Дифірамб Кульчицькому
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12723 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дифірамб Кульчицькому / Г. Касьянов // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 16(1). — С. 32-33. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12723 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-127232010-10-22T12:02:53Z Дифірамб Кульчицькому Касьянов, Г. Нотатки ab imo pectore 2007 Article Дифірамб Кульчицькому / Г. Касьянов // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 16(1). — С. 32-33. — укр. 0869-2556 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12723 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нотатки ab imo pectore Нотатки ab imo pectore |
| spellingShingle |
Нотатки ab imo pectore Нотатки ab imo pectore Касьянов, Г. Дифірамб Кульчицькому |
| format |
Article |
| author |
Касьянов, Г. |
| author_facet |
Касьянов, Г. |
| author_sort |
Касьянов, Г. |
| title |
Дифірамб Кульчицькому |
| title_short |
Дифірамб Кульчицькому |
| title_full |
Дифірамб Кульчицькому |
| title_fullStr |
Дифірамб Кульчицькому |
| title_full_unstemmed |
Дифірамб Кульчицькому |
| title_sort |
дифірамб кульчицькому |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Нотатки ab imo pectore |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12723 |
| citation_txt |
Дифірамб Кульчицькому / Г. Касьянов // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 16(1). — С. 32-33. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kasʹânovg difírambkulʹčicʹkomu |
| first_indexed |
2025-07-02T14:46:24Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:46:24Z |
| _version_ |
1836546874568343552 |
| fulltext |
Нотатки ab imo pectore
32
Георгій Касьянов (Київ)
ДИФІРАМБ КУЛЬЧИЦЬКОМУ
Я познайомився зі Станіславом Владиславовичем Кульчицьким влітку 1983
року. Трапилося так, що я склав іспити до аспірантури «на відмінно», але, крім
мене, були інші претенденти на те саме місце, які мали важливі переваги
(партійність, відбуту службу в армії), тому для мене відкрили місце у відділі
С.Кульчицького. І тоді, коли я вперше поговорив з С.В., і зараз, майже через
чверть століття, я дякую тим добрим силам на небі і на землі, які накреслили той
графік, згідно з яким я потрапив в аспірантуру саме до Станіслава Владиславовича.
С.В. відразу ж вразив мене відкритістю, доброзичливістю, блискучим
почуттям гумору і повною відсутністю пихатості, характерної для деяких його
колег з академічного світу. Подальше спілкування і робота над дисертацією під
його керівництвом не лише стали приємним підтвердженням перших вражень, а
й перетворилися на справжнє інтелектуальне задоволення і школу людяності.
С.В. став для мене справжнім Учителем – мудрим, тактовним, терплячим.
Позираючи на свої перші кроки в науковому житті і маючи вже власний досвід
роботи з науковцями-початківцями, можу приблизно уявити собі, що такту і
терплячості треба було багато – в моїй особі С.В. мав людину амбітну, само-
впевнену, нетерплячу і часом нетерпиму. Станіслав Владиславович (молодші в
його відділі між собою з теплом, повагою і певною фамільярністю звали його
«Стасиком») вмів і потурати амбіціям і водночас тактовно, а коли треба і досить
в’їдливо вказати на «окремі недоліки» на фоні загальних успіхів «молодого
дарування».
Навчаючи професії, С.В. не вдавався до якихось особливих педагогічних
методів, якщо не рахувати того, що від самого початку від подав декілька
надзвичайно корисних технічних порад, які дозволяли раціонально організувати
працю. С.В. навчав особистим прикладом. Саме на його прикладі я дізнався, що
в академічній ієрархії є доктори наук, які живуть власним минулим, і доктори,
які ходять в бібліотеки і архіви. С.В. належав до останньої категорії – він жив в
бібліотеках і архівах. Він завжди уважно читав тексти своїх аспірантів і з
подиву гідною педантичністю подавав зауваження, завдяки яким тексти ставали
спочатку читабельними, а потім майже завжди перетворювалися на дисертації.
Якщо С.В. обіцяв щось зробити, можна було пор це вже не згадувати – обіцяне
з’являлося там і тоді, де і коли воно мало з’явитися. А знаменита записна
книжечка С.В. (цікаво, скільки їх накопичилося?) вже стала частиною академіч-
ного фольклору, принаймні серед його численних аспірантів, докторантів і всіх
тих, кому пощастило спілкуватися з ним.
Якщо говорити про академічні досягнення С.В., то сподіваюся, вони коли-
небудь обов’язково стануть предметом окремого дослідження, і, мабуть, не
одного. Доробок С.В. такий, що тут справді є що досліджувати. Інтелектуальна
Георгій Касьянов. Дифірамб Кульчицькому
33
біографія С.В. є надзвичайно багатою і багатоаспектною. На її прикладі можна
вивчати розвиток української історіографії за останні 30–40 років – і тут є
чималий матеріал для спостережень, роздумів і контроверзій.
С.В. належить до того покоління науковців, яким довелося пережити коло-
сальний світоглядний злам, масштабну переоцінку цінностей, і він належить до
тих, кому вдалося достойно витримати серйозні світоглядні, професійні й
етичні виклики.
Останніми роками праці С.В. досить часто стають об’єктом критики – як
«лівих» так і «правих» – і це є найкращим підтвердженням того, що він в своїх
висновках і узагальненнях прагне передусім істини, принаймні в її доступному
на цей час втіленні. З ним та його поглядами можна і варто сперечатися, хоча б
тому, що професійна дискусія з ним – це завжди не лише задоволення від
спілкування з розумною, інтелігентною і висококваліфікованою людиною, а й
солідний інтелектуальний поштовх, дослідницька інтрига, вартий уваги виклик.
С.В. має колосальний науковий авторитет в Україні і поза її межами, і, як на
мене, не потребує будь-яких формальних підтверджень. Авторитет С.В. – не в
званнях і почестях, не в нагородах, а в його працях і учнях.
За моїми спостереженнями, С.В. належить до найбагатших людей в Україні.
Його багатство не вимірюється матеріальними параметрами, які останнім часом
стають настільки важливими, що затуляють світ і світло, перетворюючи життя
на споживацьке пекло. У Станіслава Владиславовича є багатство, яке неможливо
втратити, яке ніхто не може відібрати – це його праці, його учні, його багатющий
духовний світ, його світла душа, яка дозволяє йому в досить поважному віці
залишатися людиною молодою і творчою, людиною, в якої завжди є
перспективи – творчі і людські.
|