of scientific photography is analysed in this article. Науково-дослідний інститут фізики Одеського Національного університету ім. І.І. Мечникова – перший науковий інститут фізичного профілю в Україні, який був створений в 1926 році. Цей ві- домий у світі центр в га- лузі запису оптичної ін- формації представляє Україну в Міжнародно- му комітеті з наукової фотографії. Роботи ін- ституту відмічені держа- вними преміями СРСР і України, премією Аме- риканського фотографі- чного товариства. До те- перішнього часу НДІФ ОНУ займає провідні позиції в створенні нау- кових основ сучасних фототехнологій не тільки на півдні України, але й у світі. На сьогодні не існує цілісного об’єктивного розгляду історії радянсь- кого періоду наукової діяльності НДІ фізики Одеського Національного уні- верситету ім. І.І. Мечникова. Свою дум- ку щодо питання становлення і розвит- ку НДІ фізики в м. Одесі висловили до- слідники історії фізики Храмов Ю., Ри- кун І., Поліщук Д. та інші. Вивчення радянського періоду роботи науково- дослідного інституту фізики Одеського Національного університету ім. І.І. Мечникова сприяєтиме з’ясуванню творчого внеску та передумов створен- ня та розвитку українським вченим теорії фотографічного процесу. Енергійна робота колек- тиву фізиків під керівництвом першого директора Науково- дослідного інституту фізики Одеського державного універ- ситету Е.А. Кирилова сприяла створенню на півдні України потужної школи фізиків. Зок- рема визнанням успіхів одесь- ких фізиків стало проведення в Одесі Першого Всесоюзного з’їзду фізиків у 1930 р., на якому виступили з доповідями вчені ін- ституту Е.А. Кирилов, М.А. Аганін, В.В. Кондагурі, С.Й. Голуб та ін. [1,с.42]. Через чотири роки, у 1934 році, в Науко- во-дослідному інституті фізики Одесько- го університету відбулася також Перша Всесоюзна конференція з фізики напів- провідників, де одеські фізики не тільки зробили ряд доповідей, а започаткували наукові дослідження в галузі вивчення оптичних і фотоелектричних властивос- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 4 25 тей кристалів галогенідів срібла у зв’язку з новою проблематикою дослідження механізму прихованого фотографічного зображення. Таким чином, створена Е.А. Кири- ловим наукова школа розробила одну з важливих проблем сучасної фізики у галузі оптичних й фотоелектричних властивостей кристалів, що досить цін- но для цілого ряду питань прикладного характеру, а також для питань теорії твердого тіла. До 1941 року наукові дослідження в НДІ фізики проводилися у двох напря- мах: вивчення впливу зародків криста- лізації у переохолоджених рідинах і ви- вчення температурної залежності числа центрів кристалізації (ч.ц.к.) [1, с.43]. Вже перші досліди показали, що класи- чна методика проявлення недостатня для одержання надійних результатів, оскільки проявлена крива залежності ч.ц.к. від температури деформується. Вона має два максимуми, один з яких зумовлений впливом скла препарату. Було встановлено, що у тонкому при- стінному шарі спостерігається макси- мум ч.ц.к., величина якого визначається ступенем активності скла; при повтор- них переплавленнях препарату утво- рення зародків у пристінних шарах запі- знюється порівняно з їх утворенням у внутрішніх шарах. Вивчався також вплив електричних і магнітних полів, низькочастотних коливань та інших зо- внішніх факторів па розподіл кристалів за розмірами. Після закінчення Великої Вітчиз- няної війни в Одеському університеті відновилися дослідження вже розроб- люваних проблем і почалось створення нових наукових напрямів. Е.А. Кирилов та співробітники інституту основну увагу приділяють спектральним дослі- дженням поглинання світла, люмінес- ценції і властивостей фотографічних шарів, вивчають природу фотографіч- ної чутливості і механізм утворення прихованого зображення. Одночасно закінчуються розпочаті ще до 1941 р. дослідження внутрішнього фотоефекту та темнової провідності в галогенідах срібла. Показано, що, крім відомих ма- ксимумів фотоефекту, у видимій части- ні спектра існує набагато сильніший максимум фотоефекту в галузі власного поглинання. В монокристалах хлорис- того срібла спостерігаються нестійкі центри, що виникають під дією корот- кохвильового світла і легко руйнуються при дії світла більшої довжини хвилі зі смуги їх власного поглинання. С.Й. Голуб, досліджуючи спектри випромінювання хлористого і бромис- того срібла (чистих і з домішками мар- ганцю) і змішаних кристалів, встановив наявність смуг люмінесценції, зумовле- них атомарним сріблом. Вивчався та- кож вилив залишкової деформації на інтенсивність люмінесценції монокрис- талів хлористого срібла [2, с. 12]. В повоєнні роки велику увагу Е. А. Кирилов приділяв також розвитку до- сліджень з фізики фотографічного процесу. В цей час розпочинається ви- вчення сенсибілізації фотошарів, утво- рення і властивостей прихованого фо- тографічного зображення, спектраль- ного розподілу підсилення приховано- го зображення під дією світла, впливу температури на розвиток сублатентних центрів у фотошарах. Встановлюється, що максимум спектрального розподілу ефекту підсилення співпадає з макси- мумом спектральної світлочутливості. Це дає можливість пов’язати механізм світлочутливості з первинним фото- графічним процесом. Значних успіхів досягнуто в до- слідженні абсорбції центрів прихова- ного зображення і фотохімічного за- барвлення. Встановлена складна кар- тина поглинання у широкій області спектра — від ультрафіолетової до інфрачервоної частини — на різних світлочутливих об’єктах і фотографі- чних шарах. Це явище було названо тонкою структурою. НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 4 26 На основі експериментального ви- вчення цього явища зроблено висно- вок, що центри, відповідальні за тонку структуру, знаходяться на поверхнях кристалів галогеніду і слабо пов’язані з ними. Була знайдена тонка структура в спектрі поглинання хлористого срібла у видимій, інфрачервоній і ультрафіо- летовій областях, структура спектрів поглинання бромистого і йодистого срібла, хлористого і бромистого талію. Проведено порівняння спектрів погли- нання галоїдних солей ртуті, талію і срібла. Вивчено фотолюмінесценцію цих об’єктів, фотоелектричні власти- вості тонких шарів та інерційність внутрішнього фотоефекту в галогені- дах срібла. Відкрито і досліджено яви- ще фотоелектретного стану в криста- лах галогенідів срібла, що сприяє дета- льному пізнанню фізичних властивос- тей цих об’єктів. Досліджувалась також адсорбція в тонких шарах хлористого й бромисто- го срібла, забарвлених адитивно шля- хом конденсації на них металевого срі- бла, промірені спектри поглинання тон- ких шарів чистого напиленого на кварц срібла й золота. Показано, що утворю- ються частинки тієї ж природи, як при- рода частинок, що виникають під дією фотохімічно активного світла в галоге- нідах срібла. За відкриття явища тонкої структури поглинання та розроблення прецезійного методу вимірювання по- глинання світла професору E. А. Кири- лову в 1952 р. присуджено Державну премію СРСР [1, c. 44]. На початку 50-х років науковцями інституту була проведена серія дослі- дів по вивченню поведінки центрів тонкої структури під дією світла різних довжин хвиль в емульсійних шарах усіх трьох галогенідів срібла, визначе- на їх фотоелектрична активність. До- слідження були поширені на центри усіх відомих типів, утворювані у фото- графічних шарах до і після освітлення. Вивчення процесів руйнування центрів фотохімічного забарвлення і прихова- ного зображення під дією світла дало можливість зробити важливі висновки про природу поглинаючих центрів. А саме, за допомогою методів подвійного фотоелемента та світломірної кулі було доведено, що складна картина спектрів пов’язана саме з поглинанням світла. Методика диференційного спектрофо- тометрування була використана для дослідження так званих первинних центрів у шарах, які ще не піддавались освітленню. Дослідження впливу червоного світла на ці первинні центри показало їх відмінність від центрів прихованого зображення — в них відсутнє вибірко- ве вицвітання. При вивченні впливу статичного тиску науковцями інститу- ту було встановлено, що під дією ста- тичного тиску центри тонкої структури змінюються, внаслідок цього спектра- льне поглинання спадає в усій дослі- дженій області. Такі ж дослідження проведені і з центрами прихованого зображення. Вони дали інший резуль- тат: при певних умовах можна було спостерігати зростання поглинання, зумовлене утворенням додаткових центрів. На підставі цих дослідів в На- уково-дослідному інституті було зроблено висновок, що первинці центри можуть відігравати роль опти- чних сенсибілізаторів. Особливу увагу Д.І. Поліщук [1] приділяє дослідженням Науково- дослідного інституту Одеського дер- жавного університету, які були при- свячені визначенню і встановленню дискретного характеру домішкової сві- тлочутливості і розробленню нового методу ізохроматичних кривих (на ос- нові диференційного методу). Вчений підкреслює, що в цей час в інституті активно проводились дослідження лю- мінесценції, які дали можливість ви- явити нові деталі складних електро- нних процесів у цих речовинах. Зокре- ма, встановлено існування центрів сві- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 4 27 тіння різних типів: в одних випадках (простіших) — це дірки, локалізовані на катіонних вакансіях, в других коло- їдні частки срібла, в третіх — доміш- кові іони активатора. Методом кривих розгоряння люмінесценції показано, що пластична деформація монокриста- лів хлористого срібла, їх фотохімічне засвічування і введення іншорідних іо- нів приводять до утворення нових центрів захоплення електронів. На ос- нові цих досліджень було розроблено теорію явища температурного гасіння люмінесценції, засновану на іонному механізмові. Дослідження температур- них ефектів дало змогу визначити пи- тому електропровідність кристалів га- логенідів срібла. Виявлена можливість досліджувати люмінесцентним мето- дом зародження первинних центрів, які відіграють провідну роль у формуванні світлочутливості. Цей метод надав нові дані для з’ясування механізму утво- рення прихованого зображення і гли- бокого фотолізу [3, с. 4]. Ряд праць одеських фізиків у цей час був присвячений з’ясуванню природи центрів тонкої структури. Виконані Є.О. Нестеровською дослі- дження вибіркового вицвітання в га- лоїдному сріблі показали, що смуги тонкої структури зміщуються в бік довгих хвиль із зростанням числа атомів у частинці. Дослідження Є.О. Нестеровської довели, що процес руйнування центрів тонкої структури при засвітленні проходить дві стадії: електронну (вихід електрона з центра в зону провідності) й іонну, яка за- лежить від температури і зумовлює дифузію іонів срібла [4, с. 31]. При розгляді питань еволюції сріб- них центрів у галогенідах срібла в про- цесі термозабарвлення ці дослідження показали, що частинки мають різну ка- талітичну активність, було встановлено існування чітко вираженої структури у спектрах поглинання колоїдних розчи- нів срібла й золота і доведено можли- вість відокремлення центрів тонкої структури від колоїдних та перенесення їх з одного середовища в інше. Звідси випливає важлива властивість центрів тонкої структури, яка була досліджена одеськими фізиками, а саме, адсорбцій- на природа, коли центри утворюються при адсорбції металу. Відкриття центрів тонкої структу- ри потребувало теоретичного тлума- чення. Таке тлумачення для наукового світу було запропоновано А.Ю. Глау- берманом, який з 1966 р. очолював Ін- ститут фізики Одеського державного університету. Нові дослідження адсор- бційних, фотоелектричних, фотоелек- третних і люмінесцентних властивостей фотохімічно забарвлених галогенідів срібла показали, що в них, крім колоїд- них частинок срібла, утворюються пе- редколоїдні або квазіметалеві центри (к. м. ц.) срібла. А.Ю. Глауберман теорети- чно розглянув особливості поглинання центрів такого типу і показав, що для них залежність перекрою поглинання від довжини хвилі являє собою купо- лоподібну криву з осцилюючою тонкою структурою. Елементи структури особ- ливо помітні на вершині купона і згла- джуються на його краях. Вершина ку- пола зміщується в довгохвильову час- тину спектра із збільшенням розміру квазіметалевих частинок. Одержані результати лягли в осно- ву теоретичного тлумачення центрів тонкої структури. За допомогою моделі к.м.ц. в іонних кристалах була викона- на серія експериментів на лужногалої- дних кристалах для виявлення природи к.м.ц. і властивостей кристалів, в яких вони існують. Були вивчені спектри поглинання і люмінесценції, темпера- турна залежність електропровідності і фотоефект в адитивно забарвлених кри- сталах хлористого калію з домішками, які стимулюють утворення к. м. ц. Встановлено, що к. м. ц. з великим пе- рерізом захоплення електронів спричи- нюють активний вплив на рекомбіна- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 4 28 ційно-випромінювальні процеси. Вияв- лено мінімум провідності, пов'язаний з перетворенням к. м. ц. великих розмірів в к. М. ц. менших розмірів, знайдено ни- зькочастотну осциляцію фотоструму, пов'язану з к. м. ц.[2, с. 24]. Одеські вчені за радянських часів домоглися істотних результатів в дослі- дженнях кристалізації переохолодже- них рідин і пересичених розчинів. Так, Г.Л. Міхневич, виходячи з положень Б.В. Дерягіна про існування особливого фазового стану в пристінних шарах рі- дин, дослідив особливості кристалізації у таких шарах. Він встановив існування так званого явища повернення. Суть йо- го полягає в тому, що при охолодженні препарату, в якому залежно від часу підраховують числа кристалічних зерен, в ньому тимчасово затримується пода- льше утворення зародків, навіть якщо препарат після охолодження знову по- містити в термостат з початковою тем- пературою. Аналогічне явище спостері- гається при вимірюванні в такому ж препараті діелектричної проникності. Обидва ці ефекти зумовлені активністю стінок препарату і вказують на існуван- ня деякої орієнтаційної структури у пристінних шарах. Нові дані про властивості пристін- них шарів рідини одержано при дослі- дженні кристалізації в магнітному по- лі. Показано, що в моменти включення і виключення магнітного поля, а також в імпульсному полі виникає залишко- вий ефект, який проявляється в різкому збільшенні нахилу прямої кінетики утворення зародків в ізотермічних умовах. Цей ефект зумовлений тим, що імпульсне магнітне поле руйнує або послаблює орієнтаційну структуру в пристінному шарі. На залишках цієї зруйнованої структури утворюються додаткові центри кристалізації, що й викликає збільшення нахилу прямої кінетики утворення. Найбільш цікавими в цей період роботи інституту є дослідження Г.Л. Міхневича з кінетики утворення центрів кристалізації в переохолодже- них рідинах. Методом мікроскопічного визначення зміни числа зерен з часом встановлено гетерогенний характер утворення зародків в органічних легко переохолоджуваних речовинах: після досягнення певного значення число кристалів у полі зору мікроскопа за- лишається сталим, незважаючи на те, що більша частина речовини в препа- раті залишається рідкою. У своїх дослідженнях Г.Л. Міхне- вич показав, що характер кінетики ви- значається не лише властивостями рі- дини й розмірами частинок домішок. Домішки, розмір яких перевищує кри- тичний, ростуть монотонно, інші час- тинки можуть перетворюватися на центри кристалізації лише в результаті флуктуацій. Кінетика процесу в остан- ньому випадку описується рівнянням реакції 1-го порядку [1, с. 46]. Досліди показали, що усю криву температурної залежності ч. ц. к. можна поділити на три частини. При значних переохоло- дженнях нижче точки перегину всі ча- стинки домішок мають розмір, що пе- ревищує критичний, і ростуть моно- тонно, центри кристалізації не утво- рюються. При високих температурах усі частинки домішок стають центрами кристалізації в результаті флуктуацій. В середньому інтервалі температур спостерігається змішаний механізм. Таким чином, доведено, що в легко переохолоджуваних рідинах можливий лише гетерогенний процес кристаліза- ції. Г.Л. Міхневич розкрив механізм цього процесу і описав його математи- чно. До цього роль неконтрольованих домішок у процесі кристалізації не враховувалась. З 1957 р. в НДІ фізики ОДУ розпо- чалися дослідження кінетики утворен- ня кристалічного зливка на частинках домішок. Паралельно розглядалися процеси кристалізації пересичених розчинів і вплив деяких факторів на їх НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 4 29 протікання. Одеськими вченими було розроблено метод дослідження розпо- ділу кристалів за розмірами і вивчені стадії утворення й росту кристалів. Визначено умови зсуву максимуму кривої розподілу кристалів за розмі- рами в бік більших зразків і запропо- новано ввести ступінчасте охоло- дження в експресний заводський ме- тод одержання кристалів винної кис- лоти. Це дало можливість уникнути утворення дрібних кристалів і збіль- шити вихід продукції у два-три рази. Розпочаті у 1944 р. під керівницт- вом В.О. Федосєєва, продовжувалися дослідження з фізики аеродисперсних систем. Ці дослідження довели можли- вість осадження хмар у вигляді дощу при ланцюговому процесі злиття кра- пель. Процес злиття крапель дослі- джував у 30-х роках М.А. Аганін. Він вивчив умови, за яких зливаються кра- плі, утворені з розчинів різних речовин у воді. Для розвитку цих досліджень у лабораторії В.О. Федосєєва був сконс- труйований прилад для вимірювання сил взаємодії, які виникають між крап- лями при їх наближенні. Було встановлено, що злиття або відштовхування крапель залежить від напрямку потоків пари. Якщо краплі випаровуються, то дифузійні потоки пари спрямовані від крапель, і тому в просторі між двома зближуваними краплями спостерігається відштовху- вання цих потоків і краплі розходять- ся. Під час конденсації при наближен- ні крапель створюються умови для виникнення сил притягання. Було об- числено величину сил відштовхування випаровуваних крапель і встановлено, що вона зростає із збільшенням тем- ператури. Теоретично ці сили були обчислені Б.В. Дерягіним та С.С. Духіним [2, с. 38]. В.О. Федосеєв із співробітниками дослідив седиментацію і коагуляцію водних аерозолів. У проблемній лабо- раторії фізики аеродисперсних систем, створеній у 1959 р., продовжувались дослідження, які виявили, що впускан- ня в камеру розпиленого розчину хло- ристого кальцію прискорює седимен- тацію туману завдяки коагуляції кра- пель води і розчину. При цьому умо- вою взаємної коагуляції є наявність рі- зниці пружностей насиченої пари над краплями. Дослідження показали, що розпи- лення поверхнево-інактивних і нелет- ких речовин викликає прискорення се- диментації туману, а розпилення пове- рхнево-активних речовин не впливає на швидкість седиментації. Виведено рівняння седиментації водних туманів в обмеженому об’ємі. Досліджено та- кож осадження пари на штучних ядрах конденсації. Розроблений метод оса- дження вологи з атмосфери за допомо- гою гігроскопічних ядер конденсації, одержаних при взаємодії пари соляної кислоти з розпиленими металами, їх оксидами та карбонатами. Під керівництвом В.О. Федосєєва у 60-ті роки активно досліджувалася ефективність впливу поверхнево- активних і гігроскопічних речовин на конденсаційне і коагуляційне зростан- ня крапель у водному аерозолі. Вивча- лося зростання окремих крапель вод- них розчинів цих речовин і вплив дис- пергованих розчинів на осадження во- дного туману. Було встановлено, що конденса- ційне зростання визначається швидкіс- тю дифузії пари до поверхні краплі, яка, у свою чергу, залежить від зни- ження пружності пари над розчином даної концентрації. Коагуляційне зрос- тання визначається так званим коефіці- єнтом захоплення, який залежить від розмірів крапель аерозолю і розчину. Одержані в лабораторії НДІ фізики ви- сновки перевірялися в природних умо- вах. В лабораторії досліджувалися гіг- роскопічні дими, їх здатність послаб- лювати ефективне випромінювання поверхні рослин та ґрунту і захищати НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 4 30 рослини, які зазнали впливу замороз- ків, від шкідливої дії прямої сонячної радіації вранці. Одеськими фізиками розроблені методи визначення розмірів частинок димів і їх концентрації. Оде- ржані результати використовувались для вибору найефективніших димів для захисту рослин від заморозків. За радянських часів в Одеському державному університеті успішно роз- вивалися дослідження з фізики напів- провідників. У створеній в 1961 р. нау- ково-дослідній лабораторії виконуються комплексні дослідження фотоелектрич- них і оптичних властивостей напівпро- відників групи сульфіду кадмію при введенні металевих домішок і деяких видах обробки. Одеськими фізиками було встановлено, що металеві домішки викликають появу максимуму фоточут- ливості у довгохвильовій частині спект- ра. При цьому істотне значення мають умови термічної обробки (особливо для технології виготовлення напівпровідни- кових фотоопорів, чутливих у довго- хвильовій частині спектра). Вченими університету в цей час досліджується довгохвильова люміне- сценція монокристалів сульфіду кад- мію, співвідношення між об'ємною і поверхневою фотопровідністю у моно- кристалах селеніду кадмію, а також новий тип нелінійних напівпровідни- кових опорів на основі карбіду крем- нію з органічною зв'язкою (К. К. Демі- дов). Зокрема, вивчається захисна роль плівки оксиду кремнію, яка вкриває карбід кремнію і захищає р—n перехід на поверхні останнього. В 1968 р. в університеті під керів- ництвом В.О. Преснова розгортаються дослідження з фізичної електроніки. Вивчаються старіння світлодіодів на основі арсеніду галію з домішками цинку та вплив температури на їх ефективність. Досліджуються темпера- турні залежності зворотного і надлиш- кового струму в р—n переходах на ос- нові арсеніду галію, вплив величини струму через р—n - перехід на спект- ральний розподіл електролюмінесцен- ції. Запропонована модель глибоких центрів в напівпровідниках з атомопо- дібним потенціалом, розвинута теорія фотоіонізації та захоплення на глибокі центри і виявлені особливості перено- су струму і рекомбінації в таких напів- провідниках. Розроблена також теорія конденсаторів (з р—n переходом і типу метал — діелектрик — напівпровід- ник) з глибокими центрами в галузі просторового заряду, і досліджені час- тотні, шумові і спектральні характери- стики конденсаторів [1, с. 50]. За радянських часів в науково- дослідному інституті проводились та- кож дослідження з теоретичної фізики. Тут слід відзначити праці А. І. Коста- рьова — автора теорії тонкої структури рентгенівських спектрів поглинання твердих тіл. Ним були розраховані те- мпературні границі появи і зникнення тонкої і надтонкої структур рентгенів- ських спектрів поглинання для бага- тьох елементів періодичної системи. Для іонних кристалів знайдена відпо- відність між тонкою структурою їх спектрів поглинання і лініями емісій- ного спектра, пояснено виникнення де- яких сателітів у емісійних спектрах. А. І. Костарьов виконав також ряд до- сліджень, що стосуються деяких прин- ципових і методологічних питань ква- нтової механіки. Наукова робота проводилась та- кож у галузі з статистичної фізики, здебільшого з теорії кінетичних про- цесів в рідинах. Коли у 1963 р. кафед- ру теоретичної фізики очолював Й.З. Фішер, дослідження здійснювалися в трьох напрямках, які в значній мірі охоплювали усі проблеми теорії рід- кого стану: рівновага і кінетичні влас- тивості простих класичних рідин; кі- нетичні явища і властивості рідких металів; властивості рідкого гелію. Для класичних рідин розроблялася проблема визначення їх високочасто- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 4 31 тних кінетичних коефіцієнтів, а більш загально — проблема колективного руху молекул рідини у зв'язку з пи- таннями теорії розсіювання світла, рентгенівських променів і повільних нейтронів рідинами. Одеськими фізи- ками були одержані нові результати з теорії некогерентного розсіювання повільних нейтронів, спинової дифузії і ефекту Мьоссбауера на броунівських частинках. На початку 1975 р., коли на поса- ду директора науково-дослідного ін- ституту фізики при Одеському держа- вному університеті ім. І.І. Мечникова був запрошений В.М. Белоус, була створена Галузева науково-дослідна лабораторія (ГНДЛ-2) прикладної ме- талофізики і неруйнівних методів кон- тролю. Галузева лабораторія була роз- ташована на території заводу «Одеска- бель» і займалася розробкою і впрова- дженням неруйнівних методів контро- лю в кабельному виробництві. У рамках виконуваних лаборато- рією робіт впроваджені на Одеському, Московському, Кольчугінському і По- дольському кабельних заводах лазерні дифрактометри, що дозволили контро- лювати параметри мікропроводів і діа- мантових волок в машинах якнайтон- шого волочіння. Впровадження розро- бок НДІФ дало можливість заводу «Одескабель» досягти випуску 83% продукції з державним знаком якості і здійснити випуск нового кабелю зв'яз- ку з рекордним числом жил – 4800 на один переріз [2, с. 46]. Крім того, НДІ фізики виконував в цей час значний об'єм прикладних до- сліджень в галузі фізики твердого тіла, а саме по створенню і впровадженню в промисловість країни нових ефектив- них методів контролю мікровиробів різного призначення: монокристаліч- них дзеркал рентгенівських спектроме- трів і монохроматорів для космічного рентгенівського випромінювання; діа- мантових волок для якнайтоншого во- лочіння мідного і алюмінієвого дроту, встановлюваних на високошвидкісних лініях суміщеного волочіння і відпалу; мікропроводів для багатожильних ка- белів з наперед заданими механічними і геометричними параметрами. Усі вка- зані розробки були визначені для НДІ фізики завданням комплексної цільової програми Мінвузу СРСР «Розробка і застосування методів і засобів контро- лю якості промислових виробів». Тіс- ний зв'язок НДІ фізики і заводу «Оде- ськабель» дозволив створити учбове науково-виробниче об'єднання «ОДУ- Одескабель» як нову форму зв'язку на- уки з виробництвом. Поряд з роботами із створення і впровадження оптичних методів конт- ролю в НДІ фізики початі раніше до- слідження з фізики фотографічного процесу. У 1977 р. вперше було вста- новлено, що продукти сірчистої сенси- білізації галогенсрібних фотографіч- них емульсій смуги низькотемперату- рної люмінесценції в ближній інфраче- рвоній області спектру і відповідаль- ними за ці смуги є кластери (нанокрис- тали) сульфіду срібла. Вказана люмі- несценція спостерігається також і при створенні вказаних кластерів в гомо- генному в'язкому середовищі. На під- ставі зіставлення люмінесцентних до- сліджень і електронно-мікроскопічних спостережень був обгрунтований роз- мірний ефект в люмінесценції вузько- зонного напівпровідника – сульфіду срібла і запропонована методика ви- вчення механізму і еволюції фотогра- фічно – активних домішкових центрів при хімічній сенсибілізації фотографі- чних емульсій. Вивчення властивостей емульсій з мікрокристалами різного ограновування і різного галогенсрібно- го складу дозволило встановити, що центри світлочутливості і вуалі фото- графічних емульсій відносяться до розряду квантово-розмірних центрів, а процес хімічної сенсибілізації емульсій є типовим процесом нанотехнології. НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 4 32 На початку 1980-х років в НДІ фізики під керівництвом В.М. Белоу- са були розроблені малосрібні фото- графічні матеріали з гетерофазними мікрокристалами типу «несрібне ядро – світлочутлива галогенсрібна обо- лонка» На основі цих матеріалів були створені детектори іонізуючого ви- промінювання, випробування яких були проведені в Інституті електро- зварювання ім. Патона АН УРСР і медичних установах м. Одеси. Як по- казали випробування, вказані фото- графічні матеріали, які не мали ана- логів у світі, характеризувалися та- кими ж фотографічними параметра- ми, як і зарубіжні детектори, але від- різнялися значно меншим вмістом срібла і не вимагали для їх викорис- тання спеціальних екранів. У книзі К.В.Чибісова «Нариси з історії фото- графії» [4, с. 9] наголошується, що виконана в НДІФ ОДУ розробка фо- тографічних матеріалів з гетерофаз- ними мікрокристалами відноситься до найважливіших наукових досяг- нень середини 1980-х років. У 1970-1990-і роки в НДІФ ОДУ з проблеми запису оптичної інформації і фізики галогенідів срібла був викона- ний великий цикл досліджень в межах госпдоговірної тематики і наукової співпраці з іншими організаціями СРСР, а саме: • вивчення механізму спектральної сенсибілізації і суперсенсибілізації фо- тографічних емульсій в інфрачервоній сфері спектру – спільно з Держндіхим- фотопроектом Мінхимпрома СРСР (м. Москва); • вивчення процесів утворення і се- нсибілізації фотохромних стекол з мік- рокристалами галоїдного срібла і галої- дної міді – спільно з Державним оптич- ним інститутом ім. С.І.Вавілова (м. Ле- нінград); • дослідження процесів утворення і поліпшення параметрів світловодів з галогенідів срібла для інфрачервоної області спектру – спільно з Інститутом загальної фізики АН СРСР (м. Москва); • з'ясування механізму підвищення світлочутливості фотографічних матері- алів в сильних електричних полях – спі- льно з Московським інженерно- фізичним інститутом; • з'ясування особливостей дії іоні- зуючого (α- і β-) випромінювань на га- логеніди срібла – спільно з Ленінград- ським технологічним інститутом ім. Ленсовета [2, с. 9]. Таким чином, можна зробити ви- сновок, що радянський період в діяль- ності науково-дослідного інституту фі- зики Одеського Національного універ- ситету ім. І.І. Мечникова приніс світове визнання наукових досягнень одеських фізиків особливо в галузі загальної те- орії наукової фотографії. Література 1. Поліщук Д.І. Розвиток фізики в Одеському університеті в роки радянської влади / Нариси з історії природознавства і техніки– – К.: Наукова думка, 1971. – вип. №15. – С. 42 – 51. 2. Рикун И.Э. Ученые Одессы. Виталий Михайлович Белоус – ОГНБ им. М.Горького, 2004. –вип. №35. – 74 с. 3. Фізика в Одеському університеті ім. І.І. Мечнікова / Укр.фіз. журн. – 1958. Т.3, № 1. – С. 3-5. 4. Чибисов К.В. Очерк по истории фотографии. – М.: Искусство, 1987. – 255 с.

Напрями наукової діяльності науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету за радянських часів

Institution

Ähnliche Einträge